Щороку напередодні Дня незалежності України ми відзначаємо День Державного прапора.
Для українців сьогодні синьо-жовті кольори – це про дім, боротьбу, сміливість, спільноту своїх.
Прапор із нами всюди – на вулицях, будинках, у руках військових та звільнених містах і селах.
За роки війни він став для нас символом свободи і щоденним нагадуванням, заради чого ми продовжуємо боротися.
Україна є і буде. І синьо-жовтий стяг майорітиме над нашою сильною, незалежною країною.
Із Днем Державного прапора України! 🇺🇦
Для українців сьогодні синьо-жовті кольори – це про дім, боротьбу, сміливість, спільноту своїх.
Прапор із нами всюди – на вулицях, будинках, у руках військових та звільнених містах і селах.
За роки війни він став для нас символом свободи і щоденним нагадуванням, заради чого ми продовжуємо боротися.
Україна є і буде. І синьо-жовтий стяг майорітиме над нашою сильною, незалежною країною.
Із Днем Державного прапора України! 🇺🇦
❤25👍20
У День Незалежності України вводимо в обіг пам’ятну монету “До 35-річчя Незалежності України”.
Презентація цієї унікальної срібної пам’ятної монети відбулася у Верховній Раді України. Саме тут 35 років тому, 24 серпня 1991 року, відбулося ухвалення Акта проголошення незалежності України.
💬 «Для Національного банку кожна пам’ятна монета – це можливість говорити голосом символів, нагадувати про важливе і закарбовувати пам’ять. Коли ми шукали образ, який найточніше втілює 35 років Незалежності України, то обрали щит. Він зазнав ударів, але не зламався, вистояв. Це метафора України. А рука українського воїна, що міцно тримає цей щит, нагадує, що незалежність захищають люди, українські воїни. Захищають заради майбутнього, яке символізує простий, як і всі справжні цінності, дитячий малюнок – на ньому дитина, серце, сонце, дім. Схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за ці цінності. Дякуємо тим, хто захищає їх зараз», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
Щиро вітаємо з Днем Незалежності України!
Бажаємо миру, найшвидшого відновлення та подальшого процвітання нашій країні. А кожному українцю – витримки і віри в те, що ми обов’язково вистоїмо. Ми збережемо свою країну та з гордістю передамо її наступним поколінням українців. І разом святкуватимемо ще не один ювілей незалежності.
Слава Україні! Слава українським Героям! 🇺🇦
➡️ Детальніше про монету – за посиланням.
Презентація цієї унікальної срібної пам’ятної монети відбулася у Верховній Раді України. Саме тут 35 років тому, 24 серпня 1991 року, відбулося ухвалення Акта проголошення незалежності України.
💬 «Для Національного банку кожна пам’ятна монета – це можливість говорити голосом символів, нагадувати про важливе і закарбовувати пам’ять. Коли ми шукали образ, який найточніше втілює 35 років Незалежності України, то обрали щит. Він зазнав ударів, але не зламався, вистояв. Це метафора України. А рука українського воїна, що міцно тримає цей щит, нагадує, що незалежність захищають люди, українські воїни. Захищають заради майбутнього, яке символізує простий, як і всі справжні цінності, дитячий малюнок – на ньому дитина, серце, сонце, дім. Схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за ці цінності. Дякуємо тим, хто захищає їх зараз», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
Щиро вітаємо з Днем Незалежності України!
Бажаємо миру, найшвидшого відновлення та подальшого процвітання нашій країні. А кожному українцю – витримки і віри в те, що ми обов’язково вистоїмо. Ми збережемо свою країну та з гордістю передамо її наступним поколінням українців. І разом святкуватимемо ще не один ювілей незалежності.
Слава Україні! Слава українським Героям! 🇺🇦
➡️ Детальніше про монету – за посиланням.
👍23❤11😢9👎8🤩3
💡 Ми оновили наш розділ #ПростоПроЕкономіку, а це значить, що саме час отримати відповіді на важливі для кожного питання:
▪️як почувається економіка України?
▪️що відбувається на ринку праці та із зарплатами?
▪️як змінюватимуться ціни?
▪️як захистити заощадження від інфляції?
У цій рубриці простою мовою пояснюємо, як Національний банк бачить розвиток економіки України найближчими роками.
➡️ Читайте та дізнавайтеся про все, що вас цікавить.
▪️як почувається економіка України?
▪️що відбувається на ринку праці та із зарплатами?
▪️як змінюватимуться ціни?
▪️як захистити заощадження від інфляції?
У цій рубриці простою мовою пояснюємо, як Національний банк бачить розвиток економіки України найближчими роками.
➡️ Читайте та дізнавайтеся про все, що вас цікавить.
❤6👍3👎3
Голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю для видання “The Page” розповів про розвиток української нумізматики під час повномасштабної війни, створення пам’ятних монет та їхнє значення в збереженні історичної пам’яті й культурній дипломатії.
💬 «Гроші – це значно більше, ніж платіжний засіб. Це спосіб комунікації і мова держави. Тому пам’ятна монета стає одним із документів епохи, вона фіксує нашу сучасність», – зазначив Андрій Пишний.
Голова НБУ також детально відповів на питання про те, як формується нумізматична програма НБУ, хто та як обирає теми для пам’ятних монет, як працюють художники над створенням їх ескізів.
☝️Окрему увагу він приділив пам’ятній монеті «До 35-річчя Незалежності України», яку Національний банк увів в обіг у День Незалежності України, 24 серпня 2026 року.
📰 Текст інтерв’ю Голови НБУ – за посиланням.
💬 «Гроші – це значно більше, ніж платіжний засіб. Це спосіб комунікації і мова держави. Тому пам’ятна монета стає одним із документів епохи, вона фіксує нашу сучасність», – зазначив Андрій Пишний.
Голова НБУ також детально відповів на питання про те, як формується нумізматична програма НБУ, хто та як обирає теми для пам’ятних монет, як працюють художники над створенням їх ескізів.
☝️Окрему увагу він приділив пам’ятній монеті «До 35-річчя Незалежності України», яку Національний банк увів в обіг у День Незалежності України, 24 серпня 2026 року.
📰 Текст інтерв’ю Голови НБУ – за посиланням.
❤17👎16👍8
#НБУ_медіачек
❓«Вибіркові дозволи бізнесу на виведення валюти»: що насправді передбачає валютне регулювання?
У публічному просторі пролунали твердження про «систему вибіркових дозволів» для бізнесу та про те, що НБУ нібито самостійно вирішує, кому дозволити виведення валюти за кордон.
Перевіряємо.
👇👇👇
➡️ «Постанова №18 – це система вибіркових дозволів».
🚩 МАНІПУЛЯЦІЯ.
Постанова №18 справді стала складним документом із численними винятками, лімітами, датами відліку та додатковими умовами. Але це наслідок принципу воєнного валютного регулювання: дозволено лише те, що прямо дозволено.
НБУ не видає бізнесу дозволи на власний розсуд, а встановлює прозорі однакові для всіх правила, відповідно до яких визначені операції можуть здійснюватися, та публічно інформує про них.
➡️ «Для різних операцій діють різні ліміти та умови».
🟢 ПРАВДА.
Різні ліміти, дати відліку та додаткові вимоги справді передбачені валютним регулюванням. Це відповідає Стратегії валютної лібералізації: обмеження можуть пом’якшуватися поступовошляхом, зокрема, зміни лімітів та калібрування їхніх параметрів у міру формування необхідних макрофінансових передумов.
➡️ «НБУ не дозволяє українському бізнесу інвестувати за кордон».
🟡 ЧАСТКОВА ПРАВДА.
Загального дозволу резидентів вільно здійснювати інвестиції за кордон наразі немає. Цей напрям визначений Стратегією валютної лібералізації як ІІІ етап.
Водночас можливості для міжнародної діяльності українського бізнесу вже розширені: дозволені перекази на утримання закордонних представництв, без обмежень проводяться поточні операції, потрібні для ЗЕД, а нещодавно дозволено також сплату штрафів і пені за експортними контрактами.
До повномасштабної війни резиденти могли здійснювати інвестиції за кордон у межах річних е-лімітів: 2 млн євро для суб’єктів господарювання та 200 тис. євро для фізичних осіб. Мета Дорожньої карти – поступово повернутися до довоєнного режиму валютного регулювання. Швидкість цього процесу залежить від макрофінансових передумов.
➡️ «Окремі інвестиції за кордон взагалі неможливі».
🚫 НЕПРАВДА.
Якщо конкретна інвестиція має чітке економічне або стратегічне обґрунтування та відповідає інтересам держави, Уряд України може звернутися до НБУ, відповідно Національний банк може розглянути можливість окремого рішення щодо такої операції.
Саме уряд реалізовує державну економічну політику та визначає пріоритети економічного розвитку держави, відповідно саме уряд має визначати, чи відповідає конкретна інвестиція державним інтересам України в умовах воєнного стану.
Це механізм для окремих обґрунтованих випадків, а не заміна системної валютної лібералізації.
❓Що важливо?
До сьогодні масових звернень від бізнесу стосовно того, що інвестиції за кордон слід пріоритезувати стосовно інших заходів Дорожньої карти, не надходило. Лише 21.08.2026 до НБУ надійшов лист від Федерації роботодавців України, який наразі опрацьовується структурними підрозділами НБУ.
Водночас НБУ не отримував звернень від уряду або ж міністерств, які відповідають за формування економічної та фінансової політики, з пропозиціями пріоритезувати інвестиції за кордон у межах Дорожньої карти. НБУ відкритий до пропозицій бізнесу щодо пріоритетності заходів валютної лібералізації та розглядає їх у межах своїх повноважень.
Постанова №18 є системою прозорих правил, яка поступово пом’якшується в міру формування необхідних макрофінансових передумов.
❓«Вибіркові дозволи бізнесу на виведення валюти»: що насправді передбачає валютне регулювання?
У публічному просторі пролунали твердження про «систему вибіркових дозволів» для бізнесу та про те, що НБУ нібито самостійно вирішує, кому дозволити виведення валюти за кордон.
Перевіряємо.
👇👇👇
➡️ «Постанова №18 – це система вибіркових дозволів».
🚩 МАНІПУЛЯЦІЯ.
Постанова №18 справді стала складним документом із численними винятками, лімітами, датами відліку та додатковими умовами. Але це наслідок принципу воєнного валютного регулювання: дозволено лише те, що прямо дозволено.
НБУ не видає бізнесу дозволи на власний розсуд, а встановлює прозорі однакові для всіх правила, відповідно до яких визначені операції можуть здійснюватися, та публічно інформує про них.
➡️ «Для різних операцій діють різні ліміти та умови».
🟢 ПРАВДА.
Різні ліміти, дати відліку та додаткові вимоги справді передбачені валютним регулюванням. Це відповідає Стратегії валютної лібералізації: обмеження можуть пом’якшуватися поступовошляхом, зокрема, зміни лімітів та калібрування їхніх параметрів у міру формування необхідних макрофінансових передумов.
➡️ «НБУ не дозволяє українському бізнесу інвестувати за кордон».
🟡 ЧАСТКОВА ПРАВДА.
Загального дозволу резидентів вільно здійснювати інвестиції за кордон наразі немає. Цей напрям визначений Стратегією валютної лібералізації як ІІІ етап.
Водночас можливості для міжнародної діяльності українського бізнесу вже розширені: дозволені перекази на утримання закордонних представництв, без обмежень проводяться поточні операції, потрібні для ЗЕД, а нещодавно дозволено також сплату штрафів і пені за експортними контрактами.
До повномасштабної війни резиденти могли здійснювати інвестиції за кордон у межах річних е-лімітів: 2 млн євро для суб’єктів господарювання та 200 тис. євро для фізичних осіб. Мета Дорожньої карти – поступово повернутися до довоєнного режиму валютного регулювання. Швидкість цього процесу залежить від макрофінансових передумов.
➡️ «Окремі інвестиції за кордон взагалі неможливі».
🚫 НЕПРАВДА.
Якщо конкретна інвестиція має чітке економічне або стратегічне обґрунтування та відповідає інтересам держави, Уряд України може звернутися до НБУ, відповідно Національний банк може розглянути можливість окремого рішення щодо такої операції.
Саме уряд реалізовує державну економічну політику та визначає пріоритети економічного розвитку держави, відповідно саме уряд має визначати, чи відповідає конкретна інвестиція державним інтересам України в умовах воєнного стану.
Це механізм для окремих обґрунтованих випадків, а не заміна системної валютної лібералізації.
❓Що важливо?
До сьогодні масових звернень від бізнесу стосовно того, що інвестиції за кордон слід пріоритезувати стосовно інших заходів Дорожньої карти, не надходило. Лише 21.08.2026 до НБУ надійшов лист від Федерації роботодавців України, який наразі опрацьовується структурними підрозділами НБУ.
Водночас НБУ не отримував звернень від уряду або ж міністерств, які відповідають за формування економічної та фінансової політики, з пропозиціями пріоритезувати інвестиції за кордон у межах Дорожньої карти. НБУ відкритий до пропозицій бізнесу щодо пріоритетності заходів валютної лібералізації та розглядає їх у межах своїх повноважень.
Постанова №18 є системою прозорих правил, яка поступово пом’якшується в міру формування необхідних макрофінансових передумов.
👍10❤8
📊 Наші фахівці проаналізували роботу небанківського фінансового сектору в II кварталі 2026 року, результати – у свіжому Огляді.
Ключові висновки документа – представники більшості сегментів ринку наростили активи (кредитні спілки – уперше за два роки), а фінансові компанії отримали історично найвищий фінансовий результат.
☝️Розповідаємо про інші цікаві тренди:
▪️частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору під наглядом НБУ впродовж ІІ кварталу скоротилася на 0,2 в. п. до 8,8% через швидше зростання банків;
▪️страховики наростили активи: ризикові – на 3,4% кв/кв (26,3% р/р), страховики життя – на 3,9% кв/кв (14,9% р/р). Страхові премії в сегменті ризикового страхування зросли, страхування життя – скоротилися, водночас чистий прибуток за перше півріччя зріс в обох сегментах;
▪️кредитні спілки уперше за понад два роки наростили активи порівняно з попереднім кварталом, водночас у річному вимірі тривало скорочення – на 7.2%; портфель нових кредитів також зріс у квартальному вимірі, але зменшився в річному. Помірна прибутковість забезпечила зростання власного капіталу на 1.4% за квартал (-2.9% р/р);
▪️фінансові компанії не змінили обсяг активів за квартал, водночас наростили майже на чверть обсяг наданих фінансових послуг; більше половини історично найвищого чистого фінансового результату (8.0 млрд грн) забезпечив державний оператор програми “єОселя” “Укрфінжитло”;
▪️ломбарди наростили обсяг активів на 4.9% кв/кв (+10.6% р/р), нових кредитів – на 0.6% кв/кв (+21.0% р/р); завдяки зростанню доходів від надання послуг та реалізації застав сегмент отримав рекордний прибуток, попри зростання адміністративних та інших витрат.
📌 Детальніше – за посиланням.
Ключові висновки документа – представники більшості сегментів ринку наростили активи (кредитні спілки – уперше за два роки), а фінансові компанії отримали історично найвищий фінансовий результат.
☝️Розповідаємо про інші цікаві тренди:
▪️частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору під наглядом НБУ впродовж ІІ кварталу скоротилася на 0,2 в. п. до 8,8% через швидше зростання банків;
▪️страховики наростили активи: ризикові – на 3,4% кв/кв (26,3% р/р), страховики життя – на 3,9% кв/кв (14,9% р/р). Страхові премії в сегменті ризикового страхування зросли, страхування життя – скоротилися, водночас чистий прибуток за перше півріччя зріс в обох сегментах;
▪️кредитні спілки уперше за понад два роки наростили активи порівняно з попереднім кварталом, водночас у річному вимірі тривало скорочення – на 7.2%; портфель нових кредитів також зріс у квартальному вимірі, але зменшився в річному. Помірна прибутковість забезпечила зростання власного капіталу на 1.4% за квартал (-2.9% р/р);
▪️фінансові компанії не змінили обсяг активів за квартал, водночас наростили майже на чверть обсяг наданих фінансових послуг; більше половини історично найвищого чистого фінансового результату (8.0 млрд грн) забезпечив державний оператор програми “єОселя” “Укрфінжитло”;
▪️ломбарди наростили обсяг активів на 4.9% кв/кв (+10.6% р/р), нових кредитів – на 0.6% кв/кв (+21.0% р/р); завдяки зростанню доходів від надання послуг та реалізації застав сегмент отримав рекордний прибуток, попри зростання адміністративних та інших витрат.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤3👍2
❗️Офіційна заява Правління НБУ за результатами розгляду звіту Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури щодо наглядових дій регулятора стосовно Сенс Банку в період 2022‒2026 років.
Основні положення:
⬇️⬇️⬇️
▪️Правління НБУ підтримує дії незалежних антикорупційних органів та зацікавлене в повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи. Необхідною умовою є максимальна відкритість сторін у межах закону та без шкоди для досудового розслідування.
▪️Повноваження у сфері ліцензування, нагляду та фінансового моніторингу реалізуються відповідним колегіальним органом Національного банку – Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі – Комітет) у межах повноважень, делегованих Правлінням Національного банку відповідно до закону.
▪️Правління заслухало детальний звіт Комітету про наглядові дії щодо Сенс Банку. Наявні матеріали підтверджують, що НБУ послідовно здійснював наглядові та регуляторні заходи й реагував на нові обставини, оприлюднені правоохоронними органами.
▪️Із кінця 2022 року до 2026 року Комітет ухвалив понад 100 рішень щодо Сенс Банку. За результатами наглядових дій надіслано 21 повідомлення правоохоронним органам, ДПС та Держфінмоніторингу.
▪️НБУ провів три інспекційні перевірки дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері фінансового моніторингу та три – щодо дотримання санкційного і валютного законодавства.
▪️Під час перевірки, завершеної у квітні 2025 року, НБУ виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів банку та поінформував про це правоохоронні органи. Аналіз матеріалів триває. Їх також використовує Міністерство юстиції для підготовки позиції України в міжнародному арбітражі справи, ініційованій колишніми підсанкційними власниками банку.
▪️НБУ ініціюватиме розгляд питань щодо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності.
▪️НБУ очікує від уряду як акціонера невідкладного доформування наглядової ради Сенс Банку та відсторонення або в інший спосіб усунення від роботи працівників, які фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації.
▪️НБУ відкритий до парламентського контролю, предметної критики та перевірки своїх дій. Детальний звіт про наглядові дії уже надіслано уряду та членам ТСК ВРУ.
▪️Водночас рішення регулятора не можуть бути реакцією на політичний тиск або непідтверджені персональні звинувачення, а мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та закріпленій законодавством логіці. Публічні натяки на можливість одноосібного впливу та спроби персоналізувати відповідальність за якісь дії стосовно Сенс Банку були спростовані всіма членами Комітету.
❗️Повний текст заяви – за посиланням.
Основні положення:
⬇️⬇️⬇️
▪️Правління НБУ підтримує дії незалежних антикорупційних органів та зацікавлене в повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи. Необхідною умовою є максимальна відкритість сторін у межах закону та без шкоди для досудового розслідування.
▪️Повноваження у сфері ліцензування, нагляду та фінансового моніторингу реалізуються відповідним колегіальним органом Національного банку – Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі – Комітет) у межах повноважень, делегованих Правлінням Національного банку відповідно до закону.
▪️Правління заслухало детальний звіт Комітету про наглядові дії щодо Сенс Банку. Наявні матеріали підтверджують, що НБУ послідовно здійснював наглядові та регуляторні заходи й реагував на нові обставини, оприлюднені правоохоронними органами.
▪️Із кінця 2022 року до 2026 року Комітет ухвалив понад 100 рішень щодо Сенс Банку. За результатами наглядових дій надіслано 21 повідомлення правоохоронним органам, ДПС та Держфінмоніторингу.
▪️НБУ провів три інспекційні перевірки дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері фінансового моніторингу та три – щодо дотримання санкційного і валютного законодавства.
▪️Під час перевірки, завершеної у квітні 2025 року, НБУ виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів банку та поінформував про це правоохоронні органи. Аналіз матеріалів триває. Їх також використовує Міністерство юстиції для підготовки позиції України в міжнародному арбітражі справи, ініційованій колишніми підсанкційними власниками банку.
▪️НБУ ініціюватиме розгляд питань щодо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності.
▪️НБУ очікує від уряду як акціонера невідкладного доформування наглядової ради Сенс Банку та відсторонення або в інший спосіб усунення від роботи працівників, які фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації.
▪️НБУ відкритий до парламентського контролю, предметної критики та перевірки своїх дій. Детальний звіт про наглядові дії уже надіслано уряду та членам ТСК ВРУ.
▪️Водночас рішення регулятора не можуть бути реакцією на політичний тиск або непідтверджені персональні звинувачення, а мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та закріпленій законодавством логіці. Публічні натяки на можливість одноосібного впливу та спроби персоналізувати відповідальність за якісь дії стосовно Сенс Банку були спростовані всіма членами Комітету.
❗️Повний текст заяви – за посиланням.
👍17👎14❤9
🗓 Хронологія наглядових дій НБУ щодо Сенс Банку.
Щоб показати послідовність кроків регулятора та підстави для ухвалених рішень, публікуємо детальну хронологію. Вона є невід’ємним додатком до заяви Правління НБУ.
23.07.2024 – до Сенс Банку почали застосовувати вимоги статті 7 Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо державних банків, зокрема їх корпоративного управління.
26.12.2025 – НБУ звернувся до уряду як власника банку: потрібно сформувати правомочну наглядову раду й провести конкурсний відбір членів правління, адже попередній склад правління було призначено за прискореною процедурою під час націоналізації.
01.05.2026 – після публікації матеріалів щодо «плівок Міндіча» НБУ отримав інформацію, яка могла свідчити про невідповідність голови наглядової ради Миколи Гладишенка вимогам до незалежних директорів.
01.05.2026 – НБУ ініціював адміністративне провадження щодо голови правління Олексія Ступака, щоб з’ясувати його причетності до непрозорого управління та таємних протоколів, що існували до націоналізації банку.
07.05.2026 – розпочато адміністративне провадження для оцінки відповідності Миколи Гладишенка кваліфікаційним вимогам щодо незалежності директорів.
Травень–червень 2026 року – НБУ надіслав запити до САП, НАБУ та Офісу Генерального прокурора про процесуальний статус Миколи Гладишенка в кримінальних провадженнях, зокрема в справі «Мідас», та інформацію для оцінки його незалежності. Відповіді не отримано через таємницю досудового розслідування. Запит щодо процедури добору надіслано й міжнародній рекрутинговій агенції.
28.05.2026 – НБУ поінформував Міністерство фінансів та членів ТСК про перебіг проваджень щодо Олексія Ступака та Миколи Гладишенка.
19.08.2026 – НАБУ оприлюднило нові матеріали операції «Форест Гамп» із зафіксованою комунікацією Миколи Гладишенка з третьою особою. Це стало підставою для невідкладного рішення Комітету в частині оцінки пана Гладишенка. Через можливе втручання в автоматизовану банківську систему НБУ розпочав позапланові перевірки Сенс Банку.
19.08.2026 – Комітет визнав Миколу Гладишенка таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо незалежності. НБУ оприлюднив вимогу уряду невідкладно припинити його повноваження голови наглядової рали Сенс Банку.
20.08.2026 – НБУ ініціював окреме провадження для оцінки колективної придатності наглядової ради Сенс Банку.
21.08.2026 – НБУ висунув уряду, наглядовій раді та правлінню банку вимогу невідкладно вжити заходів для підвищення якості корпоративного управління, зокрема розглянути обмеження повноважень або усунення працівників, які фігурують у публічній інформації НАБУ.
24.08.2026 – у відповідь на звернення НБУ Сенс Банк розпочав службове розслідування із залученням ІТ, AML, комплаєнсу та внутрішнього аудиту. Керівницю підрозділу фінмоніторингу Людмилу Снігур відсторонено на час розслідування. Банк має протягом трьох робочих днів подати НБУ план заходів для виконання його вимоги.
24.08.2026 – НБУ розпочав позапланові перевірки інших банків щодо фінансового моніторингу під час обслуговування клієнтів, які, за оприлюдненими матеріалами, вносили заставу до ВАКС.
Січень–серпень 2026 року – НБУ та незалежні експерти опрацювали матеріали про порушення, зокрема практику таємних протоколів колишнього Альфа Банку. НБУ сформував довідки для міжнародного арбітражу. Матеріали щодо порушень у кредитних операціях, операціях із пов’язаними особами та неналежної якості корпоративного управління надіслано Мінюсту.
‼️ Детальніша хронологія та висновки Правління НБУ – у ОФІЦІЙНІЙ ЗАЯВІ.
Щоб показати послідовність кроків регулятора та підстави для ухвалених рішень, публікуємо детальну хронологію. Вона є невід’ємним додатком до заяви Правління НБУ.
23.07.2024 – до Сенс Банку почали застосовувати вимоги статті 7 Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо державних банків, зокрема їх корпоративного управління.
26.12.2025 – НБУ звернувся до уряду як власника банку: потрібно сформувати правомочну наглядову раду й провести конкурсний відбір членів правління, адже попередній склад правління було призначено за прискореною процедурою під час націоналізації.
01.05.2026 – після публікації матеріалів щодо «плівок Міндіча» НБУ отримав інформацію, яка могла свідчити про невідповідність голови наглядової ради Миколи Гладишенка вимогам до незалежних директорів.
01.05.2026 – НБУ ініціював адміністративне провадження щодо голови правління Олексія Ступака, щоб з’ясувати його причетності до непрозорого управління та таємних протоколів, що існували до націоналізації банку.
07.05.2026 – розпочато адміністративне провадження для оцінки відповідності Миколи Гладишенка кваліфікаційним вимогам щодо незалежності директорів.
Травень–червень 2026 року – НБУ надіслав запити до САП, НАБУ та Офісу Генерального прокурора про процесуальний статус Миколи Гладишенка в кримінальних провадженнях, зокрема в справі «Мідас», та інформацію для оцінки його незалежності. Відповіді не отримано через таємницю досудового розслідування. Запит щодо процедури добору надіслано й міжнародній рекрутинговій агенції.
28.05.2026 – НБУ поінформував Міністерство фінансів та членів ТСК про перебіг проваджень щодо Олексія Ступака та Миколи Гладишенка.
19.08.2026 – НАБУ оприлюднило нові матеріали операції «Форест Гамп» із зафіксованою комунікацією Миколи Гладишенка з третьою особою. Це стало підставою для невідкладного рішення Комітету в частині оцінки пана Гладишенка. Через можливе втручання в автоматизовану банківську систему НБУ розпочав позапланові перевірки Сенс Банку.
19.08.2026 – Комітет визнав Миколу Гладишенка таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо незалежності. НБУ оприлюднив вимогу уряду невідкладно припинити його повноваження голови наглядової рали Сенс Банку.
20.08.2026 – НБУ ініціював окреме провадження для оцінки колективної придатності наглядової ради Сенс Банку.
21.08.2026 – НБУ висунув уряду, наглядовій раді та правлінню банку вимогу невідкладно вжити заходів для підвищення якості корпоративного управління, зокрема розглянути обмеження повноважень або усунення працівників, які фігурують у публічній інформації НАБУ.
24.08.2026 – у відповідь на звернення НБУ Сенс Банк розпочав службове розслідування із залученням ІТ, AML, комплаєнсу та внутрішнього аудиту. Керівницю підрозділу фінмоніторингу Людмилу Снігур відсторонено на час розслідування. Банк має протягом трьох робочих днів подати НБУ план заходів для виконання його вимоги.
24.08.2026 – НБУ розпочав позапланові перевірки інших банків щодо фінансового моніторингу під час обслуговування клієнтів, які, за оприлюдненими матеріалами, вносили заставу до ВАКС.
Січень–серпень 2026 року – НБУ та незалежні експерти опрацювали матеріали про порушення, зокрема практику таємних протоколів колишнього Альфа Банку. НБУ сформував довідки для міжнародного арбітражу. Матеріали щодо порушень у кредитних операціях, операціях із пов’язаними особами та неналежної якості корпоративного управління надіслано Мінюсту.
‼️ Детальніша хронологія та висновки Правління НБУ – у ОФІЦІЙНІЙ ЗАЯВІ.
Національний банк України
Офіційна заява Правління НБУ за результатами розгляду звіту Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта…
Правління Національного банку України підтримує дії незалежних антикорупційних органів і зацікавлене в повному та неупередженому встановленні всіх обставин у справі, досудові матеріали розслідування я...
👍18👎13❤6😢3🔥1
✨️У 2026 році гривні – 30 років.
Саме у вересні 1996 року відбулася грошова реформа незалежної України.
Чи пам’ятаєте ви, як вперше тримали гривню в руках?
🙂 Ми хочемо зібрати ці спогади.
До 30-річчя національної валюти НБУ розпочинає флешмоб #моя_перша_гривня
Запрошуємо українців різних поколінь згадати свою першу гривню та розповісти її історію.
Хтось пам’ятає перші гривні 1996 року. Для когось це перша зарплата чи стипендія, перша самостійна покупка, перші гроші, зароблені власною працею. А для цілого покоління українців вона є символом незалежності, що супроводжує їх від народження.
Розкажіть про це в соціальних мережах із хештегом #моя_перша_гривня
Якою вона була? Як потрапила до вас? На що ви її витратили або, можливо, зберегли?
Знати історію національної валюти – це знати історію своєї держави. Власна валюта є одним із ключових атрибутів державності. Тому для Національного банку важливо зберігати, досліджувати та робити її історію ближчою і зрозумілішою для українців.
Це наша освітня місія, яка набуває різних форм.
Так, разом із Українським Домом ми провели виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші».
Упродовж цього року разом до 30-річчя гривні реалізуємо спеціальний проєкт разом із LB.ua, де зустрічаємося з молоддю та експертами, говоримо про минуле нашої валюти і дискутуємо про її майбутнє.
І ще готуємо для вас цікаві масштабні проєкти.
Бо 30 років гривні – це 30 років великої історії, яку Україна пише сама.
І в цій історії є місце для спогаду кожного з нас.
Саме у вересні 1996 року відбулася грошова реформа незалежної України.
Чи пам’ятаєте ви, як вперше тримали гривню в руках?
🙂 Ми хочемо зібрати ці спогади.
До 30-річчя національної валюти НБУ розпочинає флешмоб #моя_перша_гривня
Запрошуємо українців різних поколінь згадати свою першу гривню та розповісти її історію.
Хтось пам’ятає перші гривні 1996 року. Для когось це перша зарплата чи стипендія, перша самостійна покупка, перші гроші, зароблені власною працею. А для цілого покоління українців вона є символом незалежності, що супроводжує їх від народження.
Розкажіть про це в соціальних мережах із хештегом #моя_перша_гривня
Якою вона була? Як потрапила до вас? На що ви її витратили або, можливо, зберегли?
Знати історію національної валюти – це знати історію своєї держави. Власна валюта є одним із ключових атрибутів державності. Тому для Національного банку важливо зберігати, досліджувати та робити її історію ближчою і зрозумілішою для українців.
Це наша освітня місія, яка набуває різних форм.
Так, разом із Українським Домом ми провели виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші».
Упродовж цього року разом до 30-річчя гривні реалізуємо спеціальний проєкт разом із LB.ua, де зустрічаємося з молоддю та експертами, говоримо про минуле нашої валюти і дискутуємо про її майбутнє.
І ще готуємо для вас цікаві масштабні проєкти.
Бо 30 років гривні – це 30 років великої історії, яку Україна пише сама.
І в цій історії є місце для спогаду кожного з нас.
❤20👍4
🇺🇦 Вводимо в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої єдності України та її регіонам:
▪️"Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область";
▪️"Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область".
💬 «Кожна нова монета із серії "Ми сильні. Ми разом" розповідає історію України через її регіони. Сьогодні наша розповідь присвячена Дніпропетровській та Кіровоградській областям – різним, але таким схожим у своєму прагненні жити у вільній, незалежній Україні та щодня робити її сильнішою. Проте передусім це історія про людей. Про тих, хто попри війну невтомно працює, хто лікує і рятує, хто підтримує військо та допомагає одне одному, наближаючи Перемогу. Саме з людської праці, стійкості, єдності та взаємної підтримки народжується незламність України. Цю силу ми вшановуємо та закарбовуємо в нових обігових пам’ятних монетах. Бо саме люди творять майбутнє України", – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
🟢 Про дизайн
Монети мають номінал 10 гривень.
➡️ Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.
➡️ Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені.
Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор – Володимир Дем’яненко.
🟢 Про обіг та реалізацію
Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.
Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики, кожен з яких міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тис. шт.
📌 Детальніше – за посиланням.
▪️"Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область";
▪️"Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область".
💬 «Кожна нова монета із серії "Ми сильні. Ми разом" розповідає історію України через її регіони. Сьогодні наша розповідь присвячена Дніпропетровській та Кіровоградській областям – різним, але таким схожим у своєму прагненні жити у вільній, незалежній Україні та щодня робити її сильнішою. Проте передусім це історія про людей. Про тих, хто попри війну невтомно працює, хто лікує і рятує, хто підтримує військо та допомагає одне одному, наближаючи Перемогу. Саме з людської праці, стійкості, єдності та взаємної підтримки народжується незламність України. Цю силу ми вшановуємо та закарбовуємо в нових обігових пам’ятних монетах. Бо саме люди творять майбутнє України", – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.
🟢 Про дизайн
Монети мають номінал 10 гривень.
➡️ Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.
➡️ Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені.
Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор – Володимир Дем’яненко.
🟢 Про обіг та реалізацію
Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.
Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики, кожен з яких міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тис. шт.
📌 Детальніше – за посиланням.
❤17👍8👎6