⏰️ Сьогодні о 14:00 відбудеться пресбрифінг керівництва Національного банку щодо рішень з монетарної політики.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Захід транслюватиметься у прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтеся до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
👍6❤4
⚡️ Облікову ставку збережено на рівні 15%
Це рішення враховує:
▪️достатню жорсткість поточних монетарних умов;
▪️жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень;
▪️послаблення ризиків, пов’язаних із війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування.
Збереження облікової ставки незмінною дасть змогу зберегти попит на гривневі інструменти для заощадження та водночас підтримати подальший розвиток кредитування.
Детальніше.⤵️
У травні споживча інфляція очікувано сповільнилася (до 8,2% р/р) завдяки зростанню пропозиції сирих продуктів харчування, натомість базова інфляція незначно пришвидшилася (до 7,9% р/р). Обидва показники були вищими за траєкторію прогнозу НБУ передусім через сильніші вторинні ефекти від стрімкого подорожчання енергоносіїв у попередні місяці. Інфляційні очікування були стійкими, однак залишалися підвищеними.
Очікувана активізація надходжень зовнішньої допомоги дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету та підтримувати достатній рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку. Так, у червні Україна може отримати близько 13 млрд дол. США. Також досягнення угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду програми з МВФ є важливим кроком для подальшого надходження фінансування.
Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Посилення атак росії на виробничі потужності, логістику та енергетичну інфраструктуру в промислових регіонах України може обмежувати економічну активність та водночас посилювати тиск на витрати бізнесу. Водночас упродовж останніх тижнів зменшилися ризики, пов’язані із надходженням фінансування від міжнародних партнерів, та збільшився оптимізм щодо завершення війни на Близькому Сході.
Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.
Більше подробиць – у релізі.
Це рішення враховує:
▪️достатню жорсткість поточних монетарних умов;
▪️жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень;
▪️послаблення ризиків, пов’язаних із війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування.
Збереження облікової ставки незмінною дасть змогу зберегти попит на гривневі інструменти для заощадження та водночас підтримати подальший розвиток кредитування.
Детальніше.⤵️
У травні споживча інфляція очікувано сповільнилася (до 8,2% р/р) завдяки зростанню пропозиції сирих продуктів харчування, натомість базова інфляція незначно пришвидшилася (до 7,9% р/р). Обидва показники були вищими за траєкторію прогнозу НБУ передусім через сильніші вторинні ефекти від стрімкого подорожчання енергоносіїв у попередні місяці. Інфляційні очікування були стійкими, однак залишалися підвищеними.
Очікувана активізація надходжень зовнішньої допомоги дасть змогу профінансувати дефіцит бюджету та підтримувати достатній рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку. Так, у червні Україна може отримати близько 13 млрд дол. США. Також досягнення угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду програми з МВФ є важливим кроком для подальшого надходження фінансування.
Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Посилення атак росії на виробничі потужності, логістику та енергетичну інфраструктуру в промислових регіонах України може обмежувати економічну активність та водночас посилювати тиск на витрати бізнесу. Водночас упродовж останніх тижнів зменшилися ризики, пов’язані із надходженням фінансування від міжнародних партнерів, та збільшився оптимізм щодо завершення війни на Близькому Сході.
Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.
Більше подробиць – у релізі.
👍15❤5🔥2
📉 У І кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі.
Про це свідчать дані Держстату.
☝️Така динаміка зумовлювалася:
▪️дефіцитом електроенергії через руйнування інфраструктури з огляду на масштабні російські атаки;
▪️низькими видатками бюджету на тлі затримок із зовнішнім фінансуванням;
▪️аномально холодною погодою.
Найбільших втрат економіка зазнала у першій половині кварталу, тоді як надалі ситуація в енергосистемі поступово поліпшилася завдяки теплішій погоді та частковому відновленню потужностей.
❓Чого очікувати далі?
НБУ очікує, що у II кварталі економіка повернеться до зростання. Його підтримають:
▪️стійкий споживчий попит;
▪️подальші інвестиції в оборонний комплекс;
▪️поступове відновлення виробничих потужностей.
Водночас відновлення економіки буде стриманішим, ніж минулого року через високі витрати бізнесу на енергозабезпечення, збереження дефіциту електроенергії та менші фіскальні стимули.
ℹ️ Детальніше про те, які чинники та як впливали на реальний ВВП – читайте у релізі НБУ.
Про це свідчать дані Держстату.
☝️Така динаміка зумовлювалася:
▪️дефіцитом електроенергії через руйнування інфраструктури з огляду на масштабні російські атаки;
▪️низькими видатками бюджету на тлі затримок із зовнішнім фінансуванням;
▪️аномально холодною погодою.
Найбільших втрат економіка зазнала у першій половині кварталу, тоді як надалі ситуація в енергосистемі поступово поліпшилася завдяки теплішій погоді та частковому відновленню потужностей.
❓Чого очікувати далі?
НБУ очікує, що у II кварталі економіка повернеться до зростання. Його підтримають:
▪️стійкий споживчий попит;
▪️подальші інвестиції в оборонний комплекс;
▪️поступове відновлення виробничих потужностей.
Водночас відновлення економіки буде стриманішим, ніж минулого року через високі витрати бізнесу на енергозабезпечення, збереження дефіциту електроенергії та менші фіскальні стимули.
ℹ️ Детальніше про те, які чинники та як впливали на реальний ВВП – читайте у релізі НБУ.
😢17👍5❤1
📲 Україна одночасно розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає регулювання фінансового ринку до європейських стандартів.
▪️Наскільки банки готові до Open Banking?
▪️Які переваги мають платежі з рахунку на рахунок, зокрема миттєві?
▪️Які зміни чекають на фінансовий сектор у найближчі п’ять років?
На ці та інші питання відповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю для онлайн-видання PaySpace Magazine.
☝️За його словами, фінтех-екосистема майбутнього – це банки, небанківські фінансові установи та технологічні компанії, які працюють у спільному регуляторному середовищі без регуляторного арбітражу між сегментами.
Окрему роль відіграватимуть рішення на основі штучного інтелекту та data-driven підходу. Вони вже сьогодні використовуються для оцінки ризиків, виявлення шахрайства та персоналізації фінансових продуктів, а їх значення лише збільшуватиметься.
Водночас ключовим пріоритетом залишатиметься захист споживача як у питаннях безпеки коштів, так і щодо конфіденційності даних та прозорості автоматизованих рішень.
💬 «Загалом фінансова екосистема рухатиметься до моделі регульованої інноваційності, де технологічний розвиток поєднується з ефективним управлінням ризиками, захистом даних та сумісністю з європейськими правилами», – наголосив Олексій Шабан, розповідаючи, яким бачить український фінансовий ринок за п’ять років.
📰 Читайте інтерв’ю повністю за посиланням.
▪️Наскільки банки готові до Open Banking?
▪️Які переваги мають платежі з рахунку на рахунок, зокрема миттєві?
▪️Які зміни чекають на фінансовий сектор у найближчі п’ять років?
На ці та інші питання відповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю для онлайн-видання PaySpace Magazine.
☝️За його словами, фінтех-екосистема майбутнього – це банки, небанківські фінансові установи та технологічні компанії, які працюють у спільному регуляторному середовищі без регуляторного арбітражу між сегментами.
Окрему роль відіграватимуть рішення на основі штучного інтелекту та data-driven підходу. Вони вже сьогодні використовуються для оцінки ризиків, виявлення шахрайства та персоналізації фінансових продуктів, а їх значення лише збільшуватиметься.
Водночас ключовим пріоритетом залишатиметься захист споживача як у питаннях безпеки коштів, так і щодо конфіденційності даних та прозорості автоматизованих рішень.
💬 «Загалом фінансова екосистема рухатиметься до моделі регульованої інноваційності, де технологічний розвиток поєднується з ефективним управлінням ризиками, захистом даних та сумісністю з європейськими правилами», – наголосив Олексій Шабан, розповідаючи, яким бачить український фінансовий ринок за п’ять років.
📰 Читайте інтерв’ю повністю за посиланням.
👍11❤5👎1
#ГолосНБУ
💡 Цього тижня експерти НБУ зосередили увагу на обговоренні тем монетарної політики, кредитування, розвитку фінтеху та регулювання НУР.
Про це і не тільки традиційно читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про шлях українського фінансового сектору до стандартів ЄС, роль приватних інвестицій у відбудові та значення подальшої валютної лібералізації розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Reuters.
🚩 Чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 15% та що буде далі, пояснив Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Гнучкість курсоутворення, можливий вплив підвищення виплат військовослужбовцям на інфляцію, відмінність макропрогнозів НБУ та уряду – на ці та інші теми з журналістами традиційно поспілкувалися Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про розвиток сталого фінансування та ESG-підходів як одного з ключових напрямів для забезпечення подальшої стійкості банківської системи та її спроможності підтримувати економіку розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу на Міжнародному екологічному форумі.
🚩 Про шляхи розширення доступу будівельної галузі до банківських кредитів Сергій Ніколайчук розповів під час воркшопу, організованого Світовим банком.
🚩 Про те, як Україна розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає власний фінтех-ринок до європейських стандартів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю PaySpace Magazine.
🚩 Про майбутнє українського платіжного ринку розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Наталія Лапко під час діалогу на презентації Fintech Catalog 2026 від УАФІК.
🚩 Про регулювання Національної установи розвитку з боку Національного банку розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час презентації Стратегії Національної установи розвитку до 2030 року.
💡 Цього тижня експерти НБУ зосередили увагу на обговоренні тем монетарної політики, кредитування, розвитку фінтеху та регулювання НУР.
Про це і не тільки традиційно читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про шлях українського фінансового сектору до стандартів ЄС, роль приватних інвестицій у відбудові та значення подальшої валютної лібералізації розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Reuters.
🚩 Чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 15% та що буде далі, пояснив Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Гнучкість курсоутворення, можливий вплив підвищення виплат військовослужбовцям на інфляцію, відмінність макропрогнозів НБУ та уряду – на ці та інші теми з журналістами традиційно поспілкувалися Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.
🚩 Про розвиток сталого фінансування та ESG-підходів як одного з ключових напрямів для забезпечення подальшої стійкості банківської системи та її спроможності підтримувати економіку розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу на Міжнародному екологічному форумі.
🚩 Про шляхи розширення доступу будівельної галузі до банківських кредитів Сергій Ніколайчук розповів під час воркшопу, організованого Світовим банком.
🚩 Про те, як Україна розвиває відкритий банкінг, миттєві платежі та наближає власний фінтех-ринок до європейських стандартів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан в інтерв’ю PaySpace Magazine.
🚩 Про майбутнє українського платіжного ринку розповіла заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Наталія Лапко під час діалогу на презентації Fintech Catalog 2026 від УАФІК.
🚩 Про регулювання Національної установи розвитку з боку Національного банку розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час презентації Стратегії Національної установи розвитку до 2030 року.
❤6👍4👎4
Національний банк ставить перед собою амбітну мету – створити одну з найінклюзивніших фінансових систем у світі.
💬 «Наш орієнтир – щоб уже за кілька років інклюзія стала для фінансового сектору такою ж базовою вимогою, як достатність капіталу чи ліквідність. А військові, ветерани та їхні родини мали реальний вибір і рівний доступ до фінансових послуг», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю для NV.
Він також поділився своїми думками щодо важливості інклюзивної освіти для суспільства.
Її головна мета – створити середовище, де люди вчаться взаємодіяти без упереджень, повернути людині відчуття залученості, дати їй можливість бути частиною спільноти, реалізовувати себе в житті та кар'єрі.
💬 «Для України це питання набуло особливої ваги через повномасштабну війну. Вона збільшила кількість людей, які потребують адаптації та підтримки, але водночас продемонструвала надзвичайну силу суспільної солідарності. Адже насправді від умовної нормальності кожного з нас відділяє один діагноз, один постріл, один вибух, одна мить. Мені здається, що ставлення до інклюзії поступово змінюється. Ми дедалі частіше говоримо не про обмеження людини, а про те, які умови потрібно створити для її повноцінної участі в житті суспільства», – сказав Андрій Пишний.
Голова НБУ також розповів про власний досвід повернення до активного та професійного життя після втрати слуху, про те, як змінюється ставлення суспільства до інклюзивної освіти, що мають робити держава, бізнес і громадський сектор, щоб безбар’єрність та інклюзивна освіта стали нормою для всієї країни, а також про роль Національного банку в процесі створення безбар’єрного середовища.
📰 Читайте інтерв’ю за посиланням.
💬 «Наш орієнтир – щоб уже за кілька років інклюзія стала для фінансового сектору такою ж базовою вимогою, як достатність капіталу чи ліквідність. А військові, ветерани та їхні родини мали реальний вибір і рівний доступ до фінансових послуг», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю для NV.
Він також поділився своїми думками щодо важливості інклюзивної освіти для суспільства.
Її головна мета – створити середовище, де люди вчаться взаємодіяти без упереджень, повернути людині відчуття залученості, дати їй можливість бути частиною спільноти, реалізовувати себе в житті та кар'єрі.
💬 «Для України це питання набуло особливої ваги через повномасштабну війну. Вона збільшила кількість людей, які потребують адаптації та підтримки, але водночас продемонструвала надзвичайну силу суспільної солідарності. Адже насправді від умовної нормальності кожного з нас відділяє один діагноз, один постріл, один вибух, одна мить. Мені здається, що ставлення до інклюзії поступово змінюється. Ми дедалі частіше говоримо не про обмеження людини, а про те, які умови потрібно створити для її повноцінної участі в житті суспільства», – сказав Андрій Пишний.
Голова НБУ також розповів про власний досвід повернення до активного та професійного життя після втрати слуху, про те, як змінюється ставлення суспільства до інклюзивної освіти, що мають робити держава, бізнес і громадський сектор, щоб безбар’єрність та інклюзивна освіта стали нормою для всієї країни, а також про роль Національного банку в процесі створення безбар’єрного середовища.
📰 Читайте інтерв’ю за посиланням.
👎15👍10❤6😢1
🏘️ Іпотека у квітні
Банки України у квітні видали 910 іпотечних кредитів на загальну суму 1,7 млрд грн.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️522 кредити на суму 1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 262 кредити на 497 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️388 кредитів на суму 697 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,25% річних на первинному ринку та 9,38% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у квітні видано:
▪️у Київській області (307 договорів на загальну суму 595 млн грн, або 34% від загального обсягу);
▪️у Києві (204 договори на 439 млн грн);
▪️у Львівській області (45 договорів на 101 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (41 договір на 79 млн грн);
▪️у Волинській області (36 договорів на 64 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 13 банків.
Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
Банки України у квітні видали 910 іпотечних кредитів на загальну суму 1,7 млрд грн.
Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.
☝️Коротко про результати опитування:
▪️522 кредити на суму 1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 262 кредити на 497 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;
▪️388 кредитів на суму 697 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;
▪️середньозважена ефективна ставка становила 8,25% річних на первинному ринку та 9,38% на вторинному ринку;
▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%.
✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у квітні видано:
▪️у Київській області (307 договорів на загальну суму 595 млн грн, або 34% від загального обсягу);
▪️у Києві (204 договори на 439 млн грн);
▪️у Львівській області (45 договорів на 101 млн грн);
▪️в Івано-Франківській області (41 договір на 79 млн грн);
▪️у Волинській області (36 договорів на 64 млн грн).
Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 13 банків.
Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
❤5👎3👍2
#ГолосНБУ
💡 Серед тем, які цього тижня обговорювали експерти НБУ, були питання інклюзивної освіти та її роль розбудові безбар’єрного середовища, побудови європейського страхового ринку в Україні, перспективи економіки та монетарної політики Національного банку, приєднання до Глобального кодексу валютного ринку та вплив ESG-ризиків на фінансовий сектор.
Читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про важливість інклюзивної освіти для суспільства та роль НБУ в процесі створення безбар’єрного середовища розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю NV.
🚩 Побудову європейського страхового ринку в Україні та перспективи його розвитку загалом обговорив Андрій Пишний з президентом Польсько-Української Господарчої Палати Яцеком П'єхотою під час відкритого діалогу в межах заходу, присвяченого страховому ринку під час Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.
🚩 Про те, чому варто інвестувати в Україну саме зараз, Андрій Пишний розповів під час бізнес-панелі Ukraine Recovery Conference 2026.
🚩 Про поточний стан та перспективи економіки України, інфляційну динаміку, особливості й ефективність монетарної політики Національного банку розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час вебінару Німецько-Української промислово-торговельної палати.
🚩 Про ключові кроки Національного банку у сфері сталого розвитку, вплив ESG-ризиків на фінансовий сектор та стан упровадження системи управління ними в банках і небанківських фінансових установах розповіли фахівці Департаменту фінансової стабільності під час лекції сертифікованої програми «ESG-лідерство та сталий вплив: стратегія, управління, трансформації», яка реалізується KSE Graduate Business School у співпраці з Офісом зеленого переходу.
💡 Серед тем, які цього тижня обговорювали експерти НБУ, були питання інклюзивної освіти та її роль розбудові безбар’єрного середовища, побудови європейського страхового ринку в Україні, перспективи економіки та монетарної політики Національного банку, приєднання до Глобального кодексу валютного ринку та вплив ESG-ризиків на фінансовий сектор.
Читайте в дайджесті.
👇👇👇
🚩 Про важливість інклюзивної освіти для суспільства та роль НБУ в процесі створення безбар’єрного середовища розповів Голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю NV.
🚩 Побудову європейського страхового ринку в Україні та перспективи його розвитку загалом обговорив Андрій Пишний з президентом Польсько-Української Господарчої Палати Яцеком П'єхотою під час відкритого діалогу в межах заходу, присвяченого страховому ринку під час Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.
🚩 Про те, чому варто інвестувати в Україну саме зараз, Андрій Пишний розповів під час бізнес-панелі Ukraine Recovery Conference 2026.
🚩 Про поточний стан та перспективи економіки України, інфляційну динаміку, особливості й ефективність монетарної політики Національного банку розповів заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час вебінару Німецько-Української промислово-торговельної палати.
🚩 Про ключові кроки Національного банку у сфері сталого розвитку, вплив ESG-ризиків на фінансовий сектор та стан упровадження системи управління ними в банках і небанківських фінансових установах розповіли фахівці Департаменту фінансової стабільності під час лекції сертифікованої програми «ESG-лідерство та сталий вплив: стратегія, управління, трансформації», яка реалізується KSE Graduate Business School у співпраці з Офісом зеленого переходу.
❤6👍2
🇺🇦 30 років Конституції України виповнюється сьогодні.
28 червня 1996 року Верховна Рада України після безперервного засідання, яке увійшло в історію як Конституційна ніч, ухвалила основний закон нашої держави.
Це стало важливою віхою в історії державотворення України, утвердивши її як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу.
☝️З цієї нагоди ми ввели в обіг нову пам’ятну монету «30 років Конституції України».
Сьогодні під час урочистостей з нагоди Дня Конституції України в Парламенті її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
💬 «Ця монета – про зв’язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки Парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України», – сказав Олексій Шабан.
🟢 Про монету
Номінал пам’ятної монети «30 років Конституції України» – 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла.
➡️ На аверсі монети по колу розміщено напис 30 РОКІВ ОСНОВНОМУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ. У середині цього напису по колу розміщені епапи становлення Конституції сучасної держави Україна:
1710 РІК – КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА;
1918 РІК – КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ;
1918 РІК – ТИМЧАСОВИЙ ОСНОВНИЙ ЗАКОН ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ;
1939 РІК – КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАКОНИ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ;
1919, 1929, 1937, 1978 – КОНСТИТУЦІЇ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ;
28 ЧЕРВНЯ 1996 РОКУ О 9.18 РАНКУ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІІ СКЛИКАННЯ ПРИЙНЯЛА КОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ.
➡️ На реверсі зображено стилізоване коріння дуба, у якому зашифровано напис “КОНСТИТУЦІЯ”. Коріння символізує фундамент держави – історичну тяглість та правову спадкоємність. Листя уособлює сучасність – живий розвиток держави, громадянську відповідальність і зрілість суспільства. Плоди-жолуді символізують результат і водночас потенціал: у кожному закладене майбутнє для зростання. Паростки біля коріння – образ майбутніх поколінь України.
▪️Дизайн – Олександра Кучинська.
▪️Тираж – до 10 000 штук.
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині НБУ та в банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
28 червня 1996 року Верховна Рада України після безперервного засідання, яке увійшло в історію як Конституційна ніч, ухвалила основний закон нашої держави.
Це стало важливою віхою в історії державотворення України, утвердивши її як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу.
☝️З цієї нагоди ми ввели в обіг нову пам’ятну монету «30 років Конституції України».
Сьогодні під час урочистостей з нагоди Дня Конституції України в Парламенті її презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
💬 «Ця монета – про зв’язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки Парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України», – сказав Олексій Шабан.
🟢 Про монету
Номінал пам’ятної монети «30 років Конституції України» – 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла.
➡️ На аверсі монети по колу розміщено напис 30 РОКІВ ОСНОВНОМУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ. У середині цього напису по колу розміщені епапи становлення Конституції сучасної держави Україна:
1710 РІК – КОНСТИТУЦІЯ ПИЛИПА ОРЛИКА;
1918 РІК – КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ;
1918 РІК – ТИМЧАСОВИЙ ОСНОВНИЙ ЗАКОН ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ;
1939 РІК – КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАКОНИ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ;
1919, 1929, 1937, 1978 – КОНСТИТУЦІЇ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ;
28 ЧЕРВНЯ 1996 РОКУ О 9.18 РАНКУ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ІІ СКЛИКАННЯ ПРИЙНЯЛА КОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ.
➡️ На реверсі зображено стилізоване коріння дуба, у якому зашифровано напис “КОНСТИТУЦІЯ”. Коріння символізує фундамент держави – історичну тяглість та правову спадкоємність. Листя уособлює сучасність – живий розвиток держави, громадянську відповідальність і зрілість суспільства. Плоди-жолуді символізують результат і водночас потенціал: у кожному закладене майбутнє для зростання. Паростки біля коріння – образ майбутніх поколінь України.
▪️Дизайн – Олександра Кучинська.
▪️Тираж – до 10 000 штук.
Придбати монету можна буде в інтернет-магазині НБУ та в банків-дистриб’юторів. Інформацію про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.
❤15👎7👍6🔥6
🔔 Сьогодні о 12:00 відбудеться презентація Звіту про фінансову стабільність.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
Участь у презентації візьмуть перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова.
Захід транслюватиметься в прямому ефірі.
➡️ Приєднуйтесь до перегляду наживо на ютуб-каналі Національного банку.
❤5👍5👎2
💡 У червні Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 15%.
Як і завжди, цьому рішенню передувала дискусія Комітету з монетарної політики. У ній беруть участь 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів.
Розкриваємо її деталі.
⬇️⬇️⬇️
Восьмеро учасників висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15% у червні.
Вони вважають, що контрольованість інфляційних очікувань та жвавий попит на гривневі активи свідчать про достатній рівень жорсткості поточних монетарних умов для забезпечення цінової стабільності. Тож наразі вони не бачать потреби в підвищенні облікової ставки.
☝️Як зауважили кілька учасників дискусії, з часу попереднього засідання в балансі ризиків відбулися позитивні зміни. Йдеться про розблокування програми Ukraine Support Loan від ЄС, черговий успішний раунд домовленостей із МВФ та спільну декларацію лідерів G7 щодо підтримки України, що зменшує ризики недостатності зовнішнього фінансування.
Ще кілька учасників дискусії зазначили, що додатковим аргументом на користь збереження незмінної облікової ставки для них було стрімке падіння цін на енергоносії на тлі зростання оптимізму щодо завершення війни на Близькому Сході.
📈 Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у червні.
Ці учасники дискусії зазначили, що з огляду на зростання інфляції понад прогноз та стійкість фундаментального цінового тиску НБУ варто підвищити облікову ставку. За словами одного з них, для підтримання попиту на гривневі активи НБУ краще діяти превентивно.
Вони переконані, що загальний баланс ризиків для інфляції залишається суттєво зміщеним у бік підвищення. Попри позитивні сигнали стосовно завершення війни на Близькому Сході, невизначеність щодо швидкості деескалації є все ще високою. Крім того, зовнішній ціновий тиск через наслідки цієї війни може виявитися відчутнішим, ніж очікувалося раніше.
📊 Думки членів КМП щодо подальшої динаміки облікової ставки розділилися
Семеро вважають, що за умови збереження контрольованих інфляційних очікувань, жвавого попиту на гривневі активи та стійкої ситуації на валютному ринку достатньо буде надалі утримувати облікову ставку на незмінному рівні.
Натомість, на думку чотирьох учасників дискусії, НБУ, імовірно, муситиме підвищити облікову ставку до 15,5%-16% упродовж наступних місяців.
Члени КМП погодилися, що оновлення макропрогнозу в липні сформує більш ґрунтовну основу для ухвалення наступних рішень.
📑 Читайте повний текст підсумків дискусії за посиланням.
Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватиметься 30 липня.
Як і завжди, цьому рішенню передувала дискусія Комітету з монетарної політики. У ній беруть участь 11 людей: Правління НБУ в повному складі та директори чотирьох департаментів.
Розкриваємо її деталі.
⬇️⬇️⬇️
Восьмеро учасників висловилися за збереження облікової ставки на рівні 15% у червні.
Вони вважають, що контрольованість інфляційних очікувань та жвавий попит на гривневі активи свідчать про достатній рівень жорсткості поточних монетарних умов для забезпечення цінової стабільності. Тож наразі вони не бачать потреби в підвищенні облікової ставки.
☝️Як зауважили кілька учасників дискусії, з часу попереднього засідання в балансі ризиків відбулися позитивні зміни. Йдеться про розблокування програми Ukraine Support Loan від ЄС, черговий успішний раунд домовленостей із МВФ та спільну декларацію лідерів G7 щодо підтримки України, що зменшує ризики недостатності зовнішнього фінансування.
Ще кілька учасників дискусії зазначили, що додатковим аргументом на користь збереження незмінної облікової ставки для них було стрімке падіння цін на енергоносії на тлі зростання оптимізму щодо завершення війни на Близькому Сході.
📈 Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 15,5% у червні.
Ці учасники дискусії зазначили, що з огляду на зростання інфляції понад прогноз та стійкість фундаментального цінового тиску НБУ варто підвищити облікову ставку. За словами одного з них, для підтримання попиту на гривневі активи НБУ краще діяти превентивно.
Вони переконані, що загальний баланс ризиків для інфляції залишається суттєво зміщеним у бік підвищення. Попри позитивні сигнали стосовно завершення війни на Близькому Сході, невизначеність щодо швидкості деескалації є все ще високою. Крім того, зовнішній ціновий тиск через наслідки цієї війни може виявитися відчутнішим, ніж очікувалося раніше.
📊 Думки членів КМП щодо подальшої динаміки облікової ставки розділилися
Семеро вважають, що за умови збереження контрольованих інфляційних очікувань, жвавого попиту на гривневі активи та стійкої ситуації на валютному ринку достатньо буде надалі утримувати облікову ставку на незмінному рівні.
Натомість, на думку чотирьох учасників дискусії, НБУ, імовірно, муситиме підвищити облікову ставку до 15,5%-16% упродовж наступних місяців.
Члени КМП погодилися, що оновлення макропрогнозу в липні сформує більш ґрунтовну основу для ухвалення наступних рішень.
📑 Читайте повний текст підсумків дискусії за посиланням.
Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватиметься 30 липня.
👍11