🛃 За оцінками проєкту #ACCORD митниця втрачає близько 50 млрд грн щороку.

З них значну частину становить не контрабанда, а необліковані посилки, зловживання гуманітаркою, завищені ціни на імпортні товари в Україні (наприклад, ті самі айфони) та недостатньо розвинена інфраструктура.

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів керівник ГО «Технології прогресу» та колишній голова Держмитслужби Макс Нефьодов.

«Люди думають, що втрати на митниці 一 це великі темні контрабандисти, як італійська мафія, яка вагонами завозить нелегальні айфони і цигарки. Це теж є, однак значна частина митних порушень стосується необлікованих мільйонів посилок та експрес-перевезень, наприклад, кросівок з Aliexpress за $10 або як подарунок від китайського друга. Це також стосується частини товарів, що ввозиться під виглядом волонтерки», 一 каже Макс Нефьодов.

📱В Україні офіційні ціни на товари, зокрема айфони, часто вищі, ніж у сусідніх країнах. Це підживлює мотивацію ввозити товари нелегально, щоб уникнути високих цін і ПДВ.

«Верховна Рада тільки нещодавно дозволила паралельний імпорт деяких видів ліків і медичних товарів. По решті товарів це дуже дискусійне питання, і будь-який імпортер може нарватися на судовий позов від виробника з аргументацією про те, що виробник взагалі-то не дозволяв продавати це в Україні. Така ситуація підживлює контрабанду. Очевидний вихід із ситуації 一 вирівнювання цін», 一 додає Нефьодов.

🔊 Послухати подкаст «Що з економікою?» на усіх зручних подкаст-платформах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💳 НБУ ввів обмеження на перекази «з картки на картку» до 150 000 грн на місяць

Ліміт почне діяти з першого жовтня на вихідні перекази. Це тимчасове рішення на пів року, яке має ускладнити схему з «дропами» та тіньовими платежами, зокрема в гральному бізнесі.

📌 Водночас обмеження не будуть застосовуватись до волонтерів, які відповідають критеріям за постановою та до осіб, які отримують дохід з підтверджених джерел вище встановленого ліміту.

Також не будуть обмежуватись операції за реквізитами IBAN, перекази юридичним особам та перекази між власними рахунками в одному банку.

Далі НБУ планує підвищення штрафів, посилення відповідальності організаторів схем, створення реєстру клієнтів, залучених у протиправні схеми, та посилення вимог до банків щодо дотримання законодавства.

👉 Про це, зокрема, у своєму матеріалі для Liga.net писав старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Уряд скоротив пакет підвищення податків. Запланований ресурс 125 млрд грн зменшився в чотири рази — до 30 млрд грн.

👉 Про це повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.

За результатами робочої групи у «податковому» законопроєкті залишиться підвищення ставки військового збору до 5%. Відміну військового збору прив’яжуть до відміни воєнного стану (замість «рішення ВРУ про завершення реформи Збройних Сил», як зараз).

📃 Також із законопроєкту приберуть оподаткування надприбутків банків у 2024 році (залишається підвищена ставка 25% замість пропонованої 50%, яку застосували минулоріч) та 1% ВЗ для юросіб на єдиному податку третьої групи.

«ВЗ буде спрямовуватись через спецфонд виключно на фінансування ЗСУ. Дещо уточнили авансовий внесок з АЗС. Збільшення ставки податку на прибуток фінустанов підвищимо на майбутнє, а не на 2024 рік як пропонувалося», — додав Гетманцев.

📌 Що з цього приводу пише наш податковий експерт Юрій Гайдай?

«Трохи шокований робочою групою по «податковому» законопроєкту 11416.

1) З істотних джерел фінансування дефіциту бюджету залишається лише підвищення навантаження на білі зарплати.

Наймані працівники, які працюють «в білу», не суб'єктні. Вони не можуть подзвонити відповідальному заступнику міністра, чи в офіс президента, і пролобіювати, тому нехай платять податки за всіх.

2) Якщо до кінця року податки принесуть лише додаткові 30 млрд грн, то як будемо фінансувати розрив? Я щось не бачу на горизонті чарівної феї. Чи нею буде НБУ з викупом ОВДП, як у 2022-му?

P.S. П.7, потрібний для економічного бронювання, Мінеко взагалі не представило, тому тут поки знак запитання».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🎰 Військові і досі активно грають у онлайн-казино, а рішення про заборону від РНБО не виконується

Колеги з ЕП зібрали дані, які вказують, що найчастіше онлайн-казино гуглять у прифронтових містах. Єдиним способом обмежити доступ військових до онлайн-казино має стати система онлайн-моніторингу. Про це ми писали раніше.

👉 Ця система також дозволить державі слідкувати за роботою операторів онлайн-казино, зокрема за дотриманням закону та ліцензійних умов, збирати інформацію про ставки та виграші, і таким чином виявляти ухилення від сплати податків.

Згідно з квітневим рішенням РНБО, уряд мав запровадити систему онлайн-моніторингу до кінця травня, однак досі цього не зробив

Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ) була вимогою закону з першого дня легалізації азартних ігор у 2020 році. Однак уряду знадобилися три роки для затвердження наприкінці 2023 року порядку її роботи і ще три місяці – для оприлюднення відповідної постанови.

«Система онлайн-моніторингу – це РРО [реєстр розрахункових операцій – ЦЕС] для грального бізнесу, який має містити ідентифікацію гравців. Зараз ми покладаємося на доброчесність організаторів азартних ігор. Якщо людина внесена в реєстр осіб, яким обмежений доступ до онлайн-казино, то вона не зможе грати», – пояснює в матеріалі Економічної правди старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Я дуже хочу, щоб через пару місяців не довелося різати вже оборонні видатки

👉 Наш старший економіст Юрій Гайдай прослухав засідання Податкового комітету, і ділиться своєю думкою про оновлену версію з-ту, що підіймає податки.

«Воєнні зусилля критично залежать від фінансування. На сьогодні ми маємо ситуацію, коли і зовнішні партнери не дають достатньо, і відсутня політична воля збирати більше всередині країни. Це однозначно впливатиме на перебіг війни.

Провів 4 години на засіданні Податкового Комітету.

📃 По податковому законопроєкту 11416-д, який підтримав Комітет, залишилося гнітюче враження. Якби законопроєктам давали назви, як у США, я б назвав його Don't Look Up Act.

Був свідком унікальної ситуації, коли депутати, зокрема опозиційні, виступають за підвищення податків, а виконавча влада – проти.

Я дуже хочу на початку січня написати – «вибачте, я помилявся, а Мінфін з НБУ – як у воду дивилися, вони все круто прорахували».

😵‍💫 Інакше через пару місяців доведеться знову гарячково шукати джерела фінансування та різати оборонні (!!) видатки.

Питання 2025-го року за існуючого дизайну податкових змін також залишається (широко) відкритим.

⚡️On the bright side, вітаю всіх колег, з якими працювали над митним 6490-д – підтриманий комітетом до першого читання. Це перша цеглина в реформу митниці – недостатній, але необхідний крок».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛃 Детальніше по законопроєкту №6490-д про перезавантаження митниці.

Це важливий крок реформування митниці та виконання одразу трьох маяків (від МВФ, Світового банку та США), що відкриває доступ до фінансування обсягом близько $6 млрд.

📍 У законопроєкті врахували:

▪ вирішальний голос міжнародників при виборі кандидата на Голову митниці,
▪ прозору переатестацію працівників та конкурси на нові посади,
▪ адекватний рівень оплати праці, аби привабити кращих кандидатів та зменшити кадровий відтік з митниці у бізнес.

👉 Про деталі реформування митниці ми також говорили у нашому подкасті «Що з економікою?» з колишнім головою Держмитслужби Максимом Нефьодовим.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Уряд повертається до ідеї економічного бронювання, щоб знайти додаткові кошти.

У Мінекономіки кажуть, що ініціатива має запрацювати вже у жовтні-листопаді

Поки модель достеменно невідома: привязка до заробітної плати, доплата за кожного працівника у розмірі 20 тис. грн або бронь критичних для економіки підприємств за постановою Кабміну №76.

Раніше в уряді такий принцип назвали «воюй або працюй», що передбачає низку заходів, які мають вивести ринок праці з тіні і наповнити бюджет.

👉 Нагадаємо, що місяць тому ми записали подкаст зі співавтором трьох законопроєктів про економічне бронювання Дмитром Наталухою. (Ось тут розгорнутий допис про це).

Зокрема поговорили про таке:

▪ Скільки зараз в Україні військовозобов'язаних?
▪ Кого бронюють і як це може змінитися?
▪ Де межа між етикою та утилітаризмом, коли «нам доводиться обирати найменш несправедливе рішення, серед інших несправедливих».

🎧 Послухати можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇵🇱 Польща може перейти на чотириденний робочий тиждень до 2027 року

Наводять економічні та соціологічні аргументи, хоча складно не помітити зв’язок з проведенням президентських виборів у Польщі.

👉 Переказуємо головне зі статті Європейської правди:

▪️ У Польщі давно обговорюють можливість скорочення робочого тижня. Ініціативу висунула партія "Лівиця", яка є частиною владної коаліції. У вересні 2022 року депутати подали проєкт, що передбачає зменшення робочого часу без зниження заробітної плати.

▪️ Польське Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики розглядає варіанти скорочення робочого часу, зокрема, триденні вихідні або семигодинний робочий день. Найімовірнішим варіантом є впровадження чотириденного робочого тижня.

▪️ На заваді може стати польський Мінфін. "У нас демографічна криза. 15 років тому на одного пенсіонера працювало чотири людини, зараз менше трьох, а у 2050 році їх буде менше двох. За цих умов чотириденний робочий тиждень не є тим напрямком, у якому ми маємо рухатися", – заявила голова Мінфіну.

▪️ 70% польських працівників підтримують скорочення робочого тижня на один день. Скептики насамперед власники бізнесу, а також працівники, які бояться, що у коротший робочий час не зможуть виконувати всі свої обов’язки.

▪️ У Франції та Бельгії вже впроваджуються подібні ініціативи, а в інших країнах тривають пілотні програми. Водночас у Греції з липня на деяких цілодобових промислових підприємствах діє шестиденний робочий тиждень.

▪️ «Хай там як, робота над вищезазначеною ініціативою, ймовірно, набере обертів восени і може бути завершена навесні 2025 року», 一 підсумовують у статті.

📌 Раніше ми писали про те, що український уряд скептично ставиться до ініціативи коротшого робочого тижня.

На картинці заголовок (дані за 2023 рік): Працівники, які прогнозують, що в їхній галузі 4-денний робочий тиждень стане нормою протягом 5 років.

Текст праворуч: 33% польських працівників хотіли б мати 4-денний робочий тиждень у межах пільг.

💻 80% спеціалістів і менеджерів у Польщі хотіли б змінити роботу на більш гнучку щодо робочого часу.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 «Податок на гугл» приніс 5,3 млрд грн за пів року

👉 Це на 1,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.

Головне:

▪ 122 нерезиденти задекларували €56,9 млн і $68,4 млн податків 一 це еквівалент 5,289 млрд гривень.

▪ За перше півріччя 2024 року додалося 15 нових платників податків, серед яких Aylo Billing Limited (надання послуг розваг для дорослих), Bright Market (платформа для глобальної комерції), Aptoide (магазин і платформа з розповсюдження додатків для ігор)

▪ Лідерами серед платників ПДВ з цифрових послуг залишаються GOOGLE, APPLE, META PLATFORMS, VALVE CORPORATION, ETSY, які вже сплатили свої зобов’язання.

🔞 Нагадаємо, що серед інших «податок на Google» платить платформа хтивок OnlyFans (за 2023 рік вони сплатили $944,1 тис.), водночас саме розповсюдження такого контенту досі заборонено в Україні.

Поки законопроєкт про декриміналізацію порноконтенту лише зареєстрований у Раді, правоохоронці закуповують «хтивки» і притягують повнолітніх «злочинців» до кримінальної відповідальності.

📌 Раніше ми у ЦЕС підтримали законопроєкт про декриміналізацію порно 一 за участі повнолітніх та згоди всіх учасників.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

✅ Учора Комітет з питань бюджету рекомендував підтримати збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн

Нагадаємо, що на нашій події голова місії МВФ в Україні Гевін Грей говорив про очікування донорів, що «Україна має виконати свою частину роботи і поступово ставати самодостатньою».

👉 Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа у своєму дописі порівняла попередню урядову та комітетську версії (яку вчора затвердив Комітет).

«Близько 115,4 млрд грн – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд грн).

Додаткові близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд грн в урядовій версії).

Додатково близько 100 млрд грн ми отримуємо від ПЕРЕВИКОНАННЯ податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд грн).

Близько 12,7 млрд грн – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд грн).

Близько 30 млрд грн – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд грн).

Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд грн.

📍Основні позиції скорочення видатків:

-11,2 млрд грн – з Мінстратегпрому (з програми «розвитку ОПК». Це кошти так званого «військового ПДФО». Водночас, в Міністерства залишаються кошти на цій програмі по загальному фонду – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року «військового ПДФО» по спец фонду – близько 32 млрд грн),
-8,6 млрд грн – невикористані кошти Мінсоцполітики (план закладений в бюджеті перевищив фактичні видатки за 8 місяців року),
-4,5 млрд грн – відмовились від поповнення Резервного фонду, яке було в урядовій версії (в серпні Уряд вже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду з програми обслуговування боргу та інших),
-1 млрд грн – інші скорочення через економію коштів в Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті, Міонсвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтегарції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) та інші,
- 662,2 млн грн з Державної митної служби,
- 227,8 млн грн – скоротили видатки на утримання органів влади.

📌 Детальніше тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Перехід з «копійки» на «шаг» не потребуватиме жодних додаткових витрат — НБУ

👉 Вийшла колонка голови НБУ Андрія Пишного, де він відповів на критику щодо пропозиції перейменування. Нагадаємо, що раніше НБУ виступили з ідеєю перейменування копійки на користь шага — назви монети, що має давнє українське походження.

У тексті багато рефлексій і відсилок до історії та літератури, рекомендуємо почитати, щоб сформулювати свою думку щодо цієї ініціативи.

Найважливіше:

«Жодних додаткових витрат на розроблення ескізів та карбування шагів не буде. Ні з державного бюджету, ні з бюджету НБУ. Нові монети перебуватимуть в обігу паралельно з копійками. І це також дасть можливість уникнути додаткових витрат на утилізацію копійок і виготовлення шагів на їх заміну».

❓ А як ви ставитеся до переходу на шаг?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇮🇪 В Ірландії утворився бюджетний профіцит у розмірі €8,6 млрд, пише Financial Times.

💶 Рекордні надходження забезпечили міжнародні компанії, які сплачують корпоративний податок.

Уряд країни хоче зберегти більшу частину профіциту у суверенних фондах для майбутніх проблем: пенсії, інфраструктура, кліматичні зміни.

Водночас деякі з економістів кажуть, що гроші треба використати на нагальні питання, такі як житлова криза чи державні інвестиції вже зараз.

👉 Виникає питання, яке, на жаль, навряд буде актуальним для України у найближчі роки: як розпорядитися профіцитом державного бюджету?

Надмірне збільшення видатків – просте, але не далекоглядне рішення, адже попереду можуть чекати і гірші часи, а скорочення видатків часто виявляється надто болісною процедурою.

Одним зі стратегічних рішень може бути створення суверенного фонду.

Такі фонди є частим рішенням у країнах Перської затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар) та інших розвинених країнах Азії (Китай, Сингапур, Гонконг, Південна Корея).

🇳🇴 Але найбільшим наразі є суверенний фонд Норвегії – його активи становлять понад $1,7 трлн. Заради справедливості зазначимо, що Китай має декілька суверенних фондів на загальну суму $2,9 трлн.

🐷 Не всі країни витрачають національне багатство мудро. Наприклад, російський Фонд національного добробуту на початку 2022 року мав активів на більш ніж $180 млрд. Після повномасштабного вторгнення в Україну фонд «схуд» на $40 млрд, а якість решти активів суттєво погіршилася. Центробанк Росії визнав можливість повного обнулення фонду у 2025 році.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Приватизація Енергоатому зменшить ризики для держави — Сергій Будкін

👉 Якщо продати «Енергоатом», наприклад, французькій компанії Arevo або японському консорціуму, навіть за символічну суму, ця компанія буде зобов'язана підтримувати станції у належному технічному стані.

☢️ У разі аварії у нас, окрім нашої цивільної оборони, буде корпоративне страхування та додаткові ресурси держави-власника для ліквідації наслідків.

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» говорив Сергій Будкін, засновник інвестиційної компанії FinPoint.

«Головна перевага атомної енергетики – це низька вартість, але до того як щось не трапилось з самою станцією. Катастрофа на Чорнобильській АЕС стала одним з ключових факторів, що прискорив крах Радянського Союзу. Зараз «Енергоатом» перебуває в державній власності, і якщо трапиться якась аварія, відповідальність повністю ляже на плечі держави», 一 каже Сергій Будкін.

Належний технічний стан звучить як ніколи актуально після сьогоднішніх новин про поломку двох блоків АЕС.

❓ Що думаєте про приватизацію АЕС?

🎧 Послухати подкаст 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👉 МВФ може тиснути на НБУ, щоб девальвувати гривню 一 Bloomberg

За інформацією джерел в медіа, українська влада цього тижня очікує тиску від МВФ щодо подальшої девальвації гривні, зниження відсоткових ставок і підвищення податків для покриття бюджетного дефіциту. Це пов'язано з пятим переглядом програми МВФ, за яким Україна має отримати $1,1 млрд кредиту.

▪️ Водночас Нацбанк не хоче послаблювати гривню ще більше. Національна валюта вже впала на 10% з жовтня, коли регулятор скасував фіксований курс. Такий крок підірве стабільність цін.

▪️ У дискусіях, що передували зустрічам цього тижня, МВФ розкритикував урядовий план підвищення податків як занадто м'який. Одна з їхніх пропозицій 一 підвищення ПДВ. Нагадаємо, що днями Рада провалила «податковий» з-т, що передбачає підвищення військового збору для найманих працівників.

📌 Додамо, що на 2025 рік дефіцит бюджету становить близько $15 млрд.

«Девальвація гривні робить експортерів і внутрішніх виробників більш конкурентними, але водночас підвищує вартість імпорту, зокрема військового спорядження. Це також пригнічує імпортозалежні галузі.

Водночас бюджет отримує більші доходи від оподаткування імпорту та вищої інфляції, а також від більшої гривневої вартості донорської допомоги та кредитів. Однак частину цих додаткових доходів доведеться витратити на дорожчі імпортні закупівлі і погашення зовнішнього боргу в іноземних валютах», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гість нашого останнього подкасту Сергій Будкін прочитав ваші коментарі під дописом і детальніше розкрив тему приватизації АЕС

«”Священні корови” держкомпаній не мають бути такими священними. Я вважаю, що НАЕК Енергоатом треба було приватизувати до війни і, тим більше, НАЕК треба приватизувати якнайскоріше після того, як війна закінчиться. Не тому, що я такий собі лібертаріанець, який вважає, що приватизувати треба взагалі все, а суто з точки зору підвищення безпеки держави.

АЕС є найдешевшим і найстабільнішим джерелом електроенергії. В Україні, як і в інших країнах, вони забезпечують базове навантаження в мережі, виробляючи стабільний обсяг електроенергії цілодобово. Це правило діє для всієї атомної енергетики у світі.

Також є друге правило – якщо щось пішло не так, вартість того, аби якось впоратися з цим «не так», сягає астрономічних величин. Номінальний ВНП СРСР у 1985 році сягнув приблизно $2,2 трлн, вартість ліквідації наслідків Чорнобильської аварії наступного року – приблизно $700 млрд, з яких приблизно половину було витрачено в рік катастрофи.

Після цього в СРСР не було фінансової можливості ані продовжувати війну в Афганістані, ані тримати «в узді» країни Варшавської угоди, ані утримувати самого себе – деякі економісти вважають, що Чорнобильська катастрофа була головним чинником того, що СРСР розвалився.

Ліквідація наслідків катастрофи на АЕС Фукусіма в Японії коштувала приблизно $175 млрд, тобто приблизно стільки, скільки номінальний ВВП України у 2023 році.

☢️ Що трапиться, якщо, не дай Боже, буде якийсь великий негаразд на АЕС в Україні? З точки зору організаційної – це буде величезний іспит для всієї системи цивільної оборони в Україні. З точки зору ж фінансової це буде абсолютно непідйомним для України навантаженням. Є війна чи немає, Україна просто не має грошей для того, аби повноцінно дати раду будь-якій серйозній ситуації з АЕС, а міжнародна спільнота, хоча й прийде на допомогу, не має формальних зобов'язань допомогти і тому є ризик, що допомога прийде запізно, не та і не в тому обсязі.

Продаж НАЕК Енергоатом французькому Framatome, японській TEPCO або фінській TVO нічого б не прибрав би з цієї картини, але додав би в неї декілька додаткових бенефітів для України.

У випадку негараздів на АЕС в Україні це все одно буде величезним іспитом для всієї системи цивільної оборони. Проте, якнайменше, фінансовий тягар буде хоча б частково знятий з української держави. Бо і ризики будуть застраховані, і перестраховані, тобто фінансово боротьба з наслідками буде фінансуватися не тільки бюджетом України і суто добровільними пожертвами від інших країн, але також і світовим фінансовим сектором у вигляді страхових та перестрахових компаній, самою компанією-власником і державою походження власника НАЕК, і політична підтримка міжнародному фінансуванню буде набагато більшою.

І з точки зору довгострокової безпеки держави рішення про приватизацію НАЕК Енергоатом одразу після закінчення війни – це про безпеку держави, це не про гроші тепер і зараз, а про людські життя та гроші у тому, хай і дуже малоймовірному, випадку, коли щось серйозне трапилось в системі АЕС.

👉 Перед тим, як мені будуть заперечувати і казати про те, що в світі компанії-виробники атомної енергії є державними, пропоную подивитися на структуру акціонерів компаній, які є операторами АЕС в різних країнах, від Франції (де акціонери Framatome – Electricite de France та японська Mitsubishi Heavy Industries) до Японії (публічні компанії), Фінляндії (СП з багатьма учасниками, включаючи найбільшу публічну енергетичну компанію Fortum) і США.

Ну і я, як бачите, не наводжу інших аргументів, які мені здаються самоочевидними, ані з царини корпоративного управління або доступу до довгострокового фінансування, ані з царини трансферу технологій, для мене це – перш за все питання довгострокової безпеки країни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Сенс Банк» (колишній «Альфа») має піти на приватизацію першим

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» говорив засновник інвестиційної компанії FinPoint Сергій Будкін.

«”СенсБанк” є першим очевидним кандидатом на приватизацію. У нього сильний роздрібний бізнес, і це ключовий фактор для потенційних покупців. Його можна продати навіть зараз, попри певні юридичні ризики, що стосуються колишніх акціонерів», 一 каже Будкін.

🏦 Прозорий продаж «Сенс Банку» не тільки приверне інвесторів, але й зменшить ризик судових позовів до держави від колишніх власників банку в Нью-Йорку.

«Укргазбанк» може бути наступним, проте його приватизація залежатиме від результатів перших продажів.

📃 Додамо, що сьогодні Рада ухвалила законопроєкт про приватизацію держбанків.

Це одна з вимог Світового банку, закон мають ухвалити у двох читаннях протягом вересня. Документ, зокрема, передбачає:

▪ розширення кола потенційних інвесторів, продаж яким готова розглянути держава;
▪ дозвіл продажу будь-якої частки держави у банку (а не лише 100% акцій держави, як передбачено у чинному законі);
▪ підвищення вимоги до юридичних осіб, які можуть залучатися державою у якості фінансових радників з продажу.

🎧 Більше про те, які державні банки підлягають приватизації і чому держава — завжди менш ефективний власник, слухайте у нашому подкасті.

📌 Ми у ЦЕС постійно слідкуємо за темою частки держави у банківському секторі, радимо почитати наше дослідження, яке хоч і вийшло у 2017 році, досі залишається актуальним. Цитата звідси для загального контексту:

«За 1999–2009 роки частка активів державних банків у країнах, що розвиваються, скоротилася з 28% до 19%. У Східній Європі в 2004-2009 роках державі належало 6% банків, що становило 11% сукупних активів. У Латинській Америці в 2005-2009 роках державі належало 11% банків, які контролювали 19% активів банківської системи».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Прибутки банків вже зросли на 22% порівняно з 2023 роком一 OpenDataBot

На думку експертів ЦЕС, це є підставою ще раз застосувати підвищену ставку податку на прибуток 50% для банків.

▪ Наразі в Україні працює 62 банки, за цей рік разом вони отримали 119,44 млрд грн прибутку. 8 з них отримали збитки.

▪ На державні банки припадає 63% від загального прибутку усіх банків. Стабільно очолює ПриватБанк: 37,16 млрд грн прибутку після оподаткування (+8% за аналогічний період 2023 року).

▪ Прибуток іноземних банків склав 23% від сукупного прибутку. Лідером групи залишився Райффайзен Банк 一4,87 млрд грн (+28% за відповідний період минулоріч).

▪ Сукупний прибуток банків з приватним капіталом зріс на 29% — до 13,39 млрд грн. Лідером є ПУМБ — 4,24 млрд грн. Найбільший приріст показав МТБ банк 一 у 13 разів до 539,8 млн грн.

📌 Нагадаємо, що поки що уряд і Верховна Рада відмовилися від підвищеної ставки для банків. Але це може зазнати змін цього місяця під час розгляду податкових новацій у другому читанні.

«На держбанки припадає 63% прибутку банків, а вони й так спрямували б значну його частину до бюджету (для різних держбанків 一 різні нормативи відрахувань), тому реальний приріст надходжень до бюджету є меншим.

Відтак підвищення податку на прибуток таргетує, по суті, приватні банки, перш за все 一 п'ятірку іноземних (Райф, Укрсиб, ОТП, КредіАгріколь, Сіті), серед яких пара спонсорів війни, та український ПУМБ», 一 писав раніше наш старший економіст Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В Україні засухою охоплено понад 50% площ через тривалу спеку у липні та серпні 一 Укргідрометцентр

👉 За прогнозами, у 2024 році урожай кукурудзи знизиться на 21%, ячменю – на 15%, а пшениці та соняшнику – на 10%. Крім несприятливої погоди, фермерам стають на заваді відключення світла, брак робочої сили та безпекові виклики.

🌾 Яким буде врожай цього року? І як це вплине на економіку країни? Говоритимемо про це з урядом та представниками агробізнесу уже наступного четверга, 12 вересня о 17:00.

Також експерти ЦЕС традиційно розглянуть ключові зміни в економіці країни за останній місяць. Нагадаємо, що за динамікою цифр можна слідкувати у нашому Трекері економіки під час війни.

🔗 Реєстрація на подію за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram