🟢 Сьогодні, разом із Міністерством освіти і науки України, ми провели третю щорічну конференцію з фінансової грамотності для педагогів «FinLit Forum».
Цього року захід об’єднав освітян, представників державних інституцій, фінансового сектору та експертного середовища, які працюють над розвитком фінансової грамотності дітей та молоді. Конференція відбулася в межах міжнародної ініціативи Global Money Week і зібрала майже 1000 учасників.
💡Головною темою FinLit Forum цьогоріч стало формування цілісної системи фінансової освіти в межах реформи Нової української школи. Учасники обговорили перші результати впровадження нового навчального предмета «Підприємництво і фінансова грамотність», який із вересня 2025 року почали вивчати учні та учениці 8 класів, та презентували підручник для 9 класу.
💬 «Фінансова грамотність поступово стає системною частиною освіти, допомагаючи сотням тисяч підлітків формувати важливі життєві навички. У Національному банку ми розуміємо важливість ефективного навчання та підготовки педагогів до викладання, тому створюємо підручники та навчально-методичні матеріали, проводимо курси підвищення кваліфікації для педагогів і підтримуємо можливості продовження навчання не лише в 9 класах, а й у старшій школі», – зазначив заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський.
Окрему увагу під час заходу приділили розвитку партнерства у сфері фінансової освіти.
Завершальною частиною конференції стала панельна дискусія, під час якої експерти обговорювали, як забезпечити високу якість викладання фінансової та підприємницької освіти у закладах освіти та які кроки необхідні для її подальшого розвитку.
📌 Переглянути запис конференції можна за посиланням.
Цього року захід об’єднав освітян, представників державних інституцій, фінансового сектору та експертного середовища, які працюють над розвитком фінансової грамотності дітей та молоді. Конференція відбулася в межах міжнародної ініціативи Global Money Week і зібрала майже 1000 учасників.
💡Головною темою FinLit Forum цьогоріч стало формування цілісної системи фінансової освіти в межах реформи Нової української школи. Учасники обговорили перші результати впровадження нового навчального предмета «Підприємництво і фінансова грамотність», який із вересня 2025 року почали вивчати учні та учениці 8 класів, та презентували підручник для 9 класу.
💬 «Фінансова грамотність поступово стає системною частиною освіти, допомагаючи сотням тисяч підлітків формувати важливі життєві навички. У Національному банку ми розуміємо важливість ефективного навчання та підготовки педагогів до викладання, тому створюємо підручники та навчально-методичні матеріали, проводимо курси підвищення кваліфікації для педагогів і підтримуємо можливості продовження навчання не лише в 9 класах, а й у старшій школі», – зазначив заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський.
Окрему увагу під час заходу приділили розвитку партнерства у сфері фінансової освіти.
Завершальною частиною конференції стала панельна дискусія, під час якої експерти обговорювали, як забезпечити високу якість викладання фінансової та підприємницької освіти у закладах освіти та які кроки необхідні для її подальшого розвитку.
📌 Переглянути запис конференції можна за посиланням.
👍8❤4
#ГолосНБУ
💡Про співпрацю з МВФ і фінансування критично важливих секторів України, стан страхового ринку та тенденції в кредитуванні, а також розвиток відкритого банкінгу та Системи BankID НБУ обговорювали цього тижня експерти Національного банку.
Все головне традиційно – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Перебіг поточного візиту персоналу МВФ в Україну та актуальні питання реалізації ключових реформ для подальшого забезпечення макрофінансової стабільності та розвитку фінансового сектору обговорили Голова НБУ Андрій Пишний та члени Правління Національного банку під час зустрічі з командою МВФ.
🚩 Про проблему фінансування критично важливих для України напрямів, зокрема енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних руйнувань унаслідок атак рф, оборонно-промислового комплексу, аграрного сектору, говорив Андрій Пишний під час зустрічі з представниками Міністерства фінансів США, Посольства США в Україні та Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC).
🚩 Про стан страхового ринку та плани щодо його подальшого якісного масштабування та інвестиційного зростання говорив Андрій Пишний під час Всеукраїнської національної страхової конференції 2026.
🚩 Що відбувається з кредитуванням в Україні? Відповідь на це питання надала директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час дискусії ЦЕС.
🚩 Про те, як розвивається Система BankID НБУ та про подальші плани розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Ольга Василєва під час Digital Lending 2026.
🚩 Про розвиток відкритого банкінгу та миттєвих платежів, а також новації в питанні набуття фінансовою компанією статусу платіжної установи розповіли представники НБУ під час Pay.Forum2026.
💡Про співпрацю з МВФ і фінансування критично важливих секторів України, стан страхового ринку та тенденції в кредитуванні, а також розвиток відкритого банкінгу та Системи BankID НБУ обговорювали цього тижня експерти Національного банку.
Все головне традиційно – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Перебіг поточного візиту персоналу МВФ в Україну та актуальні питання реалізації ключових реформ для подальшого забезпечення макрофінансової стабільності та розвитку фінансового сектору обговорили Голова НБУ Андрій Пишний та члени Правління Національного банку під час зустрічі з командою МВФ.
🚩 Про проблему фінансування критично важливих для України напрямів, зокрема енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних руйнувань унаслідок атак рф, оборонно-промислового комплексу, аграрного сектору, говорив Андрій Пишний під час зустрічі з представниками Міністерства фінансів США, Посольства США в Україні та Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC).
🚩 Про стан страхового ринку та плани щодо його подальшого якісного масштабування та інвестиційного зростання говорив Андрій Пишний під час Всеукраїнської національної страхової конференції 2026.
🚩 Що відбувається з кредитуванням в Україні? Відповідь на це питання надала директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час дискусії ЦЕС.
🚩 Про те, як розвивається Система BankID НБУ та про подальші плани розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Ольга Василєва під час Digital Lending 2026.
🚩 Про розвиток відкритого банкінгу та миттєвих платежів, а також новації в питанні набуття фінансовою компанією статусу платіжної установи розповіли представники НБУ під час Pay.Forum2026.
❤7👍1
✅️ Рішенню Правління НБУ зберегти облікову ставку на рівні 15% у березні традиційно передувала дискусія Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів.
Традиційно на 11-й день після оголошення рішення запрошуємо за лаштунки дискусії КМП.
🟢 Члени КМП одностайно підтримали збереження облікової ставки на рівні 15% у березні.
Вони погодилися, що НБУ варто утриматися від пом’якшення процентної політики, закладеного до січневого прогнозу, з огляду на посилення проінфляційних ризиків, погіршення очікувань населення та високу невизначеність щодо подальших економічних наслідків війни на Близькому Сході.
Так, попри близькість фактичної інфляції до прогнозу НБУ, ризики її відхилення від прогнозної траєкторії найближчими місяцями є вагомими.
Утримання облікової ставки на рівні 15% має посприяти збереженню привабливості гривневих інструментів, забезпеченню стійкості валютного ринку та мінімізації ризиків розбалансування інфляційних очікувань. Це, зі свого боку, дасть змогу зберегти інфляційні процеси під контролем.
🟢 Більшість членів КМП очікує на обережнішу процентну політику в 2026 році порівняно із січневим прогнозом НБУ.
Семеро членів КМП не виключили ймовірність збереження незмінної облікової ставки щонайменше до кінця 2026 року, а один член КМП – навіть її підвищення.
Троє учасників дискусії вважають, що в разі відносно швидкого врегулювання ситуації на Близькому Сході та збереження незмінного рівня житлово-комунальних тарифів НБУ матиме простір для одного-двох обережних кроків зі зниження облікової ставки в 2026 році.
Усі члени КМП погодилися, що посилення невизначеності значно ускладнило макроекономічне прогнозування, зокрема майбутньої динаміки інфляції, а, відповідно, й облікової ставки. Ураховуючи динамічність ситуації, НБУ має і надалі гнучко реагувати як на поточні тенденції, так і на зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки, валютного ринку та інфляційних очікувань.
📍Повний текст підсумків дискусії КМП.
Традиційно на 11-й день після оголошення рішення запрошуємо за лаштунки дискусії КМП.
🟢 Члени КМП одностайно підтримали збереження облікової ставки на рівні 15% у березні.
Вони погодилися, що НБУ варто утриматися від пом’якшення процентної політики, закладеного до січневого прогнозу, з огляду на посилення проінфляційних ризиків, погіршення очікувань населення та високу невизначеність щодо подальших економічних наслідків війни на Близькому Сході.
Так, попри близькість фактичної інфляції до прогнозу НБУ, ризики її відхилення від прогнозної траєкторії найближчими місяцями є вагомими.
Утримання облікової ставки на рівні 15% має посприяти збереженню привабливості гривневих інструментів, забезпеченню стійкості валютного ринку та мінімізації ризиків розбалансування інфляційних очікувань. Це, зі свого боку, дасть змогу зберегти інфляційні процеси під контролем.
🟢 Більшість членів КМП очікує на обережнішу процентну політику в 2026 році порівняно із січневим прогнозом НБУ.
Семеро членів КМП не виключили ймовірність збереження незмінної облікової ставки щонайменше до кінця 2026 року, а один член КМП – навіть її підвищення.
Троє учасників дискусії вважають, що в разі відносно швидкого врегулювання ситуації на Близькому Сході та збереження незмінного рівня житлово-комунальних тарифів НБУ матиме простір для одного-двох обережних кроків зі зниження облікової ставки в 2026 році.
Усі члени КМП погодилися, що посилення невизначеності значно ускладнило макроекономічне прогнозування, зокрема майбутньої динаміки інфляції, а, відповідно, й облікової ставки. Ураховуючи динамічність ситуації, НБУ має і надалі гнучко реагувати як на поточні тенденції, так і на зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки, валютного ринку та інфляційних очікувань.
📍Повний текст підсумків дискусії КМП.
❤11👍1
💬 Штучний інтелект (ШІ) у фінансовому секторі: розпочинаємо діалог із ринком.
Національний банк розпочинає відкритий та поетапний процес формування підходів до етичного та відповідального використання ШІ у фінансовому секторі.
❓Чому це важливо?
Використання ШІ сприяє стрімкій трансформації фінансового сектору у глобальному масштабі: у поєднанні з цифровізацією фінансових послуг змінює бізнес-моделі, підходи до діяльності фінансових установ, а також очікування громадян і бізнесу від державних інституцій.
Водночас разом із потенційними перевагами (підвищення ефективності, поліпшення управління ризиками, розвиток інновацій) використання ШІ може створювати нові ризики для клієнтів, прозорості прийняття рішень та довіри до фінансового сектору.
Український фінансовий сектор – не виключення та потребує чітких орієнтирів використання ШІ.
📑 Тож Національний банк підготував Дискусійний документ з етичного та відповідального використання ШІ учасниками ринку фінансових послуг України як основний орієнтир для формування спільного розуміння принципів використання ШІ у фінансовому секторі та збору позицій учасників ринку (посилання на документ залишаємо в першому коментарі).
Запрошуємо учасників ринку, експертів та всіх зацікавлених долучитися до обговорення!
☝️Нам важливо почути вашу думку щодо:
▪️принципів відповідального використання ШІ та їх практичної реалізації;
▪️підходів до ризик-орієнтованого управління та людського нагляду за ШІ;
▪️захисту прав споживачів;
вимог до даних, моделей, інформаційної безпеки та операційної стійкості під час використання ШІ.
📧 Просимо надсилати свої пропозиції та коментарі на поштову скриньку: ai@bank.gov.ua
Ваш практичний досвід і експертиза допоможуть сформувати цілісне бачення щодо розвитку та відповідального використання ШІ у фінансовому секторі.
Долучайтеся до дискусії, щоб разом формувати відповідальне майбутнє фінансових технологій в Україні.
Національний банк розпочинає відкритий та поетапний процес формування підходів до етичного та відповідального використання ШІ у фінансовому секторі.
❓Чому це важливо?
Використання ШІ сприяє стрімкій трансформації фінансового сектору у глобальному масштабі: у поєднанні з цифровізацією фінансових послуг змінює бізнес-моделі, підходи до діяльності фінансових установ, а також очікування громадян і бізнесу від державних інституцій.
Водночас разом із потенційними перевагами (підвищення ефективності, поліпшення управління ризиками, розвиток інновацій) використання ШІ може створювати нові ризики для клієнтів, прозорості прийняття рішень та довіри до фінансового сектору.
Український фінансовий сектор – не виключення та потребує чітких орієнтирів використання ШІ.
📑 Тож Національний банк підготував Дискусійний документ з етичного та відповідального використання ШІ учасниками ринку фінансових послуг України як основний орієнтир для формування спільного розуміння принципів використання ШІ у фінансовому секторі та збору позицій учасників ринку (посилання на документ залишаємо в першому коментарі).
Запрошуємо учасників ринку, експертів та всіх зацікавлених долучитися до обговорення!
☝️Нам важливо почути вашу думку щодо:
▪️принципів відповідального використання ШІ та їх практичної реалізації;
▪️підходів до ризик-орієнтованого управління та людського нагляду за ШІ;
▪️захисту прав споживачів;
вимог до даних, моделей, інформаційної безпеки та операційної стійкості під час використання ШІ.
📧 Просимо надсилати свої пропозиції та коментарі на поштову скриньку: ai@bank.gov.ua
Ваш практичний досвід і експертиза допоможуть сформувати цілісне бачення щодо розвитку та відповідального використання ШІ у фінансовому секторі.
Долучайтеся до дискусії, щоб разом формувати відповідальне майбутнє фінансових технологій в Україні.
❤11👍3
❓Що відбувається в небанківському фінансовому секторі?
Наші фахівці підготували огляд за IV квартал 2025 року.
Наводимо основні показники.
👇👇👇
Загальні обсяги активів надавачів небанківських фінансових послуг збільшилися на 10,1% за квартал, однак зменшилися на 0,2% в річному вимірі. Тож частка небанківських фінансових установ під наглядом НБУ в активах фінансового сектору дещо знизилася і сягнула історично найнижчого рівня – 8,8% на кінець грудня 2025 року.
🟢 Страховики
Ризикові страховики та страховики життя наростили активи, а також частку високоліквідних складових у прийнятних активах – до 85,1% та до 95% відповідно.
Чистий прибуток ризикових страховиків у 2025 році зріс удвічі завдяки значному збільшенню результату від страхової діяльності та вищим інвестиційним доходам, страховиків життя – на 30,9% р/р з огляду на вищі фінансові та інвестиційні доходи.
🟢 Кредитні спілки
Обсяг активів кредитних спілок та кредитний портфель сегменту зменшилися.
Водночас пришвидшилося погашення кредитів, а заявлена середня частка непрацюючих кредитів членів спілок залишилася в межах 30%.
🟢 Фінансові компанії та ломбарди
Обсяг наданих фінансових послуг зріс та у 2025 році вперше з початку повномасштабного вторгнення перевищив довоєнний показник 2021 року.
Кредитний портфель фінансових компаній досяг історично найвищого рівня. Також фінансові компанії нарощували обсяги операцій із викупу заборгованості, однак обсяг класичного факторингу після чотирьох кварталів зростання скоротився.
За 2025 рік майже 90% фінансових компаній отримали прибуток. Більше половини прибутку сегменту забезпечив оператор програми “єОселя” – ПрАТ “Укрфінжитло”.
📌 Детальніше – за посиланням.
Наші фахівці підготували огляд за IV квартал 2025 року.
Наводимо основні показники.
👇👇👇
Загальні обсяги активів надавачів небанківських фінансових послуг збільшилися на 10,1% за квартал, однак зменшилися на 0,2% в річному вимірі. Тож частка небанківських фінансових установ під наглядом НБУ в активах фінансового сектору дещо знизилася і сягнула історично найнижчого рівня – 8,8% на кінець грудня 2025 року.
🟢 Страховики
Ризикові страховики та страховики життя наростили активи, а також частку високоліквідних складових у прийнятних активах – до 85,1% та до 95% відповідно.
Чистий прибуток ризикових страховиків у 2025 році зріс удвічі завдяки значному збільшенню результату від страхової діяльності та вищим інвестиційним доходам, страховиків життя – на 30,9% р/р з огляду на вищі фінансові та інвестиційні доходи.
🟢 Кредитні спілки
Обсяг активів кредитних спілок та кредитний портфель сегменту зменшилися.
Водночас пришвидшилося погашення кредитів, а заявлена середня частка непрацюючих кредитів членів спілок залишилася в межах 30%.
🟢 Фінансові компанії та ломбарди
Обсяг наданих фінансових послуг зріс та у 2025 році вперше з початку повномасштабного вторгнення перевищив довоєнний показник 2021 року.
Кредитний портфель фінансових компаній досяг історично найвищого рівня. Також фінансові компанії нарощували обсяги операцій із викупу заборгованості, однак обсяг класичного факторингу після чотирьох кварталів зростання скоротився.
За 2025 рік майже 90% фінансових компаній отримали прибуток. Більше половини прибутку сегменту забезпечив оператор програми “єОселя” – ПрАТ “Укрфінжитло”.
📌 Детальніше – за посиланням.
🔥5❤4👍1
📉 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі в лютому скоротилася на 0,5 в.п. – до 13,3% станом на 01 березня 2026 року.
Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів ‒ на історично низькому рівні.
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,1%, у банках з іноземним капіталом – 6,4%, у державних банках – 18,7%.
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 16,6%, населенню – 10,7%.
☝️Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася до рівня нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.
➡️ Деталі
Нові кредити і надалі зберігають високу якість, тож якість кредитного портфеля хороша, а рівень дефолтів ‒ на історично низькому рівні.
Наразі частка NPL у приватних українських банках становить 8,1%, у банках з іноземним капіталом – 6,4%, у державних банках – 18,7%.
Частка NPL за кредитами бізнесу становить 16,6%, населенню – 10,7%.
☝️Нагадаємо, у грудні 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів, тож частка NPL у банківському секторі скоротилася до рівня нижче 14% станом на 01 січня 2026 року.
➡️ Деталі
Національний банк України
Рівень непрацюючих кредитів (NPL)
👍6❤1👎1
💬 «Ми подекуди недооцінюємо важливість того, що навіть в умовах війни кредитування не просто вижило – воно стрімке і охоплює нові, складні та ризиковані сфери», – говорить Первін Дадашова.
В інтерв’ю The Page директор Департаменту фінансової стабільності розповіла про підтримку банками енергетики, українських виробників зброї та бізнесу на територіях стійкості, а також про зміну ролі державних програм підтримки кредитування.
☝️Цікаві тези з інтерв’ю:
▪️великі компанії вирішили зробити повне «енергонезалежне перезавантаження» та активно інвестували в обладнання для майже всього свого бізнесу;
▪️концепція розподіленої генерації – це вже мінімізація ризику, адже ворогу значно важче знищити сотні дрібних установок по всій країні, ніж один великий об’єкт;
▪️обсяги кредитів на територіях стійкості збільшуються такими ж темпами, що й на інших територіях країни, і прифронтовий бізнес отримує фінансування співмірно своєму рівню активності;
▪️машинобудування стало одним із ключових секторів для фінансування. Це як великі оборонні підприємства, так і стартапи;
▪️зараз темпи зростання портфеля поза державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» учетверо швидше, ніж у програмі;
▪️зазначена програма має стати максимально зосереджена саме на територіях стійкості та інвестиційних потребах, і зараз триває діалог про те, як обмежити непотрібні напрями;
▪️також слід змінювати концепцію програми “єОселя” – запроваджувати компенсаційну схему, щоб банки знов стали активними гравцями на іпотечному ринку;
▪️скасування мораторію не призведе до масових стягнень, адже платіжна дисципліна українців у новій іпотеці є надзвичайно високою;
▪️банки докорінно змінили практики і почали набагато швидше реагувати на проблеми клієнтів та допомагати їм.
Говорячи про перспективи розвитку кредитування, Первін Дадашова відзначила, що потенціал для зростання величезний, адже економіка України дуже велика відносно обсягів наданих кредитів, і кредитне проникнення у наших сусідів набагато вище. Для того, щоб добре підготуватися, варто нарощувати банківську експертизу в проєктному фінансуванні, розвивати консорціумне кредитування та працювати над розбудовою ринку капіталу.
➡️ Перша частина інтерв’ю
➡️ Друга частина
➡️ Відео
В інтерв’ю The Page директор Департаменту фінансової стабільності розповіла про підтримку банками енергетики, українських виробників зброї та бізнесу на територіях стійкості, а також про зміну ролі державних програм підтримки кредитування.
☝️Цікаві тези з інтерв’ю:
▪️великі компанії вирішили зробити повне «енергонезалежне перезавантаження» та активно інвестували в обладнання для майже всього свого бізнесу;
▪️концепція розподіленої генерації – це вже мінімізація ризику, адже ворогу значно важче знищити сотні дрібних установок по всій країні, ніж один великий об’єкт;
▪️обсяги кредитів на територіях стійкості збільшуються такими ж темпами, що й на інших територіях країни, і прифронтовий бізнес отримує фінансування співмірно своєму рівню активності;
▪️машинобудування стало одним із ключових секторів для фінансування. Це як великі оборонні підприємства, так і стартапи;
▪️зараз темпи зростання портфеля поза державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» учетверо швидше, ніж у програмі;
▪️зазначена програма має стати максимально зосереджена саме на територіях стійкості та інвестиційних потребах, і зараз триває діалог про те, як обмежити непотрібні напрями;
▪️також слід змінювати концепцію програми “єОселя” – запроваджувати компенсаційну схему, щоб банки знов стали активними гравцями на іпотечному ринку;
▪️скасування мораторію не призведе до масових стягнень, адже платіжна дисципліна українців у новій іпотеці є надзвичайно високою;
▪️банки докорінно змінили практики і почали набагато швидше реагувати на проблеми клієнтів та допомагати їм.
Говорячи про перспективи розвитку кредитування, Первін Дадашова відзначила, що потенціал для зростання величезний, адже економіка України дуже велика відносно обсягів наданих кредитів, і кредитне проникнення у наших сусідів набагато вище. Для того, щоб добре підготуватися, варто нарощувати банківську експертизу в проєктному фінансуванні, розвивати консорціумне кредитування та працювати над розбудовою ринку капіталу.
➡️ Перша частина інтерв’ю
➡️ Друга частина
➡️ Відео
❤9👍4🔥1
📊 Бізнес відновив позитивні оцінки результатів власної економічної діяльності, поліпшивши їх як у місячному, так і в річному вимірах.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У березні 2026 року ІОДА становив 52.7 порівняно з 45.9 у лютому 2026 року (у березні 2025 року – 51.8 ).
☝️Уперше з травня 2025 року оптимістичними були оцінки підприємств усіх опитаних секторів, найбільше – будівництва.
Цьому сприяли:
▪️поступова нормалізація ситуації в енергетиці;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️надходження міжнародної фінансової допомоги;
▪️забезпечення стійкості валютного ринку;
▪️сезонний фактор.
🚩 Водночас стримуючими чинниками залишалися:
▪️посилення обстрілів критично важливих об’єктів;
▪️підвищені інфляційні очікування;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Підприємства всіх секторів прогнозували пришвидшення темпів зростання цін / тарифів на власну продукцію / послуги на тлі подальшого очікуваного зростання закупівельних цін, а також цін на сировину та матеріали. Лише будівельники очікували на сповільнення темпів зростання закупівельних цін.
Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Як і в попередньому місяці, лише представники будівництва були налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників. Натомість респонденти інших секторів очікували на скорочення персоналу, найбільше – промисловості.
➡️ Більше даних з опитування – за посиланням.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).
У березні 2026 року ІОДА становив 52.7 порівняно з 45.9 у лютому 2026 року (у березні 2025 року – 51.8 ).
☝️Уперше з травня 2025 року оптимістичними були оцінки підприємств усіх опитаних секторів, найбільше – будівництва.
Цьому сприяли:
▪️поступова нормалізація ситуації в енергетиці;
▪️пожвавлення споживчого попиту;
▪️надходження міжнародної фінансової допомоги;
▪️забезпечення стійкості валютного ринку;
▪️сезонний фактор.
🚩 Водночас стримуючими чинниками залишалися:
▪️посилення обстрілів критично важливих об’єктів;
▪️підвищені інфляційні очікування;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.
Підприємства всіх секторів прогнозували пришвидшення темпів зростання цін / тарифів на власну продукцію / послуги на тлі подальшого очікуваного зростання закупівельних цін, а також цін на сировину та матеріали. Лише будівельники очікували на сповільнення темпів зростання закупівельних цін.
Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Як і в попередньому місяці, лише представники будівництва були налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників. Натомість респонденти інших секторів очікували на скорочення персоналу, найбільше – промисловості.
➡️ Більше даних з опитування – за посиланням.
❤7👍5
🚩 Національний банк за результатами аналізу правочинів, що укладаються на онлайн-сервісі “Crypsee”, виявив у них ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит.
Це порушення Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, оскільки сервіс не авторизований НБУ.
⛔️ Відповідно Національний банк прийняв рішення заборонити установі “HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED” PRIVATE LIMITED COMPANY (реєстраційний номер 15831409) надання споживачам на сервісі “Crypsee” послуг, які містять ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит.
Послуга маскувалася в договорах зі споживачами під надання позик у криптоактивах.
🔍 Поглиблений аналіз НБУ показав, що за допомогою сервісу “Crypsee”, формально надаючи позики в USDT, фактично видавали кредити в гривні, оминаючи всі встановлені законом регуляторні механізми. Також, за результатами поглибленого аналізу, встановлено, що правочини, які укладаються на сервісі “Crypsee”, ідентичні правочинам, що укладалися на сервісі “BitCapital”, діяльність якого теж визнана НБУ незаконною.
Поглиблену перевірку було розпочато, зокрема, після отримання звернень громадян, які скаржилися на непрозорі умови кредитування, високі відсоткові ставки, неправомірні нарахування за кредитами та агресивну політику стягнення боргів.
☝️Особливо вразливими виявилися соціально незахищені групи населення, а також військовослужбовці, яким компанія відмовляла в пільгах, передбачених законодавством України, та агресивно стягувала заборгованість.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” Національний банк має право прийняти рішення про належність або неналежність певних послуг чи операцій, які за своєю суттю містять ознаки одного чи кількох видів фінансових послуг, до певного виду фінансових послуг та про заборону надання таких послуг.
З огляду на виявлені факти НБУ прийняв рішення про визнання в правочинах онлайн-сервісу “Crypsee” наявності ознак фінансової послуги з надання коштів у кредит.
🛡️ Захист прав споживачів фінансових послуг і протидія незаконній практиці на фінансовому ринку залишаються безумовним пріоритетом Національного банку. Регулятор і далі інформує населення про фінансові сервіси та установи, які потенційно здійснюють безліцензійну діяльність.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Це порушення Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, оскільки сервіс не авторизований НБУ.
⛔️ Відповідно Національний банк прийняв рішення заборонити установі “HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED” PRIVATE LIMITED COMPANY (реєстраційний номер 15831409) надання споживачам на сервісі “Crypsee” послуг, які містять ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит.
Послуга маскувалася в договорах зі споживачами під надання позик у криптоактивах.
🔍 Поглиблений аналіз НБУ показав, що за допомогою сервісу “Crypsee”, формально надаючи позики в USDT, фактично видавали кредити в гривні, оминаючи всі встановлені законом регуляторні механізми. Також, за результатами поглибленого аналізу, встановлено, що правочини, які укладаються на сервісі “Crypsee”, ідентичні правочинам, що укладалися на сервісі “BitCapital”, діяльність якого теж визнана НБУ незаконною.
Поглиблену перевірку було розпочато, зокрема, після отримання звернень громадян, які скаржилися на непрозорі умови кредитування, високі відсоткові ставки, неправомірні нарахування за кредитами та агресивну політику стягнення боргів.
☝️Особливо вразливими виявилися соціально незахищені групи населення, а також військовослужбовці, яким компанія відмовляла в пільгах, передбачених законодавством України, та агресивно стягувала заборгованість.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” Національний банк має право прийняти рішення про належність або неналежність певних послуг чи операцій, які за своєю суттю містять ознаки одного чи кількох видів фінансових послуг, до певного виду фінансових послуг та про заборону надання таких послуг.
З огляду на виявлені факти НБУ прийняв рішення про визнання в правочинах онлайн-сервісу “Crypsee” наявності ознак фінансової послуги з надання коштів у кредит.
🛡️ Захист прав споживачів фінансових послуг і протидія незаконній практиці на фінансовому ринку залишаються безумовним пріоритетом Національного банку. Регулятор і далі інформує населення про фінансові сервіси та установи, які потенційно здійснюють безліцензійну діяльність.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤11👍10
📣 Інформуємо про стан спецрахунку НБУ для підтримки сил оборони станом на 1 квітня.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 4,4 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло 233,9 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 155,3 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 151,9 млрд грн, у березні 2026 року – понад 7 млрд грн.
➡️ Підтримати сили оборони
📌 Детальніше за посиланням.
Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 4,4 млрд грн.
За минулий місяць на нього надійшло 233,9 млн грн.
Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 155,3 млрд грн в еквіваленті.
З цієї суми на потреби оборони загалом перераховано майже 151,9 млрд грн, у березні 2026 року – понад 7 млрд грн.
➡️ Підтримати сили оборони
📌 Детальніше за посиланням.
👍4
📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП
Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 158 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 185 млрд грн.
✅ Упродовж січня – березня 2026 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 142 623,5 млн грн, 251,3 млн дол. США та 92,0 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 88 461,0 млн грн. та 450,0 млн дол. США
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у березні, становила 16,20% річних у гривні та 3,47% у доларах США. ОВДП, номіновані в євро, у березні не розміщувалися.
Портфель військових облігацій у власності фізичних осіб станом на 01 квітня 2026 року становив 89,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 71,3 млрд грн в еквіваленті станом на 01 квітня 2025 року.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 158 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 2 185 млрд грн.
✅ Упродовж січня – березня 2026 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 142 623,5 млн грн, 251,3 млн дол. США та 92,0 млн євро;
▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 88 461,0 млн грн. та 450,0 млн дол. США
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у березні, становила 16,20% річних у гривні та 3,47% у доларах США. ОВДП, номіновані в євро, у березні не розміщувалися.
Портфель військових облігацій у власності фізичних осіб станом на 01 квітня 2026 року становив 89,3 млрд грн в еквіваленті порівняно з 71,3 млрд грн в еквіваленті станом на 01 квітня 2025 року.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤5👍1
🟢 Понад два роки тому Національний банк почав працювати над створенням можливості для України приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Адже членство в SEPA – необхідний стратегічний крок до членства нашої країни в Європейському Союзі та інтеграції у європейський фінансовий простір, яким користуються понад 500 мільйонів людей у країнах єврозони.
Йдеться фактично про "фінансовий безвіз", що відкриває нові можливості для бізнесу та громадян.
👤 Про те, коли він стане доступний в Україні, розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан у колонці для видання Мінфін.
Також він пояснив:
▪️Що таке SEPA і чому приєднання до Єдиної зони платежів у євро фінансово вигідно для України?
▪️Що для цього має зробити Україна?
▪️Чому питання приєднання до SEPA викликає багато дискусій?
▪️Чи вплине приєднання до SEPA на гарантування банківської таємниці?
📰 Читайте колонку за посиланням.
Адже членство в SEPA – необхідний стратегічний крок до членства нашої країни в Європейському Союзі та інтеграції у європейський фінансовий простір, яким користуються понад 500 мільйонів людей у країнах єврозони.
Йдеться фактично про "фінансовий безвіз", що відкриває нові можливості для бізнесу та громадян.
👤 Про те, коли він стане доступний в Україні, розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан у колонці для видання Мінфін.
Також він пояснив:
▪️Що таке SEPA і чому приєднання до Єдиної зони платежів у євро фінансово вигідно для України?
▪️Що для цього має зробити Україна?
▪️Чому питання приєднання до SEPA викликає багато дискусій?
▪️Чи вплине приєднання до SEPA на гарантування банківської таємниці?
📰 Читайте колонку за посиланням.
👍11❤3
🔔 Маємо цікаву можливість для дослідників.
Запрошуємо подавати роботи для участі в онлайн-воркшопі Національного банку!
📆 14 травня відбудеться воркшоп на тему: «Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються: кредитування і поведінка заощаджень у монетарній трансмісії».
Це наш щорічний захід, який об’єднує представників центральних банків, міжнародних організацій, академічної спільноти та фінансового сектору для обговорення актуальних викликів монетарної політики.
💡Цього року фокус уваги експертів буде зосереджений на ролі фінансової системи в ефективності монетарної політики, особливо в умовах невизначеності та шоків. Для України ця тема зараз надзвичайно важлива.
🗂️ Подавайте свої дослідницькі та аналітичні роботи, які можна буде представити та обговорити під час воркшопу. Орієнтовний, але невичерпний перелік тем такий:
▪️роль фінансового посередництва у трансмісії монетарної політики, кредитний та депозитний канали;
▪️перенесення змін облікової ставки на процентні ставки за кредитами та депозитами з урахуванням асиметричності та нелінійності цього процесу;
▪️адаптація інструментів центрального банку з метою підвищення ефективності трансмісії;
▪️розвиток кредитування, структурні та циклічні компоненти кредитної динаміки та їхній вплив на фінансову стабільність і трансмісію та інші теми.
❓Як подати роботу?
Надсилайте повне дослідження або розширену анотацію на адресу: conference@bank.gov.ua
☝️Обов’язкова тема листа: MPEM2026
⏰ Дедлайн: 19 квітня 2026 року
Формат: онлайн
Мова: англійська
Будемо вдячні за поширення цього запрошення серед колег.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Запрошуємо подавати роботи для участі в онлайн-воркшопі Національного банку!
📆 14 травня відбудеться воркшоп на тему: «Монетарна політика в країнах з ринками, що розвиваються: кредитування і поведінка заощаджень у монетарній трансмісії».
Це наш щорічний захід, який об’єднує представників центральних банків, міжнародних організацій, академічної спільноти та фінансового сектору для обговорення актуальних викликів монетарної політики.
💡Цього року фокус уваги експертів буде зосереджений на ролі фінансової системи в ефективності монетарної політики, особливо в умовах невизначеності та шоків. Для України ця тема зараз надзвичайно важлива.
🗂️ Подавайте свої дослідницькі та аналітичні роботи, які можна буде представити та обговорити під час воркшопу. Орієнтовний, але невичерпний перелік тем такий:
▪️роль фінансового посередництва у трансмісії монетарної політики, кредитний та депозитний канали;
▪️перенесення змін облікової ставки на процентні ставки за кредитами та депозитами з урахуванням асиметричності та нелінійності цього процесу;
▪️адаптація інструментів центрального банку з метою підвищення ефективності трансмісії;
▪️розвиток кредитування, структурні та циклічні компоненти кредитної динаміки та їхній вплив на фінансову стабільність і трансмісію та інші теми.
❓Як подати роботу?
Надсилайте повне дослідження або розширену анотацію на адресу: conference@bank.gov.ua
☝️Обов’язкова тема листа: MPEM2026
⏰ Дедлайн: 19 квітня 2026 року
Формат: онлайн
Мова: англійська
Будемо вдячні за поширення цього запрошення серед колег.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤2👍2🔥2
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня теми обговорень експертів НБУ були присвячені питанням монетарної політики та валютної лібералізації, приєднанню України до зони SEPA, роботи страхового ринку, розвитку кредитування, переваги та ризиків розвитку ШІ для економіки.
Про ці та інші теми – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про співпрацю з міжнародними партнерами та подальшу євроінтеграцію, посилення ролі банків у підтримці економіки країни та що може завадити цьому процесу, а також вплив війни на Близькому Сході на Україну обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про те, що таке SEPA і чому приєднання до Єдиної зони платежів у євро фінансово вигідно для України, що має зробити Україна для приєднання до SEPA, чому цей процес викликає багато дискусій та чи вплине на гарантування банківської таємниці розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан у колонці для видання “Мінфінˮ.
🚩 Розвиток ШІ: рушій зростання чи ризик для економіки? Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський відповів на це питання під час конференції Extra Consulting "Можливості та ризики штучного інтелекту в банках AI|Risk|2026".
🚩 Про тренди кредитування та зміну ролі державних програм розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова в інтерв’ю виданню “The Pageˮ.
🚩 Про упровадження ESG-принципів у регулювання фінансового сектору розповіли представники НБУ під час зустрічі з банками та Національною асоціацією банків України.
🚩 Про виклики і драйвери страхового ринку, його адаптацію до ринку ЄС, а також про те, на яких напрямах фокусуватиметься НБУ в межах оновлених наглядових процедур розповіли представники НБУ під час Всеукраїнської національної страхової конференції 2026.
💡 Цього тижня теми обговорень експертів НБУ були присвячені питанням монетарної політики та валютної лібералізації, приєднанню України до зони SEPA, роботи страхового ринку, розвитку кредитування, переваги та ризиків розвитку ШІ для економіки.
Про ці та інші теми – у дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про співпрацю з міжнародними партнерами та подальшу євроінтеграцію, посилення ролі банків у підтримці економіки країни та що може завадити цьому процесу, а також вплив війни на Близькому Сході на Україну обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про те, що таке SEPA і чому приєднання до Єдиної зони платежів у євро фінансово вигідно для України, що має зробити Україна для приєднання до SEPA, чому цей процес викликає багато дискусій та чи вплине на гарантування банківської таємниці розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан у колонці для видання “Мінфінˮ.
🚩 Розвиток ШІ: рушій зростання чи ризик для економіки? Заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський відповів на це питання під час конференції Extra Consulting "Можливості та ризики штучного інтелекту в банках AI|Risk|2026".
🚩 Про тренди кредитування та зміну ролі державних програм розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова в інтерв’ю виданню “The Pageˮ.
🚩 Про упровадження ESG-принципів у регулювання фінансового сектору розповіли представники НБУ під час зустрічі з банками та Національною асоціацією банків України.
🚩 Про виклики і драйвери страхового ринку, його адаптацію до ринку ЄС, а також про те, на яких напрямах фокусуватиметься НБУ в межах оновлених наглядових процедур розповіли представники НБУ під час Всеукраїнської національної страхової конференції 2026.
❤5👍2
🔔 Студенти, аспіранти та дослідники!
Запрошуємо вас взяти участь у Форумі молодих дослідників.
📆 Захід пройде 4 червня в Києві та стане майданчиком для презентації досліджень, обміну ідеями та фахового обговорення актуальних економічних тем, що мають значення для політики центральних банків.
Під час форуму відбудеться лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійного представника МВФ в Україні.
🟢 Формат заходу
Участь у Форумі передбачає дві опції:
▪️доповіді з презентацією завершених досліджень та досліджень на фінальному етапі підготовки;
▪️постерні презентації розширених анотацій чи перспективних дослідницьких пропозицій.
Робочі мови – українська та англійська.
🟢 Основна тематика Форуму
Форум сконцентрується на викликах для центрального банку в умовах високої невизначеності, наслідків війни та структурних змін в економіці.
☝️Орієнтовний, але не вичерпний перелік тем:
▪️монетарна політика та макроекономічна стабільність в умовах великих шоків і невизначеності;
▪️фінансова стабільність і розвиток кредитування;
▪️економічне відновлення, структурні трансформації та євроінтеграція;
▪️цифровізація, цифрові технології та штучний інтелект: можливості та ризики для економіки.
❓Що отримають учасники та переможці?
Усі учасники Форуму отримають сертифікати про участь, а автори найкращих робіт – заохочувальні призи та можливість пройти стажування в НБУ.
❓ Як подати роботу?
Для участі у Форумі потрібно подати дослідження, розширену анотацію або дослідницьку пропозицію (у форматі PDF) на електронну адресу: research@bank.gov.ua.
⏰ Кінцевий термін подання робіт – 10 травня 2026 року включно.
⚠️ Увага! Фахівці Національного банку 16 квітня проведуть онлайн-зустріч, де з прикладами розкажуть, як підготувати роботу до участі в Форумі.
Детальніше – за посиланням.
Запрошуємо вас взяти участь у Форумі молодих дослідників.
📆 Захід пройде 4 червня в Києві та стане майданчиком для презентації досліджень, обміну ідеями та фахового обговорення актуальних економічних тем, що мають значення для політики центральних банків.
Під час форуму відбудеться лекція почесної доповідачки Прішили Тофано, постійного представника МВФ в Україні.
🟢 Формат заходу
Участь у Форумі передбачає дві опції:
▪️доповіді з презентацією завершених досліджень та досліджень на фінальному етапі підготовки;
▪️постерні презентації розширених анотацій чи перспективних дослідницьких пропозицій.
Робочі мови – українська та англійська.
🟢 Основна тематика Форуму
Форум сконцентрується на викликах для центрального банку в умовах високої невизначеності, наслідків війни та структурних змін в економіці.
☝️Орієнтовний, але не вичерпний перелік тем:
▪️монетарна політика та макроекономічна стабільність в умовах великих шоків і невизначеності;
▪️фінансова стабільність і розвиток кредитування;
▪️економічне відновлення, структурні трансформації та євроінтеграція;
▪️цифровізація, цифрові технології та штучний інтелект: можливості та ризики для економіки.
❓Що отримають учасники та переможці?
Усі учасники Форуму отримають сертифікати про участь, а автори найкращих робіт – заохочувальні призи та можливість пройти стажування в НБУ.
❓ Як подати роботу?
Для участі у Форумі потрібно подати дослідження, розширену анотацію або дослідницьку пропозицію (у форматі PDF) на електронну адресу: research@bank.gov.ua.
⏰ Кінцевий термін подання робіт – 10 травня 2026 року включно.
⚠️ Увага! Фахівці Національного банку 16 квітня проведуть онлайн-зустріч, де з прикладами розкажуть, як підготувати роботу до участі в Форумі.
Детальніше – за посиланням.
👍7❤2😱1
🌿 Торік ми започаткували великодню традицію – випуск монет у формі писанки.
До великодніх свят вводимо в обіг нову пам’ятну монету, що продовжує серію “Українська спадщина” – “Великодня радість. Писанка”.
Монета присвячена українському розпису. Це декоративне мистецтво, у якому втілюється багатовікова культура та художня майстерність українців, у 2024 році було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Цьогоріч ми віддаємо шану традиціям одного з найдавніших етнографічних країв України – Поліссю. Саме поліські орнаменти відображає нова пам’ятна монета.
🟢 Про монету
Монета виготовлена зі срібла 999 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті– 31,1 г. Оздоблена емаллю та патинуванням.
Її номінал – 10 гривень.
Аверс монети розділений на чотири сектори лініями, що утворюють хрест –сакральний знак, що символізує єдність буття, поєднуючи небо і землю. Кожен сектор репрезентує писанкарство Полісся та містить орнаменти, характерні для цього регіону:
Рівненщина – хвилі, сітка та грабельки;
Волинь – фрагмент зірки, крапки, грабельки, сонце та хвилі;
Житомирщина – грабельки та сонце;
Київщина – спіралі та сітка.
Кожен із цих елементів орнаменту має глибоке символічне значення: сонце та зірка – втілення світла, життєдайної енергії, розвитку та благополуччя; хвилі символізують воду, довголіття та плодючість; спіралі – знак нескінченності, захисту від злих духів і вічного плину життя; сітка – зв’язок між світами; грабельки – архаїчний символ дощу; крапки – це зерно, що означає зародження нового життя та продовження роду.
На реверсі відтворено писанку з традиційним орнаментом Чернігівщини(Полісся) – ружа (зоря). Вона символізує сонце, вогонь і світло, що уособлюють життя, благополуччя, енергію та весняне пробудження природи. Символіку мотиву реверсу доповнюють кольори: червоний – символ сили, здоров’я та енергії, традиційно вважався потужним оберегом; чорний – символ землі, родючості, пам’яті роду та захисту.
Дизайн – Олександра Кучинська.
Тираж – до 15 000 штук.
Придбати монету можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ з 7 квітня 2026 року. Також монету реалізовуватимуть банки-дистриб’ютори.
До великодніх свят вводимо в обіг нову пам’ятну монету, що продовжує серію “Українська спадщина” – “Великодня радість. Писанка”.
Монета присвячена українському розпису. Це декоративне мистецтво, у якому втілюється багатовікова культура та художня майстерність українців, у 2024 році було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Цьогоріч ми віддаємо шану традиціям одного з найдавніших етнографічних країв України – Поліссю. Саме поліські орнаменти відображає нова пам’ятна монета.
🟢 Про монету
Монета виготовлена зі срібла 999 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті– 31,1 г. Оздоблена емаллю та патинуванням.
Її номінал – 10 гривень.
Аверс монети розділений на чотири сектори лініями, що утворюють хрест –сакральний знак, що символізує єдність буття, поєднуючи небо і землю. Кожен сектор репрезентує писанкарство Полісся та містить орнаменти, характерні для цього регіону:
Рівненщина – хвилі, сітка та грабельки;
Волинь – фрагмент зірки, крапки, грабельки, сонце та хвилі;
Житомирщина – грабельки та сонце;
Київщина – спіралі та сітка.
Кожен із цих елементів орнаменту має глибоке символічне значення: сонце та зірка – втілення світла, життєдайної енергії, розвитку та благополуччя; хвилі символізують воду, довголіття та плодючість; спіралі – знак нескінченності, захисту від злих духів і вічного плину життя; сітка – зв’язок між світами; грабельки – архаїчний символ дощу; крапки – це зерно, що означає зародження нового життя та продовження роду.
На реверсі відтворено писанку з традиційним орнаментом Чернігівщини(Полісся) – ружа (зоря). Вона символізує сонце, вогонь і світло, що уособлюють життя, благополуччя, енергію та весняне пробудження природи. Символіку мотиву реверсу доповнюють кольори: червоний – символ сили, здоров’я та енергії, традиційно вважався потужним оберегом; чорний – символ землі, родючості, пам’яті роду та захисту.
Дизайн – Олександра Кучинська.
Тираж – до 15 000 штук.
Придбати монету можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ з 7 квітня 2026 року. Також монету реалізовуватимуть банки-дистриб’ютори.
🔥34❤10👍7
📊 Міжнародні резерви станом на 1 квітня за попередніми даними становили 52,0 млрд дол. США.
У березні вони зменшилися на 5,0%.
Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП.
🟢 Так, відповідно до балансових даних НБУ у березні продав на валютному ринку 4 774,4 млн дол. США.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 123,3 млн дол. США, у тому числі:
▪️59,4 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️6,1 млн дол. США – обслуговування боргу перед ЄС;
▪️5,2 млн дол. США – обслуговування ОВДП;
▪️52,6 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 260,0 млн дол. США.
☑️ Водночас на валютні рахунки уряду в НБУ у березні надійшло 3 045,9 млн дол. США, у тому числі:
▪️1 521,1 млн дол. США – від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF);
▪️1 474,3 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️50,5 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
У березні через переоцінку вартість фінансових інструментів зменшилася на 656,2 млн дол. США. Це зумовлено укріпленням долара щодо інших резервних валют та зниженням ціни на золото.
☝️Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
📌 Детальніше – за посиланням.
У березні вони зменшилися на 5,0%.
Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП.
🟢 Так, відповідно до балансових даних НБУ у березні продав на валютному ринку 4 774,4 млн дол. США.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 123,3 млн дол. США, у тому числі:
▪️59,4 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️6,1 млн дол. США – обслуговування боргу перед ЄС;
▪️5,2 млн дол. США – обслуговування ОВДП;
▪️52,6 млн дол. США – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 260,0 млн дол. США.
☑️ Водночас на валютні рахунки уряду в НБУ у березні надійшло 3 045,9 млн дол. США, у тому числі:
▪️1 521,1 млн дол. США – від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF);
▪️1 474,3 млн дол. США – через рахунки Світового банку;
▪️50,5 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.
У березні через переоцінку вартість фінансових інструментів зменшилася на 656,2 млн дол. США. Це зумовлено укріпленням долара щодо інших резервних валют та зниженням ціни на золото.
☝️Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.
📌 Детальніше – за посиланням.
👍5❤3🔥1
📊 Читайте про економічні результати лютого-березня у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
✅️ Ключове:
▪️Через війну на Близькому Сході економічна активність у країнах – основних торговельних партнерах України сповільнилася, а інфляційний тиск посилився. Центральні банки переважно не змінювали ключові ставки через високу невизначеність.
▪️В Україні через складну ситуацію в енергетиці та на ринку пального інфляція також пришвидшилася (до 7,6% у лютому) після тривалого періоду зниження. За оцінками НБУ, у березні вона ще дещо зросла.
▪️Ділові очікування підприємств та низка індикаторів економічної активності в березні поліпшилися завдяки певній стабілізації ситуації в енергосекторі.
▪️Кількість шукачів роботи зростала, однак бізнес і надалі відчував брак кадрів, особливо кваліфікованих. Це разом із підвищенням виплат у держсекторі зумовлювало високі темпи зростання зарплат у річному вимірі.
▪️У лютому дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво розширився. Причина – зростання імпорту товарів та скорочення грантових надходжень. Це призвело до зниження міжнародних резервів, які, однак, залишалися на високому рівні.
▪️Дефіцит державного бюджету (без грантів) у березні скоротився порівняно з лютим передусім завдяки збільшенню власних доходів.
▪️У березні долар зміцнився щодо більшості валют, зокрема гривні, на тлі світової турбулентності. Водночас гривня дещо зміцнилася щодо євро. Для підтримання стійкості валютного ринку, контрольованості інфляційних процесів та очікувань НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15% у березні.
🟢 Деталі: https://bank.gov.ua/ua/news/all/makroekonomichniy-ta-monetarniy-oglyad-kviten-2026-roku
✅️ Ключове:
▪️Через війну на Близькому Сході економічна активність у країнах – основних торговельних партнерах України сповільнилася, а інфляційний тиск посилився. Центральні банки переважно не змінювали ключові ставки через високу невизначеність.
▪️В Україні через складну ситуацію в енергетиці та на ринку пального інфляція також пришвидшилася (до 7,6% у лютому) після тривалого періоду зниження. За оцінками НБУ, у березні вона ще дещо зросла.
▪️Ділові очікування підприємств та низка індикаторів економічної активності в березні поліпшилися завдяки певній стабілізації ситуації в енергосекторі.
▪️Кількість шукачів роботи зростала, однак бізнес і надалі відчував брак кадрів, особливо кваліфікованих. Це разом із підвищенням виплат у держсекторі зумовлювало високі темпи зростання зарплат у річному вимірі.
▪️У лютому дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво розширився. Причина – зростання імпорту товарів та скорочення грантових надходжень. Це призвело до зниження міжнародних резервів, які, однак, залишалися на високому рівні.
▪️Дефіцит державного бюджету (без грантів) у березні скоротився порівняно з лютим передусім завдяки збільшенню власних доходів.
▪️У березні долар зміцнився щодо більшості валют, зокрема гривні, на тлі світової турбулентності. Водночас гривня дещо зміцнилася щодо євро. Для підтримання стійкості валютного ринку, контрольованості інфляційних процесів та очікувань НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15% у березні.
🟢 Деталі: https://bank.gov.ua/ua/news/all/makroekonomichniy-ta-monetarniy-oglyad-kviten-2026-roku
👍5
📣 НБУ як мажоритарний акціонер ПАТ "Національний депозитарій України" (ПАТ "НДУ") повідомляє про продовження до 22 квітня 2026 року терміну прийому заявок від кандидатів, які мають намір взяти участь у конкурсному відборі на посаду очільника ПАТ "НДУ".
➡️ Кандидати на посаду повинні відповідати вимогам до керівника професійного учасника ринків капіталу, мати відмінні лідерські та управлінські якості, глибоке розуміння принципів і практики функціонування ринків капіталу.
Додатково кандидат на посаду Голови Правління ПАТ "НДУ" має стисло представити на співбесіді своє бачення стратегічного розвитку організації в середньостроковій перспективі.
📍Детальна інформація щодо проведення конкурсного відбору розміщена на сторінках ПАТ "НДУ": https://www.csd.ua/povidomlennya-pro-prodovzhennya-stroku-pryjomu-zayavok-vid-kandydativ-yaki-mayut-namir-vzyaty-uchast-u-konkursnomu-vidbori-kandydativ-na-posadu-golovy-pravlinnya-pat-ndu/
➡️ Кандидати на посаду повинні відповідати вимогам до керівника професійного учасника ринків капіталу, мати відмінні лідерські та управлінські якості, глибоке розуміння принципів і практики функціонування ринків капіталу.
Додатково кандидат на посаду Голови Правління ПАТ "НДУ" має стисло представити на співбесіді своє бачення стратегічного розвитку організації в середньостроковій перспективі.
📍Детальна інформація щодо проведення конкурсного відбору розміщена на сторінках ПАТ "НДУ": https://www.csd.ua/povidomlennya-pro-prodovzhennya-stroku-pryjomu-zayavok-vid-kandydativ-yaki-mayut-namir-vzyaty-uchast-u-konkursnomu-vidbori-kandydativ-na-posadu-golovy-pravlinnya-pat-ndu/
👍7❤4
❓️Як енергодефіцити вплинули на нашу економіку?
❓️Наскільки критичними для України можуть виявитися наслідки війни на Близькому Сході?
❓️Чи готовий НБУ реагувати?
📰 Про це – у першій частині інтерв'ю заступника Голови НБУ Володимира Лепушинського інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".
💬 "З аптечною точністю передбачити геополітичні шоки складно, але до них можна підготуватися. Ми модулюємо різні сценарії розвитку подій та проговорюємо варіанти дій, щоб мати внутрішню готовність. В загальних рисах ситуацію ми можемо бачити і розробляти під це плани реагування", – каже Володимир Лепушинський.
➡️ Читайте інтерв'ю, щоб дізнатися:
▪️якою буде процентна політика НБУ;
▪️чи залишається у фокусі стійкість валютного ринку;
▪️які перспективи для експорту, ураховуючи посилення обстрілів транспортної інфраструктури;
▪️чи справді в економіці України відбуваються структурні зміни;
▪️чому НБУ публікує свої прогнози лише раз на квартал і рідко показує альтернативні сценарії.
❓️Наскільки критичними для України можуть виявитися наслідки війни на Близькому Сході?
❓️Чи готовий НБУ реагувати?
📰 Про це – у першій частині інтерв'ю заступника Голови НБУ Володимира Лепушинського інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".
💬 "З аптечною точністю передбачити геополітичні шоки складно, але до них можна підготуватися. Ми модулюємо різні сценарії розвитку подій та проговорюємо варіанти дій, щоб мати внутрішню готовність. В загальних рисах ситуацію ми можемо бачити і розробляти під це плани реагування", – каже Володимир Лепушинський.
➡️ Читайте інтерв'ю, щоб дізнатися:
▪️якою буде процентна політика НБУ;
▪️чи залишається у фокусі стійкість валютного ринку;
▪️які перспективи для експорту, ураховуючи посилення обстрілів транспортної інфраструктури;
▪️чи справді в економіці України відбуваються структурні зміни;
▪️чому НБУ публікує свої прогнози лише раз на квартал і рідко показує альтернативні сценарії.
Інтерфакс-Україна
Передбачити геополітичні шоки з аптечною точністю складно, але у нас є поличка з "Планів Б" – заступник голови НБУ
Інтерв’ю заступника голови Національного банку України Володимира Лепушинського агентству "Інтерфакс-Україна" (перша частина)
❤14👍2