💵 Курс долара сьогодні 44,16 грн/$. Подальша динаміка залежить від ситуації на Близькому Сході.

Зростання долара триває від початку березня і повʼязане насамперед з війною США та Ізраїлю проти Ірану.

Зазвичай на початку весни гривня зміцнюється завдяки посівній: аграрії продають валютну виручку для фінансування польових робіт. 

Однак цього року війна на Близькому Сході спричинила зростання цін на нафту і газ, що підвищує попит на валюту та тисне на гривню.

Втім вирішальний вплив на гривню зараз має політика Національного банку, який покриває дефіцит валюти через інтервенції.

Частина аналітиків вважає, що НБУ свідомо скоротив обсяги валютних інтервенцій, дозволивши курсу відреагувати на тиск.

Директор ЦЕС Гліб Вишлінський коментує для Forbes, що НБУ орієнтується не на курс окремо долара чи євро, а на баланс між ними:

«Українська економіка залежить і від євро, і від долара: ЄС є найбільшим торговим партнером, водночас Україна сильно залежить від імпорту з Китаю та експорту сировинних товарів, біржові ціни яких встановлюються в доларах».

Якби Нацбанк повністю стримував зростання долара, гривня могла б значно зміцнитися щодо євро. Це зробило б імпорт з ЄС дешевшим, але погіршило б конкурентоспроможність українського експорту і збільшило б торговельний дефіцит.

Подальша динаміка курсу значною мірою залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході та стабільності світових цін на енергоносії. 

За сприятливого сценарію гривня може повернутися до рівня 42–43 грн за долар, але у випадку затяжної кризи тиск на гривню зберігатиметься 一 йдеться у матеріалі Forbes.

💶 Водночас офіційний євро подешевшав з 51,02 до 50,96 грн/€.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram

Куди котиться світова економіка: Близький Схід, Китай і нова фінансова криза

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» ми запросили заступника виконавчого директора МВФ Владислава Рашкована.

▪️ як війна на Близькому Сході впливає на світову економіку?
▪️ наскільки реальна нова фінансова криза?
▪️ що насправді стоїть за послабленням долара у світі?

А також про 7 книжок, які радить прочитати Владислав Рашкован, штучний інтелект в тіндері, та Індію, яка стане найбільшою економікою світу через 25 років.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію додамо на сайт ЦЕС згодом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Більшість українських біженців за кордоном уже працевлаштовані 

За даними нової хвилі нашого дослідження про українських #біженців 一 60% українців уже працевлаштовано. Водночас понад половина з них (54%) працює не за своєю спеціальністю. 

▪️ Поступово покращується і фінансове становище: 35% можуть купувати не лише необхідні речі, а й робити дорожчі покупки (у 2022 році було 10%).

▪️ Основним джерелом доходу є зарплата або дохід від бізнесу, які покривають 56% витрат біженців. Допомога від країн перебування покриває 17%.

▪️ Також зростає рівень знання мови: 39% українців знають мову приймаючої країни на рівні B1 і вище. 83% вже мають друзів або соціальні зв’язки у країні перебування, а 75% оцінюють ставлення місцевих жителів як позитивне.

Українські біженці за результатами нашого дослідження — це переважно високоосвічені та економічно активні містяни. Вони досить швидко інтегруються у країнах перебування.

👉 Більше про українських біженців можна дізнатись в дослідження за посиланням, також продовжуємо публікувати найцікавіше тут в телеграмі за тегом #біженці

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram

💰 Як збільшити кредитування для бізнесу і навіщо це потрібно?

За минулий рік кредити бізнесу зросли більш ніж на третину — це найвищий темп із 2021 року. Водночас їхня частка в економіці — 8,7% ВВП — все ще нижча, ніж у сусідніх країнах і раніше в Україні.

Одна з причин — політика НБУ: вона стримує інфляцію, але робить кредити дорогими. Зараз в НБУ готують оновлення стратегії, щоб пожвавити кредитування.

Більше кредитів означає більше інвестицій і відновлення виробництва. Це збільшує пропозицію, посилює конкуренцію і стримує зростання цін.

Детальніше про це ми поговоримо 19 березня 17:00 у Zoom. Також експерти ЦЕС оглянуть ключові зміни в економіці країни за останній місяць.

🔗 Зареєструватися 一 за посиланням.

Запрошені спікери: 
▪️ Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес;
▪️ Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України; 
▪️ Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
▪️ Представники банківського сектору.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram 

🇭🇺 Україна прийняла пропозицію підтримки ЄС для відновлення поставок нафти через трубопровід «Дружба»

Нагадаємо, що Угорщина продовжує блокувати кредит Україні на €90 млрд, доки Україна не відновить транспортування нафти через трубопровід «Дружба».

Минулого тижня Угорщина направила до України місію для з’ясування стану нафтопроводу «Дружба» після російського удару 27 січня. Візит не був погоджений із українською стороною.

Водночас «конфісковані» Угорщиною  $40 млн, €35 млн та 9 кг банківського золота українського «Ощадбанку» залишаються заблокованими в Угорщині.

💬 Попри політичні скандали, економічно Україна та Угорщина залежать одна від одної. Про це свідчить наше нове дослідження економічних зв'язків між країнами.

Наприклад, Угорщина забезпечує майже 40% усього імпорту електроенергії до України. Тоді як 53% українського експорту до Угорщини становить електричне обладнання, яке використовують на європейських виробництвах.

У цілому експорт між країнами після 2021 року подвоївся, хоча торгівля залишається більш вигідною саме для Угорщини (її профіцит у 2024 році склав  €1,9 млрд). До того ж, попри війну, в Україні продовжують працювати 266 компаній з угорським капіталом.

Окрім економічних зв'язків, помітних змін зазнала і демографічна ситуація. До повномасштабного вторгнення в Угорщині жило лише 15 тисяч українців, а наприкінці 2025 року під тимчасовим захистом там перебувало вже понад 43 тисячі осіб. Близько 60% наших біженців в країні — це люди працездатного віку (42% жінок та 18% чоловіків). 

Також в Україні традиційно проживає велика угорська спільнота. Під час перепису 2001 року в Україні нарахували 157 тисяч етнічних угорців. Держава сприяє збереженню їхньої культури, і в 2024-2025 роках майже 9 тисяч українських дітей продовжували навчатися в школах з угорською мовою викладання. 

👉 Більше про співпрацю з Угорщиною та іншими країнами — на сторінці проєкту. 

Дослідження підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram 

МВФ, окрім війни, бачить 3 проблеми в Україні – енергетика, демографія та інституції

Про це заявив заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован у нашому подкасті «Що з економікою?».

1️⃣ В України недостатньо енергетичних потужностей: навіть якщо війна завершується, для зростання їх треба більше.

2️⃣ Народжуваність в Україні і до війни була проблемою, а зараз вона менше одиниці на жінку, тоді як є великий світ країн, що розвиваються, де значно більша народжуваність, що створюють дисбаланси, які також у майбутньому призведуть до проблем.

Разом з виїздом біженців — це велика частина економічної політики країни.

3️⃣ Побудова інституцій.

«Якщо б сьогодні прийшли $100 мільярдів, у цьому місяці, в Україну для інвестицій — Україна не змогла б їх навіть витратити. Якщо б навіть 40 прийшли — не змогли б. Але вони нам потрібні і для відбудови енергетики, і для відбудови нових міст, і для будівництва нових міст. 
Будь-яка післявоєнна реконструкція вимагатиме інвестицій. А інвестиції будуть йти туди, де будуть інституції, верховенство права у країні», — підсумовує Владислав Рашкован.

🎧 Послухати подкаст (або прочитати розшифровку) можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram  

Діти, які продовжують навчання в українських школах, більш схильні повертатися в Україну 

Про це свідчать результати опитування батьків з нашого дослідження про українських #біженців.

▪️ Біженці, які виїхали з дітьми, песимістично налаштовані щодо їхнього повернення додому. За оцінками батьків, 47% дітей не повернуться в Україну.

▪️ Найпесимістичніше оцінюють наміри повернення батьки дітей, які НЕ вчаться в українських навчальних закладах.

▪️ Серед основних проблем дітей за кордоном — труднощі у вивченні мови, сум за домом, розлука з рідними, труднощі в пошуку друзів, а також психологічні проблеми.

▪️ Лише 30% батьків відзначили, що у їхніх дітей немає суттєвих труднощів в новій країні.

Нагадаємо, що за нашими оцінками станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українців. Діти — майже третина біженців.

Як сприяти поверненню дітей в Україну?

1️⃣ Розширити можливості складання НМТ за кордоном. Дозволити вступ на основі випускних іспитів у країні проживання з прозорим перерахунком балів у шкалу НМТ.

2️⃣ Спростити та здешевити процедуру визнання дипломів, отриманих у країнах ЄС. Доцільно створити “білий список” університетів і максимально цифровізувати процес. 

3️⃣ Зберігати зв’язок дітей з Україною — через українську освіту та вивчення українознавчих предметів, підтримку освітніх осередків за кордоном та організації офлайн-заходів. 

Організовувати короткі поїздки в Україну та співпрацювати з урядами інших країн щодо включення українських предметів (наприклад, української мови як другої іноземної) до шкільних програм. 

🔗 За посиланням велика інтерактивна сторінка з головними висновками та графіками з дослідження (а також його повна версія).

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram

💫 Подкаст з Владиславом Рашкованом про те, куди котиться світова економіка, став другим за популярністю на нашому каналі 

Запрошуємо слухати. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція може бути вище, ніж прогнозували, через війну на Близькому Сході — НБУ

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Обрали найцікавіше з релізу регулятора:

▪️ Інфляція зросла до 7,6% р/р. Інфляція може бути вищою, ніж прогнозувалося, через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході. Очікування населення також погіршилися, що посилює інфляційний тиск.

«Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну».  

▪️З початку року Україна отримала $5,5 млрд фінансування. Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету. Міжнародні резерви залишалися на високому рівні та на кінець лютого становили близько $55 млрд.

▪️ Кредитування зростає темпами понад 30% р/р попри жорсткіші монетарні умови. Поточний рівень ставки не стримує цей процес.

▪️ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. У випадку зростання інфляції НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.

👉 Більше про політику НБУ та її вплив на доступність кредитних ресурсів для бізнесу обговоримо вже сьогодні о 17:00.

Зареєструватися за посиланням.

Спікери:

▪️ Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес;
▪️ Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України; 
▪️ Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Шукаємо дизайнера/дизайнерку на парт-тайм або постійний фриланс

Наш ідеальний кандидат:

▪️ Уважний до деталей;
▪️ Може працювати за шаблоном та створювати нове;
▪️ Має досвід дизайнування обкладинок в YouTube;
▪️ Дотримується дедлайнів;
▪️ Досвідчений користувач Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Figma, Microsoft Office;
▪️ Володіє українською та може працювати з англійською.

Що ми пропонуємо:

▪️ Гідна оплата праці;
▪️ Широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив;
▪️ Можливість працювати як в офісі, так і віддалено.

Чекаємо на ваші резюме та портфоліо: office@ces.org.ua

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💵 Війна в Ірані зміцнила долар і послабила гривню

28 лютого США та Ізраїль почали війну проти Ірану, що спричинило зростання цін на нафту через блокування Ормузької протоки (через яку проходить 20% світової нафти).

На цьому тлі інвестори закуповують облігації США як безпечний актив, і долар зміцнився на 2–4%.

Це послабило гривню більш ніж на 2% за два тижні.

Раніше ми писали про те, як війна в Ірані вплине на ціни в Україні.

Графік: огляд економіки від ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Лише 5% інвестицій компанії фінансують за рахунок банківських кредитів. Решту коштів шукають самостійно

Учора ми провели подію про кредитування для бізнесу, говорили про те, кого зараз фінансують найбільше, чи є плани в уряду та НБУ збільшувати кредитування. 

Переказуємо головне:

▪️ Кредитування рік-до-року зростало найбільше у трьох секторах 一 торгівлі (більше 50% нових позик), переробній промисловості та сільському господарстві. За оперативною статистикою, у лютому 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу у банках зросли на 33,5% р/р.

▪️ Середньострокові кредити (1-5 років), зокрема і на підтримку енергетичної автономії та виробництва, пов‘язаного з обороною, зросли на 30% р/р.

▪️ Втім як і раніше банківське кредитування забезпечує лише 5% фінансування капітальних інвестицій.

Уряд, у свою чергу, хоче розвивати кредитування для бізнесу на прифронтових територіях та розширювати для переробної промисловості. Крім цього, сподівається на підтримку міжнародних фінансових інституцій. Про це розповів Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України на нашій події учора:

«Поки значна частина банківського сектору залишається державною, ми вважаємо, що державні банки мають виконувати не лише функцію наповнення бюджету для Міністерства фінансів, а й відігравати активну роль у розвитку та підтримці бізнесу. Зокрема, уряд працює над розширенням кредитування енергетичного сектору.

Якщо бачимо обмежений доступ до фінансування на прифронтових територіях, спрямовуємо підтримку передусім у ці регіони. Окремий акцент робимо на інвестиційних кредитах, адже вони мають більший мультиплікативний ефект для економіки та зростання ВВП.

Пріоритетом є переробна промисловість; водночас у межах програми «5-7-9» ми поступово скорочуємо фінансування обігового капіталу, переорієнтовуючись на проєкти з більшою доданою вартістю та потенціалом зростання.

Паралельно, окрім «5-7-9», разом із банками, урядом і Національним банком працюємо над розширенням кредитування, зокрема з фокусом на енергетику напередодні опалювального сезону.

Наразі ключові обмеження — не стільки рівень ставок, які вже є відносно прийнятними для бізнесу, скільки питання застави та регуляторних вимог. Саме тому ми посилюємо інструменти портфельних гарантій, а також розширюємо міжнародні гарантійні програми».

👉 Презентація від ЦЕС та запис події 一 за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🏦 Навіщо банкам кешбек та як українці відкладають гроші?

Записали подкаст з Дмитром Мусієнком, членом Правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу.

Говоримо про те:

▪️ Як працює кешбек і чому він вигідний для банків?
▪️ Як змінились витрати українців за час війни?
▪️ Чи скорочуватиме ПриватБанк кількість фізичних відділень?

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію додамо на сайт ЦЕС згодом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⬇️ Виробництво металургії падає через високі витрати на електроенергію та європейський податок CBAM

У лютому виробництво в металургії скоротилося на 10–20% р/р через відключення електроенергії, високі енергетичні витрати, логістичні збої та вплив CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism — це механізм прикордонного вуглецевого коригування ЄС).

Нагадаємо, що механізм CBAM 一 це інструмент ЄС, який встановлює податок на імпорт товарів з високим вуглецевим слідом, таких як сталь, цемент, добрива та електроенергія. Він почав діяти для українських виробників із початку 2026 року. 

За оцінками GMK Center, CBAM вплине приблизно на 15% українського експорту (цемент, добрива, чавун і прокат тощо), а втрати експорту можуть сягнути $4,7 млрд у 2026–2030 роках, починаючи з $400 млн у 2026 році.

Графік: огляд економіки за місяць.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📲 Виклали датасет з результатами опитувань українських біженців на нашому сайті і на GitHub

Буде цікаво тим, хто любить закопатися у цифри. 

Нагадаємо, що оцінками нашої нової хвилі дослідження, станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українських біженців.

Соцвиплати складають лише 17% доходу їхнього доходу. Тоді як зарплата чи дохід від бізнесу за кордоном — 50%. 

Більше про це на графіку та на нашій великій інтерактивній сторінці. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram

💶 Україна ризикує втратити майже €7 млрд через невиконання програм партнерів

Українські уряд та парламент не змогли виконати низку реформ за програмами Ukraine Facility, Світового банку та МВФ.

Ідеться про більше 20 урядових рішень та законопроєтків в енергетичній, транспортній, фінансовій сферах, а також про ПДВ для ФОПів і оподаткування посилок до €150. Детальніше про це пише Forbes. 

У Верховній Раді визнають проблему з голосуванням, і кажуть про різні причини: політичний протест проти дій уряду, вплив антикорупційних розслідувань НАБУ і САП (атмосфера напруження і страху в парламенті).

Скільки коштів зараз недоотримує державний бюджет і чи є шанс розблокувати роботу Ради?

Обговоримо ці питання під час заходу 31 березня о 16:00 у Zoom. Реєстрація доступна за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Дарія Марчак, Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
▪️ Бенуа Меснар, голова відділу економічної та секторальної політики Служби України, DG NEAR, Європейська Комісія;
▪️ Андрій Мотовиловець, народний депутат, Член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Представники МВФ; (участь уточнюється)

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У Financial Times вражені українським ринком праці під час війни. І посилаються на наше дослідження про біженців

Учора на FT вийшла стаття про ринок праці в Україні під час війни. Переказуємо головне:

▪️ Україна стала першим кейсом, де можливо системно аналізувати ринок праці під час війни завдяки цифровізації даних. Загалом війна призвела до втрати приблизно чверті робочої сили 一 мобілізація, біженці, втрати, а також різкого падіння попиту на працю 一 вакансії зменшилися вдвічі у перший рік повномасштабки.

▪️ Серед інших викликів на ринку праці 一 невідповідність навичок і регіонів (переміщення зі сходу на захід, еміграція освічених жінок) та швидка структурна перебудова економіки (зростання оборонного сектору, спад туризму).

▪️ Водночас авторка матеріалу вражена стійкістю українського ринку праці. Цю стійкість підтримують як міжнародна фінансова допомога, так і гнучкість роботодавців і працівників (жінки в «чоловічих» професіях, старші працівники, інклюзія), а також дистанційна робота.

▪️ Хоч і завершення війни поверне частину військових додому, очевидно, що багато біженців планують залишитися в нових країнах проживання.

Дослідження ЦЕС про українських біженців показує, що близько 43% біженців мають намір повернутися, тоді як 36% — ні. Що особливо проблематично для демографії, старші люди частіше схильні повертатися, тоді як молодші — залишатися за кордоном.

«Втім, це виклик майбутнього. Наразі ж здатність українського ринку праці функціонувати протягом років активної війни є вражаючим досягненням. Це також нагадування про те, що ведення війни залежить не лише від військової сили, а й від економічної стійкості», 一 завершують матеріал FT.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Три причини, чому в ПриватБанку високі комісії

Цього тижня записали подкаст з Дмитром Мусієнком, членом Правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу.

Станом на кінець 2025 року ПриватБанком користується 18,2 млн користувачів 一 це найбільший український банк.

У банкоматах ПриватБанку комісія на зняття готівки 1% від суми. А переказ коштів, наприклад, з карти «Універсальна» на рахунок іншого українського банку: 0,5% (мінімум 5 грн). Дмитро пояснює, чому так:

1️⃣ Велика фізична інфраструктура. 1000 відділень, понад 7 000 банкоматів, близько 350 000 POS-терміналів по всій країні. Усе це потрібно обслуговувати й постійно оновлювати.

«Не можна порівнювати ПриватБанк, який має тисячу відділень, більше 7 тисяч банкоматів, 12 тисяч терміналів, із банком, який знаходиться тільки в застосунку. Це інша модель та інші витрати», 一 пояснює Дмитро Мусієнко.

2️⃣ Кібербезпека та операційна стабільність.
Після початку повномасштабного вторгнення банк перевів операційні процеси в хмару, щоб уникнути ризиків знищення дата-центрів. Також банк оперує величезними обсягами чутливих даних клієнтів. Їхній захист — це постійні інвестиції в технології та системи безпеки.

3️⃣ Податки та дивіденди державі.
ПриватБанк — один із найбільших платників податків. Крім того, він спрямовує 80% прибутку у вигляді дивідендів державі, що також впливає на фінансову модель.

«За останні чотири роки девальвація гривні була, здається, близько 60%. Ми не піднімали комісії навіть на одну гривню. Комісії, які були в нас у 2021 році до початку війни, такими самими залишаються і в 2025 році», 一 підкреслює Дмитро Мусієнко.

👉Дізнатися більше про роботу ПриватБанку можна в подкасті «Що з економікою?» або розшифровці за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

В Україні на одного увʼязненого витрачають майже середню зарплату 一 20 тис. грн на місяць. Але ці витратити не покращують умови перебування

Ми підготували аналіз видатків невоєнного бюджету-2026 та пропозиції, що варто покращити. Другим в серії, після аналізу соцвидатків, йде дослідження про громадський порядок, безпеку та судову владу. 

На фінансування тюрем, слідчих ізоляторів та органів пробації у 2026 році закладено близько 11,5 млрд грн. У перерахунку на одного ув’язненого це майже 20 тис. грн на місяць — сума, що майже відповідає середній зарплаті в Україні. 

Проте значні витрати не транслюються в гідні умови перебування, що говорить про необхідність аналізу ефективності використання коштів.

Скоротити видатки через пом’якшення покарань за «легкі» злочини навряд вдасться, адже три чверті облікованих правопорушень — це тяжкі та особливо тяжкі злочини. 

Додатковим навантаженням стала війна: частина закладів перепрофільована для утримання військовополонених, а органи пробації отримали функції нагляду за учасниками бойових дій.

Ми рекомендуємо провести аудит установ, щоб з’ясувати причини дисбалансу між вартістю утримання та неналежними умовами. 

Також потрібно зменшувати кількість ув’язнених, запроваджуючи альтернативні покарання. Варто більше уваги приділяти поверненню засуджених до нормального життя через працевлаштування. Це допоможе знизити рівень повторних злочинів.

👉 Більше про це 一 у нашому новому дослідженні.

Дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

Україна втратить майже половину імпорту газу, якщо наміри Орбана припинити постачання газу підтримають. Але є і альтернативні шляхи поставок

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан наказав з липня припинити поставки газу через його країну до України.

Минулого року через угорський напрямок надійшло орієнтовно 2,9 млрд кубометрів газу — це приблизно 45% усього імпорту. 

У разі повної зупинки це, безумовно, відчутний обсяг. Хоча Україна може розглянути інші варіанти постачання, вони будуть щонайменше дорожчими.

«Ці обсяги можна замістити імпортом через інші пропускні точки — насамперед Словаччину та Польщу, або Трансбалканський газовий коридор. Водночас транспортування газу через альтернативні точки може виявитися дорожчим, а також може потребувати укладання нових контрактів тощо», — зазначила наша старша економістка Наталя Колесніченко в матеріалі Фокус.

Додамо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня 2026 року. Основними конкурентами є владна партія Віктора Орбана «Фідес» та опозиційна партія «Тиса».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram