Верховна Рада готує важливе рішення для людей, які втратили житло через війну.

Народні депутати працюють над законопроєктом, який дозволить внутрішньо переміщеним особам не сплачувати судовий збір у справах, пов’язаних із відновленням прав на нерухомість, знищену або пошкоджену внаслідок збройної агресії РФ.

Йдеться про конкретні речі:
якщо людині потрібно через суд визнати право власності, відновити документи або встановити юридичні факти, без яких неможливо отримати компенсацію — платити за це більше не доведеться.

І це не абстрактна проблема.

За даними ДСА:
— 2023 рік: 247 таких справ
— 2024 рік: 847
— 2025 рік: вже 1 902

Тобто кількість людей, які змушені йти до суду, стрімко зростає.

При цьому судовий збір:
в середньому — 1 735 грн,
але в окремих регіонах — до 6 400 грн.

Для людини, яка втратила дім, це — додатковий бар’єр, який часто стає вирішальним.

Законопроєкт пропонує:
— звільнити від судового збору позивачів у справах про право власності
— поширити це і на інші речові права
— застосувати ці норми також до позовів проти РФ щодо відшкодування шкоди

Це логічний крок.

Бо сьогодні без рішення суду людина часто не може навіть почати процес компенсації. А значить — платить за можливість довести очевидне: що її житло було і що воно знищене.

Податкові зміни в Україні: військовий збір, платформи і вимоги МВФ | Ольга Василевська-Смаглюк

Дивитися відео: https://youtu.be/iUQoD4m5sPw

Телеканал Рада

Все! Розходимось.
Національні публічні діячі, які жалілись на необґрунтоване застосування дерискінгу в банках, добились чергового розʼяснення від регулятора. Тепер, якщо приносите мільйони доларів в кеші, а походження пояснюєте наявністю зазначених коштів в декларації, банк прийме їх без розмов😆
Жарт!
Нацбанк дійсно під тиском того, що нардепи зараз наголосують знову собі трьохрічний статус РЕР замість довічного, вчергове випустив суворе розʼяснення. Там багато корисного, але основне ось:
«Банк може не вживати заходів з установлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, пов’язаних із фінансовими операціями PEP, у разі одночасного
виконання таких умов:
1) рівень ризику ділових відносин із клієнтом / разової фінансової операції на значну суму є низький;
2) у банку немає підозри щодо відмивання коштів / фінансування
тероризму;
3) рахунки, що відкриті в банку, використовуються PEP переважно для отримання та використання заробітної плати, соціальних виплат; або обсяг
фінансових операцій за всіма рахунками PEP, відкритими в банку, не перевищує
400 тисяч гривень (еквівалент) за місяць.
Нагадаю, в законопроєкті про SEPA пропоную підвищити допорогові операції до 550 тис грн. Можна буде носити до півмільйона на місяць💪😆

Телеграм канали розповсюджують інформацію, що Національний банк України дозволив не проводити фінансовий моніторинг щодо національних публічних діячів. Тобто, ніби-то, народні депутати та інші чиновники тепер не підлягатимуть фінансовому моніторингу, на відміну від звичайних громадян.
ЦЕ ФЕЙК. Ця інформація повністю не відповідає дійсності. Нацбанк лише надав ЧЕРГОВЕ розʼяснення піднаглядним фінустановам, як правильно проводити фін моніторинг щодо РЕР, і як їх обслуговувати.
Загалом, оці інтриги про скасування пожиттєвого статусу РЕР сильно шкодять іміджу держави і суттєво впливають на системну боротьбу з відмиванням коштів.
До речі, мені цікаво, чому всі так вчепились в Нацбанк. Він лише один з плеяди субʼєктів державного фінансового моніторингу. У нас ще є інші ЦОВВ. Чому ніхто не скаржиться на відмову в обслуговуванні у нотаріусів, рієлторів, торговців предметами мистецтва, організаторів азартних ігор? Може тому, що там немає ніякого фінмону взагалі?

Найефективніші санкції ever!
Санкційна російська криптобіржа Grinex “призупинила роботу” після того, як у неї зник 1 млрд рублів (~$13 млн) внаслідок кібератаки.

Нагадаю, за даними США, через Grinex працювали схеми обходу санкцій, зокрема через рублевий стейблкоїн A7A5.

Тож “удар по фінансовому суверенітету росії”, про який заявляє біржа, виглядає доволі символічно — особливо коли цей “суверенітет” тримається на таких платформах.

Даєш в управління роботодавця свій ФОП? Готуйся до підозр у відмиванні коштів.

Історія з ексспівробітницею Fizi дуже показова. Людина працювала дизайнеркою, відкрила ФОП, віддала доступи “бо так зручніше для компанії”, а після звільнення залишилась сам на сам із заблокованими рахунками, претензіями банку і підозрами у відмиванні коштів.

Найнеприємніше в цій історії навіть не сам факт блокування. А те, що таких ситуацій насправді значно більше, ніж здається. Просто про них рідко говорять вголос.

Бо у нас досі багато хто сприймає такі речі як щось майже буденне: відкрити ФОП «під роботу», передати бухгалтерії доступи, не вникати в рух коштів, не ставити зайвих запитань. Мовляв, компанія розбереться. А потім раптом виявляється, що через твій рахунок йшли операції, про які ти навіть не здогадувався, банк просить документи, пояснення, підтвердження походження коштів, а відповісти нічим.

І тут починається найцікавіше. Бо схеми ухилення від податків дуже часто йдуть поруч із речами, які для банку вже виглядають як класичний ризик відмивання. Поки все тихо, це називають «оптимізацією». А коли приходить фінмон банку або податкова, раптом з’ясовується, що це вже зовсім не про «зручність ведення бізнесу».

І, як завжди, першими страждають не ті, хто ці схеми організовує і на них заробляє. А ті, хто «просто погодився» дати свій ФОП.

Тут правда дуже проста і дуже жорстка: якщо ФОП оформлений на тебе, то і відповідальність твоя. Перед банком, перед податковою, а в окремих випадках і перед правоохоронцями.

Тому головний висновок банальний, але важливий: не передавайте нікому свої рахунки, ключі, паролі, доступи до банкінгу і електронного кабінету. Навіть якщо це роботодавець, якому ви довіряєте. Особливо якщо це роботодавець, якому ви довіряєте.

Бо віддати свій ФОП в управління набагато легше, ніж потім відмити власне ім’я.

Обхід санкцій коштував москалям 130 млрд доларів📉 Врешті, до 2030 року втрати можуть зрости ще мінімум на 136 млрд доларів.

Окремо прогнозують, що до 2030 року зовнішня торгівля РФ може просісти ще на 175 млрд доларів, зокрема через:

▪️санкції і вторинні обмеження
▪️відмову ЄС торгувати з Росією
▪️глобальні економічні ризики

Найбільше вже просів експорт: залізна руда (-40%) , деревина (-50%), хімія (-35%), метали (-20%).

Важливий момент: навіть ці цифри можуть бути заниженими. Реальні втрати — ще більші, бо сюди не входять падіння доходів бюджету, здорожчання товарів і загальні проблеми економіки.

Щодо терористичного акту із захопленням заручників. На місці працював КОРД і МВС, комунікував з пресою міністр внутрішніх справ. А що тоді робив антитерористичний центр СБУ? Це ж їх робота.

За даними аудиту Рахункової палати, із майже 7 тисяч пошкоджених або зруйнованих об’єктів у пілотних населених пунктах відновлювали лише 595. Це всього 8,5% від потреби

У Бородянці — тисячі зруйнованих будівель і лише десятки в роботі.
У Мощуні — взагалі нуль відновлених об’єктів у межах цього проєкту

Ще одна цифра, яка говорить сама за себе: понад 4,5 млрд грн бюджетних коштів просто повернули назад, бо їх не встигли використати.

Щодо оподаткування ФОПів. МВФ не скасував цю вимогу, а лише відклав її. От побачите.

26 тисяч км доріг зруйновано або пошкоджено війною. Це $28,3 млрд збитків. Про це йдеться в звіті Рахункової палати.

А тепер — що відбувається з мостами:
— 38% мостів — у непридатному або обмежено придатному стані
— кількість аварійних мостів зросла у 2,5 рази (181 → 445)

Війна тільки добиває систему:
— 198 мостів зруйновано або пошкоджено
— потреба на відновлення: ≈73,9 млрд грн.

Що зроблено:
— профінансовано відновлення 60 мостів;
— загальне фінансування: 16,8 млрд грн;
— лише 63,3% (38 мостів) завершені повністю.

90% фінансування сконцентровано в 3 областях (Чернігівська, Харківська, Київська).

А тепер головне:
— немає цілісної програми відновлення після 2023 року;
— критерії відбору мостів — розмиті і часто застосовуються вибірково;
— дані розкидані по різних системах і не інтегровані;
— частина об’єктів фінансується, але не вводиться в експлуатацію.

Агентство відновлення, агов! Ви там як, чим займаєтесь?

Чергове засідання Міжкомітетської робочої групи з питань проблемної заборгованості цього разу присвятили ветеранам і військовослужбовцям. Дякую колегам за участь і конструктив: Сергію Демченку, Ігорю Фрісу та Соломії Бобровській. Розмова була предметною — і головне, ми вже не просто фіксуємо проблеми, а переходимо до конкретних законодавчих рішень.

Фокус — захист виплат військових, справедливе врегулювання боргів і нормальна, зрозуміла цифровізація процедур.

Перше — захист грошового забезпечення. Ситуації, коли військові через арешти рахунків залишаються без коштів навіть на лікування, неприпустимі. Напрацьовуємо модель спеціальних рахунків із захищеним статусом: виплати від військових частин мають бути технічно недоступні для повного арешту протягом усього періоду служби. Альтернатива — блокування лише сум понад місячне грошове забезпечення. В обох варіантах зберігаємо важливий баланс: ці норми не поширюються на випадки заборгованості зі сплати аліментів.

Друге — прощення боргів для особливих категорій. Готуємо зміни, які дозволять банкам списувати до 100% заборгованості для сімей загиблих, полонених, зниклих безвісти та військових з інвалідністю, отриманою під час виконання бойових завдань. Паралельно вирішуємо податковий аспект: прощений борг не має перетворюватися на нове податкове зобов’язання ні для захисника, ні для банку.

Третє — цифровізація. Сьогодні ринок живе в умовах невизначеності: замість чітких правил — роз’яснення «по статтях на сайті». Це треба змінювати. Готуємо звернення до Міноборони щодо затвердження вичерпного переліку документів. Очікуємо запуск цифрового витягу в «Дії» вже в липні 2026 року — з можливістю підтвердження статусу через QR-код. Наше завдання — щоб цей інструмент реально замінив паперові довідки і працював для банків та інших установ без додаткових бар’єрів.

Четверте — дисципліна кредиторів. Аналіз відповідей банків і МФО показав речі, які складно назвати прийнятними: відмови у кредитуванні через належність до ЗСУ, а також кейси, де борг у кілька тисяч гривень розростався до непропорційних сум і закінчувався блокуванням рахунків, з яких людина мала оплачувати лікування. Такі практики мають отримати чітку правову оцінку і обмеження.

Вже наступного тижня будемо працювати з конкретними таблицями правок до законів про споживче кредитування та виконавче провадження. Завдання просте: зробити захист прав військових автоматичним, зрозумілим і таким, що не залежить від «ручних» рішень.