НБУ прийняв рішення про невідповідність голови правління АТ "СЕНС БАНК" Олексія Ступака кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності.

▪️Рішення прийнято за результатами відкритого на початку травня 2026 року адміністративного провадження.

▪️Підставою для розгляду цього питання стала отримана НБУ під час здійснення нагляду інформація щодо виявлених порушень банком вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку, що свідчать про недотримання принципів доброчесного корпоративного управління, ігнорування принципів відкритості та прозорості в діяльності АТ “СЕНС БАНК”, причетність пана Ступака до непрозорої управлінської практики, а також неналежне виконання ним обов’язків керівника, голови правління АТ “СЕНС БАНК”, що несе підвищені регуляторні та репутаційні ризики.

▪️Крім того, рішення передбачає висунення АТ "СЕНС БАНК" в особі акціонера, яким є Кабінет Міністрів України, вимоги про необхідність вжити невідкладні заходи для припинення повноважень голови правління АТ "СЕНС БАНК" Олексія Ступака, а також обрання / призначення іншої особи на відповідну посаду.

☝️Коментуючи цю вимогу під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що Уряд має достатні повноваження для прийняття такого рішення, враховуючи вимоги Закону України 3587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління».

​​📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони, станом на 1 вересня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 13 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 9,9 млрд грн.

Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло майже 170 млрд грн в еквіваленті. Із цієї суми загалом на потреби оборони перераховано майже 158,1 млрд грн, у серпні 2026 року – майже 298 млн грн.

➡️ Підтримати сили оборони України.

📌 Детальніше – за посиланням.

Учора Голова НБУ Андрій Пишний разом із заступником Голови НБУ Дмитром Олійником взяли участь у засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо ситуації навколо Сенс Банку.

Відповідали на запитання членів ТСК та детально пояснювали логіку й хронологію наглядових дій Національного банку.

✅️ Додатково Голова НБУ окреслив кілька принципових моментів, важливих для розуміння цієї ситуації:

▪️НБУ не має доступу до операційних систем банків у режимі реального часу. Банки самостійно здійснюють фінансовий моніторинг операцій клієнтів, а регулятор перевіряє дотримання встановлених правил під час наглядових заходів.

▪️Позапланові перевірки банків, через які проходили кошти для внесення застави у справі, оприлюдненій НАБУ як операція «Форест Гамп», тривають. За попереднім аналізом, кошти надходили безготівково від значної кількості юридичних осіб та ФОПів із рахунків у різних банках. Наразі перевіряються конкретні рішення та дії працівників, причетних до проведення цих операцій.

▪️Сенс Банк перебуває під посиленим наглядом із кінця 2022 року. За цей час НБУ провів низку перевірок, 21 раз передавав інформацію правоохоронним та іншим державним органам і застосовував заходи впливу.

▪️Незалежність центрального банку передбачає підзвітність і готовність пояснювати свої рішення. НБУ робить це без зволікань. Водночас підзвітність має бути однаковою для всіх, а парламентський контроль – не мати вибіркових адресатів.

▪️У матеріалах слідства згадуються народні депутати, зокрема члени ТСК, щодо яких прозвучала інформація про спроби впливати на Сенс Банк або отримати контроль над його процесами та рішеннями. Голова НБУ закликав так само запросити їх на засідання ТСК та поставити їм прямі запитання.

➡️ Детальніше про результати засідання, перевірки та відповіді на ключові запитання – у дописі Голови НБУ Андрія Пишного.

​​#ПростоПроЕкономіку

❓Що відбувається з цінами?

Наприкінці весни – початку літа інфляція тимчасово сповільнилася, зокрема через надходження нового врожаю овочів та фруктів, однак у липні знову пришвидшилася.
У липні ціни на товари і послуги підвищилися на 7,7% у річному вимірі.

❓Чому інфляція зростає?

Причин багато:

▪️подорожчання електроенергії внаслідок російських обстрілів;
▪️вищі ціни на паливо через війну на Близькому Сході;
▪️збільшення витрат бізнесу на оплату праці та відновлення роботи після повітряних атак;
▪️послаблення курсу гривні на початку року;
▪️жвавий споживчий попит, який підживлюється підвищенням зарплат і високими бюджетними витратами.

❓Чого очікувати далі?

НБУ очікує, що наприкінці року інфляція пришвидшиться до 10%. Однак надалі сповільниться: до 6,9% у 2027 році та до цілі НБУ 5% у 2028 році.

☝️Цьому посприяють:

▪️поступове скорочення бюджетних витрат;
▪️повноцінне відновлення енергосектору в міру поліпшення безпекової ситуації;
▪️нарощування врожаїв, що стримуватиме підвищення цін на продовольство.

Зі свого боку НБУ зберігатиме активну присутність на валютному ринку, щоб не допускати надмірних курсових коливань. А за допомогою достатньо високої облікової ставки й надалі підтримуватиме інтерес вкладників до гривневих заощаджень.

Ці заходи обмежуватимуть тиск на курс гривні та стримуватимуть підвищений споживчий попит, що важливо для зниження інфляції.

​​📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо ОВДП

Із початку 2026 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах понад 343 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – більше ніж 2 370 млрд грн.

✅ Упродовж січня – серпня 2026 року Міністерство фінансів:

▪️ залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 288 015,7 млн грн, 452,0 млн дол. США та 696,7 млн євро;

▪️спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 239 498,6 млн грн, 650,0 млн дол. США та 557,8 млн євро.

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у серпні, становила 16,5% річних у гривні. ОВДП, номіновані в доларах США та євро, в серпні не розміщувалися.

☝️Портфель військових облігацій станом на 1 вересня становив:

▪️85,8 млрд грн в еквіваленті порівняно із 105,5 млрд грн в еквіваленті рік тому у власності юридичних осіб (без банків);

▪️109,7 млрд грн в еквіваленті порівняно з 78,7 млрд грн в еквіваленті у власності фізичних осіб.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​✅ Рада НБУ підтвердила актуальність Основних засад грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу, схвалених у вересні 2024 року.

Це – важливий дороговказ монетарної політики НБУ, який визначає її цілі, завдання та принципи.

☝️Нагадаємо, що передбачає цей документ:

▪️НБУ застосовує режим гнучкого інфляційного таргетування для підтримання цінової стабільності.

Це означає, що монетарна політика НБУ спрямовується на приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики (до трьох років), а також, що НБУ балансуватиме між підтриманням відновлення економіки й збереженням контролю за інфляційними очікуваннями.

▪️НБУ використовуватиме узгоджену комбінацію інструментів для забезпечення цінової стабільності.

Національний банк і надалі орієнтуватиметься не лише на облікову ставку, а й на інші інструменти процентної і валютно-курсової політики, а також валютні обмеження. Продовжиться робота зі збільшення дієвості каналів монетарної трансмісії для посилення ролі облікової ставки.

▪️НБУ і надалі дотримуватиметься принципів керованої гнучкості обмінного курсу.

Важливим завданням НБУ залишиться збереження стійкої ситуації на валютному ринку та підтримання двосторонніх коливань курсу.

▪️НБУ зберігатиме привабливість гривневих інструментів.

Національний банк стимулюватиме банки утримувати реальні процентні ставки за строковими гривневими інструментами, зокрема депозитами, на достатньо високому рівні, щоб захистити гривневі доходи населення від інфляції.

▪️НБУ докладатиме зусиль для підтримання відновлення економіки та економічної політики уряду: продовжить реалізацію Стратегії з розвитку кредитування та взаємодіятиме з урядом, щоб сприяти залученню зовнішнього фінансування та реформам в Україні.

➡️ Рішення Ради НБУ.

​​💡 Банкнота номіналом 2 000 гривень – в обігу з 4 вересня 2026 року.

Це новий найвищий номінал національної валюти, який відповідає сучасним потребам готівкового обігу та вшановує історичну пам’ять і культурну спадщину України.

Банкнота вже є дійсним платіжним засобом на території України, нею можна вільно розрахуватися в торговельній мережі, внести на рахунок чи виконати платіжну операцію в банку.

👤 Про це під час презентації розповів Голова Національного банку Андрій Пишний. Участь у заході також взяв Дмитро Стус, син Василя Стуса, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка, засновник Стус Центру.

💬 «Кожна українська банкнота розповідає історію. Сьогодні вона поповнюється новою сторінкою. Символічно, що саме 04 вересня, у день пам’яті Василя Стуса, в обіг вводиться банкнота, що поєднала в собі сучасні технології, потреби економіки та пам’ять про людину, яка все життя відстоювала право України бути незалежною. Саме такими і мають бути українські гроші – сучасними, сильними і сповненими змісту», – зазначив Андрій Пишний.

Рішення про введення в обіг банкноти новим номіналом зумовлене змінами в економіці, а також в обсягах та структурі готівки.

Нова банкнота надходитиме в обіг поступово, відповідно до потреб готівкового обігу.

Завдяки поєднанню сучасних технологій захисту вона є однією із найбільш захищених банкнот гривні.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​⚙️ НБУ ухвалив другий пакет заходів для кредитної підтримки економіки України в умовах посилення обстрілів

росія посилює обстріли виробничих та складських потужностей підприємств, об’єктів критичної та соціальної інфраструктури. У цих умовах НБУ діє проактивно, щоб розширити можливості банків кредитувати економіку та підтримувати бізнес і громади.

➡️ Новий пакет спрямований на підтримку виробників продукції, а також місцевих громад для фінансування їх розвитку, зокрема відновлення та підтримки критично важливої інфраструктури.

Що передбачають рішення:

▪️Розширено перелік прийнятного забезпечення за кредитами за рахунок включення до нього майнових прав на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар (продукцію) / виконані роботи / надані послуги. Коефіцієнт ліквідності такого забезпечення визначено на рівні 0,3.

▪️Підвищено коефіцієнт ліквідності забезпечення у вигляді безумовних та безвідкличних місцевих гарантій міських та обласних рад до 0,8.

▪️Запроваджено єдині підходи щодо врахування портфельних гарантій під час пом’якшення кредитного ризику.

▪️Продовжено тестові періоди, встановлені для банків положеннями щодо мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, та значних експозицій.

Як це підтримає економіку:

▪️Розширить доступ до кредитних ресурсів для ритейлерів та виробників продукції, які не мають достатнього обсягу основних засобів для надання їх у заставу.

▪️Суттєво підвищить спроможність муніципальних та інших підприємств реалізовувати важливі інфраструктурні проєкти за гарантійної підтримки органів місцевого самоврядування.

▪️Дасть банкам більше гнучкості за збереження адекватності та якості підходів до оцінки кредитних ризиків.

Очікуємо, що банки найближчим часом зможуть запропонувати нові продукти, які створюватимуть додану вартість для бізнесу, не наражаючись при цьому на надмірні ризики.

Новий пакет доповнює здійснені на початку серпня кроки для сприяння ефективній реструктуризації боргів позичальників з метою відновлення їх платоспроможності та створення передумов для збільшення доступних обсягів фінансування підприємств АПК.

📍ДЕТАЛЬНІШЕ.

​​#ГолосНБУ

💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання введення в обіг банкноти номіналом 2000 гривень, завдання і виклики, які постають перед молодим поколінням, а також захист бізнесу від воєнних ризиків.

Детальніше – в дайджесті.
👇👇👇

🚩 Чому НБУ вводить в обіг нову банкноту та чи вплине це на інфляцію і курс? Відповіді на ці питання – у колонці Голови НБУ Андрія Пишного для видання «Економічна правда».

🚩 Про те, як НБУ активно і системно працює над підвищенням ефективності фінансового моніторингу розповів Андрій Пишний під час конференції Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів».

🚩 Спроможність банківської системи не лише безперервно працювати, а й активніше підтримувати бізнес в умовах посилення обстрілів рф, а також послідовні спільні кроки регулятора і банків для розширення цього потенціалу обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.

🚩 Про виклики, можливості та відповідальність молодого покоління українців, а також про те, як жити, навчатися та розвиватися в складному та турбулентному світі розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук під час виступу перед першокурсниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

🚩 Про те, як посилити захист бізнесу від воєнних ризиків говорили Сергій Ніколайчук та директори профільних департаментів разом із представниками Міністерства економіки та довкілля України.

​​❓Якими були економічні результати липня-серпня?

Детальна відповідь – у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
⬇️⬇️⬇️

Ключове:

▪️Інфляція очікувано пришвидшилася в липні – до 7,7% через зміщення сезонності окремих овочів, а також вищу адміністративну інфляцію.

За оцінками НБУ, у серпні інфляція надалі зростала на тлі здорожчання сирих продуктів та пального, а також громадського транспорту.

▪️У серпні ділові очікування підприємств дещо погіршилися в умовах масштабних атак росії. Блокування портів Великої Одеси та удари по металургії спричинили суттєве зниження вантажних перевезень і послабили активність у промисловості. Руйнування торговельної логістики стримувало торгівлю та споживчий попит.

Водночас рекордна врожайність ранніх культур підтримала зростання в агросекторі.

▪️Дефіцит кадрів дещо знизився в серпні через зменшення попиту на працівників на тлі масованих обстрілів.

Однак він і надалі залишався значним, що разом із підвищенням виплат у бюджетному секторі підтримувало високі темпи зростання зарплат.

▪️Дефіцит торгівлі товарами в липні розширився через скорочення експорту внаслідок блокування морських шляхів.

Водночас поточний рахунок платіжного балансу був майже збалансованим завдяки надходженням міжнародної допомоги. У результаті міжнародні резерви залишалися на високому рівні – 51,2 млрд дол. США на кінець липня.

▪️Підвищення облікової ставки в липні сприяло збереженню привабливості гривневих активів.

Вони й надалі користувалися попитом: у серпні обсяг строкових депозитів зріс на 2,8 млрд грн, а портфель гривневих ОВДП – на 1,7 млрд грн.

▪️У серпні чистий попит на іноземну валюту та валютні інтервенції НБУ залишалися близькими до липневих рівнів. Завдяки інтервенціям НБУ волатильність обмінного курсу гривні була обмеженою – офіційний курс гривні до долара ревальвував на 0,3%, а до євро девальвував на 1,2% під впливом тенденцій на світових фінансових ринках.

Така курсова динаміка дала змогу обмежити вплив зовнішніх фінансових чинників на валютний ринок України.

📌 Деталі ‒ за посиланням.

​​💡Благодійна акція #PowerCoins від НБУ та UAnimals повертається!

Минулого року завдяки спільним зусиллям вдалося зібрати понад 2 мільйони гривень на допомогу тваринам, які постраждали від війни. Цьогоріч ми можемо зібрати ще більше!

📆 Акція триватиме з 07 вересня до 30 листопада 2026 року включно по всій Україні.

У її межах можна здавати банкноти та монети, які перебувають в обігу.

❓Куди будуть спрямовані кошти?

На потреби евакуйованих тварин у притулках і прифронтових областях.

❓Як долучитися?

1️⃣ Зберіть монети та банкноти.
2️⃣ Віднесіть їх у найближче відділення банків-партнерів: Ощадбанк або ПУМБ.
3️⃣ Банк безоплатно перерахує ці кошти на рахунок UAnimals.

До акції можуть долучитися як окремі учасники, так і цілі колективи (організації, компанії, заклади освіти чи спільноти).

#PowerCoins — це не лише про збір грошей, а й про добрі звички та культуру благодійності, що є важливою частиною фінансової культури кожного з нас.

🐶🐱 Збирайте монети та допомагайте тваринам, які потребують нашої підтримки.

➡️ Більше інформації про акцію дізнавайтеся на сайті НБУ.

​​▪️Як гривня та фінансова система проходять найскладніші випробування повномасштабної війни?
▪️Які рішення Національного банку дали змогу зберегти фінансову стабільність у країні?
▪️Чому фінансовій системі важливо було вчасно відмовлятися від тимчасових антикризових заходів?
▪️Як змінилися темпи кредитування та що сьогодні сприяє стійкості гривні?

👤 Про це Голова Національного банку Андрій Пишний розповів в інтерв’ю Radio NV, що відбулося в межах спільного спецпроєкту НБУ та NV «Історія кожного з нас: 30 років гривні».

Цей проєкт – можливість подивитися на 30-річну історію гривні з різних ракурсів.

Пригадати, як створювалася та зміцнювалася національна валюта, почути розповіді безпосередніх учасників ключових подій, зрозуміти, через які випробування гривня пройшла разом із країною та яким бачиться її майбутнє.

Попереду – цикл нових спеціальних ефірів за участю відомих державних діячів, економістів, істориків та дослідників. Нові матеріали спецпроєкту «Історія кожного з нас: 30 років гривні» з’являтимуться на сайті NV.

📌 Посилання на відео та текстову версію інтерв’ю.