🗞 З економікою медіа все дуже погано

У новому випуску говоримо з Андрієм Боборикіним, виконавчим директором Української правди та медіаменеджером.

▪️Чому не телеграм, а Google - основна проблема для онлайн-медіа?

▪️Як медіа заробляють з ютубу і чому УП створює нові окремі канали для журналістів?

▪️Блогери, телебачення чи онлайн-медіа: хто заробляє більше?

Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Ведучі подкасту:

Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

💰 Орбан може заблокувати продовження замороження російських активів після 2026 року

Чинне рішення про замороження російських активів діє до 31 січня 2026 року. Рішення про продовження мають підтримати всі країни-члени ЄС.

Якщо Орбан програє вибори у квітні, він може спробувати отримати більше вигоди від Кремля та відмовитись від блокування. Про це заявили на лекції Corporate Finance Institute (CFI), присвяченій конфіскації російських активів.

На панелі Statewatch щодо санкцій також стало відомо, що окремі балтійські держави вже розробили внутрішні законопроєкти, які дозволять відновити санкції на національному рівні у випадку їх скасування в ЄС. Вони також переконують й інші країни ЄС підготувати таку саму страховку.

📊 Як бачимо з графіка найбільших «тримачів» росактивів, нам головне, щоб ця ініціатива в ЄС дійшла до Бельгії та Франції. 

Нагадаємо, що минулого тижня Урсула фон дер Ляєн оголосила про авансове виділення €6 млрд із прибутків заморожених російських активів на виробництво безпілотників для України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Учора ввечері Уряд представив проєкт Державного бюджету на 2026 рік. Це вже четвертий план бюджету війни. 

Бюджетний проєкт базується альтернативному (песимістичному) сценарії Бюджетної декларації: у ньому закладено, що війна триватиме весь 2026 рік. 

💰 У наступному році Уряд планує зібрати 2,8 трлн грн. Це на 452 млрд грн більше, ніж було заплановано доходів на цей рік (за рахунок збільшення надходжень від ПДВ, ПДФО та частини прибутку НБУ).

Витратити в 2026 році планують 4,8 трлн грн. Це на 415 млрд грн більше, ніж в цьому році. 

Головний пріоритет і найбільша частина видатків — на війну, зокрема всі власні доходи бюджету — 2,8 трлн грн. Оборонні видатки зростуть на 168,6 млрд грн.

У бюджеті-2026 збільшили видатки на соціальне забезпечення після його скорочення в 2024 та 2025 роках. 

📈 Збільшили витрати як на пенсійне забезпечення (передбачена індексація пенсій), так і інші напрями соціальної сфери, зокрема для підтримки демографічного розвитку. 

Таким чином дефіцит бюджету-2026 становитиме майже 2 трлн грн (18,4% ВВП або приблизно €42 млрд). 

Щоб перекрити цей розрив, Уряд розраховує на зовнішнє фінансування, частина з якого вже забезпечена. Проте за словами Міністра фінансів нестача у фінансуванні на наступний рік становить €16 млрд, які ще треба десь знайти.

Тепер проєкт має розглянути Верховна Рада. Детальніше проєкт бюджету ми будемо розглядати в наступних постах.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 У ЄС є ідея, як розблокувати 200 млрд заморожених російських активів для України. Поки що Україна отримує лише відсотки від цих коштів. 

Замість прямої конфіскації, яку блокують Бельгія, Німеччина та Франції, обговорюється ідея з заміною активів на спеціальні безвідсоткові облігації, гарантовані країнами ЄС.

👉 Про це в ефірі Радіо НВ розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

Такий підхід знімає ризики для Бельгії та інших держав: якщо Росія звернеться до суду й виграє, втрати розділять між собою всі члени ЄС, а не окрема країна.

Ініціатива з’явилася через потребу покрити майбутній дефіцит українського бюджету — у 2026 році він може сягнути €16 млрд. Водночас цей план ще не ухвалений, паралельно розглядають інші варіанти використання заморожених активів.

На цю тему також говорили у нещодавньому подкасті з юристкою Центру протидії корупції Тетяною Шевчук. Послухати можна за посиланням.

«Європейські країни мають дуже високий рівень охорони права власності. Вони вважають, що якщо відкрити можливість конфіскації російських олігархів, то це відлякає інвесторів і підірве довіру до їхніх юрисдикцій».

Я не думаю, що ми отримаємо ці гроші у 2026 році. Але рано чи пізно до цього рішення прийдуть. Іншого виходу немає: США не дасть нового плану Маршалла, Росія репарацій не платитиме. Це політично важке, але неминуче рішення», 一 додає Тетяна Шевчук.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Єдина перевага телеграму перед онлайн-медіа 一 це дані з радарів про пересування ракет і дронів

При чому, хтось з відповідними можливостями надає адмінам в телеграмі цю інформацію. 

🎧 Про це в нашому подкасті розповів Андрій Боборикін, виконавчий директор Української правди та медіаменеджер:

«Коли ми сидимо в укриттях, ми перевіряємо, звідки летить ракета. А цю інформацію отримують адміни телеграм-каналів, яким доступи роздали люди з відповідними можливостями. І це, по суті, єдина унікальна торгова пропозиція телеграму порівняно з традиційними медіа. Коли (сподіваюсь — швидше, ніж пізніше) зникнуть тривоги та обстріли, тоді побачимо, як зміниться споживання телеграму». 

Вплив телеграму часто перебільшують. За результатами опитувань, люди відповідають, що беруть новини з телеграму, однак незрозуміло, що саме вони вважають новинами — журналістські матеріали чи, наприклад, ті ж сповіщення про тривоги.

Рекламний ринок в телеграмі майже не врегульований, і створити там сильне незалежне медіа надзвичайно складно. Легше запустити «джинсовий» канал із чутками, ніж справжній журналістський проєкт.

А от реальна загроза для медіа 一 це залежність від Google. 

«Суттєва відмінність України від інших країн — у нас фактично є тільки Google, трохи UKR.NET, і більше сильних агрегаторів контенту немає. 

У Британії працюють Yahoo, MSN, NewsNow, у США — MSN та Apple News. Там є певний мікс, і залежність від однієї платформи не така сильна.

В Україні ж вона майже тотальна, зокрема через велику частку Android у смартфонах, тому споживання медіабрендів значною мірою визначають саме платформи», 一 пояснює Андрій Боборикін.

Про те, як Google став проблемою для медіа, говоримо далі у подкасті.

👉 Послухати подкаст «Що з економікою?» на усіх подкаст-платформах можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Як зараз виглядає Україна очима іноземних інвесторів?

Вибрали цікаве з інтерв’ю Томаша Фіали — СЕО Dragon Capital та голови Наглядової Ради ЦЕС. Повний переклад інтерв’ю для чеського видання iDNES.cz за посиланням.

Що б ви порадили чеським інвесторам, перш ніж вони почнуть на власному досвіді знайомитися з місцевим бізнес-середовищем?

«Місцевий ринок, безумовно, цікавий і розвивається. Тут більше ризиків у сфері безпеки та макроекономічних ризиків, верховенство права слабше. Але з іншого боку, тут значно менше конкуренції, тож якщо ви займете частку ринку, то зможете компенсувати це більшим заробітком і більшим прибутком».

Чи цікавий напрямок інвестицій в корисні копалини?

«Для нас критичні корисні копалини нецікаві. Китайці завжди будуть демпінгувати, тож завжди буде дешевше купувати їх у китайців. Пентагон зараз купив постачання критичних матеріалів у однієї американської фірми за подвійну ціну від ринкової. Але так це в ринкових умовах не працює.».

А що з виробництвом зброї? Це вас не приваблює?

«Ми думали про прямі інвестиції у виробництво, але зрештою вирішили не інвестувати в це. Цей сектор, звісно, дуже перспективний і грошей там достатньо. Але цих виробників тут дуже багато, і до того ж ви завжди залежите від державного замовника. Експортувати поки що не можна. Це здалося нам досить ризикованим, оскільки ми історично інвестуємо в сектори, які мають мінімальну залежність від держави».

Більше 一 за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🥤 Як подорожчає кола, якщо запровадять податок на солодку воду?

У бюджеті на 2026 рік, окрім податку на OLX, уряд також запланував акциз на солодку воду, який має принести додаткових 8,5 млрд грн на рік.

Це світова практика 一 понад 100 країн застосовують податки на солодкі напої. З одного боку, це додаткові бюджетні надходження, з іншого — турбота за здоров’я громадян.

Особливість українського підходу в тому, що акциз поширюватиметься також і на продукцію з цукрозамінниками. У світі замінники цукру оподатковують рідше, тому це положення викликало дискусії. 

Ідея з оподаткуванням солодкої води не нова, окремий законопроєкт з’явився ще у 2023 році, також появу акцизу закладали у Бюджетній декларації та Нацстратегії доходів. Щоправда не на 2026 рік, а пізніше. 
Пришвидшення з акцизом можна пояснити пошуком коштів на Сили оборони.

Для того, щоб акциз запрацював відповідні зміни має підтримати Рада, а потім підписати президент. Щоб встигнути до 1 січня, доведеться оперативно пройти усі процедури. 

На скільки подорожчає кола?

Зараз законопроєкт передбачає ставку акцизу 0,1 євро за літр (близько 5 грн), а очікувані надходження до бюджету у 2026 році оцінюються у 8,5 млрд грн. 

Тобто, наприклад, двохлітрова пляшка кока-коли може подорожчати на 12 грн.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Динамічна «стеля» економіки, роль ОПК та міграції і нові прогнози ВВП 一 про що говорили вчора на події

👉 Учора провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою 一 чи вперлась «в стелю» українська економіка? Далі переказуємо ключові цитати спікерів.

Наталія Горшкова, директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування у Міністерстві економіки.

«В економіці немає статичної стелі — вона динамічна. У ринкових економіках стеля зазвичай рухається вгору завдяки зростанню капіталу, покращенню умов праці та продуктивності. В Україні під час війни на неї тиснуть руйнування інфраструктури й підприємств, скорочення населення через міграцію та втрати. Тому стеля може рухатися і вниз.

Попри це, навіть у прогнозах уряду та експертів очікується економічне зростання. Це результат переведення економіки на військові рейки. Прогнози уряду не погіршувались: на 2025 рік зберігається 2,7% зростання. Це означає, що тиск знизу (завдяки інвестиціям і відновленню) переважає над тиском зверху (від руйнувань).

Держстат, навіть без повної звітності, фіксував високі темпи зростання в машинобудуванні та галузях, пов’язаних з оборонкою. Дані можуть бути уточнені, але тенденція відображається.

Програми «5-7-9», гранти на відбудову, «Зроблено в Україні» оцінюються як стимулювання попиту і пропозиції. У 2024 році вони додали близько +0,64 п.п. до зростання ВВП».

Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України.

«Мені не подобається порівняння зі стелею. Потенційний ВВП може зростати чи падати, як у 2022 році через вторгнення. В концепції монетарної політики «перестрибнути стелю» означає перегрів економіки з високою інфляцією та дисбалансами.

Ми бачимо баланс двох сил: руйнування, міграція й демографічне скорочення з одного боку та міжнародна підтримка й технологічний прогрес — з іншого. Це робить зростання потенційного ВВП нині незначним.

Основний потенціал — у нормалізації економіки, євроінтеграції та структурних і фінансових реформах. Прогнози НБУ на 2026 рік — 2,3%. Не варто жертвувати інфляційними цілями заради додаткових 0,1%, адже штучне стимулювання завжди закінчується жорсткою корекцією чи кризами».

Кирило Криволап, керівник ГО Центр економічного відновлення:

«Якщо раніше уряд створював лише рамкові механізми — на кшталт Ukraine Facility для мобілізації фінансів на виживання, — то після Лондона і Берліна з’явилися конкретні програми залучення інвестицій. Цього тижня ми бачили візит DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США), розвиток Українсько-Американського фонду, закупівлі Світового банку для Project Preparation Facility. Створена Національна інвестрада. 

Ефективність дронів-перехоплювачів впливає на макростабільність не менше, ніж гарантії DFC. Удари Росії навіть по заводах на Закарпатті не додають оптимізму, але попри це інвестиції відбуваються: відкриваються заводи, розвивається переробка, працює DCFTA (три окремі зони вільної торгівлі, що діють між Європейським Союзом (ЄС) та Грузією, Молдовою і Україною) і є доступ до європейського ринку. 

Частину втрат спричинив виїзд людей і падіння споживання. 

Ми можемо обґрунтовано довести, що такі програми-каталізатори, як єОселя, єВідновлення, гранти, ковідні сертифікати в комплексі зі зниженням витрат за рахунок чистої цифровізації можуть дати за 10 років Україні плюс 13% до ВВП».

🔗 Послухати подію та подивитись презентацію огляду економіки експертів ЦЕС можна за посиланням.  

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ ЦЕС підтримує позицію ACC та  EBA щодо скасування вивізного мита на сою та ріпак, яке вступило в силу 4 вересня 2025 року.

1) Запровадження вивізного мита суперечить статті 31 Угоди про асоціацію з ЄС, згідно якої сторони зобов'язалися не запроваджувати будь-які мита, податки або інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів.

Більш того, Україна зобов'язалася поступово скасувати вивізні мита, зокрема щодо тих олійних культур, на які вони зараз діють (насіння соняшнику, льону, рижію). Нульова ставка вивізного мита на ріпак мала бути встановлена вже у 2023 році, а на згадані вище культури — у 2026 році (детальніше — Додаток I-C "Графік скасування вивізного (експортного мита)" до Угоди про асоціацію з ЄС.

2) Запровадження цих мит суперечить принципу стабільності податкового законодавства. Зокрема, згідно статті 4.1.9. Податкового кодексу, зміни до податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому вони будуть діяти, а також не можуть змінюватися протягом бюджетного року, що і відбулося в цьому разі.

3) Зміна умов діяльності для агровиробників під час збиральної кампанії впливає  на цінову кон'юнктуру (за оцінками низки підприємств, закупівельні ціни вже впали на 10%). У результаті доходи агропідприємств скорочуються. Це значно погіршує їх фінансову позицію, а також перспективи підготовки до нового аграрного сезону з урахуванням специфіки діяльності сільського господарства.

4) Зміна цінової кон'юнктури може вплинути на виконання експортних угод, що ставить під сумнів надійність України та українських підприємств як зовнішньоторгівельних партнерів. Більш того, це може погіршити переговорні позиції України під час обговорення нових умов торгівлі з ЄС, які наразі тривають.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍵 «Втратили все — і почали з нуля». Світлана Кобелєва про TEAHOUSE після прильоту

У новому випуску говоримо з Наталією Колесніченко, старшою економісткою ЦЕС, та Світланою Кобелєвою, співвласницею компанії Tea House.

▪️Як Tea House відновлюється після влучання у підприємство у Дніпрі;

▪️Які сектори економіки найбільше страждають від російських обстрілів?

▪️Бонус: китайський, грузинський чи з Азербайджану - вибираємо улюблений чай.

Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Ведучі подкасту:

Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому економіка України зростає повільніше, ніж очікувалось?

За свіжою статистикою ІІ кварталу, реальний ВВП зріс на 0,8% (рік-до-року). Усього за І півріччя ВВП збільшився лише на 0,9%. 

Щоб зростання реального ВВП за підсумками року перевищило очікувані 2% або навіть наблизилося до 3%, у другому півріччі він має додати малоймовірні 3-4%.

Слабке зростання у першому півріччі можна пояснити декількома чинниками:

▪️ Активні бойові дії, посилення обстрілів промисловості, інфраструктури й житла, поступове розширення окупованих територій та інші наслідки війни, такі як нестача працівників.

▪️ Несприятлива погода, яка другий рік поспіль б'є по агросектору. У поєднанні з ефектом минулорічного запуску морського коридору це спричинило скорочення експорту та падіння вантажообороту.

▪️ Скорочення добувної промисловості через зупинку шахт у Покровську. Попри це завдяки налагодженню імпорту вугілля, металургійне виробництво зростало. Так само зростали і ті види промисловості, які пов'язані з оборонними замовленнями (виробництво зброї, низка видів машинобудування тощо). 

Були й фактори, що підтримували економіку. Це передусім стабільний споживчий попит, про що свідчило зростання роздрібної торгівлі та пасажирських перевезень. Активізувалося і будівництво житла й нежитлових об’єктів.

👉 Більше про те, якими були і прогнози по ВВП, курсу та інфляції ми писали раніше тут. 

Графік: Трекер економіки. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Наші економісти підготували огляд бюджету-2026 до першого читання. 

Раніше ми писали і про основні цифри, які формують бюджет і про нові акцизи, які можуть запрацювати з наступного року (солодка вода).

👉 Зараз звернемо увагу на джерела доходів, які не виглядають переконливо. 

1. Збільшення доходів митниці на 60 млрд.

Уперше в бюджеті застосовано такий підхід: якщо митниця збере більше, ніж закладено в плані (імпортний ПДВ, мита, акцизи), перевищення автоматично спрямовується до спеціального фонду на фінансування оборони й відображається окремим рядком як «інші податки та збори». 

Таким чином уряд буде намагатися показати очікуваний ефект від реформи митниці. Водночас сама реформа “буксує”, а конкурс на голову Митниці довгий час переносився, його розпочали із великим запізненням лише у серпні 2025 року.

Натомість у «перевиконанні» змішуються різні чинники: частково це може бути результатом кращого адміністрування, але значною мірою — наслідком макроекономічних змін, таких як курс гривні, інфляція чи структура та обсяги імпорту.

До того ж і у 2025 році митниця не виконує власних планів зі зборів, тому закладені у бюджеті 60 млрд грн радше відображають оптимістичне припущення, ніж гарантований ресурс.

2. +12 млрд грн за рахунок податків на міжнародну торгівлю 

Із передбачених у бюджеті +12 млрд грн більша частина — 9 млрд грн — має надійти завдяки запровадженню вивізного мита на соєві боби та насіння ріпаку чи кользи (за ставкою 10% від митної вартості)

Ці кошти мали б піти у спецфонд для підтримки переробки агропродукції. Фактично одні виробники сплачують, щоб підтримати інших.

Сам механізм запровадження мита створив низку проблем: експортні відвантаження зупинилися, судна простоюють у портах, а порядок звільнення від мита для «власно вирощеної продукції» не працює. 

Через це щодня зростають збитки аграріїв та експортерів, держава втрачає валютну виручку, накопичення суден у портах створює безпекові ризики, а довіра міжнародних партнерів знижується.

Раніше ми пояснювали, чому це рішення суперечить зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС, блокує експорт і підриває стабільність правил гри. 

Тому очікувані 9 млрд грн також виглядають непевним джерелом і можуть бути переглянуті чи скасовані в ході подальших рішень.

📌 Повне дослідження можна подивитись за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ВВП на душу населення зріс на 25% у 2024 році (порівняно до 2021 року)

Втім, це більшою мірою пояснюється не стрімким відновленням економіки, а скороченням населення, зокрема через міграцію.

Реальний ВВП усе ще більш ніж на 20% нижчий, ніж у 2021 році.

Детальніше це обговорювали на події минулого тижня, присвяченій огляду економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 Експорт зернових зростає, але є ризик знову отримати посуху 

Темпи жнивної кампанії все ще відстають від минулорічних: станом на середину вересня площа збирання була на 17% меншою.

Озимі зернові вже зібрано з хорошими результатами, а збір кукурудзи та соняшнику лише розпочався.

У більшості регіонів зберігається дефіцит продуктивної вологи через посушливу погоду, зростають ризики третього поспіль посушливого року.

Прогнози врожаю: USDA прогнозує, що у 2025/26 маркетинговому сезоні Україна збере 32 млн т кукурудзи, з яких 22,5 млн т піде на експорт. Врожай пшениці очікується на рівні 22 млн т (на 1 млн т менше, ніж у попередньому прогнозі), експорт — 15,5 млн т, запаси трохи зростуть — до 1,59 млн т.

Найбільше зростання — у виробництві сої: прогноз підняли на 1 млн т, до 7,6 млн т, що перевищує торішній рекорд. За даними ASAP Agri, це пов’язано з більшими посівними площами, ніж очікували раніше.

👉 Нагадаємо, що ЦЕС підтримує скасування вивізного мита на сою та ріпак, яке вступило в силу 4 вересня 2025 року. Деталі тут. 

За даними Держстату, у січні–липні сільськогосподарське виробництво скоротилося на 18,5% рік-до-року. Головна причина, як пишуть у Держстаті — менший обсяг продукції рослинництва. Це пов’язано з сезонністю, а також із несприятливою погодою, яка затримала збирання зернових та олійних і знизила їхню врожайність.

Разом із повільним темпом збирання врожаю у серпні та вересні це призведе до негативного внеску агросектору у ВВП на 1–1,5 в. п. у III кварталі 2025 року.

Графік: Трекер економіки (проєкт підтримує ПриватБанк). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Уряд вперше вилучить залишки бюджетів в окупованих громад

Про це йдеться у проєкті держбюджету на 2026 рік.

За оцінками ЦЕС, мова йде про щонайменше 12 млрд грн, велика частка з яких — залишки з бюджету Маріуполя. Наша оцінка не враховує села та селища, а лише міста.

Йдеться про залишки на рахунках місцевих бюджетів станом на початок вторгнення і податки від фізосіб та підприємств, які залишилися зареєстрованим на т.о територіях.

Ці кошти планують спрямувати на житло для внутрішньо переміщених осіб.

А для працівників міських та селищних установ, які релокувалися і продовжують виконувати свої обов’язки, передбачать додаткову дотацію.

❓Що це означає?

Гроші, які “припадали пилом” тепер використають для нагальних потреб.

Значно зменшаться можливості для скандальних закупівель від т.о громад, про які періодично пишуть у медіа.

Водночас важливо також зберегти підтримку тих соціальних ініціатив, які вже продемонстрували ефективність і реалізовувалися за рахунок коштів таких місцевих бюджетів.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Після 4 березня 2027 року для українців в ЄС діятимуть нові умови замість тимчасового захисту

Єврокомісія вже готує правила переходу на інший статус.

📌 Два основні шляхи для українців в ЄС після 2027 року:

Залишитися в ЄС.
Українці, які інтегрувалися у суспільство, зможуть отримати:

▪️ національні дозволи на проживання (на підставі працевлаштування, самозайнятості, навчання, досліджень, сімейних обставин або спеціальних програм);

▪️ європейські правові статуси: Директива 2016/801 (для студентів і науковців), EU Blue Card (для висококваліфікованих працівників), Single Permit (дозвіл на проживання і роботу).

Повернутися в Україну.
Держави-члени повинні створити програми добровільного повернення, які діятимуть ще рік після завершення тимчасового захисту. Також передбачаються:

▪️ ознайомчі поїздки додому (це насамперед стосується держав, які не дозволяють виїзд за кордон особам з тимчасовим захистом),
▪️ можливість залишатися до кінця навчального року для сімей із дітьми,
▪️ індивідуальний підхід для осіб з особливими потребами.

👥 Для координації створять Unity Hubs — центри підтримки, де українці зможуть отримати інформацію про варіанти переходу на інші статуси чи повернення.

За нашою оцінкою, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишається 5,2 млн українських біженців. 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

Більшість з них це молоді жінки та діти до 18 років.

Така структура біженців не лише означає втрату працездатного населення зараз, а й удар по демографічній ситуації, який тягне за собою гальмування економічного зростання в майбутньому.

Саме тому країни Євросоюзу готові сприяти поверненню українських біженців додому, коментує старша дослідниця ЦЕС Ірина Іпполітова. Завдання нашої країни – створити привабливі умови для повернення цих людей.

«Найбільше на рішення щодо повернення впливає безпекова ситуація в Україні, проте є ряд інших передумов для повернення біженців.

По-перше, це інфраструктура. Наявність житла – один з найголовніших факторів в рішенні про переїзд. Щоб поверталися сім’ї з дітьми, також має бути хороша соціальна інфраструктура (освіта, медицина, дозвілля, якісний громадський простір). 

По-друге, це робота та можливість забезпечити потреби своєї родини. Тут ідеться як про допомогу в пошуку роботи для тих, хто повертається, так і про фінансову підтримку.

По-третє, це постійна комунікація з громадянами, які вимушено опинилися за кордоном. Наприклад, інформування про безпекову ситуацію в Україні: часто ті, хто за кордоном, бачать її гіршою, ніж ті, хто в Україні.

Для дітей та підлітків важливо бути включеними в український контекст, і цьому можуть сприяти літні табори, культурні, спортивні та освітні програми, які може організовувати для них наша держава  як онлайн, так і в країнах перебування», 一 пояснює старша дослідниця ЦЕС Ірина Іпполітова.

Нагадаємо, що ми в ЦЕС готували чотири хвилі дослідження про українських біженців, які можна переглянути за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Марафон — не найбільша проблема: економісти ЦЕС про бюджет-2026

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з економістами ЦЕС Олександрою Мироненко та Богданом Слуцьким про проєкт бюджету-2026:

▪️Чому ми знову не закладаємо в бюджет стільки грошей, скільки реально потрібно?

▪️ Зарплати військових та гроші на оборонку — як вийшло, що на 2026 рік заклали менше, ніж минулого року?

▪️ Для чого уряд хоче забрати залишки бюджетів окупованих територій?

▪️ Що зміниться у соцвиплатах: індексація пенсій, нові програми підтримки сімей і збільшення допомоги при народженні дитини.

Посилання на дослідження, яке згадуємо у подкасті: https://ces.org.ua/budget-review-2026/

«Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки «ПриватБанку».

Ведучі — Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС та Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Зарплати зростають швидше за інфляцію, але від безвиході на ринку праці  

У серпні кількість нових розміщених вакансій зросла та інколи навіть перевищувала довоєнні рівні. Водночас нових резюме з’являється у межах 80-90% від середнього рівня 2021 року.  

👥 Підприємства відчувають гострий дефіцит кадрів, який лише посилюється. 

Про це в матеріалі NV розповіла наша старша економістка Наталія Колесніченко.

«Зарплати продовжують зростати навіть швидше за інфляцію, але від безвиході — компанії змушені переманювати один в одного дефіцитних працівників. Зростає роль нецінової конкуренції — надання житла, зокрема для ВПО, різноманітні гібридні формати роботи.

При цьому проявляється дисбаланс, коли кваліфікація шукачів роботи не відповідає потребам бізнесу: підприємствам потрібні токарі, зварювальники, інженери, а на ринку — менеджери та юристи. До всього ще й значна кількість ВПО через різні обставини не може активно шукати роботу». 

Окрім цього, бізнес повідомляє про звільнення серед чоловіків 18–22 років, особливо у ритейлі та ресторанному бізнесі. (Радимо статтю ЕП: Наїлись. Київ готується до закриття сотень ресторанів).

👉 Детальніше про те, чи стане масштабною проблемою для економіки виїзд 18-22 річних чоловіків ми писали тут.

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 За рахунок чого в Україні виріс рівень економічної свободи?

У новому рейтингу Economic Freedom of the World 2025, Україна посіла 143 місце серед 165 країн. Економічна свобода оцінювалася за підсумками 2023 року.

У 2022 році ми займали 150 місце 一 і це був найгірший результат з моменту включення у рейтинг у 1995 році.

Ключові компоненти економічної свободи (від 1 до 10, де вищі показники означають вищий рівень економічної свободи):

▪️ Розмір уряду: погіршення з 5,83 до 5,80 (128-е місце)
Правова система та права власності: погіршення з 4,58 до 4,57 (108-е місце)
▪️ Доступ до надійних грошей: покращення з 4,68 до 5,26 (143-є місце)
Свобода міжнародної торгівлі: погіршення з 6,05 до 5,99 (132-е місце)
▪️ Регулювання ринку праці та бізнесу: погіршення з 4,67 до 4,58 (150-те місце).

👉 Зростання у рейтингу пов'язано з вищими оцінками щодо доступу до фінансування (завдяки допомозі міжнародних партнерів) та сповільненню інфляції у 2023 році.

Загалом рівень економічної свободи в Україні залишається низьким. Поруч з Україною  – Габон та Лівія. 

У наступних оцінюваннях можливе незначне поліпшення наших позицій 一 завдяки налагодженню зовнішньої торгівлі через морський коридор у 2024 році. Але вплив війни на розмір уряду, регуляторний клімат та вільний рух людей зберігаються.

Позиції РФ також стрімко погіршилися з 119 місця у рейтингу у минулому році до 148 місця цьогоріч.

🌎 Рівень економічної свободи четвертий рік падає у всьому світі (і рейтинг наразі не враховує Трампівські торгівельні війни). П’ятірка лідерів традиційна – Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія та США.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Ми затримували навіть прості маяки МВФ 一 наступна програма буде жорсткішою

Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко під час презентації нашого регулярного огляду виконання міжнародних зобов’язань

На наступні два роки МВФ оцінює потребу України у фінансування на рівні близько $65 млрд. За чутками, $8 млрд покриє МВФ за рахунок нової програми. 

Станом на вересень Україна виконала ще 4 маяки МВФ, хоча принаймні один з них до кінця не виконаний. Це так званий податок OLX (вимоги податкової звітності для операторів цифрових платформ).

“Справді, він спочатку був виконаний через подання законопроєкту в Раду, потім цей законопроєкт відкликали і зараз уряд підготував новий. Тим не менше, маяк вважається виконаним", – каже Марія Репко.

2. Другий маяк – вчасне подання бюджетної декларації на 2026-2028 рр 一 було подано вчасно.

3. Третій маяк – ухвалення Стратегічною інвестиційною радою Єдиного проєктного портфелю. 

"Знаю, що деякі люди посміхалися, бо затверджено було проєктів аж на 11 трильйонів гривень. Тобто з пріоритетизацією все ще є проблема, але менше з тим  – маяк було виконано", – каже Марія Репко.

4. Четвертий виконаний маяк – публікація звіту про зовнішній аудит НАБУ.

У процесі виконання: маяк про узгодження баз даних митної і податкової служб. Тобто податківці мають бачити базу митників і навпаки.

Виконані із затримкою:  

▪️ незалежна перевірка відповідності та доброчесності членів Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку;
▪️ призначення голови БЕБ. 

Які зобов’язання Україна досі не виконала

▪️ Реформа наглядових рад і корпоративного управління держпідприємств. Це одна з найскладніших вимог, яка фактично визначає, наскільки держава готова до змін. Через її невиконання висока ймовірність, що МВФ внесе цю умову до переліку попередніх заходів нової програми — без них вона не запрацює.

▪️ Скасування «правок Лозового».

«Цей маяк отримав негативну оцінку з боку українського бізнесу». 

Терміни виконання маяка вже двічі переносилися. 

Тут можна подивитись запис презентації.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) 一 це консорціум чотирьох українських аналітичних організацій: DiXi Group, Інституту аналітики та адвокації, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Центру економічної стратегії.

RRR4U щомісяця та щокварталу публікує огляди про виконання Україною умов ключових програм фінансування від ЄС та МВФ. Усі звіти можна знайти тут: rrr4u.org/analytics 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram