Сьогодні росіяни вдарили по друкарні видавництва Vivat у Харкові, відомо про загиблих і поранених працівників.

Історично у місті зосереджено найбільший в Україні поліграфічний кластер.

Наприклад, видавництво «Ранок» минулого року надрукувало 4,2 млн книжок. Тобто щоденно у Харкові виходило дві нових книжки. Крім цього, експортувало більше 150 тис. книжок.

А «Юнісофт» інвестували у обладнання за 2023-й рік €500 тис. Детальніше читайте у попередньому дописі.

«Ми віримо в нашу армію і намагаємося працювати, тому що розуміємо прекрасно, що без нас, без Харкова, в видавничій галузі буде складно.

Релокація з Харкова, вона можлива, безумовно. Складно перевезти обладнання, довго, складно перевезти людей, не всіх можеш забрати. Але це буде виглядати як зрада», 一 ділився Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт».

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Частина країни живе в досить комфортному середовищі і війна відчувається не зовсім так, як це могло бути

👉 Ми виділили ключові цитати міністра фінансів Сергія Марченка з нашого з ним подкасту. До речі, цього разу подкаст вперше вийшов у відеоформаті.

- про перспективи 2025 року

«Зовнішнє фінансування 2023 року склало $37 млрд. На 2025 рік ми орієнтуємося, можливо, на меншу цифру. $4-5 млрд зменшення зовнішньої допомоги щороку 一 це досить прийнятний шлях для України на даний момент. Тобто ми готові демонструвати партнерам внутрішні заходи, але, з іншого боку, поки що ми не бачимо можливості, які би нам дозволили сказати, що ми забезпечимо ті самі $32 млрд [самостійно]».

Нагадаємо, що бюджетний «розрив» через зволікання із військової допомогою складає близько $5 млрд до кінця року. Про це ми детальніше писали вчора.

- про прогрес у зборі податків

«У нас зараз пожвавлюються економічні процеси, більшість контрагентів сплачує податки і нарощує їх сплату порівняно з показниками минулого року. Зокрема, за 4 місяці сплата ПДВ зросла майже на 72%. По імпорту приріст ПДВ 40%. Податок на прибуток 一 170% приріст. Акцизний збір 一 77% приріст».

- про реформування БЕБ:

«Я бачу задачу у формуванні інтелектуальної спроможності, щоб ми не концентрувалися на кіосках з фіктивними контрафактними сигаретами. А концентрувалися по суті, шукали відразу бенефіціарів, хто і як за цим стоїть. І тоді це було б набагато цікавіше».

- про російські активи

«Зараз країни G7 обговорюють варіанти сек'юритизації майбутніх потоків від заморожених російських активів. І це також може бути нам цікаво, не відкидаючи ключового вектору — вилучення всіх активів на користь України.

Як паралельний трек, який вирішує покриття бюджетного «розриву» в найближчі роки. Я вважаю, що потенційно в дискусії ми можемо вийти на загальноприйнятне для України рішення».

🔗 Дивіться більше — за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

💳 НБУ готує обмеження переказів з картки на картку до 30 переказів на місяць сумою до 100 000 грн

Обмеження базується на рішенні РНБО щодо протидії нелегальному гральному бізнесу. Такі рамки мають ускладнити тіньові платежі, несплату податків та злочинну діяльність.

#ЦЕС_пояснює, що відбувається (допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

1) Навіщо?

Це було питання часу після відповідного рішення РНБО та указу Президента по ігорці. Гральний бізнес, як і наркобізнес, як і російські сітки впливу, використовують схему "дропів" 一 переганяють кошти переказами по мережі карток фізосіб.

2) Чи зашкодить волонтерці?

👉 Обмеження стосуватиметься лише вихідних переказів. Тобто не заважатиме приймати хоч би й тисячі платежів. Плюс операції за реквізитами (IBAN) теж не обмежуються.

Так, це може зачепити якусь частку тих, хто робить більше 30 переказів на картку щомісяця. Я умисне подивився свою історію транзакцій 一 до 30 не доходить ніяк. Хоча періодами роблю багато дрібних донатів на збори друзів і друзів-друзів.

Тим паче, що обмеження стосується рахунків в одному банку, а в багатьох з нас декілька рахунків, відповідно з кожного можна робити 30 переказів на загальну суму до 100 000 грн.

🏢 НБУ звісно геть не зацікавлений у тому, щоб поламати фінансову систему, або підірвати волонтерську підтримку. Тому, якщо Дмитро Олійник [заступник голови НБУ] каже, що це зачепить менше 5% клієнтів 一 це означає, що вони взяли весь масив карткових транзакцій і змоделювали, яка частка клієнтів вибивається за обмеження, щоб не мати неприємних сюрпризів. НБУ взагалі дуже консервативний, місцями навіть занадто)

3) Але ж можна навідкривати картки в багатьох банках?

Так, але коли треба прогнати сотні мільйонів гривень, то пропоноване обмеження значно збільшує вартість p2p-сітки. Оцим всім чєловєчкам, які готові віддавати свій рахунок злочинцям (а в окремих випадках 一 бігати з барсєточкою по терміналах і банкоматах) треба платити комісію. І адміністраторам сіток 一теж.

НБУ, судячи з дизайну обмежень, розраховує ускладнити, збільшити вартість обслуговування p2p-сіток так, щоб підірвати частину пов'язаних бізнес-моделей і при цьому не підірвати економіку.

Ну і далі параметри можна буде "підкручувати".

«Дуже чекаю на запровадження, цікаво подивитися на ефект. І ще уважно дивитимусь, хто і як топитиме проти. Зазіхнули на жирні теми. Думаю багато хто в цьому "бізнесі" вважав, що НБУ не відважиться. Тому, традиційно у таких випадках, виття може бути багато», 一 пише Юрій Гайдай.

💰Вам вистачить до 30 переказів на місяць?

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🇺🇦 Між 2021 та 2023 роком експорт українського заліза до ЄС впав на 60%, а зерна — виріс у 150%

Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС, розбиралась з торгівельною темою у статті BBC Україна.

👉 За нормальних умов, це б означало, що українська економіка має найбільшу перевагу у виробництві аграрних товарів, а металургія — навпаки.

Проте Україна отримала “торговельний безвіз” не за нормальних умов, а під час війни, коли частина промислових потужностей були зруйновані, а внутрішній попит на метали та промислові товари збільшився.

Відповідно, експорт цих товарів до ЄС скоротився (не варто також забувати про логістичні обмеження).

Не варто вважати, що українська видобувна та важка промисловість стали менш конкурентні.

Якщо брати розрахунки за середньою вартістю товарів, які Україна експортувала до ЄС у 2021-2023 роках, зерно складе близько 15%, а залізо та сталь 一 близько 13%.

🤝 Тобто Україна може запропонувати ЄС не лише “аграрку», але для цього потрібно відновити виробничі потужності та покращити логістичні сполучення з ЄС.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Колонка старшої економістки ЦЕС Яни Охріменко 👇

«На наступний рік маємо непокриту потребу від 12 до 15 мільярдів доларів» — міністр фінансів Сергій Марченко у нашому подкасті «Що з економікою?»

👉 Для тих, хто більше любить читати — Економічна правда виділила найцікавіше з розмови у свіжому матеріалі: про БЕБ, Нацстратегію доходів, російські активи та інше.

Нагадаємо, що цього разу подкаст «Що з економікою?» вперше вийшов у відеоформаті. Подивитись можна на YouTube Громадського.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

👉 Шукаємо комунікаційників/комунікаційниць для співпраці з Міністерством фінансів України

Чудова можливість підсилити урядові комунікації та взяти участь у важливих процесах, які впливають на державу.

За підтримки проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid) шукаємо наступних спеціалістів (гібридна full-time зайнятість з червня до лютого із можливістю подовження):

▫️Талановитий комунікаційник/комунікаційниця по напряму популяризації ОВДП;

▫️Креативний і грамотний копірайтер/копірайтерка;

▫️Digital-спеціаліст/спеціалістка, який/яка розуміється на різних форматах;

▫️Motion-дизайнер/дизайнерка для покращення візуалів Міністерства.

📌 Деталі по кожній з вакансій 一 на нашому сайті.

👥 Надсилайте своїм друзям, які працюють у сферах журналістики та комунікацій.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

⚡️ Цього місяця ми випустили три подкасти з гостями, які приймають рішення на найвищому рівні

Серед них посол України в США Оксана Маркарова, міністр фінансів Сергій Марченко та представник України в МВФ Владислав Рашкован.

Коротко нагадаємо про що ми говорили з кожним із гостей:

Міністр фінансів Сергій Марченко про бюджетний «розрив», перспективи на 2025 рік, Нацстратегію доходів та БЕБ.

Посол України у США Оксана Маркарова про структуру американського пакету допомоги, конфіскацію росактивів на користь України та лобіювання українських інтересів у США.

Заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован про Весняні збори МВФ, зниження продуктивності праці, світовий борг та економічну політику України.

👉 Наступним гостем уже цього тижня стане голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.

🎙️ Подкаст «Що з економікою?» виходить щотижня на Громадському радіо, ми у свою чергу додаємо його на всі зручні подкаст-платформи та робимо розшифровки за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

💰Схоже, обійтися без підвищення податків вже неможливо.

Це непопулярне рішення, на яке має зважитися президент Володимир Зеленський разом з фінансовим блоком.

👉 Написали про це у матеріалі для Економічної правди.

Основні цифри з матеріалу:

▪️Бюджетний розрив до кінця року — близько $5 млрд; щоб провести у 2024 році мобілізацію та часткову ротацію і посилити (за потреби) воєнні дії потрібно буде ще стільки ж.

▪️Ці кошти не були передбачені, адже базовим припущенням при розробці бюджету-2024 було зменшення інтенсивності бойових дій у другій половині цього року після успішного контрнаступу.

▪️В уряді розглядають варіант підвищення розміру ставок ПДВ на 3 п.п до 23% та військового збору - на 3,5 п.п до 5%. (у тексті детально описуємо критерії вибору саме цих інструментів).

▪️Таким чином, з пропонованих ініціатив по підвищенню податків "набирається" 240-250 млрд грн у річному вимірі, 60-70 млрд грн до кінця 2024 року у випадку їх запровадження з серпня-вересня.

Що ще можна зробити, аби зменшити бюджетний розрив з мінімальною шкодою для економіки?

⬆️ На боці доходів нагальною є потреба в жорсткому обмеженні очевидних схем ухилення від сплати податків, перш за все – з підакцизної продукції і тіньового імпорту.

⬇️ На боці видатків – найкращий час нарешті провести справжній функціональний перегляд витрат. Цілі та показники бюджетних програм мають відповідати актуальним цілям та наявним ресурсам воєнного часу.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🫠 Про «росіяни підвищили податки для багатих, а ми хочемо підвищити для бідних»

👉 Старший економіст ЦЕС та автор тексту на ЕП «Війна за новими ставками. Який ефект дасть підвищення податків» Юрій Гайдай відповідає:

«Росіяни не підвищили податки для багатих і не ввели ніякого прогресивного ПДФО. Це маркетинг.

Вони вводять прогресивний податок із зарплати (15-22%) для пари відсотків населення, яке отримує зарплати більше €2 тис. на місяць.

А ставки ПДФО з інших доходів 一 від дивідендів, процентів, цінних паперів і т.д. 一 залишаються 13% і 15%. Це саме ті джерела, які переважають у справді багатих людей.

Тобто в РФ підняли податок на зарплати середнього класу, умовної айтішечки. І зробили це навіть не для наповнення бюджету, а щоб перерозподілити пільгами.

Російський бюджет ніколи не покладався на ПДФО, тому там і ставки такі низькі, навіть у прогресії.
І навіть податок на прибуток компаній вони піднімають зараз на чверть, до 25%, не для наповнення бюджету. А тому, що держава у них краще за ринок знає, що розвивати)

Збільшується обсяг вилучення у всіх, щоб потім дати потрібним галузям (і людям) пільгами на капітальні інвестиції.

Ну і як я вчора писав у матеріалі для ЕП щодо підвищення ПДВ у нас:

"Громадяни з низькими доходами витрачають більшу їх частку на споживання в неформальному секторі. А зі зростанням доходів зростає частка "білого" споживання: заможні люди, як правило, купують більше продуктів у супермаркетах, а не на ринках, заправляються дорожчим пальним у мережах, які не ухиляються від сплати податків.

Отже, підвищення податків на споживання прогресивне – ефективна ставка податкового навантаження, тобто частки податків у витратах, вища для заможніших домогосподарств."

💬 Та й в цілому так прямолінійно порівнювати наші бюджети та фіскальну політику не варто 一 дуже різна структура економіки, надходжень, джерел фінансування, та навіть спроможності фіскальних органів та репресивного апарату (фіскали у них спроможніші, а репресивного апарату у нас, вважайте, нема, у порівнянні з РФ).

#ЦЕС_пояснює

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🚬 Побороти тінь в тютюновій галузі поки не вдалося

Про це сказав голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев у нашому подкасті “Що з економікою?”.

Ключові цитати:

«Цей ринок 一 це харчова база для корупціонерів в усіх без виключення державних органах. Ми знаємо дослідження Kantar 一 це більше 20 млрд грн тіні. При 80 млрд, що ми отримуємо від ринку по року, це плюс 20, якщо б ми побороли цю тінь».

«Тютюн – найскладніший ринок. Я займаюся наведенням порядку з 2019 року. Попри те, що був дотичний до закриття злочинців, що працювали у Жовтих Водах, можу констатувати, що я не зміг побороти тінь протягом майже п'яти років».

«При всьому моєму відношенню до БЕБ, мені подобається, що вони зараз роблять по тютюновому ринку. Це 24 обшуки, одночасні у всіх виробників, легальних, нелегальних, на складах цієї продукції. Це вже вирізане обладнання в декількох виробниках. Це врешті припинена діяльність цього київського конвертатора, який виготовляв брендові цигарки попри декілька кримінальних справ, які постійно проти нього розслідувалися. Також тривають обшуки у Винниках».

Пан Гетманцев додав, що рівень тіньової економіки в Україні оцінюють приблизно у 500 млрд грн на рік.

🎙 Послухати повністю 一 за посиланням на зручних подкаст-платформах.

Інфографіка 一 дослідження Kantar.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📚 Сьогодні розпочався Книжковий Арсенал 一 одна з найбільших книжкових подій країни

В суботу виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський модеруватиме там дискусію "Харків книжковий — як працює найбільший видавничий центр України".

📌 Програма та квитки 一 за посиланням.

Нагадаємо, що після останнього російського удару по друкарні видавництва Vivat у Харкові, сукупна потужність видавництва книг в Україні може зменшитися на 30—40%.

Фото 一 стенд на Арсеналі зі спаленими книжками Вівата. Джерело 一 телеграм-канал «Непозбувний книгочитун».

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Гетманцев підтримує повернення до прогресивної шкали ПДФО, хоча це й вимагає складнішого адміністрування

👉 Про це він сказав у нашому подкасті “Що з економікою?”.

«Це правильне рішення не стільки в інтересах держави, як суспільства. Бо таким чином оподаткування робиться більш справедливо. Ми з вами знаємо, що гривня в низькому доході і гривня в високому доході мають різні економічні цінності для платника», 一 пояснює пан Гетманцев.

Прогресивний ПДФО вимагатиме загального або принаймні значного розширення декларування.

«Але сама по собі прогресія 一 це благо. Це змушує людину вести фінансову історію, що також благо. І це справедливо, коли багаті сплачують більше, бідні сплачують менше», 一 додає Гетманцев.

Щодо додаткового ризику тінізації доходів пан Гетманцев вважає, що “тінь” створюється не ставками податку чи механізмами, а якістю адміністрування.

🎧 Детальніше 一 у нашому подкасті.

Нагадаємо, що опублікована на початку року Нацстратегія доходів на 2024-2030 роки передбачає відновлення прогресивної шкали ПДФО.

Міністр фінансів Сергій Марченко на нашій події у січні наголосив, що зміна податків може відбутися тільки після реформи Державної податкової служби, зростання довіри до податкової та безпеки даних платників податків. Більше про це тут.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися