​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку станом на 1 березня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив майже 9,9 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 4 млрд грн. Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло понад 155 млрд грн в еквіваленті.

З цієї суми загалом на потреби оборони перераховано понад 146 млрд грн, у лютому 2026 року – майже 20,3 млрд грн.

👉 Підтримати сили оборони.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Статистика депозитарію НБУ щодо ОВДП

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 132 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – понад 2 158 млрд грн.

✅ Упродовж січня-лютого 2026 року Міністерство фінансів:

▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 118 298,9 млн грн, 200,8 млн дол. США та 92,0 млн євро;  
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 69 445,2 млн грн. та 450,0 млн дол. США.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у лютому, становила 17,00% річних у гривні, 3,85% у доларах США та 3,25% в євро.

Портфель військових облігацій у власності юридичних осіб (без банків) станом на 01 березня 2026 року становив 101,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 122,0 млрд грн в еквіваленті станом на 01 березня 2025 року.

☝️Відчутно зріс портфель військових ОВДП у власності  фізичних осіб.  Станом на 1 березня 2026 року він становив 80,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 68,9 млрд грн в еквіваленті станом на 01 березня 2025 року.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​🟢 У 2025 році платіжні системи активно використовувалися як для переказів коштів у межах України, так і для отримання грошових переказів з-за кордону.

На території України у 2025 році фактично діяльність здійснювали 19 платіжних систем «переказу коштів», з яких 12 – створені резидентами та 7 – нерезидентами (з яких три системи зі США, дві – з Великобританії, по одній – із Грузії та Канади).

🇺🇦 Перекази в межах України

Торік обсяг внутрішньодержавних переказів, здійснених через платіжні системи «переказу коштів», становив 1,3 трлн грн (31,6 млрд дол. США в еквіваленті). Це приблизно стільки ж, скільки і за 2024 рік.

Середня сума одного переказу в межах України у 2025 році становила 1206 грн, що також майже відповідає показникам 2024 року (у 2024 році – 1 231 грн).

Лідером за сумою переказів у межах України була платіжна система «PrivatMoney» (59,3% усіх внутрішньодержавних переказів).

➡️ Перекази в Україну

В Україну за 2025 рік з використанням платіжних систем «переказу коштів» (створених як резидентами, так і нерезидентами) було переказано 2,5 млрд дол. США в еквіваленті. За 2024 рік в Україну надійшла така ж сума.

Середня сума одного такого транскордонного переказу в Україну торік становила 274 дол. США (у 2024 році – 267 дол. США).

Через платіжні системи «переказу коштів» найбільші обсяги коштів в Україну торік надходили зі США (22,4%), Німеччини (12,4%), Ізраїлю (11,1%), Великої Британії (10,7%) та Італії (10,5%).

☝️Лідерами за сумою переказів в Україну були такі три платіжні системи «переказу коштів»:

▪️Western Union (платіжна організація – резидент США) – 39,7% усіх переказів;

▪️RIA (платіжна організація – резидент США) – 21,4% усіх переказів;

▪️MoneyGram (платіжна організація – резидент США) – 17,8% усіх переказів.

❗️Важливо, що саме через канал платіжних систем «переказу коштів» у 2025 році продовжувалося здійснення виплат гуманітарної допомоги українцям від низки міжнародних організацій.

Традиційно через платіжні системи «переказу коштів» у попередні роки (зокрема до повномасштабного вторгнення) надходила приблизно чверть від обсягу всіх приватних грошових переказів в Україну. У 2025 році ця тенденція посилилася ‒ через платіжні системи «переказу коштів» надійшла майже третина від приватних переказів (майже 31%).

Так, усього у 2025 році, за попередніми даними, в Україну з усього світу було перераховано понад 8 млрд дол. США в еквіваленті, включаючи перекази через офіційні канали (банки, міжнародні системи грошових переказів, поштові відділення) та неофіційні (шляхом передавання грошей із рук у руки).

Нагадаємо, що на час дії воєнного стану перекази з України за кордон обмежені.

​​#ПростоПроЕкономіку

❓Що відбувається з цінами та куди рухатиметься інфляція?

➡️ Про це ми традиційно розповідаємо в нашій щоквартальній рубриці "Просто про економіку".

Детально можете почитати на нашому сайті, тут – переказуємо ключові тези.
👇👇👇

▪️Навесні 2025 року інфляція була досить високою (майже 16%), але відтоді вона стрімко знизилася і за підсумками року становила вже 8%.

▪️На початку 2026 року зниження інфляції продовжилося. Так, у січні споживчі ціни в середньому були на 7,4% вищі, ніж рік тому.

▪️Зниженню інфляції значно посприяли високі торішні врожаї. Завдяки ним відчутно сповільнилося зростання цін на більшість продуктів харчування, а деякі виявилися навіть дешевшими, ніж попереднього року.

▪️На сповільнення інфляції були спрямовані і дії НБУ. Національний банк підтримував стійку ситуацію на валютному ринку, що обмежило зростання цін на імпортовані товари. Також зберігалася привабливість заощаджень у гривні, а це стримало тиск на ціни з боку попиту.

▪️НБУ очікує, що інфляція буде помірною цього року. Надалі вона має поступово знизитися близько до цілі 5%. Цьому сприятимуть очікуване нарощування врожаїв (якщо не буде погодних аномалій), а також заходи НБУ.

▪️Основним ризиком для прогнозу інфляції, звісно, залишається перебіг війни.

📌 Читайте наш розділ «Просто про економіку» та дізнавайтеся більше.

​​🟢 Банківська система України зберігає стійкість та приваблива для іноземних інвесторів навіть в умовах війни.

👤 Про це розповів перший заступник Голови Національного банку Сергій Ніколайчук в інтерв’ю для Економічної правди.

💬 «У першу хвилю іноземної експансії на банківський ринок України у 2005-2008 роках іноземні банки “заходилиˮ зі своїми технологіями, зараз ‒ за технологіями, які існують в українському банківському секторі», ‒ зазначив він.

Сергій Ніколайчук охарактеризував поточний стан економіки загалом на п’ятий рік повномасштабної війни як стабільний, відзначивши, що дефіцит електроенергії не мав суттєвого негативного впливу на бізнес, тож він зберіг достатньо оптимістичні очікування.

☝️Водночас перший заступник Голови НБУ відзначив значну роль банків у підтримці відновлення економіки, зокрема фінансування виключно за рахунок банківського кредитування проєктів бізнесу зі створення 1,4 ГВт потужності генерації в енергетиці.

Говорячи про перспективи євроінтеграції, Сергій Ніколайчук висловив упевненість у спроможності українських банків конкурувати з європейськими, а нашої економіки загалом – стати важливою частиною європейської з фокусом на підтримці обороноздатності на східних кордонах.

📰 Повний текст – за посиланням.

​​🔔 Друзі, бачимо, що у вас виникає питання – чи всі банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень перестали бути засобами платежу з 2 березня?

Відповідаємо⤵️

❓Чому виникли питання?

У комунікації про виведення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень ми зазначили, що перестали бути засобами платежу банкноти зразків 2003–2007 років. Дехто подумав, що йдеться про рік випуску, зазначений на звороті кожної банкноти.

Ні, це не так. Під зразком мається на увазі не рік випуску, а дизайн. Тобто банкноти зразків 2003–2007 років – це ті, дизайн яких був осучаснений і затверджений у цей період.

Синьо-жовта одиничка, коричнева двійка, синя п’ятірка, червона десятка.
Усі такі банкноти перестали бути засобами платежу незалежно від року випуску, що зазначається на їх зворотному боці.

☝️Нагадаємо, що Національний банк випускав в обіг банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років із різними роками випуску:

▪️1 гривня – 2004–2015 років;
▪️2 гривні – 2005–2014 років;
▪️5 та 10 гривень – 2004–2018 років.

❓Що ж робити, якщо у вас залишилися такі банкноти?

Насамперед не варто хвилюватися, ці банкноти обмінює Національний банк, банки та уповноважені банки.

Ми передбачили тривалий період для їх обміну. Буде достатньо часу, щоб обміняти наявні у вас банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень.

🔁 Обміняти їх можна безоплатно та без обмеження за сумою:

▪️в усіх відділеннях банків України впродовж року з дати вилучення цих банкнот з обігу, до 26 лютого 2027 року включно;

▪️в уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ) упродовж трьох років з дати вилучення з обігу, до 28 лютого 2029 року включно;

▪️у Національному банку – наразі безстроково.

❓А що з іншими банкнотами 1, 2, 5 та 10 гривень попередніх зразків та дизайнів?

Вони перестали бути засобами платежу ще раніше – майже шість років тому, із жовтня 2020 року.

❗️Отже, підсумовуючи, станом на зараз всі банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, незалежно від року випуску і дизайну, перестали бути засобами платежу. Їх замінили відповідні обігові монети.

👉 Перелік банкнот, що перебувають в обігу, можна переглянути на офіційному сайті НБУ.

​​#ПростоПроЕкономіку

❓Як захистити заощадження від інфляції?

Відповідь на це запитання традиційно є в нашому щоквартальному розділі «Просто про економіку».
👇👇👇

Сьогодні гривневі депозити та облігації уряду (ОВДП) залишаються привабливими інструментами для заощаджень українців.

📊 Ставки за строковими депозитами становлять в залежності від терміну переважно від 10% до 15% річних (7,7% – 11,6% після оподаткування). А ставки за ОВДП – від 13% до 17% (дохід не оподатковується).

☝️Для порівняння: прогнозована інфляція на кінець 2026 року – 7,5%. Тобто такі інструменти дають змогу зберегти купівельну спроможність грошей.

Саме тому українці активно вкладають кошти в гривневі депозити та ОВДП. Упродовж останніх місяців обсяг таких заощаджень і далі зростав.

Для НБУ важливо зберігати привабливість гривневих інструментів. Адже довіра громадян до гривні зменшує їх інтерес до купівлі валюти, що знижує тиск на курс, економить валютні резерви та сприяє подальшому зниженню інфляції.

Щоб підтримати інтерес до гривневих заощаджень і водночас тримати інфляцію під контролем, НБУ знижує облікову ставку поступово.

ℹ️ Хочете знати більше? Читайте наш розділ «Просто про економіку».

​​🟢 Заява Національного банку України щодо захоплення інкасаторських машин Ощадбанку та незаконного утримання співробітників бригади інкасації на території Угорщини.

За інформацією Ощадбанку 5 березня 2026 року два автомобілі інкасаторської служби були затримані представниками правоохоронних органів Угорщини.

У складі інкасаторських бригад перебувало сім працівників банку. Наразі їх місцезнаходження невідоме, мобільний зв'язок відсутній. Відповідно до даних GPS сигналу автомобілі Ощадбанку можуть знаходитися у центрі Будапешту.

Інкасаторські бригади здійснювали чергове перевезення значного обсягу іноземної валюти та банківських металів відповідно до міжнародного контракту між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «ОЩАДБАНК». Вантаж був оформлений згідно міжнародних правил перевезень та чинних Європейських митних процедур.

Ми вимагаємо від влади Угорщини негайного звільнення громадян України та офіційного пояснення причин їх затримання, а також надання інформації про місце перебування інкасаторських авто та відповідного вантажу.

​​📊 Про економічні результати перших двох місяців року розповідає свіжий Макроекономічний та монетарний огляд НБУ.

Ключові підсумки такі ⤵️

У січні тривало сповільнення як загальної, так і базової інфляції – до 7,4% р/р та 7,0% р/р відповідно. За оцінками НБУ, у лютому сповільнення загальної інфляції пригальмувало, а базова інфляція надалі знижувалася.

🟢 На тлі масштабних енергодефіцитів ділові настрої бізнесу погіршилися в січні, проте дещо стабілізувалися в лютому. Різке погіршення енергетичної ситуації зумовило скорочення виробництва в низці секторів промисловості та будівництві. Пожвавлення аграрного експорту підтримало вантажні перевезення, а підвищений попит населення на товари автономного енергоживлення і продукти харчування – торгівлю.

Пропозиція робочої сили на початку року зростала швидше, ніж попит. Проте брак працівників в окремих видах діяльності разом зі зростанням державних видатків на оплату праці та пенсій підтримували зростання зарплат. Попри важку зиму, кількість чистих виїздів за кордон у січні зменшилася порівняно з січнем минулого року.

☝️Дефіцит торгівлі товарами в січні помітно звузився через сезонне падіння імпорту товарів. У результаті суттєво знизився дефіцит поточного рахунку – до 0,6 млрд дол. порівняно з 1,4 млрд дол. у грудні 2025 року. Міжнародні резерви за підсумками січня зросли до 57,7 млрд дол.

Дефіцит державного бюджету у січні був вищим, ніж торік. Бюджетні потреби надалі фінансувалися за рахунок міжнародної допомоги та внутрішніх залучень. Обсяги останніх істотно збільшилися. Роловер ОВДП у всіх валютах за два місяці 2026 року становив 147%.

📈 Попри зниження облікової ставки наприкінці січня та відповідну реакцію ринкових ставок, гривневі інструменти для заощаджень і надалі користувалися попитом. Так, у лютому обсяг гривневих строкових депозитів населення зріс на 5 млрд грн, портфель гривневих ОВДП – на 10 млрд грн. Зниження чистого попиту на валюту дало змогу НБУ скоротити обсяги інтервенцій з продажу іноземної валюти.

📌 Деталі ‒ за посиланням.

​​🟢 Міжнародні резерви станом на 1 березня за попередніми даними становили 54.8 млрд дол. США.

У лютому вони зменшилися на 5,0%.

Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП.

❗️Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

✅ Так, на валютні рахунки уряду в НБУ в лютому надійшло 1 000,4 млн дол. США, у тому числі:

▪️690,8 млн дол. США – через рахунки Світового банку в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
▪️309,6 млн дол. США – від розміщення ОВДП.

☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 804,1 млн дол. США, у тому числі:

▪️472,2 млн дол. США – обслуговування та погашення ОВДП;
▪️331,9 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.

Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 279,7 млн дол. США.

☝️Чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 19,8%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку 2 989,5 млн дол. США.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,7 місяця майбутнього імпорту.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓Скільки рахунків відкрито в Україні?

Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати.
⬇️⬇️⬇️

Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).

Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).

✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:

▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб.

Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:

▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.

Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).

🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:

▪️82,8 млн – фізичні особи;
▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці;
▪️майже 1 млн – юридичні особи.

У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:

▪️946,7 тис. – фізичні особи;
▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці;
▪️0,43 тис. – юридичні особи.

Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки.

☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків.

Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.

Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).

ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.

​​#ПризначенняНБУ

🟢 Директором Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ з 6 березня 2026 року призначено Михайла Ребрика.

Департамент належить до вертикалі підпорядкування "Монетарна стабільність", загальне керівництво якою здійснює заступник Голови Національного банку Володимир Лепушинський.

💬 “Керівництво департаментом, який відповідальний за макроекономічну аналітику та рекомендації з монетарної політики для виконання мандата Національного банку, потребує стратегічного мислення, системного підходу та глибокої аналітичної експертизи. Розраховую, що багаторічний досвід Михайла Ребрика у сфері реалізації монетарної політики та економічного аналізу, його знання та професійність дадуть змогу забезпечити на належному рівні ефективність та злагодженість нашої команди", – прокоментував Володимир Лепушинський.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали ситуацію в економіці та банківській системі, а також євроінтеграційні кроки, валютну лібералізацію, перспективи фінансової системи, інфляцію, фінансову інклюзію, а також регулювання грального бізнесу.

Детально про все читайте в дайджесті.
⬇️⬇️⬇️

🚩 Про поточну ситуацію в економіці та банківській системі, а також про кроки регулятора з підготовки до євроінтеграції та повоєнного відновлення розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Економічній правді.

🚩 Євроінтеграційні кроки та валютну лібералізацію обговорили з представниками компаній – членів Американської торгівельної палати в Україні Сергій Ніколайчук та заступник Голови Юрій Гелетій.

🚩 Про питання регулювання діяльності грального бізнесу говорили заступники Голови НБУ Дмитро Олійник та Олексій Шабан разом із директорами профільних департаментів під час зустрічі з керівництвом Міністерства цифрової трансформації України, Державного агентства України ПлейСіті та представниками банківських асоціацій, банків і міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa Ukraine.

🚩 Підсумки минулого року та перспективи 2026 року для фінансового сектору, а також перспективи регулювання управління ризиком третіх сторін обговорили директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час конференції Op|Risk|2026.

🚩 Що таке інфляція, хто і як її рахує, чому офіційний показник інфляції може не збігатися з особистим сприйняттям зміни цін, чи вартує довіри офіційний показник Державної служби статистики України? Відповіді на ці питання надав Максим Гоменюк, провідний економіст відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу в колонці для видання "OBOZ.UA".

🚩 Прогрес у реалізації Програми фінансової інклюзії в Україні обговорили представники НБУ та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) під час засідання Консультативної ради програми.

​​#ПростоПроЕкономіку

Як почувається економіка України?

Розповідаємо у нашому розділі "Просто про економіку".

🟢 Масштабні атаки росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку.

З одного боку, аварійні відключення електроенергії ускладнили життя бізнесу, зокрема обмежили виробничі можливості. З іншого, – через них українці менш схильні робити нові покупки. В умовах нестачі світла, а подекуди й тепла, населення стриманіше витрачало кошти на товари не першої необхідності.

🟢 Водночас російські обстріли не зупинили економіку, вона надалі зростає.

Торік аграрії зібрали високі врожаї та успішно експортують частину продукції за кордон. Оборонні замовлення та проєкти з відновлення інфраструктури підтримують металургію, машинобудування та будівництво. Високі бюджетні видатки на соціальну сферу підживлюють споживчі витрати населення.

Тож НБУ лише помірно погіршив прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік – із 2% до 1,8%.

🟢 У наступні роки економічне зростання пожвавиться.

Цьому має посприяти збільшення інвестицій бізнесу в нові проєкти, особливо в разі суттєвого зниження безпекових ризиків. Водночас украй важливим є збереження фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів.

Добра новина в тому, що ЄС вже затвердив значні обсяги допомоги Україні на найближчі роки. Це суттєво знижує ризики для економіки.

❓️Хочете знати більше?

📍Читайте наш розділ "Просто про економіку".

📰 На порталі LB.ua опубліковано текстову версію розмови Голови Національного банку Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, під час каденції якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка.

Під час зустрічі зі студентами, військовослужбовцями, істориками, представниками бізнесу та експертами Голови НБУ говорили про гривню – її історію, символізм і значення для України.

Розмова точилася навколо того, як формувалася українська грошова традиція та чому національна валюта є важливою частиною державності України.

➡️ Обговорили:

▪️походження назв «гривня» та «шаг», а також їхні історичні витоки;

▪️традиції грошового обігу на українських землях – від часів України-Русі до сучасності;

▪️впровадження грошової реформи в 1996 році;

▪️символічну роль гривні як елемента української ідентичності;

▪️значення національної валюти для економічного суверенітету, зокрема в умовах повномасштабної війни;

▪️довіру до гривні та її значення в сучасній фінансовій системі, а також ще багато тем.

​​🟢 Для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.

👤 У колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" Голова НБУ Андрій Пишний детально пояснив, чому саме такий погляд дає розуміння реальної картини.

Наприклад, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих NPL – на понад 170 млрд грн. Завдяки системним крокам банки позбулися старих боргів, а показник NPL зменшився до 15-річного мінімуму (до 14% станом на 01 січня 2026 року). Водночас статистично відбулося скорочення валового кредитного портфеля, який включає показники NPL.

📊 Динаміка показника чистих кредитів, на відміну від валових, залишилася незмінною, адже банки насправді не збавляли темпів кредитування.

Так, починаючи з лютого 2025 року чистий гривневий кредитний портфель бізнесу та фізичних осіб зростав на понад 30% р/р, а з грудня 2025 року зростання перевищило 35% р/р.

☝️Цей приклад яскраво демонструє, як насправді позитивна дія – списання старих непрацюючих боргів – впливає на показники банківської статистики:

▪️показник валових кредитів зменшився і створив хибне враження про скорочення обсягів кредитування, що не відповідає дійсності;

▪️натомість динаміка чистих кредитів свідчить про подальше зростання кредитування темпами, близькими до тих, що ми бачили до повномасштабного вторгнення.

📌 Детальніше – у колонці за посиланням.

​​✅ Банки мають достатній запас готівкової валюти.

Про це свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою 9–10 березня 2026 року.

Наприкінці минулого тижня Національний банк ухвалив превентивне рішення про проведення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас.

☝️Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкової валюти з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини.

НБУ оголошував обсяг операцій із певним запасом, аби у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. У перший день заявки подали п’ять банків, у другий – один банк.

❗️В обидва дні оголошена пропозиція значно перевищила фактичний попит з боку банків.
Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців.

Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи.

ℹ️ Детальніша інформація – за посиланням.

🟢 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі в січні практично не змінилася і станом на 01 лютого 2025 року становила 13,9%, показник зберігається на історично низьких рівнях.
 
Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад  170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.
 
☝️Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів на історично низькому рівні.
 
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,4%, у банках з іноземним капіталом – 6,5%, у державних банках – 19,6%.
 
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 17,0%, населенню – 10,8%.

​​📈 У лютому 2026 року інфляція пришвидшилася – до 7,6% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Загальна інфляція була незначно вищою, ніж прогнозував Національний банк, а базова – відповідала прогнозу.

Темпи зростання цін на паливо, послуги та сирі продукти перевищили прогнозні оцінки, тоді як вартість оброблених продуктів зростала дещо повільніше, ніж очікувалося.

❓Що буде з цінами далі?

Інфляція залишається помірною та близькою до прогнозу НБУ. Водночас вплив проінфляційних чинників упродовж останнього місяця посилився, зокрема через зростання геополітичної напруженості у світі та підвищення волатильності цін на енергоносії.

Ці та інші чинники, які потенційно можуть призвести до відхилення інфляції від прогнозної траєкторії, враховуватимуться під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики.

ℹ️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – за посиланням.

​​📊 Розповідаємо, які зміни відбулися на фінансовому ринку в лютому.

Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на вісім установ – до 761. Кількість банків, що мають ліцензію, становила 60.

✅ Станом на 1 березня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

403 фінансові компанії (було 407);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
100 ломбардів (без змін);
81 кредитна спілка (було 84);
один лізингодавець (без змін);
45 страхових брокерів (без змін);
73 колекторські компанії (було 74).

Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (40) не змінилася.

☝️На платіжному ринку діє 14 платіжних систем (було 15), створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних (без змін).

Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:

▪️6 платіжних установ (без змін);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (було 12);
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін).

📌 Детальніше – за посиланням.