💸 Про ліміт зарплат посадовців до 62 тисяч гривень (або 80 тисяч до оподаткування)

(допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського).

«Той нечастий випадок, коли шкодуєш, що в Україні слабкі профспілки. Бо проти такого популізму політиків мала б виступити насамперед профспілка держслужбовців. 

І давайте переходити від цього імперського «чиновники» до українського «посадовці».

Ще нагадаю, що всі це обмеження 一 «брудної» зарплати, а не зарплати на руки. Тобто йдеться про максимальну зарплату на руки десь 62 тис грн 一 наприклад, для держсекретаря міністерства з сотнями працівників чи директора департаменту зі стажем в 30 років. 

Про нещасних членів Кабміну і заступників міністрів, які працюють, на відміну від депутатів, 24/7, я й говорити не буду. Бо вони на «політичних посадах», а політиком у нас, як вважає влада, може бути тільки багата людина з пасивним доходом».

Також радимо прочитати допис Андрія Длігача, засновника групи компаній Advanter, який детально розібрав цей кейс.

Ми у ЦЕС займаємося темою справедливих зарплат державних службовців з 2017 року.

Додаємо посилання на наше дослідження про те, чому зарплати в держсекторі мають бути конкурентними з приватним сектором.

  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Чотири місяці поспіль Україна продає за кордон більше електроенергії, ніж імпортує

Як ми писали раніше, подальший обсяг експорту електроенергії залежатиме від наслідків обстрілів росіянами. Наприклад, вчора вже запровадили графік відключень електроенергії на Чернігівщині.

За вересень Україна експортувала рекордні 634 ГВт·год, перевищивши довоєнний максимум 2021 року (502 ГВт·год у березні). 

Поставки здійснювалися щодня без перерв. Найбільшими покупцями стали Угорщина (254 ГВт·год), Молдова (179 ГВт·год), Румунія (103 ГВт·год) і Польща (97 ГВт·год).

📉 Імпорт, навпаки, знизився до 140 ГВт·год проти 264 ГВт·год у серпні — найнижчий показник від початку року. 

Постачання забезпечували Угорщина (81 ГВт·год), Румунія (35 ГВт·год), Польща (20 ГВт·год) та Молдова (4 ГВт·год). Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.

Чистий баланс експорту залишався позитивним щодня — уперше з жовтня 2022 року.

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку). 

  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Уряд почав підготовку до приватизації "Сенс Банку" та "Укргазбанку"

Міністерство фінансів планує до кінця осені 2025 року оголосити конкурс на відбір радника з продажу пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку".

Ми вважаємо, що цей процес слід пришвидшити. Про це ми зокрема зазначали в пропозиціях до проєкту Плану дій уряду. 

▪️ Приватизація державних банків затягується з 2017 року. Попри ухвалені стратегії та численні анонси, за 8 років не було досягнуто жодного відчутного прогресу.

▪️ Конкурс на відбір радника планують завершити через рік до 31 жовтня 2026 року 一 і насправді це дуже повільний темп, зважаючи на пріоритет приватизації в Програмі Уряду загалом. 

▪️ Більше того, згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику від 11 грудня 2024 року, відбір радників мав завершитися ще до 31 березня 2025 року.

👉 У ЦЕС ми постійно відстежуємо питання ролі держави у банківському секторі. Рекомендуємо ознайомитися з нашим дослідженням "Що робити з держбанками?". Попри те, що воно було опубліковане ще у 2017 році, його висновки й сьогодні залишаються актуальними.

Інфографіка з даними 2023 року.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нагадаємо, що найбільш безпечною і дохідною інвестицією є ОВДП, через які до того ж ми підтримуємо українську армію.

Придбати ОВДП можна у банках, брокерах або через Дію. Залишаємо посилання на інструкцію від Дії.

Допис: ICU.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏥 Як любов до самолікування шкодить економіці?

Поговорили про це з Максимом Обрізаном, доцентом KSE, в новому випуску «Що з економікою?».

一 Як самолікування та «подарунки лікарям» шкодять економіці?
一 Чи дійсно багатші люди менш тривожні?
一 Чи замінять державні лікарні приватними, і чи введуть обов'язкове страхування? 

Нас можна слухати на усіх подкаст-платформах та дивитися на YouTube. 

Подкаст «Що з економікою?» 一 це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гривневе кредитування продовжує зростати 

👉 У серпні 2025 року обсяги кредитування бізнесу й населення у гривні помітно збільшилися.

Обидва показники у номінальному вимірі сильно перевищують довоєнні рівні, причому основне зростання забезпечували роздрібні кредити.

Корпоративні кредити у валюті зросли незначно.

Втім, наприклад, депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року — кредитам до цього ще далеко. 

🏦 Зберігається великий розрив між депозитами і кредитами: банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ (фінансовий інструмент, у який банки вкладають свої вільні кошти та заробляють на цьому, а НБУ стримує інфляцію).

Графік: Трекер економіки (проєкт підтримує ПриватБанк).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔮 Таро, переклади й весілля: що українці запитують у ШІ частіше, ніж решта світу

Financial Times підготували матеріал про використання ШІ у світі. Зокрема, за даними конкурента ChatGPT — Claude від Anthropic — є окремі зрізи по країнах, у тому числі по Україні.

За даними Microsoft 9,1% працездатного населення в Україні використовують ШІ. Серед людей із доступом до інтернету рівень використання становить 11%.

Це найнижчий показник в Європі, і один з найнижчих у світі.

Дані Anthropic показують, що користувачі Claude в Україні найчастіше просять:

▪️Виправити помилки в програмному коді кількома мовами програмування.

▪️ Допомогти з розробкою програмного забезпечення з використанням різних технологій і технічні поради.

▪️ Допомогти у вивченні мов та перекладах. 

А теми, які частіше запитують саме в Україні, ніж у світі:

▪️ Допомога в плануванні свят і створенні контенту для весіль та днів народження.

▪️ Реалізація багатомовних функцій і комунікація конкретними мовами.

▪️ Астрологічні прогнози, послуги таро та контент для бізнесу в сфері ворожіння.

А що ви найчастіше питаєте в ШІ?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🥚 Британські фермери скаржаться на яйця з України та Польщі

За перші місяці 2025 року Україна поставила 8 млн кг яєць, Польща — майже 7 млн кг, передає The Guardian. 

Таким чином ці країни стали найбільшими постачальниками яєць до Великої Британії, випередивши інші країни ЄС. Цей зсув викликав хвилю занепокоєння серед місцевих фермерів щодо стандартів добробуту тварин та безпеки харчових продуктів.

▪️ Після 2022 року Британія призупинила тарифи на українські товари, щоб підтримати економіку країни під час війни.

▪️ Кількість імпортних партій яєць зросла з 3 500 у 2023 році до понад 10 000 у 2024-му, переважно з регіонів, де використовуються системи утримання курей у клітках, заборонені у Великій Британії з 2012 року.

▪️ Імпорт переважно заходить у ціночутливі сектори громадського харчування (18% від усього ринку) та переробки (17%), тоді як роздрібна торгівля продовжує продавати яйця високих британських стандартів.

💬«Наших фермерів просять інвестувати в дедалі вищі стандарти утримання курей, тоді як уряд залишає відкритими двері для яєць, вироблених у системі, яка заборонена у Великій Британії. Це морально неправильно і несправедливо, і уряд не повинен так чинити», — Марк Вільямс, голова Британської ради яєчної промисловості.

Хоча Україна попросила Британію зберегти тарифні пільги до 2029 року, яйця та птиця класифіковані як «чутливі продукти» і отримали лише коротший, дворічний термін продовження безмитного режиму.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

UPD: Дату події перенесли на 21 жовтня о 16:00

💸 ЄС тисне на белгійський Euroclear, щоб Україна отримала заморожені російські активи

Після вторгнення Росії міжнародні інституції заблокували близько €300 млрд її активів, із яких €190 млрд — у бельгійському Euroclear. Прибуток від цих коштів уже спрямовується Україні через програму ERA, але цього недостатньо для покриття фінпотреб.

Спершу США, Німеччина, Бельгія та інші країни не хотіли напряму втручатися через ризики судових позовів. Тепер ЄС змінив позицію — зокрема після заяв адміністрації Трампа, яка закликала країни G7 «конфіскувати або іншим чином використати» російські кошти на підтримку оборони України, пише Financial Times.

Єврокомісія підготувала план, як така "репараційна позика" може бути структурована. 

Але прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер наполягає, щоб інші 26 країн ЄС розділили фінансові та юридичні ризики і гарантували повне повернення коштів — аби уникнути сценарію, коли Бельгія буде єдиним платником.

Це обурило партнерів, адже прибутки Euroclear оподатковуються саме в Бельгії.

«Бельгія три роки казала, що Euroclear — бельгійська компанія, а прибутки — бельгійські. Тепер, коли йдеться про ризики, вона раптом каже, що Euroclear — європейська», — один з високопоставлених дипломатів ЄС, передає FT.

Нещодавнє дослідження ЦЕС показує, що фінансові ринки хоч і реагують на можливе використання заморожених активів, але ці побоювання явно перебільшені. 

⏰ Детальніше про те, чи зможе Європа використати російські активи у найближчому майбутньому, поговоримо на нашій події 21 жовтня о 16:00 онлайн у Zoom. 

Реєстрація доступна за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔞💵За час великої війни держава витратила 5 мільйонів на перегляд порно.

Ще 5 мільйонів на судовий розгляд злочинів, пов'язаних з його поширенням.

Від початку великої війни українські суди винесли 247 вироків за різними частинами статті про поширення порнографії.

📊Загалом за цей час засудили 287 осіб. Більшість (приблизно 150) – за розповсюдження власного контенту, решта – чужого.

Скільки коштів платників податків влада витрачає на боротьбу за "високу мораль"?

💁‍♂️ЕП проаналізувала всі вироки, щоб це підрахувати:

Інфляція продовжує сповільнюватися

За минулий місяць інфляція продовжила скорочуватися до 11,9% р/р (у серпні було 13,2%).

Вперше за три місяці середні споживчі ціни дещо зросли (0,3% м/м), тоді як протягом липня та серпня спостерігалось їхнє зниження.

🍇 Найбільше за вересень подешевшали фрукти (-11,8%) та овочі (-10,6%), а також яйця (-2,9%) та цукор (-1,5%).

Водночас ціни зросли на освіту (12,4%), одяг (9,1%) та взуття (7,3%) 一 початок навчального року. 

🥤 В середньому продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали (-0,8%), алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали (1,2%).

НБУ прогнозує досягнення цілі інфляції рік-до-року у 5% не раніше 2027 року.

🔵 Теплокарту інфляції зі змінами цін можна подивитись у коментарях.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤖 Київ входить до десятки європейських міст за потенціалом розвитку штучного інтелекту

👉 Про це йдеться у дослідженні «Аналіз застосування штучного інтелекту в пріоритетних секторах та конкурентоспроможності України», проведеного Центром європейських політичних досліджень (CEPS) у 2024 році.

Київ має показник relatedness density — 48,9%. Це означає, що майже половина технологій, розвинених у місті, потенційно пов’язані зі штучним інтелектом.

📍 Київ розташований поруч із такими регіонами, як Відень (AT13, 52,08 %) та Мадрид (ES30, 49,07 %), і випереджає, наприклад, Амстердам (NL32, 47,78 %) та Брюссель (BE10, 47,56 %).

Водночас, за кількістю AI-патентів Україна поки суттєво відстає від західноєвропейських країн. Згідно з базою даних OECD RegPat (2017–2022):

▪️ у Німеччини — 3028 патентів,
▪️ у Великої Британії — 1384,
▪️ у Франції — 1122,
▪️ тоді як в Україні — лише 9.

Цю різницю автори дослідження пояснюють високою вартістю патентування, складними адміністративними процедурами та меншою інтеграцією України в ринок ЄС.

Патенти зазвичай реєструють великі компанії з R&D-інфраструктурою, тоді як українська AI-екосистема більш динамічна у стартапах, публікаціях і прикладних розробках (Reface, Respeecher, Zibra AI, Osavul тощо).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Не можна під час війни імпортувати г*вно за пів мільйона доларів»

👉 Цього тижня для подкасту «Що з економікою?» запросили Романа Сульжика. Він колишній фінансист JP Morgan, Deutsche Bank, також Роман був незалежним членом Наглядової ради ПриватБанку (2019-2022). А ще є членом нашої Наглядової ради.

У 2022 році Роман разом із партнерами зареєстрував інвестиційний фонд Resist.Ua. Вони інвестують у портфелі українських мілітарі-стартапів, які вже працюють на фронті та мають потенціал виходу на глобальні ринки.

▪️ Чому більшість MilTech-фондів реєструються за кордоном, а не в Україні, і що про це думає Зеленський.
▪️ Коли українці зможуть інвестувати в акції українських компаній — наприклад, Укрнафти чи ПриватБанку.
▪️ Чому під час війни ми досі не оподатковуємо предмети розкоші, наприклад, дорогі авто чи французькі вина.

Подкаст «Що з економікою?» 一 це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🎧 Нас можна слухати на усіх подкаст-платформах та дивитися на YouTube.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Німеччина дозволить пенсіонерам заробляти до €2000 на місяць без сплати податків 一 FT

У Німеччині до 2035 року 4,8 млн працівників, або 9% робочої сили, вийдуть на пенсію.

Як і в більшості країн Європи, в Німеччині можна працювати на пенсії, але уряд прагне зробити це привабливішим за допомогою податкових пільг.

💶 За оцінками уряду, ця ініціатива коштуватиме близько €890 млн на рік. Але економісти вважають, що оцінка занижена. Інститут IW прогнозує втрати до €1,4 млрд, якщо податковою пільгою скористаються приблизно 340 тис. працівників.

Головний економіст Berenberg Bank Гольгер Шмідінґ зазначив, що кількість учасників програми зростатиме з часом, а додаткові надходження від соціальних внесків і зростання економіки «повністю компенсують втрати протягом двох-трьох років».

Схожі заходи впровадила Греція, і вони вже дали результати. Відтоді як Афіни дозволили працюючим пенсіонерам зберігати повну пенсію та обкладати додатковий дохід лише 10%-им податком, кількість працюючих пенсіонерів зросла з 35 тис. у 2023 році до понад 250 тис. у вересні 2025 року, за даними грецького Мінпраці.

💻 У Німеччині, крім старіння населення, середня тривалість робочого тижня — найнижча серед країн ОЕСР. Частка працівників, зайнятих неповний робочий день, подвоїлася з початку 1990-х і сягнула 30%, головним чином через більшу участь жінок в робочій силі.

Законодавці зазначають, що нова податкова пільга дозволить «довше утримувати досвід і знання в компаніях», сприятиме «зростанню рівня зайнятості» та збільшить державні доходи.

«Для України це хороша ідея, якщо ми хочемо поєднати офіційне працевлаштування з активізацією цієї вікової групи», 一 коментує наша старша дослідниця Ірина Іпполітова.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що потрібно щоб перезапустити фондовий ринок в Україні?

Переказуємо думки гостей нашого подкасту. 

Наприклад, у подкасті з ексміністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович ми говорили про те, щоб в Україні з’явилася фондова біржа, нам потрібна пенсійна реформа (обов’язковий перехід на накопичувальну систему), і тоді пенсійні фонди будуть інвестувати. 

👉 Втім, на думку Романа Сульжика, співзасновника мілтек-фонду Resist.UA, незалежного члена Наглядової ради ПриватБанку (2019–2022) та учасника Наглядової ради ЦЕС, в Україні це не спрацює. 

«Пенсійна реформа, звісно, допоможе, але це — заганяти всіх у колгосп, насильно забирати гроші у людей і змушувати їх вкладати в український фондовий ринок. У Варшаві це спрацювало, але найбільший ризик для громадянина України — це сама держава Україна. 

Я не проти цієї пенсійної реформи, якщо вони дозволять, щоб збирали з людей якісь гроші і хоча б перші 10–20 років казали: 50% цих грошей вкладається в американський чи європейський фондовий ринок, а 50% — в український.

А якщо це буде 100% український фондовий ринок — то це буде кидалово. Бо коли там збереться достатньо грошей, умовно $5 мільярдів у фондах, прийде черговий президент (умовно) Ляшко, скаже: «Ось у нас скрутні часи, ми конфіскуємо ці пенсійні збереження».

Якщо цікаво почитати на тему шкідливості обов’язкового пенсійного накопичення більше, залишаємо посилання на наш матеріал.

Натомість Роман та його фонд зараз працюють над тим, щоб в майбутньому в український MilTech було легко інвестувати. 

«Навіть із нашим IT-сектором, нашою аграркою не було такого одного сектора, де стоять фонди з грошима і кажуть: «Ми хочемо закидати гроші в цей фонд». Ти не міг просто зробити стартап у гаражі. Тобто, коли ти вже доходив до рівня MacPaw чи Rozetka, тобі вже давали іноземні гроші, але на нульовому етапі, на етапі 10–20 мільйонів твоєї оцінки — ти не міг їх отримати.

(...) Це вперше за 30 років нашої незалежності, коли в нас з’явився сектор, де іноземці стоять і кажуть: «У нас є $100 мільйонів, $200 мільйонів — ми хочемо інвестувати в український MilTech». Це справді дуже унікальна ситуація, тому що ніхто не знає, як виглядатиме війна чи зброя через 5–10 років. Але якщо будь-кого запитати, які п’ять країн світу через 10 років матимуть найкраще ноу-хау у військовій сфері, то Україна буде серед них».

 🎧 Послухати подкаст на усіх платформах можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Днями Рада ЄС схвалила продовження безмитної торгівлі з Україною. 

Але пільговий режим тепер має умову: Україна має швидше наближати своє аграрне законодавство до стандартів ЄС.

Що це означає для торгівлі:

▪️ Чутливі категорії товарів (таких як цукор, птиця чи мед) матимуть обмежену й поетапну лібералізацію. Це означає, що мита не скасують повністю, а лише зменшать, а для цих товарів будуть збільшені квоти, щоб захистити європейський ринок від надмірного потоку.

▪️ Для менш ризикованих товарів (молоко та молочні вироби) мита будуть скасовані повністю.

▪️ Передбачено захисний механізм: якщо певна українська продукція спричинить ринкові збої у країнах ЄС, Євросоюз зможе тимчасово обмежити її імпорт, навіть попри загальний пільговий режим.

Україна щороку подаватиме звіти про прогрес і підсумковий звіт до кінця 2028 року. Якщо результати будуть незадовільними, мита та квоти з Угоди 2014 року можуть повернутися.

Нові умови торгівлі вже ухвалено Комітетом асоціації Україна-ЄС у торговельному складі, як повідомляє віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. 

💬 Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС, пояснює:

«Наше «домашнє завдання» для розширення торгівлі з ЄС містить понад 20 основних директив і регламентів. Вони охоплюють добробут тварин, захист рослин і пестициди, використання ветеринарних препаратів, ГМО та екологічні стандарти. 

Дотепер прогрес у цих напрямах був повільнішим у порівнянні з рештою сільськогосподарського acquis – але, схоже, в нас з’явилися вагомі стимули, аби пришвидшитися». 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧑‍🎓 Що змінює новий закон про професійну освіту?

В Україні нестача кваліфікованих робітників і «надлишок» людей з вищою освітою. Реформа освіти загалом і профосвіти зокрема має на меті це змінити. 

Ми підготували огляд нового Закону “Про професійну освіту” (№4574-IX), який набрав чинності 12 вересня 2025 року. Цей закон — позитивний крок у реформі освіти, а також важливий індикатор Плану України (Ukraine Facility), за яким Україна отримує фінансування від ЄС.

▪️ З основного: заклади профосвіти отримають більше навчальної та фінансової автономії, управління здійснюватиметься через наглядові ради за участі роботодавців.

▪️ Дозволяють дуальну освіту: роботу за студентським контрактом як частину навчання, різну тривалість та зміст програм навчання. Присвоєння кваліфікацій відбувається в незалежних кваліфікаційних центрах.

▪️ Якість освіти впливатиме на ліцензію закладу, з 2027 року планується фінансування за результатами: присвоєні кваліфікації, працевлаштування тощо.

👉 Детальніше про те, що змінюється і як було раніше 一 у нашому дайджесті (на скрині лише частина таблиці).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

✍️ Шукаємо комунікаційного асистента або асистентку в команду ЦЕС

Вакансія передбачає part-time зайнятість віддалено (з можливістю відвідувати офіс у Києві).

Для тих, хто хоче отримати універсальний досвід в комунікаціях — від текстів до монтажу коротких відео і організації подій.

Наш ідеальний кандидат:

• вміє писати лаконічні тексти без канцеляризмів;
• має досвід/бажання брати участь в організації подій;
• має рівень англійської мови B2 і вище;
• розуміється в економічному житті країни.

Що потрібно робити:

• писати дописи і вести соцмережі українською та англійською мовами;
• наповнювати сайт і брати участь у його покращенні;
• займатися email-маркетингом і актуалізацією бази контактів;
• організовувати події (переважно онлайн);
• працювати з версткою у Word та PowerPoint.

Що ми пропонуємо:

• гідну оплату праці;
• роботу віддалено з можливістю відвідувати офіс у Києві;
• широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив;
• участь у покращенні економічної політики України та втілення економічних реформ.

📩 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи на пошту: press@ces.org.ua

Будемо вдячні за поширення друзям, кому може бути цікаво.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Бізнес погіршив ділові очікування, найменше оптимізму у малих підприємств

Індекс ділових очікувань знизився до 102,5% (зі 103,1% у ІІ кварталі), але залишається трохи вище 100%, тобто позитивні настрої ще переважають. 

Про це йдеться в опитуванні бізнесу за ІІІ квартал, яке оприлюднив НБУ.

Головні причини слабкої активності — наслідки повномасштабної війни (80% респондентів) та нестача працівників (46%).

🏗 За секторами:

▪️ у будівництві, торгівлі та послугах індекс уже нижчий за 100%, що означає перевагу песимістичних очікувань;

▪️ найгірші прогнози — у малих підприємств, які першими реагують на падіння внутрішнього попиту;

▪️ натомість великі промислові та аграрні компанії покращили прогнози щодо продажів, особливо експорту. Саме вони можуть стати головним рушієм економічного зростання в найближчий рік.

Водночас плани щодо інвестицій погіршилися, а очікування інфляції та девальвації зросли.

«Враховуючи, що у ІІ кварталі, за даними Держстату, реальний ВВП зріс лише на 0,7% р/р, погіршення ділових очікувань в ІІІ кварталі свідчить про певну стагнацію економіки і у другому півріччі цього року. Стримуватиме економічну активність до кінця року і поглиблення проблем в енергетичному секторі через наслідки обстрілів», 一 додає Наталія Колесніченко, старша економістка ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram