Брак експорту, «хованки» з законодавством та зарегульованість 一 що стримує оборонну галузь?

Зібрали найцікавіші цитати з нашої події вчора.

👉 Говорили про те, чи можна відкривати експорт зброї, коли ще не закриті потреби ЗСУ, як забезпечити довгострокові контракти для виробників та що покращити з регуляцією оборонної сфери.

Український оборонний сектор зріс від $1 млрд у 2022 році до $10 млрд у 2024-му. Але при цьому виробничі потужності завантажені лише на 40%. Про це каже Анна Зарудна, GR-керівниця обʼєднання приватних виробників зброї «Технологічні сили України»:

«Українському виробнику зараз дуже важко бути профінансованим на 100% з державного бюджету. Це викликає велике питання щодо того, де брати обігові кошти і де брати можливості для розвитку технологій. Відсутність експорту позбавляє доступу до валютних надходжень, накладає певні обмеження на можливість зростати підприємству і розвиватися.
 
Щодо фактичних спроможностей виробників з асоціації 一 зараз це приблизно 40% від загальної спроможності. Скоро ми опублікуємо нове дослідження, яке покаже нові цифри скільки виробники могли би виробити зброї, якщо би держава їх законтрактувала на 100%». 

Андрій Телюпа, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України пояснив, як уряд бачить динаміку розвитку ОПК та які інструменти використовує для підтримки виробників:

«Приблизно 90% ОПК 一 це насправді компанії, які не мають прямого збройного КВЕДу. Вони не підпадають під окремі спеціальні урядові програми, які підтримують саме виробників зброї. Тому що всі компоненти до зброї виробляються звичайними компаніями, яких ви навіть не ідентифікуєте, що може навіть і на краще в умовах війни.

По статистичним даним найчастіше такі підприємства підпадають під сектор переробної промисловості 一 вона залишається однією з провідних галузей, яка також показує і економічне зростання. Переробна промисловість зараз складає близько 8.5% ВВП загалом, і сплачує 20% податків – істотне податкове навантаження, а отже галузь працює. Ми вважаємо зростання цього сектору викликано в першу чергу за рахунок товарів dual-use (подвійного призначення).

Залишається питання про поступове відкриття експорту зброї. Є рух в даному напрямку, все сильно залежить від безпекової ситуації.

Міністерство економіки окремо робили спеціальну програму «Зроблено для перемоги» аби максимально залучити виробників заміщувати імпортні компоненти (насамперед – китайські) на компоненти власного виробництва».

Про те, що виробництво в Україні фактично блокується складними дозволами, говорить Любов Шипович, засновниця фонду «Dignitas»:

«Більшість виробників ідуть в dual-use (товари подвійного використання), бо граються в хованки із законодавством через існуючі обмеження як спробу їх обійти. І це насправді сповільнює розвиток військово-промислового сектору.

Ми намагаємося грати в ринкову економіку в умовах війни. Це чудово в мирний час — є попит, є пропозиція. Але у воєнний час Міноборони повинно бути замовником того, чого ще не існує. Наприклад, у випадку з шахедами держава мала передбачити загрозу і почати розробку перехоплювачів раніше.

Щоб перехопити шахед, його треба бачити на радарі. Але виробництво радарів в Україні регулюється законом про розвідку — лише з дозволу ГУР. Яке виробництво може народитися, якщо виробник навіть не знає, чи отримає дозвіл? Тому ми перехоплюємо лише там, де є радари, а в інших місцях — ні, бо ми їх просто не бачимо. Тут треба говорити про зміну нормативки».

📌 Запис події та презентацію з оглядом економіки за останній місяць можна переглянути тут.

Фото: Арсеній Герасименко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Скільки коштуватиме долар у наступному році?

У свіжому випуску подкасту "Що з економікою?" говоримо з головною економісткою Dragon Capital та учасницею Наглядової ради ЦЕС Оленою Білан.

Нагадаємо, що місяць тому ми представляли прогнози ключових макроекономічних показників на кінець 2025 та 2026 року від українських та міжнародних аналітичних команд.

🔗 Тут на сторінці зібрали візуалізації найважливіших прогнозів, а Forbes на основі цих даних зробив матеріал.

У подкасті слухайте про:

▪️ Що відбуватиметься з українською економікою за двох сценаріїв: миру та війни

▪️ Інфляція та долар: чому двозначний % інфляції став «психологічною межею» для українців та який курс очікують наприкінці року.

▪️ Навіщо Україні рекордні золотовалютні резерви (близько $40 млрд) й чому їх не можна витратити на оборону.

Слухайте наш подкаст "Що з економікою?" за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤔 Чому прогноз курсу долара — це завжди трохи вгадування?

У новому подкасті «Що з економікою?» розпитали Олену Білан, головну економістку Dragon Capital та учасницю Наглядової ради ЦЕС, про курс долара, інфляцію і бюджет.

Зібрали для вас кілька ключових тез:

▪️Курс долара до кінця року, ймовірно, залишиться стабільним з прогнозом 43,5 грн/$, але може бути і нижчим.

“У Національного банку більше можливостей маневрувати і більше можливостей утримувати курс більш-менш стабільним. Тож можливо, що до кінця року ми взагалі не побачимо суттєвих зсувів”.

▪️Прогнозування курсу долара — складне завдання, яке схоже на "вгадування", адже все залежить від майбутніх дій НБУ.

“Я колись бачила дослідження, що найкраща модель для прогнозування валютного курсу – це Random Walk, яка базується на випадкових кроках. Тобто ми фактично вгадуємо. Потім з’явилося інше дослідження, що все ж таки існують моделі, які прогнозують краще, ніж “випадкові кроки”, але не набагато.

В українських умовах прогнозувати особливо складно, бо на курс впливають дії НБУ. Тобто ми намагаємося вгадати, що зробить Центральний банк, бо валютний ринок залишається від його контролем. (...) Головна ціль усіх дій НБУ – це повернути інфляцію до цілі і там її утримувати. А валютний курс є інструментом досягнення інфляційної цілі”.

▪️Головний фактор, що тисне на ціни і не дає інфляції суттєво знизитись — це дефіцит кадрів, який розганяє зарплати.

“На ринку праці вже з 2023 року відчувається суттєвий дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих, що підштовхує зарплати вгору. І оскільки мобілізація продовжується, цей дефіцит кадрів залишається суттєвим, і зарплати продовжують зростати”.

Більше про те, що очікує економіку далі, слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

Графік — з матеріалу Forbes за нашою презентацією, у якій ми зібрали прогнози неурядових організацій. Більше про це тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⛽️ Чому в Україні є пальне, а в Росії – немає?

Переказуємо цікаву колонку Сергія Куюна, директора ТОВ «Консалтингова група А-95» на Економічній правді.

▪️ З початку повномасштабної війни росіяни вразили понад 70 нафтобаз і зруйнували всі нафтопереробні заводи України. Навесні 2022-го року Україна втратила 100% каналів постачання. У березні-квітні 2022 року дефіцит бензинів становив 50% від потреби. По дизпальному в ці критичні місяці нестача сягала 80% від потреби. Нестача запасів та їхнього поповнення призвела до лімітування відпуску пального спочатку 30 л "в один бак", а потім навіть і 10 л.

▪️ Коли стало зрозуміло, що навіть з лімітами поповнити резерви неможливо, уряд у травні 2022-го скасував держрегулювання цін. Це відкрило двері для імпорту з будь-якого напрямку та будь-яким транспортом. Уже наприкінці червня на трасі Київ–Чоп пального не бракувало, а в липні АЗС працювали без обмежень.

▪️ Сьогодні Україна має десятки маршрутів постачання: морем, залізницею, автоцистернами. Вздовж усього кордону працюють пункти переливу нафтопродуктів з європейської на українську колію.

▪️ А от в окупованому Криму та у Забайкальському краї РФ почали продавати бензин А-95 лише підприємствам та організаціям за спеціальними картками. Російські ЗМІ пов’язують дефіцит та рекордне зростання цін з наслідками ударів українських дронів по нафтопереробних заводах.

«Державне регулювання цін та відсутність імпортних постачань, бо вони елементарно не проходять по ціні, пік споживання та пару нокаутованих нафтопереробних заводів – привіт талони на АЗС», 一 пише Сергій Куюн.

👉 Так, нам довелось витратитись на придбання залізничних цистерн, бензовозів (їх кількість зросла вчетверо), танкерів, а дехто навіть придбав закордоном морські перевалювальні комплекси. Але країна не зупинилась і протягом останніх років нова система постачань склала декілька іспитів блекаутами, обстрілами та блокуваннями кордонів польськими аграріями.

Саме завдяки цій системі, величезній конкуренції та ринковому ціноутворенню бензин у "безнафтовій" Україні є, а в "нафтовій" Росії – немає.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📲 NFC-гаджети (смартфони, годинники тощо) випередили картки у безготівкових розрахунках 

За підсумками І півріччя 2025 року українці частіше платили смартфонами та смарт-годинниками, ніж пластиковими картками, повідомляють в НБУ.

💰 За сумою операцій (на графіку):

▪️ 60,7% (671,5 млрд грн) — безконтактні платежі з NFC-гаджетів.

▪️ 36,5% (404,0 млрд грн) — безконтактні картки.

▪️ 2,8% (31,1 млрд грн) — фізичне зчитування картки.
Загалом — 1,1 трлн грн.

Також з цікавого:

▪️ За перше півріччя 2025 року українці провели 4,6 млрд операцій на суму майже 3,4 трлн грн. Частка безготівкових операцій: 65,3% за сумою та 95,3% за кількістю (торік — 64,5% і 94,6%).

▪️ Швидко зростає популярність токенізованих карток (у смартфонах та гаджетах): їх уже 17,8 млн, це майже кожна третя активна картка.

▪️ Майже 50% від суми всіх безготівкових операцій — це розрахунки в магазинах та сфері послуг (середній чек — 342 грн). 27% — перекази з картки на картку (середній переказ — 1835 грн), 16% — оплата в інтернеті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рада ухвалила зміни до бюджету і забрала 8 млрд грн з бюджету Києва 

💰 Додаткові видатки візьмуть зі скорочення обслуговування державного боргу (33,6 млрд грн) та перерозподілу частини податку на прибуток банків із бюджету Києва (8 млрд грн).

Київ від цього не постраждає. Податок на прибуток підприємств ділиться так: 90% у держбюджет, 10% у місцеві.

Для Києва зробили виняток: з серпня до кінця 2025 року ці 10% також підуть у держбюджет.

Це стосується лише столиці, бо саме тут зареєстрована більшість банків, і саме Київ отримує найбільші суми з цього податку.

«Навіть із цими змінами місто отримає у 2025 році більше, ніж торік. Станом на 1 серпня 2025 року в бюджеті Києва 28 млрд грн невикористаних залишків, тому проблем з ліквідністю в міста нема», 一 пояснює наш економіст Богдан Слуцький. 

👉 Куди направляють зекономлені кошти:

25,5 млрд — у резервний фонд на військові й гуманітарні потреби (зокрема допомога «Укрзалізниці»).
4,3 млрд — Мінцифрі: дрони, техніка, гранти для defense tech.
4,6 млрд — на харчування школярів (по всій країні та особливо на прифронтових територіях).
3,2 млрд — на ліки для тяжкохворих пацієнтів.
1,5 млрд — на військові ліцеї.
1,2 млрд — на підтримку ветеранів.
1 млрд — на житло для ВПО.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Кволий експорт зернових, негативні очікування бізнесу та скорочення резервів

Зібрали для вас свіжий огляд останніх новин з нашого Трекеру економіки під час війни. Ось головні зміни за останній час:

🌾 Агросектор: Експорт зернових досяг найнижчого рівня з 2022 року через вичерпання минулорічних запасів. Водночас прогнози на новий врожай значно кращі, особливо по сої, де очікується рекорд завдяки збільшенню посівних площ.

🏦 Міжнародні резерви скоротилися до $43 млрд (мінус 4,5% за місяць) через продаж валюти Нацбанком та виплати за боргами. Попри це, поточного рівня достатньо для покриття майже 5 місяців імпорту (при нормі у 3 місяці).

📊 Бюджет: Видатки на оборону продовжують зростати (у липні +412,3 млрд грн), а головним джерелом доходів залишається ПДВ на імпорт — кожна третя гривня податкових надходжень надходить саме з митниці.

🤔 Бізнес: Очікування ділової активності знову стали песимістичними (індекс 48,3 при середньому 50). Головні причини — обстріли, зростання витрат та гостра нестача працівників. Найбільш обережними залишаються промисловість та сфера послуг.

👉 Це лише частина даних, за якими ми постійно стежимо. Підписуйтесь на розсилку нашого Трекеру економіки під час війни, щоб першими отримувати повний огляд з усіма графіками та коментарями. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

😱 Як Коломойський і компанія «нагріли» державу на мільярди. Олеся Михайленко

Цього тижня записали подкаст з Олесею Михайленко, радницею у практиці банківського та фінансового права Redcliffe Partners, а також авторкою ютуб-каналу Вайбономіка.

Говоримо про:

▪️ Перемогу ПриватБанку у Лондонському суді над колишніми власниками — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.
▪️ Олігархів у банківській системі: чому «серйозний» олігарх мусив мати свій банк (бо в баню не пустять) і як це вплинуло на економіку.
▪️ Особисті фінанси: якщо в кишені є 50 тисяч гривень, куди вкласти.

Дивіться, слухайте, підписуйтесь 一 за лінком.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍷 Чому алкоголь, а особливо вино, дорожчає?

За даними Держстату у 2025-му році: пиво +11,3%, вино +7,8%, горілка +2,2%.

👉 Ключова причина — перегляд мінімальних роздрібних цін. Восени 2024-го уряд вперше за шість років переглянув ціни: на вина — підняв одразу на 50%, а от на горілку, ром чи джин — ні. У результаті дешеві вина виявилися відносно дорожчими за міцний алкоголь.

До цього мінімальні ціни востаннє переглядали ще у 2018-му, тож у нинішніх умовах їх оновлення є логічним.

Більше того, міжнародний досвід доводить ефективність цієї політики: у країнах, де вона діяла, рівень госпіталізацій через отруєння алкоголем скоротився на 2–9%, а хронічні проблеми із залежністю — на 4–9% щороку з відставанням у 2–3 роки.

«Мета політики встановлення мінімальних цін — подолати негативні наслідки від надмірного споживання алкоголю. Насамперед вона спрямована на тих, хто купує дешевий і зазвичай міцніший алкоголь. Це вдаряє по виробниках низькоякісних напоїв, змушує їх піднімати ціни й у підсумку зменшує споживання. Така політика також витісняє з ринку тих, хто намагається конкурувати лише низькою ціною за рахунок якості чи стандартів», 一 пояснює в матеріалі Фокус наш молодший економіст Єлеазар Левченко.

Графік: теплокарта інфляції з Трекеру економіки, де ми слідкуємо за зміною цін у різних категоріях.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🥔 У Білорусі закінчилась картопля

Цього року Білорусь уперше зіткнулася з дефіцитом картоплі: спроба режиму Лукашенка здешевити продукт призвела до його зникнення.

Переказуємо цікавий матеріал від Економічної правди.

▪️ Уряд Білорусі ще у 2022 році заборонив підвищувати ціни на основні продукти без дозволу чиновників. Це зробило вирощування картоплі збитковим, бо продавати її доводилося дешевше собівартості. В результаті фермери скоротили виробництво.

▪️У 2024 році країна отримала найнижчий урожай картоплі за десятиліття – лише 3,1 млн тонн (на чверть менше, ніж роком раніше). Додатково близько 40% зібраного врожаю зіпсувалося через погані умови зберігання. Попри кризу, значну частину якісної бульби продали до Росії, де ціни були вдвічі вищими.

▪️ На початку 2025 року картопля в Білорусі подорожчала на 10%, а з полиць магазинів вона майже зникла. У продажу залишалися лише дрібні або зіпсовані коренеплоди, які покупці відверто відкидали. Багато хто змушений був переходити на заморожену картоплю.

▪️ Лукашенко закликав громадян «потерпіти ще місяць», обіцявши «в десять разів більше врожаю». Держава спершу підняла цінову стелю на 36%, а потім дозволила імпорт навіть із «недружніх» країн ЄС.

«У червні настрій диктатора змінився: він звинуватив торгові мережі в тому, що на прилавках немає картоплі. Кульмінацією абсурдних дій влади стало ухвалення закону, який у липні ввів покарання для магазинів за відсутність бульби».

▪️ За офіційними заявами урядовців Білорусі, ситуація з пропозицією картоплі поступово покращується. Триває збір нового врожаю і на кінець серпня врожайність коренеплоду на 17% вища, ніж у 2024 році. Однак добрий урожай не гарантує відсутності криз, адже системна проблема полягала у відсутності ринкових механізмів та регулюванні цін.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що вас цікавить про українську економіку? 💸

Ставте питання в коментарях і наші економісти спробують на них відповісти 💬

На фото Цессі, яка хоч-не-хоч, а дізнається щось про економіку в нашому офісі щодня.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍋 Цей рілс в нашому інстаграмі зібрав вже майже мільйон переглядів.

А що ви порадили би зробити з відкладеними 50 тис. грн💰?

Нагадаємо, що подкаст з Олесею Михайленко, радницею у практиці банківського та фінансового права Redcliffe Partners, можна послухати за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🚚 Імпорт в Україну зростає, чим це загрожує?

За сім місяців 2025 року імпорт в Україну зріс на 17% і сягнув майже $46 млрд. 

Експорт залишився приблизно на рівні минулого року — $23,2 млрд. Нагадаємо, що за даними НБУ, у червні 2025 року баланс товарів та послуг впав до найнижчого рівня за 15 років: $-5,1 млрд.

👉 Основна причина зростання імпорту — це стрибок у закупівлях машин та палива — насамперед бензину. Про це в матеріалі Громадського каже наш молодший економіст Єлеазар Левченко.

Також статистика тепер враховує посилки вартістю до €150 з AliExpress чи Temu, які не оподатковуються. Серед них можуть бути не лише дешеві товари для споживачів, а й дрібні комплектуючі для дронів.

Коли імпорт суттєво перевищує експорт, це тисне на курс гривні, збільшує дефіцит валюти й підвищує ризики економічної кризи у разі скорочення зовнішньої допомоги.

Що робити з такою імпортною залежністю? 

Два потенційні кроки це:

▪️ Збільшити експорт продуктів харчового перероблення. Хоча попри те, що уряд називає її своїм пріоритетом, виробництво харчових продуктів у квітні скоротилося на 9,7%, а у переробній промисловості загалом — на 2,6%.

▪️ Відкрити експорт українського озброєння. Виробники вважають, що експортний потенціал України в цій галузі становить приблизно $20 млрд на рік. Про експорт зброї, до речі, ми говорили на нещодавній події.

Графік: трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

😮 Не треба лякатися держборгу у 100% ВВП

(допис нашого економіста Богдана Слуцького).

«Вчора виклали оновлені дані про держборг 一 і знову згадали, що Україна «ось-ось перетне» межу у 100% ВВП.

Про це говорять ще з 2022 року, але з кінця 2024 року показник уже перевищив 90%, і ми поступово наближаємося до цієї психологічної позначки.

Але важливий нюанс, без якого картина буде неповною. Левова частина фінансування зараз надходить через ERA loans 一 кошти, виділені під майбутні доходи від заморожених російських активів.

Завдяки домовленостям із партнерами, значна частина з цих $50 млрд не враховуються як прямий борг, а відображається як умовні зобов’язання. Саме це утримує офіційний показник нижче 100%. Якби їх зарахували до складу боргу, ми вже перетнули б цю межу 一 і зробили б це різко.

Високий рівень боргу сам по собі не несе загрозу фінансовій стабільності. Переважна частина запозичень надходять на пільгових умовах. Або взагалі отримуємо гранти. Це робить наше боргове навантаження контрольованим.

І я би не порівнював нашу ситуацію з країнами, де держборг давно перевищує 100% ВВП. У Японії, США чи Франції такі показники прийнятні завдяки масштабам їхніх економік, які генерують великі доходи і здатні обслуговувати високі зобов’язання.

Уявімо дві родини. У першої зарплата 200 тис. грн на місяць і борг 200 тис. грн – його можна поступово сплачувати й водночас жити комфортно.

А в другої зарплата 10 тис. грн і борг теж 10 тис. грн. Формально ситуація схожа, але для цієї родини навіть невеликі виплати – серйозне навантаження. Проблема не в самому боргу, а в тому, що доходи замалі.

Так само й з Україною: навіть якщо частка боргу близька до показників деяких розвинених країн, наш річний ВВП кратно менший, тому кожна одиниця боргу для нас «важить» більше».

Інфографіка: прогноз МВФ на 2025 рік.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍅 «Чумак» заморозив будівництво нового заводу на Одещині

Нещодавно ми писали про те, як Україна фактично втратила галузь переробки томатів через окупацію заводів на Херсонщині.

Здавалося, вихід знайдено: після втрати потужностей «Чумак» спочатку імпортував свою томатну пасту з Італії, а з 2025 року почав залучати українських партнерів.

Наступним кроком мало стати будівництво нового заводу на Одещині. Але, як пише Економічна правда, ці плани поки на паузі.

💬 «Наразі проєкт поставлено на паузу через макроекономічні ризики та безпекову ситуацію», – пояснив операційний директор компанії Олександр Бойко виданню LIGA.net.

Нагадаємо, що основні потужності компанії досі перебувають в окупації. Про це детально ми говорили у подкасті з Тарасом Баштанником, Президентом Української плодоовочевої асоціації. 

А у квітні 2024 року російськими ракетами було зруйновано олійний термінал пов'язаної компанії «Дельта Вілмар Україна» на Одещині, що також погіршило безпекову ситуацію в регіоні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram