МВФ не варто «чіпати» гривню, якщо про це і йшлося у перемовинах

👉 Нещодавно Bloomberg з посиланням на власні джерела писав, що МВФ тисне на Україну з вимогою знецінити гривню.

У Фонді вважають, що контрольована девальвація допоможе Україні підвищити доходи бюджету, адже вони рахуються у гривні.

Втім Нацбанк не погоджується, бо це може розкрутити інфляцію й підірвати довіру до гривні. 

«Одним з аргументів "за" девальвацію є торгівельний дефіцит, що збільшується за останні роки. Проте це продиктовано більшою мірою інвестиційними товарами: машинобудуванням, енергообладнанням, військовими товарами тощо. Тобто конструктивними потребами бізнесу та відновлення.

Натомість є окремі товари, що не оподатковуються та сприяють непродуктивному споживчому імпорту: наприклад, електромобілі, чи товари куплені як поштові посилки до €150 (хоча й в них можуть бути компоненти для БПЛА). Імпорт посилок (на кшталт Temu, Aliexpress, Amazon), згідно з даними НБУ, у 2024 році становив аж 5% від усього імпорту.

Імпорт електрокарів зріс більш ніж вп'ятеро протягом повномасштабного вторгнення, зокрема завдяки податковим пільгам, які закінчаться у 2025 році.

Тобто є податкові лазівки, які варто закривати, тоді як різка девальвація гривні супроводжується великими ризиками для інфляції та макростабільності», — пояснює Єлеазар Левченко, молодший економіст ЦЕС.

💸 Нагадаємо, що Україна вже отримала більшу частину з $15,6 млрд за чинною програмою МВФ і зараз обговорює новий пакет — приблизно на $8 млрд.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва планує приїхати до Києва, щоб підтримати переговори.

В коментарях додали графік, як зріс імпорт електромобілів через податкові пільги. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

ЄС планує використати власні кошти, а не російські активи, для «репараційної позики»

👉 Нещодавно ми писали про те, що ЄС тисне на бельгійський Euroclear, щоб Україна отримала заморожені російські активи. 

За попереднім планом Україні дадуть близько €140 млрд кредиту, який повертатиметься лише у разі виплат репарацій Росією.

ЄС оплатить позику власним коштом. Для цього він змусить бельгійський Euroclear — установу, де зберігаються заморожені російські резерви — видати частину грошей, що накопичилися від погашення російських активів під санкціями. 

🇪🇺 Натомість Брюссель випише по суті боргову розписку, підкріплену державами-членами, а згодом і наступним бюджетом ЄС.

Пропозиція фактично не торкається російських активів, попри спроби подати її як таку, що змушує Москву платити, пишуть у нещодавній статті FT. 

Якщо Росія ніколи не сплатить репарацій, ЄС спише позику Україні, але все одно муситиме виконати свої власні зобов’язання, взяті для її фінансування.

«Якщо нинішній план ухвалять, він може тонко змінити політику щодо заморожених активів. Державні фінанси Європи безпосередньо залежатимуть від того, чи виплатить Росія репарації і чи зніме блок санкції.

Це може надати твердості позиціям у країнах, включно з Німеччиною, де впливові голоси приватно відкидають наполягання на репараціях у фінальному врегулюванні з Росією. А отже, ускладнить для інших — зокрема для Путіна і Дональда Трампа разом — сприймати європейську покірність як належне. Підвищуючи прямі фінансові витрати своєї звичної майбутньої стриманості, Європа, можливо, просто купує собі місце за столом переговорів», — додають у FT. 

💸 Чи має Україна шанс дістатися до реальних заморожених активів РФ, ми будемо обговорювати сьогодні на події о 16:00.

Учасники дискусії:

• Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС;
• Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді;
• Тінатін Церцвадзе, радниця з питань адвокації у Open Society Foundations;
• Микола Юрлов, радник, Департамент міжнародного права, Міністерство закордонних справ України.

🔗 Реєструйтесь за посиланням.

Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

"За два роки бюджет недоотримав 60 млрд грн через пільги на електрокари", — Сергій Куюн

І є ті, хто хоче, щоб це продовжувалося і далі.

👉 Ділимося слушним дописом директора Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна.

Нещодавно ми рахували, що з 2022 року імпорт "електричок" виріс вп'ятеро.

Це все відбувається на тлі дефіциту бюджету, невизначеності щодо фінансової допомоги, а також чуток про тиск на гривню від МВФ.

Уряду треба швидко мобілізовувати внутрішній ресурс, інакше з зовнішнім фінансуванням ставатиме все важче.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Частину російських активів ще не знайдено, Україна має отримати всі дані 

👉 Публікуємо цікаві думки журналіста Financial Times Мартіна Сандбу з нашого вчорашнього обговорення про російські активи. 

І. Україна має розуміти скільки російських активів заморожено і де вони знаходиться

«Ми чули різні оцінки обсягу коштів, та насправді не знаємо всіх деталей. Дані з Euroclear — публічні та прозорі, це добре. Решта — менш певні.

Погоджуюся, що цифри з Люксембургу виглядають сумнівно. 

Російський Центробанк колись публікував ці дані, і тоді експерти не мали підстав сумніватися в його професіоналізмі. Наприкінці 2021 року він повідомляв, що має $350 млрд у країнах, які нині входять до санкційної коаліції — це близько €300 млрд. Тож грошей більше, ніж тих, щодо яких ми зараз маємо чіткий облік. Отже, варто пам’ятати: частину коштів ми ще не знайшли.

Єврокомісія намагається розширити охоплення — не лише активи Euroclear і не лише в межах ЄС. Якщо це принаймні зробить дані точнішими — добре. Але я закликаю наполягати на публікації всіх цифр. Немає жодного аргументу проти оприлюднення даних, і це лише полегшить дискусію».

ІІ. Як реагує ринок

«Чудова аналітика Яни Охріменко, старшої економістки ЦЕС щодо реакції ринку: вони були б незначними у разі конфіскації або переказу коштів. Але є ще одна річ, якої побоюються деякі уряди: не загальної реакції ринку, а цілеспрямованої політичної спекулятивної атаки на окрему європейську країну. Наприклад, якщо Саудівська Аравія скаже Франції: “Ми продамо ваші облігації, якщо ви це зробите”. Такі повідомлення вже траплялися. Це окремий виклик, але на нього можна відповісти — і українські дипломати разом із громадським сектором мають бути готові дати аргументовану відповідь». 

ІІІ. Політичні наслідки репараційного кредиту 

«Цей механізм не змушує Росію платити. У документах Єврокомісії чітко сказано, що ініціатива не зачіпає юридичні права Росії. Це потрібно прямо розуміти, аби не підтримувати хибний наратив, що вона змушує Росію платити. Це корисний крок, але не каральний.

Що вона робить фактично? ЄС дає Україні позику під майбутні виплати від операцій із доходів активів. Для цього не вилучаються жодні російські кошти. ЄС просто змушує Euroclear позичити гроші Союзу, а ЄС — Україні. ЄС міг би зробити це й без участі Euroclear, просто взявши позику на ринку. 

Зв’язок із російськими активами створено частково з політичних міркувань — щоб виглядало, ніби “Росію змусили платити”, і полегшити сприйняття платниками податків у Європі. Це, на жаль, прояв слабкості, навіть якщо результатом буде допомога Україні».

За посиланням на сайті зібрали запис події, ключові цитати всіх спікерів. Також там можна переглянути презентацію головних змін в економіці країни за останній місяць.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 НБУ залишив облікову ставку на рівні 15,5% попри очікування аналітиків на її зниження

Базовий сценарій НБУ передбачає зменшення облікової ставки у І кварталі 2026 року.

Головне з релізу регулятора:

▪️ Інфляція сповільнилася до 11,9% р/р у вересні, базова — до 11%, але ціновий тиск зберігається. Прогноз НБУ: 9,2% у 2025, 6,6% у 2026, 5% у 2027.

▪️ Головні чинники зниження інфляції — врожаї овочів і зернових; головні ризики — енергодефіцит, витрати бізнесу, регульовані ціни.

▪️ Економічне зростання у 2025 році сповільниться до 1,9% через війну та дефіцит робочої сили, але прискориться до 2% у 2026 і 2,8% у 2027.

▪️ Міжнародна допомога (отримано $13 млрд, очікується ще $15 млрд) забезпечує беземісійне (без друку грошей) фінансування бюджету й стабільність резервів.

▪️ Монетарна політика залишається жорсткою для утримання попиту на гривню та контролю інфляції.

Графік: огляд економіки ЦЕС у жовтні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 Як змінювалась інфляція впродовж останніх років?

Нагадаємо, що минулого місяця інфляція сповільнилася до 11,9% у річному вимірі (+0,3% за місяць).

Основним чинником стало падіння цін на овочі на 16% р/р завдяки високому врожаю. Зростання цін на фрукти також помітно уповільнилося — з 47,5% у серпні до 30,4% у вересні.

НБУ очікує подальше зниження інфляції до 9,2% у 2025 році. 

👉 На графіку — динаміка інфляції з 2022 року, коли рівень зростання цін досяг 26,6%.

Примітка: річний прогноз на 2025 рік — це медіанне значення прогнозів незалежних аналітиків, які збирали ми в ЦЕС.

Графік: огляд економіки у жовтні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍽️ Економіка ресторанів: чи буде кому працювати?

У новому випуску подкасту "Що з економікою?" говоримо з Ольгою Насоновою, експерткою в ресторанному бізнесу про те:

▪️ чи закриються 20% ресторанів по Україні уже цієї зими?
▪️ наскільки складно зараз знайти працівника в ресторан?
▪️ у чому успіх "пузатки", чому шаурма досягла піку популярності на початку війни, а веганський KFC буде провальним?

Подкаст "Що з економікою" - це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 Що цікавого відбувається в аграрному секторі? Зібрали останні дані у нашому Трекері

👉 За даними Держстату, у січні–вересні 2025 року агровиробництво скоротилося на 14% р/р (після зниження на 8,4% р/р у січні–серпні) через зсув темпів жнив порівняно з 2024 роком.

Станом на середину жовтня несприятлива погода й далі затримувала збір урожаю та сівбу. Зібрано близько 35 млн т зерна проти ≈43 млн т торік, а площі під озимими скоротилися до 4,8 млн га (понад 5,4 млн га у 2024-му). Урожайність пізніх культур очікується на рівні минулого року, окрім соняшнику.

✍️ Водночас нове експортне мито на ріпак стимулювало переробку (250 тис. т у вересні проти 60 тис. т у липні–серпні) та збільшило експорт ріпакової олії (109 тис. т).

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Єврокомісія тисне на країни ЄС через заморожені росактиви

У Єврокомісії кажуть європейським урядам: якщо вони не змусять Росію оплатити рахунки, то їм доведеться зробити це самим.

Двоє співрозмовників Politico зазначили, що більшість країн ЄС вважають використання заморожених активів РФ найкращим варіантом для фінансування допомоги Україні. 

А ідею спільних європейських запозичень для фінансування «репараційного кредиту» запропонували, розуміючи, що це ще менш прийнятно, ніж використання активів РФ.

Остаточне рішення щодо механізму фінансування України ЄС має ухвалити до 18 грудня.

На нашій події, присвяченій цій темі, заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован розповів, як можуть бути розподілені майбутні кошти:

«Єврокомісія вже працює над правовою формою цього механізму [використання росактивів 一 ЦЕС], і, ймовірно, до середини листопада буде готове рішення. (…)

Очікується, що інструмент стане доступним у першому кварталі 2026 року, після того як країни-члени нададуть гарантії Єврокомісії на випадок потенційних претензій Росії.

Якщо говорити про суми, то приблизно €45 млрд з активів підуть на покриття програми ERA, адже вона побудована на майбутніх доходах від цих активів. 

Решта, близько 140 мільярдів, швидше за все, буде поділена — приблизно 100 мільярдів на військові потреби і 40 мільярдів на програму МВФ. Залишкові 6–7 мільярдів ми очікуємо отримати від Британії, Канади, можливо, Японії та США, а також від Світового банку й північних країн».

👉 Подивитися запис події та ключові тези спікерів можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно 20% ресторанів закриються цієї зими?

🍽️Цього тижня випустили подкаст з Ольгою Насоновою, експерткою в ресторанному бізнесі та поговорили про смаки українців на ресторанну кухню.

«Це фраза, кинута в повітря. Без аргументації, без прорахунків, скільки закладів є. Дійсно, у нашій країні можуть закритися 20% закладів. Це може бути, але лише якщо, скажімо, будуть масштабні відключення чи щось дуже погане з військовими діями. Це можливо, але малоймовірно.

По-перше, для того щоб закрилося багато ресторанів, їх має бути багато. А вже за роки війни закрилося досить багато різних закладів. І можу сказати, що ті, хто зараз працюють, особливо мережеві, уже навчилися працювати в таких умовах. 

Був певний сплеск відкриттів у 2023 році — усі думали, що війна скоро закінчиться, і вже можна відкриватися, заходити на ринок. Але для багатьох це було зарано».

🍲 Скільки українців ходять у заклади?

В Україні у містах-мільйонниках у середньому 35–40% населення регулярно (мінімум раз на тиждень) можуть відвідувати заклади. Це стосується не тільки ресторанів, а й кав'ярень, фастфуду. Якщо це районний центр або невелике місто, може бути 5–10% та нижче.

Водночас українську кухню українці замовляють досить рідко, тому що ми самі готуємо дуже добре.

«У Європі чи США уже йдеться про 50-70% населення, яке регулярно харчується поза домом. Більшість європейців не готують вдома, у них немає такої культури. А в нас будь-яка мама, бабуся приготує часто краще, ніж у ресторані. Тому тут конкуренцію закладам складає саме родина, а не інші ресторани».

Що з кадрами?

«Затримується відкриття нових закладів, бо просто не можуть знайти команду. Або знаходять людей, а вони, вибачте, криворукі — не можуть нормально працювати. Через це падає рівень сервісу. Тобто обслуговують не так, як раніше. Багато людей ставляться до цього лояльно, а хтось, навпаки, каже: «Щось не те. Щось мені не те принесли, щось запізно, щось переплутали».

Те, що стосується виїзду молодих людей 18–22 років, — це не так вплинуло, як очікувалося. Тому що, в принципі, у ресторанному бізнесі не так багато працює цієї аудиторії. А це ще залежить від сегмента. Наприклад, у преміальних закладах таких людей небагато, бо там потрібна кваліфікація. Зазвичай це вже більш старший вік — 25-30 років».

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

Чому в Україні промо-подарунки не даруються, а «продаються» за 1 гривню?

Майже біля кожного подарунка від компаній можна побачити дрібний напис:

«Під подарунком мається на увазі купівля товару за 1 гривню».

Причина проста. Якщо бізнес безкоштовно дарує товар клієнту, податкове законодавство вважає це споживанням, а не частиною бізнесу. У такому випадку потрібно заплатити ПДВ із вартості подарунка, і компанія втрачає право на податковий кредит — тобто не може зарахувати податок, уже сплачений постачальнику.

Щоб цього уникнути, компанії оформлюють подарунок як продаж за символічну суму — 1 гривню. Податок усе одно розраховується з реальної вартості, але операція вважається бізнесовою. Тоді ПДВ сплачується лише один раз, а право на податковий кредит зберігається.

У ЄС підхід інший. Там компанії можуть безоплатно дарувати товари невеликої вартості (зазвичай 10-30 євро), якщо це робиться в рамках просування. Такі подарунки не оподатковуються, бо вважаються частиною бізнес-діяльності.

Європейська логіка наступна: якщо подарунок допомагає продавати інші товари, це бізнес, а не споживання. В Україні ж подарунок вважається фактично споживанням, тому ПДВ потрібно сплатити одразу, а право на податковий кредит втрачається.

Що варто зробити?

Закріпити в законодавстві, що промо-подарунки невеликої вартості, які використовуються для просування товарів або бренду, вважаються частиною бізнес-діяльності і не підлягають додатковому оподаткуванню — як це передбачено статтею 16 Директиви 2006/112/ЄС.

👉 Це шматочок з нашого Тіньового звіту, у якому ми порівняли податкове законодавство України та ЄС, визначили найбільші розбіжності і рекомендації по їх усуненню. 

Більше читайте у звіті та згодом на нашому каналі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram   

❗️ Спільна заява аналітичних центрів консорціуму RRR4U по справі Володимира Кудрицького

Ми не є стороною кримінального провадження, не володіємо всією сукупністю матеріалів досудового розслідування та, відповідно до закону, не можемо оцінювати законність, обґрунтованість чи доцільність конкретних процесуальних дій у цій справі. 

Однак вважаємо за необхідне наголосити:

Розслідування щодо професіоналів у публічному секторі мають проводитися об’єктивно, неупереджено й без політичного впливу.

Використання кримінальних справ як інструменту тиску підриває довіру міжнародних партнерів, гальмує євроінтеграцію та демотивує фахівців працювати на держслужбі.

Закликаємо органи влади діяти виключно в межах закону, з дотриманням презумпції невинуватості та незалежності інституцій.

Задля посилення стійкості правової системи та міжнародної довіри, ми наголошуємо на невідкладності ухвалення ключових законопроєктів, спрямованих на ефективне реформування судової системи та системи правоохоронних органів.

Повний текст заяви тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Уряд запускає новий механізм компенсації втрат та страхування воєнних ризиків для бізнесу.

Механізм поділено на дві частини — компенсація втрат для прифронтових територій і допомога держави у страхуванні воєнних ризиків для бізнесу по всій території України. Адмініструватиме програму Експортно-кредитне агентство (ЕКА), підпорядковане Кабміну.

1️⃣ Насамперед підтримка стосується тих областей, де ризики найбільш високі: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та Полтавська.

Бізнеси, що зазнали збитків через російські обстріли, можуть отримати компенсацію вартості пошкодженого майна — на суму збитків, але не більше 10 млн грн. Якщо підприємство вже отримувало часткові виплати, воно може подати заявку повторно, враховуючи раніше надану суму.

Після отримання компенсації право власності на зруйновані активи переходить державі — щоб вона могла виставити вимогу до РФ про відшкодування збитків.

«У вас є зруйнований актив. Ви його передаєте державі, замість нього отримаєте гроші і відбудовуєтесь в новому місці або поряд, або на тому ж місці. Це вже залежить від земельних питань. Але саме право власності на цей зруйнований актив треба передати державі для того, щоб вона потім перекинула вимоги по погашенню збитків на Росію», 一 пояснює старша економістка Наталія Колесніченко в ефірі Громадського радіо.

2️⃣ Для підприємств усіх регіонів передбачено компенсацію частини страхового платежу при страхуванні воєнних ризиків.

Бізнес самостійно страхує майно у вибраній компанії, а держава компенсує частину вартості страхової премії  за аналогією з програмою “5-7-9” таким чином, щоб тариф не перевищував 1% (до 1 млн грн).

Ця програма доступна як для ФОПів, так і для юридичних осіб, але не поширюється на державні, комунальні чи пов’язані з РФ підприємства. Також виняток — підприємства з податковими боргами чи в стані банкрутства.

Обсяг фінансування цих програм наразі не оприлюднений, проте статутний капітал агентства становить близько 2 млрд грн. Очікується, що програми запрацюють з листопада.

«Здешевлення страхування та програми компенсацій дадуть змогу бізнесам більш впевнено планувати свою діяльність попри високі ризики, зокрема, збільшувати інвестиції», 一 резюмує старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Посилки з Китаю, «подарунок за 1 гривню» та інші податкові пільги 一 що Україна має змінити, щоб узгодити податкову систему з правилами ЄС

😶‍🌫️ Ми випустили тіньовий звіт, у якому порівняли податкове законодавство України та ЄС і визначили рекомендації, які дозволять українському закону наблизитись до європейського.

Сьогоднішня модель ПДВ в Україні відрізняється від європейської за ставками, звільненнями та адмініструванням.

📭 Наприклад, у ЄС ПДВ стягується з усіх імпортних посилок, крім подарунків між фізичними особами вартістю до €45, тоді як в Україні посилки до €150 звільнені як від ПДВ, так від мита.

В Україні знижена ставка 14% застосовується до деякої агросировини, тоді як у ЄС пільгові ставки стосуються лише соціально важливих товарів і послуг для кінцевих споживачів. Стандартна ставка в державах ЄС не може бути нижчою за 15%, а нульова дозволена лише для експорту та окремих спеціальних випадків.

Перелік пільг в Україні надмірний і містить галузеві, імпортні та застарілі звільнення, які лише ускладнюють адміністрування. У ЄС звільнення чітко обмежені — освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, фінансові та страхові послуги, частина культурних і релігійних операцій.

Також Україна не має звільнення для агентів, які діють від імені клієнтів у міжнародних операціях, і не передбачає механізму повернення ПДВ нерезидентам, як у ЄС.

Що ми рекомендуємо:

▪️ Скасувати ставку 14% для агросировини, спростити й уніфікувати структуру ставок.

▪️ Переглянути статтю 197 ПКУ, залишивши лише соціально обґрунтовані звільнення.

▪️ Ввести ПДВ на всі імпортні посилки, крім подарунків між фізичними особами до €45.

▪️ Виключити малоцінні промоційні подарунки й зразки з об’єкта оподаткування.

👉 Це частина дослідження, а ознайомитися з повним текстом можна за посиланням.

Раніше ми вже писали про те, як безоплатна передача товарів — зокрема промоційних подарунків — вважається постачанням і обкладається ПДВ в Україні. Тож бізнес змушений оформлювати такі передачі умовно за 1 гривню. У ЄС такі операції не є об’єктом оподаткування.

Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Думки та погляди, висловлені в цьому матеріалі, необов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌐 До 2030 року Україна має покрити мобільним інтернетом 95% автошляхів та 70% залізниці 

Про це у нашому подкасті розповіла Лілія Мальон, голова українського регулятора електронних комунікацій, радіочастот та поштових послуг.

🚂 Уже зараз у потягах Інтерсіті (або «інтерсіті», кому як нравиця) між Києвом і Львовом працює Wi-Fi через Starlink. До 2030 року держава має ціль:

▪️ покрити 95% автошляхів швидкістю не менше 25 Мбіт/с;

▪️ покрити 70% залізниць швидкістю не менше 2 Мбіт/с.

У 2023–2024 роках було реалізовано проєкт «14 доріг» — встановлено 470 базових станцій на ключових транспортних маршрутах, що вже помітно покращило якість зв’язку.

«Звісно, мобільний сигнал обмежений законами фізики: швидкість руху, рельєф, погода впливають на стабільність. Але держава зобов’язала операторів до 2026 року забезпечити 4G на всіх національних дорогах», 一 каже Лілія Мальон.

Фінансують це переважно приватні інвестиції операторів, але держава залучає партнерства та донорські кошти ЄС, особливо для транскордонних проєктів і транспортних коридорів.

👉 Послухати більше можна у подкасті за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❄️ Наша думка про пакет «зимової підтримки» від уряду

Будь-яке рішення державної політики має орієнтуватися на конкретну проблему. Якщо гроші роздають усім поспіль, це означає, що їх дуже багато. Чи є в Україні зараз багато грошей під час війни? 

Розповіли про нові програми підтримки в ефірі Радіо НВ.

Про виплату 6500 грн для малозабезпечених родин:

«Зайвих грошей на неї немає. Менше ніж місяць тому Верховна Рада ухвалила рішення про додаткові 300 мільярдів гривень на військо — це додаткові зарплати військовим і закупівля зброї. Тому під час війни «зайвих» грошей наприкінці року не буває. Якщо якісь кошти не використали, їх треба спрямовувати на оборону, а не на роздачі.

Щодо малозабезпечених — тут уже є система субсидій. Вона гарантує, що сім’я витрачає не більше 15% доходів на комунальні послуги. Це і є зимова підтримка. Коли взимку рахунки ростуть, субсидія збільшується, і люди платять ті ж 15%. Тому я не бачу логіки в окремій грошовій допомозі».

Підтримка ОСББ, програми купівлі генераторів тощо:

«Щодо тепла — для тих, хто має централізоване опалення, мають бути програми, що допомагають громадам купувати мобільні котельні й децентралізувати системи. У великих містах, якщо одна ТЕЦ пошкоджена, може зупинитися все.
Щодо дров — уряд тимчасово заборонив експорт деревини, щоб забезпечити потреби всередині країни.

Щодо електрики — програми для ОСББ і керуючих компаній мають бути максимально доступними. Генератори потрібні, щоб живити насоси, освітлення, хоча б один ліфт для маломобільних мешканців. Це підвищує комфорт життя за відносно невеликі гроші, але головний бар’єр — перші інвестиції. Легше домовитися про невелику щомісячну доплату за пальне, ніж одразу зібрати кошти на генератор. Якщо це муніципальна програма із субсидією, яка підтримується і з держбюджету, то процес йде набагато краще».

Безкоштовні 3000 км УЗ: 

«Якщо подивитися на суть, то ідея не така вже й погана. «Укрзалізниця» оприлюднила технічне роз’яснення: йдеться про спробу збалансувати попит, який сильно коливається залежно від напрямку, дати й класу поїзда. Якщо потяг їде напівпорожнім, витрати майже не змінюються — локомотив рухається, персоналу потрібно платити, вагони все одно курсують.

Ймовірно, саме ця неефективність і підштовхнула керівництво «Укрзалізниці» до пошуку рішення. Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця» , який багато років займався пасажирськими перевезеннями, добре розуміє логіку таких процесів. 

У країнах із гнучкішою системою тарифів це давно вирішено: ціна залежить від попиту. Ми всі знаємо, що квиток на літак у січні може коштувати в рази менше, ніж у грудні, і сприймаємо це як норму.

Тож після тридцяти років ринкових реформ дивно, що ми досі не прийшли до подібної моделі ціноутворення. Мабуть, ідея полягала в тому, щоб запровадити певний ліміт «кілометрів» на окремі поїзди чи дні, відображати це в застосунку «Укрзалізниці» та компенсувати вартість державним субсидуванням збиткових перевезень.

У цьому є логіка. Але подавати це як «безкоштовні поїздки від держави під час війни» — це серйозна комунікаційна помилка».

👉 Послухати ефір або почитати розшифровку можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 «Ми можемо виробляти вдвічі більше, але нікуди експортувати» 

Цього тижня випустили подкаст з Тарасом Висоцьким, заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства.

Говорили про прогнози врожаю на цей рік, проблеми з експортом у ЄС та об’єднання трьох великих міністерств в одне.

В Україні аграрний сектор, орієнтований на експорт. Наприклад, внутрішнє споживання пшениці складає близько 6 млн тонн, а зібрано зараз 22,5 млн тонн. Так само по кукурудзі: внутрішнє споживання — 6 млн тонн, прогнозований врожай — 30 млн тонн.

«Ми експортуємо близько 60–65%, а внутрішній ринок, як би ми не старалися, не відновиться до таких обсягів, щоб ми самі все споживали», 一 коментує Тарас Висоцький.

🇪🇺 На сьогодні нашим основним партнером залишається ЄС — понад 50% експорту йде туди.

«Якщо забрати емоції й міфи, то наша інтеграція з ЄС — це дев’ять із десяти випадків взаємовигоди і спільного позитиву», 一 резюмує Тарас Висоцький.

Втім, після завершення режиму «торговельного безвізу» Україна змушена скорочувати експорт деяких категорій товарів — зокрема цукру і біоетанолу.

«Ми можемо вирощувати і виробляти цукру більше 2 млн тонн, при внутрішньому споживанні до 1 млн тонн. У нас була можливість експортувати до 500 тис. тонн на рік у режимі вільної торгівлі з ЄС, а зараз ми отримали квоту 100 тис. тонн.

По біоетанолу в нас була квота 100 тис. тонн, збільшили до 125 тис., але ми могли спокійно виходити на 250 тис., а в перспективі — навіть на півмільйона. Проблема в тому, що на ці товари внутрішній ринок обмежений, альтернативи експорту в треті країни немає. Основний для них ринок — це ЄС», 一 каже Тарас Висоцький.

Заступник міністра також говорить про те, що український агропродовольчий сектор може гарно інтегруватися в Європейський Союз. Наприклад, ЄС імпортує сою з Південної Америки, ріпак із Канади — а ми можемо забезпечити це всередині регіону. 

🎧 Детальніше про український аграрний сектор слухайте у подкасті “Що з економікою”.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Торговельний баланс б’є антирекорди, але його перекриває фінансування партнерів

За попередніми даними НБУ, у вересні 2025 року баланс товарів та послуг був $-5,6 млрд ($-4,7 млрд у серпні та $-5,1 млрд у липні цього року).

А за січень-вересень дефіцит поточного рахунку сягнув $24,9 млрд.

Імпорт товарів у вересні ($8 млрд) майже втричі перевищував експорт товарів ($3 млрд), а імпорт послуг ($1,9 млрд) перевищував експорт послуг ($1,3 млрд).

За інших рівних умов перевищення імпорту над експортом означає, що з країни виходить значно більше валюти, ніж надходить. Тож Нацбанк проводить валютні інтервенції, продаючи долари, аби обмежити коливання курсу. Такі інтервенції можуть коштувати $2–3 млрд на місяць, а з початку року — вже понад $28 млрд.

👉 Нагадаємо, що за чутками, МВФ рекомендує Нацбанку девальвувати гривню, і одним з аргументів «за» є негативний торговельний баланс. 

Проте, як ми раніше писали, зростання імпорту значною мірою продиктовано інвестиційними товарами (машинобудування, енергообладнання) для потреб бізнесу та армії, а також збільшенням імпорту енергоресурсів з огляду на руйнування РФ української енергетичної інфраструктури.

За оцінками НБУ, частина цього імпорту фінансується міжнародними партнерами в межах проєктів з локалізації виробництва зброї в Україні та відновлення енергоінфраструктури.

Більш того, в Україні зберігається чистий притік валюти завдяки міжнародному фінансуванню на підтримку спроможності України оборонятися від ворога.

Тому збільшення торговельного дефіциту не містить значних ризиків. Натомість є податкові лазівки, як, наприклад, податкові пільги на непріоритетний імпорт - електрокари або неоподатковані посилки до €150, які варто закрити. 

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна знову імпортує електроенергії більше, ніж експортує, після чотирьох місяців зворотньої ситуації

Оновили дані у нашому Трекері економіки під час війни.

За жовтень імпорт збільшився до 354 ГВт·год (порівняно зі 140 ГВт·год у вересні) — найвищий рівень з початку року, але все ще далеко від рекордного літа 2024.

Найбільші постачальники:
🇭🇺 Угорщина (180 ГВт·год)
🇵🇱 Польща (80 ГВт·год).
🇷🇴 Румунія (77 ГВт·год),
🇲🇩 Молдова (9 ГВт·год)
🇸🇰 Словаччина (8 ГВт·год).

Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.

Натомість комерційний експорт, хай і у невеликих обсягах, не зупинявся ні на день У жовтні Україна продала за кордон усього 90 ГВт·год електроенергії — падіння з вересневих 634 ГВт·год.

Графік: Трекер економіки (проєкт виходить за підтримки ПриватБанку). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 НАТО планує надати Україні $60 млрд оборонної допомоги у 2026 році 

Про це заявив голова представництва Альянсу в Україні Патрік Тернер.

Для порівняння, за три з половиною роки війни (лютий 2022 — серпень 2025 року) Україна отримала $174 млрд оборонної допомоги.

Водночас, за словами голови бюджетного комітету ВРУ Роксолани Підласи, оборонні потреби України на наступний рік — $120 млрд. Половину з цієї суми держава планує покрити власними коштами, які підуть здебільшого на зарплати військовим. Решта коштів на закупівлю озброєння інші потреби армії — за рахунок міжнародної підтримки.

Рішення про майбутню допомогу дозволить планувати видатки більш стабільно й уникнути екстреного збільшення бюджету посеред року, як це було попередні роки.

Це стало можливим зокрема через новий механізм зовнішньої допомоги PURL 一 система, за якою члени НАТО закуповують зброю у США на замовлення України. 

Багато країн вже доєднались до цієї ініціативи, а Норвегія пообіцяла виділити Україні в 2026 році $7 млрд на оборонні потреби. 

👉 Тим часом, Бельгія досі не схвалила пропозицію Єврокомісії, яка передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України.

Politico пише, що керівництво Європейської Комісії та уряду Бельгії планує провести в п’ятницю 7 листопада термінову зустріч, щоб вийти з глухого кута щодо кредиту Україні на суму €140 млрд.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram