🕵️‍♀️ Що нового у роботі Бюро економічної безпеки? Дайджест за червень

▪️Наприкінці червня набрав чинності закон про перезавантаження БЕБ, який, зокрема, був однією з умов отримання кредиту від МВФ;

▪️До змін, у квітні-червні, кількість конкурсів на вакантні посади була в 5,4 рази менша за кількість призначень.

«В Бюро дуже поспішали призначити якомога більше своїх. Як завжди, маніпулювали конкурсами, призначали людину, просували її на іншу посаду в той же день, призначали наступного в рейтингу і так далі», 一 написав голова ТСК Ярослав Железняк.

▪️У червні БЕБ відшкодувало 327 млн грн за направленими до суду кримінальними провадженнями. Утримання органу за червень коштувало держбюджету 83,8 млн грн. Додамо, що ефект від діяльності БЕБ вимірюється не лише відшкодованими коштами, а й збільшення вартості вчинення економічних злочинів та вирівнювання правил гри для підприємців.

🔍 Над дайджестом експерти ЦЕС та учасники проєкту працювали у рамках парламентської Тимчасової слідчої комісії, що розслідує протиправні дії, які шкодять економічній безпеці.

Аналітичні матеріали було розроблено у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту – Abt Britain та Центр економічної стратегії.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️Сьогодні Рада дозволила Кабміну призупинити виплати за зовнішнім боргом до жовтня за потреби

👉 Нагадаємо, що уряд має домовитися із кредиторами про реструктуризацію боргу до середини серпня.

Якщо домовитись не вийде, мова йтиме про оголошення суто технічного мораторію на перші платежі, які дозволять виграти час для переговорів та оформлення домовленостей. Раніше ми прогнозували такий сценарій.

Хоча сума питання є відносно скромною — $12 млрд з 2024 по 2027 рік — Україна не має вільних коштів, які можна було б витратити, якщо кредитори не погодяться на списання.

📑 Законопроєкт 11396 містить дві норми:

▪ надати право уряду тимчасово призупинити виплати по зовнішньому держборгу у разі потреби.

▪ дозволити реструктуризацію боргу колишнього Укравтодору (мова йде про серію єврооблігацій 2021 року на загальну суму $700 млн + відсотки).

Навіть за умови якщо ні про реструктуризацію, ні про подовження мораторію на платежі домовитися не вийде, потенційний дефолт нічим критичним не загрожує.

«Зважаючи на те, що зараз ми й так нічого не позичаємо у приватних кредиторів, бо через війну і ризики ставки є зависокими, дефолт на практиці не змінить нічого і не матиме об’єктивного впливу на, наприклад, курс долара.

Проте у випадку дефолту Україні буде важче залучати нові кредитні кошти після закінчення війни», 一 коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛢️ Як підвищення акцизів на пальне вплинуть на ціни 一 графік

Сьогодні Рада прийняла законопроєкт, який передбачає підвищення акцизів на пальне до мінімального рівня, встановленого в ЄС.

👉 Далі коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Сьогодні багато податкових новин, перше 一 про паливні акцизи.

Ярослав Железняк пише, що "акцизний" законопроєкт ухвалили з правкою №267 (і, наскільки я розумію, з 296). Це означає, що газові лобісти зазнали невдачі і графік підвищення акцизів на LPG прямуватиме до ставки 250 євро за 1000 літрів у 2028 році.

За інших рівних (а ціни на колонках дуже залежать від світових цін та обмінного курсу), динаміка зростання буде отака, як на графіку (друга зелена колонка 一 це пропозиція першого читання, з цільовою ставкою 70 євро, червоним 一 різниця в ухваленій ставці з першим читанням).

Отже, з першого вересня акцизи додадуть приблизно:

▪ 1,3 грн на літрі бензину;
▪ 1,7 грн на літрі дизелю;
▪ 4,3 грн на літрі газу.

До 2028 року 一 6,5, 8,6 та 9 грн відповідно (дуже умовно, бо курс євро та ціни на нафту і газ за 4 роки можуть бути зовсім іншими).
Звісно, буде певний лаг між зміною акцизів та підвищенням цін, але не великий, бо накопичувати багато палива в Україні зараз ніхто не ризикуватиме, якщо і залишилися ємності.

Вітаю, що нардепи проголосували підвищення акцизу на LPG до умовного паритету з бензином і дизелем. Пільги для газу зараз зовсім не на часі, вони не виправдані економічно, та й з т.з. довгострокової екологічної політики сумнівно через прихід ери електричок».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

Позиція ЦЕС у дописі нашого податкового експерта Юрія Гайдая.

«Сьогодні на потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд — це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.

👉 Реалістичних джерел на сьогодні є три: друк грошей, фінансові репресії та підвищення податків/зменшення видатків.

Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.
А решта – податки і видатки. Що ми бачимо?

Основна ставка зроблена на військовий збір (ВЗ). Загалом би виділив три групи.

1) “Дійні корови”. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:

- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту);

- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.

Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.

Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.

2) Оподаткування «розкішного споживання»/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.

3) «Справедливість для ФОПів». ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз 800 грн) для інших груп.

Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на наш погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.

Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.

🥤 Ще залишився без групи акциз на солодкі напої.

Основна мета — зменшити споживання цукру українцями, але поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.

Але такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних «ухилянтів».

Я не вірю в те, що можна зібрати «на вчора» істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.

Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає — обов’язок щодо інвентаризації на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.

Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.

🧮 Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.

І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.

Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників.

Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.

На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.

📌 І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити.

Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

За податковими новинами багато хто пропустив новину про дерегуляцію для бізнесу

👉 Цього тижня Рада підтримала законопроєкт, що переводить дозволи та ліцензії на декларативний принцип. Тобто, аби розпочати власну справу, достатньо безкоштовно задекларувати відповідну діяльність.

📌 Три важливих спостереження з цього приводу від старшого економіста ЦЕС Володимира Ланди:

«У парламенті відбулося свято дерегуляції.

За ініціативою Мінекономіки на період дії воєнного стану дозволено декларувати початок роботи за певними видами діяльності замість отримання ліцензій та дозволів, які часто є надмірними.

До прикладу, з 1323 регуляторних актів, проаналізованих профільною міжвідомчою комісією, 34% рекомендовано скасувати, ще 44% 一 спростити.

🔍 Три спостереження.

1. Важливо, щоб дозвільні органи і уряд вчасно опублікували переліки декларацій (за 15 днів) та ухвалили необхідні підзаконні акти (за два місяці), як це передбачено законом.

2. Щиро здивувався тому, що ця важлива новина проходить майже непоміченою, у тому числі серед опонентів надмірних регуляцій. Хоча, можливо, комусь більше подобається опонувати, ніж позбуватися проблем.

3. І головне. Як би таке прогресивне нововведення зберегти і на мирний час?».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Курс до кінця року може бути і 44 грн за долар 一 але Нацбанк точно не заганятиме його «в космос»

👉 Переказуємо головні тези з нашого подкасту “Що з економікою?” разом з провідною економісткою Dragon Capital та учасницею Наглядової ради ЦЕС Оленою Білан.

▪ реструктуризація приватного боргу України і страшне слово «дефолт»:

«По суті ситуація не зміниться. Ми як не платили, так і не будемо платити, просто, можливо, змінимо умови майбутніх платежів. Важливим для нас є більше показати, що ми можемо притомно домовлятися з людьми, які нам колись позичили гроші, і не ігнорувати реальність, а якось знаходити компроміс. Це важливо для майбутніх інвестицій».

▪ дефіцит бюджету:

«Ситуація з бюджетом у цьому році, принаймні перші місяці, трішки краще, ніж була за аналогічний період минулого року. Основна причина – зростання економіки. Друга причина 一 це зміни в податковому законодавстві: додатковий податок на банківські прибутки, який, за нашими оцінками, приніс близько 50 млрд гривень у бюджет та повернення довоєнних ставок оподаткування пального».

▪ валютний ринок:

«Незважаючи на невизначеність щодо конкретної цифри курсу на кінець року, ми точно не очікуємо якогось неконтрольованого обвалу. Резерви НБУ залишаються на рекордно високих рівнях. Мій прогноз на кінець року був 42 грн, але ситуація зараз розвивається не так, як я очікувала. Може, на наступному тижні ми вже отримаємо від Нацбанку якусь додаткову інформацію під час пресконференції про відсоткову ставку. Але так виглядає, що ми на кінець року виходимо на вищий курс, можливо 43 грн, чи навіть 44 грн за долар».

🎧 Подивитися та послухати подкаст можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ Дефолту не буде. Україна досягла принципових домовленостей щодо реструктуризації боргу з Комітетом власників єврооблігацій

👉 Нагадаємо, що через складні перемовини з кредиторами медіа почали писати про дефолт для України.

💬 «Це важливий етап процесу реструктуризації, що дозволить зекономити $11,4 млрд США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та $22,75 млрд — до 2033 року», 一 повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Принципова домовленість 一 це дуже добре, бо в переговори сторони входили із досить різними очікуваннями. Ситуацію додатково ускладнював фактор МВФ 一 урядова пропозиція мала задовольнити не лише приватних кредиторів, але й Фонд», 一 коментує заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

Важливо, що уряд домовився не про чергову відстрочку платежів, а саме про реструктуризацію боргу і ми показали людям, які колись нам позичили гроші, що можемо притомно домовлятись. Це потрібно для майбутніх інвестицій.

🎙️ Також темі реструктуризації ми присвятили останній випуск подкасту (доступний з відео) «Що з економікою?» з Оленою Білан, з провідною економісткою Dragon Capital та учасницею Наглядової ради ЦЕС.

Зокрема вона розповіла деталі, у які впирались сторони перемовин, наприклад, різний погляд на прогнози щодо стану української економіки на найближчі роки.

✍️ Також від ЦЕС: «Рада дозволила Кабміну призупинити виплати за зовнішнім боргом до жовтня за потреби»

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👉 Обираємо ім’я собачці в нашому інстаграмі.

Підписуйтесь на нашу сторінку, там не тільки про дефолт і податки, а ще й про песиків 🐶

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🇪🇪 Як підвищують податки у Естонії і чому можна у них повчитися

Допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая.

«Довідався з податкової розсилки, що Естонія вдруге за рік підвищує податки, через "надзвичайну безпекову ситуацію".

✍️ Минулого року Естонія, яка займала перші місця в рейтингах сприятливості податкової системи, вже ухвалила пакет підвищення податків, аби збільшити фінансування армії:

- з 1 січня 2024 стандартна ставка ПДВ зросла з 20 до 22%
- з 1 січня 2025 ставка ПДВ для готельного бізнесу має зрости з 9 до 13%
- з 1 січня 2025 ПДФО та корпоративний податок на прибуток підвищувалися з 20 до 22% (у естонців пласка ставка).

Але цього виявилося замало. Нова коаліція дійшла згоди, що Естонія має закупити ракетні системи великої дальності, і при цьому зменшити дефіцит бюджету. Тому:

- з 1 липня 2025 ПДВ виросте ще на 2 п.п., до 24%
- з 1 січня 2026 року ставки ПДФО та податку на прибуток виростуть теж з 22% до 24%.

Мені здається, нам є багато чому повчитися в маленької балтійської нації.

1️⃣ Вони не граються з іноваційними податками з обороту, а просто підвищують ставки існуючих податків з найширшою базою (щоправда частка неформальної економіки в Естонії оцінюється менше 20%, мабуть вдвічі менше, ніж в Україні).

2️⃣ Оголошують підвищення за 1-1,5 роки до запровадження, а те, що за півроку 一 уже називається "emergency", надзвичайним підвищенням.

Насправді, якби ми не зволікали з непопулярними рішеннями у сподіванні "якось воно розсмокчеться", то теж могли б ухвалити відповідний пакет наприклад у березні, коли вже було очевидно, що є діра, із запровадженням з 1 вересня.

3️⃣ Мабуть, найголовніше. Естонія 一 лідер у всьому світі за допомогою Україні відносно свого ВВП.

🪖 Від початку вторгнення вони спрямували нам на допомогу уже майже 1,9% ВВП! Це 2/3 їх річного оборонного бюджету. І зобов'язалися далі довгостроково підтримувати Україну.

І тепер вдруге за рік підвищують податки, бо треба озброюватися і самим.

Безмежна повага до естонців».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

💻 Що там з ІТ? Розбираємо найцікавіші дані з літньої аналітики DOU

▪ Увійти в ІТ стає все складніше. Помітно зменшилась кількість інтернів, джунів та фахівців з досвідом менше року 一 в усіх напрямках та спеціалізаціях.

▪ Нема тотального зниження зарплат. Ситуація дуже відрізняється у фахівців різних спеціалізацій та за рівнем досвіду.

▪ Медіанна зарплата розробників зросла на $200 — до $3500, проте передусім завдяки зростанню зарплат Tech Lead, а також через структурні зміни — зменшення кількості джунів і збільшення частки Architect, які працюють у продуктових компаніях. Розробники, які тільки починають свій шлях в ІТ, як і раніше, можуть розраховувати на $500–600.

▪ Зарплати зменшуються стрімкіше у Front-end розробці, ніж в інших спеціалізаціях. Back-end та Mobile розробка залишаються напрямами з найвищими зарплатами розробників.

▪ Продуктові компанії стають найпривабливішими роботодавцями, які пропонують найвищі зарплати (раніше найвищі зарплати були в аустаффінгу і стартапах).

Графік 一 DOU.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Лише кожна восьма компанія готова брати кредити у 2024 році

У нашому останньому дослідженні ми порахували всі доступні інструменти фінансування для бізнесу. За нашими оцінками, це 341 млрд грн грантів та кредитів на рік.

Їх можна поділити на:

▪ Банківське кредитування
▪️ Небанківські позики: Лізингові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії
▪️ Державні та регіональні програми підтримки: eRobota, Експортно-кредитне агентство, регіональні програми
▪️ Допомогу від міжнародних донорів
▪️ Приватні компанії та організації

80% компаній, опитаних Європейською Бізнес Асоціацією, планують залучати додаткові кошти у бізнес протягом 2024 року, проте лише кожна восьма компанія планує залучати саме банківське фінансування, ще 20% сподіваються отримати грантову підтримку.

Серед причин низького залучення кредитування:

- занадто високі ставки за кредитами
- наявність інших джерел фінансування
- надмірні вимоги до застави.

👉 Такі ж причини наводив Борис Шестопалов, співзасновник платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі. Детальніше про це тут.

📌 Посилання на повне дослідження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Лонгрид по реструктуризації від макроекономістки Dragon Capital та учасниці нашої Наглядової ради ЦЕС Олени Білан

«Вчора Уряд і комітет комерційних кредиторів досягли принципової домовленості щодо умов реструктуризації суверенного комерційного боргу. Це ще не фінальна угода, але суттєвий крок до неї.

🎙️ Нагадаємо, що минулого тижня ми записали з Оленою подкаст, де поговорили про борг, курс та стан бюджету.

✍️ Про що домовились?

Домовленості стосуються 13 випусків державних Єврооблігацій і одного гарантованого державою випуску Євробондів Укравтодором на загальну суму близько $24 млрд. (в периметр не увійшов гарантований державою Євробонд Укренерго, там окрема історія, але сума невелика 一 тож для економіки/бюджету не принципово).

1. Всі погашення Єврооблігацій з периметру будуть посунуті з 2024-2035 на 2029-2036, в основному на 2034 і далі.

2. Суттєво знижуються відсоткові платежі. В цьому році відсоткових виплат не буде взагалі. Надалі ефективна процентна ставка буде така: 1,1% в 2025 році і 2,9% в 2026-27. В 2027 році в нас закінчується поточна програма з МВФ і ставка зросте до 4,9%, а з 2034 року до 6,3%. Це дуже пільгові умови.

Для порівняння: зараз ефективна ставка за Єврооблігаціями складає близько 7%, за кредитами МВФ ми платимо близько 6%, дохідність 10-річних американських державних облігацій зараз 4,2%, дохідність 10-річних країн emerging markets з рейтингом CCC більше 10%.

3. На початковому етапі буде списано 37% від поточної суми комерційного боргу, включно з відсотками, які накопичились протягом останніх двох років під час заморозки платежів. Тобто сума боргу зменшиться на 8,7 млрд доларів, до 15 млрд. Якщо економічна ситуація в найближчі роки буде розвиватись краще, ніж зараз закладено в програмі МВФ, то в 2029 році, списання може зменшитись до 25% (умовна компонента).

✍️ Що реструктуризація означає для економіки?

У найближчі роки вивільняється суттєвий фінансовий ресурс, який можна спрямувати на армію чи соціальні виплати.
На графіку показано, як зміняться суми платежів за Єврооблігаціями в наступні 12 років. Загалом, економія становитиме $11,6 млрд, і основна частина економії 一$10,6 млрд 一 припадає на найближчі три роки.

У цей період виплати складуть символічні $200-400 млн, це в десятки разів менше, ніж передбачається поточними умовами.

Погоджені умови реструктуризації відповідають критеріям МВФ щодо стійкості боргу. Це означає, що з великою вірогідністю (наскільки це можливо оцінити в умовах екстремальної невизначеності) в наступні 10 років боргове навантаження буде помірним і за відсутності нових шоків дозволить уряду фінансувати всі бюджетні виплати в робочому режимі, не вдаючись до екстремальних заходів (на кшталт звернення до МВФ за новою програмою підтримки).

✍️ Ризики і запобіжники

Серед потенційних ризиків на неблизьке майбутнє 一 календар виплат стане набагато менш рівномірним, великі суми виплат в розмірі $5-6 млрд будуть припадати на 2034-2036. Але є надія, що до того часу Україна буде повноцінним членом ЄС та зможе скористатись всіма перевагами, включаючи, фінансову підтримку, підвищення рейтингів і зниження вартості запозичень.

📎 А в найближчому майбутньому нас чекає формальне голосування, яке, сподіваюсь, пройде успішно, і отримання технічного дефолтного рейтингу, яке, сподіваюсь, нікого не налякає».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 У ЄС хочуть безстроково продовжити санкції щодо заморожених росактиви. Це заспокоїть країни-партнери по G7, зокрема США

👉 Переказуємо головне зі статті на Financial Times:

▪️ Місяць тому країни G7 домовились виділити Україні $50 млрд, як кредит, відсотки за який сплачуватиметься з прибутків від росактивів.

▪️ Очільники G7 хвилюються, що кредит не буде погашений повністю, оскільки зараз санкції повторно застосовують лише кожні півроку.

▪️ За даними FT, сьогодні посли ЄС обговорять пропозицію по безстроковому продовженню санкцій по росактивих. Розглядають також і інший варіант 一 подовжити санкції із шести місяців до трьох років. Проте чиновники визнають, що лише перший, ймовірно, зустріне схвалення Вашингтона.

▪️ Санкції ЄС стосуватимуться європейської частки у загальній сумі з €260 млрд активів російського ЦБ (наприклад, у бельгійському депозитарії Euroclear заморожено €190 млрд).

▪️ Рішення мають схвалити усі 27 країн ЄС, зокрема й Угорщина, яка регулярно блокує рішення щодо допомоги Україні.

▪️ G7 також мають обговорити, як розділити відповідальність за виплату кредиту. Переважає ідея, що країни візьмуть частку позики, приблизно пропорційну їхньому ВВП: ЄС і США внесуть по $20 млрд, а Канада, Великобританія та Японія 一 решту $10 млрд.

▪️ Якщо країни ЄС не підтримають розширення санкцій, Єврокомісія може спочатку покрити більшу частку кредиту до €40 млрд, повідомляли двоє чиновників ЄС. Ця частка може бути скоригована до меншої суми, коли інші країни візьмуть на себе зобов’язання.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Український морський коридор став однією з найбільших перемог для економіки

👉 Про його роль у експорті, валютній виручці та зайнятості населення нагадала Олена Білан у останньому випуску нашого подкасту.

Олена 一 макроекономістка Dragon Capital та учасниця Наглядової ради ЦЕС.

З початком повномасштабки Україна майже повністю втратила експортні можливості морем. Через півроку вдалось домовитись про «зернову ініціативу», яка дозволила експортувати частину агропродукції.

У серпні 2023 з українських портів вийшло перше судно, безпеку якого гарантувала лише Україна, після того як Росія в односторонньому порядку вийшла з «зернової угоди».

🌾 За півроку стало зрозуміло, що морський коридор дозволяє експортувати набагато більше за «зернову угоду». У 2024 році Україна щомісяця імпортувала майже до-велико-воєнний обсяг агропродукції.

«Я не втомлююся це підкреслювати, наскільки це [морський коридор - ЦЕС] підтримує економіку. Це дало можливість завантажити виробничі потужності та знизити логістичні витрати», 一 говорить Олена Білан у нашому подкасті «Що з економікою?».

🚢 Експорт морем 一 це ледь не єдина можливість експортувати залізну руду та іншу металургійну продукцію.

Нагадаємо, що за перше півріччя 2024 виробництво сталі зросло більш, ніж втричі, а виручка за експорт руди сягла $1,37 млрд (+82% до аналогічного періоду минулого року). Більше про це тут.

«Незважаючи на те, що це сектор, який споживає на одиницю своєї продукції дуже багато енергії, в другому кварталі вони збільшили виробництво, порівняно з першим кварталом.

Вони імпортують електроенергію з Європи, цей імпорт недешевий, але він дозволяє компанії продовжувати виробляти. Збільшити виробництво дозволяють відкриті порти», 一 резюмує Олена Білан.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 13% і прогноз інфляції 8,5% до кінця року. Більшого падіння гривні очікувати не варто.

Далі коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Вгадав з обліковою. НБУ залишає її незмінною на рівні 13%, очікуючи інфляції в межах 8.5%, зокрема через тиск додаткових витрат бізнесу, підвищення акцизів, вичерпання ефекту попередніх врожаїв і впливу посухи на цьогорічний врожай.

І сповільнення інфляції до 6.6% у 2025, та до цільової інфляції (5%) у 2026.

📈 Прогноз зростання економіки НБУ підвищив до 3.7% і очікує 4-5% зростання в наступні роки.

Андрій Пишний вважає, що банківська система має достатній потенціал, щоб забезпечити потребу уряду у внутрішніх запозиченнях. Але для цього «важливо контролювати очікування по інфляції та девальвації».

➡️ Простими словами 一 активнішої девальвації гривні очікувати не варто. Та й рішення по обліковій ставці 一 це про зосередженість на втриманні інфляції.

Гривневі активи мають залишатися привабливими (про що і говорив раніше, коли коментував девальвацію гривні і очікував, що сильно далі не піде).

Наступного тижня НБУ очікує надходження $4 млрд зовнішньої допомоги, далі буле валютна виручка від нового врожаю та роботи морського коридору.

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук каже, що ефект від акцизів НБУ вже врахував у базовому сценарію і оцінює його у 0.4 п.п.

1% військового збору для юросіб вплине на інфляцію додатково, а решта ініціатив 一 істотно не вплинуть, через відповідне зменшення споживчого попиту та абсорбцію за рахунок прибутків.

📌 І трішки від себе:

Маємо залишитися в single digit інфляції цього року незалежно від формату підвищення податків.

І економіка далі буде рости 一 фіскальна політика справді м'яка, і залишиться такою за будь-якого підвищення податків. Держава витрачає значно більше, ніж вилучає з економіки, і це підтримує споживчий попит і бізнес.

Питання лише в тому, який сектор ростиме 一 формальний чи неформальний. Військовий збір для фізосіб та юросіб стимулюватиме тінь. ПДВ буде нейтральнішим для балансу між тінню та білим сектором».

Також від ЦЕС: «Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Побачили в тікток 😁

А дитинство — безкоштовний пробний період.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👉 Найкраще з поганих рішень 一 підвищення ПДВ, а не військового збору

Доєднались до спільної заяви аналітичних центрів про те, що урядова пропозиція підняття податків найбільше нашкодить бізнесу, що працює «в білу».

Чому найкращим з поганих варіантів є підвищення ПДВ?

«Підвищити ПДВ — найпростіше, ми просто змінюємо цифру і нічого не змінюємо в адмініструванні.

Навіть людина, яка повністю працює, не те, що в сірому, а навіть в чорному сегменті економіки (наприклад, торгує наркотиками чи контрабандою), все одно частково змушена платити ПДВ, тому що заїжджає на заправку, купує продукти, одяг.

А тиск виключно на білий бізнес призводить до послаблення конкурентоспроможності цього бізнесу, зменшення податкових надходжень по економіці загалом», 一 коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

✍️ Нагадаємо, що зараз основну ставку уряд пропонує на військовий збір: підвищення ВЗ до 5% для громадян, 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту), 5% ВЗ на мобільний зв’язок.

Деталі тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💵 Яким буде курс долара до кінця року?

Нова економістка ЦЕС зробила свій прогноз.

Результати шокуючі — продовження в нашому інстаграмі 🐶

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

💶 Перші €1,5 млрд доходів від заморожених російських активів підуть на закупівлю зброї

«Немає кращого символу чи використання грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя», – написала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

👉 Сподіваємось, цей крок стане прикладом для використання на користь України усіх заморожених активів Росії, а не лише відсотків.

Нагадаємо, що Україна має три сценарії, як отримати російські активи. І якщо прибутки від доходів та позика у $50 млрд від G7 уже затверджені, фінальним акордом має стати повна конфіскація та репараційний кредит. Детальніше про це ми писали тут.

🎙️ Раніше ми записали декілька подкастів на цю тему:

▪️ Ці гроші уже морально належать нам, давайте оформимо це юридично". Галушка про російські активи
▪️ Оксана Маркарова про пакет допомоги США, росактиви та лобіювання українських інтересів
▪️ Треба розробляти нову економічну зброю і тестувати її на Росії. Роман Сульжик

📍 Усі подкасти «Що з економікою?» на зручних платформах можна знайти за лінком.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Десять лідерів переробної промисловості збільшили дохід на 23% за рік 一 до 317,53 млрд грн

👉 Переказуємо головне з новини Opendatabot.

▪️ Третина від сукупного доходу лідерів припадає на 3 компанії групи СКМ Ріната Ахметова. На першому місці 一 Запоріжсталь (+20% до 56,4 млрд грн). Попри це, другий рік поспіль компанія зазнає збитків у розмірі 4 млрд грн. На другому місці — Камет сталь (+14% 一 43,07 млрд грн). Водночас збитки Камет сталь зросли в 1,4 рази та сягли 950 млн грн.

▪️ Також в першу десятку потрапили 2 компанії групи МХП Юрія Косюка із сукупним доходом 61,57 млрд грн або 19% від доходу усього рейтингу.

▪️ Компанія Інтерпайп Ніко Тьюб з групи EastOne Віктора Пінчука заробила 20,5 млрд грн — за рік дохід зріс на чверть. Більш помітно виріс чистий прибуток: майже вдвічі, до 4,95 млрд грн.

Щодо прибутків:

▪️ Найбільший приріст чистого прибутку показала Кока-Кола Україна. Чистий прибуток компанії виріс аж у 37 разів за рік — до 1,64 млрд грн. При цьому компанія посіла тільки 10 місце.

▪️ Рошен збільшив прибуток в 1,4 рази до 5,64 млрд грн

Компанії, які вийшли з рейтингу:

- Дніпросталь — 11,9 млрд грн доходу (+10% за рік);
- Дельта вілмар Україна — 11,06 млрд грн доходу (-6%);
- Нікопольський завод феросплавів — 9,5 млрд грн доходу (-6%)

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram