Чому Україну називають «новою Африкою» для Європи та США?

У цьому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Андрієм Бродським, генеральним директором гірничо-видобувної компанії «Велта».

▪️ Угода між Україною та США — коли чекати хороших новин?
▪️ Чи може Україна замінити російський титан і стати гравцем на світовому ринку?
▪️ Чому росіяни знають про наші родовища більше, ніж ми самі?

Ведучі подкасту: Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС та Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії у співпраці Громадського радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Експорт електроенергії повернувся на довоєнний рівень

У серпні Україна продала за кордон рекордні 450,8 ГВт·год електроенергії. У довоєнному 2021 році більше було продано тільки у березні (502,1 ГВт·год) і травні (458,2 ГВт·год).

Чистий експорт електроенергії був позитивним 20 днів із 31. Імпорт збільшився незначно до 263,7 ГВт·год у серпні порівняно з 258,1 ГВт·год у липні.

Втім, подальші обсяги експорту залишаються під ризиком через ймовірне посилення російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Графік: Трекер економіки під час війни.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

OLX, Rozetka та Glovo зобов’яжуть сплачувати податки за користувачів. Що зміниться для продавців і чи зростуть ціни на товари?

Уряд підтримав законопроєкт про оподаткування прибутків від продажу товарів і послуг через маркетплейси та сервіси на кшталт OLX, Rozetka, Uber, Glovo.

Деталі розповів в ефірі Нацмарафону наш економіст Богдан Слуцький.

▪️ Без оподаткування можна буде продавати товарів чи послуг на суму до 12 прожиткових мінімумів на рік (≈36,3 тис. грн).
▪️ Якщо дохід вищий – діє ставка 5% ПДФО + 5% військовий збір.
▪️ З 2026 року платформи автоматично утримуватимуть ці податки при оплаті. Якщо під кінець року сума не перевищує неоподатковуваний ліміт – кошти повернуть.
▪️ Платформи стануть податковими агентами: саме вони сплачуватимуть податки за користувачів, щоб людям не доводилось робити це самостійно.
▪️ Якщо продажів більше ніж на 2000 євро на рік або понад 3 транзакції – потрібно буде мати окремий банківський рахунок.

Ці зміни мають дві цілі:

— легалізація продавців цифрових платформ, які наразі ведуть бізнес-діяльність в тіні; законопроєкт пропонує швидке і просте оформлення без ризику отримати великі штрафи (як це працює зараз).

— євроінтеграція: законопроєкт передбачає автоматичний обмін даними про доходи від цифрових платформ між Україною та ЄС відповідно до директиви DAC7. 

Очікується, що вплив на ціни на цих майданчиках буде мінімальним, адже законопроєкт встановлює досить високий поріг неоподатковуваного мінімуму (12 прожиткових мінімумів на рік ≈36,3 тис. грн).

Тобто для тих, хто продає товари або послуги не в бізнес-цілях, перевищити його буде складно. Для тих, хто вже працює офіційно, наприклад через ФОП, також нічого не змінюється. 

👉 Найважливіше, що торгівля «в чорну» більше не буде конкурентною перевагою – ті, хто раніше ухилявся від сплати податків, тепер опиняються в рівних умовах із тими, хто працює відкрито, зокрема як ФОПи 3 групи.

Далі законопроєкт має розглянути Верховна Рада.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👱‍♂️ Чи слід було відкривати кордони для чоловіків 18-22 років

На скрині — наслідки 3 років закритих кордонів для 18-річних чоловіків. Конкретніше — наслідки рішень батьків, які робили їх за 17-річних підлітків, відправляючи їх за кордон.

Зараз же, абітурієнти матимуть більше часу зважити, чи варто їм їхати за кордон, і зможуть частіше обирати навчання (а часто і майбутнє) в Україні. 

«Інше питання: чи варто було взагалі закривати кордони для всіх чоловіків? Адже більшість, хто міг би виїхати за законом, все одно через різні причини залишається в Україні. А ті хто, навпаки, дуже хотіли виїхати — теж могли це зробити за різними схемами».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чотириденний робочий тиждень 一 це вибір між часом і грошима

(допис економіста Богдана Слуцького).

«Останніми днями обговорюють «перехід» Нідерландів на чотириденний робочий тиждень. Насправді причиною новин стала статистика Євростату: у 2024 році середня тривалість робочого тижня в Нідерландах становила 32,1 години – найнижчий показник у ЄС.

Але 32 години – це не завжди чотири дні роботи (наприклад, хтось працює на неповну ставку). Деякі компанії дійсно можуть дозволити собі платити за 32 години так само, як інші за 40 – завдяки кращій бізнес-моделі.

Є й більш хитрий підхід. У Бельгії дозволили працювати чотири дні, але не по 8, а по 10 годин. Робочих днів менше, але загальний тижневий час не змінюється – ті ж 40 годин.

У 2024 році 37% працівників у ЄС працювали від 40 до 44,5 годин на тиждень. Найбільші показники мають Болгарія, Румунія та Латвія: понад 78% людей працюють більше 40 годин. Це пояснюється рівнем доходів – у країнах із нижчими зарплатами працюють більше, щоб покривати базові потреби. У Франції, Данії та Бельгії – навпаки: лише 12–16% людей працюють понад 40 годин, що пов’язано з вищими зарплатами та кращими соціальними гарантіями.

🇺🇦 В Україні середня тривалість робочого тижня – 39,3 години, один із найвищих показників у Європі. Державних експериментів поки немає, але деякі компанії, переважно в IT, уже тестують скорочені формати.

Та питання виходить за межі простої кількості годин чи днів. Якщо зарплата не покриває базові потреби, додатковий вихідний для багатьох стане не відпочинком, а шансом знайти ще одну роботу. Це вже не про скорочення навантаження, а про пошук способу заробити достатньо. І це, до речі, може стимулювати підвищення власної продуктивності: коли часу менше, люди змінюють підходи, працюють ефективніше й оптимізують процеси.

Дискусія про чотириденний робочий тиждень – це насамперед про якість життя, економічні можливості та баланс між часом і доходами. Було б цікаво провести опитування серед українців, щоб зрозуміти, що важливіше – більше вільного часу чи більше заробітку».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Хочете більшу зарплату? Не стрибайте з місця на місце

Роками вважалося, що часта зміна роботи — найкращий спосіб збільшити зарплату. Але, як кажуть The Economist, ця стратегія більше не працює, принаймні в США. 

Уперше за 15 років зарплати у тих, хто залишається на своїй роботі ("job-stayers"), зростають швидше, ніж у тих, хто її змінює ("job-switchers").

Нагадаємо, що раніше ми писали про феномен Ери великих відставок. У постковідний період серед американців було популярним звільнятися 一 через нестачу робочої сили роботодавці пропонували вищі заробітні платні.

Вже у березні 2025 року розрив у зростанні зарплат між тими, хто змінював і не змінював роботу скоротився з 8,4% у 2022 році до 1,9%.

👉 Що це означає:

▪️ Ринок праці «охолоджується» — приватний сектор створює менше нових робочих місць, ніж очікувалося. 

▪️ Зростає безробіття серед випускників 一 їх менш охоче беруть на роботу.

▪️ Співвідношення вакансій до людей в пошуку роботи впало до 1:1.

▪️ Малий бізнес найменш охоче наймає і підвищує зарплати з часів пандемії.

▪️ Зміни роботи під час пандемії, скорочення у консалтингу та проблеми у сфері IT (висока облікова ставка + конкуренція з ШІ) посилюють кризу.

Федеральна резервна система (ФРС), можливо, згодом прийде на допомогу, знижуючи ставки, але тільки після того, як переконається, що мита не розкрутять нову хвилю інфляції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що корисного для нас зробив Трамп у цьому році? 

«Він раптом почав говорити про українські запаси: спочатку — рідкоземельних металів, а потім — мінеральних ресурсів. І тут увесь світ зрозумів, що в нас щось є», 一 розповів генеральний директор гірничовидобувної компанії «Велта» Андрій Бродський у нашому подкасті «Що з економікою?». 

👉 У подкасті також говорили про такий рідкоземельний метал, як германій. Його використовують у виробництві мікрочіпів, сучасної електроніки та, зокрема, у винищувачах F-35. І хоча на один літак припадають лише грами, без цих грамів літак не полетить.

Близько 90% світового виробництва германію контролює Китай.

В Україні також є його поклади, але тут важливо врахувати інше:

«Весь світовий ринок германію в грошовому вираженні — лише близько $300 млн. Це мізер у порівнянні із зерном, олією чи навіть торговими центрами. Але парадокс у тому, що без нього не літають літаки, не збираються айфони, не працює сучасна електроніка. 

Що роблять американці? Вони діють системно. Це стосується не лише германію, а й інших рідкісних металів. За рішенням уряду, точніше — Пентагону, фінансується будівництво великого виробничого комплексу на території США. Ідеться про приватну компанію, не державну. Її підтримують грантами й кредитами. Головне ж — уряд готовий викуповувати продукцію за цінами, вищими за китайські. Це частина стратегії позбутися залежності від Китаю. Це державна політика.

Я не кажу, що в нас держава має викуповувати щось дорожче від ринку. Ні. Нам треба домовлятися з американцями. Саме для цього й створений відповідний фонд — він орієнтований не лише на фінансування, а насамперед на торгівлю».

Подивитись подкаст можна на ютубі «Що з економікою?» за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👮‍♀️ Повернення до міліції 2012 року, корупційні закупівлі та тиск на бізнес

У новому випуску говоримо про те, чи справді законопроєкт №12439 може захистити підприємців та які ризики він несе для суспільства.

Разом із Тетяною Шевчук, керівницею напряму міжнародних відносин Центру протидії корупції, обговорюємо:

▪️як виглядає «тиск на бізнес» на практиці — від арештів майна до блокування рахунків;

▪️чому зміни до кримінально-процесуального кодексу можуть створити більше проблем, ніж вирішити;

▪️чи можуть антикорупційні інституції (НАБУ/САП) допомогти чесному бізнесу.

Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Ведучі подкасту:

Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙂 Виявляється, заблоковані російські активи включають не лише активи Центрального банку, а й інвестиції "российского среднего класса, в том числе с антивоенной позицией".

Російська журналістка та донька Бориса Нємцова Жанна Нємцова збирає "истории пострадавших", щоб адвокатувати розблокування.

"Разом із командою соціологів ми проводимо дослідження, і для нас важливо зібрати якомога більше доказів того, що мільйони людей, які не мають жодного стосунку до війни в Україні, фактично були піддані санкціям.

Я спілкувалася з багатьма з цих людей — вони не надбагаті, як багато хто в ЄС вважає; вони не путінські олігархи; вони не під санкціями; вони проти війни. Багато хто з них давно живе в інших країнах і отримав там посвідки на проживання, а деякі навіть стали громадянами інших держав.

Це представники середнього класу — тисячі людей, чиї заморожені інвестиції становлять усього кілька тисяч євро".

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Шукаємо стажера в комунікаційну команду ЦЕС

Ми у пошуках людини на part-time (від 2–4 годин на день), яка:

▪️ впевнено почуває себе з текстами;
▪️ володіє англійською не нижче рівня B2;
▪️ вміє користуватися AI-інструментами;
▪️ орієнтується в українських та міжнародних новинах (економічна тематика буде плюсом);
▪️ навички монтажу (зокрема роботи з рілс) буде перевагою.

Стажування оплачуване, можна працювати як з офісу, так і віддалено.

Чекаємо ваші CV на пошту press@ces.org.ua

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Бізнес повідомляє про звільнення серед чоловіків 18–22 років, особливо у ритейлі та ресторанному бізнесі

За даними Forbes, у мережі з 10 ресторанів у Тернополі та Львові під загрозою — 20% персоналу. У «Сільпо» заяви на звільнення поки не перевищують 3% із 3000 молодих працівників.

До прийнятого урядом рішення можна ставитись по-різному, але зараз потрібні конкретні дії від уряду та бізнесу. 

З точки зору економіки головне завдання — не стільки втримати всіх молодих чоловіків від виїзду, скільки створити в Україні умови, за яких навчання й перший трудовий досвід будуть більш привабливими, ніж робота за кордоном.

👉 З коментаря Гліба Вишлінського, директора ЦЕС для ICTV:

За оцінками Інституту демографії, в Україні проживає близько 700 тис. чоловіків віком 18–22 роки. Більшість із них — студенти. Навіть з урахуванням того, що хтось міг не завершити навчання або паралельно працює, реально на ринку праці задіяно лише 200–300 тисяч із цієї групи.

Якщо порівняти ці 200–300 тисяч з усім економічно активним населенням (приблизно 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 млн офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків складає лише 2–3%. Навіть у разі їхнього масового виїзду відчутного удару по економіці не буде.

Ризик для економіки переважно в тому, що частина некваліфікованих або малокваліфікованих молодих працівників може скористатися можливістю виїхати й працювати за кордоном. 

Насамперед втрати відчують галузі, де молодь зазвичай підробляла: роздрібна торгівля, будівництво, логістика, виробництво на простих спеціальностях.

«Найбільше це б’є по компаніях із зарплатами близько 15 000 грн, тоді як співробітники з доходами 35 000–55 000 грн здебільшого залишаються», 一 пишуть у Forbes. 

Які завдання уряду після ухвалення цього рішення:

▪️ Створити механізми соціальної оренди житла чи пільгових програм для студентів та молодих працівників.

▪️ Підвищувати якість освіти, розвивати міжнародні партнерства, забезпечувати сучасну інфраструктуру. Це дасть молодим людям більше стимулів залишатися. Завантажити університети кількістю студентів — недостатньо. 

▪️ Програми стажування і перші робочі місця для студентів допоможуть інтегрувати молодь у ринок праці та зменшать ризики трудової еміграції.

Завдання для бізнесу:

▪️ Адаптувати зарплати й умови праці так, щоб конкурувати з простими роботами за кордоном. Наприклад, пропонувати гуртожитки чи компенсацію житла для молодих працівників.

▪️ Пропонувати молодим людям оплачувані стажування, внутрішні курси й програми підвищення кваліфікації для розвитку в Україні.

▪️ Дозволяти поєднувати роботу й навчання, можливість часткової зайнятості чи короткострокові проєкти.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

📉 Вперше з початку року дохідність річних депозитів вища за інфляцію

У серпні інфляція продовжила скорочуватися до 13,2% р/р (у липні було 14,1%).

Два місяці поспіль - липень та серпень - середні споживчі ціни знижуються на 0,2% м/м.

Найбільше за минулий місяць подешевшали овочі (-12,7%) та фрукти (-10.2%), а також взуття (-3,9%) та одяг (-2,7%).

Ціни зросли на яйця (+2,3%) та м’ясо (+2%).

В середньому продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали (-0,8%).

Попри те, що НБУ прогнозує досягнення цілі інфляції рік-до-року у 5% не раніше 2027 року, вже зараз ставка за 1-річними депозитами знов перекриває річну інфляцію (вперше з початку року).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Влада знову шукає 300 млрд грн на оборону

Попри це уряд продовжує запускати програми підтримки для громадян: "Національний кешбек", гранти ФОПам, "Пакунок школяра", фінансування центрів життєстійкості.

Переказуємо матеріал Економічної правди:

▪️ Міжнародні партнери надали Україні $144,7 млрд, але витрачати ці гроші на війну заборонено. Вони йдуть на «цивільні» витрати — освіту, медицину, держапарат. Оборона фінансується лише з податків та внутрішніх ресурсів.

▪️ У липні оборонний бюджет збільшили на 400 млрд грн, але цього виявилося недостатньо. Після обрання Дональда Трампа РНБО ухвалила рішення наростити закупівлю зброї. Кошти брали з майбутніх виплат військовим, тож до кінця жовтня потрібно внести нові зміни, інакше вже з листопада виникнуть проблеми з фінансуванням грошового забезпечення армії.

▪️ Раніше уряд закривав дірки перевиконанням податкових надходжень, розміщенням облігацій та підвищенням податків для банків й населення. Ідея дати Мінфіну право самостійно перерозподіляти кошти була відхилена Радою.

▪️ ЕП також стало відомо, що 15 млн грн для сімей загиблих тепер виплачують довше — протягом 80 місяців замість 40. Перший платіж (3 млн) залишився незмінним. Це рішення ухвалили наказами оборонних відомств у вересні, аби розтягнути бюджетне навантаження. Також розглядають варіант зменшення суми, якщо військовий довго вважався зниклим безвісти.

▪️ Україна веде переговори про використання частини кредиту ERA Loans ($50 млрд під заставу заморожених російських активів) на оборону. Прецедент є — Велика Британія вже спрямувала свою частку ($3 млрд) на закупівлю зброї. Якщо долучиться ЄС (~$20 млрд), це може суттєво полегшити ситуацію.

Учора Урсула фон дер Ляєн оголосила про авансове виділення €6 млрд із прибутків заморожених російських активів на виробництво безпілотників для України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ НБУ залишив облікову ставку без змін — 15,5%

Нацбанк планує знижувати облікову ставку у 4 кварталі, але може відкласти це рішення, якщо інфляційні ризики зростатимуть.

Головне з пресрелізу:

▪️ Інфляція сповільнюється швидше за прогноз НБУ (13,2% у серпні). Цьому сприяли новий врожай, що стримав ціни на продукти, та стабілізація на ринку праці.

▪️ Привабливість гривневих заощаджень зростає. Через зниження інфляції реальна дохідність депозитів та ОВДП збільшується, тому українці продовжують заощаджувати в гривні, а не купувати валюту.

▪️ Міжнародні резерви залишаються на високому рівні. Завдяки допомозі партнерів (понад $30 млрд з початку року) резерви зросли до $46 млрд.

▪️ Головним ризиком залишається війна. Також НБУ вказує на загрози, пов'язані з можливою неритмічністю майбутньої допомоги та погіршенням міграційних тенденцій.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

МВФ: Україні може бракувати до $20 млрд фінансування

Міжнародний валютний фонд оцінив, що у 2026–2027 роках Україні може знадобитися на $10–20 млрд більше, ніж прогнозує уряд. Київ наполягає на попередніх розрахунках — потрібно знайти ще $37,5 млрд на два роки. Про це повідомляє Bloomberg.

▪️ Остаточну суму сторони планують узгодити наступного тижня. Після цього уряд та Фонд звернуться до союзників України для пошуку шляхів додаткового фінансування.

▪️ Кабінет міністрів і Мінфін відмовилися від коментарів до офіційної заяви МВФ. Представник Фонду також утримався від коментарів. У Мінфіні повідомили, що зустрічі з персоналом МВФ завершено, і діалог продовжиться у найближчі тижні.

▪️ Україна отримала вже $13,4 з $15,5 млрд за чинною програмою фінансування МВФ. Воєнні витрати залишаються головною статтею бюджету, яку важко спрогнозувати. Водночас МВФ і уряд мають застереження щодо окремих категорій видатків, зокрема зарплат військових, серед яких можуть бути ті, хто не має права на максимальні виплати.

▪️ Україна також вагається підвищувати податки попри рекомендації МВФ. Кредитор планує наполягати на скороченні тіньової економіки, яку уряд оцінює більш як у 30% ВВП.

«Україна вже офіційно звернулася до МВФ із проханням про нову програму допомоги — і це важливий перший крок до покриття розриву. Річ у тім, що вже зараз Україна виплачує МВФ назад більше коштів, ніж отримує від Фонду. Якщо нову програму затвердять — з більшим фінансуванням, а також з оновленими воєнними та макроекономічними припущеннями — нашому бюджету вже буде легше прожити наступні роки», 一 коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 Додали новий графік у Трекер економіки 

Тепер за зміною ВВП можна слідкувати поквартально. 

Як бачимо на графіку, економічне відновлення поступово сповільнюється.​ Кожного кварталу 2024 року приріст відносно 2021 був нижчим, ніж у 2023 році.

Нові прогнози зростання коливаються в межах 2,0–2,7%, хоча ще на початку року йшлося про 3–6%. Серед причин сповільнення – руйнування інфраструктури, нестача робочої сили, проблеми в газовидобуванні та агросекторі.

Хоч це вже досягнення — зростання економіки в умовах війни, для подальшого руху необхідні інвестиції в людський капітал, нові технології та інфраструктуру.

Про те, що ще допоможе розвитку економіки, будемо говорити на нашій події 18 вересня о 16:00.

🔗 Реєстрація за посиланням.

Спікери:

▪️ Уфук Акцігіт, професор Чиказького університету, директор Глобального центру економічного зростання;
▪️ Кирило Криволап, керівник ГО Центр економічного відновлення;
▪️ Ю Ман Лі, провідна економістка Світового банку та керівниця програми Prosperity у регіоні Східної Європи (участь уточнюється);
▪️ Дарина Марчак, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
▪️ Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

💸🍌 Існує байка, що кілограм бананів в Україні завжди коштує долар

Вона була більш-менш правдивою, принаймні між 2017-2021 роками 一 найстаріші дані, які вдалось знайти. 

Сезонні коливання у ціні бананів є, але загалом сильна залежність від курсу долара зрозуміла 一 ми імпортуємо понад 90% всіх бананів з Еквадору, Коста-Рики та Колумбії, і розрахунки із ними ведуться в доларах США.

Правда, із 2022 року все змінилося 一 ймовірно, через значне здорожчання логістики.

Загалом коефіцієнт кореляції між 2017-2025 роками 0,92 一 сильна залежність.

✍️ Текст і графік підготував наш колишній стажер Максим Куждін, який зараз навчається в Гарвардській школі бізнесу.

🍇 До речі, згадували за цю тему в одному з наших найпопулярніших подкастів про кінець ери дешевих продуктів.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram