📊 У червні 2026 року загальна інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі.
Водночас базова інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні показники загальної інфляції відповідали квітневому прогнозу Національного банку, натомість базова інфляція надалі перевищувала траєкторію прогнозу.
☝️Ключові чинники прискорення базової інфляції:
▪️зростання витрат виробників у переробній харчовій промисловості;
▪️вищі ціни на послуги та тлі швидшого зростання зарплат.
Подальша інфляційна динаміка буде відображена в макроекономічному прогнозі, який НБУ оприлюднить 30 липня 2026 року під час монетарного пресбрифінгу.
Детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 06 серпня 2026 року.
ℹ️ Докладніше – за посиланням.
Водночас базова інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р.
Про це свідчать дані Держстату.
Фактичні показники загальної інфляції відповідали квітневому прогнозу Національного банку, натомість базова інфляція надалі перевищувала траєкторію прогнозу.
☝️Ключові чинники прискорення базової інфляції:
▪️зростання витрат виробників у переробній харчовій промисловості;
▪️вищі ціни на послуги та тлі швидшого зростання зарплат.
Подальша інфляційна динаміка буде відображена в макроекономічному прогнозі, який НБУ оприлюднить 30 липня 2026 року під час монетарного пресбрифінгу.
Детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 06 серпня 2026 року.
ℹ️ Докладніше – за посиланням.
👍13❤6
#2000_UAH
❓️Чому введення банкноти 2000 гривень не може вплинути на інфляцію?
Інтуїтивно здається, що ось зараз НБУ увімкне друкарський верстат для випуску нової банкноти номіналом 2000 гривень ‒ і ціни полетять догори.
Але таке уявлення про зв’язок між цінами та банкнотним рядом є перевернутим з ніг на голову та ігнорує економічні процеси.
Насправді вплив на ціни від введення банкноти нового номіналу буде близьким до нуля.
Розберемося з усім по черзі.
1️⃣ НБУ запустив «друкарський верстат»?
❌️ В економічному розумінні – ні.
Емісія чи-то «друк грошей» передбачають, що в економіці має збільшитися обсяг грошей.
Натомість вихід нової банкноти 2000 гривень відбуватиметься виключно за рахунок їх обміну на безготівкові кошти або на банкноти інших номіналів. Відповідно грошей більше не стане, а впливу на інфляцію не буде.
Емісія вже давно не пов’язана з роботою реального друкарського верстата та здійснюється спочатку на безготівковій основі.
Ба більше, Національний банк, як і інші центральні банки світу, на постійній основі друкує банкноти, замінюючи старі й пошкоджені на нові. Але це не призводить до зростання інфляції чи девальвації, бо обсяг грошей в економіці не змінюється.
Тому коли ви отримуєте новенькі банкноти в банкоматі, це не означає, що НБУ здійснює емісію з відповідним впливом на інфляцію.
2️⃣ Тобто впливу на інфляцію не буде?
✅️ Так, не буде.
Введення нової банкноти є наслідком номінального збільшення обсягів економіки (зростання цін, зарплат та готівки в обігу), а не передумовою цих процесів.
Готівкові гроші потрібні, щоб обслуговувати розрахунки в економіці. Коли економіка змінюється, банкнотний ряд має відображати ці зміни.
Востаннє нова банкнота вводилася сім років тому. З того часу Україна пережила одне за одним два великих потрясіння: спочатку коронакризу, а далі повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке досі триває
Як свідчать дані Держстату, середньомісячна зарплата за цей час в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – удвічі. За даними НБУ, більш ніж удвічі зріс обсяг готівки в обігу.
Коли банкнот забагато – це щонайменше не зручно для населення. А ще це зумовлює більші витрати держави на грошовий обіг. Вихід банкнот нового номіналу має вирішити цю проблему.
3️⃣ Що тоді буде з інфляцією?
📉 Головне завдання Національного банку – щоб інфляція була низькою та стабільною. Зараз вона перебуває на рівні близько 7%, а ціллю НБУ є приведення інфляції до 5%.
НБУ очікує на таку динаміку інфляції:
▪️певне пришвидшення у другому півріччі 2026 року на тлі значних витрат бізнесу, зокрема на енергоносії та зарплати;
▪️зниження за підсумками 2027 року та повернення до цілі 5% у 2028 році.
❓️Чому введення банкноти 2000 гривень не може вплинути на інфляцію?
Інтуїтивно здається, що ось зараз НБУ увімкне друкарський верстат для випуску нової банкноти номіналом 2000 гривень ‒ і ціни полетять догори.
Але таке уявлення про зв’язок між цінами та банкнотним рядом є перевернутим з ніг на голову та ігнорує економічні процеси.
Насправді вплив на ціни від введення банкноти нового номіналу буде близьким до нуля.
Розберемося з усім по черзі.
1️⃣ НБУ запустив «друкарський верстат»?
❌️ В економічному розумінні – ні.
Емісія чи-то «друк грошей» передбачають, що в економіці має збільшитися обсяг грошей.
Натомість вихід нової банкноти 2000 гривень відбуватиметься виключно за рахунок їх обміну на безготівкові кошти або на банкноти інших номіналів. Відповідно грошей більше не стане, а впливу на інфляцію не буде.
Емісія вже давно не пов’язана з роботою реального друкарського верстата та здійснюється спочатку на безготівковій основі.
Ба більше, Національний банк, як і інші центральні банки світу, на постійній основі друкує банкноти, замінюючи старі й пошкоджені на нові. Але це не призводить до зростання інфляції чи девальвації, бо обсяг грошей в економіці не змінюється.
Тому коли ви отримуєте новенькі банкноти в банкоматі, це не означає, що НБУ здійснює емісію з відповідним впливом на інфляцію.
2️⃣ Тобто впливу на інфляцію не буде?
✅️ Так, не буде.
Введення нової банкноти є наслідком номінального збільшення обсягів економіки (зростання цін, зарплат та готівки в обігу), а не передумовою цих процесів.
Готівкові гроші потрібні, щоб обслуговувати розрахунки в економіці. Коли економіка змінюється, банкнотний ряд має відображати ці зміни.
Востаннє нова банкнота вводилася сім років тому. З того часу Україна пережила одне за одним два великих потрясіння: спочатку коронакризу, а далі повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке досі триває
Як свідчать дані Держстату, середньомісячна зарплата за цей час в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – удвічі. За даними НБУ, більш ніж удвічі зріс обсяг готівки в обігу.
Коли банкнот забагато – це щонайменше не зручно для населення. А ще це зумовлює більші витрати держави на грошовий обіг. Вихід банкнот нового номіналу має вирішити цю проблему.
3️⃣ Що тоді буде з інфляцією?
📉 Головне завдання Національного банку – щоб інфляція була низькою та стабільною. Зараз вона перебуває на рівні близько 7%, а ціллю НБУ є приведення інфляції до 5%.
НБУ очікує на таку динаміку інфляції:
▪️певне пришвидшення у другому півріччі 2026 року на тлі значних витрат бізнесу, зокрема на енергоносії та зарплати;
▪️зниження за підсумками 2027 року та повернення до цілі 5% у 2028 році.
👍40👎37❤14
#2000_UAH
Продовжуємо знайомити вас із новою банкнотою номіналом 2000 гривень.
Сьогодні відкрили спеціальний лендинг, присвячений їй.
☝️Гортаючи лендинг, можна:
▪️детально роздивитися банкноту: покрутити її, збільшити та вивчити кожну деталь;
▪️дізнатися, чому саме Василь Стус зображений на банкноті та що означають інші зображення і символи на ній;
▪️дізнатися про систему захисту нової банкноти, вивчити основні захисні елементи;
▪️отримати відповіді на поширені запитання. Наприклад, коли можна буде потримати її в руках, скільки банкнот буде надруковано та багато інших.
➡️ Переходьте на лендинг та дізнавайтеся про #2000_UAH те, що вам цікаво.
Продовжуємо знайомити вас із новою банкнотою номіналом 2000 гривень.
Сьогодні відкрили спеціальний лендинг, присвячений їй.
☝️Гортаючи лендинг, можна:
▪️детально роздивитися банкноту: покрутити її, збільшити та вивчити кожну деталь;
▪️дізнатися, чому саме Василь Стус зображений на банкноті та що означають інші зображення і символи на ній;
▪️дізнатися про систему захисту нової банкноти, вивчити основні захисні елементи;
▪️отримати відповіді на поширені запитання. Наприклад, коли можна буде потримати її в руках, скільки банкнот буде надруковано та багато інших.
➡️ Переходьте на лендинг та дізнавайтеся про #2000_UAH те, що вам цікаво.
👍16👎14❤3
📊 Про зміни, що відбулися на фінансовому ринку минулого місяця.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку у червні зменшилася на шість установ – до 738 (з 744).
Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становила 59.
✅ Станом на 1 липня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
389 фінансових компаній (було 391);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (було 97);
79 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (було 46);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.
На платіжному ринку також без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем.
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️15 платіжних установ (було 16);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);
▪️один банк – емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку у червні зменшилася на шість установ – до 738 (з 744).
Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становила 59.
✅ Станом на 1 липня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
389 фінансових компаній (було 391);
47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (було 97);
79 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
43 страхових брокери (було 46);
72 колекторські компанії (без змін).
Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (39) не змінилася.
На платіжному ринку також без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні, та 10 міжнародних платіжних систем.
☝️Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:
▪️15 платіжних установ (було 16);
▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (без змін);
▪️один банк – емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 100 комерційних агентів (без змін), 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін) та шість надавачів нефінансових платіжних послуг (без змін).
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❤5👍4
Сьогодні Україна відзначає День Української Державності.
Наша країна пройшла довгий шлях державотворення, який вимірюється сотнями років і 35 із них розвивається як незалежна, суверенна, демократична держава.
Попри століття боротьби і втрат український народ завжди відстоював право на власну історію, мову, культуру, розбудовував інституції, закладаючи підвалини власної держави.
Нині українці знову відстоюють свою незалежність. Захисники і захисниці, рятувальники, медики, вчителі, енергетики, волонтери, працівники державних установ і кожний громадянин щодня роблять свою справу заради України.
Стійкість наших громад, відповідальність кожного, здатність об’єднуватися перед викликами та продовжувати працювати, будувати і підтримувати одне одного є важливими проявами і беззаперечним свідченням державності. У цьому наша сила і успіх майбутнього України.
Дякуємо кожному і продовжуємо боротьбу.
З Днем Української Державності!
Слава Україні!🇺🇦
Наша країна пройшла довгий шлях державотворення, який вимірюється сотнями років і 35 із них розвивається як незалежна, суверенна, демократична держава.
Попри століття боротьби і втрат український народ завжди відстоював право на власну історію, мову, культуру, розбудовував інституції, закладаючи підвалини власної держави.
Нині українці знову відстоюють свою незалежність. Захисники і захисниці, рятувальники, медики, вчителі, енергетики, волонтери, працівники державних установ і кожний громадянин щодня роблять свою справу заради України.
Стійкість наших громад, відповідальність кожного, здатність об’єднуватися перед викликами та продовжувати працювати, будувати і підтримувати одне одного є важливими проявами і беззаперечним свідченням державності. У цьому наша сила і успіх майбутнього України.
Дякуємо кожному і продовжуємо боротьбу.
З Днем Української Державності!
Слава Україні!🇺🇦
❤25😢3😱1
💡 Національний банк України висловлює вдячність фаховій спільноті дизайнерів за свідому позицію та професійну увагу до кожного елемента нової банкноти національної валюти номіналом 2 000 гривень.
Ми проаналізували матеріали публічної дискусії, зокрема аргументи щодо стилістичної подібності створеного художниками Національного банку напису номіналу банкноти до однієї з неофіційних кириличних адаптацій шрифту, що має російське походження.
Якщо раніше це питання могло розглядатися як суто фахова дискусія, зокрема щодо технічних аспектів виконання напису (шрифтовий пакет НБУ не використовувався), то сьогодні це справа принципу: для Національного банку України неприйнятна навіть асоціація елементів дизайну банкноти, що вшановує Василя Стуса, з роботою громадянки країни-агресора.
Зважаючи на це, Національний банк України вирішив оновити стилістику напису номіналу нової банкноти. Графічне зображення літер напису буде створено в повній відповідності до вигляду літер в офіційній кириличній версії шрифту Bickham Script, без авторських варіацій.
💬 «Василь Стус є совістю нації і моральним абсолютом. Банкнота з його портретом має бути бездоганною в кожній лінії. Ми не вступатимемо в графологічні дискусії – у Національного банку є ліцензія, і юридично питань тут немає. Але для нас є питання цінності. Коли напис на банкноті зі Стусом асоціюють із роботою громадянки країни-агресора – самого факту такої асоціації достатньо. Жодних російських тіней на банкноті з поетом, якого вбила росія», – прокоментував Андрій Пишний, Голова Національного банку України.
Оновлений напис буде виконано на нових банкнотах номіналом 2 000 гривень. Оскільки банкнота ще не запущена у виробництво, то внесення змін до оформлення не вплине на строки її введення в обіг. Банкнота, як і анонсувалося, буде введена в обіг 04 вересня 2026 року.
➡️ Детальніше – за посиланням.
Ми проаналізували матеріали публічної дискусії, зокрема аргументи щодо стилістичної подібності створеного художниками Національного банку напису номіналу банкноти до однієї з неофіційних кириличних адаптацій шрифту, що має російське походження.
Якщо раніше це питання могло розглядатися як суто фахова дискусія, зокрема щодо технічних аспектів виконання напису (шрифтовий пакет НБУ не використовувався), то сьогодні це справа принципу: для Національного банку України неприйнятна навіть асоціація елементів дизайну банкноти, що вшановує Василя Стуса, з роботою громадянки країни-агресора.
Зважаючи на це, Національний банк України вирішив оновити стилістику напису номіналу нової банкноти. Графічне зображення літер напису буде створено в повній відповідності до вигляду літер в офіційній кириличній версії шрифту Bickham Script, без авторських варіацій.
💬 «Василь Стус є совістю нації і моральним абсолютом. Банкнота з його портретом має бути бездоганною в кожній лінії. Ми не вступатимемо в графологічні дискусії – у Національного банку є ліцензія, і юридично питань тут немає. Але для нас є питання цінності. Коли напис на банкноті зі Стусом асоціюють із роботою громадянки країни-агресора – самого факту такої асоціації достатньо. Жодних російських тіней на банкноті з поетом, якого вбила росія», – прокоментував Андрій Пишний, Голова Національного банку України.
Оновлений напис буде виконано на нових банкнотах номіналом 2 000 гривень. Оскільки банкнота ще не запущена у виробництво, то внесення змін до оформлення не вплине на строки її введення в обіг. Банкнота, як і анонсувалося, буде введена в обіг 04 вересня 2026 року.
➡️ Детальніше – за посиланням.
❤23👍15😱2😢1
📈 Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у червні 2026 року збільшилися на 31% р/р, населенню – на 36% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів), однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у червні зріс на 17% р/р, фізичних осіб – на 20% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.
➡️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням.
Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.
Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у червні 2026 року збільшилися на 31% р/р, населенню – на 36% р/р.
☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками старих непрацюючих кредитів на понад 170 млрд грн (зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів), однак банки не знижували кредитної активності.
Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів. Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у червні зріс на 17% р/р, фізичних осіб – на 20% р/р.
Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків.
➡️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними за посиланням.
❤6👍1
📊 Бізнес поліпшив позитивні очікування щодо ділової активності.
Про це свідчать результати опитування керівників 665 підприємств у ІІ кварталі 2026 року.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 107.0% порівняно зі 105.8% у І кварталі 2026 року.
Детальніше про очікування учасників опитування.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Макроекономічна ситуація в Україні
Бізнес другий квартал поспіль поліпшив оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні протягом року.
☝️Позитивні очікування продемонстрували:
▪️усі групи респондентів за розміром та напрямом діяльності;
▪️підприємства сільського господарства, енерго- та водопостачання, будівництва, транспорту та зв’язку, переробної промисловості, інших видів діяльності.
Опитані керівники очікують, що в найближчий рік інфляція становитиме 11.6% (у попередньому опитуванні - 11.1%).
Курсові очікування як щодо долара США, так і щодо євро дещо посилились: бізнес вважає, що в найближчий рік обмінний курс становитиме 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро (у І кварталі 2026 року – 45.00 грн/дол. США і 54.00 грн/євро).
🟢 Розвиток підприємств
Бізнес зберіг стримані оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, водночас мав позитивніші очікування щодо майбутніх перспектив.
Найоптимістичнішими були підприємства будівництва, найстриманішими ‒ підприємства добувної промисловості.
☝️Водночас учасники опитування очікували на:
▪️збільшення обсягів реалізації продукції;
▪️жвавіше зростання рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар;
▪️помірніше зростання обсягів іноземних інвестицій.
Очікування щодо кількості працівників були стриманими: лише підприємства сільського господарства та інших видів діяльності прогнозували збільшення персоналу. Натомість респонденти решти опитаних галузей очікували на зменшення кількості працівників, найбільше – у переробній промисловості.
🟢 Кредитування
Учасники опитування підвищили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом, зросла й частка респондентів, які планують брати банківські кредити. Традиційно більшість опитаних віддають перевагу кредитам у гривні – 80.8%.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Про це свідчать результати опитування керівників 665 підприємств у ІІ кварталі 2026 року.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 107.0% порівняно зі 105.8% у І кварталі 2026 року.
Детальніше про очікування учасників опитування.
⬇️⬇️⬇️
🟢 Макроекономічна ситуація в Україні
Бізнес другий квартал поспіль поліпшив оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні протягом року.
☝️Позитивні очікування продемонстрували:
▪️усі групи респондентів за розміром та напрямом діяльності;
▪️підприємства сільського господарства, енерго- та водопостачання, будівництва, транспорту та зв’язку, переробної промисловості, інших видів діяльності.
Опитані керівники очікують, що в найближчий рік інфляція становитиме 11.6% (у попередньому опитуванні - 11.1%).
Курсові очікування як щодо долара США, так і щодо євро дещо посилились: бізнес вважає, що в найближчий рік обмінний курс становитиме 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро (у І кварталі 2026 року – 45.00 грн/дол. США і 54.00 грн/євро).
🟢 Розвиток підприємств
Бізнес зберіг стримані оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, водночас мав позитивніші очікування щодо майбутніх перспектив.
Найоптимістичнішими були підприємства будівництва, найстриманішими ‒ підприємства добувної промисловості.
☝️Водночас учасники опитування очікували на:
▪️збільшення обсягів реалізації продукції;
▪️жвавіше зростання рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар;
▪️помірніше зростання обсягів іноземних інвестицій.
Очікування щодо кількості працівників були стриманими: лише підприємства сільського господарства та інших видів діяльності прогнозували збільшення персоналу. Натомість респонденти решти опитаних галузей очікували на зменшення кількості працівників, найбільше – у переробній промисловості.
🟢 Кредитування
Учасники опитування підвищили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом, зросла й частка респондентів, які планують брати банківські кредити. Традиційно більшість опитаних віддають перевагу кредитам у гривні – 80.8%.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
👍5❤3