👇 Написали для Texty.org матеріал про десять головних речей Стратегії демографічного розвитку (та три речі, за які її критикують)

Нагадаємо, що в кінці вересня уряд схвалив Стратегію демографічного розвитку-2040, що було однією з вимог ЄС. До створення документу долучились й експерти ЦЕС.

▪️ Стратегія нарешті адекватно оцінює чисельність населення України. Поточна оцінка населення на нашому боці — 31,1 млн (писали про це детальніше тут). Ще майже 5 млн на тимчасово окупованих територіях. Ще приблизно стільки само за кордоном внаслідок російської агресії.

За оцінкою Інституту демографії, чисельність населення на 2050 рік може скоротитися до 25,2 млн.

▪️ У Стратегії немає загравань із частиною суспільства, яка очікує надмірної опіки від держави. Підвищення виплат за народження дитини підтримуватимуть, але уряд визнає, що такі заходи мають короткочасний ефект і не можуть кардинально змінити ситуацію.

▪️ Документ передбачає спрощення поєднання материнства/батьківства та роботи. Є приклади компаній, які відкрили в себе дитячу кімнату радше як данину модному тренду і були щиро здивовані, коли працівниці справді стали нею користуватися й відповідно проводити більше часу на роботі.

📌 Більше про основні цілі Стратегії, а також справедливість зауважень до неї 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чому ЄС відстає від США у зростанні?

(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

«1) Під час рецесій безробіття в США різко зростає, а у ЄС – значно менше. Здавалося б, це добре? Ні, бо рецесії – це якраз важлива фаза «творчого руйнування» в економіці, за Шумпетером.

Це нагода очиститися від неефективних бізнесів та робочих місць і спрямувати ресурси більш продуктивно, що й веде до зростання. Це про гнучкість та адаптивність економіки.

І тут ДУЖЕ контрастною і показовою була економічна політика часів ковідної кризи. США зосередилися на соціалці – прямі виплати всім нижче певного рівня доходу, та виплати по безробіттю – «звільняйте, уряд підтримає людей». ЄС, натомість, зосередився на підтримці бізнесу та збереженні робочих місць – «уряд дасть вам гроші, щоб ви не звільняли людей».

У 2022-му почалося вторгнення РФ в Україну, тому важко виділити чистий ефект на довшому горизонті, але ковідний спад у США таки був меншим і відновлення було бадьорішим.

2) Безробіття у США тяжіє до рівня у 4%. Це якраз textbook рівень природного безробіття, тобто стану рівноважної повної зайнятості в економіці, яким його бачили Фрідман з Фелпсом (і за що отримали свою Нобелівку).

У ЄС останні два десятиліття рівень безробіття тяжів до 8%, і лише в останні роки почав рухатися в напрямку до 6%. Вище природне безробіття – менша продуктивність на душу населення.

👉 Тут звісно багато спрощень і узагальнень, але, в цілому – європейський (відносний) соціалізм має свою ціну у повільнішому зростанні через меншу гнучкість та продуктивність.

Звісно, «тупий» ріст ВВП не може бути метою економічної політики. Основна мета – добробут громадян. Але в гостро конкурентному глобальному світі тривале низьке зростання означає, що добробут теперішнього покоління утримується певною мірою за рахунок добробуту, а можливо й елементарної фізичної безпеки майбутніх поколінь».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Акцизи на тютюн і алкоголь 一 це найменш шкідливі для економіки податки

У 2018 в Україні ухвалили законопроєкт, який передбачав поступове підвищення акцизних ставок на тютюн до мінімального рівня ЄС 一 не менше ніж €90 за 1000 шт.

«Акциз на тютюн важливий не тільки для наповнення бюджету, це своєрідна компенсація за шкоду, яку приносять відповідні товари 一 алкоголь, тютюн, пальне 一 довкіллю. Втім, це треба робити продумано, щоб не сильно стимулювати тіньовий ринок», — каже в етері Еспресо наш старший економіст Юрій Гайдай.

Графік підвищення акцизів було затверджено у гривнях, і ніхто не міг передбачити таку девальвацію. Як наслідок, до кінця семирічного періоду акцизні ставки досягли лише €60 замість запланованих €90.

«Тому був поданий новий законопроєкт, який фіксує ставки акцизів у євро. Здавалося б, рішення оптимальне, але є одна проблема: депутати внесли поправку, яка знижує ставки на ТВЕНи (IQOS, glo тощо)», 一 пояснює Гайдай.

Про те, скільки бюджет недоотримає через пільги на ТВЕНи ми писали тут.

👉 Якщо депутати внесуть відповідну поправку, акцизи на цигарки зростуть, а акцизи на ТВЕНи фактично залишаться без змін.

Коли нам потрібно наповнювати бюджет і фінансувати війну, на фоні підвищення податків на доходи фізосіб, акцизи 一 це якраз найменш шкідливі для економіки податки, особливо на тютюн та алкоголь. Проте і їх недостатньо для покриття дефіциту бюджету.

«Прийнятий бюджет на наступний рік вже включає підвищення акцизів на тютюн. Отже, кошти потрібні як від підвищення акцизів, так і від підвищення податків. Однак не варто було підвищувати податки на доходи фізичних осіб, це, мабуть, один із найгірших кроків, який був зроблений», 一 резюмує Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📌 Маємо реальний спосіб покращити роботу БЕБ

👉 Сьогодні розпочалися вибори до нової Ради Громадського Контролю Бюро економічної безпеки. Наш старший економіст Юрій Гайдай також бере участь у конкурсі. Просимо проголосувати за нього та інших достойних кандидатів (інструкція нижче) і ось чому:

«Останні роки я приділяв БЕБ та економічним злочинам багато уваги, адвокував разом з колегами перезавантаження цього органу, було би безвідповідально залишатися осторонь.

РГК 一 це про громадський нагляд та більшу прозорість. Магічно перетворити БЕБ на суперспроможний орган вона не зможе, але певний вплив може мати.

І це особливо важливо тому, що до лютого 2025-го року слід обрати нового очільника БЕБ (тепер це маяк програми МВФ) і далі почати перезавантаження інституції.

РГК складатиметься з 9 людей, подалося 44 кандидати. У кожного з вас є до 9 голосів. Важливо, щоб до РГК БЕБ увійшли доброчесні, досвідчені та різнопрофільні експерти, щоб склад РГК був збалансованим та максимально ефективним.

Наш короткий список нижче (в порядку розташування в електронному бюлетені), вибирайте тих дев'ятьох, хто, на ваш погляд, вартує.

44 Гайдай Юрій Ігорович - ГО "Центр економічної стратегії"
39 Гетман Олег Олександрович - ГО "Асоціація податкових консультантів"
38 Хутор Тетяна Миколаївна - ГО "Інститут законодавчих ідей"
27 Гурська Анастасія Сергіївна - ГС "Спілка українських підприємців"
25 Лисовець Тетяна Василівна - ВГО "Асоціація правників України"
24 Ткаченко Андрій Вячеславович - ГО "Антикорупційна сокира"
21 Артемчук Наталія Олександрівна - Європейська Бізнес Асоціація
20 Берестенко Віктор Вікторович - Європейська Бізнес Асоціація
18 Лазарєв Олександр Сергійович - Європейська Бізнес Асоціація
17 Чижмарь Василь Юрійович - ГО "Центр суспільного контролю"
15 Котов Тарас Олександрович - ГО "Центр суспільного контролю"
14 Оджиковський Віталій Олегович - Представництво „Американської торгівельної палати в Україні”
13 Швець Оксана Олегівна - Представництво „Американської торгівельної палати в Україні”

🔗
1) Сайт для голосування: https://competition.esbu.gov.ua/
2) Верифікуєтеся зручним способом (BankID, Дія, etc).
3) Скролите бюлетень, обираєте 9 кандидатів, ставите галочки навпроти їх прізвищ, клацаєте кнопку "Натисни проголосувати".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

МВФ готовий пробачати недоліки, а українська влада стала відповідальніше виконувати зобов’язання

👉 Написали матеріал для Економічної правди про подальше фінансування від Міжнародного валютного фонду та структурні реформи, які нас чекають.

Нагадаємо, що днями Україна отримала черговий транш МВФ на $1,1 млрд за вчасне виконання майже всіх маяків, деякі з них було перенесено на початок 2025-го року.

🔗 Більше про штучно створені маяки в енергетиці, «прокляття третього траншу» та прогнози МВФ на наступні роки у матеріалі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💔 «Харків зараз 一 це місто завмерлих будівельних кранів» — Жадан

Такою є доля багатьох прифронтових регіонів. Як слід підтримувати їхню економіку?

👉 Наступного тижня, 30 жовтня о 17:00, ми зберемося з аналітиками, представниками бізнесу та влади, щоб обговорити політику держави щодо територій з підвищеними воєнними ризиками.

Ми спробуємо знайти універсальні підходи, які можуть зменшити негативні наслідки від збройної агресії РФ та сприяти відновленню життя у прифронтових громадах. Ці ідеї розгляне Мінекономіки при розробці відповідного урядового документу.

Також експерти ЦЕС представлять короткий огляд нинішнього стану регіонів, які постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.

👥 Зустріч пройде у форматі круглого столу онлайн та офлайн у Києві (обмежена кількість місць).

Щоб отримати адресу або посилання на Zoom, зареєструйтеся тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Роздача грошей 一 це найгірший сигнал, який може послати держава під час війни

Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай спростовує міфи про роздачу «тисячі гривень від Зеленського» для Радіо НВ.

▪️ «Якщо не використати ці кошти (30 млрд, закладених в ініціативу) до кінця року 一 вони зникнуть». Це не так, тому що донори не заберуть невикористані гроші назад, їх можна перенести на наступний бюджетний рік.

▪️ «Люди зможуть задонатити ці кошти на армію, якщо прямо цього донори не дозволяють зробити». Лише незначна частина цих коштів потрапить до армії у вигляді донатів чи податків, бо ця виплата просто збільшить дохід, яким розпоряджаються українці, на тисячу грн. Частина піде в заощадження, а решта буде витрачена так, як витрачається звичний дохід. Наступного року у нас буде можливість витрачати кошти донорів на оборону, і перенесені 30 млрд грн на «цивільні видатки» уможливлять додаткові 30 млрд грн на оборону.

▪️ «Держава стимулюватиме споживання». У нас і так велике фіскальне стимулювання, держава вливає в економіку щорічно на понад 1,5 трлн грн більше, ніж збирає через податки. Заплановані 30 млрд грн для роздачі просто розчиняються і не дають помітного ефекту. Ця тисяча буде використана так, як використовуються інші доходи домогосподарств:їжа,комуналка + частина «легких грошей» піде на sin goods, тобто алкоголь, онлайн-казино та розваги.

▪️Якщо це соціальна допомога 一 вона має бути адресною для тих, хто реально цього потребує: для ВПО, пенсіонерів, ветеранів. Варіантів багато, але роздати всім 一 це одне з найгірших рішень.

«Для багатьох людей це виглядатиме як непослідовність уряду. Спочатку бюджету не вистачає коштів, потрібно підвищувати податки. Далі ухвалюється неоптимальне підвищення податків - тільки для тих, хто працює «вбілу». І навіть якщо цей закон ще не підписаний, виглядає це так: забираємо у тих, хто чесно працює й платить податки, щоб потім роздати всім.

Це справді є найгіршим сигналом, який держава може послати громадянам під час війни», 一 резюмує Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Що МВФ очікує від української економіки наступного року?

👉 Наша економістка Олександра Мироненко порівняла оновлений макропрогноз МВФ з очікуваннями Мінекономіки, закладеними у проєкт бюджету на наступний рік.

Головне:

▪️ ВВП та інфляція: МВФ очікує зростання реального ВВП у 2024 році на 3%, а у 2025 – від 2,5% до 3,5%. Мінекономіки ж у 2025 році прогнозує зростання на рівні 2,7%. Інфляція за прогнозом МВФ в 2025 році становитиме 7,5%, а бюджетний прогноз більш песимістичний – 9,7%.

▪️ Курс: Прогноз курсу на 2024 рік майже однаковий: 41 грн/$ у МВФ та 40,7 грн/$ за урядовим прогнозом. На 2025 рік обидві сторони очікують курс у 45 грн/$, хоча далі у МВФ прогноз на 2027 рік песимістичніший – 49 грн/$ проти 46,4 грн/$ у бюджетній декларації.

▪️ Заробітна плата: У 2024 році МВФ очікує на більше зростання реальної зарплати – 10,2% проти 8,5% за прогнозом Мінекономіки. А на 2025 рік Україна прогнозує зростання на 8,1%, що перевищує очікування МВФ (7,5%).

▪️ Війна: МВФ очікує, що війна завершиться наприкінці 2025 року або в середині 2026 року за гіршим сценарієм. Мінекономіки на 2025 рік, навпаки, закладає, що бойові дії триватимуть увесь рік, тому велика частина витрат (26,3% ВВП) піде на військові потреби.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що з економікою прифронтових регіонів?

Під завтрашню дискусію зробили інтерактивні мапи, які показують економічний стан областей, які вже постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.

👉 Подивитися всі і поклікати можна на сайті.

А з нашою аналітикою та думками колег запрошуємо ознайомитися завтра на заході (запрошуємо киян долучитися офлайн, а для всіх інших готуємо трансляцію у Zoom)

👥 Серед спікерів представники влади, аналітичних організацій та бізнесу з прифронтових регіонів.

🔗 Реєстрація — за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна збільшує можливості для імпорту електроенергії, але це не вирішить усіх проблем

Україна домовилася про збільшення можливості імпорту електроенергії взимку з поточних 1,7 до 2,1 ГВт.

Також Україна додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС в режимі аварійної допомоги.

Це означає, що у випадку значного дефіциту електроенергії взимку Україна потенційно зможе купувати більші її обсяги за кордоном, щоб згладжувати нестачу.

Втім, це рішення не дозволить кардинально наростити імпорт електроенергії.

Для прикладу, 15 червня цього року, на піку відключень електроенергії, Україна впиралася в ліміт імпорту 1,7 ГВт лише впродовж 5 годин у вечірній пік споживання.

Якщо максимум за ту добу ми могли імпортувати 40,8 ГВт·год, то по факту імпортували лише 35,6 ГВт·год. Це був один з найбільших обсягів імпорту електроенергії за весь час повномасштабної війни.

🧐 Чому Україна не використовувала повною мірою навіть старі ліміти? На думку аналітиків DiXi Group, одним із ключових чинників є висока вартість імпортної електроенергії, що іноді робить імпорт економічно невигідним, враховуючи низькі українські ціни. До того ж, проблемним моментом є передача електроенергії від кордону вглиб України.

«Збільшення максимальної потужності імпорту електроенергії полегшить роботу енергомережі в пікові години споживання, але не стане панацеєю і не зможе повністю компенсувати дефіцит у випадку нових масованих обстрілів енергоінфраструктури», 一 додає наш економіст Максим Самойлюк.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👀 БЕБ підбили підсумки голосування до Ради громадського контролю

Наш старший економіст Юрій Гайдай ввійшов до списку обраних кандидатів.

«Вітати мене точно нема з чим, хіба побажайте мудрості та витримки. Докладу всіх зусиль, щоб не підвести тих, хто проголосував за мене, так само як і тих, хто не голосував 一 бо БЕБ справді важлива інституція для довгострокової стійкості та успішності України. Всі в одному човні», 一 коментує Юрій.

Також до РГК пройшли:

1. Ткаченко Андрій Вячеславович ГО «Антикорупційна сокира»
2. Котов Тарас Олександрович ГО «Центр суспільного контролю»
3. Чижмарь Василь Юрійович ГО «Центр суспільного контролю»
4. Шевченко Данило Тарасович ГО «Українське правниче товариство»
5. Аксьонов Михайло Юрійович ГО «Центр суспільного контролю»
6. Білий Михайло Віталійович ГО «Антикорупційна сокира»
7. Химчак Віталій Валентинович ГО «Антикорупційна сокира»
8. Гайдай Юрій Ігорович ГО «Центр економічної стратегії»
9. Хутор Тетяна Миколаївна ГО «Інститут законодавчих ідей»

🔗 Результати голосування доступні за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція зростає швидше, ніж прогнозувалося. НБУ зберіг ставку 13%

Нацбанк залишив ключову ставку на рівні 13%. У НБУ очікують, що це дасть змогу сповільнити інфляцію наступного року та згодом повернути її до 5%. Вибрали головне з релізу регулятора:

▪️ Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, але дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося. Це, зокрема, наслідок подорожчання продовольчих товарів через гірший урожай і зростання вартості сировини для харчової промисловості, збільшення виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та послаблення гривні в попередні періоди.

▪️ Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися.

▪️ Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне $41,5 млрд, а наступного 一 $38,4 млрд.

▪️ НБУ зможе підтримувати належний рівень міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку.

▪️ Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% 一 щонайменше до літа 2025 року.

▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, додаткові бюджетні потреби, ймовірне підвищення податків та збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Хороші прогнози для української економіки

Dragon Capital оновили макропрогноз на 2025 рік. Про головні цифри пише їхня головна економістка та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан:

«Пакет на $50 млрд, забезпечений доходами від російських активів, стане запорукою стабільності української економіки у 2025. А ще нарешті з'явиться ресурс розвивати внутрішній ВПК”.

👉 Ключові прогнози компанії на 2025 рік в базовому сценарії (продовження військових дій у 2025 році):

- Зростання реального ВВП на 3,0% рік-до-року завдяки відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК;
- Показник інфляції досягне пікових значень на рівні 11% рік-до-року на початку 2025 року, але знизиться до 6,3% рік-до-року до кінця року;
- Контрольоване послаблення курсу в другій половині 2025 року до 45 грн/$;
- Дефіцит бюджету залишиться високим, проте буде повністю профінансований зовнішньою допомогою;
- Безповоротне фінансування з пакету $50 млрд допоможе стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91%».

⏰ Додамо, що у грудні ми традиційно зберемо уряд та аналітичні організації, щоб порівняти їхні прогнози на 2025-й рік. Слідкуйте за анонсами.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновлення

Про це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:
«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».

єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.

❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками?

Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.

⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.
▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.

Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram