🧐 Що не так з санкціями проти росії?

Вчора зʼявилась новина про те, що ЄС погодив новий пакет санкцій, вперше спрямованих проти китайських та індійських компаній, які підтримують рф.

📌 Темі санкцій ми присвятили останній випуск подкасту «Що з економікою?», куди запросили Андрія Нестерука, фінансиста та керівника відділу стратегічного планування в міжнародній фінансовій компанії Finteum.

Його погляд на ефективність санкцій:

1️⃣. Санкції проти рф не були слабкими 一 проблема була у дизайні та послідовності дій.

«Через те, що у 2022 році обмежили російський імпорт, але майже не обмежили експорт, росія мала шалений профіцит торговельного балансу, який дозволив покрити відтік капіталу.

Якби не було санкцій на відтік капіталу та імпорт, але при цьому були би хоч якісь санкції на експорт, росії довелося би адміністративно обмежувати відтік капіталу. І тоді доступна частина золотовалютних резервів витралася би.

Нам всім було трошки легше від того, що росіяни не могли купувати західні товари. Але якщо відійти від емоцій до сухої раціональності, нам краще, щоб росіяни понапивалися дорогим західним віскі і витратили на нього купу грошей».

2️⃣. Вторинні санкції, передбачені за порушення первинних санкцій потрібно було вводити раніше.

«Стандартна проблема з санкціями 一 це можливість їх обходити. Росія ефективно користується винятками у різних країнах, зокрема в ОАЕ, де зареєстровано багато компаній, які перевозять російську нафту. Треба працювати далі над ціновою стелею для нафти та газу. Стеля для нафти 一 це ідеальна санкція, для Заходу вона дає тільки плюси, для росії 一 тільки мінус».

🎙 Послухати новий подкаст «Що з економікою?».

📃 Текстова версія за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Звідки береться розбіжність в даних про польський експорт до України?

Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

Згідно даних Євростату, у 2023 році з Польщі в Україну виїхало товарів на €11.4 млрд.

А згідно даних нашої митниці, в Україну в'їхало польських товарів на ~€6.1 млрд ($6.6 млрд).

Куди між польською та українською митницею зникли товари на €5.3 млрд?

У коментарях до допису розбіжність пояснив заступник Міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка.

«Це системна проблема, яка існує 20 років. Експорт рахується по країні призначення, а імпорт по країні походження. В силу того, що Польща прикордонна країна ЄС, то в ній розмитнюються товари не лише з Польщі, а і з інших країн ЄС. Також і товари з третіх країн, які спочатку були розмитнені в ЄС, а потім продавалися до України через Польщу.

З війною потік таких товарів збільшився, тому і різниця виросла. Зазвичай, вона десь в районі 1 млрд євро», 一 розповів пан Качка.

🎙 До речі, радимо послухати наш подкаст «Що з економікою?» з Тарасом Качкою про особливості польських протестів та агрополітику ЄС, залишаємо посилання.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇺🇦 Україна вже у березні може отримати близько $9 млрд міжнародної допомоги 一 що дозволить повернутися до більш стабільного фінансування видатків

👉 Про це говорить економіст ЦЕС Максим Самойлюк в коментарі для Укрінформ.

Україна погодила на рівні експертів черговий перегляд програми МВФ, що дозволить нам отримати $890 млн. До кінця березня Україна також розраховує отримати додаткові $1,8 млрд від Японії та перший транш від ЄС на €4,5 млрд.

🇺🇸 Також ми очікуємо на допомогу від США, яка, зокрема, включатиме $8 млрд бюджетної підтримки.

«У цілому отримати $37 млрд міжнародної бюджетної допомоги з потреб цього року цілком реально. Але досі є ризик того, що фактична допомога буде меншою.

У цьому випадку уряду доведеться шукати додаткові шляхи мобілізації внутрішніх надходжень, наприклад підвищувати податки чи активізувати залучення коштів через ОВДП. Про емісійне фінансування говорити зарано — потреби у ньому наразі немає», 一 каже Максим Самойлюк.

➡️ Нагадаємо, що перші два місяці 2024 року були не дуже плідними для України з точки зору міжнародної допомоги. Наприклад, у січні ми отримали лише $0,4 млрд від Японії (у порівнянні з $3-4 млрд у попередні місяці).

Це змусило уряд відкласти частину видатків. Водночас перспективи фінансування в найближчому майбутньому більш райдужні.

📊 Графік - Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🔞 Вироки за « хтивки »

Днями у Bihus.Info вийшло відео про те, як держава щорічно витрачає 11,5 млн грн на розслідування «справ розпусти» 一 де штраф можна отримати навіть за пересилання особистих фото чи відео у месенджерах.

✔️ Раніше ми у ЦЕС підтримали законопроєкт про декриміналізацію порно 一 за участі повнолітніх та згоди всіх учасників.

Зокрема, це звільнить ресурс суддів, прокурорів та поліцейських на важливіші напрямки та принесе додаткові кошти у бюджет з цієї індустрії.

Як приклад, сервіс з інтимним контентом OnlyFans лише «податку на Google» у 2023 році сплатив $944,1 тис.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⚡️ Європейське енергооб’єднання ENTSO-E дозволило збільшити ліміт експорту електроенергії з України

Так, з 1 березня максимальний ліміт експорту електроенергії з України та Молдови в країни ЄС збільшили на 150 МВт до 550 МВт. Ця потужність дорівнює роботі одного додаткового блоку теплової електростанції, додає голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

💡 Нагадаємо, що попри загрози повторення блекаутів минулорічної зими, у лютому експорт української електроенергії став позитивним і поступово зростає.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

❗️Чергові обшуки, цього разу у відомій мережі лабораторій.

Два тижні тому на нашій щомісячній події, присвяченій огляду економіки, ми приділили окрему увагу темі тиску на бізнес і що з цим робити.

🖇️ За посиланнями ключові цитати та запис події.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇵🇱 Оглядаємо, як польські медіа висвітлюють протести на кордоні з Україною

Основний наратив ліберальної газети Wyborcza.pl 一 європейський уряд запроваджує нові обмеження для аграріїв, не захищаючи їх від конкуренції з боку закордонної продукції (не тільки української).

Ембарго розглядається як єдина можливість відстояти польські інтереси. При цьому, підкреслюється, що відповідальні за протиправні заходи на протестах будуть покарані.

Консервативна Rzeczpospolita підтримує інтереси польських фермерів, наголошуючи на неприйнятності анти-українських гасел:

💬 «Ситуація, в якій опинилися польські фермери, є наслідком агресії путіна проти України, а не тим, що українці захищаються, заявило Міністерство закордонних справ, висловивши стурбованість антиукраїнськими та пропутінськими гаслами на протестах фермерів».

Видання WPROST.pl наполягає, що інтереси польських аграріїв важливі. Разом з тим ми знайшли нехарактерну статтю, що протести слугують інтересам Кремля:

💬 «Вдавання, що спровокована і керована Москвою бійня може почекати, не врятує ні мир, про який наші західні союзники витирають руки, ні наше процвітання, яке так ревно захищають польські фермери на кордоні. Очевидно, і ті, і інші мають достатньо сіна в голові, щоб дозволити російським агентам впливу водити себе за ніс. [...] Чим більшою і реальною стає для нас пряма загроза з боку Москви, тим охочіше ми потрапляємо в розставлені росією пастки».

Єдине видання, яке безумовно підтримує протести — радикально права Strona główna - Konfederacja. Засуджують як допомогу Україні, так і «Зелений порядок». Але загалом у польському медіа-просторі панують досить стримані настрої.

“Заяви тих політиків, що мають реальну владу, досить стримані. Що цікаво, вплив українського зерна на падіння цін у Польщі підноситься, як факт, різняться тільки висновки”, — каже старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🛒 Кілька днів тому президент Володимир Зеленський анонсував програму кешбеку «Купуй українське»: за придбання певних товарів та послуг, вироблених в Україні, можна повернути частину коштів.

📌 Чим загрожує така програма для уже існуючого дефіциту бюджету, пояснив старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай виданню Forbes:

«В теорії кешбек дійсно може збільшити податкові надходження в бюджет, стимулювати імпортозаміщення і покращити ситуацію з платіжним балансом, зменшити тиск на гривню та золотовалютні резерви.

Головне питання 一 хто оплачуватиме кешбек для українців. Якщо це будуть бюджетні кошти, незрозуміло, звідки їх брати?

➡️ Закриття додаткових потреб держбюджету за рахунок друку грошей означатиме збільшення грошової маси, що прискорить інфляцію. Плюс додатковий попит на власне виробництво за умови обмеженої пропозиції ще більше пришвидшить зростання цін.

Цей негативний ефект буде більшим, ніж позитив від самої програми».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🔥 Уже за декілька годин ми обговоримо ефективність роботи Державної аудиторської служби та Рахункової палати.

Щодня Україна витрачає на повномасштабну війну близько $100 млн, ці витрати покриваються українським бюджетом, до якого натомість щомісячно надходить по кілька мільярдів доларів міжнародної підтримки.

Слідкувати за тим, щоб кошти були витрачені ефективно і прозоро має система державного внутрішнього фінансового контролю.

На події ми презентуємо наше дослідження та рекомендації щодо покращення роботи системи.

🔗 Реєстрація за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🔥 Ми вже розпочали подію.

Приєднатися.

🇪🇺 Європі доведеться витрачати більше на оборону. Переказуємо найголовніше зі статті The Economist.

➡️ За розрахунками аналітичних центрів, країни НАТО недоінвестували у військове обладнання на суму близько €550 млрд (або 4% ВВП блоку) з 1991 року. Це дається взнаки, оскільки обороноздатність багатьох країн Європи у поганому стані.

Для покращення ситуації Німеччина вже створила фонд у розмірі €100 млрд для зміцнення своїх Збройних сил. У Франції президент Еммануель Макрон пообіцяв досягти мети протягом року.

📈 Порівняно з середнім показником до пандемії, країни-члени НАТО на континенті та Канада вже збільшили оборонні витрати приблизно на 0,26 відсоткових пунктів ВВП, досягнувши нового середнього рівня 1,7% ВВП.

Держави, які зараз не досягають цілі НАТО у 2%, включаючи Бельгію, Іспанію, розглядають підвищення податків. Крім того, їм доведеться перенаправляти витрати, наприклад, зі сфери охорони здоров'я та соціального забезпечення на оборону.

Інша можливість досягти показників — запозичення. Хоча мало хто з економістів зазвичай підтримує фінансування збройних сил за рахунок боргів.

🏦 Ще один варіант — фінансування ЄС, який може створити фонд, на зразок фонду відновлення після пандемії.

Як пише The Economist, сумна правда полягає в тому, що для прийняття рішення ЄС потрібний ще один шок.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇪🇺 На що та на яких умовах будуть витрачені €50 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility?

Ключове зі статті Європейської правди, співавторкою якої виступила Марія Репко, заступниця директора ЦЕС.

28 лютого 2024 року Рада ЄС остаточно схвалила механізм фінансової підтримки України обсягом €50 млрд на чотири роки.

▪️ За останніми повідомленнями, цього року ЄС може надати Україні 16 млрд євро, тоді як минулого року Україна отримала €18 млрд.

За рахунок перехідного фінансування (bridge financing) Україна може отримати у сукупній сумі €9 млрд до червня цього року, з яких €4,5 млрд ми сподіваємось отримати вже в березні.

Ці кошти мають критичне значення для забезпечення макрофіскальної стійкості України.

💶 Загалом підтримка складається з трьох елементів (pillars): бюджетною підтримки 一 €33 млрд у формі позик та €5,27 млрд євро у вигляді грантів, майже €7 млрд на підтримку інвестицій та €4,76 млрд на покриття відсотки за кредити Україні.

➡️ Щоб отримати допомогу, український уряд має розробити та подати «План України» із впровадження реформ та змін.

Наразі План майже готовий. Робота над Планом завершиться після врахування остаточних вимог Регламенту ЄС, консультацій із Верховною Радою.

📌 Детальніше у статті.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Що відбувається з російською економікою на третій рік повномасштабної війни?

Економічна правда випустила матеріал на основі нашої розмови з Андрієм Нестеруком для подкасту «Що з економікою?».

Андрій 一 керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum.

👉 На нашому каналі можете прочитати дописи про те, скільки грошей залишилось у росії на фінансування війни та який вплив мали санкції на російську економіку.

🎙 Подкаст «Що з економікою?» можна послухати на усіх платформах, у тому числі на Youtube.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Страхи міжнародних партнерів щодо передачі російських активів Україні перебільшені.

💬 Про це стажер ЦЕС Максим Куждін пише у колонці для Економічної правди, де спростовує твердження, що такий крок може завдати збитків західним фінансовим системам.

У партнерів є побоювання, мовляв, якщо одна авторитарна країна втратить активи, то інші недемократичні уряди також виведуть свої гроші.

Але насправді альтернативи західним фінансовим ринкам не існує. 89,2% світових резервів зберігаються у доларі США, євро, британському фунті чи японській єні.

«У 2022 році, коли Європейський Союз заморозив російські активи на своїй території, експерти очікували міграції активів інших країн із євро в китайський юань. Проте сталося навпаки: частка юаню у світових резервах знизилася із 2,8% до 2,4% через зв’язки країни з росією».

📌 Більше про це 一 у колонці.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися