ПОРОССЯ
100 subscribers
103 photos
1 video
19 files
32 links
Історія Поросся
Download Telegram
Історія символіки Таращі

Місто

Герб

1.Перший офіційний символ Таращі знайшов А. Гречило в польських архівах. Це була печатка, на якій був зображений Юрій Змієборець, що своїм списом вбиває змія. Цей символ використовувався в період між 1710¹ роком і 1791 роком. На жаль, я не зміг знайти зображення печатки тільки опис цієї печатки. Якщо у вас є фото, будь ласка, поділіться ним.

2.В 1791 році Таращі було надано магдебурзьке право. З того моменту Тараща почала використовувати герб. Перший герб Таращі описується так: «...на білому тлі заєць, що біжить». Це досить нетиповий для тодішньої України символ, який використовувався до 1852 року.

3.26 грудня 1852 року був затверджений новий герб, який описується так: «Щит герба розділений на дві рівні частини: у верхній частині герб Київський, а в нижній, срібній, чорний орел, що сидить із розпростертими крилами»². Цей герб використовувався до 1874 року.
❤‍🔥1👍1
4.В 1874 році Б. Кене зробив проект нового герба для Таращі, який був прийнятий як новий герб міста. Опис герба: «В срібному полі чорний орел. У вільній частині — герб Київської губернії». Невідомо, коли герб був змінений, але, ймовірно, використовувався до приходу більшовиків у місто.

5. П'ятий відомий нам герб Таращі був затверджений 03.03.1988 р. рішенням N27 міської ради. Опис герба: «У першій частині — покладені навхрест золоті гвинтівка і шабля, супроводжувані серпом і молотом. У центрі — срібна книга, половина чорної шестірні, золоте колосся і золотий початок кукурудзи в зеленому листку». Імовірно, цей герб використовувався до 2002 року.

6.В 2002 році був прийнятий новий герб міста, який використовується й нині.

Прапор

1.Імовірно, прапор був затверджений в 2002 році. Він представляє собою триколор, на якому зображений орел.

Символіка адміністративних одиниць

1.Таращенський повіт використовував той же самий герб, який використовувало саме місто Тараща. Цей герб використовувався з 1852 по 1874 рр.

2.Другий герб використовувався як містом, так і повітом. Він використовувався з 1874 року до ймовірно приходу більшовиків.

3.Герб Таращанського району був затверджений 20 листопада 2009 р. рішенням №524-32-V сесії районної ради. Опис герба: «Щит перетятий синім і срібним. У першій частині срібна фігура Архангела Михаїла, який тримає в правій руці меч, а в лівій — щит. У другій частині на золотій землі стоїть чорний обернутий вліво орел, із золотими дзьобом і лапами та розпростертими крилами. Щит увінчаний золотою короною». Цей герб використовувався як герб Таращанського району з 2009 по 2020 рік.

3.Герб Таращанської громади використовується з 2020 року до сьогодення. Він був прийнятий у зв'язку з ліквідацією Таращанського району та перетворенням його в громаду.

Прапор

1.Прапор Таращанського району, ймовірно, був прийнятий в 2009 році. Він представляє собою видозмінений прапор самого міста.

2.Прапор Таращанської громади був прийнятий в 2020 році і використовується й нині громадою.

Додаток

Друге фото: В роки Радянського Союзу був значок, так званого нового герба Таращі. Імовірно, він ніколи не використовувався як офіційний герб. Цікавим є те, що в самому низу герба був зображений український тризуб.

Третє фото: Імовірно, другий варіант герба міста, який зберігся у вигляді значка.

¹ 1710 рік — неточна дата, є ще дві дати, коли печатка могла почати використовуватися: перша дата — 1709, друга — 1722, коли Таращі був наданий статус містечка.

² В 1852 році був запропонований ще один варіант герба, де замість орла мав бути зображений заєць
(четверте фото).

#історія #тараща
👍2❤‍🔥1
Синявське зброярне повстання

Початок

У січні 1918 року був підписаний Брестський мирний договір, і за умовами цього договору більшовики почали виводити свої війська з території Білорусі, України та Прибалтики. У невеликому селі Синява на Рокитнянщині місцеве населення працювало на цукровому заводі, який до приходу більшовиків належав Браницьким.

Після того як Центральна Рада разом із німецькими військами звільнила цю територію, сім'я Браницьких вирішила повернути цукровий завод собі та налагодити вивезення цукру до Німеччини. Для цього був відправлений спеціальний загін, який швидко зайняв завод. Місцевому населенню не сподобався факт, що в них хочуть забрати завод. Біля заводу розпочався протест, де селяни вимагали повернути завод робітникам.

Щоб покарати невдоволених селян, до Синяви був відправлений каральний загін Вільного козацтва під керівництвом отамана Войтовського.
❤1👍1
Загін прибув до Рокитного, де керівники волостного центру отримали наказ зібрати зброю серед місцевого населення. У самій Синяві козаки підпалили кілька хат місцевих жителів, розігнали протестувальників та забрали завод собі.

Такі дії козаків ще більше підняли невдоволення серед селян. Синявський сільський комітет перетворився на військовий, а його керівником став Олекса Коваль¹. Тим часом у хаті Йосипа Дзюбенка проходило зібрання комітету, на якому вирішили силою повернути завод.

Повстання та придушення

Вже 9 березня 1918 року селяни розпочали повстання та пішли наступом на завод. До повстанців із Синяви приєдналися робітники заводу, а також жителі сусідніх сіл Насташівка, Троїцьке, Рокитне. Повстанці діяли двома загонами: перший загін, очолюваний Олексою Ковалем, мав штурмувати головний вхід на завод, другий, під керівництвом Федора Ковіньки, рухався під річкою Рось, щоб зайти в тил козакам.

З першої спроби вибити козаків із заводу не вдалося. У цей час про повстання дізнався В.С. Баляс, який разом із загоном таращанських партизанів вирушив на допомогу повстанцям. У ніч між 9 на 10 березня повстанці змогли захопити завод. Після цього загін Баляса почав наступ на Рокитне².

Відомо, що їм вдалося взяти станцію Рокитне, але вони недовго її контролювали. На допомогу козакам прибули німці, які вибили загін Баляса зі станції. Через Рокитне німці почали перекидати свої сили для допомоги козакам. У той же час вони постійно обстрілювали Синяву.

12 березня смертельно поранили очільника повстання Олексу Коваля. Розуміючи свою поразку, повстанці почали відступати в сусідній ліс, а згодом перемістилися до села Ольшаниця, де змішалися з місцевим населенням. Незабаром у Синяву зайшли козаки разом із німцями, які розгромили залишки повстанців і спалили село.

Наступного дня після придушення повстання німці наказали зібрати всю зброю в селі Ольшаниця. Однак, коли селяни здали зброю, німці не повірили, що вони віддали все, і почали пошуки "більшовиків". Ці пошуки нічого не дали, окрім того, що німці пограбували село.

Після цього за "недоброзичливість селян" із Ольшаниці вимагали контрибуцію — 22 бики й стільки ж кабанів. Коли селяни відмовилися її надавати, німці самі забрали худобу та овес.

Додаток

¹ Олекса Коваль — на другому фото.
² Ймовірно, вони не взяли Рокитне, оскільки підтверджень цьому немає. Імовірно, загін міг обійти його полями.

Джерела інформації

Київ
«Новий друк»
2008 ІСТОРИЧНИИ НАРИС
"РОКИТНЯНЩИНА"


Віталій Скальський
ПОДІЇ У СИНЯВІ 9 БЕРЕЗНЯ 1918 р.

#історія #синява
❤1👍1
Те саме відчуття, коли ти у пошуках цікавої інформації, знаходиш мертві форуми таких же краєзнавців, як і ти.

#непотемі
❤4💔2
Untitled358_20241213002605.png
19.5 KB
1.Історія чорних клобуків

Чорні клобуки — конфедерація тюркських племен, що з'явилася на території Поросся, а в подальшому поширилась по півдню Русі. Цим постом я хочу розібрати їхню історію, а можливо, і наступними постами довести, що чорні клобуки є однією з ключових частин історії Поросся.

Ранні часи

Міграція

В історії південної та східної України прийнято виділяти два етапи давньоруської історії:

Печенізький (Х – початок ХІ ст.);
Половецький (середина ХІ – перша половина ХІІ ст.).

Окрім цього, існує маловідомий третій етап — торчинський, який почався між печенізьким та половецьким етапом. У порівнянні з іншими він був досить коротким і тривав декілька десятиліть, тому його рідко вважають повноцінним етапом. Однак для подальшого розуміння історії ми мусимо його розглянути.
👍1
Печенізький етап

Цей етап почався в Х столітті. Печеніги, що прийшли з Центральної Азії, швидко підкорили український степ. Причиною їхньої міграції став болгарський цар Симеон (893–927 рр.), який, прагнучи ліквідувати небезпечний для себе союз Візантійської імперії та угорців, підштовхнув печенігів напасти на останніх.

Цей напад змусив угорців переселитися за Карпати, а печеніги зайняли їхні землі, включаючи Поросся, адже контроль Київської Русі над цим регіоном був на той час дуже умовним.

Велику увагу печенігам приділяв імператор Візантійської імперії Костянтин Багрянородний (919–959 рр.). У своїх працях він зазначав, що печеніги мали серйозний вплив на життя сусідніх держав та народів. Він писав, що землі печенігів поділяються на феми (землі їхнього кочування), яких було вісім. Конкретно нас цікавить фем Харавої, де, за припущеннями істориків О. Прицака та Г.О. Федорова-Давидова, могла знаходитися столиця печенігів, останній аргументується тим що в печенігів були прояви ранньої державності.

Війна між печенігами та торками. Міграція торків

Історія торків дуже цікава. Спочатку вони були огузами і мешкали на території Хозарського каганату. Однак сепаратистські дії одного з ханів призвели до поділу огузів на дві групи:

Південні огузи, які мігрували до Малої Азії, прийняли іслам і згодом стали азербайджанцями та турками.

Північні огузи, що рушили в степ.

Під час своєї міграції північні огузи (торки) зіткнулися з печенігами (кінець Х століття). Печеніги не хотіли впускати чужинців на свої землі, що призвело до війни між ними.

На початку ХІ століття на землях печенігів побував католицький місіонер Бруно Кверфуртський, який у своєму листі до німецького короля Генріха ІІ писав, що зміг побувати лише на території чотирьох фемів, які знаходилися на правому березі Дніпра. Це свідчить про те, що торки до того часу вже захопили чотири феми на лівому березі.

Зважаючи на ситуацію, київські князі вирішили втрутитися. У 20–30-х роках ХІ ст. вони вирушили у похід проти печенігів. Війна завершилася тим, що фем Харавої був повністю підкорений Київською Руссю. Хоча Русь і до цього формально контролювала ці землі, але фактичний вплив на Поросся був дуже слабким.

#історія
❤‍🔥1👍1
❤‍🔥3👍2👏1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
👍1😁1
ПОРОССЯ pinned «Вам цікаво слідкувати за цим каналом? Що на вашу думку потрібно тут змінити?»
❗️❗️А ви не забули глянути нашу добірочку каналів? Дуже рекомендуємо підписатись на неї🌝, оскільки посилання от-от перестане діяти👹. Не втрачайте свій шанс знайти цікаві українські тг-канали!
ПОРОССЯ
Вам цікаво слідкувати за цим каналом? Що на вашу думку потрібно тут змінити?
Люди, ну ви серйозно? Дев'ять людей голосує за те, що в цьому каналі потрібні зміни, з них тільки двоє написали, що саме вони хочуть змінити. Решта мовчать. Як я можу знати вашу думку, коли ви її не озвучуєте?

#непотемі
💯3🔥1
Історія чорних клобуків: друга частина

Судьба печенігів на Пороссі

Після того як Русь повністю підкорила Поросся, кочові племена печенігів починають покидати територію фему Харавої, через що Поросся стає знелюдненим місцем, але декілька сімей печенігів вирішили залишитися на цих землях. Археологи змогли знайти 25 курганів печенігів. У своєму дослідженні О. Головко пише, що печеніги, які залишилися на землях Поросся, створили тут свою адміністративну структуру, яка стала базою для формування торчеської волості. На його думку, це могла бути васальна від Києва територія.

Половецький етап

Війни торків з сусідами

У середині ХІ ст. починається міграція половців на Причорноморський степ. Війна, що тривала між торками та печенігами, досить сильно виснажила останніх. Тому, коли прийшли половці, печеніги не змогли дати їм бій, тому половці досить швидко вигнали залишки печенігів на Балкани.
👍3🥰1