​​❓Як банки оцінюють фондування за підсумком I кварталу 2026 року?

Наводимо результати опитування.
⬇️⬇️⬇️

🟢 Обсяг фондування

За оцінками банків, обсяг коштів корпорацій зменшився, як і рік тому в цей період, натомість обсяг коштів домогосподарств дещо збільшився.

Надалі банки очікують збільшення обсягу зобов’язань у цілому, зокрема залучень з боку населення та бізнесу, а також обсягу оптового фондування.

Банки очікують залучити оптове фондування, зокрема планують отримати оптові депозити впродовж року. Йдеться про фінансування для проєктів відновлення від ЄС та міжнародних фінансових організацій.

🟢 Вартість коштів

Середня вартість фондування зросла, передусім коштів населення, натомість вартість коштів бізнесу дещо знизилася, а ціна оптового фондування не змінилася.

Надалі банки очікують підвищення вартості запозичень у цілому за рахунок ставок як за депозитами бізнесу, так і населення. Водночас ціна оптових коштів не зміниться.

🟢 Строковість та капітал

Протягом року строковість фондування зростала і банки очікують на продовження цієї тенденції.

Загальний обсяг капіталу банків за останній рік зріс. Водночас уперше з кінця 2024 року вони зафіксували зменшення вартості капіталу за останні 12 місяців і очікують на подальше зниження.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Більшість обговорень експертів Національного банку цього тижня були присвячені міжнародній співпраці та забезпеченню стабільної й ритмічної фінансової підтримки України. А також говорили про вплив війни на Близькому Сході на українську економіку та кроки НБУ для його мінімізації, забезпечення цінової стабільності та проєктне фінансування банків.

Про все як завжди – у дайджесті.
👇👇👇

Цього тижня делегація Національного банку на чолі з його Головою Андрієм Пишним перебуває у Вашингтоні, де проходять Весняні збори МВФ та Групи Світового банку.

☝️Головні теми обговорень – співпраця з МВФ, ризики для макрофінансової стабільності та економічного зростання, перспективи зовнішнього фінансування, макроекономічний прогноз, стійкість фінансового сектору, розвиток ринків капіталу.

Дізнавайтеся детальніше про всі зустрічі та обговорення у:

▪️ перший день;
▪️ другий день; 
▪️ третій день.

🚩 Напередодні відрядження до Вашингтона Андрій Пишний записав відеозвернення до учасників Forbes Banker, яка відбулася цього тижня. У ньому він розповів про план “Бˮ України в разі зволікання з наданням міжнародної допомоги, а також про стан банківської системи та кредитування.

🚩 Про те, чому важливо забезпечити цінову стабільність навіть в умовах війни, розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський у другій частині інтерв'ю інформагентству «Інтерфакс-Україна».

🚩 Про те, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні та що робитиме НБУ, щоб мінімізувати негативний вплив, Володимир Лепушинський розповів під час дискусії Центру економічної стратегії.

🚩 Про розвиток проєктного фінансування в банках розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час семінару Національної асоціації банків України.

​​🏘️ Іпотека в лютому
 
Банки України в лютому видали 701 іпотечний кредит на загальну суму 1,4 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
 
Коротко про результати опитування
⬇️⬇️⬇️

▪️ 386 кредитів на суму 767 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 152 кредити на 280 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️ 315 кредитів на суму 628 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️ середньозважена ефективна ставка становила 8,25% річних на первинному ринку та 9,46% на вторинному ринку;

▪️ якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%.
 
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у лютому видано:

▪️у Київській області (225 договорів на загальну суму 473 млн грн, або 34% від загального обсягу);
▪️у місті Києві (145 договорів на 319 млн грн);
▪️у Львівській області (46 договорів на 95 млн грн);
▪️у Волинській області (36 договорів на 59 млн грн);
▪️у Вінницькій області (29 договорів на 54 млн грн).
 
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 16 банків.
 
☝️Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

​​📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у березні 2026 року зросли на 32% р/р, населенню – на 36% р/р.

☝️Нагадуємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник містить непрацюючі активи.

Так, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих непрацюючих кредитів (NPL) на понад 170 млрд грн та позбулися старих боргів, однак валовий портфель скоротився. Динаміка чистих кредитів залишилася незмінною, адже банки не зменшували темпів кредитування.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.

📑 Для зручності користувачів ми оновили форму про основні показники діяльності банків, і тепер вона містить дані про чисті кредити. Оновлена форма надалі публікуватиметься щомісячно:

▪️за оперативними даними – до 15 числа місяця, наступного за звітним;
▪️за уточненими даними щомісячних балансів – до кінця місяця, наступного за звітним;
▪️за уточненими квартальними даними – до 20 числа місяця, другого за звітним.

🟢 Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає довіру з боку клієнтів, які забезпечують стале збільшення фондування.

Обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках у березні збільшився на 20% р/р, бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) – на 13% р/р.

Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.

ℹ️ Детальніше – в оновленій статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.

​​🤝 НБУ у партнерстві з Європейським банком реконструкції та розвитку, Міністерством у справах ветеранів України та міжнародною консалтинговою компанією Korn Ferry 22 квітня 2026 року провели III Veterans’ Reintegration Conference 2026: From Duty to Opportunity.

🌐 Конференція об’єднала понад 250 учасників – представників державної влади, бізнесу, фінансового сектору, міжнародних організацій, ветеранських підприємств і громадських організацій, що визначають стратегічні напрями та впроваджують системні зміни у державній політиці в питанні реінтеграції ветеранів в Україні.

💬 “Реінтеграція ветеранів – це не про благодійність, а про визнання реальності: Україна є країною ветеранів, і наше завдання – “повернути їм крила” через системні рішення у фінансовому секторі. Ми вже маємо чітку мапу дій: цього року представимо Стратегію фінансової інклюзії з фокусом на військових і ветеранів, презентуємо скорингову модель самооцінки фінансових установ як роботодавців і надавачів фінансових послуг, продовжуємо співпрацю з ЄБРР та масштабуємо Хартію фінансової інклюзії і реінтеграції ветеранів, до якої вже долучилися 78 фінансових установ (42 банки, 35 страхових компаній, Національна Асоціація Страховиків України).

Паралельно триває регулярна оцінка рівня інклюзії в банках як частина наглядового діалогу. Водночас ми вимагатимемо від ринку не декларацій, а системних змін та конкретних адаптованих рішень для ветеранів, вдосконалюватимемо стандарти доступності. Наш орієнтир – щоб через три роки інклюзія стала базовою вимогою, як достатність капіталу чи рівень ліквідності, а ветерани мали реальний вибір і рівний доступ до фінансових послуг”, – зазначив Голова Національного банку Андрій Пишний, відкриваючи конференцію.

Під час конференції Андрій Пишний також презентував новий проєкт Національного банку з фінансової грамотності для військових, ветеранів та їхніх родин – спеціалізований розділ “Захисникам та їхнім родинам”, відкритий на освітній платформі НБУ з фінансової грамотності “Гаразд”.

​​💡 Для захисників і захисниць та їхніх родин запускаємо спеціальний розділ на сайті з фінансової грамотності “Гаразд” .

❓Що це і для чого?

Минулого року ми провели опитування серед військовослужбовців та їхніх родин щодо фінансових питань, які їх турбують. Проаналізувавши всі відповіді, ми створили спеціальний розділ, де вже доступно більше 80 освітніх практичних матеріалів.

☝️Вони охоплюють такі теми:

▪ фінанси під час військової служби;

▪ бюджет і заощадження;

▪ банківські послуги, кредити та пільги;

▪ страхування;

▪ захист від шахрайства;

▪ відкриття і розвиток бізнесу для ветеранів та їхніх родин.

Тут ви знайдете не лише статті, а й чеклісти, покрокові алгоритми, шаблони для планування бюджету та корисні поради щодо того, як приймати обмірковані фінансові рішення під час військової служби.

Ми постійно оновлюємо розділ з урахуванням реальних освітніх потреб захисників і захисниць та їхніх родин.

Матеріали створено в межах ініціативи НБУ “Фінансова грамотність для захисників та захисниць України”, щоб посилити фінансову стійкість військових, ветеранів і їхніх родин на всіх етапах: під час служби, у період адаптації та після повернення до цивільного життя.

💬 “Для Національного банку цей проєкт насамперед про підтримку тих, хто тримає оборону. Війна змінила і нашу країну, і життя мільйонів українців, які стали на її захист. Ми прагнемо, щоб фінансова система була достойною підтримкою для військових, ветеранів та ветеранок, а також їхніх родин так само, як вони стали підтримкою країни. Наша ціль – зробити фінансову систему України найінклюзивнішою у світі, щоб українські захисники та їхні рідні відчували фінансову безпеку та впевненість у щоденних фінансових рішеннях”, – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

Якщо тема фінансів у вас викликає більше запитань, ніж відповідей, то почніть із цього розділу. Перегляньте матеріали та поділіться з тими, кому це може бути корисно. Користуйтеся, зберігайте, повертайтеся, коли потрібно.

ℹ️ Переглянути матеріали можна на сайті “Гаразд”.

​​Зібрали дані про рівень підроблення банкнот гривні торік і ділимося ключовими даними.
⬇️⬇️⬇️

📉 Отже, рівень підроблення банкнот національної валюти за результатами 2025 року знизився утричі порівняно з показником 2024 року.

За підсумками минулого року на 1 млн справжніх банкнот гривні припадало близько 1,7 підроблених банкнот. Це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. У 2024 році він становив близько 5,1 підроблених банкнот.

🇪🇺 Для порівняння: згідно з інформацією Європейського центрального банку аналогічний показник щодо рівня підроблених банкнот євро у країнах ЄС у 2025 році був у понад вісім разів вищий і становив 14 підроблених банкнот.

Найчастіше у 2025 році з обігу вилучалися підроблені банкноти двох номіналів:

▪️500 грн (80% від загальної кількості вилучених підробок);
▪️200 грн (13%).

Вилучені з обігу підроблені банкноти номіналами 20, 50, 100 та 1000 грн становили лише 7%.

☝️Як і в попередні роки, найбільше підробляли банкноти гривні старого зразка (2003 – 2007 років), зокрема 500 гривень зразка 2006 року.

За результатами 2025 року підробки банкнот гривні сучасного покоління (зразка 2014 – 2019 років) становлять лише 10% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України (0,2 шт. підробок на один мільйон справжніх банкнот).

Здебільшого ці підроблені банкноти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян і касових працівників закладів торгівлі.

ℹ️ Детальніше – за посиланням.

​​❓ Які зміни відбулися в готівковому обігу в І кварталі 2026 року?

📉 Станом на 01 квітня цього року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, з початку року зменшилася на 0,3% (або на 3,1 млрд грн) та становила 923,2 млрд грн.

Це пов’язано з сезонними факторами, адже традиційно в I кварталі року відбувається вилучення з обігу готівки, що була випущена в минулі періоди.

Далі до вашої уваги цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 квітня 2026 року.
👇👇👇

У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд шт. банкнот на загальну суму 913,4 млрд грн, а також 15,2 млрд шт. монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 9,6 млрд грн.

На одного жителя України станом на 01 квітня 2026 року припадало 63 банкноти і 195 розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2026 року – 64 та 193 шт. відповідно).

📊 В обігу найбільше банкнот номіналом 500 грн, найменше – номіналом 50 грн (25,5% та 4,7% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно).

Також варто нагадати, що з 02 березня цього року перестали бути засобом платежу банкноти номіналами 1, 2, 5, та 10 грн (зразків 2003–2007 років) усіх років випуску. Водночас вони враховуються в структурі готівки в обігу до тих пір, поки громадяни можуть їх обміняти на монети та банкноти іншими номіналами, що перебувають в обігу.

Стосовно монет нагадуємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети мають чотири номінали: 1, 2, 5 та 10 грн. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 10 грн (4,7% та 2,4% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).

☝️Щодо розмінних монет варто пам’ятати, що з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 коп. Ці монети припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.

Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу зменшити витрати держави на їх виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також учасників готівкового обігу – на їх обслуговування. Із жовтня 2025 року і до сьогодні було вилучено вже 4,8 млн шт. монет цим номіналом. Наразі частка монет номіналом 10 коп. від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 27,1%.

Натомість на розмінні монети номіналом 50 коп. зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Їх частка від загальної кількості монет в обігу станом на 01 квітня 2026 року – 9,1%.

ℹ️ Докладно вивчити динаміку готівки в обігу в розрізі монет та банкнот різними номіналами можна на сайті НБУ.

Нова норма для країн європейського регіону – потрясіння, що накладаються одне на одне, та екстраординарно висока невизначеність.

☝️Так звучить ключова теза економічного огляду МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, що презентував Альфред Каммер, директор Європейського департаменту Фонду, під час Весняних зборів.

❓️Як політики мають реагувати на цю невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.

Коротке резюме:

▪️важливо концентруватися не стільки на короткостроковій стабілізації, скільки на системних рішеннях. Реформи мають бути в пріоритеті, наскільки б фокус на антикризовому управлінні не спокушав відсунути їх на другий план;

▪️центральні банки мають особливо фокусуватися на збереженні під контролем інфляційних очікувань, щоб запобігти сплеску інфляції. Фіскальна політика має бути більш дисциплінованою, ніж під час коронакризи;

▪️український досвід розглядається партнерами як приклад ефективної політики в умовах екстраординарної невизначеності. "Немає нікого кращого, хто міг би достовірно та аргументовано розповісти про політику в умовах потрясінь та невизначеності", – сказав Альфред Каммер.

​​40 років тому, 26 квітня 1986 року, світ сколихнула аварія, найбільша в історії ядерної енергетики.

☢️ Вона призвела до радіоактивного забруднення території Європи та довготривалих екологічних наслідків, кардинально змінила долі понад 90 тисяч людей, які зазнали евакуації і залишили свої домівки, та до людських втрат, масштаб яких не повністю встановлено й досі.

Утім Чорнобиль став не лише символом трагедії, а й місцем безпрецедентного людського подвигу. Бо ця техногенна трагедія стала справжнім випробуванням для людської відповідальності та мужності.

Близько 600 тисяч людей – військові, пожежники, медики, інженери, водолази, будівельники, науковці та інші – долучилися до боротьби з невидимою загрозою.

☝️Саме героям ‒ ліквідаторам Чорнобильської катастрофи ми присвятили нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи».

Сьогодні її презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час відкриття виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує».

💬 «Пам’ятна монета присвячена 40 роковинам трагедії на ЧАЕС та ліквідаторам. Працюючи над монетою, ми прискіпливо шукали правильну тональність. Вона мала бути доречною з погляду пройдених сорока років та водночас резонувати з тим, що й сьогодні Україна постійно відчуває загрозу техногенної катастрофи через повномасштабну війну.
Тож, з одного боку, ця монета є нагадуванням, що подібне не повинно повторитися. Мільйони українців мають спогади про час після 26 квітня 1986 року. Це страшні спогади, яких не повинно бути в наступних поколінь.

Ще одне символічне завдання монети – подякувати усім ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, які стали щитом для країни.

"Тим, хто врятував світ" – саме так ми і назвали монету. І ця назва перегукується з однойменним пам’ятником, встановленим у Чорнобилі у пам’ять про пожежників, які в перші хвилини аварії прийняли на себе удар вогняної стихії. Українці пам’ятатимуть їх відданість і той біль, що пронісся усією країною», – сказав Андрій Пишний.

🟢 Про монету

Монета має номінал 5 гривень.

➡️ На аверсі розміщено напис ЧОРНОБ, у якому перші дві літери стилізовано під число 40, що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою, а незавершене зображення букви Б відіграє роль композиційного переходу до реверсу.

➡️ На реверсі розміщено напис БІЛЬ, який за змістом перегукується з незавершеним словом на аверсі, а також нагадує про страждання, спричинені наслідками Чорнобильської катастрофи, і глибоку скорботу, що назавжди закарбувалася в колективній пам’яті.

▪️Художник – Микола Коваленко.
▪️Тираж – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.

Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.