Переказуємо цікаву статтю The Economist.
▪️ За оцінками Євростату, різні бюрократичні звіти і пов’язані з ними адміністративні процедури щороку обходяться європейському бізнесу у €150 млрд ($176 млрд), що становить майже 1% ВВП ЄС. МВФ оцінює, що продаж товарів і послуг через кордони всередині ЄС обходиться компаніям так, ніби вони платять тариф у 44% для товарів і 110% для послуг.
Тож Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн діє у двох напрямах.
1️⃣ Перший напрям 一 послабити так звані «екологічні податки». Комісія уже ухвалила рішення, яке звільнить компанії, що імпортують невеликі обсяги сталі чи добрив (до 50 тонн на рік) від вуглецевого податку. Інші зміни дозволять фірмам до 1000 працівників не звітувати про частину екологічних ризиків, а компаніям до 5000 працівників — не відстежувати свій глобальний вплив на довкілля та права людини.
Ця зміна дуже важлива і для України. Нагадаємо, що CBAM 一 або вуглецевий податок уже змусив найбільший металургійний комбінат України АрселорМіттал Кривий Ріг припинити експорт до ЄС.
CBAM також став причиною зупинки роботи цеху блюмінг та дочірньої компанії АМКР — Ливарно-механічного заводу. Ці рішення зачепили понад 3 тис. працівників компанії. Більше про це можна послухати у нашому подкасті на цю тему.
2️⃣ Другий напрям — нарешті створити повноцінний єдиний ринок у межах ЄС. За оцінками МВФ, така зміна може додати до 3% ВВП протягом наступного десятиліття.
▪️ Один із ключових кроків — повернення до ідеї «паспортів для послуг». Це дозволило б компаніям, які отримали ліцензію в одній країні ЄС, працювати по всьому союзу. Поки що таку модель розглядають для телекому.
▪️ Більш амбітна ціль — створити справді пан’європейські компанії. Зараз бізнес стикається з труднощами при виході на інші ринки через різні національні правила кожної країни. У відповідь пропонують «28-й режим» — спрощену систему корпоративних правил, яка діятиме поряд із національними.
▪️ Також Єврокомісія планує спростити реєстрацію інвестфондів у різних країнах, що зараз коштує від €20 тис., і зменшити адміністративні витрати.
Про проблему відсутності єдиного ринку ЄС також у нашому подкасті говорив заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.
«Що гальмує сьогодні Європу — це незавершене добудування єдиного ринку. Я нещодавно виступав на конференції в Брюсселі і сказав: друзі, вибачте, коли німецький центробанк забороняє італійській фінансовій групі купити німецький банк — саме з логікою, що це італійці купують німецький банк — це виглядає для мене нонсенсом.
Вони [ЄС] створили ринок робочої сили — так. Але вони не завершили єдиний ринок капіталу. Насправді все ще немає єдиного ринку енергетики. Це все ще національні компанії, а не міжнаціональні європейські компанії. Крім того, те, що каже МВФ, — у нас нещодавно був звіт по Європі — що дуже великий рівень регулювання. І саме через це регулювання компанії йдуть у США, де значно більше дозволена свобода», 一 каже Владислав Рашкован.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤30👍24😁4🤡2
Інфляція зросла до 8,6% рік до року
Старша економістка ЦЕС прокоментувала:«Ого».
А якщо детальніше, то інфляція продовжує зростати передусім через блокування Ормузької протоки.
Так, ціни на пальне порівняно з квітнем минулого року зросли на 36,1%.
Також за рік суттєво подорожчали продукти харчування. Наприклад, хліб та хлібопродукти — на 16,8%, м’ясо та м’ясопродукти — на 13,2%, яйця — на 19%, а на фрукти — на 10,4%.
За прогнозами НБУ інфляція становитиме 9,4% на кінець року.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Старша економістка ЦЕС прокоментувала:
А якщо детальніше, то інфляція продовжує зростати передусім через блокування Ормузької протоки.
Так, ціни на пальне порівняно з квітнем минулого року зросли на 36,1%.
Також за рік суттєво подорожчали продукти харчування. Наприклад, хліб та хлібопродукти — на 16,8%, м’ясо та м’ясопродукти — на 13,2%, яйця — на 19%, а на фрукти — на 10,4%.
За прогнозами НБУ інфляція становитиме 9,4% на кінець року.
Графік: Трекер економіки.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😱19😁11😢8❤3👍3🤷♂2
🏦 Коли приватизують «Сенс Банк»? (А також «Приват», «Ощад», «Укргазбанк», та «Укрексім»)
На тижні Володимир Зеленський заявив, що «Сенс Банк» необхідно приватизувати вже цього року. Це реакція на «плівки Міндіча», де фігуранти плівок обирали членів наглядової ради банку та розподіляли між собою зони впливу.
Державні банки через вплив влади завжди матимуть корупційні ризики. «Сенс Банк», наприклад, міг бути залучений до масштабних схем з обслуговування тіньового грального бізнесу.
Приватизація — єдиний спосіб уникнути цих ризиків. Про це ми ще 9 років тому писали у нашому дослідженні (яке, на жаль, залишається актуальним).
Глобально, якщо державний банк не несе унікальної суспільної користі — його слід приватизувати. Це стосується не тільки «Сенсу», а й «Привату», «Ощаду», «Укргазбанку», «Укрексіму».
Ці банки є універсальними, тобто пропонують ті самі послуги, що і приватні, проте несуть ризики для грошей платників податків при потребі докапіталізації (зазвичай внаслідок впливу політиків).
Напротивагу цьому, «Укрпошта» у разі створення банку мала би ту саму унікальну користь, хоча б тому, що надавала би послуги там, де приватним гравцям це невигідно.
Після націоналізації «ПриватБанку» у 2016 році держава отримала домінуюче становище на ринку банківських послуг, сконцентрувавши більше половини активів.
На жаль, за 10 років попри різні стратегії та меморандуми приватизація українських банків так і не розпочалася.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
На тижні Володимир Зеленський заявив, що «Сенс Банк» необхідно приватизувати вже цього року. Це реакція на «плівки Міндіча», де фігуранти плівок обирали членів наглядової ради банку та розподіляли між собою зони впливу.
Державні банки через вплив влади завжди матимуть корупційні ризики. «Сенс Банк», наприклад, міг бути залучений до масштабних схем з обслуговування тіньового грального бізнесу.
Приватизація — єдиний спосіб уникнути цих ризиків. Про це ми ще 9 років тому писали у нашому дослідженні (яке, на жаль, залишається актуальним).
Глобально, якщо державний банк не несе унікальної суспільної користі — його слід приватизувати. Це стосується не тільки «Сенсу», а й «Привату», «Ощаду», «Укргазбанку», «Укрексіму».
Ці банки є універсальними, тобто пропонують ті самі послуги, що і приватні, проте несуть ризики для грошей платників податків при потребі докапіталізації (зазвичай внаслідок впливу політиків).
Напротивагу цьому, «Укрпошта» у разі створення банку мала би ту саму унікальну користь, хоча б тому, що надавала би послуги там, де приватним гравцям це невигідно.
Після націоналізації «ПриватБанку» у 2016 році держава отримала домінуюче становище на ринку банківських послуг, сконцентрувавши більше половини активів.
На жаль, за 10 років попри різні стратегії та меморандуми приватизація українських банків так і не розпочалася.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27😁8👎5❤3🤡3
Перед переглядом фільму буде обговорення з Глібом Вишлінським, виконавчим директором Центру економічної стратегії та Олесею Михайленко, юристкою у сфері банківського права та фінансів.
Гарна нагода, щоб поговорити про економіку в контексті індустрії моди — як працюють тренди, чому стиль стає бізнесом і що стоїть за великими брендами.
🗓 11 травня о 19:30
📍 «Гегемон»
🎟 Квитки за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9👍9
«Ми не несемо відповідальності за погану погоду», 一 Мушкін з ВДНГ
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Євгеном Мушкіним, генеральним директором ВДНГ (Національний комплекс «Експоцентр України»).
Говоримо про «злети й падіння» «Книжкової країни», повернення «Куражу» на ВДНГ та Urban Park, як хороший приклад спортивного простору.
А також про те, скільки разів минулого року президент Зеленський був на ВДНГ і чи зберігає він увагу до комлексу.
🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Євгеном Мушкіним, генеральним директором ВДНГ (Національний комплекс «Експоцентр України»).
Говоримо про «злети й падіння» «Книжкової країни», повернення «Куражу» на ВДНГ та Urban Park, як хороший приклад спортивного простору.
А також про те, скільки разів минулого року президент Зеленський був на ВДНГ і чи зберігає він увагу до комлексу.
🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤11👍6😁3
Чи є гроші, щоб підвищити зарплати військовим?
Минулого тижня Кабмін схвалив зміни до держбюджету на 2026 рік. Зокрема збільшили бюджет сектору безпеки та оборони:
▪️ 1,37 трлн грн на озброєння та військову техніку
▪️ 174,3 млрд грн на грошове забезпечення військових
▪️ 14,6 млрд грн резерв коштів на оборонні потреби
Частину також можуть спрямувати на зарплати військовим.
Перший транш з «військової» частини кредиту від ЄС становитиме €6 млрд і надійде не пізніше червня. Його спрямують на закупівлю дронів українського виробництва.
👉 Водночас відкритим залишається питання механізму використання цих коштів — наскільки Україна може сама визначати їхнє призначення і що тоді варто фінансувати першочергово?
Детальніше про це ми поговоримо 21 травня о 16:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Минулого тижня Кабмін схвалив зміни до держбюджету на 2026 рік. Зокрема збільшили бюджет сектору безпеки та оборони:
▪️ 1,37 трлн грн на озброєння та військову техніку
▪️ 174,3 млрд грн на грошове забезпечення військових
▪️ 14,6 млрд грн резерв коштів на оборонні потреби
Частину також можуть спрямувати на зарплати військовим.
«Підвищення зарплат військовим можливе, якщо ефективно переспрямувати вивільнені ресурси. Завдяки допомозі партнерів значну частину потреб у закупівлі озброєння покриє ЄС, а отже внутрішні кошти можна буде спрямувати на грошове забезпечення. Йдеться про €90 млрд допомоги на 2026–2027 роки: €60 млрд — оборонна підтримка, ще €30 млрд — бюджетна.
Важливо, що ці кошти зараховуються до доходів бюджету, а не як борг. Саме тому дефіцит бюджету не зростає, а скорочується — з 18,5% до 12,1% ВВП», 一 пояснює Олександра Мироненко, економістка ЦЕС.
Перший транш з «військової» частини кредиту від ЄС становитиме €6 млрд і надійде не пізніше червня. Його спрямують на закупівлю дронів українського виробництва.
Детальніше про це ми поговоримо 21 травня о 16:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍10👏2
Україна — важливий постачальник кормів для Іспанії. У 2021 році Іспанія закупила в Україні 53% свого імпорту соняшникового шроту (це залишок після виробництва олії) і 2,4 млн тонн кукурудзи — це близько 30% усього іспанського імпорту кукурудзи.
▪️ Україна експортує в Іспанію переважно с/г продукцію (зернові, рослинні олії).
▪️ Іспанія в Україну експортує авто, обладнання 一 в тому числі оборонного призначення, хімічні речовини, морепродукти.
▪️ Іспанських інвестицій в Україні небагато — близько $122 млн (менше 1% від усіх інвестицій з ЄС). Водночас в Україні працює понад 550 компаній, пов’язаних з Іспанією, зокрема Inditex, Mango і Glovo.
▪️ Український бізнес теж активніше виходить на іспанський ринок — наприклад, Nova Post та ІТ-компанії.
▪️ ~255 тис. українців перебувають під тимчасовим захистом в Іспанії. Іспанія входить до топ-5 країн ЄС за кількістю прийнятих українців.
Більше про це та про потенціал для співпраці з іспанцями 一 читайте за посиланням.
Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍23❤7🤩2
«Ми не фінансуємось з держбюджету з 2009 року», 一 Євген Мушкін, директор ВДНГ
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з генеральним директором ВДНГ Євгеном Мушкіним про те, як сьогодні працює Експоцентр, на чому заробляє та як трансформувався після радянського минулого.
ВДНГ (Виставку досягнень народного господарства) офіційно відкрили у 1958 році як головний виставковий комплекс УРСР.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році його перейменували на Національний комплекс «Експоцентр України».
Тривалий час територія занепадала й залишалася збитковою, однак із 2015 року команда менеджерів розпочала масштабну трансформацію ВДНГ у сучасний культурно-інноваційний простір.
Відтоді комплекс активно розвивається, а у 2025 році його відвідали понад 5 млн людей.
Одним із ключових напрямків, як заробляє ВДНГ є організація та проведення подій. За минулий рік на території ВДНГ відбулося понад 3 тисячі подій, тобто в середньому більше дев’яти на день. Це забезпечує близько 15% доходу.
Ще один напрямок — заклади громадського харчування. Через популярність цього формату ВДНГ планує будівництво нової фудплази. Цей сегмент приносить приблизно 15–20% доходу.
Вхід на територію ВДНГ є безкоштовним, однак заїзд автомобілів 一 платний. Паркування приносить ще близько 15–20% доходу.
Окрему частину доходу формують активності на території 一 басейн, велопарки, а також співпраця з великими брендами.
▪️ Про економічний ефект від подій на ВДНГ
▪️ Про те, як вдалося вберегти від забудови.
ВДНГ перебуває у підпорядкуванні Державного управління справами, це президентська вертикаль. За словами Мушкіна, саме цей статус протягом останніх 25 років уберіг Експоцентр від забудови та поділу території.
▪️ Про те, як відходять від образу «радянщини»
Послухати подкаст на усіх зручних подкаст-платформах можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з генеральним директором ВДНГ Євгеном Мушкіним про те, як сьогодні працює Експоцентр, на чому заробляє та як трансформувався після радянського минулого.
ВДНГ (Виставку досягнень народного господарства) офіційно відкрили у 1958 році як головний виставковий комплекс УРСР.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році його перейменували на Національний комплекс «Експоцентр України».
Тривалий час територія занепадала й залишалася збитковою, однак із 2015 року команда менеджерів розпочала масштабну трансформацію ВДНГ у сучасний культурно-інноваційний простір.
Відтоді комплекс активно розвивається, а у 2025 році його відвідали понад 5 млн людей.
Одним із ключових напрямків, як заробляє ВДНГ є організація та проведення подій. За минулий рік на території ВДНГ відбулося понад 3 тисячі подій, тобто в середньому більше дев’яти на день. Це забезпечує близько 15% доходу.
Ще один напрямок — заклади громадського харчування. Через популярність цього формату ВДНГ планує будівництво нової фудплази. Цей сегмент приносить приблизно 15–20% доходу.
Вхід на територію ВДНГ є безкоштовним, однак заїзд автомобілів 一 платний. Паркування приносить ще близько 15–20% доходу.
Окрему частину доходу формують активності на території 一 басейн, велопарки, а також співпраця з великими брендами.
▪️ Про економічний ефект від подій на ВДНГ
«Якщо під час події сама подія залучає бюджет умовно 10 млн грн, то для міста, в якому цей простір працює, це х4 — тобто 40 млн грн у середньому отримує міська економіка. Це податки, додаткові робочі місця, витрати на транспорт, туристичні збори, витрати людей, які спеціально приїжджають на подію, і так далі», — додає Мушкін.
▪️ Про те, як вдалося вберегти від забудови.
ВДНГ перебуває у підпорядкуванні Державного управління справами, це президентська вертикаль. За словами Мушкіна, саме цей статус протягом останніх 25 років уберіг Експоцентр від забудови та поділу території.
«Жоден президент України не погодився на те, щоб ВДНГ розпилили і розтягнули на шматки», — каже він.
▪️ Про те, як відходять від образу «радянщини»
«Ми декілька разів на рік під час різних подій питаємо людей: що для вас ВДНГ сьогодні? Це потрібно, щоб розуміти, наскільки нас вже сприймають як новітню Україну, а не як радянщину. Останні дослідження показують, що 87% відвідувачів кажуть, що ВДНГ — це новітня Україна, а 13% досі вважають нас радянщиною. Ось, мабуть, те, як далеко ми вже відійшли», — каже Мушкін.
Послухати подкаст на усіх зручних подкаст-платформах можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24❤9🔥2😢1
«Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!», 一 членкиня податкового комітету Ніна Южаніна
На нещодавнє засідання податкового комітету прийшов Тарас Качка, віцепрем'єр з питань євроінтеграції, щоб пояснити, що потрібно зробити для вступу в ЄС.
Наш економіст Богдан Слуцький відвідав засідання і ділиться своїми враженнями про нього у матеріалі.
Поки євроінтеграція означає гранти і політичну підтримку – консенсус майже повний. Коли вона перетворюється на конкретні зобов'язання – у парламенті швидко згадують про «суверенітет».
Схоже, вступ до ЄС буде набагато довшим, ніж здавалося ще кілька років тому, і це тільки «перші ластівки» відкритого євроскептецизму у Раді. Комітет підтримав законопроєкти про скасування пільги €150 на посилки та про цифрові платформи. Але у Верховній Раді посилки ще взагалі не розглядали. Платформи у Раді ухвалили лише в 1 читанні, а до другого читання депутати подали понад 3500 правок.
Із 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету.
Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи:
1️⃣ Україна має запровадити "фінансовий безвіз" 一 SEPA.
2️⃣ Україна має привести правила прямого і непрямого оподаткування до стандартів Євросоюзу. Найчутливіше питання – спрощена система оподаткування.
3️⃣ Третій стосується корпоративного права і фінансових ринків. Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви. За обсягом це найбільший блок з десятками актів Євросоюзу для імплементації.
SEPA добре показує різницю в наших темпах. Молдова подала заявку на вступ до SEPA в січні 2024 року і стала його учасницею в жовтні 2025 року. Якщо українська заявка в найоптимістичнішому випадку піде у 2026 році, то за молдовським сценарієм фінансовий безвіз у нас буде не раніше 2028 року.
Читати повний матеріал.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
На нещодавнє засідання податкового комітету прийшов Тарас Качка, віцепрем'єр з питань євроінтеграції, щоб пояснити, що потрібно зробити для вступу в ЄС.
Наш економіст Богдан Слуцький відвідав засідання і ділиться своїми враженнями про нього у матеріалі.
Поки євроінтеграція означає гранти і політичну підтримку – консенсус майже повний. Коли вона перетворюється на конкретні зобов'язання – у парламенті швидко згадують про «суверенітет».
Голова комітету Данило Гетманцев заявив, що Україна "має суверенітет", а євроінтеграція нагадує йому дорогу в комунізм: із початком, але без кінця.
Заступниця голови комітету Ольга Василевська-Смаглюк, яка, до речі, опікується законопроєктом про фінансовий безвіз, визнала: "Атмосферу євроскептицизму, яку транслює наш голова, не можна не поділяти".
Народна депутатка з фракції з красномовною назвою "Європейська солідарність" Ніна Южаніна додала: "Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!". Інші депутати, які брали слово, говорили в тому ж руслі.
Схоже, вступ до ЄС буде набагато довшим, ніж здавалося ще кілька років тому, і це тільки «перші ластівки» відкритого євроскептецизму у Раді. Комітет підтримав законопроєкти про скасування пільги €150 на посилки та про цифрові платформи. Але у Верховній Раді посилки ще взагалі не розглядали. Платформи у Раді ухвалили лише в 1 читанні, а до другого читання депутати подали понад 3500 правок.
Із 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету.
Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи:
1️⃣ Україна має запровадити "фінансовий безвіз" 一 SEPA.
2️⃣ Україна має привести правила прямого і непрямого оподаткування до стандартів Євросоюзу. Найчутливіше питання – спрощена система оподаткування.
3️⃣ Третій стосується корпоративного права і фінансових ринків. Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви. За обсягом це найбільший блок з десятками актів Євросоюзу для імплементації.
SEPA добре показує різницю в наших темпах. Молдова подала заявку на вступ до SEPA в січні 2024 року і стала його учасницею в жовтні 2025 року. Якщо українська заявка в найоптимістичнішому випадку піде у 2026 році, то за молдовським сценарієм фінансовий безвіз у нас буде не раніше 2028 року.
«Парламент та уряд мають працювати оперативно та якісно. Якщо вони не готові до такого темпу, українцям треба чесно сказати: швидкого вступу не буде.
Можливо, податковий комітет став першим, хто це визнав», 一 додає економіст Богдан Слуцький.
Читати повний матеріал.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯26❤11👍7😢2🔥1
UPD уточнені причини неактивності програми.
🎓 У 2025 році лише 2 студенти навчалось за кошти пільгового кредиту від держави (при загальній кількості студентів більше 900 тис.)
Причини: переспрямування коштів з пільгових кредитів на забезпечення потреб сектору безпеки та оборони.
У сучасному вигляді програма існує з 2018 року. Вона дає право на кредит на навчання за ставкою 3% річних на 15 років. Нею можуть скористатися всі студенти, які успішно склали іспити. Проте пріоритет мають діти-сироти, учасники бойових дій та інші пільгові категорії населення.
Це може бути дієвим способом залучити додаткові гроші у вищу освіту, тому варто відновити ініціативу, виділити кошти та активніше пропонувати пільгові кредити вступникам, яким це може бути потрібно.
Загалом практика кредитного фінансування освіти в Україні майже відсутня. Це пов’язано як із високими ставками банків, так і з нерозвиненою культурою освітніх кредитів.
Окрім бюджетного фінансування, власних коштів та кредитів, є ще інструмент ваучерів, який дозволяє певним категоріям громадян безкоштовно пройти перепідготовку, підвищити кваліфікацію або здобути нову професію (з переліку 124 спеціальностей) коштом держави.
Більше про це читайте у нашому дослідженні про ефективність фінансування освіти, яке ми готуємо на кінець цього місяця.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Причини: переспрямування коштів з пільгових кредитів на забезпечення потреб сектору безпеки та оборони.
У сучасному вигляді програма існує з 2018 року. Вона дає право на кредит на навчання за ставкою 3% річних на 15 років. Нею можуть скористатися всі студенти, які успішно склали іспити. Проте пріоритет мають діти-сироти, учасники бойових дій та інші пільгові категорії населення.
Це може бути дієвим способом залучити додаткові гроші у вищу освіту, тому варто відновити ініціативу, виділити кошти та активніше пропонувати пільгові кредити вступникам, яким це може бути потрібно.
Загалом практика кредитного фінансування освіти в Україні майже відсутня. Це пов’язано як із високими ставками банків, так і з нерозвиненою культурою освітніх кредитів.
Окрім бюджетного фінансування, власних коштів та кредитів, є ще інструмент ваучерів, який дозволяє певним категоріям громадян безкоштовно пройти перепідготовку, підвищити кваліфікацію або здобути нову професію (з переліку 124 спеціальностей) коштом держави.
Більше про це читайте у нашому дослідженні про ефективність фінансування освіти, яке ми готуємо на кінець цього місяця.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20😁7❤6😭3🤯2🔥1
Як світ повертається до атомної енергетики. Ольга Кошарна
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Ольгою Кошарною, експерткою з ядерної безпеки та атомної енергетики, в минулому учасницею колегії Держатомрегулювання.
Говоримо про те:
▪️ чи було помилкою відключити третій блок ЧАЕС у 2000-му році?
▪️ як «Енергоатом» намагається зберегти свою монополію та не допустити конкурентів.
▪️ що різні країни думають про атомну енергетику і як до неї врешті повертаються.
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Ольгою Кошарною, експерткою з ядерної безпеки та атомної енергетики, в минулому учасницею колегії Держатомрегулювання.
Говоримо про те:
▪️ чи було помилкою відключити третій блок ЧАЕС у 2000-му році?
▪️ як «Енергоатом» намагається зберегти свою монополію та не допустити конкурентів.
▪️ що різні країни думають про атомну енергетику і як до неї врешті повертаються.
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16❤6🤯1
Тримати метро по 8 грн, а потім підіймати вартість у майже 4 рази 👀
Будемо говорити про київський транспорт та ціноутворення у наступному подкасті «Що з економікою?» з «Пасажирами Києва».
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Будемо говорити про київський транспорт та ціноутворення у наступному подкасті «Що з економікою?» з «Пасажирами Києва».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30😡8😁2
Forwarded from Пасажири Києва
⚡️⚡️ Найдорожчий в Європі проїзний на неякісний транспорт: КМДА оприлюднило проєкт нових тарифів на проїзд
КМДА засвітили нові тарифи на проїзд іодразу приховали документ документ знову доступний. Але журналісти kyiv.news встигли ознайомитись з тарифами. І якщо це правда, то реалізувались наші найгірші побоювання щодо спроможності КМДА впровадити зручну для пасажирів тарифну сітку.
🤯 Отже: разовий квиток подорожчає з 8 до 30 грн, місячний проїзний на всі види транспорту без обмеження кількості поїздок коштуватиме 4 875 грн, студентам — 2 437,50 грн.
Місячний проїзний за 4 875 гривень на весь комунальний транспорт є чи не найдорожчим у Європі!
Також з'явиться пересадковий квиток за 60 грн з необмеженою кількістю безкоштовних пересадок між будь-яким видом транспорту впродовж 90 хвилин після першої валідації.
Решту тарифів можна прочитати за посиланням.
❗️ Висновок - замість врахування наших пропозицій КМДА вирішили йти протоптаною доріжкою і просто збільшити всі тарифи у 3,75 рази.
Також очікуємо, що майже одразу піднімуть вартість проїзду і приватні перевізники. Вочевидь це підвищення вартості проїзду саме для них, а не для пасажирів - адже як інакше пояснити у 3,5 разів вищу вартість місячного проїзного, ніж у Варшаві?!
📢 Закликаємо мера Віталія Кличка не підписувати це розпорядження і утворити роботу групу з питань напрацювання тарифів за за участі громадськості та експертів. ГО "Пасажири Києва" готова долучитися до обговорення і напрацювання якісного тарифного меню.
Ваші підлеглі вже показали неспроможність підготувати якісну тарифну сітку, давайте разом це виправимо!
КМДА засвітили нові тарифи на проїзд і
🤯 Отже: разовий квиток подорожчає з 8 до 30 грн, місячний проїзний на всі види транспорту без обмеження кількості поїздок коштуватиме 4 875 грн, студентам — 2 437,50 грн.
Місячний проїзний за 4 875 гривень на весь комунальний транспорт є чи не найдорожчим у Європі!
Також з'явиться пересадковий квиток за 60 грн з необмеженою кількістю безкоштовних пересадок між будь-яким видом транспорту впродовж 90 хвилин після першої валідації.
Решту тарифів можна прочитати за посиланням.
❗️ Висновок - замість врахування наших пропозицій КМДА вирішили йти протоптаною доріжкою і просто збільшити всі тарифи у 3,75 рази.
Також очікуємо, що майже одразу піднімуть вартість проїзду і приватні перевізники. Вочевидь це підвищення вартості проїзду саме для них, а не для пасажирів - адже як інакше пояснити у 3,5 разів вищу вартість місячного проїзного, ніж у Варшаві?!
📢 Закликаємо мера Віталія Кличка не підписувати це розпорядження і утворити роботу групу з питань напрацювання тарифів за за участі громадськості та експертів. ГО "Пасажири Києва" готова долучитися до обговорення і напрацювання якісного тарифного меню.
Ваші підлеглі вже показали неспроможність підготувати якісну тарифну сітку, давайте разом це виправимо!
🔥42🤬26😁9😱7👍2❤1💯1
Сьогодні ЦЕС — 11 років 🎉
Не знаємо чи так співпало, але й нас тут з вами — 11 тисяч. Дякуємо, що ви з нами.
А ми поки підготували 11 цікавих фактів про нас:
▪️ ЦЕС — Телець, тому голова наглядової ради, директор і заступниця директора теж Тельці (все по феншую).
▪️ Одним зі співзасновників ЦЕС був Святослав Вакарчук.
▪️ Зараз у ЦЕС працюють 25 людей (не рахуючи собак).
▪️ Середній вік працівника ЦЕС — приблизно 32 роки.
▪️ У нас є маскот Цессі (так, це — реальний собака).
▪️ Ми випустили вже майже 300 епізодів подкасту «Що з економікою?».
▪️ Нас цитували й згадували медіа з Японії, Саудівської Аравії, Китаю, Бразилії (не враховуючи країн Європи та США).
▪️ Фінською ЦЕС буде — Ukrainalainen taloustutkimuslaitos Centre for Economic Strategy.
▪️ Найпопулярніший рілс з Олесею Михайленко зібрав у нас більше 2 мільйонів переглядів.
▪️ Найпопулярніша сторінка на сайті ЦЕС — Трекер економіки.
▪️ 11 років намагаємось робити так, щоб в уряді ухвалювали менше поганих рішень.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Не знаємо чи так співпало, але й нас тут з вами — 11 тисяч. Дякуємо, що ви з нами.
А ми поки підготували 11 цікавих фактів про нас:
▪️ ЦЕС — Телець, тому голова наглядової ради, директор і заступниця директора теж Тельці (все по феншую).
▪️ Одним зі співзасновників ЦЕС був Святослав Вакарчук.
▪️ Зараз у ЦЕС працюють 25 людей (не рахуючи собак).
▪️ Середній вік працівника ЦЕС — приблизно 32 роки.
▪️ У нас є маскот Цессі (так, це — реальний собака).
▪️ Ми випустили вже майже 300 епізодів подкасту «Що з економікою?».
▪️ Нас цитували й згадували медіа з Японії, Саудівської Аравії, Китаю, Бразилії (не враховуючи країн Європи та США).
▪️ Фінською ЦЕС буде — Ukrainalainen taloustutkimuslaitos Centre for Economic Strategy.
▪️ Найпопулярніший рілс з Олесею Михайленко зібрав у нас більше 2 мільйонів переглядів.
▪️ Найпопулярніша сторінка на сайті ЦЕС — Трекер економіки.
▪️ 11 років намагаємось робити так, щоб в уряді ухвалювали менше поганих рішень.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤39⚡16👍10🔥6
💶 Україна у червні має отримати перший транш з «військової» частини кредиту ЄС 一 €6 млрд
Нагадаємо, що з дворічного фінансування на €90 млрд передбачено, що €60 млрд підуть на оборону, а €30 млрд — на підтримку держбюджету.
Втім, остаточний механізм використання «військової» частини кредиту залишається під питанням. Наскільки Україна може сама визначати їхнє призначення і що тоді варто фінансувати першочергово?
Детальніше про це ми поговоримо уже завтра, 21 травня о 16:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
🔗 Реєструйтесь за посиланням.
Запрошені спікери:
▪️ Дорота Длоухі-Суліга, очільниця відділу Європейського фонду миру, заступниця директора з питань миру, партнерства та кризового управління Європейської служби зовнішніх справ;
▪️ Роксолана Свинчук, директорка міжнародного напрямку Української ради зброярів;
▪️ Роман Сульжик, очільник Інвестиційного комітету Resist.UA, член Наглядової ради ЦЕС;
▪️ Любов Шипович, співзасновниця благодійного фонду Dignitas.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Нагадаємо, що з дворічного фінансування на €90 млрд передбачено, що €60 млрд підуть на оборону, а €30 млрд — на підтримку держбюджету.
Втім, остаточний механізм використання «військової» частини кредиту залишається під питанням. Наскільки Україна може сама визначати їхнє призначення і що тоді варто фінансувати першочергово?
Детальніше про це ми поговоримо уже завтра, 21 травня о 16:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
Запрошені спікери:
▪️ Дорота Длоухі-Суліга, очільниця відділу Європейського фонду миру, заступниця директора з питань миру, партнерства та кризового управління Європейської служби зовнішніх справ;
▪️ Роксолана Свинчук, директорка міжнародного напрямку Української ради зброярів;
▪️ Роман Сульжик, очільник Інвестиційного комітету Resist.UA, член Наглядової ради ЦЕС;
▪️ Любов Шипович, співзасновниця благодійного фонду Dignitas.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤11👍7🙏1
Уряд розраховує на повернення 3,1 млн українців з-за кордону.
Про це йдеться в новій стратегії економіки майбутнього України на 15 років, показники якої опублікувала премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
3,1 млн — це багато чи мало?
У нашому останньому дослідженні про біженців ми оцінили, що:
• за кордоном перебувають близько 5,6 млн українських біженців, із яких 1,7 млн — діти;
• за різними сценаріями повернутися додому можуть від 1,3 до 2,2 млн українців (за середнім — 1,6 млн);
• через часткове неповернення українців економіка може щороку втрачати від 2% до 9,5% ВВП залежно від сценарію та методології оцінки.
Серед охочих повернутися майже 80% готові це зробити лише після остаточного завершення війни з підписанням документа, який дозволить відновити польоти цивільної авіації над Україною.
Але респонденти також відзначали і такі чинники:
▪️ 38% зазначили, що на їх рішення вплине вищий рівень життя в Україні,
▪️ 32% – покращення правовладдя,
▪️ 30% – можливість знайти достойно оплачувану роботу в Україні.
▪️ Для 25% важливими факторами є припинення мобілізації та вільний перетин кордону для чоловіків.
На нашому сайті ми зробили велику інтерактивну сторінку, яка через графіки пояснює головні тренди та настрої українських біженців.
👉 Ознайомитися можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це йдеться в новій стратегії економіки майбутнього України на 15 років, показники якої опублікувала премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
3,1 млн — це багато чи мало?
У нашому останньому дослідженні про біженців ми оцінили, що:
• за кордоном перебувають близько 5,6 млн українських біженців, із яких 1,7 млн — діти;
• за різними сценаріями повернутися додому можуть від 1,3 до 2,2 млн українців (за середнім — 1,6 млн);
• через часткове неповернення українців економіка може щороку втрачати від 2% до 9,5% ВВП залежно від сценарію та методології оцінки.
Серед охочих повернутися майже 80% готові це зробити лише після остаточного завершення війни з підписанням документа, який дозволить відновити польоти цивільної авіації над Україною.
Але респонденти також відзначали і такі чинники:
▪️ 38% зазначили, що на їх рішення вплине вищий рівень життя в Україні,
▪️ 32% – покращення правовладдя,
▪️ 30% – можливість знайти достойно оплачувану роботу в Україні.
▪️ Для 25% важливими факторами є припинення мобілізації та вільний перетин кордону для чоловіків.
На нашому сайті ми зробили велику інтерактивну сторінку, яка через графіки пояснює головні тренди та настрої українських біженців.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁36❤16🤡8🤔6👍5😢2🥴1
🔞 Наступного тижня Рада може нарешті декриміналізувати порно 一 законопроєкт про це зареєстрували ще два роки тому
Нагадаємо, що чергова хвиля обговорень піднялася після затримання топпосадовців Нацполіції, яких підозрюють у “кришуванні” порноофісів.
***
Ми в ЦЕС послідовно підтримуємо декриміналізацію порно 一 звісно, виключно за участі повнолітніх та згодою всіх учасників.
Законодавство щодо порно безнадійно застаріло, поліція витрачає час і кошти платники податків на експертизу нюдсів. Зараз людину можуть засудити навіть якщо вона просто пересилає особисті відео чи фото в месенджерах.
Декриміналізація принесе додаткові кошти у бюджет, а також вивільнить ресурси суддів, прокурорів та поліцейських на важливіші напрямки.
Забороненими мають залишатися:
▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake);
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей;
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми.
Інфографіка: Економічна правда.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
«Є політичне рішення винести і проголосувати законопроєкт про декриміналізацію порно», пише Ярослав Железняк, заступник голови Комітету з питань фінансів та співавтор законопроєкту.
Нагадаємо, що чергова хвиля обговорень піднялася після затримання топпосадовців Нацполіції, яких підозрюють у “кришуванні” порноофісів.
***
Ми в ЦЕС послідовно підтримуємо декриміналізацію порно 一 звісно, виключно за участі повнолітніх та згодою всіх учасників.
Законодавство щодо порно безнадійно застаріло, поліція витрачає час і кошти платники податків на експертизу нюдсів. Зараз людину можуть засудити навіть якщо вона просто пересилає особисті відео чи фото в месенджерах.
Декриміналізація принесе додаткові кошти у бюджет, а також вивільнить ресурси суддів, прокурорів та поліцейських на важливіші напрямки.
Забороненими мають залишатися:
▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake);
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей;
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми.
Інфографіка: Економічна правда.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤44👍35🤬5🙏1🤝1
⬇️ ВВП вперше скоротився з 2023 року на 0,5% р/р
ВВП України у І кварталі 2026 року скоротився на 0,5% рік до року. Падіння економіки зафіксоване вперше з 2023 року, коли стартувало її відновлення після шоку повномасштабного вторгнення.
Основна причина — російські обстріли енергетики та холодна зима. Таким чином, НБУ уже переглянув свій прогноз зростання економіки до 1,3% (з 1,8%) у 2026 році.
Це лише один зі слайдів нашого щомісячного огляду економіки, також там ви знайдете інформацію про те, що відбувається з інфляцією, енергетикою, аграрним та іншими секторами.
👉 Послухати чи подивитися презентацію (а також обговорення спеціальної теми про €60 млрд від ЄС на оборону) можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
ВВП України у І кварталі 2026 року скоротився на 0,5% рік до року. Падіння економіки зафіксоване вперше з 2023 року, коли стартувало її відновлення після шоку повномасштабного вторгнення.
Основна причина — російські обстріли енергетики та холодна зима. Таким чином, НБУ уже переглянув свій прогноз зростання економіки до 1,3% (з 1,8%) у 2026 році.
Це лише один зі слайдів нашого щомісячного огляду економіки, також там ви знайдете інформацію про те, що відбувається з інфляцією, енергетикою, аграрним та іншими секторами.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😭24😢16👍5😁5✍2❤2🤷♂1
Без умов, але й без корупції. Як Україна зможе використати €60 млрд від ЄС на оборону?
Учора ми провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою: «Як ефективно використати €60 млрд від ЄС на оборону?».
З головного:
▪️ Нещодавно Рада ЄС затвердила надання Україні дворічного кредиту €90 млрд, з якого €60 млрд підуть на оборону, а €30 млрд 一 на підтримку держбюджету.
▪️ €60 млрд ділиться на два роки: €28 млрд 一 на 2026 рік і €32 млрд 一 на 2027-й.
▪️ Для €30 млрд бюджетної підтримки важлива умова 一 гроші в обмін на реформи. Для €60 млрд оборонної підтримки умов не прописано. Єдине 一 Україна мусить продовжувати дотримуватися основних європейських принципів верховенства права, і продовжувати боротись з корупцією.
▪️ Попередньо відомо, що Україна має відкрити окремий рахунок в (за даними ЗМІ) німецькому державному банку, з якого будуть проводити усі платежі. Дорота Длоухі-Суліга, заступниця директора управління Європейської служби зовнішніх справ, зазначила, що механізм ще остаточно не визначений: чи надійдуть гроші фізично на рахунок в Україні, питання відкрите. Корупція 一 прямий ризик при таких сумах. Генеральний директорат Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) розробляє стратегію контролю.
▪️ Будь-яке обладнання, зброя, боєприпаси, придбані в межах цього кредиту, не матимуть обмежень на використання. Як це було, наприклад, із Хаймарсами та забороною бити з них по Росії. В документі про надання кредиту прописали – «Україна повинна отримати якісну військову перевагу над Росією». Трьома способами:
1️⃣ масштабуванням українського оборонного виробництва
2️⃣ пришвидшенням постачань для української армії
3️⃣ інтеграцією української оборонки з європейською.
▪️ Безпосередньо кошти з кредиту в €60 млрд можна використовувати лише на оборонні закупівлі, не на зарплати військовим.
▪️ Перші виплати мають надійти наприкінці червня, і підуть на закупівлі дронів українського виробництва, як зазначила Дорота Длоухі-Суліга.
▪️ Пріоритет – українське виробництво, потім ЄС, потім зовнішні ринки (якщо продукт недоступний у потрібний час і в потрібному обсязі). Окрема складність – китайські компоненти. Якщо їхня частка у виробі перевищує 25% вартості кінцевого продукту, потрібне окреме погодження кваліфікованою більшістю держав-членів.
🔗 Подивитися запис події можна за посиланням.
Більше про головне можна також прочитати в матеріалі LB за нашою подією.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Учора ми провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою: «Як ефективно використати €60 млрд від ЄС на оборону?».
З головного:
▪️ Нещодавно Рада ЄС затвердила надання Україні дворічного кредиту €90 млрд, з якого €60 млрд підуть на оборону, а €30 млрд 一 на підтримку держбюджету.
▪️ €60 млрд ділиться на два роки: €28 млрд 一 на 2026 рік і €32 млрд 一 на 2027-й.
▪️ Для €30 млрд бюджетної підтримки важлива умова 一 гроші в обмін на реформи. Для €60 млрд оборонної підтримки умов не прописано. Єдине 一 Україна мусить продовжувати дотримуватися основних європейських принципів верховенства права, і продовжувати боротись з корупцією.
▪️ Попередньо відомо, що Україна має відкрити окремий рахунок в (за даними ЗМІ) німецькому державному банку, з якого будуть проводити усі платежі. Дорота Длоухі-Суліга, заступниця директора управління Європейської служби зовнішніх справ, зазначила, що механізм ще остаточно не визначений: чи надійдуть гроші фізично на рахунок в Україні, питання відкрите. Корупція 一 прямий ризик при таких сумах. Генеральний директорат Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу (DG DEFIS) розробляє стратегію контролю.
▪️ Будь-яке обладнання, зброя, боєприпаси, придбані в межах цього кредиту, не матимуть обмежень на використання. Як це було, наприклад, із Хаймарсами та забороною бити з них по Росії. В документі про надання кредиту прописали – «Україна повинна отримати якісну військову перевагу над Росією». Трьома способами:
1️⃣ масштабуванням українського оборонного виробництва
2️⃣ пришвидшенням постачань для української армії
3️⃣ інтеграцією української оборонки з європейською.
▪️ Безпосередньо кошти з кредиту в €60 млрд можна використовувати лише на оборонні закупівлі, не на зарплати військовим.
«Втім, той фіскальний простір в українському бюджеті, який виникне завдяки отриманню кредиту, дозволить вивільнити з українського бюджету кошти на підвищення зарплати військовим», 一 додав економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
▪️ Перші виплати мають надійти наприкінці червня, і підуть на закупівлі дронів українського виробництва, як зазначила Дорота Длоухі-Суліга.
▪️ Пріоритет – українське виробництво, потім ЄС, потім зовнішні ринки (якщо продукт недоступний у потрібний час і в потрібному обсязі). Окрема складність – китайські компоненти. Якщо їхня частка у виробі перевищує 25% вартості кінцевого продукту, потрібне окреме погодження кваліфікованою більшістю держав-членів.
Більше про головне можна також прочитати в матеріалі LB за нашою подією.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20👍12😁2🙏1