Рівень міжнародних резервів вважається нормальним, якщо він покриває 3 місяці майбутнього імпорту країни.

🌐 Маємо цікаву мапу, де видно, скільки місяців майбутнього імпорту можуть покрити різні країни ЄС.

Кілька висновків:

🔹 В Україні — 5,2 місяці. Рівень резервів залишається на рекордному рівні ($38,5 млрд), що слугує подушкою безпеки у разі відсутності фінпідтримки від партнерів.

🔹 З країнами Єврозони це працює по-іншому. Їм не потрібно проводити інтервенції, бо євро — це і так резервна валюта. Тому те, що Німеччина чи Франція мають малий рівень резервів — цілком нормальна історія.

🔹 Не є членами Єврозони і при цьому мають низький рівень покриття майбутнього імпорту Угорщина (2,7) та Швеція (2,3). В такій ситуації, коли відбуваються якісь збої з короткостроковим імпортом, Центральний банк вимушений девальвувати валюту. Або ж вводяться валютні обмеження, щоб зберегти резерви.

🔹 Якщо ж показник покриття майбутнього імпорту занадто високий, як у Швейцарії (22 місяці), то країна втрачає можливість інвестувати ці кошти більш продуктивно. Наприклад, в інші сфери або активи, які дадуть вищі дивіденди.

📊 Більше цікавої інформації та графіків можна знайти у нашому огляді економіки за січень та у Трекері економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🏦 У 2023 році банки сплатили 73,4 млрд грн податку на надприбуток — це вдвічі більше, ніж за останні 15 років

При цьому їхня ліквідність продовжила бути на рекордному за останні 7 років рівні, сягнувши 226 млрд грн.

👉 Фактори високої ліквідності:

▫️ збільшення державних видатків;
▫️ інтервенції НБУ з продажу іноземної валюти;
▫️ сезонне зростання грошових потоків наприкінці року;
▫️ високі ставки за депсертифікатами та облігаціями внутрішньої держпозики.

У наступному році можна очікувати подальше зростання ліквідності, але багато у чому це залежатиме від рівня держвитрат та дефіциту держбюджету.

📊 Більше цікавих графіків у нашому Трекері економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

❗️Економіка під час війни зменшилась 一 апетити правоохоронців залишились

Кілька тез з нашого щомісячного огляду економіки. Спецтема лютого 一 тиск на бізнес. Хто ще не мав часу послухати подію, залишаємо посилання.

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен в Україні: «Очевидно є негласний план із додаткових зборів з підприємців. Ми частіше чуємо від бізнесу, який звертається до нас, як скаржники чи учасники дискусій, що до них приходять податківці і кажуть, дайте нам хоч щось, хоч якесь порушення, щоб ми оштрафували вас, інакше нас у центральну чи регіональну податкову не пустять назад».

Денис Малюська, міністр юстиції України: «Бізнес, який працював би в Україні чесно 一 ставав здебільшого неконкурентним. Такі в нас економіко-культурні правила життя складались. Рано чи пізно бізнес якимось чином заходить в сіру зону: землю оформили на АТОшників, 200 людей працюють в одному місці через ФОПи. А за умов корумпованих правоохоронців, які не втручалися, воно тим більше працювало ефективно.

Зверну увагу, в абсолютній більшості випадків, на моє переконання, коли йде мова про скандали щодо тиску правоохоронців на бізнес, злочин дійсно відбувався. Інша справа, наскільки широке коло охоплюється, чому правоохоронців вибирають один злочин, а не реагують на інші, яка соціальна небезпека злочинів 15-річної давнини».

Ярослав Железняк, нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики: «Якщо ми, економісти, сприймаємо зменшення економіки, як економічний факт, то правоохоронці це називають зменшенням кормової бази.

Вперше в історії України на одному телефоні в Офісі Президента, у конкретного заступника Татарова, сконцентрована влада над БЕБ, ДБР, СБУ, Генпрокуратурою і Нацполіцією.

Враховуючи дуже слабку інституційну систему, включаючи Кабінет Міністрів, парламент, зараз повністю втрачений будь-який контроль і будь-яка відповідальність правоохоронної системи».

🎙 Послухати подію та прочитати презентацію ключових змін в економіці за січень можна за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⚡️У лютому Україна відновила експорт електроенергії

Починаючи з січня комерційний чистий імпорт скоротився майже вдвічі до 117 ГВт·год.

Уже наприкінці першої декади лютого система була збалансована, що дозволило відновити експорт української електроенергії до Молдови, Польщі, Румунії та Словаччини.

📈 Зі зростанням експорту та зменшенням обсягів імпорту електроенергії чистий експорт знову став позитивним у середині лютого.

Загалом, у 2024 році енергосистема працює стабільно, з помірно високим навантаженням. Перебої в роботі енергосистеми мають локальний характер і швидко усуваються.

Якщо у січні перебої в електропостачанні були спричинені переважно погодними умовами, то останнім часом 一 російськими обстрілами поблизу державного кордону або лінії фронту.

📊 Прослідкувати динаміку експорту електроенергії та інших секторів за час війни можна в нашому інтерактивному Трекері економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

📉 Очікування бізнесу продовжують погіршуватися

У січні індекс очікувань ділової активності НБУ впав до 41 (45,7 у грудні), що нижче «нейтрального» рівня у 50 пунктів.

👎 Зокрема, на погіршення вплинули посилення інтенсивності бойових дій, невизначеність щодо строків та обсягів надання зовнішньої фінансової допомоги, зростання виробничих витрат на посилення кіберзахисту (кібератаки на Київстар, датацентр «Парковий») та інше.

Економічні настрої громадян також стабільно погіршуються.

📊 Так, за даними щотижневих опитувань у телеграм-каналі нардепа Ярослава Железняка, минулого тижня економічні настрої досягли антирекорду 一 77% опитуваних вважають, що економічна ситуація погіршуватиметься.

Графік: Презентація огляду економіки у січні.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Надходження до зведеного бюджету у 2023 році порівняно з довоєнним 2021.

👉 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«З великих джерел податкових надходжень вище інфляції виросли тільки ПДФО та внутрішній ПДВ. ПДФО зрозуміло чому 一 грошове забезпечення СОУ.

Внутрішній ПДВ 一 через істотне зменшення відшкодування ПДВ відносно надходжень, та в цілому істотно жорсткіше адміністрування.

Податок на прибуток, ПДВ та акциз з імпорту, з поправкою на інфляцію, просіли трішки більше, ніж економіка. З прибутками компаній тут +/- зрозуміло, там не лінійна залежність.

А от імпортні акцизи та ПДВ 一 тут частково пільги, частково чорний ринок та контрабанда. Наприклад, спад білих продажів тютюну, починаючи з вересня, виглядає плачевно. Митниця, БЕБ і Нацпол недопрацьовують на мільярди гривень. Щомісяця.

Доходи від ренти 一 це світова цінова кон'юнктура, плюс втрата активів та експорту (руди) через війну.

🌐 Гранти 一 на другому місці. Цьогоріч такої суми не буде й близько, бо допомога від США якщо і буде, то, маю таке передчуття, не у формі грантів. Кошти від ЄС, МВФ та більшості інших донорів ідуть кредитами, тобто не потрапляють у пряме фінансування бюджету.

Ну і прибрав тут власні надходження бюджетних установ, які склали майже третину надходжень до держбюджету в 2023, бо переважно тут облікування оборонної допомоги, це неліквідні, хоч і дуже важливі надходження».

📌 З презентацією ключових змін в економіці України за січень можна ознайомитись тут (доступна англійською, незабаром буде доступна українською).

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🔥 Огляд економіки у січні 一 головне.

Для тих, хто ще не встиг подивитись нашу щомісячну подію, присвячену огляду економіки зі спецтемою цього місяця 一 тиск на бізнес, ми підготували короткі підсумки.

Макроекономічні тенденції: ВВП зріс на 5,7% у 2023 році, але відновлення сповільниться у 2024 році та надалі. Довіра бізнесу, як і споживчі настрої, знижуються.

🌾 Галузевий аналіз: Експорт агропродукції залишається високим завдяки морському коридору та сприяє рекордно високому загальному експорту.

Енергетична система України стабільна, так само як і виробництво чорних металів, хоча й далеке від довоєнного рівня.

Монетарно-валютний сектор: Інфляція сповільнюється ще більше; міжнародні резерви високі, а облікова ставка стабільна.

📈 Банківський сектор: Банки працюють досить добре, ліквідність на найвищому рівні, кредитні ставки демонструють тенденцію до зниження, а кредити та депозити зростають.

Бюджетний сектор: Отримавши лише $0,4 млрд іноземного фінансування в січні, Україна була змушена відкласти бюджетні видатки, щоб пережити цей місяць.

📌 Більш детально про кожну з тем ви можете дізнатись з презентації, яку підготували експерти ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Сьогодні польські фермери знову розсипали українське зерно — цього разу на залізниці, зупинивши таким чином потяг, який віз збіжжя до Німеччини.

💬 «Ми бачимо, що в Польщі надзвичайно легко будь-кому використовувати перекриття кордону з Україною як інструмент шантажу.

Якщо українські підприємці, які мають людей, спроможність виробляти, будуть переносити виробництво з України до сусідніх країн 一 це стане набагато більшою втратою, ніж втрата якихось податкових надходжень в найближчі періоди», 一 розповідає директор ЦЕС Гліб Вишлінський в інтервʼю для Радіо НВ.

Зокрема, голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев прогнозує втрату 7,7 млрд грн надходжень, якщо кордон не буде деблокований до кінця місяця. А у листопаді за підрахунками Митної служби через блокування кордону український бюджет недоотримав 9,8 млрд грн.

➡️ В українській економіці дуже багато виробників, секторів, які є природною ланкою в ланцюгах створення вищої доданої вартості у ЄС.

🚢 Те саме зерно нам зараз набагато дешевше експортувати морем і вже йдеться про експорт морем повною мірою, починаючи з жовтня-листопада минулого року, коли Збройні сили забезпечили можливість експорту з портів Одеси.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

◾️ У січні Україна стрімко наростила експорт залізної руди — це повʼязано з розширенням роботи морського коридору (графік у коментарях)

👉 Натомість, виробництво чорних металів і далі зберігає темпи, далекі від довоєнних обсягів. Цій темі ми приділили окремий час у нашому щомісячному огляді економіки.

У 2023 році споживання сталі в Україні зросло на 20%, насамперед завдяки реалізації державних проєктів.

Хоча обсяги виробництва втричі нижчі, ніж до повномасштабного вторгнення, це все рівно у 1,5-2 рази вищі, ніж у січні 2023 року.

У 2024 році учасники ринку очікують, що такі темпи зростання збережуться.

Основні напрямки експорту – Польща (53%) і Туреччина (14%).

📊 Більше секторального аналізу української економіки у нашому Трекері.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🛃 Вийшов дайджест про результати роботи Митниці за січень.

Аналітику для дайджесту надавали експерти проєкту «Економічний хаб» Abt Britain та ЦЕС.

🪖 Спецтемою місяця стала передача конфіскованого майна до ЗСУ.

З початку повномасштабної війни та станом на 17 січня 2024 року Держмитслужба передала на оборонні потреби конфіскованих товарів та транспортних засобів на 473,9 млн грн.

Найбільші за вартістю:

● автомобілі – на 197,4 млн грн;
● майно військового призначення – на 59,1 млн грн;
● цигарки – на 45,2 млн грн та інші тютюнові вироби – на суму 1,9 млн грн;
● запчастини до авто – на 18,7 млн грн;
● одяг та взуття – на 17,8 млн грн.

Також ключові підсумки:

Надходження до бюджету від Митниці: 47,3 млрд грн 一 на 30,3 % більше плану (36,3 млрд грн). Зростання з попереднього місяця 一 грудня 2023 р. 一 6,0 % (+2,7 млрд грн).

Динаміка експорту/імпорту: Кількість декларацій на ввезення у січні дещо уповільнила зростання, а приріст декларацій на вивезення, навпаки, прискорився.

Авторизованих економічних операторів (АЕО, особливий статус, що надає суттєві спрощення) стало на 3 підприємства більше, що приблизно відповідає середньомісячному показнику нових АЕО у ІІ півріччі минулого 2023 року.

Динаміка порушень: Кількість справ про порушення митних правил (ПМП) у січні. зросла помірно (+4,1 %), а от їх вартість зросла вдесятеро 一 з 222,5 млн грн у січні 2023 року до 2 млдр грн у січні 2024 року. Найбільша сума порушень традиційно фіксується за статтею 483 “Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю Митного кодексу України”

Фінансування: Бюджетне фінансування ДМС наприкінці бюджетного року у грудні 2023 р. традиційно збільшилося, що є типовим для державних органів.

🖇 Ознайомитися з дайджестом детальніше можна за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Скільки грошей залишилось у росії на фінансування війни?

🎙 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з фінансистом та керівником відділу стратегічного планування в міжнародній фінансовій компанії Finteum Андрієм Нестеруком ми спробували оцінити стан російської економіки.

🔎 У росії залишається багато золотовалютних резервів, які вони не хочуть витрачати до останнього 一 офіційно $585 млрд, приблизно $300 млрд з яких заморожені.

«Формально не можна за рахунок золотовалютних резервів фінансувати бюджет, але, звичайно, є стандартна процедура, коли Міністерство фінансів випускає облігації, які потім викуповує Центробанк Росії. І якщо з’являється попит на валюту, його задовольняють золотовалютними резервами.

Росія поки що цього не робила. На мій погляд, вони дуже бояться. Золотовалютні резерви для путіна є стратегічною річчю 一 це ознака його могутності і гарантія встояти проти Заходу», 一 каже Андрій Нестерук.

🗄 Грошей з Фонду національного добробуту, куди росія відкладала нафтогазові доходи і з якого зараз здебільшого фінансує війну, вистачить приблизно на рік:

«У росії залишилося офіційно 5 трильйонів рублів таких ліквідних активів. Реально, у найкращому випадку 一 це 4,3 трильйони, але із них Росія вже 900 мільярдів направляє фактично на порятунок Газпрому, для якого раніше підвищили податки.

Залишається менше, ніж 3,5 трильйони 一 це насправді дуже малі гроші і абсолютно недостатні ні для яких подвоєних військових витрат, про які заявляв путін», 一 пояснює Андрій Нестерук.

👉 Про те, яких ще способів шукатиме російська влада, щоб профінансувати агресію і чим це загрожує російській економіці слухайте у новому подкасті «Що з економікою?».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Пʼять пунктів з урядового плану дій-2024, на які варто звернути увагу

💡 Думка директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Українського Радіо.

Середньострокове бюджетування

Навіть під час війни грудень — це місяць, коли всі намагаються витратити річні бюджети. Ми спостерігали, як під снігом відбувались якісь дорожні чи будівельні роботи, тому що треба освоїти гроші.

Перехід на трирічне бюджетування дозволить створювати довшу рамку для фінансування великих проєктів.

🏦 Фінансування програми доступних кредитів 5-7-9%

Це найбільша проблема для уряду. Програма дорога, у ній є багато великих кредитів. І компенсується достатньо великий розрив між ринковою відсотковою ставкою за кредитами і ставками, за якими видаються ці пільгові кредити.

На сьогоднішній день є навіть суттєва заборгованість держави перед банками за цією програмою. Тому й багато планів уряду обмежені фінансовими проблемами.

📎 Дерегуляція в умовах війни

Під час війни з великою ймовірністю доведеться говорити про підвищення податків або про закриття тих можливостей мінімізувати податки, які є в Україні.

Тому потрібно створювати умови, щоб бізнесу дихалося легше. І зняття зайвих регуляторних бар'єрів очевидно зменшить навантаження на підприємців.

🌾 Відкриття 15 нових ринків для експорту української продукції, зокрема, аграрної

​​Конфлікт, який виник на польському кордоні, не означає, що весь світ проти купівлі української продукції. Поляки просто були вражені масштабом експорту українського зерна.

Серед країн ЄС найбільшим споживачем, наприклад, української кукурудзи була Іспанія. І зараз іспанські харчовики абсолютно щасливі, що у них знову відновився морський канал постачання до Іспанії українських зернових.

🚍 Транспортна стратегія до 2030 року

У перший рік війни Міністерство інфраструктури активно залучало фінансування на розбудову кордону з Румунією. З цією країною у нас немає політичних проблем, як з Польщею.

В разі проблем з українським морським експортом є можливість доставляти товар до румунського великого порту Констанца. Тому зараз транспортна стратегія великою мірою сфокусована на вирішенні усіх потенційних проблем — від безпекових до політичних.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

📊 Цікавий графік на Економічній Правді про польський експорт в Україну.

▪️ Найбільше поляки експортують в Україну корм для тварин, молочну продукцію та готову продукцію з зернових. Це продукція, яка швидко псується і зазвичай перевозиться автівками, тому полякам, не менш, ніж українцям важливе автомобільне сполучення.

▪️ З українського боку основний попит на експорт суходолом формують виробники продукції з високою доданою вартістю, продуктів, що швидко псуються, а також аграрії, які працюють неподалік кордону. Іншу продукцію ефективно експортують портами.

Як повідомляє Forbes українська влада обговорює заборону імпорту з Польщі.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⚡️ Україна та МВФ домовились про третій перегляд програми і наступний транш на $880 млн

Тепер це рішення має затвердити Виконавча рада Фонду, засідання якої заплановане на березень.

🔔 МВФ відзначив вчасне виконання програми. Всі маяки та кількісні критерії ефективності виконуються. Крім одного — є незначне недотримання нижньої межі податкових надходжень через блокування кордонів.

Нагадаємо, що всього цього року Україна очікує від МВФ $5,4 млрд. Загалом програма розрахована на чотири роки обсягом $15,6 млрд.

👉 А більше про те, як Україна виконує умови МВФ за програмою можна почитати у наших моніторингах, які ми здійснюємо спільно з іншими аналітичними центрами у рамках Консорціуму #RRR4U.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися