🔻 Тривожний дзвіночок: учора стало відомо про затримку із відшкодуванням податку на додану вартість. Через декілька годин Держказначейство все ж закрило заборгованість у 3,9 млрд грн.

Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

💬 «Затримок з відшкодуванням узгоджених сум не було давно. І це при тому, що обсяги відшкодування ПДВ відносно надходжень істотно зменшилися в останні два роки.

Ключова причина проста 一 за перші два місяці ми отримали лише $1.2 млрд зовнішньої допомоги (гранти і пільгові кредити, левова частка 一 від Японії, решта 一 від Норвегії, через проєкти Світового Банку PEACE та INSPIRE).

👉 Щомісячна потреба у зовнішньому фінансуванні 一 близько $3 млрд. Тобто з початку року ми недоотримали $5 млрд (190 млрд грн).

На цьому фоні недоотримання ~7 млрд грн податкових надходжень від блокування поляками кордону 一 просто губляться.

📎 Другим індикатором проблем є перевиконання розпису з податку на прибуток (+25,3 млрд грн, в 3.7 рази). Для порівняння 一 в лютому 2023 надходження ПнП були 7,4 млрд грн. Вочевидь, бізнес попросили проавансувати платежі, які мали б бути у березні.

Чекаємо тепер березневих надходжень від МВФ (транш $880 млн буде після Ради МВФ), та по EU Facility (€2,3 млрд одразу після затвердження плану, всього €9 млрд 一 у першому півріччі 2024).

Це ще раз для розуміння, яка тонка ниточка макростабільності.

⚖️ Звісно, дуже дратує, наскільки повільною і дозованою є допомога Заходу 一 і фінансова підтримка, і збройна.

І якщо по збройній можна говорити про виробничі обмеження та політичні/безпекові страхи, то затримкам фінансової підтримки, яка, насправді, є копійчаною для економік Заходу, знайти пояснення складно.

Наше щастя, що є ряд країн та окремих політиків у ЄС, які усвідомлюють ситуацію, мають sense of urgency, та адвокують нашу підтримку на всіх рівнях. Ну і, звісно, дякуємо Японії. Її внесок цьогоріч особливо відчутний».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Бізнес активніше шукає нових працівників, ніж рік тому

👉 Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ за січень 2024 року.

«Ще до повномасштабної війни підприємства стикалися з проблемою пошуку кваліфікованих кадрів, а мобілізація та значна міграція ще більше ускладнили цей процес. У результаті безробіття скорочується, але дуже повільно», 一 кажуть в НБУ.

Дані з нашого Трекеру економіки під час війни також підтверджують, що активність шукачів роботи стабільно низька.

📈 Зростання конкуренції за кваліфікованих працівників підштовхує бізнес до поступового підвищення заробітних плат.

За оцінками НБУ, у минулому році реальні зарплати в Україні в середньому зросли на 3,5%. Прогнозується, що ця тендеція продовжуватиметься і надалі.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Сценарій, де міжнародна фіндопомога падає стає найреалістичнішим

💬 За такого перебігу подій задачею для держави стає запобігти крайній бідності, пише директор ЦЕС Гліб Вишлінський у колонці для Liga.net.

🔻 Чому, наприклад, просто друк грошей є поганим? Тому що інфляція рівномірно вдарить по всіх.

«Хто матиме змогу, зробить заощадження в доларах або ще щось, але, для прикладу, пенсіонери, для яких пенсія є єдиним джерелом прибутку, перейдуть із ситуації бідності в ситуацію крайньої бідності. Тобто коли їм не буде вистачати грошей на харчування.

Водночас інфляція буде прямо впливати на бойовий дух військовослужбовців. Адже ніхто не переглядатиме грошове забезпечення воїнів ЗСУ», 一 пояснює директор ЦЕС.

Що можна зробити:

▪️ Закрити податкові діри 一 проблеми у законодавстві, контрабанду, нелегальне виробництво тютюнових виробів;
▪️Скасувати непотрібні податкові пільги, наприклад, пільги ПДВ на імпорт електромобілів;
▪️Підвищити ПДВ, але не настільки, щоб це призвело до відпливу торгівлі у сірий і чорний сегменти. Можливо, зробити меншу ставку ПДВ на сирі продукти;
▪️Перерозподілити кошти між місцевими і центральним бюджетом, щоб відносно багатші міста не займалися перекладанням бруківки замість підтримки армії.

«У нас дуже багато витрат, які не є обов'язковими. Те саме стосується і вищої освіти. Університети фінансуються так само як і 20 років тому, водночас у них вдвічі менше студентів, а ВНЗ має безліч приміщень, які треба опалювати, і викладачів, яким треба платити зарплатню», 一 резюмує Гліб Вишлінський.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

На 2024 рік передбачено підвищення військового збору й акцизів на рівень від 0,1% до 1,5%.

Про це повідомляє Міністерство фінансів у коментарі для Interfax-Україна.

▪️ Короткострокові заходи із підвищення доходів у 2024 році забезпечать додаткові надходження поточного року щонайменше 0,5% ВВП або 44,2 млрд грн.

▪️ Зміни у сплаті військового збору стосуватимуться юросіб 一 платників податку на прибуток підприємств і платників єдиного податку III та IV груп, а також ФОПів 一 платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV груп.

▪️ Додатковий військовий збір торкнеться покупців банківських металів, легкових авто, що підлягають першій державній реєстрації в Україні, продавців нерухомості та ювелірних виробів, а також операторів мобільного зв'язку.

📎 Також планується підняти акцизи на пальне та запровадити на солодку воду, рослин роду коноплі. Детальніше 一 у новині.

До кінця першого кварталу 2024 року відповідні законопроєкти подадуть на розгляд Кабміну і Верховній Раді.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Учора ми писали про те, що на 2024 рік Мінфін передбачив підвищення податків, зокрема військового збору й акцизів на рівень від 0,1% до 1,5%.

➡️ Публікуємо розбір пропонованих ініціатив від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Справді, ми зобов'язалися перед МВФ розробити до кінця лютого пакет короткострокових заходів мобілізації доходів, які б забезпечили додаткові надходження у 0,5% ВВП у 2024 році (до речі, якщо брати прогноз МВФ, то це 一 38,2 млрд грн, а не 44,2, як у Інтерфаксу).

Важливо, що згідно тексту другого перегляду програми МВФ, ці заходи мали б "запускатися" у випадку виникнення додаткових (sic!) потреб у видатках.

На зараз додаткових потреб у видатках ніби немає. Але є потреба профінансувати існуючі видатки в умовах ненадходження зовнішньої допомоги. Не знаю, чи це буде тригером.
Далі, по пропонованих заходах.

1️⃣. Поширення військового збору на спрощенців.

Давно назріле рішення з точки зору справедливості розподілу тягару фінансування оборони. За моїми розрахунками запровадження 1,5% ВЗ від обороту для третьої групи принесло б ~10 млрд грн за рік.

Не знаю, яку базу та ставку ВЗ розглядають для 1-2 груп, але не бачу там потенціалу для значних надходжень. Всього ЄП у 2023 році вони заплатили ~5,3 млрд грн.

2️⃣. Додатковий військовий збір для покупців банківських металів у банків, з першої реєстрації легкових автомобілів в Україні (тобто і нові, і бляхи), продавців нерухомості, роздрібних продавців ювелірними виробами із золота, платини й дорогоцінного каміння, а також операторів стільникового зв'язку.

Я так розумію, це замість "податку на розкіш". Диявол може бути в деталях, але в цілому 一 зрозуміло. Особливо 一 для ювелірки, якій раніше контраверсійно скасували пенсійний збір.

3️⃣. Підвищення акцизів на пальне до "мінімальних стандартів ЄС".

Жорстко. Нагадаю, на сьогодні чинні такі акцизи:

Бензин: 213,5 євро/тис.л (це 59% від мін. ставки ЄС)
Дизель: 139,5 євро/тис.л (це 42% від мін. ставки ЄС)
LPG: 52 євро/тис.л (71% від мін. ставки ЄС)

Щоб досягнути рівня мінімальних ставок ЄС, акциз для бензину треба підвищити на 69% (+6 грн на літрі), для дизеля - на 138% (+8 грн на літрі).
За нашими оцінками, підвищення усіх акцизів на пальне на 50% (+4,5 грн/л бензин та + 3 грн/л дизель) принесло б у бюджет близько 30 млрд грн за рік, з урахуванням еластичності попиту на пальне та пропозиції контрафакту.

Підвищення одразу до мінімальних ставок ЄС, звісно, принесло б більше, але це був би значний інфляційний тиск та значний стимул для нелегальних виробників та збуту.

Думаю, ставки акцизу зрештою підвищать, але помірковано.

4️⃣. Акциз на води, включно з мінеральними й газованими, з додаванням цукру або інших підсолоджувальних чи ароматичних речовин.

Відверта дурня, законопроєкт Радуцького №9033-1. Справді, у світі є практика акцизів на шкідливі цукровмісні напої, це стимулює зменшення споживання цукру населенням, в першу чергу 一 дітьми. І це правильно.

Але у нас законотворці чомусь вирішили ввалити акциз на весь код УКТ ЗЕД 2202 10 00 00, який включає і напої з підсолоджувачами та ароматизаторами, які є альтернативою цукровмісним напоям.\

Хороша новина 一 законопроєкт Радуцького, скоріш за все, не має жодних шансів у такому вигляді.

📌 Підсумовуючи 一 треба чекати конкретики, поки опублічене виглядає дуже розмито. А конкретика дуже залежить від ситуації з дефіцитом бюджету і допомоги партнерів».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Раніше ми писали про те, як європейські фермери протестують проти Спільної аграрної політики.

♻️ Спільна аграрна політика 一 це одна з найбільших статей витрат бюджету ЄС, яка регулює сільськогосподарський сектор усіх країн співтовариства. Незабаром почнеться робота над новою програмою документу, що запрацює з 2028 року.

Чи потрібно буде Україні запроваджувати Спільну аграрну політику та як пройти шлях євроінтеграції без шкоди для українського агробізнесу?

⏰ На ці та інші питання, що стосуються адаптації українського агросектору до ЄС будемо давати відповіді на події 8 березня о 15:00.

🖇 Реєстрація обовʼязкова: https://bit.ly/3Tj5S9y

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Україна рекордно нарощує експорт електроенергії

💡 У березні експорт сягнув рекордних обсягів за всю повномасштабну війну.

Це стало можливим зокрема завдяки водопіллю, що активно забезпечує роботу ГЕС, і сонячній та вітряній погоді, що сприяє роботі зеленої енергетики.

Енергосистема наприкінці зимового сезону залишається стабільною. З одного боку це результат наполегливої праці енергетиків та підготовки захисних споруджень. З іншого — кількість обстрілів енергооб’єктів росіянами була суттєво меншою, порівняно з минулим роком.

👉 Учора повідомлялось про те, що Україна готується експортувати рекордну кількість електроенергії 一 13,39 ГВт-год 一 до п'яти країн Європи. У понеділок показник експорту становив рекордних 13,2 ГВт-год.

На початку березня денний комерційний експорт електроенергії стрімко зростав та вже 4 березня перевищив показник у 13 ГВт·год, що стало рекордом за весь час повномасштабного вторгнення.

Нагадаємо, що в лютому Україна відновила експорт електроенергії, також 1 березня Європейське енергооб’єднання ENTSO-E дозволило збільшити ліміт експорту електроенергії з України.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

💵 Міжнародні резерви у лютому знизилися на 3,8% до $37,1 млрд

Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які лише частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів.

🌐 Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту (мінімальна норма 一 3 місяці).

Детальніше у звіті НБУ.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Нещодавно ми писали про короткочасну затримку з відшкодуванням ПДВ. Заборгованість у 3,9 млрд грн Держказначейство все ж закрило за декілька годин.

👉 Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай зробив аналіз розподілу сум ПДВ за кількістю днів від подачі заявки до приходу грошей на рахунок.

«Як бачите, істотних проблем немає, останні 5 місяців близько 80% узгоджених (!) сум відшкодовують в межах 60 днів після заяви.

Цікаво, що до вторгнення узгоджували і відшкодовували в середньому 80% заявлених (!) сум, у 2022 році 一 лише 64%, а у 2023 ця частка знову підтягнулася 一 77%.

🏢 Найбільші отримувачі відшкодування ПДВ у 2023 році, фактично рейтинг найбільших експортерів (з великим вхідним ПДВ):

1. Арселор Міттал: 6,7 млрд грн (металургія)
2. Кернел-Трейд: 6,3 млрд грн (агро)
3. Запоріжсталь: 3,9 млрд грн (металургія)
4. Полтавський ГЗК: 3,2 млрд грн (залізна руда)
5. Арчер Деніелс: 3,1 млрд грн (агро)
6. МХП: 3,1 млрд грн (агро)
7. Нібулон: 2,9 млрд грн (агро)
8. Нікопольський феросплавний: 2,3 млрд грн (металургія)
9. Камет-сталь: 2,2 млрд грн (металургія)
10. Азовсталь: 2 млрд грн (металургія)
11. Філіп Морріс: 1,7 млрд грн (тютюн)
12. Луі Дрейфус: 1,6 млрд грн (агро)

🔎 Суми не включають відшкодування за судовими рішеннями, там теж цікаво, але більше розповім на найближчій події ЦЕС, присвяченій місячному огляду економіки зі спецтемою 一 майбутнє українською зовнішньої торгівлі».

📌 Реєстрація на подію за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⛔️ Україна може погодити тимчасові обмеження експорту агропродукції з Польщею

Коментар старшої економістки ЦЕС Яни Охріменко для Суспільного.

🌾 По-перше, це не сильно вплине на український експорт аграрної продукції. На щастя, у нас є альтернативні шляхи, зокрема морський коридор, яким Україна ефективно експортує зерно.

По-друге, обмеження на кордоні заважають не так українському експорту, як імпорту. Вони заважають імпортувати важливі речі, як-от ліки чи військову продукцію. Тому найважливіша мета зараз — це розблокування кордонів.

👉 Про те, що Україна готова прийняти обмеження на торгівлю з ЄС розповів заступник Міністра розвитку економіки та торговий представник України Тарас Качка в інтервʼю Financial Times.

Водночас в обмін на це Київ закликає ЄС заборонити імпорт російської сільгосппродукції, яка все ще надходить через Білорусь та країни Балтії.

«Російську продукцію продовжують імпортувати, про що кажуть навіть офіційні польські дані. Одночасно з цим помітно зріс експорт продукції до Білорусі. Тобто можемо говорити про якийсь паралельний імпорт росії», 一 каже Яна Охріменко.

⚡️ Нагадаємо, що уже завтра ми проводимо подію, присвячену питанням адаптації українського агросектору до ЄС.

📎 Зареєструватися можна за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🙋‍♀️ Частка жінок в ІТ зросла втричі впродовж останнього десятиліття

Сьогодні жінки становлять близько чверті фахівців в українському ІТ: у грудні 2023 року серед респондентів їх було 24%. Про це свідчить аналітика DOU.

Наприкінці 2011 року жінок в ІТ було лише 7%, а з 2012 по 2018 роки ця частка зростала на кілька відсоткових пунктів на рік. За час повномасштабного вторгнення частка зросла з 20% до 24%.

💻 Найчастіше жінки працюють в QA (28% всіх жінок) та розробці (19%). Загалом 66% жінок працюють за технічними напрямами, 34% — за нетехнічними.

Більшість досвідчених технічних спеціалістів (від пʼяти років досвіду) в українському IT 一 це чоловіки. Утім, за останні два роки кількість досвідчених фахівчинь технічних напрямів зросла з 10 до 12%.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

⚡️ З 2022 року експерти ЦЕС досліджують стан та настрої українських біженців і вплив їхнього неповернення на економіку України.

За цей час ми випустили два дослідження про те, скільки насправді є українських біженців, як вони живуть за кордоном, і що потрібно для їхнього повернення.

⏰ Уже 12 березня о 17:00 ми презентуємо результати третьої хвилі соціологічних опитувань про стан та настрої українських мігрантів проведеної у грудні 2023 一 січні 2024.

Дамо відповіді на питання:

▪️скільки українських біженців знаходиться за кордоном, на які офіційні дані опиратись?
▪️як змінилися наміри біженців стосовно повернення?
▪️що чекає на українців після завершення терміну дії статусу тимчасового захисту?

У дискусії візьмуть участь Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України та Дарія Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

🖇 Реєстрація обовʼязкова за посиланням. Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇺🇦 Іноземна фінансова підтримка України стагнує другий місяць поспіль

💵 У лютому Україна отримала лише $809 млн зовнішнього фінансування. Це $511 млн від Японії ($304 млн гранту та $207 млн кредиту), $295 млн гранту від Норвегії та $3 млн кредиту від Іспанії.

Частково компенсувати нестачу фінансування у перші два місяці року уряд розраховує більшим обсягом допомоги у березні.

👉 На рівні експертів погоджено черговий перегляд програми МВФ, що дозволить нам отримати $890 млн. До кінця березня Україна також розраховує отримати додаткові $1,8 млрд від Японії та перший транш від ЄС на €4,5 млрд.

🧮 Загалом у березні 2024 Україна може отримати до $9 млрд допомоги.

Нагадаємо, що у січні Україна отримала найменше фінансової допомоги за весь час повномасштабної війни — лише $390 млн від Японії. Тоді довелося заморозити низку бюджетних видатків, крім критично важливих.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

До Міжнародного дня боротьби за права жінок, нагадуємо про наше дослідження за 2019-й рік щодо збільшення зайнятості жінок.

👉 Згідно даних Держстату на той час, тільки 67% жінок працездатного віку були залучені до робочої сили, на відміну від 78% у чоловіків.

Тоді ж ми підрахували, що українська економіка може зрости на близько $7,53 млрд (еквівалент 7% від ВВП), якщо рівень зайнятості жінок буде дорівнювати рівню зайнятості чоловіків.

👩‍👧‍👦 Основні причини незайнятості жінок 一 обмежені можливості догляду за дітьми та бажання доглядати за дітьми самостійно.

Тобто, збільшення кількості садочків і підвищення їх якості може вплинути на зростання економіки.

Що ще можна зробити на рівні державної політики? (На жаль, більшість з цих рекомендацій не втратили актуальність).

▪️скасувати законодавчі обмеження на працю жінок у окремих галузях та у певний час;
▪️стимулювати створення більшої кількості робочих місць із можливістю працювати дистанційно і неповний робочий день;
▪️допомогати жінкам в отриманні нових навичок, щоб повернутись до ринку праці;
▪️боротьба із гендерними стереотипами у суспільстві, дискримінацією з боку роботодавців.

📌 Детальніше — у дослідженні.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Сьогодні сейм Польщі ухвалив резолюцію, у якій закликав Єврокомісію заблокувати імпорт агропродукції з рф і білорусі

😡 Незважаючи на третій рік повномасштабної війни, аграрний імпорт з росії в Польщу росте.

Водночас експорт з Польщі в рф впав, тоді як продаж товарів у білорусь вийшов на рекордний рівень.

Більше про це у статті Економічної правди.

👉 Нагадаємо, що раніше український уряд погодився прийняти обмеження торгівлі з Польщею за умови заборони імпорту російської продукції.

📊 Графік: Економічна правда.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇺🇦У лютому морський коридор знову поставив рекорд за експортом агропродукції 一 6,5 млн тонн

«Український морський коридор продовжує працювати, дозволяючи активно вивозити гарні врожаї 2023 року.

Стабільно високий експорт зернових означає, що важливе минулорічне побоювання — нездатність вивезти врожаї через логістичні обмеження 一 не справдилося», 一 коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

👉 Більше про цю тему ми поговоримо на події 14 березня о 17:00, присвяченій майбутньому зовнішньої торгівлі України.

Обговоримо які логістичні маршрути доступні Україні, з якими труднощами стикаються експортери різних галузей 一 від паливної до меблевої промисловості, та які є перспективи страхування перевезень морем.

📌 Долучайтесь за посиланням.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

S&P понизило кредитний рейтинг України та очікує невиконання зобов’язань за зовнішніми боргами. Що це означає?

👉 Насправді нічого нового, і нічого надзвичайно поганого. Невдовзі угода про stand still по єврооблігаціях 一 домовленість із кредиторами, яку Україна провела після початку повномасштабного вторгнення і яка відтерміновує виплати 一 добігатиме кінця.

В України немає ресурсів провести виплати по цьому боргу під час третього року війни 一 і це також ні для кого не новина. Майже всі необоронні бюджетні видатки вже два роки як покриваються за рахунок донорської допомоги.

📄 Отже, слід очікувати на нову домовленість із кредиторами. Це може бути новий stand still або ж зміна умов виплат (реструктуризація боргу) 一 саме на останню опцію сподіваються у Міжнародному валютному фонді.

«Важко сказати, якими саме можуть бути ці умови, але уряд намагатиметься зробити виплати якомога менш обтяжливими на наступні роки. Списання частини боргу, зниження процентної ставки та відтермінування сплати 一 опції, які будуть на столі», 一 коментує заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

ЄС планує виділити Україні до 3 млрд євро з прибутків від заморожених російських активів

🇪🇺 Financial Times зазначають, що уже в липні цього року Україна може отримати перший транш від 2 до 3 млрд євро, залежно від відсоткових ставок. Наступного тижня на саміті лідерів ЄС Брюссель має отримати схвалення плану від держав-членів.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також закликає спрямувати кошти на військову підтримку, а не на післявоєнну відбудову, як це передбачалося спочатку.

👉 Нагадаємо, що у колонці на Економічній правді стажер ЦЕС Максим Куждін пояснював, чому ідея передати Україні самі відсотки від заморожених активів 一 це лише компроміс, тоді як варто наполягати саме на повноцінній конфіскації.

📌 Детальніше у колонці.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇪🇺ЄС шокований, що Україна починає переговори, вже будучи активною на їхньому ринку

👉 Про це заступник Міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка розповів на нашій події про адаптацію агросектору до ЄС.

Ще кілька цікавих думок:

🔸 Євросоюз шокований не лише масштабом українського агросектору, а й тим, що ми починаємо переговори, коли вже глибоко зайшли на їхній ринок. Не тільки в рамках ATM (Autonomous Trade Measures), а й в рамках угоди про вільну торгівлю.

🔸 Коли Польща інтегрувала аграрний ринок, у ЄС було жорстке регулювання виробництва молока, цукру. Крім того, поляки отримували меншу кількість субсидій протягом десяти років, ніж інші. Також протягом десяти років доступу до внутрішнього ринку не мала Іспанія на вимогу Франції. З іншого боку, є Україна, яка вже дуже глибоко проникла на ринки. Тому будуть люди, які намагатимуться нас максимально затиснути.

🔸 Є два фронти у європейській дискусії. Один фланг у медіа та протестах з наративом, що українська продукція має нульову собівартість. "Просто кинув зернину в землю, а на ранок в тебе рефрижератор з м'ясом птиці стоїть". З іншого флангу 一 величезне коло людей кажуть, що без України неможливо реалізувати неекономічні цілі аграрної політики ЄС, тому вона потрібна.

📌 Послухати дискусію повністю можна за посиланням. Завантажити презентацію у нас на сайті.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися