📚 Український книжковий ринок на межі «перегріву»?

Цього тижня випустили подкаст з очільником Української асоціації видавців Артемом Біденком. 

Останні роки книжкова галузь переживала помітне піднесення: відкривалися нові книгарні, зростали наклади.

Втім вже цього року на ринку стався «перегрів» 一 пан Артем пояснює це тим, що кількість читачів не збільшується 一 одні й ті самі люди купують книжки.

«Завдяки різноманітним пакетам допомоги у минулому і позаминулому році, де люди могли купувати книжки за рахунок держави, галузь відчула, що щось поліпшується, почали відкриватися книгарні, видавці почали більше видавати, – у цей рік ми увійшли всередині року в кризу перевиробництва. Тобто така класична історія, коли надрукували більше, ніж люди реально купують. Тому що причина, про яку я говорю вже кілька років: у нас не збільшується аудиторія, у нас не збільшується кількість людей, які купують книжки».

Інша проблема 一 це логістика. Україна імпортує целюлозну масу, необхідну для паперу, з Бразилії. Ринку допомогло би мати в Україні хоча би одну паперову фабрику, але це масштабні інвестиції.

«Інвестиції в паперову фабрику – це десятки мільйонів, це питання розробки проєктів, складних відповідно до екологічних стандартів, це побудова ланцюжка постачання целюлозної маси, тому що в Україні немає деревини такої якості – треба завозити. Ось сьогодні з Бразилії нам найвигідніше завозити. Тобто це точно не до видавців. 

Щодо видавців, то сьогодні ми розробляємо всередині асоціації проєкт – це певні логістичні центри, склади з операційними центрами з фулфілментом, упаковкою і передачею далі гуртовим або роздрібним гравцям. Це справді інвестиції рівня $5–7 мільйонів і виконання на 1-3 роки.

Ми зараз намагаємося об’єднати великих гравців, які зможуть отримати додаткову позику чи кредит або від держави, або від великих банків, і реалізувати цей проєкт».

Пан Біденко говорить про те, що держава не зобов'язана підтримати весь ринок, але принаймні шкільні та університетські бібліотеки мусять бути заповнені.

«Давайте профінансуємо літературу з медицини. Вони ж російською вчаться, бо немає україномовних. Давайте перекладемо сучасні MilTech-підручники, посібники, і роздамо їх по відповідних закладах, КПІ, щоб вони були. Це те, що держава мусить. Все інше — це опціональне».

🎧 Послухати подкаст і дізнатись, що зараз українці читають найбільше можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Вперше з жовтня 2024 року інфляція нижче психологічної позначки у 10%

За минулий місяць інфляція продовжила скорочуватися до 9,3% р/р (у жовтні було 10,9%).

Споживчі ціни зросли на 0,4% м/м - менше за середнє з початку року (0,7% м/м).

🍳 Найбільше за листопад подорожчали яйця (12,6%) та овочі (4,6%).

Водночас ціни впали на фрукти (-3%), цукор (-2,3%), одяг і взуття (-2,3%).

🥤 В середньому продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали за місяць на 0,8%, алкогольні напої та тютюнові вироби - на 1,2%.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Який курс долара очікувати у 2026 році?

Пів року тому ми зібрали прогнозні оцінки уряду та незалежних аналітиків щодо ключових макропоказників. Тоді на 2026 рік експерти передбачали:

▪️ середньорічний курс: 44,1–45 грн/$
▪️ курс на кінець року: 44,9–46,4 грн/$

Уже наступного тижня — 17 грудня о 16:00 в Zoom — ми представимо оновлені прогнози восьми неурядових організацій та обговоримо, як внутрішні й зовнішні чинники можуть впливати на економічну динаміку, курс гривні та рівень цін.

Коментарі та прогнози від уряду представлять:

▪️ Наталія Горшкова, директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України; 
▪️ Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України.

🔗 Реєстрація доступна за посиланням.

До речі, на кінець 2025 року неурядові прогнози курсу на кінець року становили 42,6–44,2 грн/$. Офіційний курс НБУ станом на 10 грудня — 42,2 грн/$.

Більше прогнозів з попередньої хвилі опитувань за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС готується безстроково заморозити активи РФ, щоб уникнути вето Угорщини

Країни ЄС планують у пришвидшеному режимі ухвалити механізм, який дозволить безстроково заморозити активи Центробанку РФ на суму €210 млрд. 

Зараз рішення про заморозку активів мають оновлювати кожні 6 місяців одностайним голосуванням усіх 27 країн-членів. Це створює ризик, що Угорщина може заблокувати чергове продовження.

У Брюсселі також побоюються, що в разі скасування санкцій з боку США, Віктор Орбан може скористатися цим прецедентом, щоб розморозити активи в Європі.

Єврокомісія пропонує задіяти надзвичайні повноваження, передбачені договором ЄС, які  дозволять ухвалювати рішення про режим санкцій простою більшістю голосів, без права вето для окремих країн.

Це критично необхідно для запуску «репараційного кредиту» для України (близько €140 млрд), що можливо лише за умови, що активи РФ залишатимуться заблокованими до моменту виплати репарацій. Остаточне рішення лідери ЄС планують ухвалити на саміті 18–19 грудня.

👇Чому європейські лідери обирають цей складний шлях, а не, наприклад, позичають гроші?

Про це говорить виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в нещодавньому ефірі Радіо НВ:

«План на запозичення Європейським Союзом на зовнішніх ринках [...] об'єктивно є менш вигідним для країн ЄС, тому що потрібно буде платити відсотки за запозичення. У той час, як гроші Єврокліра просто лежать на рахунках. Наприклад, у Франції державний борг є дуже великим [...]. Відповідно вони зацікавлені в тому, щоб по максимуму використати саме російські активи, не створюючи на своїй внутрішній політичній арені додатковий тиск з боку крайньо-правих сил».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна побила рекорд добового імпорту електроенергії

9 грудня Україна закупила за кордоном 36,07 ГВт·год — трохи більше, ніж під час попереднього максимуму в липні 2024 року (35,96 ГВт·год).

📈 Запас для збільшення імпорту все ще є: наприклад, минулого літа місячні обсяги імпорту були майже вдвічі більшими, ніж у листопаді цього року.

Одна з головних перешкод — пропускна спроможність електромереж усередині країни. Навіть коли електроенергія доступна, її важко передати від західного кордону до регіонів із найбільшими відключеннями.

Щодо експорту, то в грудні Україна не продавала електроенергію за кордон. Це підтверджують дані Європейської мережі операторів систем передачі, що координує роботу електромереж у Європі.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ПДВ для ФОПів: що буде зі спрощенкою — і як це вплине на ціни?

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо про нову програму МВФ та податкові зміни, які вона передбачає для України.

▪️ Коли ФОПи платитимуть ПДВ і що це означає для економіки?

▪️ Чи буде потрібен бухгалтер і як відрізнятиметсья ПДВ для кав'ярні у ЖК та айтівця, який працює з Netflix?

▪️ Як зростуть ціни?

Гості подкасту: Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС,
Богдан Слуцький, економіст ЦЕС.

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ЄС планує ввести збір €3 з кожної посилки з Китаю

Податок на AliExpress, Shein, Temu тощо має стартувати у тестовому режимі з липня 2026 року, а повноцінно запрацює після створення центру митних даних ЄС у 2028 році.

Так європейські уряди хочуть вирівняти умови конкуренції для своїх виробників. За даними ЄС, кількість посилок вартістю менше €150 із Китаю зросла з 1,9 млрд у 2023 році до 4,2 млрд у 2024-му, що становить 91% усіх дрібних імпортних відправлень.

👉 В Україні також працюють над зміною оподаткування посилок вартістю до €150 一 це один з маяків МВФ для отримання фінансування.

У нашому свіжому подкасті з Глібом Вишлінським, директором ЦЕС та Богданом Слуцьким, економістом ЦЕС, ми поговорили й про інші податкові вимоги МВФ, які Україна зобов’язалась виконати 一 зокрема введення ПДВ для ФОПів на спрощенці.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📱 Як працюватиме «роумінговий безвіз» з ЄС з 1 січня 2026 року?

Україна стане першою країною не в ЄС, яку підключать до спільної роумінгової зони Roam Like at Home (RLAH). Це означає: коли ви подорожуєте Європою, вам не потрібно купувати місцеву SIM-картку — дзвінки та інтернет оплачуються так само, як удома.

👉 Ця система створена для мандрівників, а не для тих, хто живе за кордоном постійно. Є правила «чесного користування»: якщо ви перебуваєте в іншій країні ЄС понад 4 місяці, оператор може нарахувати доплату. Також у ЄС є обмеження на інтернет: навіть якщо в Україні у вас безліміт, у Європі обсяг доступних гігабайтів розрахують за формулою, яка залежить від вартості вашого тарифу.

Що робити тим, хто живе в ЄС постійно?

Щоб українці-біженці не платили більше, українські та європейські оператори підписали нову Спільну заяву. Вона діятиме додатково до правил RLAH до 4 березня 2027 року і дозволить зберігати зв’язок за пільговими умовами.

Про те, чому ця подія є важливою не лише для нас, а й для ЄС, говорили у нашому подкасті «Що з економікою» разом з Лілією Мальон, головою українського регулятора електронних комунікацій:

«Це прецедент для України і, напевно, ще важливіше — для Європейського Союзу. Вперше ЄС поширив свою внутрішню політику на державу, яка не є членом ЄС [...]. Більше немає українського ринку роумінгу та європейського ринку роумінгу — тепер це єдиний ринок. Ми повністю живемо за європейськими правилами, і наші українські абоненти, які їдуть у 27 держав ЄС, користуються зв’язком так само, якби вони залишалися в Києві, Львові чи Харкові».

👉Прослухати подкаст повністю можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС хоче змусити бізнес відмовитися від китайської сировини

Євросоюз розглядає можливість примусово зобов'язати свої компанії скоротити закупівлі у Китаю, щоб захистити Європу від можливого політичного шантажу Пекіна. 

Про це заявив єврокомісар з питань промисловості Стефан Сежурне під час презентації нової стратегії ReSourceEU вартістю €3 млрд. Її мета — диверсифікувати ланцюги постачання критичної сировини (від чіпів до рідкоземельних металів), адже Китай дедалі частіше використовує їхній експорт як зброю.

👉 Що пропонують зараз?

▪️ створити платформу для спільних закупівель сировини;

▪️ виділяти Європейським інвестиційним банком €2 млрд щорічно для підтримки секторів, які переходять на не-китайські поставки;

▪️ з 2026 року обмежити експорт брухту алюмінію та міді, щоб зберігати ресурси всередині ЄС.

Пришвидшити дії Європу змушує геополітика. Хоча Китай тимчасово відклав обмеження на експорт рідкоземельних металів після угоди з Трампом, це «перемир'я» діятиме лише 12 місяців. Тож у Брюсселя є лише рік, аби підготуватися до можливого відновлення торговельної війни.

Нагадаємо, що також з липня 2026 року Євросоюз планує ввести митний збір у €3 з кожної дрібної посилки з AliExpress, Shein та Temu. Так європейські уряди хочуть вирівняти умови конкуренції для місцевих виробників, адже за даними ЄС, понад 90% дрібних імпортних відправлень зараз надходять саме з Китаю.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Завтра (18 грудня) ЄС має вирішити долю заморожених російських активів

Від цього залежить, чи отримає Україна стабільне фінансування на найближчі роки. Йдеться про €210 млрд, з яких €185 млрд розміщені в Бельгії — саме вона матиме вирішальний голос.

🇪🇺 Країни ЄС уже погодили базовий принцип: у механізмі братимуть участь усі держави, на території яких зберігаються російські активи, а не лише бельгійський Euroclear.

Бельгія хоче гарантій від партнерів у разі, якщо Росія оскаржуватиме використання активів у міжнародних судах. Фактично Брюссель вимагає «бланковий чек» — щоб усі 27 країн поділили між собою можливі фінансові ризики.

Деякі держави готові на це піти, але їх не влаштовує безстроковість таких гарантій.

Що ще заважає домовитися:

• 18 країн ЄС досі мають чинні інвестиційні угоди з Росією. Єврокомісія наполягає на їх розірванні, інакше РФ зможе використовувати механізм ISDS, щоб оскаржувати санкції й механізм передачі активів Україні.
• Франція вимагає, щоб оборонні закупівлі України за кошти репараційного кредиту здійснювалися виключно в Європі, а не у США чи інших партнерів.

👉 Тож ключове питання лишається відкритим: чи зможе Україна отримати потрібне фінансування, чи доведеться вже навесні переглядати бюджет-2026?

У наступному році Україна потребуватиме понад $45 млрд для покриття видатків, і щонайменше $18 млрд з цієї суми ще не має підтверджених джерел.

Одним із ключових інструментів має стати «репараційний кредит» від ЄС, забезпечений замороженими активами РФ.

22 грудня о 16:00 ми проведемо подію на цю тему, де представимо головні економічні зміни за місяць і розглянемо спецтему: «Держбюджет 2026: чи вистачить Україні грошей?»

🔗 Реєстрація за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Розпочали презентацію макропрогнозу на 2026 рік.

Разом із German Economic Team ми зібрали прогнози 9 провідних українських та міжнародних аналітичних команд щодо ключових макроекономічних показників — зокрема курсу долара, ВВП та інфляції.

Також ми традиційно підготували сторінку візуалізації найважливіших прогнозів.

👉 Долучайтесь до події за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 €90 млрд від ЄС гарантують Україні фінансування на чотири роки

Країни ЄС не погодили використання заморожених російських активів (€210 млрд). Натомість ухвалили так званий план Б — позику на €90 млрд для України. Йдеться про безвідсотковий кредит, який Україна повинна буде повертати лише у разі отримання репарацій від Росії.

👉 Рішення прокоментував директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Телемарафону:

«Це ті самі €90 млрд, які раніше планувалися на 2026–2027 роки в межах репараційного кредиту. Я впевнений, що це перемога. Це критично важливо для інших джерел фінансування, які залежать від того, чи забезпечує ЄС фінансові потреби України у 2026–2027 роках.

Зокрема, йдеться про фінансування від Міжнародного валютного фонду. Для МВФ принципово важливо, щоб Україна не мала надмірного боргового навантаження, адже ці €90 млрд по суті не є боргом: їх потрібно буде повертати лише у разі виплати Росією репарацій».

Окрім гарантованих цієї ночі €90 млрд, існує пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки, в якій зарезервовано €100 млрд на підтримку України.

«Тобто якщо війна триватиме довше, ніж два роки, у нас є ще €100 млрд, починаючи з 2028 року. За нинішніх потреб і темпів витрат — як на війну, так і на забезпечення базових соціальних функцій — цих коштів вистачить щонайменше ще на два роки. Фактично ЄС “перекинув м’яч” на бік Москви з питанням: чи здатна Росія вести війну з фінансово-економічної точки зору ще чотири роки», — зазначає Вишлінський.

На що підуть ці кошти:

▪️ бюджетна підтримка (соціальні виплати, стабільність державних фінансів);
▪️ закупівля зброї та боєприпасів як в Україні, так і в країнах ЄС.

Перші транші очікуються з другого кварталу наступного року. Потреби першого кварталу вже перекриті раніше гарантованим фінансуванням, зокрема коштами, забезпеченими доходами від заморожених російських активів.

Важливо й те, чого в цьому рішенні немає. Пряме підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах. Водночас структура фінансування оборони змінюється: дедалі більше закупівель зброї фінансуються коштом партнерів, що теоретично може звільняти внутрішні ресурси України для грошового забезпечення військових.

Також показово, що навіть ті три країни ЄС, які не беруть безпосередньої участі у фінансуванні позики — Чехія, Словаччина та Угорщина — не заблокували рішення про загальноєвропейську гарантію. Решта 24 країн долучаються до фінансування кредиту, зокрема до покриття відсотків за ним.

З погляду інтересів України, репараційний кредит був би вигіднішим: він передбачав €210 млрд на 2026–2030 роки, з яких понад €110 млрд — на військову допомогу. Натомість нинішнє рішення забезпечує €90 млрд на два роки, з яких близько €50 млрд спрямовуються на покриття бюджетних потреб.

«Загалом цього фінансування достатньо. Що стосується того, що допомога надається не напряму за рахунок російських активів, тут існує баланс. З одного боку, це зменшує доступний обсяг ресурсів. З іншого — російські активи обмежені, і Україна розраховує використати їх для повоєнного відновлення. Був ризик, що за тривалої війни ці кошти могли б просто вичерпатися», — підсумував Вишлінський.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що не вийшло в «Енергоатома» і як працюють наглядові ради?

У новому подкасті говоримо з Артемом Шевальовим - членом Ради директорів ЄБРР та заступником голови наглядової ради Приватбанку.

▪️ Навіщо державним компаніям наглядові ради і коли вони реально спрацювали в Україні?
▪️ Роль наглядової ради Приватбанку у справі проти Коломойського і Боголюбова.
▪️ Як захистити управління від політичного втручання і чи має робота в наглядових радах бути оплачуваною.

🎧 «Що з економікою?» — це подкаст Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Як витрачатимуть кошти партнерів у 2026 році?

Наступного року Україна потребуватиме понад $45 млрд для покриття видатків. На цьому тлі рішення ЄС про €90 млрд фінансування може створювати враження, що фінансову потребу закрито.

Втім, питання полягає не лише в обсягах допомоги, а в пріоритетах її використання. Підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах.

На що витрачатимуть кошти і як розподілятимуть міжнародну допомогу?

Говоритимемо про це уже сьогодні о 16:00. Реєстрація на подію доступна за посиланням.

Також експерти ЦЕС оглянуть останні зміни в економіці країни за місяць.

Учасники дискусії:

▪️ Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС.
▪️ Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.
▪️ Наталія Піпа, секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Кредитування в Україні активно зростає 

У жовтні банківські кредити для бізнесу зросли на 18,6% рік-до-року. Востаннє таке зростання було на початку 2015 року. 

Згідно з опитуваннями НБУ, підприємства очікують збільшення інвестицій та обсягів виробництва. Банки також очікують зростання кредитування. Прогнози на наступні 12 місяців — теж найоптимістичніші з 2015 року. 

Кредити зростають як через попит з боку бізнесу, так і через конкуренцію між банками, яка змусила їх пом’якшити умови кредитування.

✅ Відновлення кредитування 一 це позитивні зміни в економіці, підвищення довіри банків та позичальників і сигнал фінансової стабілізації. 

Втім, якщо депозити вже сягнули показника у 200% від номінального значення 2021 року, то кредитам до цього ще далеко. Зберігається розрив між депозитами і кредитами.

Банкам вигідно вкладати гроші в депозитні сертифікати НБУ (фінансовий інструмент, у який банки вкладають свої вільні кошти та заробляють на цьому, а НБУ стримує інфляцію).

👉 Графік: огляд економіки у грудні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram