🍕 Український бізнес на піці: перевірка, прильоти, конкуренти

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Романом Боднаром, засновником мережі піцерій Pizza Hot та сервісу доставок їжі La ПʼЄЦ.

У листопаді внаслідок російського удару у Львові було повністю знищено виробництво Pizza Hot, і менш ніж за півтора місяця Роману та його команді вдалося відновити виробництво.

▪️ Як конкуренти хотіли вкрасти постачальників Pizza Hot після прильоту?
▪️ Хто прислав перевірки на бізнес одразу після відкриття?
▪️ Чи вбʼє ПДВ для ФОПів малий бізнес?

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію подкасту згодом додамо на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як незалежний енергетичний регулятор так і не отримав незалежність? 

Коли Україна почала євроінтеграційні процеси, однією з вимог було створення незалежного енергетичного регулятора 一 НКРЕКП. Проте ця ідея одразу зустріла жорсткий спротив. 

Про це говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з президенткою аналітичного центру DiXi Group Оленою Павленко.

«Одна з політичних сил пішла в Конституційний суд та поставила питання, чи взагалі в країні можливі будь-які незалежні органи, які існують окремо від законодавчої, виконавчої чи судової гілки влади. У 2019 році було видано рішення про те, що насправді не може бути жодних незалежних органів, усі вони мають бути частиною однієї з гілок влади. Це був удар не тільки по енергетичному регулятору, а й по всіх регуляторах, а також по антикорупційних інституціях.

Очевидно, НКРЕКП став частиною виконавчої гілки влади, частиною уряду. І хоча я пам’ятаю, як дуже багато міністрів на той час запевняли, що цілком може існувати орган при Кабінеті Міністрів, який усе ще буде незалежний, звісно, цього не сталося», 一 каже Олена Павленко.

У 2023 році президент сказав скасувати підвищення тарифів на воду — рішення одразу скасували. Так само підняття прайскепів 一 хороше, але неочікуване рішення без прорахованого впливу.

Повноцінне вирішення проблеми — це повертатися до Конституційного суду і вносити зміни до Конституції, про те, що в Україні існують незалежні органи, які є арбітрами для ринків. Але це неможливо під час дії воєнного стану.

«У короткостроковій перспективі можливі лише точкові кроки для часткового врегулювання ситуації. Зокрема, НКРЕКП подала до парламенту законопроєкт, спрямований на посилення незалежності регулятора. Є підстави очікувати, що парламент підтримає цей законопроєкт, з огляду на увагу до нього з боку МВФ та ЄС.

Треба змінити підхід до формування конкурсної комісії з відбору членів регулятора. До її складу мають входити незалежні та професійні фахівці, а не політично зручні кандидати. Якщо комісія не користується довірою, професійні претенденти не братимуть участі в конкурсі», 一 підсумовує Олена Павленко.

НКРЕКП має повернути собі роль ринкового арбітра і діяти на основі даних та аналізу, а не «сьогодні ми нічого не піднімаємо, завтра ми піднімаємо, і в результаті ми опинилися там, де ми опинилися».

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

✍️ Написали матеріал для Європейської правди про «фінансовий безвіз» з ЄС.

Чому реформа корисна (і неминуча) та скільки коштує зволікання.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Картинка ілюструє перебудову структури машинобудування під ВПК, показує, звідки беруться розриви кваліфікацій на ринку праці.

Дуже хочеться, щоб це була історія про наших нових чемпіонів, а не лише реквієм по старій індустріальної моделі...».

Джерело 一 Держстат, індекс промвиробництва.

(з допису заступниці директора ЦЕС Марії Репко).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

✍️ Шукаємо офіс-менеджера / адміністративного асистента в команду ЦЕС 

Вакансія передбачає повну зайнятість в нашому офісі у центрі Києва. 

Наш ідеальний кандидат / кандидатка:
• має вищу освіту (або завершує навчання);
• володіє англійською мовою щонайменше на початковому рівні;
• готовий(-а) працювати в офісі;
• попередній досвід роботи не є обов’язковим.

Що потрібно робити:
• забезпечувати щоденну роботу офісу та контролювати наявність офісних запасів;
• координувати роботу клінінгу, сервісних служб і взаємодію з бізнес-центром;
• вести базову адміністративну документацію;
• допомагати в організації співбесід та офісних процесів;
• зустрічати гостей офісу.

Що ми пропонуємо:
• гідну оплату праці за результатами співбесіди;
• роботу в організації, що співпрацює з міжнародними донорськими інституціями;
• можливість отримати практичний досвід у професійному середовищі;
• залученість до внутрішніх процесів організації.

📩 Чекаємо на резюме на пошту: office@ces.org.ua
(у темі листа вкажіть «Офіс-менеджер / адміністративний асистент»)

Будемо вдячні за поширення серед тих, кому це може бути цікаво.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

На кінець січня українці для дому і бізнесу накопичили портативних батарей (EcoFlow, Bluetti тощо) на 1,6 ГВт·год ємності.

Одночасно вони можуть віддавати до 3 ГВт — це майже стільки, скільки виробляє Південноукраїнська атомна електростанція.

Загалом імпорт електричних батарей минулого року сягнув рекордні $1,5 млрд, що у 2,5 раза більше за прямий імпорт електроенергії.

Графік: огляд економіки ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як металургія переживає відключення електроенергії?

Днями провели наш щомісячний огляд економіки, де обговорили вплив обстрілів енергетики на роботу підприємств. Ми запросили представників бізнесу: від ритейлу до металургійних заводів, а також представників уряду 一 НБУ та Мінекономіки.

👉 Переказуємо тези Олега Крикавського, директора із звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг» 一 найбільшого виробника прокатної сталевої продукції в Україні.

▪️ Завод в середньому зараз працює на 50% потужностей. У звичайних умовах підприємство споживає 400 МВт·год, проте через обмеження нині — 230–250 МВт·год, а ліміти можуть знижуватися до 70 МВт·год.  

▪️ Також високими залишаються тарифи на електроенергію, а контракти на її імпорт є дуже короткостроковими.

«Ми мали кілька випадків, коли не виконали обсяги споживання електроенергії, і наш трейдер продав її на ринку за 0 грн. Тобто ми за неї заплатили, але не отримали, були змушені скоротити виробництво й зазнали прямих збитків. Звісно, ми перебуваємо в діалозі з урядом щодо цього питання», — пояснили в компанії.

▪️ Ще однією проблемою для заводу став Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). У межах CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» опиняється в гірших умовах порівняно з європейськими виробниками, оскільки змушений сплачувати від $63 до $90 за тонну продукції залежно від її виду.

«Минулого року ми були доволі успішними на ринку ЄС, зокрема завдяки діям уряду — було досягнуто домовленості з Європейським Союзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. У 2025 році ми експортували на європейський ринок 1,2 млн тонн сталевої продукції з 3 млн тонн загального обсягу. Однак через Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) наші витрати зростають, і ми змушені зупинити один цех — блюмінг», — зазначив предстаник «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Олег Крикавський також повідомив про випадок пошкодження коксової батареї через відключення електроенергії внаслідок аварії в мережі.

«Ми з’ясовуємо, хто несе відповідальність. Але одна коксову батарею було втрачено. Коксова батарея — це фактично безперервний хімічний процес, який неможливо зупинити. Ми встановили промислові генератори для таких випадків, однак навіть для їх запуску потрібно щонайменше 16 установок», — пояснив Крикавський.

🔗 Послухати більше 一 за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

☕️ Продажі американо падають, продажі фільтру зростають — дослідження Poster.

(допис Родіона Єрошека, CEO сервісу Poster).

«За чотири роки продажі фільтру зросли на 35%. Американо за цей період виріс на 3,5%, але останні 2 роки показує спад.

Це при тому, що фільтр дорожче: фільтр в середньому коштує 67 грн, тоді як американо — 42 грн.

За загальними обсягами американо все ще попереду з великим відривом. Співвідношення продажів американо до фільтру в 2025 році було 8:1. У 2021 було 11:1 — тобто частка фільтру помітно зростає».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚆 Уряд компенсуватиме УЗ вартість пасажирських квитків. Ціни не зміняться, але компанія отримає більше інвестицій 

Минулого місяця в Укрзалізниці фактично оголосили дефолт 一 компанія призупинила виплати за своїми єврооблігаціями. 

Через війну, фінанси Укрзалізниці в критичному стані. Руйнування інфраструктури та рухомого складу, скорочення вантажних перевезень і традиційна збитковість пасажирських перевезень призвели до збитків у 7,4 млрд грн лише за І півріччя 2025 року.

Рейтингове агентство Fitch Ratings зафіксувало дефолт за цінними паперами Укрзалізниці на суму близько $1,1 млрд, та знизило кредитний рейтинг УЗ до рівня RD (обмежений дефолт).

Тож уряд виділяє 16 млрд грн до кінця 2026 року на часткову компенсацію Укрзалізниці вартості залізничних квитків для пасажирських перевезень дальнього сполучення. Адже вартість пасажирського квитка покриває лише близько третини витрат.

Для пасажирів нічого не зміниться: вартість квитків в купе, плацкарті та 2 класі Інтерсіті як і раніше, встановлюється та регулюється державою. 

Формування витрат буде прозорим та контролюватиметься Держаудитслужбою. 

Також серед позитивів нововведення:

▪️ включення у витрати інвестиційної складової, що дасть змогу Укрзалізниці підтримувати і розвивати мережу шляхів, закуповувати нові вагони тощо. 
▪️ стимул до ширшого доступу приватних компаній на ринок залізничних перевезень;
▪️ відповідність європейські моделі держзамовлення на пасажирські перевезення.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Український ОПК, експорт, залежність від Китаю та російська воєнна машина.

Гостя нового випуску подкасту «Що з економікою?» — Любов Шипович, засновниця благодійного фонду Dignitas.

До четвертої річниці повномасштабного вторгнення записали подкаст про розвиток української оборонки.

▪️ Чому українські та європейські виробники досі залежать від Китаю (спойлер: 🌱)?
▪️ Як не втратити інтелектуальні права з дозволом експорту зброї?
▪️ Що робити з тим, що держава завжди буде повільнішою за громадянське суспільство?

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію подкасту згодом додамо на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Учора прем’єр Словаччини розпорядився зупинити екстрені постачання електроенергії Україні

Словаччина не може в односторонньому порядку зупинити постачання електроенергії в Україну, оскільки обидві країни входять до єдиної європейської енергосистеми ENTSO-E. Навіть у разі спроби блокування комерційний імпорт продовжиться через словацькі мережі за участі інших країн.

🇸🇰 Як ще пов’язані Україна та Словаччина з точку зору економіки?

Переказуємо ключові тези з нашого дослідження про економічні зв'язки України та Словаччини у рамках проєкту «Мапа економічних зв’язків України з країнами ЄС». 

▪️ Торік Словаччина продала Україні 19% свого експорту електроенергії та 13% експорту боєприпасів. 

▪️ Україна закриває словацькі потреби промисловості: у 2024 році 99% імпортованої Словаччиною залізної руди мало українське походження.

▪️ З 2020 року Словацька Республіка стабільно залишається нетто-експортером щодо України. За минулий рік її торговельне сальдо перевищило €900 млн. 

▪️ Українці у Словаччині відчутно підтримують місцеву економіку. Минулого року українські біженці сплатили до словацького бюджету майже €217 млн податків та зборів. Це більше у понад два рази за суму, яку словацький уряд країни витратив на їхню підтримку (€89 млн).

▪️ Попри війну, в Україні продовжують працювати 90 компаній, пов'язаних зі Словаччиною. Вони дають роботу майже 2000 українцям і генерують €122 млн річного виторгу. Третина цих доходів (€39,9 млн) формується у транспорті та логістиці. 

▪️ Якщо раніше значна частина прямих іноземних інвестицій словаків була в Запорізькій області, то тепер вони релокувалися. Наразі 73% з них зосереджено у безпечніших регіонах, а саме у Києві, на Волині та Львівщині.

👉 Детальніше та з графіками за посиланням.

Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏭 Металургійне виробництво скорочується, а механізм CBAM ще більше б'є по українських виробниках

У січні 2026 року виробництво основних видів металургійної продукції (чавуну, сталі, прокату) скоротилося на 15–25% порівняно з груднем 2025 року. 

Експорт основної металургійної продукції також зменшився (сталі — на 25%, чавуну — на 27%, залізної руди — на 34%). 

Виробництво та експорт падають через високі витрати на енергопостачання, логістичні збої, нижчі ціни на залізну руду та слабший попит.

🇪🇺 З початку 2026 року для українських виробників почав діяти механізм CBAM, попри обговорення з Європейською комісією щодо перехідного періоду в умовах повномасштабної війни. 

CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це механізм вуглецевого коригування ЄС, який передбачає сплату мита на імпортні товари з високим рівнем викидів (сталь, цемент, алюміній, добрива, водень, електроенергія). Мета механізму — вирівняти умови для європейських і іноземних виробників, адже компанії в ЄС уже сплачують за свої викиди в межах системи торгівлі квотами (EU ETS).

Із 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати спеціальні CBAM-сертифікати. 

За оцінками GMK Center, запровадження CBAM вплине приблизно на 15% українського експорту (цемент, добрива, чавун і прокат тощо), а втрати експорту можуть сягнути $4,7 млрд у 2026–2030 роках, починаючи з $400 млн у 2026 році.

CBAM створює додаткові витрати для виробників і робить продукцію неконкурентною порівняно з європейськими або менш вуглецево інтенсивними виробниками.

Так, у межах CBAM «АрселорМіттал Кривий Ріг» 一 найбільший виробник прокатної сталевої продукції в Україні 一 опинився в гірших умовах порівняно з європейськими виробниками, оскільки змушений сплачувати від $63 до $90 за тонну продукції залежно від її виду. 

Про це на нашій події розповів Олег Крикавський, директор із звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг».

«Минулого року ми були доволі успішними на ринку ЄС, зокрема завдяки діям уряду — було досягнуто домовленості з Європейським Союзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. У 2025 році ми експортували на європейський ринок 1,2 млн тонн сталевої продукції з 3 млн тонн загального обсягу. Однак через Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) наші витрати зростають, і ми змушені зупинити один цех — блюмінг», — зазначив предстаник «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👥 Кількість українських біженців за кордоном сягнула 5,6 млн, але темпи виїзду у 2025 році зменшилися на 34%

(підготували на сайті ЦЕС сторінку з інтерактивними графіками та висновками про головне з дослідження).

Станом на січень 2026 року за кордоном через війну перебувають 5,6 млн українців — на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.

«Чисті» виїзди через західний кордон в 2025-му зменшилися в порівнянні з 2024-го (з 460 тис. до 300 тис. осіб).

Переважна більшість біженців — дорослі жінки (40%) та діти (30%). Найбільше українців у Німеччині (28%) та Польщі (23%).

📊 Презентуємо результати п'ятої хвилі нашого дослідження про українських #біженців.

👉 Найважливіші цифри:

▪️ За різними сценаріями, за кордоном можуть залишитися від 2,1 до 3 млн українців — на 300–400 тис. більше, ніж ми оцінювали раніше. Це може коштувати економіці від 2,3% до 10,1% ВВП щороку залежно від методології та бази порівняння.

▪️ Чистий виїзд чоловіків віком 18–22 роки у серпні–листопаді 2025 року становив майже 100 тис. осіб — це майже кожен сьомий чоловік відповідного віку та третина міграційних втрат 2025 року.

▪️ 43% біженців скоріше або точно планують повернутися до України — цей показник залишився на рівні попередньої хвилі (листопад–грудень 2024 року).

▪️ У разі скасування тимчасового захисту третина біженців (близько 1,2 млн) розглядатиме повернення в Україну — назавжди або тимчасово з перспективою повторної міграції. Водночас близько 20% не знають, що робитимуть у такій ситуації.

Що впливає на рішення повернутися?

🔐 За словами самих біженців, головною перешкодою для повернення є питання безпеки.

Водночас серед факторів, які могли б спонукати їх повернутися, вони називають не лише завершення війни, а й політичні та економічні зміни: вищий рівень життя, відбудову інфраструктури, зміцнення верховенства права і боротьбу з корупцією, а також вступ України до ЄС чи НАТО.

Щоб повертати українських біженців, ми рекомендуємо:

▪️ співпрацювати з країнами ЄС щодо механізмів повернення після скасування тимчасового захисту;

▪️ підтримувати постраждалі регіони та розвивати державно-приватні партнерства для відбудови;

▪️ створити спеціальні програми повернення та реінтеграції для молоді;

▪️ спростити визнання освіти та професійного досвіду, здобутих за кордоном;

▪️ забезпечити українцям свободу пересування та вибору місця проживання в межах ЄС на рівних умовах із громадянами ЄС.

👉 У дослідженні ми також виокремили чотири групи біженців. Більше про це, графіки та висновки 一 за посиланням.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Фінансова трагедія відкладається

МВФ ухвалив нову чотирирічну програму фінансування для України на $8,1 млрд. Найближчим часом Україна отримає перший транш — близько $1,5 млрд. 

💵 Це хороший знак щодо гарантій фінансування на 2026-27 роки, особливо в умовах угорських заяв про блокування €90 млрд. 

Виглядає так, що Євросоюз надав належні запевнення, що фінансування буде, і базові бюджетні потреби України будуть закриті.

Першим пріоритетом програми є впровадження виваженої фіскальної політики, включно з ухваленням обґрунтованого бюджету на 2026 рік, зменшення ухилення від сплати податків та забезпечення рівних умов конкуренції.

Нагадаємо, що МВФ погодився перенести умови з prior actions для нової кредитної програми – вимоги щодо запровадження ПДВ для ФОПів, мит на посилки, податку для цифрових платформ і збереження військового збору.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Скільки українських біженців можуть повернутися додому?

За нашими розрахунками, після закінчення війни до України за середнього сценарію повернуться 1,6 млн біженців. За кордоном (без урахування РФ та Білорусі) за середнього сценарію залишаться 2,7 млн.

⬇️ За песимістичного сценарію додому повернуться лише 1,3 млн українців, а за кордоном залишаться 3 млн. 

⬆️ Оптимістичний сценарій передбачає повернення 2,2 млн українців; за кордоном залишаться лише 2,1 млн біженців.

👉 Це результати нашої п'ятої хвилі дослідження про #біженців.

Повертатися більш схильні люди старшого віку, з середньою освітою, які не працюють. Це створить для України додаткові виклики у сфері реінтеграції таких громадян після завершення війни.

Для кожного зі сценаріїв (не)поверненння ми також провели оцінку пов’язаних втрат ВВП. Залежно від сценарію та методології, втрати можуть становити від 2,3% до 9,5% українського ВВП щороку. 

🔗 Детальніше в дослідженні за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

СРСР розпався, а будівлі залишились. Що не так з українською культурою?

У цьому випуску подкасту «Що з економікою?»:

▪️ Чому державні театри не можуть підняти ціни, коли квитки розкуповують за хвилини?
▪️ 32 тисячі закладів культури як спадщина радянської системи — чи потрібна нам така мережа сьогодні?
▪️ Чому середня зарплата в культурі майже вдвічі нижча за середню по економіці?

Гостя подкасту — Галина Григоренко, ексзаступниця міністра культури, учасниця Коаліції дієвців культури, співзасновниця Open Opera Ukraine, директорка з розвитку Kyiv Baroque Fest.

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію подкасту згодом додамо на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Діти 一 майже третина біженців

Продовжуємо розповідати про нову хвилю нашого #дослідження_про_біженців.

▪️ 31% біженців 一 це діти до 18 років.
▪️ 40% 一 дорослі жінки.
▪️ 29% 一 дорослі чоловіки.

37% родин біженців виїхали з дітьми до 18 років. У 2025 році активніше виїжджали повні родини з дітьми (26% від всіх хто виїхав, проти 17% у попередні роки).

За оцінками батьків, 47% дітей не повернуться в Україну. Найпесимістичніше оцінюють наміри повернення батьки дітей, які не вчаться в українських навчальних закладах.

Щоб сприяти поверненню дітей в Україну, ми рекомендуємо:

1️⃣ Розширити можливості складання НМТ за кордоном. Дозволити вступ на основі випускних іспитів у країні проживання з прозорим перерахунком балів у шкалу НМТ.

2️⃣ Спростити та здешевити процедуру визнання дипломів, отриманих у країнах ЄС. Доцільно створити “білий список” університетів і максимально цифровізувати процес. 

3️⃣ Зберігати зв’язок дітей з Україною — через українську освіту та вивчення українознавчих предметів, підтримку освітніх осередків за кордоном та організації офлайн-заходів. Організовувати короткі поїздки в Україну та співпрацювати з урядами інших країн щодо включення українських предметів (наприклад, української мови як другої іноземної) до шкільних програм. 

🔗 За посиланням велика інтерактивна сторінка з головними висновками та графіками з дослідження (а також його повна версія).

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram