💸 Уряд вперше вилучить залишки бюджетів в окупованих громад

Про це йдеться у проєкті держбюджету на 2026 рік.

За оцінками ЦЕС, мова йде про щонайменше 12 млрд грн, велика частка з яких — залишки з бюджету Маріуполя. Наша оцінка не враховує села та селища, а лише міста.

Йдеться про залишки на рахунках місцевих бюджетів станом на початок вторгнення і податки від фізосіб та підприємств, які залишилися зареєстрованим на т.о територіях.

Ці кошти планують спрямувати на житло для внутрішньо переміщених осіб.

А для працівників міських та селищних установ, які релокувалися і продовжують виконувати свої обов’язки, передбачать додаткову дотацію.

❓Що це означає?

Гроші, які “припадали пилом” тепер використають для нагальних потреб.

Значно зменшаться можливості для скандальних закупівель від т.о громад, про які періодично пишуть у медіа.

Водночас важливо також зберегти підтримку тих соціальних ініціатив, які вже продемонстрували ефективність і реалізовувалися за рахунок коштів таких місцевих бюджетів.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Після 4 березня 2027 року для українців в ЄС діятимуть нові умови замість тимчасового захисту

Єврокомісія вже готує правила переходу на інший статус.

📌 Два основні шляхи для українців в ЄС після 2027 року:

Залишитися в ЄС.
Українці, які інтегрувалися у суспільство, зможуть отримати:

▪️ національні дозволи на проживання (на підставі працевлаштування, самозайнятості, навчання, досліджень, сімейних обставин або спеціальних програм);

▪️ європейські правові статуси: Директива 2016/801 (для студентів і науковців), EU Blue Card (для висококваліфікованих працівників), Single Permit (дозвіл на проживання і роботу).

Повернутися в Україну.
Держави-члени повинні створити програми добровільного повернення, які діятимуть ще рік після завершення тимчасового захисту. Також передбачаються:

▪️ ознайомчі поїздки додому (це насамперед стосується держав, які не дозволяють виїзд за кордон особам з тимчасовим захистом),
▪️ можливість залишатися до кінця навчального року для сімей із дітьми,
▪️ індивідуальний підхід для осіб з особливими потребами.

👥 Для координації створять Unity Hubs — центри підтримки, де українці зможуть отримати інформацію про варіанти переходу на інші статуси чи повернення.

За нашою оцінкою, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишається 5,2 млн українських біженців. 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

Більшість з них це молоді жінки та діти до 18 років.

Така структура біженців не лише означає втрату працездатного населення зараз, а й удар по демографічній ситуації, який тягне за собою гальмування економічного зростання в майбутньому.

Саме тому країни Євросоюзу готові сприяти поверненню українських біженців додому, коментує старша дослідниця ЦЕС Ірина Іпполітова. Завдання нашої країни – створити привабливі умови для повернення цих людей.

«Найбільше на рішення щодо повернення впливає безпекова ситуація в Україні, проте є ряд інших передумов для повернення біженців.

По-перше, це інфраструктура. Наявність житла – один з найголовніших факторів в рішенні про переїзд. Щоб поверталися сім’ї з дітьми, також має бути хороша соціальна інфраструктура (освіта, медицина, дозвілля, якісний громадський простір). 

По-друге, це робота та можливість забезпечити потреби своєї родини. Тут ідеться як про допомогу в пошуку роботи для тих, хто повертається, так і про фінансову підтримку.

По-третє, це постійна комунікація з громадянами, які вимушено опинилися за кордоном. Наприклад, інформування про безпекову ситуацію в Україні: часто ті, хто за кордоном, бачать її гіршою, ніж ті, хто в Україні.

Для дітей та підлітків важливо бути включеними в український контекст, і цьому можуть сприяти літні табори, культурні, спортивні та освітні програми, які може організовувати для них наша держава  як онлайн, так і в країнах перебування», 一 пояснює старша дослідниця ЦЕС Ірина Іпполітова.

Нагадаємо, що ми в ЦЕС готували чотири хвилі дослідження про українських біженців, які можна переглянути за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Марафон — не найбільша проблема: економісти ЦЕС про бюджет-2026

👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з економістами ЦЕС Олександрою Мироненко та Богданом Слуцьким про проєкт бюджету-2026:

▪️Чому ми знову не закладаємо в бюджет стільки грошей, скільки реально потрібно?

▪️ Зарплати військових та гроші на оборонку — як вийшло, що на 2026 рік заклали менше, ніж минулого року?

▪️ Для чого уряд хоче забрати залишки бюджетів окупованих територій?

▪️ Що зміниться у соцвиплатах: індексація пенсій, нові програми підтримки сімей і збільшення допомоги при народженні дитини.

Посилання на дослідження, яке згадуємо у подкасті: https://ces.org.ua/budget-review-2026/

«Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки «ПриватБанку».

Ведучі — Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС та Максим Самойлюк, економіст ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Зарплати зростають швидше за інфляцію, але від безвиході на ринку праці  

У серпні кількість нових розміщених вакансій зросла та інколи навіть перевищувала довоєнні рівні. Водночас нових резюме з’являється у межах 80-90% від середнього рівня 2021 року.  

👥 Підприємства відчувають гострий дефіцит кадрів, який лише посилюється. 

Про це в матеріалі NV розповіла наша старша економістка Наталія Колесніченко.

«Зарплати продовжують зростати навіть швидше за інфляцію, але від безвиході — компанії змушені переманювати один в одного дефіцитних працівників. Зростає роль нецінової конкуренції — надання житла, зокрема для ВПО, різноманітні гібридні формати роботи.

При цьому проявляється дисбаланс, коли кваліфікація шукачів роботи не відповідає потребам бізнесу: підприємствам потрібні токарі, зварювальники, інженери, а на ринку — менеджери та юристи. До всього ще й значна кількість ВПО через різні обставини не може активно шукати роботу». 

Окрім цього, бізнес повідомляє про звільнення серед чоловіків 18–22 років, особливо у ритейлі та ресторанному бізнесі. (Радимо статтю ЕП: Наїлись. Київ готується до закриття сотень ресторанів).

👉 Детальніше про те, чи стане масштабною проблемою для економіки виїзд 18-22 річних чоловіків ми писали тут.

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 За рахунок чого в Україні виріс рівень економічної свободи?

У новому рейтингу Economic Freedom of the World 2025, Україна посіла 143 місце серед 165 країн. Економічна свобода оцінювалася за підсумками 2023 року.

У 2022 році ми займали 150 місце 一 і це був найгірший результат з моменту включення у рейтинг у 1995 році.

Ключові компоненти економічної свободи (від 1 до 10, де вищі показники означають вищий рівень економічної свободи):

▪️ Розмір уряду: погіршення з 5,83 до 5,80 (128-е місце)
Правова система та права власності: погіршення з 4,58 до 4,57 (108-е місце)
▪️ Доступ до надійних грошей: покращення з 4,68 до 5,26 (143-є місце)
Свобода міжнародної торгівлі: погіршення з 6,05 до 5,99 (132-е місце)
▪️ Регулювання ринку праці та бізнесу: погіршення з 4,67 до 4,58 (150-те місце).

👉 Зростання у рейтингу пов'язано з вищими оцінками щодо доступу до фінансування (завдяки допомозі міжнародних партнерів) та сповільненню інфляції у 2023 році.

Загалом рівень економічної свободи в Україні залишається низьким. Поруч з Україною  – Габон та Лівія. 

У наступних оцінюваннях можливе незначне поліпшення наших позицій 一 завдяки налагодженню зовнішньої торгівлі через морський коридор у 2024 році. Але вплив війни на розмір уряду, регуляторний клімат та вільний рух людей зберігаються.

Позиції РФ також стрімко погіршилися з 119 місця у рейтингу у минулому році до 148 місця цьогоріч.

🌎 Рівень економічної свободи четвертий рік падає у всьому світі (і рейтинг наразі не враховує Трампівські торгівельні війни). П’ятірка лідерів традиційна – Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія та США.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Ми затримували навіть прості маяки МВФ 一 наступна програма буде жорсткішою

Про це розповіла заступниця директора ЦЕС Марія Репко під час презентації нашого регулярного огляду виконання міжнародних зобов’язань

На наступні два роки МВФ оцінює потребу України у фінансування на рівні близько $65 млрд. За чутками, $8 млрд покриє МВФ за рахунок нової програми. 

Станом на вересень Україна виконала ще 4 маяки МВФ, хоча принаймні один з них до кінця не виконаний. Це так званий податок OLX (вимоги податкової звітності для операторів цифрових платформ).

“Справді, він спочатку був виконаний через подання законопроєкту в Раду, потім цей законопроєкт відкликали і зараз уряд підготував новий. Тим не менше, маяк вважається виконаним", – каже Марія Репко.

2. Другий маяк – вчасне подання бюджетної декларації на 2026-2028 рр 一 було подано вчасно.

3. Третій маяк – ухвалення Стратегічною інвестиційною радою Єдиного проєктного портфелю. 

"Знаю, що деякі люди посміхалися, бо затверджено було проєктів аж на 11 трильйонів гривень. Тобто з пріоритетизацією все ще є проблема, але менше з тим  – маяк було виконано", – каже Марія Репко.

4. Четвертий виконаний маяк – публікація звіту про зовнішній аудит НАБУ.

У процесі виконання: маяк про узгодження баз даних митної і податкової служб. Тобто податківці мають бачити базу митників і навпаки.

Виконані із затримкою:  

▪️ незалежна перевірка відповідності та доброчесності членів Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку;
▪️ призначення голови БЕБ. 

Які зобов’язання Україна досі не виконала

▪️ Реформа наглядових рад і корпоративного управління держпідприємств. Це одна з найскладніших вимог, яка фактично визначає, наскільки держава готова до змін. Через її невиконання висока ймовірність, що МВФ внесе цю умову до переліку попередніх заходів нової програми — без них вона не запрацює.

▪️ Скасування «правок Лозового».

«Цей маяк отримав негативну оцінку з боку українського бізнесу». 

Терміни виконання маяка вже двічі переносилися. 

Тут можна подивитись запис презентації.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) 一 це консорціум чотирьох українських аналітичних організацій: DiXi Group, Інституту аналітики та адвокації, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Центру економічної стратегії.

RRR4U щомісяця та щокварталу публікує огляди про виконання Україною умов ключових програм фінансування від ЄС та МВФ. Усі звіти можна знайти тут: rrr4u.org/analytics 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Про ліміт зарплат посадовців до 62 тисяч гривень (або 80 тисяч до оподаткування)

(допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського).

«Той нечастий випадок, коли шкодуєш, що в Україні слабкі профспілки. Бо проти такого популізму політиків мала б виступити насамперед профспілка держслужбовців. 

І давайте переходити від цього імперського «чиновники» до українського «посадовці».

Ще нагадаю, що всі це обмеження 一 «брудної» зарплати, а не зарплати на руки. Тобто йдеться про максимальну зарплату на руки десь 62 тис грн 一 наприклад, для держсекретаря міністерства з сотнями працівників чи директора департаменту зі стажем в 30 років. 

Про нещасних членів Кабміну і заступників міністрів, які працюють, на відміну від депутатів, 24/7, я й говорити не буду. Бо вони на «політичних посадах», а політиком у нас, як вважає влада, може бути тільки багата людина з пасивним доходом».

Також радимо прочитати допис Андрія Длігача, засновника групи компаній Advanter, який детально розібрав цей кейс.

Ми у ЦЕС займаємося темою справедливих зарплат державних службовців з 2017 року.

Додаємо посилання на наше дослідження про те, чому зарплати в держсекторі мають бути конкурентними з приватним сектором.

  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Чотири місяці поспіль Україна продає за кордон більше електроенергії, ніж імпортує

Як ми писали раніше, подальший обсяг експорту електроенергії залежатиме від наслідків обстрілів росіянами. Наприклад, вчора вже запровадили графік відключень електроенергії на Чернігівщині.

За вересень Україна експортувала рекордні 634 ГВт·год, перевищивши довоєнний максимум 2021 року (502 ГВт·год у березні). 

Поставки здійснювалися щодня без перерв. Найбільшими покупцями стали Угорщина (254 ГВт·год), Молдова (179 ГВт·год), Румунія (103 ГВт·год) і Польща (97 ГВт·год).

📉 Імпорт, навпаки, знизився до 140 ГВт·год проти 264 ГВт·год у серпні — найнижчий показник від початку року. 

Постачання забезпечували Угорщина (81 ГВт·год), Румунія (35 ГВт·год), Польща (20 ГВт·год) та Молдова (4 ГВт·год). Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.

Чистий баланс експорту залишався позитивним щодня — уперше з жовтня 2022 року.

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку). 

  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Уряд почав підготовку до приватизації "Сенс Банку" та "Укргазбанку"

Міністерство фінансів планує до кінця осені 2025 року оголосити конкурс на відбір радника з продажу пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку".

Ми вважаємо, що цей процес слід пришвидшити. Про це ми зокрема зазначали в пропозиціях до проєкту Плану дій уряду. 

▪️ Приватизація державних банків затягується з 2017 року. Попри ухвалені стратегії та численні анонси, за 8 років не було досягнуто жодного відчутного прогресу.

▪️ Конкурс на відбір радника планують завершити через рік до 31 жовтня 2026 року 一 і насправді це дуже повільний темп, зважаючи на пріоритет приватизації в Програмі Уряду загалом. 

▪️ Більше того, згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику від 11 грудня 2024 року, відбір радників мав завершитися ще до 31 березня 2025 року.

👉 У ЦЕС ми постійно відстежуємо питання ролі держави у банківському секторі. Рекомендуємо ознайомитися з нашим дослідженням "Що робити з держбанками?". Попри те, що воно було опубліковане ще у 2017 році, його висновки й сьогодні залишаються актуальними.

Інфографіка з даними 2023 року.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нагадаємо, що найбільш безпечною і дохідною інвестицією є ОВДП, через які до того ж ми підтримуємо українську армію.

Придбати ОВДП можна у банках, брокерах або через Дію. Залишаємо посилання на інструкцію від Дії.

Допис: ICU.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏥 Як любов до самолікування шкодить економіці?

Поговорили про це з Максимом Обрізаном, доцентом KSE, в новому випуску «Що з економікою?».

一 Як самолікування та «подарунки лікарям» шкодять економіці?
一 Чи дійсно багатші люди менш тривожні?
一 Чи замінять державні лікарні приватними, і чи введуть обов'язкове страхування? 

Нас можна слухати на усіх подкаст-платформах та дивитися на YouTube. 

Подкаст «Що з економікою?» 一 це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гривневе кредитування продовжує зростати 

👉 У серпні 2025 року обсяги кредитування бізнесу й населення у гривні помітно збільшилися.

Обидва показники у номінальному вимірі сильно перевищують довоєнні рівні, причому основне зростання забезпечували роздрібні кредити.

Корпоративні кредити у валюті зросли незначно.

Втім, наприклад, депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року — кредитам до цього ще далеко. 

🏦 Зберігається великий розрив між депозитами і кредитами: банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ (фінансовий інструмент, у який банки вкладають свої вільні кошти та заробляють на цьому, а НБУ стримує інфляцію).

Графік: Трекер економіки (проєкт підтримує ПриватБанк).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔮 Таро, переклади й весілля: що українці запитують у ШІ частіше, ніж решта світу

Financial Times підготували матеріал про використання ШІ у світі. Зокрема, за даними конкурента ChatGPT — Claude від Anthropic — є окремі зрізи по країнах, у тому числі по Україні.

За даними Microsoft 9,1% працездатного населення в Україні використовують ШІ. Серед людей із доступом до інтернету рівень використання становить 11%.

Це найнижчий показник в Європі, і один з найнижчих у світі.

Дані Anthropic показують, що користувачі Claude в Україні найчастіше просять:

▪️Виправити помилки в програмному коді кількома мовами програмування.

▪️ Допомогти з розробкою програмного забезпечення з використанням різних технологій і технічні поради.

▪️ Допомогти у вивченні мов та перекладах. 

А теми, які частіше запитують саме в Україні, ніж у світі:

▪️ Допомога в плануванні свят і створенні контенту для весіль та днів народження.

▪️ Реалізація багатомовних функцій і комунікація конкретними мовами.

▪️ Астрологічні прогнози, послуги таро та контент для бізнесу в сфері ворожіння.

А що ви найчастіше питаєте в ШІ?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🥚 Британські фермери скаржаться на яйця з України та Польщі

За перші місяці 2025 року Україна поставила 8 млн кг яєць, Польща — майже 7 млн кг, передає The Guardian. 

Таким чином ці країни стали найбільшими постачальниками яєць до Великої Британії, випередивши інші країни ЄС. Цей зсув викликав хвилю занепокоєння серед місцевих фермерів щодо стандартів добробуту тварин та безпеки харчових продуктів.

▪️ Після 2022 року Британія призупинила тарифи на українські товари, щоб підтримати економіку країни під час війни.

▪️ Кількість імпортних партій яєць зросла з 3 500 у 2023 році до понад 10 000 у 2024-му, переважно з регіонів, де використовуються системи утримання курей у клітках, заборонені у Великій Британії з 2012 року.

▪️ Імпорт переважно заходить у ціночутливі сектори громадського харчування (18% від усього ринку) та переробки (17%), тоді як роздрібна торгівля продовжує продавати яйця високих британських стандартів.

💬«Наших фермерів просять інвестувати в дедалі вищі стандарти утримання курей, тоді як уряд залишає відкритими двері для яєць, вироблених у системі, яка заборонена у Великій Британії. Це морально неправильно і несправедливо, і уряд не повинен так чинити», — Марк Вільямс, голова Британської ради яєчної промисловості.

Хоча Україна попросила Британію зберегти тарифні пільги до 2029 року, яйця та птиця класифіковані як «чутливі продукти» і отримали лише коротший, дворічний термін продовження безмитного режиму.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

UPD: Дату події перенесли на 21 жовтня о 16:00

💸 ЄС тисне на белгійський Euroclear, щоб Україна отримала заморожені російські активи

Після вторгнення Росії міжнародні інституції заблокували близько €300 млрд її активів, із яких €190 млрд — у бельгійському Euroclear. Прибуток від цих коштів уже спрямовується Україні через програму ERA, але цього недостатньо для покриття фінпотреб.

Спершу США, Німеччина, Бельгія та інші країни не хотіли напряму втручатися через ризики судових позовів. Тепер ЄС змінив позицію — зокрема після заяв адміністрації Трампа, яка закликала країни G7 «конфіскувати або іншим чином використати» російські кошти на підтримку оборони України, пише Financial Times.

Єврокомісія підготувала план, як така "репараційна позика" може бути структурована. 

Але прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер наполягає, щоб інші 26 країн ЄС розділили фінансові та юридичні ризики і гарантували повне повернення коштів — аби уникнути сценарію, коли Бельгія буде єдиним платником.

Це обурило партнерів, адже прибутки Euroclear оподатковуються саме в Бельгії.

«Бельгія три роки казала, що Euroclear — бельгійська компанія, а прибутки — бельгійські. Тепер, коли йдеться про ризики, вона раптом каже, що Euroclear — європейська», — один з високопоставлених дипломатів ЄС, передає FT.

Нещодавнє дослідження ЦЕС показує, що фінансові ринки хоч і реагують на можливе використання заморожених активів, але ці побоювання явно перебільшені. 

⏰ Детальніше про те, чи зможе Європа використати російські активи у найближчому майбутньому, поговоримо на нашій події 21 жовтня о 16:00 онлайн у Zoom. 

Реєстрація доступна за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔞💵За час великої війни держава витратила 5 мільйонів на перегляд порно.

Ще 5 мільйонів на судовий розгляд злочинів, пов'язаних з його поширенням.

Від початку великої війни українські суди винесли 247 вироків за різними частинами статті про поширення порнографії.

📊Загалом за цей час засудили 287 осіб. Більшість (приблизно 150) – за розповсюдження власного контенту, решта – чужого.

Скільки коштів платників податків влада витрачає на боротьбу за "високу мораль"?

💁‍♂️ЕП проаналізувала всі вироки, щоб це підрахувати:

Інфляція продовжує сповільнюватися

За минулий місяць інфляція продовжила скорочуватися до 11,9% р/р (у серпні було 13,2%).

Вперше за три місяці середні споживчі ціни дещо зросли (0,3% м/м), тоді як протягом липня та серпня спостерігалось їхнє зниження.

🍇 Найбільше за вересень подешевшали фрукти (-11,8%) та овочі (-10,6%), а також яйця (-2,9%) та цукор (-1,5%).

Водночас ціни зросли на освіту (12,4%), одяг (9,1%) та взуття (7,3%) 一 початок навчального року. 

🥤 В середньому продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали (-0,8%), алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали (1,2%).

НБУ прогнозує досягнення цілі інфляції рік-до-року у 5% не раніше 2027 року.

🔵 Теплокарту інфляції зі змінами цін можна подивитись у коментарях.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤖 Київ входить до десятки європейських міст за потенціалом розвитку штучного інтелекту

👉 Про це йдеться у дослідженні «Аналіз застосування штучного інтелекту в пріоритетних секторах та конкурентоспроможності України», проведеного Центром європейських політичних досліджень (CEPS) у 2024 році.

Київ має показник relatedness density — 48,9%. Це означає, що майже половина технологій, розвинених у місті, потенційно пов’язані зі штучним інтелектом.

📍 Київ розташований поруч із такими регіонами, як Відень (AT13, 52,08 %) та Мадрид (ES30, 49,07 %), і випереджає, наприклад, Амстердам (NL32, 47,78 %) та Брюссель (BE10, 47,56 %).

Водночас, за кількістю AI-патентів Україна поки суттєво відстає від західноєвропейських країн. Згідно з базою даних OECD RegPat (2017–2022):

▪️ у Німеччини — 3028 патентів,
▪️ у Великої Британії — 1384,
▪️ у Франції — 1122,
▪️ тоді як в Україні — лише 9.

Цю різницю автори дослідження пояснюють високою вартістю патентування, складними адміністративними процедурами та меншою інтеграцією України в ринок ЄС.

Патенти зазвичай реєструють великі компанії з R&D-інфраструктурою, тоді як українська AI-екосистема більш динамічна у стартапах, публікаціях і прикладних розробках (Reface, Respeecher, Zibra AI, Osavul тощо).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Не можна під час війни імпортувати г*вно за пів мільйона доларів»

👉 Цього тижня для подкасту «Що з економікою?» запросили Романа Сульжика. Він колишній фінансист JP Morgan, Deutsche Bank, також Роман був незалежним членом Наглядової ради ПриватБанку (2019-2022). А ще є членом нашої Наглядової ради.

У 2022 році Роман разом із партнерами зареєстрував інвестиційний фонд Resist.Ua. Вони інвестують у портфелі українських мілітарі-стартапів, які вже працюють на фронті та мають потенціал виходу на глобальні ринки.

▪️ Чому більшість MilTech-фондів реєструються за кордоном, а не в Україні, і що про це думає Зеленський.
▪️ Коли українці зможуть інвестувати в акції українських компаній — наприклад, Укрнафти чи ПриватБанку.
▪️ Чому під час війни ми досі не оподатковуємо предмети розкоші, наприклад, дорогі авто чи французькі вина.

Подкаст «Що з економікою?» 一 це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🎧 Нас можна слухати на усіх подкаст-платформах та дивитися на YouTube.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Німеччина дозволить пенсіонерам заробляти до €2000 на місяць без сплати податків 一 FT

У Німеччині до 2035 року 4,8 млн працівників, або 9% робочої сили, вийдуть на пенсію.

Як і в більшості країн Європи, в Німеччині можна працювати на пенсії, але уряд прагне зробити це привабливішим за допомогою податкових пільг.

💶 За оцінками уряду, ця ініціатива коштуватиме близько €890 млн на рік. Але економісти вважають, що оцінка занижена. Інститут IW прогнозує втрати до €1,4 млрд, якщо податковою пільгою скористаються приблизно 340 тис. працівників.

Головний економіст Berenberg Bank Гольгер Шмідінґ зазначив, що кількість учасників програми зростатиме з часом, а додаткові надходження від соціальних внесків і зростання економіки «повністю компенсують втрати протягом двох-трьох років».

Схожі заходи впровадила Греція, і вони вже дали результати. Відтоді як Афіни дозволили працюючим пенсіонерам зберігати повну пенсію та обкладати додатковий дохід лише 10%-им податком, кількість працюючих пенсіонерів зросла з 35 тис. у 2023 році до понад 250 тис. у вересні 2025 року, за даними грецького Мінпраці.

💻 У Німеччині, крім старіння населення, середня тривалість робочого тижня — найнижча серед країн ОЕСР. Частка працівників, зайнятих неповний робочий день, подвоїлася з початку 1990-х і сягнула 30%, головним чином через більшу участь жінок в робочій силі.

Законодавці зазначають, що нова податкова пільга дозволить «довше утримувати досвід і знання в компаніях», сприятиме «зростанню рівня зайнятості» та збільшить державні доходи.

«Для України це хороша ідея, якщо ми хочемо поєднати офіційне працевлаштування з активізацією цієї вікової групи», 一 коментує наша старша дослідниця Ірина Іпполітова.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram