​​📊 Наші фахівці проаналізували роботу небанківського фінансового сектору в II кварталі 2026 року, результати – у свіжому Огляді.

Ключові висновки документа – представники більшості сегментів ринку наростили активи (кредитні спілки – уперше за два роки), а фінансові компанії отримали історично найвищий фінансовий результат.

☝️Розповідаємо про інші цікаві тренди:

▪️частка небанківських фінансових установ в активах фінансового сектору під наглядом НБУ впродовж ІІ кварталу скоротилася на 0,2 в. п. до 8,8% через швидше зростання банків;

▪️страховики наростили активи: ризикові – на 3,4% кв/кв (26,3% р/р), страховики життя – на 3,9% кв/кв (14,9% р/р). Страхові премії в сегменті ризикового страхування зросли, страхування життя – скоротилися, водночас чистий прибуток за перше півріччя зріс в обох сегментах;

▪️кредитні спілки уперше за понад два роки наростили активи порівняно з попереднім кварталом, водночас у річному вимірі тривало скорочення – на 7.2%; портфель нових кредитів також зріс у квартальному вимірі, але зменшився в річному. Помірна прибутковість забезпечила зростання власного капіталу на 1.4% за квартал (-2.9% р/р);

▪️фінансові компанії не змінили обсяг активів за квартал, водночас наростили майже на чверть обсяг наданих фінансових послуг; більше половини історично найвищого чистого фінансового результату (8.0 млрд грн) забезпечив державний оператор програми “єОселя” “Укрфінжитло”;

▪️ломбарди наростили обсяг активів на 4.9% кв/кв (+10.6% р/р), нових кредитів – на 0.6% кв/кв (+21.0% р/р); завдяки зростанню доходів від надання послуг та реалізації застав сегмент отримав рекордний прибуток, попри зростання адміністративних та інших витрат.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​❗️Офіційна заява Правління НБУ за результатами розгляду звіту Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури щодо наглядових дій регулятора стосовно Сенс Банку в період 2022‒2026 років.

Основні положення:
⬇️⬇️⬇️

▪️Правління НБУ підтримує дії незалежних антикорупційних органів та зацікавлене в повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи. Необхідною умовою є максимальна відкритість сторін у межах закону та без шкоди для досудового розслідування.

▪️Повноваження у сфері ліцензування, нагляду та фінансового моніторингу реалізуються відповідним колегіальним органом Національного банку – Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі – Комітет) у межах повноважень, делегованих Правлінням Національного банку відповідно до закону.

▪️Правління заслухало детальний звіт Комітету про наглядові дії щодо Сенс Банку. Наявні матеріали підтверджують, що НБУ послідовно здійснював наглядові та регуляторні заходи й реагував на нові обставини, оприлюднені правоохоронними органами.

▪️Із кінця 2022 року до 2026 року Комітет ухвалив понад 100 рішень щодо Сенс Банку. За результатами наглядових дій надіслано 21 повідомлення правоохоронним органам, ДПС та Держфінмоніторингу.

▪️НБУ провів три інспекційні перевірки дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері фінансового моніторингу та три – щодо дотримання санкційного і валютного законодавства.

▪️Під час перевірки, завершеної у квітні 2025 року, НБУ виявив значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів банку та поінформував про це правоохоронні органи. Аналіз матеріалів триває. Їх також використовує Міністерство юстиції для підготовки позиції України в міжнародному арбітражі справи, ініційованій колишніми підсанкційними власниками банку.

▪️НБУ ініціюватиме розгляд питань щодо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності.

▪️НБУ очікує від уряду як акціонера невідкладного доформування наглядової ради Сенс Банку та відсторонення або в інший спосіб усунення від роботи працівників, які фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації.

▪️НБУ відкритий до парламентського контролю, предметної критики та перевірки своїх дій. Детальний звіт про наглядові дії уже надіслано уряду та членам ТСК ВРУ.

▪️Водночас рішення регулятора не можуть бути реакцією на політичний тиск або непідтверджені персональні звинувачення, а мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та закріпленій законодавством логіці. Публічні натяки на можливість одноосібного впливу та спроби персоналізувати відповідальність за якісь дії стосовно Сенс Банку були спростовані всіма членами Комітету.

❗️Повний текст заяви – за посиланням.

🗓 Хронологія наглядових дій НБУ щодо Сенс Банку.

Щоб показати послідовність кроків регулятора та підстави для ухвалених рішень, публікуємо детальну хронологію. Вона є невід’ємним додатком до заяви Правління НБУ.

23.07.2024 – до Сенс Банку почали застосовувати вимоги статті 7 Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо державних банків, зокрема їх корпоративного управління.

26.12.2025 – НБУ звернувся до уряду як власника банку: потрібно сформувати правомочну наглядову раду й провести конкурсний відбір членів правління, адже попередній склад правління було призначено за прискореною процедурою під час націоналізації.

01.05.2026 – після публікації матеріалів щодо «плівок Міндіча» НБУ отримав інформацію, яка могла свідчити про невідповідність голови наглядової ради Миколи Гладишенка вимогам до незалежних директорів.

01.05.2026 – НБУ ініціював адміністративне провадження щодо голови правління Олексія Ступака, щоб з’ясувати його причетності до непрозорого управління та таємних протоколів, що існували до націоналізації банку.

07.05.2026 – розпочато адміністративне провадження для оцінки відповідності Миколи Гладишенка кваліфікаційним вимогам щодо незалежності директорів.

Травень–червень 2026 року – НБУ надіслав запити до САП, НАБУ та Офісу Генерального прокурора про процесуальний статус Миколи Гладишенка в кримінальних провадженнях, зокрема в справі «Мідас», та інформацію для оцінки його незалежності. Відповіді не отримано через таємницю досудового розслідування. Запит щодо процедури добору надіслано й міжнародній рекрутинговій агенції.

28.05.2026 – НБУ поінформував Міністерство фінансів та членів ТСК про перебіг проваджень щодо Олексія Ступака та Миколи Гладишенка.

19.08.2026 – НАБУ оприлюднило нові матеріали операції «Форест Гамп» із зафіксованою комунікацією Миколи Гладишенка з третьою особою. Це стало підставою для невідкладного рішення Комітету в частині оцінки пана Гладишенка. Через можливе втручання в автоматизовану банківську систему НБУ розпочав позапланові перевірки Сенс Банку.

19.08.2026 – Комітет визнав Миколу Гладишенка таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо незалежності. НБУ оприлюднив вимогу уряду невідкладно припинити його повноваження голови наглядової рали Сенс Банку.

20.08.2026 – НБУ ініціював окреме провадження для оцінки колективної придатності наглядової ради Сенс Банку.

21.08.2026 – НБУ висунув уряду, наглядовій раді та правлінню банку вимогу невідкладно вжити заходів для підвищення якості корпоративного управління, зокрема розглянути обмеження повноважень або усунення працівників, які фігурують у публічній інформації НАБУ.

24.08.2026 – у відповідь на звернення НБУ Сенс Банк розпочав службове розслідування із залученням ІТ, AML, комплаєнсу та внутрішнього аудиту. Керівницю підрозділу фінмоніторингу Людмилу Снігур відсторонено на час розслідування. Банк має протягом трьох робочих днів подати НБУ план заходів для виконання його вимоги.

24.08.2026 – НБУ розпочав позапланові перевірки інших банків щодо фінансового моніторингу під час обслуговування клієнтів, які, за оприлюдненими матеріалами, вносили заставу до ВАКС.

Січень–серпень 2026 року – НБУ та незалежні експерти опрацювали матеріали про порушення, зокрема практику таємних протоколів колишнього Альфа Банку. НБУ сформував довідки для міжнародного арбітражу. Матеріали щодо порушень у кредитних операціях, операціях із пов’язаними особами та неналежної якості корпоративного управління надіслано Мінюсту.

‼️ Детальніша хронологія та висновки Правління НБУ – у ОФІЦІЙНІЙ ЗАЯВІ.

✨️У 2026 році гривні – 30 років.

Саме у вересні 1996 року відбулася грошова реформа незалежної України.

Чи пам’ятаєте ви, як вперше тримали гривню в руках?

🙂 Ми хочемо зібрати ці спогади.

До 30-річчя національної валюти НБУ розпочинає флешмоб #моя_перша_гривня

Запрошуємо українців різних поколінь згадати свою першу гривню та розповісти її історію.

Хтось пам’ятає перші гривні 1996 року. Для когось це перша зарплата чи стипендія, перша самостійна покупка, перші гроші, зароблені власною працею. А для цілого покоління українців вона є символом незалежності, що супроводжує їх від народження.

Розкажіть про це в соціальних мережах із хештегом #моя_перша_гривня

Якою вона була? Як потрапила до вас? На що ви її витратили або, можливо, зберегли?

Знати історію національної валюти – це знати історію своєї держави. Власна валюта є одним із ключових атрибутів державності. Тому для Національного банку важливо зберігати, досліджувати та робити її історію ближчою і зрозумілішою для українців.

Це наша освітня місія, яка набуває різних форм.

Так, разом із Українським Домом ми провели виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші».

Упродовж цього року разом до 30-річчя гривні реалізуємо спеціальний проєкт разом із LB.ua, де зустрічаємося з молоддю та експертами, говоримо про минуле нашої валюти і дискутуємо про її майбутнє.

І ще готуємо для вас цікаві масштабні проєкти.

Бо 30 років гривні – це 30 років великої історії, яку Україна пише сама.

І в цій історії є місце для спогаду кожного з нас.

​​🇺🇦 Вводимо в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої єдності України та її регіонам:

▪️"Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область";
▪️"Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область".

💬 «Кожна нова монета із серії "Ми сильні. Ми разом" розповідає історію України через її регіони. Сьогодні наша розповідь присвячена Дніпропетровській та Кіровоградській областям – різним, але таким схожим у своєму прагненні жити у вільній, незалежній Україні та щодня робити її сильнішою. Проте передусім це історія про людей. Про тих, хто попри війну невтомно працює, хто лікує і рятує, хто підтримує військо та допомагає одне одному, наближаючи Перемогу. Саме з людської праці, стійкості, єдності та взаємної підтримки народжується незламність України. Цю силу ми вшановуємо та закарбовуємо в нових обігових пам’ятних монетах. Бо саме люди творять майбутнє України", – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.

🟢 Про дизайн

Монети мають номінал 10 гривень.

➡️ Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.

➡️ Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені.

Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор – Володимир Дем’яненко.

🟢 Про обіг та реалізацію

Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.

Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики, кожен з яких міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тис. шт.

📌 Детальніше – за посиланням.

Сьогодні Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули, боронячи нашу державу.

За кожним іменем – людина, її життя, родина, друзі, мрії та плани. За кожною втратою – біль, який назавжди залишається з близькими і з усією країною.

29 серпня нагадує нам про ціну, яку Україна платить за право бути вільною. Цей день пов’язаний з однією з найтрагічніших сторінок російсько-української війни – виходом українських військових з оточення під Іловайськом у 2014 році. Соняхи, серед яких пролягав їхній шлях, стали символом пам’яті про полеглих оборонців.

Сьогодні ми схиляємо голови перед усіма, хто віддав життя за Україну.

Пам’ятаємо кожного і кожну.

Вічна пам’ять і шана загиблим захисникам і захисницям України.

​​✅ Звітуємо про прогрес у реалізації Національної стратегії розвитку фінансової грамотності.

Реалізовуємо її протягом двох років разом із партнерами: Міністерством освіти і науки України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Міністерством економіки та довкілля України, Міністерством цифрової трансформації України та Офісом з розвитку підприємництва та експорту.

❓Що вже зроблено на кінець 2025 року?

▪️завершили 13% або 11 заходів Дорожньої карти Стратегії, ще 61% або 50 заходів – у процесі планової реалізації;

▪️запровадили вивчення предмета «Підприємництво і фінансова грамотність» у 8-х класах. З цього року предмет вивчатимуть в учні 9-х класів, а надалі – 10 – 12 класів;

▪️розробили освітні продукти для потреб різних цільових груп. Зокрема для військовослужбовців, ветеранів та членів їх родин, ВПО, людей старшого віку;

▪️підвищували обізнаність населення у сфері платіжної безпеки та протидії платіжному шахрайству ,у тому числі через кампанію #ШахрайГудбай;

▪️зміцнювали співпрацю з учасниками фінансового ринку в Україні та з міжнародними партнерами.

📌 Детальний звіт – за посиланням.

​​#ПростоПроЕкономіку

❓Як почувається економіка?

Початок 2026 року був складним для української економіки.

☝️Ключові чинники:

1️⃣ російські атаки призвели до значного руйнування енергетичної інфраструктури. Дефіцит електроенергії сильно зашкодив бізнесу;

2️⃣ війна на Близькому Сході спричинила суттєве подорожчання палива;

3️⃣ затримка міжнародного фінансування спричинила брак коштів для підтримки економіки.

У результаті реальний ВВП України в I кварталі 2026 року вперше за довгий час зменшився.

Проте вже в II кварталі економіка почала відновлюватися. Цьому сприяли:

▪️поліпшення ситуації в енергосекторі завдяки швидким ремонтам, теплій погоді й роботі сонячних електростанцій;

▪️збільшення надходжень від міжнародних партнерів, зокрема на початку літа Україна отримала перші кошти за програмою Ukraine Support Loan.

❓Що буде далі?

Цього року Україна має отримати рекордну суму зовнішньої підтримки – 87 млрд дол. США.

Кошти міжнародних партнерів спрямують на соціальні програми, відбудову пошкоджених об’єктів та виробництво зброї в Україні. Це підтримає економічну активність.

За прогнозом НБУ, реальний ВВП за підсумками 2026 року зросте приблизно на 1,8%.

❓Чи могло б економічне зростання бути вищим?

Так! Якби не посилення російських атак, зокрема на порти, складські приміщення і виробничі об’єкти. Це додаткові втрати для економіки.

Попри те, що бізнес продовжує адаптуватися, а уряд і НБУ підтримують економіку через відбудову інфраструктури та програми пільгового кредитування, вплив цих атак на економіку буде відчутним.

У наступні роки економічне зростання може пришвидшитися до близько 3%, важливою умовою для цього є поліпшення безпекової ситуації. Наразі перебіг війни залишається головним ризиком для макропрогнозу.

​​✨ Українська пам’ятна монета “Тримаймо стрій!” – найнадихаюча монета року у світі!

У Піттсбургу (штат Пенсільванія, США) 27 серпня, під час Всесвітньої виставки грошей, оголосили результати міжнародного конкурсу «Монета року».

“Тримаймо стрій!” здобула перемогу в номінації "Найбільш надихаюча монета" та увійшла до 10 найкращих монет світу.

💬 «Міжнародне визнання українських пам’ятних монет – це визнання сили наших символів і сенсів. Монета “Тримаймо стрій!” розповідає світові про сотні тисяч військових, які стоять на захисті України. Це заклик до єднання на всіх найгарячіших ділянках протистояння, де триває боротьба України. Щиро дякую художнику Андрію Сагачу, який зумів утілити цю історію в художньому образі, що знайшов відгук у серцях далеко за межами України. Пишаюся, що українська нумізматика вкотре підтверджує свій високий рівень і гідно представляє нашу державу на міжнародній арені», – сказав Голова НБУ Андрій Пишний.

Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics. Цього року конкурс відбувся 43 раз.

Експерти визначали переможців серед близько 600 монет із 41 країни світу, випущених у 2025 році.

☝️ На першому етапі конкурсу було обрано 100 найкращих монет (по 10 монет у кожній з 10 номінацій), до переліку яких потрапили дві українські пам’ятні монети:

▪️ "Тримаймо стрій!" (нейзильбер, номінал 5 гривень, художник – Андрій Сагач) – у номінації "Найбільш надихаюча монета";

▪️ "Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко" (срібло, номінал 10 гривень, художник – Андрій Сагач) – у номінації "Найхудожніша монета".

Українські монети не вперше стають номінантами і переможцями цього конкурсу.
Пишаємося своїми!🇺🇦

📌 Детальніше – за посиланням.

​​#ПростоПроЕкономіку

❓Яка ситуація з робочими місцями та зарплатами?

☝️Коротко: зарплати зростають, але працівників все одно не вистачає.

Війна та міграція призвели до тривалого дефіциту кадрів. І хоча останніми місяцями побільшало людей, які шукають роботу, бізнесу усе одно не вистачає працівників.

Проблема ще й у тому, що навички людей не завжди відповідають запиту роботодавців, особливо серед робітничих професій.

Бізнес намагається розширювати коло потенційних працівників: активніше залучає молодь і людей старшого віку, а також допомагає ветеранам повертатися до роботи. Але поки цього недостатньо, щоб закрити кадровий дефіцит.

Тому за хороших фахівців роботодавці змушені конкурувати, зокрема шляхом підвищення зарплат.

❓Як зростали зарплати?

Минулого року реальні (з урахуванням інфляції) зарплати в середньому зросли на 7%. Цього року НБУ очікує ще швидшого зростання – на понад 12%.

Зарплати підвищуються і в приватному бізнесі, і в державному секторі. Наприклад, цього року суттєво зросли оклади освітян.

Зростання зарплат підтримує купівельну спроможність громадян і споживчий попит загалом. Однак зворотним боком такого швидкого підвищення зарплат є додатковий тиск на ціни.

​​📊 Про частку NPL

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 серпня 2026 року скоротилася до 12,1%.

Це на 1,8 в. п. менше порівняно з показником на початок року.

☝️Чинниками скорочення частки NPL у січні – липні 2026 року стали як зростання обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.

Так, валовий обсяг кредитів у банківській системі з початку рокуіс на 194,8 млрд грн, або на 14,3% до 1,555 трлн грн. Водночас обсяг непрацюючих кредитів скоротився за цей період на 0,8 млрд грн, або на 0,4%.

Частка NPL фізичних осіб за сім місяців 2026 року знизилася на 0,7 в. п. до 10,0%, бізнесу – на 2,5 в. п. до 14,5%.

Скорочення частки NPL зафіксовано в усіх групах банків.

➡️ Детальніше – за посиланням.

🇺🇦 Незалежна сильна держава має власні символи, інституції, закони. І власні гроші.

30 років тому, у вересні 1996 року, Україна провела грошову реформу та ввела в обіг гривню.

Це було рішення країни, яка вибудовувала свою економічну незалежність і брала відповідальність за власну фінансову систему.

За формулюванням «грошова реформа» – величезна робота. Потрібно було створити нову валюту, підготувати банківську систему, забезпечити обмін карбованців по всій країні та провести його організовано і якнайшвидше. Україна впоралася з цим завданням.

А далі гривня перестала бути тільки результатом реформи.

Вона опинилася в гаманцях українців, міцно вплелася у щоденні справи.
Із нею країна й народ дорослішали та зустрічали кожен новий рік незалежності.

Сьогодні гривні – 30 років.

Для держави ці три десятиліття означають утвердження власної грошової системи та спроможності проводити незалежну монетарну політику.

А для мільйонів українців гривня давно стала частиною особистої історії. Це мільйони різних спогадів: кумедних, теплих і несподіваних. Спогадів про часи, коли Україна вже мала власні гроші.

Дивіться #моя_перша_гривня.
Можливо, серед цих спогадів ви впізнаєте і свій. А якщо ні, то поділіться ним.

​​📊 Бізнес стримано оцінив результатів своєї діяльності.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).

У серпні 2026 року ІОДА становив 48.3 порівняно з 50.1 у липні 2026 року (у серпні 2025 року – 49.0).

🚩 На cтримані економічні настрої бізнесу впливали:

▪️значні втрати бізнесу від масштабних руйнувань виробничих потужностей, складських приміщень та логістичної інфраструктури;
▪️блокування морських портів;
▪️високі ціни на пальне;
▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.

🟢 Натомість позитивні імпульси для розвитку створювали:

▪️стійкий споживчий попит;
▪️міжнародна фінансова підтримка;
▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг;
▪️стабільна ситуація в енергетиці;
▪️сезонність.

Детальніше про очікування бізнесу
⬇️⬇️⬇️

Підприємства будівництва єдині з опитаних секторів зберегли оптимістичні оцінки результатів своєї діяльності, завдяки стабільному бюджетному фінансуванню на відновлення доріг та інфраструктури, сталому внутрішньому попиту, а також сезонному фактору.

Натомість найстриманішими були підприємства промисловості, зважаючи на значні втрати від руйнування виробничих потужностей, ускладнення логістики та брак кваліфікованих працівників.

Респонденти більшості секторів (крім будівельників) очікували на пришвидшення темпів зростання як закупівельних цін / цін на сировину та матеріали, так і цін / тарифів на власну продукцію / послуги, а також вартості товарів, закуплених для продажу.

Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише респонденти будівництва й надалі позитивно оцінили загальну чисельність працівників, натомість підприємства інших секторів очікували на скорочення персоналу, найбільше – у промисловості.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​✨На честь 30-річчя гривні, яке ми відзначаємо сьогодні, ввели у обіг срібну пам’ятну монету “До 30-річчя грошової реформи в Україні”.

💬 “Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна і гривня пройшли разом за тридцять років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Сьогодні наша відповідальність – берегти довіру до національної валюти і робити все, щоб гривня залишалася грошима сильної, вільної європейської держави ”, – сказав Голова НБУ Андрій Пишний.

Грошова реформа тривала два тижні – з 02 до 16 вересня 1996 року. У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю – гривню. І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України.

🟢 Про дизайн монети

Пам’ятна монета має номінал 1 гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г. Монета оздоблена локальною позолотою.

➡️ На аверсі відтворено дизайн обігової монети номіналом 1 гривня зразка 2018 року.

➡️ На реверсі – дизайн першої обігової монети номіналом 1 гривня, що була в обігу до 2018 року (поступово вилучається з обігу).

▪️Автор ідеї та адаптація дизайну – Андрій Сагач.
▪️Художник аверсу – Володимир Дем’яненко. Художник реверсу – Василь Лопата.
▪️Тираж – до 5 000 штук.

📌 Детальніше про монету та її реалізацію дізнавайтеся за посиланням.