«В Економічному огляді України (2025) ОЕСР зазначає, що рівень податкових надходжень в Україні є високим для країни з таким рівнем доходів. Водночас податкова система залишається складною й непередбачуваною для бізнесу. Адміністрування податків, особливо ПДВ, є громіздким; велика різниця між загальною та спрощеною системами оподаткування і високі податки на офіційну зайнятість створюють нерівні умови для підприємців і гальмують розвиток бізнесу. ОЕСР підкреслює, що спрощення процедур, цифровізація та узгодження різних податкових режимів допоможуть залучити інвестиції й пришвидшити економічне відновлення», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький.

«Збільшення виплат у зв’язку з вагітністю та пологами, а також допомоги сім’ям з дітьми має одразу кілька цілей.

По-перше, це стимулювання народжуваності: у 2024 році в Україні народилося на 35% менше дітей, ніж у 2021-му, і це серйозний виклик для демографічного розвитку країни.

По-друге, це посилення фінансової підтримки родин із дітьми. За даними компанії CBR, такі сім’ї частіше беруть кредити та рідше мають заощадження, ніж домогосподарства без дітей. Тож підвищені виплати — це внесок у їхню фінансову стійкість.

По-третє, це сприяння поверненню матерів на ринок праці. В умовах нестачі робочої сили це особливо важливо для нашої економіки.

Закон має сприяти виконанню Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року. На його реалізацію в проєкті бюджету-2026 закладено 24,5 млрд грн, або близько 0,5% усіх видатків бюджету», — коментує наша старша дослідниця Ірина Іпполітова.

«На жаль, на регіональному рівні захисти відсутні в принципі. Винятком є Харків, Миколаївська область, Одеська область частково. Але більша частина регіонів взагалі нічого не зробила для захисту регіональних енергомереж. І оці відключення зараз — Чернігівщина, Сумщина, Запоріжжя — це удари по розподільчих мережах. Так, вони не стосуються мільйона українців. Але тепер московитам цілком вистачає відключити 30 тисяч. Вони вже щасливі», — каже Олександр Харченко.

«Є ознаки певної паніки, істерики, термінового латання дір, які накопичилися. Окрім «Укренерго», ймовірно, «Енергоатому» та «Укргідроенерго», інші великі учасники процесу щонайменше не активізувалися і не використали міжопалювальний сезон настільки, наскільки могли», 一 коментує Харченко.

“«Нафтогаз», «Енергоатом» і «Укренерго» 一 три державні компанії, які збирають у себе весь державний борг на ринку енергоносіїв. Бо навіть борги по воді туди ж приходять у результаті, бо водоканал не платить за електрику. А водоканал би й платив, але у нього в тарифі немає грошей на електрику.

Єдиний шлях, що добре розуміє той самий МВФ — це всю систему грохнути. Як це зробили в Молдові 2022 року, коли там повністю перевели всіх на ринкові ціни. Зрозуміло, що природні монополії будуть регулюватися. Але всі підуть на ринкові ціни — і населення, і ЖКГ, і водоканали. Тільки вони при цьому роздають адресні субсидії".

«€6 млрд — вибачте, фігня. Прийти в Єврокомісію й сказати: нам на 4 роки потрібен перехідний фонд по €6 млрд на рік, і він буде зменшуватись, бо ж державні компанії отримують набагато більше грошей. Вони почнуть працювати на ринку — тільки «Енергоатом» принесе 2–3 мільярди додаткових грошей у вигляді дивідендів.

«Нафтогаз» там має злетіти в повітря. Бо коли він буде продавати не по 7 тисяч, а за реальною ринковою ціною, у нього будуть гігантські дивіденди, з яких потім можна буде платити ті самі адресні субсидії абсолютно спокійно. І заодно прибрати товстий, потужний, дуже намаслений шар корупції, який на всьому цьому годується. А там, повірте, йдеться про мільярди гривень. 

Поки війна, нам гроші дають. А от війна закінчиться — і з грошима нам скажуть цілком розумно щось на кшталт: чому британські, французькі, нідерландські, німецькі платники податків, за яких ніхто не платить за дешевий газ, мають платити за дешевий газ і електрику для українців? Ну, це ж логічне питання, правильно? І гроші давати перестануть. І отут доведеться щось вирішувати».

“Замість адресної підтримки вразливим групам, уряд роздає по тисячі всім. Хтось, наприклад, подасть заявку і вирішить, що “якщо вони нагорі щось крадуть, то я теж щось візьму, хоча мені і не треба”. Це абсолютно неправильний меседж від президента і від уряду до громадян, що в настільки складних умовах ми можемо собі дозволити роздавати всім просто тому, що починається зима”.

“Наявність “зайвих” грошей завжди може підштовхувати зростання цін. Люди можуть мати більше коштів для того, щоб заплатити вищу ціну і це означає, що виробники зможуть ці ціни підняти. Проте ефект для цін скоріше буде майже непомітним і розмазаним у часі”.

"Є два підходи, які можна порекомендувати: або просто саботувати цю програму, щоб у владі побачили як зменшується запит на популізм. Або все ж взяти кошти і передати на підтримку армії, як і мали би бути використані ці кошти".

«Враховуючи ситуацію із вологістю кукурудзи, вартістю сушки та проблемами зі збутом (логістикою), очікуємо, що остаточно жнива, як і у 2022 році, завершаться у березні. Зараз один із найгірших років по темпах збирання», — зазначають аналітики Barva Invest.

«Україні важливо продовжувати активно рухатися до узгодження податкового законодавства з європейським. ПДВ тут лише показовий приклад: у ЄС теж є свої дискусії, але логіка зрозуміла –знижені ставки працюють там, де вони реально підтримують споживача, а правила адміністрування передбачувані. І саме тому потрібна послідовна системна робота, а не разові символічні рішення «по 1000 грн усім». Тривалі реформи дають стабільний ефект, який люди відчуватимуть постійно», ­– зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.

«У проєкті бюджету закладено чимало видатків, які депутати розцінюють як популістські. Насамперед це стосується різних програм підтримки, зокрема зимової допомоги. Такі статті не виглядають критично необхідними у воєнний час. Головне зауваження стосується саме рівня оборонних видатків: він нижчий, ніж навіть цього року. Це створює ризик повторення ситуації, коли протягом року доводиться двічі дофінансовувати сектор оборони», 一 каже Вишлінський.

«Класика говорить, що хоча б 10% щомісячних заробітків ви маєте відкладати, а далі вже — щось у готівці, щось інвестувати в різні активи, знову ж таки — диверсифікувати. 

Ви маєте диверсифікуватися не просто між чимось, а між якісними активами. Якщо ви визначили, що хочете 10%, 5% пограти, умовно, у якісь ризиковані активи — це ваше право. Але якщо ми говоримо, що основна частина портфеля — це низькоризиковані активи, які дозволяють накопичувати і примножувати, то вони мають такими бути, і ви маєте витрачати час на дослідження, як вибираєте лікаря чи вчителя дитині».

«Коли хтось каже «гарантована інвестиція», ми кажемо: тікайте, немає гарантованих інвестицій. Навіть коли вам держава чи банк намагаються розказати, що депозит чи ОВДП гарантовані державою, ви маєте бути свідомі, що вони нічим не гарантовані. Знаєте, що держава, залучаючи ОВДП, робить це виключно для того, щоб погасити ОВДП, яке потрібно погасити. Якщо завтра їй не дадуть грошей на погашення нових розміщень, то може не бути грошей на те, щоб погасити старі». 

«Базове завдання крипти — це рух капіталу і забезпечення чорного ринку. А далі вже це така історія казино — росте, не росте. Тому на сьогоднішній день у мене немає бажання інвестувати в крипту, хоча, можливо, хтось скаже, що я просто старий пердун, не розібрався. 

Ті, хто інвестує в криптовалюту, очікують на ікси: що вони тут і зараз зроблять у 2–3 або в 10 разів більше. Ми не пропонуємо такої дохідності. Відповідно, той, хто інвестує в крипту, навряд чи йде якоюсь основною частиною портфеля інвестувати в нас».

«В Україні дійсно не існує фондового ринку. Є якась бутафорія, якісь біржі, які кажуть, що ми чимось торгуємо. Основні торги — це державні цінні папери. До того ж, більшість торгів є адресними. Коли покупці домовляються поза біржею про укладання цих угод, вони просто проводять угоди на біржі з різних причин. Їм потрібно, щоб це було невидно, хто з ким продає, або комісії по ОВДП, наскільки мені відомо, на біржі просто банально менші через тарифи Нацбанку, ніж якщо продавати поза біржею.

Ми собі ставимо планку, що за три роки Inzhur має зробити своє власне IPO в Україні. Показавши, що є капітал, є інвестори, ми розраховуємо, що нашому прикладу послідують інші компанії, які побачать, що тут можна залучати сотні мільйонів доларів. І я можу сказати, що, їдучи до вас, я в нотаріуса підписав установчі документи Української фондової біржі Inzhur». 

«Вплив руйнувань енергетики на економічну активність, ймовірно, буде більшим, ніж очікував у своїх прогнозах НБУ. Дефіцит може зумовити додатково близько 1 в.п. втрати активності у IV кварталі, що призведе до −0,2 в.п. у річному ВВП», 一 аналізує старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.