🎲 Огляд ринку та сплата податків від грального бізнесу
Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая щойно з робочої групи по законопроєкту щодо грального бізнесу.
1) Останні три місяці бачимо зростання концентрації ринку. Найбільший гравець з третини ринку виріс до 45-47%. Частка першої трійки з 60% виросла до 75-77%. Основа причина 一 "випадіння" Космолоту (Спейсикс) з лютого.
2) Співвідношення виплат виграшів до ставок тримається на рівні 70-75%. Але це співвідношення дуже нерівномірне по ринку.
3) Третій місяць поспіль надходження від грального бізнесу більше 1 млрд грн. У березні взагалі було 2,17 млрд (але повернули 150 млн грн сплаченого раніше податку на прибуток, тому в підсумку 2,02 млрд). Тому ковзна середня за три місяці сягнула рекордних 1,7 млрд грн.
4) Зростання відбувається за рахунок сплати податку з gross gaming revenue, при цьому ПДФО з виплачених виграшів стагнує після піку рік тому і зовсім не відповідає реальним обсягам ринку.
🎰 Попри всі обговорення та ламання списів навколо змін до законодавства, дві ключові речі, які треба робити негайно, залишаються незмінними:
1) Запровадити ефективну державну систему онлайн-моніторингу ігорки для моніторингу ставок та виплат, контролю дотримання податкового законодавства, та можливості обмеження гральної активності.
2) Змусити медіа дотримуватися чинного закону про рекламу 一 демонтажами і масовими штрафами за порушення.
P. S. Несподівано, що сьогодні на робочій групі немає представників Мінцифри. Раніше були очікування, що функцію регулятора ринку передадуть під Мінцифру, задля більшої ефективності.
Тішить фаховість і глибина розуміння справи представником НБУ з Департаменту інтегрованого нагляду. Роль банківського регулятора тут дуже важлива».
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая щойно з робочої групи по законопроєкту щодо грального бізнесу.
1) Останні три місяці бачимо зростання концентрації ринку. Найбільший гравець з третини ринку виріс до 45-47%. Частка першої трійки з 60% виросла до 75-77%. Основа причина 一 "випадіння" Космолоту (Спейсикс) з лютого.
2) Співвідношення виплат виграшів до ставок тримається на рівні 70-75%. Але це співвідношення дуже нерівномірне по ринку.
3) Третій місяць поспіль надходження від грального бізнесу більше 1 млрд грн. У березні взагалі було 2,17 млрд (але повернули 150 млн грн сплаченого раніше податку на прибуток, тому в підсумку 2,02 млрд). Тому ковзна середня за три місяці сягнула рекордних 1,7 млрд грн.
4) Зростання відбувається за рахунок сплати податку з gross gaming revenue, при цьому ПДФО з виплачених виграшів стагнує після піку рік тому і зовсім не відповідає реальним обсягам ринку.
🎰 Попри всі обговорення та ламання списів навколо змін до законодавства, дві ключові речі, які треба робити негайно, залишаються незмінними:
1) Запровадити ефективну державну систему онлайн-моніторингу ігорки для моніторингу ставок та виплат, контролю дотримання податкового законодавства, та можливості обмеження гральної активності.
2) Змусити медіа дотримуватися чинного закону про рекламу 一 демонтажами і масовими штрафами за порушення.
P. S. Несподівано, що сьогодні на робочій групі немає представників Мінцифри. Раніше були очікування, що функцію регулятора ринку передадуть під Мінцифру, задля більшої ефективності.
Тішить фаховість і глибина розуміння справи представником НБУ з Департаменту інтегрованого нагляду. Роль банківського регулятора тут дуже важлива».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20😁3🤯2🤩1
Цікаве дослідження Poster, української компанії з автоматизації закладів, на The Village.
▫️ Кількість кавʼярень з 24.02.2022 зросла на 35%, фастфуд-заклади 一 на 15%;
▫️ Водночас на 35% зменшилася кількість кальянних, що найбільше серед усіх категорій закладів. Також значно зменшилася кількість кондитерських (-34%) і барів (-32%);
▫️ На 17% стало менше ресторанів і закладів, які працюють тільки на доставку;
▫️Зменшилась кількість пабів і кафе на 16% і 13% відповідно. Пекарень 一 на 9% менше.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔18👍14❤5👎1😁1🤩1🌚1💯1
В продовження допису про податки з грального бізнесу 👆
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7❤3
Forwarded from Залізний нардеп
🎲 До речі, про податки з грального бізнесу. Тут у попередньому пості Юрій Гайдай (ЦЕС) дуже правильно пише про те, що щось дивне відбувається з ПДФО на виграши. Це навіть легко порахувати.
🤔Взяти всі виплати по коду (7995) і сплачені податки - маємо ситуацію, коли середнє за три місяці співвідношення сплаченого ПДФО (окрім зарплат) до виплат виграшів всього 3,9%, проти 18% встановлених Податковим кодексом.
📉На графіку бачимо падіння, хоча всі інші показники зростають.
Будемо зараз активно розбиратися чому ж так 😈
🤔Взяти всі виплати по коду (7995) і сплачені податки - маємо ситуацію, коли середнє за три місяці співвідношення сплаченого ПДФО (окрім зарплат) до виплат виграшів всього 3,9%, проти 18% встановлених Податковим кодексом.
📉На графіку бачимо падіння, хоча всі інші показники зростають.
Будемо зараз активно розбиратися чому ж так 😈
👍17👀5❤2🤡1👾1
🛢️ ЄС може заборонити використання своїх портів для реекспорту російського СПГ (скрапленого природного газу)
Однак ефект на експорт російських енергоресурсів поки що невідомий. Про це пише Bloomberg.
Коротко переказуємо головне:
▪ Взимку та навесні російські термінали експортують газ до Азії через Європу. При цьому частина російського СПГ осідає на європейських ринках. Новим 14-им пакетом санкцій ЄС прагне перекрити таку можливість.
▪ Для російських поставок це означатиме ускладнення логістики. Для заводів російської "Новатек", що експортує більшість СПГ, зупинки у портах ЄС потрібні, доки північні морські шляхи вкриті льодом та не дозволяють експортувати газ до Азії напряму.
▪ Якщо експорт російського СПГ буде зупинено, Європа порушить російський контракт на постачання 3 млн тонн СПГ до Китаю на рік. Однак і європейські компанії, наприклад, німецька державна компанія Securing Energy for Europe GmbH, Shell Plc і TotalEnergies SE, мають контракти до 2038 і 2041 років на перевалку російських вантажів в Німеччині.
▪ Якщо альтернативні схеми транспортування або збільшення експорту у літній сезон не спрацюють, експорт російського СПГ може зменшитись.
Водночас це призведе до збільшення обсягів російського палива, що циркулює в Європі і ЄС можуть звинуватити, що вони збільшують постачання російського газу, а не мінімізують його.
📌 Детальніше 一 у матеріалі.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Однак ефект на експорт російських енергоресурсів поки що невідомий. Про це пише Bloomberg.
Коротко переказуємо головне:
▪ Взимку та навесні російські термінали експортують газ до Азії через Європу. При цьому частина російського СПГ осідає на європейських ринках. Новим 14-им пакетом санкцій ЄС прагне перекрити таку можливість.
▪ Для російських поставок це означатиме ускладнення логістики. Для заводів російської "Новатек", що експортує більшість СПГ, зупинки у портах ЄС потрібні, доки північні морські шляхи вкриті льодом та не дозволяють експортувати газ до Азії напряму.
▪ Якщо експорт російського СПГ буде зупинено, Європа порушить російський контракт на постачання 3 млн тонн СПГ до Китаю на рік. Однак і європейські компанії, наприклад, німецька державна компанія Securing Energy for Europe GmbH, Shell Plc і TotalEnergies SE, мають контракти до 2038 і 2041 років на перевалку російських вантажів в Німеччині.
▪ Якщо альтернативні схеми транспортування або збільшення експорту у літній сезон не спрацюють, експорт російського СПГ може зменшитись.
Водночас це призведе до збільшення обсягів російського палива, що циркулює в Європі і ЄС можуть звинуватити, що вони збільшують постачання російського газу, а не мінімізують його.
📌 Детальніше 一 у матеріалі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20❤6🤔3
За повне і вчасне виконання пунктів Плану Україна має отримати майже €38,3 млрд протягом 4 років з 50 млрд передбачених програмою. €16 з €38,3 млрд – вже в 2024 році.
🗂️ Аналітики RRR4U* проаналізували пункти плану в рамках щомісячного Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС. Деякі з них з дедлайном до кінця року вже виконані, частина в процесі.
Наприклад, до кінця другого кварталу ще 1,5 місяці, а вже виконані 4 з 9 індикаторів, що дозволить отримати €4,1 млрд у вересні 2024 року.
Та і варіантів не виконати небагато: якщо котрийсь з пунктів виконати не встигнемо, то і сума траншу у визначений період буде меншою.
📌 Більше деталей про те, скільки в середньому «коштуватиме» один індикатор, які реформи передбачені і які кроки вже зроблені, читайте в нашому квітневому моніторингу.
*RRR4U – це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: ЦЕС, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, Інституту аналітики й адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20👏6❤4
❗Через постійні обстріли росіян Харків відчайдушно потребує нових систем ППО
В очікуванні на них місто живе і працює.
⚡ Прямо зараз презентуємо наш щомісячний огляд економіки зі спецтемою 一 економіка Харкова, найбільшого прифронтового міста.
Приєднуйтесь до трансляції на нашому YouTube.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
В очікуванні на них місто живе і працює.
⚡ Прямо зараз презентуємо наш щомісячний огляд економіки зі спецтемою 一 економіка Харкова, найбільшого прифронтового міста.
Приєднуйтесь до трансляції на нашому YouTube.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤19👍14👏2
📍 Головні проблеми харківського бізнесу не пов’язані із близькістю до лінії фронту — це незрозуміла процедура бронювання та бюрократія на місцях
👉 Учора ми провели щомісячну подію огляду економіки зі спецтемою 一 економіка Харкова, найбільшого прифронтового міста. Незважаючи ні на що, місто виробляє 3% ВВП України.
Кожен зі спікерів на події серед проблем виділив і безпекові ризики, і дефіцит електроенергії, однак головними викликами є мобілізація та бронювання працівників.
💬 «Люди хочуть працювати тільки неофіційно. І тут потрібно на державному рівні вирішити проблему з бронюванням. У Верховній Раді зараз є законопроєкт про те, щоб дати бронювання хоча б висококваліфікованим працівникам з офіційною зарплатою від 40 тисяч гривень.
Це, звісно, викликає спротив, що багаті не [воюють], але для того, щоб працювало підприємство і платило податки в бюджет, треба дати можливість зберегти найбільш кваліфіковані кадри.
Також велика проблема, що наші менеджери не можуть виїхати за кордон. Ми готові платити заставу скільки потрібно, для того, щоб можна було виїхати на переговори», 一 говорить Ігор Гуменний, президент UBC Group.
Про це також говорила Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.
💬 «Якщо казати, що нам потрібно для того, щоб бізнес працював, те, що є прямо тут і зараз, це бронювання і виїзди за кордон. У нас 95% галузі 一 це експортно-орієнтована галузь. Covid скінчився, ми не можемо укладати контракти, якщо клієнт нас не бачить. А ще й бачить, як у нас тут прильоти».
➡️ Крім цього, президент UBC Group Ігор Гуменний розповів про регуляторні проблеми під час війни:
💬 «На наш завод падали 500-кілограмові бомби. І по закону, щоб підключитися до газу, треба почати з проєкту, а закінчити спеціалізованими організаціями, роботами. (...) в житті до цих процедур додається ще фактор корупційний – заробіток людей, які відповідають за процедури.
Потрібно зробити тотальну дерегуляцію, хоча би у прифронтових містах. Спростити процедури підключення до газу, електроенергії».
🔗 Подивитись запис події 一 за посиланням.
📌 Ознайомитися з презентацією огляду економіки від експертів ЦЕС у квітні 一 на нашому сайті.
Фото 一 Наслідки обстрілу Київського району Харкова 14 травня. Іван Самойлов для Ґвара Медіа
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👉 Учора ми провели щомісячну подію огляду економіки зі спецтемою 一 економіка Харкова, найбільшого прифронтового міста. Незважаючи ні на що, місто виробляє 3% ВВП України.
Кожен зі спікерів на події серед проблем виділив і безпекові ризики, і дефіцит електроенергії, однак головними викликами є мобілізація та бронювання працівників.
💬 «Люди хочуть працювати тільки неофіційно. І тут потрібно на державному рівні вирішити проблему з бронюванням. У Верховній Раді зараз є законопроєкт про те, щоб дати бронювання хоча б висококваліфікованим працівникам з офіційною зарплатою від 40 тисяч гривень.
Це, звісно, викликає спротив, що багаті не [воюють], але для того, щоб працювало підприємство і платило податки в бюджет, треба дати можливість зберегти найбільш кваліфіковані кадри.
Також велика проблема, що наші менеджери не можуть виїхати за кордон. Ми готові платити заставу скільки потрібно, для того, щоб можна було виїхати на переговори», 一 говорить Ігор Гуменний, президент UBC Group.
Про це також говорила Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.
💬 «Якщо казати, що нам потрібно для того, щоб бізнес працював, те, що є прямо тут і зараз, це бронювання і виїзди за кордон. У нас 95% галузі 一 це експортно-орієнтована галузь. Covid скінчився, ми не можемо укладати контракти, якщо клієнт нас не бачить. А ще й бачить, як у нас тут прильоти».
➡️ Крім цього, президент UBC Group Ігор Гуменний розповів про регуляторні проблеми під час війни:
💬 «На наш завод падали 500-кілограмові бомби. І по закону, щоб підключитися до газу, треба почати з проєкту, а закінчити спеціалізованими організаціями, роботами. (...) в житті до цих процедур додається ще фактор корупційний – заробіток людей, які відповідають за процедури.
Потрібно зробити тотальну дерегуляцію, хоча би у прифронтових містах. Спростити процедури підключення до газу, електроенергії».
🔗 Подивитись запис події 一 за посиланням.
📌 Ознайомитися з презентацією огляду економіки від експертів ЦЕС у квітні 一 на нашому сайті.
Фото 一 Наслідки обстрілу Київського району Харкова 14 травня. Іван Самойлов для Ґвара Медіа
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍37❤10🤡5🤔3🔥1
Кількість нових вакансій у Харкові залишається на рівні 40% від середнього у 2021 році. Резюме 一 на рівні 45%.
📲 Ці дані ми підрахували для огляду економіки у квітні зі спецтемою 一 економіка Харкова.
👉 Також гострою проблемою промисловості у Харкові є відсутність чітких правил та умов щодо мобілізації персоналу. Про це на нашому заході розповідали представники бізнесу.
Наразі у місті майже не відкриваються нові бізнеси і не відбувається розширення існуючих.
📌 Подивитись запис обговорення 一 за посиланням.
Графіки 一 презентація огляду економіки у квітні.
Джерело даних 一 work.ua, розрахунки ЦЕС.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
📲 Ці дані ми підрахували для огляду економіки у квітні зі спецтемою 一 економіка Харкова.
Наразі у місті майже не відкриваються нові бізнеси і не відбувається розширення існуючих.
📌 Подивитись запис обговорення 一 за посиланням.
Графіки 一 презентація огляду економіки у квітні.
Джерело даних 一 work.ua, розрахунки ЦЕС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13✍4❤3😢3
У наступному році на світову економіку чекає зростання на 3,1% — це один з найнижчих показників за останні роки, і перспективи погіршуються
💬 «Без підвищення продуктивності праці та зниження світового боргу, наш час назвуть холодним десятиліттям 20-х років», 一 сказала Крісталіна Ґорґієва, директорка-розпорядник МВФ, на «Spring Meetings» у Вашингтоні.
👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» Владислав Рашкован, заступник директора від України у МВФ, розповів, про що дискутували близько 10 тисяч урядових делегатів зі 180+ країн.
▪️Одним з головних чинників сповільнення економіки є значне зниження продуктивності праці. Другою проблемою є рекордний світовий борг 一 більше $300 трлн.
▪️ Багато говорили про геополітичну напруженість, у першу чергу, про відносини США і Китаю. Також про російську-українську війну, війну на Близькому Сході між Ізраїлем та ХАМАС.
🎙️Послухати більше про «Давос для центробанкірів та міністрів фінансів», як називає Весняні зустрічі МВФ Владислав Рашкован можна за посиланням.
Також від ЦЕС: Економічний розвиток США та реструктуризація боргу України 一 головне з матеріалу The Page, які побували на «Spring Meetings» МВФ у Вашингтоні
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
▪️Одним з головних чинників сповільнення економіки є значне зниження продуктивності праці. Другою проблемою є рекордний світовий борг 一 більше $300 трлн.
«Але не тільки розмір боргу має значення. Беручи до уваги, що в нас зараз високі ставки по всіх боргових інструментах, витрати урядів по всьому світі значно збільшуються. І в США, і на Шрі-Ланці», 一 додає Владислав Рашкован.
▪️ Багато говорили про геополітичну напруженість, у першу чергу, про відносини США і Китаю. Також про російську-українську війну, війну на Близькому Сході між Ізраїлем та ХАМАС.
«Зараз також засуха в Панамі, тому обмежений рух в Панамському каналі. Це впливає на міжнародну торгівлю, збільшуючи витрати та термін доставки по світу», 一 розповів пан Рашкован.
🎙️Послухати більше про «Давос для центробанкірів та міністрів фінансів», як називає Весняні зустрічі МВФ Владислав Рашкован можна за посиланням.
Також від ЦЕС: Економічний розвиток США та реструктуризація боргу України 一 головне з матеріалу The Page, які побували на «Spring Meetings» МВФ у Вашингтоні
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16❤1👏1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Подивитися запис — за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤18👍4👏2⚡1😁1
У Києві знову відключення світла
За 10 хвилин зоомагазин виніс на вулицю кроху-генератор на пару кіловат, фармацевткині викотили серйозніший, який живить також кавʼярню поруч, а "Сільпо" запустив свій промисловий — всі працюють далі.
Але інфляція у цьому місяці, можливо, трошки пришвидшиться 🥹
За 10 хвилин зоомагазин виніс на вулицю кроху-генератор на пару кіловат, фармацевткині викотили серйозніший, який живить також кавʼярню поруч, а "Сільпо" запустив свій промисловий — всі працюють далі.
Але інфляція у цьому місяці, можливо, трошки пришвидшиться 🥹
👍46⚡11❤8👏4😢2
У Харкові набагато простіше знайти людей, які читають креслення, ніж у Вінниці. Фактор успіху міста у майбутньому — повернути студентів до університетів
Про це Ігор Гуменний, президент UBC Group говорив на нашій події цього тижня. Більша частина його підприємства релокувалась у Вінницьку область після 2022 року.
🎓 До повномасштабного вторгнення у Харкові перебували близько 300 тисяч студентів, переважна більшість з них 一 технічних спеціальностей.
Харківський ІТ-сектор, один з найбільших експортерів та платників податків в регіоні, також об'єднаний харківською освітою. Про це розповіла Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster:
📕 Так само важливо, щоб у Харкові відновилась освіта і для видавничо-поліграфічного сектору:
👉 Про те, як освіта стала “суперсилою” Харкова слухайте у записі нашої події за посиланням.
Також від ЦЕС: Головні проблеми харківського бізнесу не пов’язані із близькістю до лінії фронту — це незрозуміла процедура бронювання та бюрократія на місцях
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про це Ігор Гуменний, президент UBC Group говорив на нашій події цього тижня. Більша частина його підприємства релокувалась у Вінницьку область після 2022 року.
«Місто було і є другим за потенціалом в Україні, у тому числі за кількістю навчальних і наукових закладів. Чим довше триватиме повномасштабне вторгнення, тим складніше буде утримати людей від виїзду звідси, у тому числі зберегти навчальний потенціал», 一 говорить Євген Іванов, заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації.
Харківський ІТ-сектор, один з найбільших експортерів та платників податків в регіоні, також об'єднаний харківською освітою. Про це розповіла Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster:
«У нашому кластері 60 університетів, це більше, ніж в будь-якому іншому кластері у Європі. Відповідно, у Харкові купа студентів, вони б ходили хоча би у гібридному форматі, як, наприклад, ходять студенти технічних спеціальностей у Польщі».
📕 Так само важливо, щоб у Харкові відновилась освіта і для видавничо-поліграфічного сектору:
«Наша галузь достатньо високоінтелектуальна. Для підготовки друкаря необхідно 10-15 років. І я не знаходжу зараз людей, які можуть достатньо швидко навчитися. Ми запустили власну програму підготовки кадрів. Але друкарі, електронщики, механіки 一 це люди, які готуються роками», 一 пояснює Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт».
Також від ЦЕС: Головні проблеми харківського бізнесу не пов’язані із близькістю до лінії фронту — це незрозуміла процедура бронювання та бюрократія на місцях
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍22❤16🥴6👏2
Експорт зернових та олійних перевищив попередній рекорд лютого і склав 6,6 млн т
🚢 Чорноморські маршрути залишаються ключовим фактором зростання: на них припадає 78% експорту агропродукції.
🌾 Основними експортними культурами у квітні були кукурудза (4,1 млн т), пшениця (1,9 млн т) та ячмінь (231 тис. т).
Експорт олійних у квітні скоротився до 319 тис. тонн. Основними експортними товарами були соєві боби (42%), ріпак (42%) та насіння соняшнику (12%).
Україна продовжує посівну кампанію ярих культур. Станом на 10 травня було засіяно майже 10 млн га, в тому числі 4,3 млн га зернових, 4 млн га соняшнику та 1,2 млн га сої.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🚢 Чорноморські маршрути залишаються ключовим фактором зростання: на них припадає 78% експорту агропродукції.
🌾 Основними експортними культурами у квітні були кукурудза (4,1 млн т), пшениця (1,9 млн т) та ячмінь (231 тис. т).
Експорт олійних у квітні скоротився до 319 тис. тонн. Основними експортними товарами були соєві боби (42%), ріпак (42%) та насіння соняшнику (12%).
Україна продовжує посівну кампанію ярих культур. Станом на 10 травня було засіяно майже 10 млн га, в тому числі 4,3 млн га зернових, 4 млн га соняшнику та 1,2 млн га сої.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17👍6👏2
На Career Day молодь зустрічається із потенційними роботодавцями, отримує нові знання щодо побудови кар’єри та можливості для стажування.
Нагадуємо, що ми у ЦЕС завжди відкриті до талановитих стажерів, молодших та старших економістів, деталі на нашому сайті.
📌 Реєстрація на захід посиланням.
P. S. Серед іншого готуємо для вас економічну вікторину від нашого старшого економіста Володимира Ланди 一 гравця клубу «Що? Де? Коли?» (2002 一 2017). На учасників очікуватимуть цінні призи і додаткові бали на співбесіді.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14❤8❤🔥2
Після ковіду реальний ВВП США виріс на 8,7%, а Німеччини 一 лише на 0,3%
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай на прикладі графіку у своєму дописі пояснив, як норма заощаджень населення впливає на ВВП країни.
#ЦЕС_пояснює
1) Після ковідного стрибка заощаджень (люди не мали на що витрачати), німці, французи та британці почали заощаджувати більше, ніж до ковіду. А от американці та італійці 一 менше.
2) Норма заощаджень в Німеччині фантастичні 一 20% від доходу, в США 一 менше 5%. Десять років тому розрив був вдвічі, зараз у чотири рази.
Це показує принципову різницю в економічних моделях країн.
Нагадаю, ВВП = Споживання + Держвидатки + Інвестиції + Експорт (чистий).
🇺🇸 У США майже весь дохід домогосподарств йде у споживання. В Німеччині ж 1/5 доходу йде у заощадження. А це понад €250 млрд минулого року, наприклад.
Ці гроші потрапляють одразу на фондовий ринок, тобто значною мірою у капітал промисловості, або йдуть у ту ж німецьку промисловість через кредитування банками.
Відтак 1/5 доходів домогосподарств йде у німецьке ВВП не через споживання, а через інвестиції.
В наступній ітерації ці інвестиції в експортно орієнтовану німецьку промисловість збільшують чистий експорт Німеччини.
👉 Але в останні роки ряд факторів підкосили цю німецьку модель. Напевно, у першу чергу, ризикова ставка на економічну співпрацю з РФ та Китаєм.
Дорогий газ, розрив ланцюжків, невизначеність з де-рискінгом Китаю, навала китайських електричок, оце от все.
І от, після ковіду реальний ВВП США виріс на 8,7%, а Німеччини 一 лише на 0,3%.
🇩🇪 Тому, можливо, Німеччині доведеться задуматися про стимулювання внутрішнього ринку.
Хоча з іншого боку, економіка з таким рівнем заощаджень може виявитися сталішою у випадку потрясінь.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай на прикладі графіку у своєму дописі пояснив, як норма заощаджень населення впливає на ВВП країни.
#ЦЕС_пояснює
1) Після ковідного стрибка заощаджень (люди не мали на що витрачати), німці, французи та британці почали заощаджувати більше, ніж до ковіду. А от американці та італійці 一 менше.
2) Норма заощаджень в Німеччині фантастичні 一 20% від доходу, в США 一 менше 5%. Десять років тому розрив був вдвічі, зараз у чотири рази.
Це показує принципову різницю в економічних моделях країн.
Нагадаю, ВВП = Споживання + Держвидатки + Інвестиції + Експорт (чистий).
Ці гроші потрапляють одразу на фондовий ринок, тобто значною мірою у капітал промисловості, або йдуть у ту ж німецьку промисловість через кредитування банками.
Відтак 1/5 доходів домогосподарств йде у німецьке ВВП не через споживання, а через інвестиції.
В наступній ітерації ці інвестиції в експортно орієнтовану німецьку промисловість збільшують чистий експорт Німеччини.
Дорогий газ, розрив ланцюжків, невизначеність з де-рискінгом Китаю, навала китайських електричок, оце от все.
І от, після ковіду реальний ВВП США виріс на 8,7%, а Німеччини 一 лише на 0,3%.
Хоча з іншого боку, економіка з таким рівнем заощаджень може виявитися сталішою у випадку потрясінь.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18🤔9❤7🙏1
Після початку повномасштабного вторгнення іноземці відкрили в Україні понад 2600 компаній
Переказуємо найцікавіше з аналітики Opendatabot.
▪️ Найбільшим бізнесом в Україні, відкритим іноземцями від початку повномасштабної, стала компанія ТОВ «ТЕНС1МА» із статутним капіталом у 1,28 млрд грн. Компанія зареєстрована в Одесі та займається наданням фінансових послуг. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
▪️ Найчастіше серед іноземців бізнес в Україні відкривають громадяни Туреччини 一 354 нових компанії.
▪️ Громадяни Узбекистану є власниками у 274 нових українських компаніях.
▪️ Громадяни Польщі — 193 бізнеси або 7% від загальної кількості компаній з іноземними власниками, відкритих після 2022 року. До топу також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану та Ізраїлю.
▪️ Загалом гроші в Україну під час великої війни інвестували громадяни зі 100 країн світу.
👉 Як ми писали раніше, після 24.02.2022 деякі бізнеси не тільки залишились працювати в Україні, але й розширились, наприклад, американська компанія Boeing.
Українська сторона, у свою чергу, продовжує працювати над безпекою та страхуванням бізнесу.
🔗 Детальніше про це 一 у нашому подкасті “Що з економікою?” з пані послом України у США Оксаною Маркаровою.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Переказуємо найцікавіше з аналітики Opendatabot.
▪️ Найбільшим бізнесом в Україні, відкритим іноземцями від початку повномасштабної, стала компанія ТОВ «ТЕНС1МА» із статутним капіталом у 1,28 млрд грн. Компанія зареєстрована в Одесі та займається наданням фінансових послуг. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
▪️ Найчастіше серед іноземців бізнес в Україні відкривають громадяни Туреччини 一 354 нових компанії.
▪️ Громадяни Узбекистану є власниками у 274 нових українських компаніях.
▪️ Громадяни Польщі — 193 бізнеси або 7% від загальної кількості компаній з іноземними власниками, відкритих після 2022 року. До топу також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану та Ізраїлю.
▪️ Загалом гроші в Україну під час великої війни інвестували громадяни зі 100 країн світу.
Українська сторона, у свою чергу, продовжує працювати над безпекою та страхуванням бізнесу.
🔗 Детальніше про це 一 у нашому подкасті “Що з економікою?” з пані послом України у США Оксаною Маркаровою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤5😁5🤔3🔥1👏1🥴1
🖇 Минулого тижня на подію “Як трансформується економіка Харкова? Досвід прифронтового міста” ми покликали Віктора Круглова, директора видавництва «Ранок» та Олександра Поповича, директора друкарні «Юнісофт».
Вони поділились труднощами та досягненнями видавничо-поліграфічного сектору Харкова під час війни.
📔 У 2023 «Юнісофт» експортувала послуг на €1,8 млн (у довоєнному 2021 було €2,5 млн). Рівень інвестицій у нове обладнання склав приблизно €500 тис. Уже в цьому році на обладнання витратили €200 тис.
Видавництво «Ранок» минулого року надрукувало 4,2 млн книжок. Тобто щоденно у Харкові виходило дві нових книжки. Крім цього, експортувало більше 150 тис. книжок.
«Також ми заключили контракт з Disney на друк “Зоряних війн”. Кажу їм, у нас у Харкові власні “зоряні війни”. Але ми розвиваємо освітні проєкти, цифрові платформи, запланували майже тисячу назв книжок, а це дуже важливо», 一 розповів директор видавництва "Ранок".
Разом з тим, і пан Віктор, і пан Олександр згадали про мобілізацію кадрів та проблеми з бронюванням.
«Якщо буде призваний до війська машиніст папероробної машини, фабрика, де працює більше ста людей, зупиниться. Я вважаю, що бізнес має обирати, кого треба залишити. Тому що ми, як керівники підприємств, знаємо, хто найбільш критичний», 一 пояснює пан Круглов.
🔗 Більше про це у записі події — за посиланням.
Фото 一 Texty.org
1) Обладнання друкарні «Юнісофт»;
2) Один зі складів видавництва «Ранок» після ворожого обстрілу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28❤8🤯4🤡1