​​⚙️📈 Кредитування є ключовим рушієм приросту чистих активів банків понад два роки поспіль, а якість кредитного портфеля – ліпшою, ніж до повномасштабного вторгнення.

☝️Про це йдеться в огляді банківського сектору за ІІ квартал 2026 року.

Наводимо важливі тренди:

▪️квартальні темпи приросту чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу пришвидшилися до 9.4% з 6.3% у І кварталі та перевищили 30% у річному вимірі. Чистий кредитний портфель населення зріс на 8% у квартальному та 36.2% у річному вимірі;

▪️гривневі кредитні ставки для бізнесу дещо зросли, реагуючи на підвищення депозитних ставок, – на 0.2 в.п. до 15.3% річних, водночас приватні банки з іноземним капіталом надалі пропонували найнижчу середню ставку – 13.5% річних;

▪️частка непрацюючих кредитів зменшилася до 12.5%, поліпшення якості портфелів відбулося як у корпоративному, так і в роздрібному сегментах; поточні показники ліпші за середні значення до повномасштабного вторгнення;
• відбувся помітний приплив гривневих коштів як населення (+7.1% кв/кв, +19.6% р/р), так і бізнесу (+4.2% кв/кв, +17.1 р/р) до банків;

▪️сектор залишався прибутковим та операційно ефективним, водночас чистий прибуток за ІІ квартал скоротився на 30% р/р через підвищену (50%) ставку податку на прибуток;

▪️гнучкість у реструктуризації позик боржників із тимчасовими фінансовими складнощами, яку НБУ запропонував, реагуючи на виклики для роботи бізнесу, знижує тиск на капітал банків і дає простір для подальшого фінансування економіки. Натомість потенційним викликом є подовження дії екстраподатку на прибуток банків на наступний рік.

📍Детальніше – за посиланням.

​​Голова НБУ Андрій Пишний виступив у Верховній Раді України щодо ситуації навколо АТ «Сенс Банк».

Він детально пояснив всю логіку та хронологію дій НБУ стосовно банку – від моменту націоналізації банку до останніх регуляторних рішень.

➡️ Подробиці у дописі Голови НБУ.

​​📊 У липневому Інфляційному звіті дослідили окрему тему: «Як змінюються цілі російських атак і як адаптується українська економіка».

➡️ Загальний висновок: російські атаки на логістику, інфраструктуру та виробничі об’єкти збільшують тиск на українську економіку, однак висока адаптивність бізнесу, населення і держави до шоків війни сприяє мінімізації втрат.

Детально про те, як українська економіка проходить випробування війною.

1️⃣ Блокада портів. Після блокування у 2022 році портів Великої Одеси, через які до вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, почалося переспрямування експорту через порти Дунаю та західні залізничні переходи. Паралельно розбудовувалися перевантажувальні термінали на західному сухопутному кордоні. Порти розблоковувалися спочатку дипломатичними домовленостями, потім – силами ЗСУ. У результаті до кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися на довоєнний рівень.

У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотримання експортної виручки в другій половині 2026 року перевищать 2 млрд дол. США. Проте очікуваний експорт протягом першого півріччя 2027 року компенсує негативний ефект. Завдяки розвиненим альтернативним маршрутам і досвіду аграріїв ситуація є контрольованішою, ніж під час блокади 2022 року.

2️⃣ Паливна криза навесні 2022 року сталася внаслідок зупинки імпорту з рф і рб та ударів по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Проте налагодження імпорту з країн ЄС цілком замінило втрачені джерела поставок уже до літа 2022 року. Паливні мережі масово закуповували бензовози, розбудовували логістику на західному кордоні та диверсифікували постачальників. Ці інвестиції забезпечили стійкість паливного ринку в наступних фазах війни.

3️⃣ Атаки на газовидобуток. Оперативне збільшення імпорту газу, значні потужності підземних сховищ газу і швидкий ремонт пошкоджених свердловин дали змогу відновити видобуток та забезпечувати газом населення і бізнес у звичному режимі. Ціною адаптації стало зростання імпорту з відповідним тиском на валютний ринок і бюджет.

4️⃣ Енергетичний терор. Систематичні удари ворога по енергетичних об’єктах стимулювали стрімкий розвиток розподіленої генерації, розбудову інженерного захисту енергооб'єктів, налагодження аварійного імпорту е/е з ЄС. Енергосистема витримала пікові навантаження без каскадних аварій холодною зимою 2025–2026 років. Ціною адаптації стало зростання витрат бізнесу на автономне енергозабезпечення та поглиблення структурного дефіциту потужностей, який стримує відновлення виробництва.

5️⃣ Повітряний терор у 2026 році спрямовано на ключові ланки ланцюгів постачання: виробництво → зберігання → транспортування. Ця тактика спрямовується на виснаження бізнесу через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів, стримування інвестицій.

У відповідь бізнес децентралізує складські мережі і створює нові логістичні маршрути, а держава впроваджує компенсаційні програми та механізм страхування воєнних ризиків. Ціна адаптації є високою: загальний від'ємний внесок обстрілів у зростання ВВП оцінено в 0.9 в. п.
Частина витрат бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення потужностей поступово переноситься в споживчі ціни та посилює фундаментальний ціновий тиск.

У таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою, щоб забезпечувати контроль над інфляційними процесами й водночас стимулювати розвиток кредитування та підтримувати економічну активність.

📍Більше інформації знайдете в Інфляційному звіті.

​​🏡 Іпотека у червні

Банки України у червні видали 763 іпотечних кредити на загальну суму 1,47 млрд грн.

Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.

✅️ Коротко про результати опитування:

▪️399 кредитів на суму 770 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 167 кредитів на 297 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;

▪️364 кредити на суму 698 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;

▪️середньозважена ефективна ставка становила 7,74% річних на первинному ринку та 9,86% на вторинному ринку;

▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 12%.

✅️ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у червні видано:

▪️у Київській області (268 договорів на загальну суму 521 млн грн, або 35% від загального обсягу);

▪️у місті Києві (102 договори на 229 млн грн);

▪️у Львівській області (51 договорів на 107 млн грн);

▪️в Одеській області (38 договорів на 61 млн грн);

▪️у Вінницькій області (32 договори на 64 млн грн).

Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 98% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 13 банків.

Нагадуємо, що Рада з фінансової стабільності у травні 2026 року схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.

Розуміємо високий рівень уваги до ситуації навколо Сенс банку. НБУ працює виключно в межах закону, уважно стежить за її перебігом та документує встановлені факти в межах наглядових процедур.

➡️ Водночас маємо нагадати, що, крім таємниці досудового розслідування, закон захищає банківською таємницею інформацію зібрану НБУ під час здійснення наглядових дій, а також визначає порядок її розкриття.

ℹ️ Щодо вимоги про негайне відсторонення та звільнення керівника Департаменту фінансового та валютного моніторингу Сенс Банку Людмили Снігур. Питання, яке порушив @yzheleznyak

📍НБУ не має повноважень самостійно звільняти жодного працівника банку.

Регулятор може вимагати звільнення або відсторонення окремих визначених законом категорій посадових осіб і лише за передбачених законом підстав.

Зокрема, вимога про звільнення може бути сформована щодо:

1️⃣ керівників банку – за результатами встановлення їх невідповідності кваліфікаційним вимогам або виявлення порушень, які дають підстави для застосування відповідного заходу впливу;

2️⃣ інших визначених законом посадових осіб – відсторонення як захід впливу, що застосовується за результатами наглядових дій та за наявності встановлених фактів порушень.

Такі рішення не можуть ухвалюватися «негайно» лише на підставі публічних повідомлень чи припущень. Вони мають прийматися за результатами належної наглядової процедури та ґрунтуватися на встановлених фактах.

Що стосується саме НБУ, то для застосування передбаченого статтею 73 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» заходу впливу у вигляді відсторонення відповідної посадової особи мають бути встановлені передбачені законом підстави за результатами відповідних наглядових дій.

Водночас маємо й інструменти оперативного реагування (згідно законодавства та Положення №346).

Зокрема, НБУ може висувати банку вимоги щодо невідкладного усунення недоліків та покращення корпоративного управління, систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю.

☝️Саме в межах цих повноважень сьогодні НБУ направив банку офіційний лист з відповідною вимогою щодо відсторонення Людмили Снігур.

Наразі Національний банк продовжує роботу в межах уже відкритого провадження щодо втручання в операційні системи банку.

За результатами встановлення всіх обставин та фактів НБУ регуватиме відповідно до закону.

Про подальші кроки інформуватимемо у встановлених законодавством формі та порядку, зокрема Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради.

ℹ️ Ми відповіли на низку запитань Голови Тимчасової слідчої комісії ВРУ Ярослава Железняка щодо дій НБУ за цим посиланням.

​​#ГолосНБУ

💡 Ключові теми обговорень спікерів НБУ за тиждень – у новому дайджесті.

⬇️⬇️⬇️

🚩 Які рішення ухвалив НБУ щодо АТ "Сенс Банк", розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час виступу у Верховній Раді України.

🚩 Спільний розвиток національної платіжної інфраструктури для посилення її операційної стійкості та національної безпеки держави обговорила команда НБУ на чолі з Андрієм Пишним та його заступником Олексієм Шабаном під час зустрічі із керівниками банків та банківських асоціацій.

🚩 Ключові напрями співпраці, а також макроекономічний прогноз України та оцінки поточної економічної ситуації обговорили перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Володимир Лепушинський під час зустрічі із представниками місії Світового банку.

​​Щороку напередодні Дня незалежності України ми відзначаємо День Державного прапора.

Для українців сьогодні синьо-жовті кольори – це про дім, боротьбу, сміливість, спільноту своїх.

Прапор із нами всюди – на вулицях, будинках, у руках військових та звільнених містах і селах.

За роки війни він став для нас символом свободи і щоденним нагадуванням, заради чого ми продовжуємо боротися.

Україна є і буде. І синьо-жовтий стяг майорітиме над нашою сильною, незалежною країною.

Із Днем Державного прапора України! 🇺🇦

​​У День Незалежності України вводимо в обіг пам’ятну монету “До 35-річчя Незалежності України”.

Презентація цієї унікальної срібної пам’ятної монети відбулася у Верховній Раді України. Саме тут 35 років тому, 24 серпня 1991 року, відбулося ухвалення Акта проголошення незалежності України.

💬 «Для Національного банку кожна пам’ятна монета – це можливість говорити голосом символів, нагадувати про важливе і закарбовувати пам’ять. Коли ми шукали образ, який найточніше втілює 35 років Незалежності України, то обрали щит. Він зазнав ударів, але не зламався, вистояв. Це метафора України. А рука українського воїна, що міцно тримає цей щит, нагадує, що незалежність захищають люди, українські воїни. Захищають заради майбутнього, яке символізує простий, як і всі справжні цінності, дитячий малюнок – на ньому дитина, серце, сонце, дім. Схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за ці цінності. Дякуємо тим, хто захищає їх зараз», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

Щиро вітаємо з Днем Незалежності України!

Бажаємо миру, найшвидшого відновлення та подальшого процвітання нашій країні. А кожному українцю – витримки і віри в те, що ми обов’язково вистоїмо. Ми збережемо свою країну та з гордістю передамо її наступним поколінням українців. І разом святкуватимемо ще не один ювілей незалежності.

Слава Україні! Слава українським Героям! 🇺🇦

➡️ Детальніше про монету – за посиланням.

​​💡 Ми оновили наш розділ #ПростоПроЕкономіку, а це значить, що саме час отримати відповіді на важливі для кожного питання:

▪️як почувається економіка України?
▪️що відбувається на ринку праці та із зарплатами?
▪️як змінюватимуться ціни?
▪️як захистити заощадження від інфляції?

У цій рубриці простою мовою пояснюємо, як Національний банк бачить розвиток економіки України найближчими роками.

➡️ Читайте та дізнавайтеся про все, що вас цікавить.

​​Голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю для видання “The Page” розповів про розвиток української нумізматики під час повномасштабної війни, створення пам’ятних монет та їхнє значення в збереженні історичної пам’яті й культурній дипломатії.

💬 «Гроші – це значно більше, ніж платіжний засіб. Це спосіб комунікації і мова держави. Тому пам’ятна монета стає одним із документів епохи, вона фіксує нашу сучасність», – зазначив Андрій Пишний.

Голова НБУ також детально відповів на питання про те, як формується нумізматична програма НБУ, хто та як обирає теми для пам’ятних монет, як працюють художники над створенням їх ескізів.

☝️Окрему увагу він приділив пам’ятній монеті «До 35-річчя Незалежності України», яку Національний банк увів в обіг у День Незалежності України, 24 серпня 2026 року.

📰 Текст інтерв’ю Голови НБУ – за посиланням.

​​#НБУ_медіачек

❓«Вибіркові дозволи бізнесу на виведення валюти»: що насправді передбачає валютне регулювання?

У публічному просторі пролунали твердження про «систему вибіркових дозволів» для бізнесу та про те, що НБУ нібито самостійно вирішує, кому дозволити виведення валюти за кордон.

Перевіряємо.
👇👇👇

➡️ «Постанова №18 – це система вибіркових дозволів».

🚩 МАНІПУЛЯЦІЯ.

Постанова №18 справді стала складним документом із численними винятками, лімітами, датами відліку та додатковими умовами. Але це наслідок принципу воєнного валютного регулювання: дозволено лише те, що прямо дозволено.

НБУ не видає бізнесу дозволи на власний розсуд, а встановлює прозорі однакові для всіх правила, відповідно до яких визначені операції можуть здійснюватися, та публічно інформує про них.

➡️ «Для різних операцій діють різні ліміти та умови».

🟢 ПРАВДА.

Різні ліміти, дати відліку та додаткові вимоги справді передбачені валютним регулюванням. Це відповідає Стратегії валютної лібералізації: обмеження можуть пом’якшуватися поступовошляхом, зокрема, зміни лімітів та калібрування їхніх параметрів у міру формування необхідних макрофінансових передумов.

➡️ «НБУ не дозволяє українському бізнесу інвестувати за кордон».

🟡 ЧАСТКОВА ПРАВДА.

Загального дозволу резидентів вільно здійснювати інвестиції за кордон наразі немає. Цей напрям визначений Стратегією валютної лібералізації як ІІІ етап.

Водночас можливості для міжнародної діяльності українського бізнесу вже розширені: дозволені перекази на утримання закордонних представництв, без обмежень проводяться поточні операції, потрібні для ЗЕД, а нещодавно дозволено також сплату штрафів і пені за експортними контрактами.

До повномасштабної війни резиденти могли здійснювати інвестиції за кордон у межах річних е-лімітів: 2 млн євро для суб’єктів господарювання та 200 тис. євро для фізичних осіб. Мета Дорожньої карти – поступово повернутися до довоєнного режиму валютного регулювання. Швидкість цього процесу залежить від макрофінансових передумов.

➡️ «Окремі інвестиції за кордон взагалі неможливі».

🚫 НЕПРАВДА.

Якщо конкретна інвестиція має чітке економічне або стратегічне обґрунтування та відповідає інтересам держави, Уряд України може звернутися до НБУ, відповідно Національний банк може розглянути можливість окремого рішення щодо такої операції.

Саме уряд реалізовує державну економічну політику та визначає пріоритети економічного розвитку держави, відповідно саме уряд має визначати, чи відповідає конкретна інвестиція державним інтересам України в умовах воєнного стану.

Це механізм для окремих обґрунтованих випадків, а не заміна системної валютної лібералізації.

❓Що важливо?

До сьогодні масових звернень від бізнесу стосовно того, що інвестиції за кордон слід пріоритезувати стосовно інших заходів Дорожньої карти, не надходило. Лише 21.08.2026 до НБУ надійшов лист від Федерації роботодавців України, який наразі опрацьовується структурними підрозділами НБУ.

Водночас НБУ не отримував звернень від уряду або ж міністерств, які відповідають за формування економічної та фінансової політики, з пропозиціями пріоритезувати інвестиції за кордон у межах Дорожньої карти. НБУ відкритий до пропозицій бізнесу щодо пріоритетності заходів валютної лібералізації та розглядає їх у межах своїх повноважень.

Постанова №18 є системою прозорих правил, яка поступово пом’якшується в міру формування необхідних макрофінансових передумов.