29 січня - річниця бою під Крутами 1918 року. Тоді близько 500 українських воїнів зупинили на певний час трьохтисячну більшовицьку армію Муравйова, що дало змогу підписати Брестський мир представника УНР з країнами Четвертного Союзу. Детальніше про цей бій розповідаємо у каруселі.👆
❤19💔5🔥4👎1
У бою під Крутами 29 січня 1918 року з боку Української Народної Республіки брали участь кілька військових формувань - курсанти 1-ї української юнкерської школи імені Богдана Хмельницького, студенти Студентського куреня, козаки місцевого Вільного козацтва та інші менш чисельні підрозділи.
Вся слава про бій під Крутами дісталася Студентському куреню - як і думка, що всі вони полягли в тому бою. Насправді багато крутян зробили військову і не тільки кар'єру. Долі деяких врешті склались суперечливо. Багато хто дожив до поважного віку. Про найяскравіші приклади розповідаємо в каруселі. ⬆️
Вся слава про бій під Крутами дісталася Студентському куреню - як і думка, що всі вони полягли в тому бою. Насправді багато крутян зробили військову і не тільки кар'єру. Долі деяких врешті склались суперечливо. Багато хто дожив до поважного віку. Про найяскравіші приклади розповідаємо в каруселі. ⬆️
❤20💔5
#FightForUkraine
Валентина Макаренко народилася в місті Кропивницький Кіровоградської області. У 2015 році разом із родиною переїхала до Києва. З самого дитинства вона захоплювалася музикою й хотіла пов’язати з нею своє життя. Займатися вокалом Валентина почала ще з 5 років, а вже в дорослому віці вона стала студенткою Київського національного університету культури і мистецтв, де здобула освіту за фахом естрадного вокалу.
Пізніше молода вокалістка також вступила до Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва. Паралельно вона працювала майстринею в салоні краси й навіть хотіла розробити власну методику розвитку через музику для дітей з особливими освітніми потребами.
Проте всі її життєві плани були призупинені з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Коли батько Валентини, Віталій Філіпов, пішов на фронт добровольцем під позивним «Патон», вона стала активною волонтеркою – допомагала йому та його побратимам із забезпеченням усім необхідним.
Отримавши восени 2022 року звістку про загибель батька поблизу Балаклії на Харківщині, Валентина вирішила продовжити його справу та долучитися до Сил оборони України. Вона створила благодійний фонд «Патон», пройшла курси тактичної військової медицини й влітку 2023 року приєдналася до 4-ї окремої танкової бригади кулеметницею.
9 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині Валентина Макаренко загинула від прямого влучання протитанкової керованої ракети в машину, якою вона з побратимами поверталася з позицій.
Захисницю було поховано на Лісовому кладовищі в Києві неподалік від її батька. Валентині назавжди 23 роки.
Валентина Макаренко народилася в місті Кропивницький Кіровоградської області. У 2015 році разом із родиною переїхала до Києва. З самого дитинства вона захоплювалася музикою й хотіла пов’язати з нею своє життя. Займатися вокалом Валентина почала ще з 5 років, а вже в дорослому віці вона стала студенткою Київського національного університету культури і мистецтв, де здобула освіту за фахом естрадного вокалу.
Пізніше молода вокалістка також вступила до Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва. Паралельно вона працювала майстринею в салоні краси й навіть хотіла розробити власну методику розвитку через музику для дітей з особливими освітніми потребами.
Проте всі її життєві плани були призупинені з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Коли батько Валентини, Віталій Філіпов, пішов на фронт добровольцем під позивним «Патон», вона стала активною волонтеркою – допомагала йому та його побратимам із забезпеченням усім необхідним.
Отримавши восени 2022 року звістку про загибель батька поблизу Балаклії на Харківщині, Валентина вирішила продовжити його справу та долучитися до Сил оборони України. Вона створила благодійний фонд «Патон», пройшла курси тактичної військової медицини й влітку 2023 року приєдналася до 4-ї окремої танкової бригади кулеметницею.
9 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині Валентина Макаренко загинула від прямого влучання протитанкової керованої ракети в машину, якою вона з побратимами поверталася з позицій.
Захисницю було поховано на Лісовому кладовищі в Києві неподалік від її батька. Валентині назавжди 23 роки.
💔25❤3👍1
#FightForUkraine
Євген Шумілов народився 12 січня 1992 року в Києві. Свій творчий шлях він почав у ранньому віці з занять танцями, проте згодом потрапив до акторського гуртка, який і визначив його подальшу кар’єру. Після закінчення школи Євген вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана. Карпенка-Карого, де здобув акторську освіту.
З отриманням диплома він розпочав повноцінну кар’єру актора. Протягом 8 років Євген Шумілов виконував різні ролі в приватних альтернативних театрах та знімався у серіалах і телепроєктах як: «Реальна містика», «Агенти справедливості», «Речовий доказ», «Відділ 44», «Сидорéнки-Сидóренки» й «Швидка».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році він тричі намагався потрапити на фронт. У цей час Євген працював на пошті, де відзначився участю в відомій рекламній компанії. Проте в серпні 2022 року він нарешті зміг долучитися до Сил оборони України.
Спочатку Євген Шумілов став зв’язківцем, проте невдовзі змінив спеціалізацію на бойового медика. Згодом він став ротним медиком 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 3-ї ОШБр у званні сержанта. Євген брав участь у чисельних боях в Авдіївці, Семенівці, Бахмуті, Андріївці, Кліщіївці на Донеччині, а також на території Харківщини й Луганщини.
За проявлену хоробрість та порятунок життів своїх побратимів у найскладніших умовах Євгена Шумілова було нагороджено почесними нагрудними знаками «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест».
Він загинув 30 квітня 2024 року поблизу села Нововодяне Луганської області, закривши собою пораненого побратима під час ворожого штурму. Євгену назавжди 32 роки.
Євген Шумілов народився 12 січня 1992 року в Києві. Свій творчий шлях він почав у ранньому віці з занять танцями, проте згодом потрапив до акторського гуртка, який і визначив його подальшу кар’єру. Після закінчення школи Євген вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана. Карпенка-Карого, де здобув акторську освіту.
З отриманням диплома він розпочав повноцінну кар’єру актора. Протягом 8 років Євген Шумілов виконував різні ролі в приватних альтернативних театрах та знімався у серіалах і телепроєктах як: «Реальна містика», «Агенти справедливості», «Речовий доказ», «Відділ 44», «Сидорéнки-Сидóренки» й «Швидка».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році він тричі намагався потрапити на фронт. У цей час Євген працював на пошті, де відзначився участю в відомій рекламній компанії. Проте в серпні 2022 року він нарешті зміг долучитися до Сил оборони України.
Спочатку Євген Шумілов став зв’язківцем, проте невдовзі змінив спеціалізацію на бойового медика. Згодом він став ротним медиком 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 3-ї ОШБр у званні сержанта. Євген брав участь у чисельних боях в Авдіївці, Семенівці, Бахмуті, Андріївці, Кліщіївці на Донеччині, а також на території Харківщини й Луганщини.
За проявлену хоробрість та порятунок життів своїх побратимів у найскладніших умовах Євгена Шумілова було нагороджено почесними нагрудними знаками «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест».
Він загинув 30 квітня 2024 року поблизу села Нововодяне Луганської області, закривши собою пораненого побратима під час ворожого штурму. Євгену назавжди 32 роки.
😢20💔7