Міжнародний кримінальний суд в Гаазі 17 березня видав ордери на арешт російських президента Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. МКС підозрює обох політиків у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії. Це не перший приклад, коли міжнародне судочинство видає ордер на арешт лідера держави. Раніше спеціально створені ООН судові органи з розслідування конфліктів у Сьєрра-Леоне та Югославії видавали ордери на арешт президентів-злочинців. Пізніше цю практику перейняв Міжнародний кримінальний суд.

1️⃣ Першим лідером, якого судили в Гаазі, став президент Сербії Слободан Мілошевич. Ордер на його арешт видав у 1999 році судовий орган, створений Радою Безпеки ООН, – Міжнародний трибунал з питань колишньої Югославії. На лаву підсудних у Гаазі Мілошевич потрапив у 2001-му. Колишнього главу Сербії звинувачували у низці злочинів проти людства, скоєних під час війни у Югославії (1991–2001 роки). Однак, у 2006-му Слободан Мілошевич помер від серцевого нападу, не дочекавшись вироку суду.

2️⃣ Другим, кого судив міжнародний суд, був президент Ліберії Чарльз Тейлор. Його роль вважають ключовою у розпалюванні Першої громадянської війни у Ліберії (1989–1996 роки), а також у підтримці антиурядових сил під час громадянської війни в Сьєрра-Леоне (1991–2002 роки). Після початку Другої громадянської війни в Ліберії в 1999 році Тейлор втік до сусіднього Кот-Д’Івуара. Там його арештували та передали до судового органу, створеного спільно ООН та Сьєрра-Леоне, – Спеціального суду по Сьєрра-Леоне. У 2012 році Чарльза Тейлора засудили до 50 років ув’язнення. Зараз він відбуває покарання у Великобританії. У 2009 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі продовжив практику видачі ордерів на арешт лідерів держав, яких підозрюють у воєнних злочинах чи злочинах проти людства.

3️⃣ Третім главою держави, якого переслідувало міжнародне судочинство, став президент Судана – Омар аль-Башир. Використовуючи збройні сили та провладні арабські формування «Джанджавід», він здійснював етнічні чистки місцевих племен в регіоні Дарфур. У 2019 році Омара аль-Башира змістили з посади внаслідок військового перевороту. Зараз колишній президент чекає на вирок суданського суду щодо звинувачення в корупції та фінансових махінаціях. Після цього його передадуть у руки міжнародного правосуддя, яке розгляне звинувачення в етнічних чистках.

4️⃣ Четвертим політиком у цьому списку став кенійський політичний лідер Угуру Кеніятта. Він був сином першого президента Кенії Джомо Кеніятти, отримав хорошу освіту в США, став заступником премʼєр-міністра. У 2007 році політична криза в Кенії переросла у масові сутички між прихильниками чинного президента Мваї Кібакі та Раїла Одінга. Під час сутичок загинули, за різними оцінками, від 800 до 1500 людей. Прокурори Міжнародного кримінального суду звинувачували Угуру Кеніятту та ще кількох кенійських політиків у тому, що вони розгорнули насильницьку кампанію після перемоги Кібакі, а їхньої поразки на виборах. Однак, у 2014 році звинувачення були зняті за браком доказів, а Кеніятта став президентом Кенії роком раніше.

5️⃣ П’ятим лідером, на арешт якого в 2011 році МКС виписав ордер, став сумнозвісний лівійський вождь Муаммар Каддафі. Лідера лівійської Джамахірії (унікальна форма правління, яка існувала лише в Лівії) звинувачували у воєнних злочинах і злочинах проти людства під час громадянської війни у Лівії. Однак, на лаву підсудних Каддафі не потрапив – восени 2011 року він намагався втекти з Лівії, але його взяли в полон повстанці і жорстоко стратили.

Продовження нижче⬇️

​​6️⃣ Шостим лідером держави, який побував на лаві підсудних у Гаазі, став президент Кот-д’Івуара Лоран Гбагбо. Колишній дисидент та історик Лоран Гбагбо став президентом у 2000 році. У 2010-му президентські вибори в Кот-д’Івуарі виграв Алассан Уаттара. Однак, Лоран Гбагбо не визнав поразку та проголосив себе президентом. Його підтримали збройні сили країни. На бік Уаттари стала міжнародна спільнота. Сили ООН (зокрема, українські миротворці) та Франції здійснили низку військових операцій, спрямованих на придушення спротиву Гбагбо. У 2011 році його доставили в Гаагу, де у 2016-му розпочалося слухання справи. Колишнього президента Кот-д’Івуару звинувачували у злочинах проти людства під час подій 2010–2011 років у Кот-дʼІвуарі. Та в 2019 році суд виправдав Лорана Гбагбо за всіма статтями обвинувачення. Політик відмовився повертатись на батьківщину, зараз живе у Бельгії.

#WarCrimes
#CrimesAgainstHumanity

​​🇮🇸🇺🇦Альтинг (парламент) Ісландії 23 березня 2023 року визнав Голодомор геноцидом українського народу. За визнання проголосували всі 48 ісландських депутатів, що були присутні на засіданні (всього вищий законодавчий орган Ісландії налічує 63 парламентарів).

У роз'ясненні до резолюції, яку запропонувала депутатка від Партії незалежності Дільяра Міст Ейнарсдоттір, йдеться: «Метою радянської влади було подальше придушення української національної свідомості за допомогою голоду. Тому українців свідомо морили голодом у політичних цілях».

«У листопаді я відвідала меморіал жертв Голодомору в Києві. Це було зворушливе нагадування про жахливий злочин. Сьогодні Альтинг визнав штучний голод 1932–1933 років геноцидом, здійсненим тоталітарним урядом у Москві проти народу України», – прокоментувала у твіттері очільниця Міністерства закордонних справ Ісландії Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гильфадоттір.

У відповідь Президент України Володимир Зеленський подякував Ісландії: «Це чіткий сигнал, що такі злочини не залишаються безкарними і не мають терміну давності».

🔍Більше інформації за посиланням.

​​Близько 80% українців цікавляться історією.

Такі дані оприлюднив КМІС, Київський міжнародний інститут соціології за результатами опитування, яке КМІС провів у січні 2023 року.

Опитування проводилося серед дорослого населення в усіх регіонах, крім тимчасово окупованих територій.

✅ Про інтерес українців до власної історії:

Близько 80% українців визначають свій рівень зацікавленості історією як доволі чи дуже високий.

Понад дві третини (69%) жителів країни почали більше цікавитися історією України за останні 10 років. Стільки ж (69%) відчули зростання інтересу до історії України протягом останнього року.

📲 Найбільш популярним джерелом, з якого черпають знання про історію, є YouTube (53%). Також серед популярних джерел інформації – соціальні мережі (37%), телевізійні передачі (35%) та книги (29%).

☝️ У ставленні до більшості історичних постатей, включених до опитування, у жителів України є консенсус.

Більшість позитивно ставиться до тих українських історичних постатей, які були причетні до становлення української нації та держави, натомість – різко негативно сприймає російських/радянських політичних лідерів і діячів.

Найпозитивніше ставлення в українців до Михайла Грушевського (90%), Богдана Хмельницького (89%) та Ярослава Мудрого (87%). Найгірше – до Йосипа Сталіна (90%), Володимира Леніна (86%) та Катерини ІІ (80%).

✅ Про історичні події:

83% українців відзначили відразу три історичні події як найбільш позитивні: повстання Богдана Хмельницького, розпад СРСР та Революцію гідності.

Водночас найбільш негативними в історії України подіями вважають введення радянських військ до Афганістану (92%), Голокост (91%) та Другу світову війну (87%).
Сучасна російсько-українська війна є негативним явищем в українській історії для 81%.

91% українців вважають Голодомор 1932–1933 років геноцидом. А 64% згодні з твердженням, що Україна була колонією Російської імперії.

🇺🇦 Більшість (60%) дорослих жителів країни сприймають 24 серпня 1991 року як день, коли Україна відновила втрачені незалежність і державність, третина (32%) – що у цей день Україна вперше здобула незалежність. Також 69% вважають, що Україна є спадкоємицею УНР, а не УРСР.

🕯Про Другу світову війну:

На думку переважної більшості (62%), Україна має відзначати День пам'яті та примирення 8 травня. Відзначення 9 травня Дня перемоги над нацизмом підтримують 22%. Також 62% українців вважають, що необхідно вшановувати всіх, хто загинув чи постраждав у Другій світовій війні. Абсолютна більшість (85%) вважає Радянський Союз відповідальним та співпричетним до розв'язання Другої світової війни.

Водночас 69% українців вважають, що ОУН-УПА вели боротьбу з усіма, хто посягав на незалежність України. В цілому позитивно до діяльності ОУН-УПА ставиться 68%.

83% українців ставляться позитивно до Степана Бандери та 67% – до Романа Шухевича. Водночас до Миколи Ватутіна позитивно ставиться 21%, негативно – 37%, решта не визначилася або не знає про таку постать.

✅ Про історичну пам’ять:

Абсолютна більшість (85%) жителів України вважають державну політику у сфері історичної пам'яті потрібною. Протилежну думку мають 9%.

Перейменування об'єктів, названих на честь радянських або російських діячів, українці сприймають по-різному, хоча у переважній більшості – позитивно.

До перейменування об'єктів, названих на честь радянських діячів, позитивно ставляться 66%, негативно – 31%.

Перейменування об'єктів, названих на честь російських діячів, позитивно сприймають 54%, негативно – 42%.

Нинішня російсько-українська війна мала суттєвий вплив на уявлення людей про власне минуле: понад дві третини (68%) вказали, що війна змінила їхнє ставлення до історії України.

​​Національні збори Франції визнали Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. За визнання проголосували 168 депутатів, проти – двоє. 🇫🇷🇺🇦

«Ця резолюція проголошує визнання французькою владою голоду українського населення геноцидом та засуджує вчинені діяння, що характеризуються винищенням та масовими порушеннями прав і свобод людини», – йдеться у документі.

Пояснювальна записка до резолюції французького парламенту акцентує, що Голодомор став методом терору та масового знищення українців з метою насадження радянської політики колективізації, а також на штучному характері масового голоду.

«”Житниця” стала “кривавою землею”. Цей злочин досягнув свого піку у перші місяці 1933 року: щодня від голоду гинули тисячі українських селян. Впроваджений штучний голод тоді отримав назву Голодомор – “знищення голодом”», – йдеться у резолюції.

Також депутати закликали уряд Франції вшановувати жертв Голодомору та висловити солідарність з українським народом, який став жертвою цього злочину. А також – розширювати дипломатичну ініціативу, спрямовану на міжнародне визнання Голодомору геноцидом.

Ініціаторка подання резолюції – депутатка від пропрезидентської фракції «Відродження» Анн Жаннет наголосила, що цією резолюцією Франція вкотре висловлює підтримку Україні та прагненню українців до свободи, а також підтверджує непорушність переваги права над силою.

У відповідь Президент України Володимир Зеленський подякував Франції: «Визнання парламентом Франції Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу важливе та знакове. Вдячні за сильний внесок Франції у викриття злочинів тоталітарної Росії – минулих і сьогоднішніх. У встановлення правди й справедливості, а отже, й відповідальності. Дякуємо, Франціє!».

​​#FightForUkraine

Андрій Щербанівський був знаним легкоатлетом в Україні та за її межами.

Він завжди хотів зробити більше: подолати ще одну дистанцію, підкорити ще одну вершину, максимально популяризувати здоровий спосіб життя на широку аудиторію. Крім своєї участі у спортивних подіях, марафонських забігах, чемпіонатах, Щербанівський сам організовував марафони, фестивалі, змагання. Робив декілька справ одночасно – і всі доводив до успішного фіналу.

У 2016-му Андрія мобілізували до Збройних сил України. Упродовж року він брав участь в обороні країни на Сході. З початку повномасштабного вторгнення РФ старший сержант Щербанівський знову став до лав ЗСУ.

22 березня цього року на Харківщині отримав смертельне поранення: «Сьогодні після бойового завдання мав вийти на зв'язок мій любий Андрій Щербанівський, а вийшов його командир зі звісткою що був обстріл, і Андрій отримав поранення несумісні з життям», – написала мати трьох спільних дітей, дружина Олена.

Андрій Щербанівський закінчив радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту. Захопився легкою атлетикою на другому курсі навчання. Брав участь у марафонах. Особистий рекорд Андрія: за дві з половиною години подолав 42 км. На цьому не зупинився: пробував себе в ультрамарафонській дистанції довжиною 100 км, брав участь у добовому пробігові, практикував гірський біг.

Як спортсмен, а згодом – організатор брав участь у чемпіонатах Європи та світу.

У 2005 році Андрій Щербанівський разом з однодумцями заснував перший в Україні професійний марафонський клуб «Тарас Бульба». Клуб організовував у Києві та по Україні якісні бігові заходи, які об’єднували любителів бігу з усієї країни. Андрій був причетний до організації марафону «Київська Русь» та «Слов’янського марафону», пробігів «Золоті Ворота» і «Хрещата миля».

З 2008-го Андрій з дружиною Оленою долучилися до команди організаторів культового тріатлону «Слов’янська хвиля» у Переяслав-Хмельницькому.

У 2013 році Андрій Щербанівський став співзасновником громадської організації «Асоціація скайранінгу України». Одночасно долучився до команди «Run Ukraine», в якій організовував у Києві марафонські та напівмарафонські забіги. Паралельно допомагав клубу «Triatman» проводити змагання з дуатлону та тріатлону. А в сезоні 2018–2019 років допомагав в організації забігів з перешкодами «Legion Run».

«Андрій любив подорожувати. Особливо в гори. Кожен рік у будь-яку пору ходив у Карпати. Вони були для нього рідними. Він знав про них все. Складав туристичні маршрути для колег і потихеньку привчав їх любити гори. У 2012 році підкорив гордий Ельбрус», – згадує дружина Олена Щербанівська.

У Андрія залишилась дружина і троє дітей. Поховали воїна 29 березня на Лісовому кладовищі в Києві.
🖤🇺🇦

​​31 березня виповниться 150 років ідеологу української незалежності Миколі Міхновському.

Український інститут національної пам'яті підготував інформаційні матеріали про цю багатогранну та віддану ідеї української незалежності постать.

З них ви можете дізнатися:
✅10 ключових фактів про Міхновського
✅ місця, повʼязані з ним, та місця його памʼяті в Україні

☝️До памʼятної дати 30 березня відбудеться публічна лекція до 150-річчя Миколи Міхновського від дослідника Юрія Юзича.

📌Початок о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві. Лекцію можна відвідати або слухати онлайн на сторінках Національного музею Революції Гідності та Українського інституту національної пам'яті.

🔈Центральний державний історичний архів України з партнерами презентував онлайн-виставку архівних документів та матеріалів про Миколу Міхновського. Зібрання доступне для перегляду на сайті архіву.

До нього увійшли архівні документи і матеріали з фондів Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державної наукової архівної бібліотеки, Державного архіву Полтавської області.

#Микола_Міхновський #Міхновський