💡Ефектом фіскального витіснення (crowding out effect) в економіці називають ситуацію, коли через активне залучення коштів урядом від банків за привабливими ставками кредитування стає менш доступним, що може призвести до скорочення приватних інвестицій та сповільнення довгострокового економічного зростання.

❓Чи спостерігається такий ефект в українській економіці?

Фахівці Національного банку доводять, що твердження про фіскальне витіснення в українській економіці не мають належного підтвердження, а банківське кредитування не залежить від інвестицій банків в ОВДП.

Деталі – в колонці експертів з Департаменту фінансової стабільності – директора Первін Дадашової та головного економіста Романа Солтисяка.
⬇️⬇️⬇️

Якщо коротко:

▪️скорочення чистих кредитів порівняно з 2014 роком передусім пов’язано з масштабним очищенням банківської системи від неплатоспроможних банків, які зловживали недобросовісними кредитними практиками та приховували реальні збитки за NPL, а також зниженням попиту на кредити.

Зараз банки удосконалили кредитні практики та кредитують надійних позичальників;

▪️банки активно кредитують бізнес, навіть коли кредитні ставки відповідають дохідності ОВДП, хоча в теорії мали б обирати безризикові вкладення в державні облігації.

Перелік фінансових вигод для банків від кредитування значно ширший, ніж отримання відсотків, тож ОВДП не можуть конкурувати за цим показником, навіть якщо мають ту ж номінальну дохідність;

▪️левову частку ОВДП в активах банків становлять капіталізаційні ОВДП, які державні банки отримали для збільшення їхнього статутного капіталу, та придбані державними банками державні цінні папери з огляду на їх спеціалізацію.

Навіть попри це, частка ОВДП у чистих активах банків сьогодні загалом нижча за “довоєнний” рівень;

▪️якщо проаналізувати питання глибше, дослідивши зв'язок між зміною обсягів кредитів бізнесу та інвестиціями банків в ОВДП, то економетрична модель, що базується на даних українських банків, доводить, що зміна обсягу ОВДП не впливає на кредитування бізнесу.

📰 Повний текст – за посиланням.

​​📊 Статистика щодо кредитування енергетики

За червень 2024 року – лютий 2026 року банки профінансували проєкти бізнесу, спрямовані на:

▪️розбудову, реконструкцію та відновлення генерації потужністю 1,405 ГВт;
▪️зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізацію теплообладнання, потужністю 587 МВт.

✅ Загалом вони забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 21 області України на 38,7 млрд грн.

Зокрема, надали:

▪️понад три тисячі кредитів бізнесу на суму 35,9 млрд грн;
▪️понад 15 тисяч – населенню на суму 2,8 млрд грн.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів юридичним особам станом на 1 березня 2026 року становив 25,7 млрд грн, фізичним особам – 2,2 млрд грн.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📰 У свіжому друкованому номері NV вийшло інтерв’ю Голови Національного банку України Андрія Пишного.

Поговорили про те, як сьогодні працює фінансова система країни під час війни та які виклики і можливості стоять перед економікою.

Зокрема, у розмові про:
▪️динаміку та структуру кредитування економіки;
▪️ризики для макроекономічної стабільності;
▪️зовнішнє фінансування та керованість державного боргу;
▪️поступову валютну лібералізацію.

📍Повністю розмову ви також можете прочитати онлайн.

​​#ГолосНБУ

💡 Традиційно публікуємо суботній  дайджест з підсумками обговорень експертів НБУ.

Цього тижня вони говорили про таке.
👇👇👇

🚩 Про те, як захистити монетарну та фінансову стабільність під час повномасштабної війни розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі «Друзі України в ОЕСР»  у межах Тижня фінансових ринків Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

🚩 Міжнародну фінансову підтримку України, реформу фінансових ринків, приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до європейських стандартів, участь приватного бізнесу у відбудові України обговорювали Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із міжнародними партнерами під час робочого візиту до Парижа.

🚩 Про розширення участі приватного капіталу у фінансуванні української економіки, питання фінансової інклюзії, а також досвід НБУ в збереженні макроекономічної стабільності, забезпеченні безперебійної роботи банківської системи та доступу громадян до фінансових послуг навіть у періоди масованих атак на енергетичну інфраструктуру говорили Андрій Пишний та його заступник Юрій Гелетій із партнерами під час робочого візиту до Лондона.

🚩 Про поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки фінансового сектору говорили Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час зустрічі з представниками Mastercard.

🚩 Чи присутній ефект фіскального витіснення в українській економіці? Відповідь на це питання – у колонці директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової та головного економіста управління макропруденційної політики та досліджень цього департаменту Романа Солтисяка для Інтерфакс-Україна.

​​📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.

За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу у банках, платоспроможних на останню звітну дату, в лютому 2026 року зросли на 33,5% р/р, а населенню – на 35% р/р.

Натомість обсяг валових кредитів бізнесу в національній валюті залишається нижчим за показник рік тому через ефект бази порівняння: після списання в грудні 2025 року державними банками близько 157 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів.

☝️Нагадаємо, внаслідок цього списання частка NPL у банківському секторі скоротилася до історично найнижчого показника за понад 15 років, однак статистично за рахунок цієї складової скоротився валовий кредитний портфель.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.

📊 Тож для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник обтяжений непрацюючими активами та створює хибне враження.

Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає високі запаси ліквідності з огляду на стале збільшення фондування від клієнтів.

⬆️ Так, обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках, в лютому зріс на 19,9% р/р, бізнесу – на 16,2% р/р.

Спойлер: ми вже працюємо над розширенням нашої статистики, аби надати користувачам детальніше розуміння стану банківського кредитування. Деталі згодом.

​​📲 Сьогодні на нашому сайті з’явилася нова сторінка, присвячена сталому розвитку фінансового сектору.

☝️На ній відображатимуться документи та напрацювання НБУ стосовно впровадження принципів сталого розвитку, екологічної та соціальної відповідальності у фінансовому секторі, зокрема:

▪️матеріали для фінансового сектору як провідника у сфері сталого розвитку, що завдяки врахуванню ESG-факторів сприяє формуванню передумов для залучення коштів до проєктів для сталого розвитку;

▪️інформація про оцінку ESG-факторів, ризики для фінансового сектору та їх врахування фінансовими установами, зокрема відповідні вимоги та рекомендації регулятора.

Сторінка також містить новий глосарій, опрацьований з ключовими стейкхолдерами.

Він дасть змогу учасникам фінансового сектору однозначно розуміти поняття у сфері сталого розвитку та поліпшити якість пруденційного регулювання.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​💡Розпочали інформаційну кампанію для дітей та молоді Global Money Week 2026

📆 Цього року вона триватиме із 16 до 29 березня 2026 року.

Ми вже 12 раз підтримуємо цю ініціативу та традиційно є її офіційним координатором в Україні.

☝️Ключова тема кампанії цього року – «Чесні розмови про гроші» («Smart Money Talks»).

Вона акцентує увагу на тому, як важливо вміти ставити фахівцям запитання про кошти, відкрито спілкуватися про фінансові проблеми, опановувати основи далекоглядного управління грошима та критично оцінювати джерела фінансових порад.

✅ У межах цієї кампанії заплановано багато просвітницьких заходів та три потужних освітніх ініціативи:

▪️національний фінал Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності для учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти;

▪️національний фінал найбільшої фінансової вікторини Європи для підлітків віком від 13 до 15 років «European Money Quiz»;

▪️наймасштабнішу в Україні щорічну освітню конференцію з фінансової грамотності для педагогів «FinLit Forum», яка відбудеться 27 березня 2026 року.

Першим з них провели учора фінал другого Всеукраїнського чемпіонату з фінансової грамотності. Це змагання для визначення найкмітливіших, найактивніших та найбільш фінансово грамотних учнів 10 класів закладів загальної середньої освіти. І вже маємо переможців!

ℹ️ Детальніше про інформаційну кампанію Global Money Week 2026 та Всеукраїнський чемпіонат з фінансової грамотності – за посиланням.

​​🏫 Понад 4 800 учнів змагалися за право представити Україну на European Money Quiz 2026!

У межах Global Money Week 2026 НБУ провів національний фінал European Money Quiz 2026 – найбільшого європейського змагання з фінансової грамотності для підлітків.

💫 Команда-переможниця представить нашу країну в європейському фіналі, що відбудеться 18–19 травня 2026 року в Брюсселі (Бельгія).

❓Як проходили змагання?

Вони відбулися в три етапи: шкільний, обласний етапи та національний фінал.

☝️До шкільного етапу долучилися:

▪️424 заклади освіти з усієї України;

▪️370 педагогів, які координували участь команд;

▪️4 810 учнів (2 405 команд).

На обласному етапі змагалися 275 команд – переможниць шкільного відбору.

У національному фіналі взяли участь 24 команди з усіх областей України.

🏆За підсумками національного відбору European Money Quiz 2026:

▪️перше місце посіла команда з ліцею "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради (Херсонська область) у складі Андрія Тимченко та Орини Павлович під керівництвом вчителя Людмили Маркової;

▪️друге місце посіла команда з ліцею № 214 Оболонського району м. Києва (Київська область) у складі Данила Радіонова та Анни Коростишевської під керівництвом вчителя Наталії Загідуліної;

▪️третє місце посіла команда з Одеської гімназії № 107 Одеської міської ради (Одеська область) у складі Дмитра Меля та Лева Петрова під керівництвом вчителя Марії Дегтярьової.

Фінал відбувся дистанційно на платформі “Kahoot”. Учасники відповідали на 15 запитань, що охоплювали теми платежів і рахунків, заощаджень, кредитів, депозитів, страхування, податків, інвестування, підприємництва, благодійності, захисту прав споживачів фінансових послуг і платіжного шахрайства.

Крім теоретичних завдань, учні розв’язували практичні ситуаційні задачі, наближені до реального життя, що вимагали швидких і обґрунтованих фінансових рішень.

🟢 Партнером European Money Quiz в Україні вже вчетверте стала Національна асоціація банків України. Цьогоріч конкурс також підтримав ПриватБанк.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.

Захід транслюватиметься у прямому ефірі.

📍Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.

​​⚡️Облікову ставку збережено на рівні 15%.

НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.

Це рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою збереження помірної інфляції цьогоріч та її приведення до цілі 5% на горизонті політики.

Докладніше – нижче.

1️⃣ Після тривалого періоду зниження загальна інфляція в лютому незначно пришвидшилася – до 7,6% р/р. Водночас інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.

Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході.

2️⃣ Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні, що важливо для забезпечення стійкості валютного ринку. З початку року Україна отримала 5,5 млрд дол. США офіційного фінансування. Міжнародні резерви – на високому рівні: близько 55 млрд дол. США станом на кінець лютого.

3️⃣ Російська агресія і надалі залишається основним ризиком, створюючи загрози для цінової динаміки та економічної активності. Водночас упродовж останніх місяців суттєво посилилися й геополітичні ризики. Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, то світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це підсилюватиме інфляційний тиск в Україні та збільшуватиме спроможність росії продовжувати війну.

4️⃣ Збереження облікової ставки на незмінному рівні підтримає інтерес до гривневих активів, сприятиме забезпеченню стійкості валютного ринку й контрольованості інфляційних процесів, водночас не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі.

5️⃣ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. Натомість у разі їх подальшого посилення НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.

📍Більше – за посиланням.

​​📈 У 2025 році реальний ВВП зріс на 1,8%.

Про це свідчать дані Держстату.

Такі темпи зростання відповідають оцінкам НБУ.

Зростання ВВП очікувано сповільнилося порівняно з 2024 роком (3,2% відповідно до уточнених даних ДССУ) унаслідок збереження складної безпекової ситуації та значних руйнувань інфраструктури.

☝️Водночас попри повномасштабну війну економіка зростає третій рік поспіль. Цьому сприяють:

▪️стійкий внутрішній попит;
▪️м’яка фіскальна політика;
▪️значна адаптивність бізнесу;
▪️зусилля НБУ із забезпечення макрофінансової стійкості.

❓Що далі?

Очікується, що нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови й оборонний комплекс підтримає зростання реального ВВП у 2026 році.

Додатковий позитивний вплив на інвестиційну активність матиме й євроінтеграція України.

🚩 Основним ризиком для економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Рішення з монетарної політики, регуляторні плани, перспективи розвитку страхового ринку, валютну лібералізацію, міжнародну технічну співпрацю та інші питання обговорювали експерти НБУ протягом тижня.

Традиційно про них – у дайджесті.
👇👇👇

🚩 Про те, чому Національний банк зберіг облікову ставку та як він реагуватиме на фактичні тенденції і зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки,  розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

🚩 Про становлення НБУ як інституції, його значення у формуванні незалежності та сили країни розповів Андрій Пишний під час промови з нагоди 35-річчя Національного банку.

🚩 Про те як конфлікт на близькому сході вплине на макрофінансову ситуацію в Україні, що відбувається зі строковими депозитами та ОВДП на тлі курсових коливань та на інші питання медіа відповіли Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо монетарних рішень.

🚩 Регуляторні плани Національного банку в контексті тісної співпраці з профільною асоціацією обговорили перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук, директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час зустрічі з представниками Національної асоціації банків України.

🚩 Про перспективи розвитку страхового ринку України та його значення в забезпеченні фінансової стійкості держави, відновленні економічного зростання та залученні іноземних інвестицій говорили керівники НБУ під час зустрічі з представниками міжнародної страхової групи “Allianz”, групи “Marsh” та її консалтингової компанії “Oliver Wyman”.

🚩 Про плани щодо пом’якшення валютних обмежень розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час зустрічі з компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації та Німецько-Української промислово-торговельної палати.

🚩 Результати співробітництва у 2025 році та плани на майбутню взаємодію обговорили учасники Координаційного засідання з міжнародного технічного партнерства, яке провів НБУ.

​​🏘️ Іпотека в січні
 
Банки України в січні видали 718 іпотечних кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн. Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
 
☝️Коротко про результати опитування:

▪️ 416 кредитів на 861 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 178 на 330 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️ 302 кредити на 590 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️ середньозважена ефективна ставка становила 8,15% річних на первинному ринку та 8,97% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%.
 
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у січні видано:

▪️у Київській області (222 договори на загальну суму 460 млн грн, або 32% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (148 договорів на 336 млн грн);
▪️у Львівській області (50 договорів на 115 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (34 договори на 67 млн грн);
▪️у Вінницькій області (29 договорів на 60 млн грн).
 
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 16 банків.
 
💡Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла. 

​​🇪🇺 Національний банк затвердив внутрішній План виконання заходів у сфері європейської інтеграції.

Документ систематизує всі ключові завдання НБУ щодо імплементації права ЄС у фінансовому секторі та є частиною підготовки України до вступу в Європейський Союз.

☝️План охоплює, зокрема, розвиток регулювання в банківській сфері, страхуванні і сфері цифрових фінансах (віртуальних активів, цифрової операційної стійкості), що є одним із ключових завдань під час вступу України до ЄС.

Значна частина завдань стосується адаптації законодавства України до норм ЄС у межах кластеру 2 “Внутрішній ринок”, зокрема за розділами 9 “Фінансові послуги" та 4 “Вільний рух капіталу”.

🟢 Ці розділи Національний банк очолює на міжвідомчому рівні. Також передбачено завдання для посилення незалежності центрального банку, що є важливим для майбутньої інтеграції до Європейської системи центральних банків.

НБУ працюватиме в тісній координації з урядом та парламентом для своєчасного ухвалення необхідних законодавчих змін.

💬 “Це амбітний План, який визначає внутрішню логістику та розподіл завдань, та є складовою комплексних євроінтеграційних цілей. Маємо чітко контролювати стан його виконання і моніторити ризики, щоб отримати бажаний результат. Це важливі питання для відповідності стандартам, як країни з ринковою економікою, забезпечення цінової та фінансової стабільності та нашої спроможності до майбутньої роботи в межах ЄС”, — зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.

ℹ️ Детальніше - за посиланням.

​​🟢 Сьогодні, разом із Міністерством освіти і науки України, ми провели третю щорічну конференцію з фінансової грамотності для педагогів «FinLit Forum».

Цього року захід об’єднав освітян, представників державних інституцій, фінансового сектору та експертного середовища, які працюють над розвитком фінансової грамотності дітей та молоді. Конференція відбулася в межах міжнародної ініціативи Global Money Week і зібрала майже 1000 учасників.

💡Головною темою FinLit Forum цьогоріч стало формування цілісної системи фінансової освіти в межах реформи Нової української школи. Учасники обговорили перші результати впровадження нового навчального предмета «Підприємництво і фінансова грамотність», який із вересня 2025 року почали вивчати учні та учениці 8 класів, та презентували підручник для 9 класу.

💬 «Фінансова грамотність поступово стає системною частиною освіти, допомагаючи сотням тисяч підлітків формувати важливі життєві навички. У Національному банку ми розуміємо важливість ефективного навчання та підготовки педагогів до викладання, тому створюємо підручники та навчально-методичні матеріали, проводимо курси підвищення кваліфікації для педагогів і підтримуємо можливості продовження навчання не лише в 9 класах, а й у старшій школі», – зазначив заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський.

Окрему увагу під час заходу приділили розвитку партнерства у сфері фінансової освіти.

Завершальною частиною конференції стала панельна дискусія, під час якої експерти обговорювали, як забезпечити високу якість викладання фінансової та підприємницької освіти у закладах освіти та які кроки необхідні для її подальшого розвитку.

📌 Переглянути запис конференції можна за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡Про співпрацю з МВФ і фінансування критично важливих секторів України, стан страхового ринку та тенденції в кредитуванні, а також розвиток відкритого банкінгу та Системи BankID НБУ обговорювали цього тижня експерти Національного банку.

Все головне традиційно – у дайджесті.
👇👇👇

🚩 Перебіг поточного візиту персоналу МВФ в Україну та актуальні питання реалізації ключових реформ для подальшого забезпечення макрофінансової стабільності та розвитку фінансового сектору обговорили Голова НБУ Андрій Пишний та члени Правління Національного банку під час зустрічі з командою МВФ.

🚩 Про проблему фінансування критично важливих для України напрямів, зокрема енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних руйнувань унаслідок атак рф, оборонно-промислового комплексу, аграрного сектору, говорив Андрій Пишний під час зустрічі з представниками Міністерства фінансів США, Посольства США в Україні та Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC).

🚩 Про стан страхового ринку та плани щодо його подальшого якісного масштабування та інвестиційного зростання говорив Андрій Пишний під час Всеукраїнської національної страхової конференції 2026.

🚩 Що відбувається з кредитуванням в Україні? Відповідь на це питання надала директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час дискусії ЦЕС.

🚩 Про те, як розвивається Система BankID НБУ та про подальші плани розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Ольга Василєва під час Digital Lending 2026.

🚩 Про розвиток відкритого банкінгу та миттєвих платежів, а також новації в питанні набуття фінансовою компанією статусу платіжної установи розповіли представники НБУ під час Pay.Forum2026.

​​✅️ Рішенню Правління НБУ зберегти облікову ставку на рівні 15% у березні традиційно передувала дискусія Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.

Традиційно на 11-й день після оголошення рішення запрошуємо за лаштунки дискусії КМП.

🟢 Члени КМП одностайно підтримали збереження облікової ставки на рівні 15% у березні.

Вони погодилися, що НБУ варто утриматися від пом’якшення процентної політики, закладеного до січневого прогнозу, з огляду на посилення проінфляційних ризиків, погіршення очікувань населення та високу невизначеність щодо подальших економічних наслідків війни на Близькому Сході.

Так, попри близькість фактичної інфляції до прогнозу НБУ, ризики її відхилення від прогнозної траєкторії найближчими місяцями є вагомими.

Утримання облікової ставки на рівні 15% має посприяти збереженню привабливості гривневих інструментів, забезпеченню стійкості валютного ринку та мінімізації ризиків розбалансування інфляційних очікувань. Це, зі свого боку, дасть змогу зберегти інфляційні процеси під контролем.

🟢 Більшість членів КМП очікує на обережнішу процентну політику в 2026 році порівняно із січневим прогнозом НБУ.

Семеро членів КМП не виключили ймовірність збереження незмінної облікової ставки щонайменше до кінця 2026 року, а один член КМП – навіть її підвищення.

Троє учасників дискусії вважають, що в разі відносно швидкого врегулювання ситуації на Близькому Сході та збереження незмінного рівня житлово-комунальних тарифів НБУ матиме простір для одного-двох обережних кроків зі зниження облікової ставки в 2026 році.

Усі члени КМП погодилися, що посилення невизначеності значно ускладнило макроекономічне прогнозування, зокрема майбутньої динаміки інфляції, а, відповідно, й облікової ставки. Ураховуючи динамічність ситуації, НБУ має і надалі гнучко реагувати як на поточні тенденції, так і на зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки, валютного ринку та інфляційних очікувань.

📍Повний текст підсумків дискусії КМП.

​​💬 Штучний інтелект (ШІ) у фінансовому секторі: розпочинаємо діалог із ринком.

Національний банк розпочинає відкритий та поетапний процес формування підходів до етичного та відповідального використання ШІ у фінансовому секторі.

❓Чому це важливо?

Використання ШІ сприяє стрімкій трансформації фінансового сектору у глобальному масштабі: у поєднанні з цифровізацією фінансових послуг змінює бізнес-моделі, підходи до діяльності фінансових установ, а також очікування громадян і бізнесу від державних інституцій.

Водночас разом із потенційними перевагами (підвищення ефективності, поліпшення управління ризиками, розвиток інновацій) використання ШІ може створювати нові ризики для клієнтів, прозорості прийняття рішень та довіри до фінансового сектору.

Український фінансовий сектор – не виключення та потребує чітких орієнтирів використання ШІ.

📑 Тож Національний банк підготував Дискусійний документ з етичного та відповідального використання ШІ учасниками ринку фінансових послуг України як основний орієнтир для формування спільного розуміння принципів використання ШІ у фінансовому секторі та збору позицій учасників ринку (посилання на документ залишаємо в першому коментарі).

Запрошуємо учасників ринку, експертів та всіх зацікавлених долучитися до обговорення!

☝️Нам важливо почути вашу думку щодо:

▪️принципів відповідального використання ШІ та їх практичної реалізації;

▪️підходів до ризик-орієнтованого управління та людського нагляду за ШІ;

▪️захисту прав споживачів;

вимог до даних, моделей, інформаційної безпеки та операційної стійкості під час використання ШІ.

📧 Просимо надсилати свої пропозиції та коментарі на поштову скриньку: ai@bank.gov.ua

Ваш практичний досвід і експертиза допоможуть сформувати цілісне бачення щодо розвитку та відповідального використання ШІ у фінансовому секторі.

Долучайтеся до дискусії, щоб разом формувати відповідальне майбутнє фінансових технологій в Україні.

​​❓Що відбувається в небанківському фінансовому секторі?

Наші фахівці підготували огляд за IV квартал 2025 року.

Наводимо основні показники.
👇👇👇

Загальні обсяги активів надавачів небанківських фінансових послуг збільшилися на 10,1% за квартал, однак зменшилися на 0,2% в річному вимірі. Тож частка небанківських фінансових установ під наглядом НБУ в активах фінансового сектору дещо знизилася і сягнула історично найнижчого рівня – 8,8% на кінець грудня 2025 року.

🟢 Страховики

Ризикові страховики та страховики життя наростили активи, а також частку високоліквідних складових у прийнятних активах – до 85,1% та до 95% відповідно.

Чистий прибуток ризикових страховиків у 2025 році зріс удвічі завдяки значному збільшенню результату від страхової діяльності та вищим інвестиційним доходам, страховиків життя – на 30,9% р/р з огляду на вищі фінансові та інвестиційні доходи.

🟢 Кредитні спілки

Обсяг активів кредитних спілок та кредитний портфель сегменту зменшилися.

Водночас пришвидшилося погашення кредитів, а заявлена середня частка непрацюючих кредитів членів спілок залишилася в межах 30%.

🟢 Фінансові компанії та ломбарди

Обсяг наданих фінансових послуг зріс та у 2025 році вперше з початку повномасштабного вторгнення перевищив довоєнний показник 2021 року.

Кредитний портфель фінансових компаній досяг історично найвищого рівня. Також фінансові компанії нарощували обсяги операцій із викупу заборгованості, однак обсяг класичного факторингу після чотирьох кварталів зростання скоротився.

За 2025 рік майже 90% фінансових компаній отримали прибуток. Більше половини прибутку сегменту забезпечив оператор програми “єОселя” – ПрАТ “Укрфінжитло”.

📌 Детальніше – за посиланням.

📉 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі в лютому скоротилася на 0,5 в.п. – до 13,3% станом на 01 березня 2026 року.
 
Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів ‒ на історично низькому рівні.
 
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,1%, у банках з іноземним капіталом – 6,4%, у державних банках – 18,7%.
 
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 16,6%, населенню – 10,7%.
 
☝️Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася до рівня нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.

➡️ Деталі