🚢 Дунайські порти втратили свою привабливість

Після піку «популярності» Дунайських портів на початку повномасштабної війни обсяги перевалки падають, а логістика тут об’єктивно дорожча й повільніша, ніж у глибоководних портах.

(У деталях про це можна прочитати на каналі Блог економіста).

Наші дані з Трекера економіки України під час війни підтверджують це: експорт зернових через порти Дунаю повернувся до близьких до 2021 року рівнів.

Якщо влітку 2023-го через дунайські порти проходило 70% експорту зернових, то зараз — не більше 6%.

Навіть інвестиції й бюрократичні покращення не змінять головного. Після того, як відновилася робота українських морських портів, Дунайські порти 一 через економіку та географічні обмеження 一 залишаються радше резервом на випадок форс-мажору.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Куди поділись ПТУ, що в Україні з профосвітою і чи варто йти на зварювальника?

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємось з Дмитром Завгороднім, заступником міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку про професійну освіту в Україні.

• Як зменшення народжуваності та виїзд людей уже впливають на систему освіти?
• Чому в містах об’єднують десятки закладів профосвіти у 5–6 профільних і чи готові до цього громади?
• Які професії будуть потрібні через 10 років?

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Громади хаотично витрачають кошти в кінці року, аби їх не втратити. Це впливає на курс 
 
У грудні минулого року місцеві бюджети знову різко збільшили витрати: залишки на рахунках скоротилися майже вдвічі, а у Києві — більш ніж у 5 разів порівняно з листопадом. 

Це повторюється щороку і давно стало хронічною «болячкою» бюджетного процесу в кінці року.

Чому так відбувається?
 
Частина проблеми на стороні Міністерства фінансів: цільові кошти часто розподіляють із запізненням, діє правило «встигни до 31 грудня або поверни», а в умовах війни платежі протягом року обмежуються черговістю (спочатку оборонка, соціалка, а потім вже все інше).

Друга частина відповідальності — на громадах.

Не всі громади вчасно починають закупівлі, а плани змінюють уже протягом року. Тож трирічне бюджетне планування, яке знову запровадили для громад у 2024 році, на практиці не зовсім працює.

👉 Чому це погано?

Поспіх зменшує якість. Колись Кузьма Скрябін вів передачу «Шиканемо», де треба було за годину витратити призові кошти. Зрозуміло, що в таких умовах важко робити раціональні видатки. 

Що з цим робити?

В ідеальному світі, громади мають реально почати якісно планувати гроші на три роки, а уряд — не «забирати» кошти, які згорають в кінці календарного року. 

Навіть в умовах війни це дозволить зменшити грудневі піки і зробити бюджетний процес прогнозованішим — без щорічної «бюджетної лихоманки».

💲 Зокрема через аномальні витрати на кінець року, відбувається традиційний сезонний стрибок долара, що також впливає на макростійкість. Більше про це ми писали тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram    

Починаємо новий проєкт про економічні зв'язки України та ЄС 

Нещодавно на нашому сайті ми запустили сторінку, яку будемо наповнювати нашою аналітикою про торгівлю, інвестиції та взаємини в людському капіталі України та країн ЄС. 

Зараз там вже доступні матеріали про Чехію, Польщу та Італію, а далі будемо регулярно доповнювати сторінку новими країнами.

🇮🇹 Наприклад, кілька цікавих фактів про економічні відносини Італії з Україною: 

▪️ Італія — сьомий найбільший ринок для українського експорту. 
▪️ Metinvest має низку металургійних заводів в Італії, що входять до його європейського виробничого ланцюга. 
▪️ Близько 40% імпортованої Італією кукурудзи надходить з України, вона є ключовою для італійського тваринництва. 
▪️ Італія спрямовує 9% свого оборонного експорту до України.

👉  Більше про це читайте за посиланням. 

Публікації підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання»

У 2025 році українці сплатили на 21% більше податків, ніж рік тому. Здебільшого це ефект підвищення військового збору з 1,5% до 5%

🚬 Другим драйвером зростання стали акцизи на алкоголь, тютюн та інші підакцизні товари. Їх поступово підвищують з 2023 року, так Україна поступово підтягує податкові правила до європейських.

Втім у бюджеті на 2025 рік заклали дуже високі очікування щодо цих надходжень. Тому, навіть попри зростання, фактичні збори все одно не дотягують до плану.

Якщо порівнювати надходження з 2023 роком, то у 2025-му вони виросли на 72%. 

Нагадаємо, що МВФ та інші партнери постійно наголошують на тому, що Україні важливо максимально покладатися на власні доходи. Це потрібно, щоб зменшувати залежність від коштів донорів.

Графік: огляд української економіки у 2025 році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧑‍🏫 Міносвіти тестує нову модель оплати праці вчителям коледжів 

У свіжому випуску подкасту «Що з економікою?» Дмитро Завгородній, замміністра освіти і науки з питань цифрового розвитку говорив про те, що, як і в інших закладах освіти, в професійних коледжах не вистачає вчителів. 

🔨 Найбільший дефіцит майстрів виробничого навчання, оскільки зарплати багатьох професій на ринку значно перевищують зарплати вчителів. 

Інша проблема, за словами Дмитра, що зарплати майстрів у закладах освіти прив’язані до єдиної тарифної сітки. Тобто немає різниці, кого ти навчаєш — кухаря, кондитера чи оператора верстатів із ЧПК.

Тож в Міністерстві освіти запустили експеримент: кілька великих і спроможних закладів виводять з-під дії єдиної тарифної сітки. 

«Вони отримуватимуть кошти за послуги від свого міста, умовно на свій рахунок у банку, ніби вони надають послугу місту з навчання фахівців, і зможуть розпоряджатися цими коштами вільно: комусь зробити менше зарплати, комусь більше, на чомусь зекономити, якісь послуги аутсорсити і так далі. Подивимося, наскільки за тими самими ресурсами вони зможуть краще оперувати», 一 коментує Дмитро Завгородній.

Нагадаємо, що цього року у бюджеті закладено суттєве зростання зарплат усіх вчителів 一 від садочків до університетів.

«З січня посадовий оклад зросте на 30%, а з вересня буде ще більше підвищення — на додаткові 20%. Це точно не вирішує проблему, особливо з найбільш дефіцитними кадрами, але це крок до її вирішення», 一 резюмує замміністра освіти і науки.

Що ви думаєте про таку ідею Міносвіти?

👉 Послухати подкаст «Що з економікою?» на всіх платформах за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

❗️ Україна може не отримати $115 млрд через невиконання обіцяного партнерам

Україна пробуксовує з новою програмою МВФ на $8,2 млрд, перемовини про яку тривають з минулого року.

Щоб Фонд розпочав нову співпрацю з нами, депутати повинні ухвалити низку законопроєктів, спрямованих на мобілізацію доходів до бюджету:

▪️ Запровадження ПДВ для спрощенців.
▪️ Оподаткування посилок з-за кордону.
▪️ Оподаткування доходів з цифрових платформ.

Потрібні голосування у Верховній Раді можуть відбутися вже 10 лютого.

Настрої в Раді свідчать, що зібрати голоси за ці законопроєкти буде складно. Більше того, свої попередні зобов’язання — серед яких багато законопроєктів — ми теж не виконуємо. За підсумками 2025 року загальна ціна невиконаних індикаторів Плану України — іншої критично важливої програми допомоги — уже перевищила €3,9 млрд, які недоотримає бюджет. 

Ще більша проблема в тому, що до нової програми МВФ на $8,2 млрд прив’язаний кредит від ЄС на €90 млрд (Ukraine Support Loan). Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко на презентації 23-го моніторингу виконання програми МВФ та плану Ukraine Facility. 

Сукупна сума, яку Україна ризикує не отримати, не виконавши свої зобов’язання 一 це близько $115 млрд. Ці кошти критично необхідні для оборони і виживання країни.

👉 Переглянути повний запис події можна за посиланням.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох аналітичних центрів: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Попередні моніторинги можна знайти за посиланням: https://rrr4u.org  

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ВВП зріс на 3% у IV кварталі минулого року

З причин зростання:

▪️ Надолуження збору врожаю пізніх культур, зокрема кукурудзи, які активізували експорт та вантажні перевезення.

▪️ Бюджетні видатки з сезонним сплеском наприкінці року. Про хаотичне витрачання бюджетів в кінці кожного року ми писали тут.

▪️ Споживчий попит через зростання реальних зарплат та сповільнення інфляції.

Порівняно з попереднім III кварталом реальний ВВП зріс на 0,7% у сезонно скоригованому вимірі.

Загалом у 2025 році, за нашими розрахунками на основі даних Держстату, реальний ВВП зріс на 1,8%.

Це гірше більшості урядових та неурядових прогнозів (середня оцінка неурядових аналітиків – 2%) насамперед через посилення російських обстрілів по енергетиці.

За опитуванням Європейської бізнес асоціації, 80% компаній відчули вплив відключень електроенергії.

👉 До речі, 17 лютого о 16:00, будемо говорити про те як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу, та оглянемо основні зміни в економіці за місяць. 

Зареєструватися на подію можна за посиланням.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Save the date 一 26 лютого ми презентуємо оновлене дослідження про українських біженців 

Це буде вже наша п’ята хвиля дослідження, у ній ми:

▪️ оновимо оцінку кількості українських біженців за кордоном; 
▪️ аналізуємо виїзд молоді віком 18–22 роки;
▪️ досліджуємо чинники, що впливають на готовність повернутися до України;
▪️ визначимо рівень зайнятості та доходів українських біженців;
▪️ оцінимо їхню готовність до можливого скасування тимчасового захисту у країнах перебування.

У дослідженні ми використовуємо дані репрезентативного соціологічного опитування, проведеного у грудні 2025—січні 2026 року дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення ЦЕС.

Тож запрошуємо вас долучитися до презентації дослідження 26 лютого о 16:00 на платформі Zoom.

👉 Реєстрація доступна на нашому сайті за посиланням. 

👩‍👩‍👦‍👦 З дослідженнями про українських біженців за попередні роки можна ознайомитися на нашому сайті.

Ми вдячні Міжнародному Фонду «Відродження» за послідовну підтримку всіх п’яти хвиль дослідження про українських біженців та увагу до цієї теми.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вчора ми порахували, що за 2025 рік реальний ВВП (скоригований на зміну цін) зріс на 1,8%

Якщо ж подивитися на ширшу картинку, то ми все ще далеко від показників 2021 року. ВВП за 2025 рік на 20% нижчий, ніж було у 2021 році.

Графік: Трекер економіки під час війни.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Продовжуємо ділитися аналітикою про економічні зв'язки України та країн ЄС у рамках нашого нового проєкту. Цього разу досліджуємо Польщу. 

▪️ Польща займає 1-ше місце в експорті України, а також 2-ге місце в українському імпорті.

▪️ Найбільше Польща в Україну експортує військові та енергетичні товари: снаряди та набої, середні й легкі нафтопродукти, артилерію, БПЛА. Україна в Польщу експортує сировину та напівфабрикати: соняшникову й соєву олію, залізні руди, сталь, макуху.

▪️ 1,64 млн українців в Польщі 一 українська діаспора в Польщі складає близько 78% усіх іноземців країни.

▪️ За оцінками NBP, українські біженці додали близько 0,8 в.п. до середньорічного зростання ВВП Польщі у 2021–2023 роках (≈29% усього приросту), що підтримало економіку на тлі уповільнення продуктивності.

👉 Детальніше та з графіками за посиланням.

Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🥶 Як можна було краще підготуватися до цієї зими? Олена Павленко

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» спілкуємось з президенткою аналітичного центру DiXi Group, що працює у сфері енергетики та клімату, Оленою Павленко про прогалини в підготовці Києва до зими.

Говоримо зокрема про чотири фактори, які визначають роботу енергосистеми:

- кількість атак;
- наявність бекап-генерації або обладнання, яким швидко можна замінити пошкоджене;
- погодні умови, температуру;
- захист об'єктів.

Також у подкасті про:
▪️ запаси газу на наступний сезон;
▪️ бездіяльність енергетичного регулятора НКРЕКП;
▪️ проблеми з тарифами для населення (а більшою мірою проблеми з довірою до тарифної політики).

🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію подкасту згодом додамо на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 За рік інфляція знизилась з 15,9% до 8%. 

Що впливало на ціни протягом року? Переказуємо найцікавіше з останнього інфляційного звіту НБУ:

Рух цін вгору ⬆️

Імпорт. Через стрімке знецінення долара на світових фінансових ринках (непрогнозованість торговельної політики США, тиск на ФРС щодо пом'якшення монетарних умов) гривня до євро девальвувала на понад 13%. Через це імпорт для України подорожчав.

Витрати бізнесу. Через брак працівників, міграцію та мобілізацію 一 зарплати швидко зростали. До збільшення витрат підприємств також додалось активне використання генераторів, через великий дефіцит е/е наприкінці року.

Податкові зміни, особливо акцизи на тютюн і паливо, прив’язані до євро, штовхали ціни вгору. 

Рух цін вниз ⬇️

▪️ Кращі врожаї, особливо овочів.

▪️ Падіння світових цін на нафту. Нафта подешевшала через велику пропозицію (США, ОПЕК+, підсанкційні країни) та слабкий попит. Тож паливо не дорожчало так швидко, а разом із ним — і багато інших товарів.

▪️ Також зберігався мораторій на підвищення тарифів на окремі послуги ЖКГ для населення 一 ціни на природний газ, опалення та гарячу воду залишалися незмінними.

На кінець 2026 року НБУ планує вийти на показники інфляції 7,5%. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Демографічну ситуацію дуже гарно ілюструє кількість дітей у школі».

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку у нашому подкасті «Що з економікою?»:

У нас у 9 класі зараз вчиться 400 тисяч дев’ятикласників, а в 1 класі — близько 200 тисяч дітей. І це не кінець. Ми будемо ще мінімум 6 років щороку бачити, що дітей, які йдуть у перший клас, буде ще менше. Тому що ми знаємо, скільки їх народилося, ми можемо по свідоцтвах про народження це побачити.

Через 15 років саме вони будуть йти на практику, виходити на ринок праці. Тобто людей, які будуть у ресурсі працювати, буде набагато менше. А пенсіонерів, людей з інвалідністю, буде набагато більше. Буде багато багато різних соціальних виплат.

Тому треба інвестувати дуже багато в ті професії і спеціальності, які пов’язані з автоматизацією, з технологіями, бо продуктивність праці людей має ставати набагато більшою».

👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна на сайті ЦЕС за посиланням.

26 лютого о 16:00 онлайн презентуватимемо нову хвилю нашого дослідження про українських біженців, де ми зокрема порахували скільки дітей серед українських біженців за кордоном.

🔗 Реєструйтеся за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Долар втрачає статус «тихої гавані» — The Economist

З початку 2025 року долар втратив близько 10% від своєї вартості. У своєму матеріалі The Economist прогнозує, що це лише початок, адже інвестори втрачають віру в надійність американських активів через політику Дональда Трампа.

📉 Раніше іноземні інвестори та центробанки зберігали долари здебільшого в казначейських облігаціях США — вважається одним з найнадійніших активів у світі, оскільки забезпечені повною платоспроможністю уряду США.

Тепер сам американський уряд створює турбулентність через непередбачувану тарифну політику, підриваючи статус казначейських облігацій як «тихої гавані» та змушуючи інвесторів хеджувати (умовно «страхувати») інвестиції.
 
Зараз інвестори частіше вкладаються в акції американських компаній. Тобто долар стає залежним від фондового ринку США: якщо американські акції падають, інвестори продають не лише акції, а й долари.

Також центробанки інших країн скорочують роль долара в їхніх резервах: частка впала з 72% (1999) до ~57%; зростають вкладення в золото та інші валюти.

🏦Призначення Кевіна Ворша головою ФРС додає невизначеності через його лояльність до Трампа. Інвестори побоюються, що монетарна політика перестане бути незалежною.

The Economist попереджає, що тепер вирішальною є динаміка фондового ринку: якщо американський техносектор перестане приносити високі доходи, то почнеться масштабний відтік капіталу.

Цей сценарій вже знайомий після краху доткомів у 2000-х роках — тоді долар втратив 40% вартості.

👉 Повний матеріал за посиланням.

Додамо, що вчора директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила, що не очікує змін у ролі долара у світі найближчим часом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💵 Міжнародні резерви оновили рекорд 一 $57,7 млрд у січні. Це означає, що Україна має достатньо ресурсу для підтримки курсу гривні та виплат за зовнішнім боргом.

У січні НБУ провів валютних інтервенцій на $3,7 млрд, зокрема для підтримки курсу.

Загалом протягом 2025 міжнародні резерви НБУ зросли на 30,8%. Скільки отримали:

• Головним фінансовим донором у 2025-му був ЄС, який надав $32,7 млрд.

• ОВДП в іноземній валюті принесли близько $3,3 млрд припливу резервів.

• Зростання курсу EUR/USD і подорожчання золота сприятливо вплинули на розмір резервів, додавши до них понад $5 млрд.

Скільки витратили: 

▪️ $10 млрд витратили на виплати за зовнішнім боргом, з яких $3,2 млрд — МВФ.

▪️ $36 млрд НБУ витратив на валютні інтервенції.

Про те, що таке валютні інтервенції, і яким би насправді був курс долара в Україні без них 一 ми говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком.

Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

❄️ «Київ проживає найгірший сценарій проходження зими для енергетики», 一 Олена Павленко, президентка аналітичного центру DiXi Group 

👉У грудні DiXi Group моделювали різні варіанти проходження зими 一 зараз найгірший:

«На жаль, у нас працює зараз найгірший сценарій. Це коли є поєднання низьких температур і дуже високої активності атак. Два фактори з чотирьох, на жаль, найгірші. [...] Я думаю, в якийсь момент ці питання будуть ставити київській адміністрації. Чи були всі райони правильно забезпечені генераторами, чи було щось, як можна було швидко перезапустити котельні [...] 

Я не бачила жодних зведених даних про те, скільки ми втратили у теплопостачанні. Я думаю, що ми все ще в процесі підрахунку і ми все ще в процесі втрат. Якісь цифри нам або київська адміністрація, або Міністерство енергетики, або Міністерство розвитку громад розкаже ближче до кінця зими і кінця опалювального сезону. А зараз усі сили кинуті просто на те, щоб зберегти те, що є», 一 каже Павленко.

У нашому подкасті «Що з економікою?» Олена Павленко з DiXi Group, які спеціалізуються на дослідженнях енергетики, розповіла про 3 фактори, окрім російських атак, від яких залежить тепло- та енергопостачання:

1️⃣ Наявність обладнання, щоб швидко замінити пошкоджене.

2️⃣ Погода.

«Чим нижче падає температура, тим складніше будь-яким електрикам, технікам мати справу з ремонтами», — пояснює Павленко.

3️⃣ Захист об'єктів.

«Чим більший об’єкт, тим складніше його обкласти чимось. Великі об’єкти генерації потребують протиповітряної оборони і складних артилерійських систем. [...] Якщо це великі об’єкти, своїми силами, якимись залізними конструкціями, навряд чи ти справишся», 一 резюмує президентка DiXi Group.

🎧 Чи допоможе нещодавнє підвищення прайскепів та зростання імпорту українській енергетиці, чи ж залишається лише чекати на весну і зменшення споживання — слухайте у повному випуску подкасту «Що з економікою?» за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🇨🇿 Продовжуємо розповідати про економічні зв’язки України та країн ЄС. Цього разу в фокусі Чехія:

▪️ В Україні працює понад 200 чеських бізнесів. Один з них — Czechoslovak Group, виробник озброєнь, отримав 40% свого глобального доходу у 2024 році саме з України. 

▪️ Присутність українського бізнесу в Чехії невисока, втім продовжує рости у логістиці та безпеці.

▪️ До повномасштабного вторгнення, Україна експортувала до Чехії переважно залізні руди та ізольовані кабелі. Після початку повномасштабного вторгнення зріс експорт агропродукції. Чехія дедалі більше експортує в Україну енергетичну продукцію.

▪️ Українці — найбільша спільнота іноземців у Чехії (~567 тис. осіб). Так само, до речі, у Польщі. Більшість з діаспори успішно інтегрується в суспільство, оскільки 60% — вже працевлаштовані, 70% мають хороший рівень життя.

▪️ Чехія займає 16-те місце серед ринків для українського експорту та 7-ме місце в українському імпорті. Наша частка в чеському імпорті з країн поза ЄС становить лише приблизно 1%.

▪️ Чехія — нетто-експортер з торговельним балансом €1,4 млрд.

👉 Більше про співпрацю з Чехією та іншими країнами — на сторінці проєкту.

Публікацію підготовлені за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не відображає поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР «Єднання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Європа, хоч і не вся, стає гарантом підтримки для України — дані Kiel Institute

Попри повне припинення підтримки від Сполучених Штатів, загальний рівень допомоги Україні залишився відносно стабільним. Європа різко збільшила військову (+67%), а також гуманітарну та фінансову (+59%) підтримку.

Утім, навіть із зусиллями Європи, сумарний обсяг військової допомоги впав на 13% у порівнянні з середнім показником попередніх років.

Варто відзначити, що структура фінансування стала більш організованою. Якщо раніше кошти надходили від різних донорів хаотично, то тепер 90% грошової допомоги йде централізовано через інституції ЄС (порівняно з 50% у 2022 році). У такий спосіб економічний тягар розподілився справедливо і пропорційно до ВВП кожної країни.

Проте, цей принцип солідарності не спрацював у сфері постачання зброї. Військова допомога тепер тримається на плечах Німеччини, Великої Британії та країн Північної Європи. Натомість Східна та Південна Європа фактично самоусунулися, скоротивши надання озброєння до критичного мінімуму. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 У січні Україна імпортувала рекордний за всю історію обсяг електроенергії 

Після підвищення прайскепів всередині січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт електроенергії. 

Уже 21 січня Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 41 ГВт·год на суму $117 млн. Місячний імпорт також був рекордним (896 ГВт·год у січні порівняно з 640 ГВт·год у грудні).

Що ще допомагає бізнесу втриматись на плаву під час масованих обстрілів електроенергії 一 будемо говорити на нашій події уже наступного вівторка, 17 лютого о 16:00.

🔗 Зареєструватися за посиланням.

Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram