Журналісти запитують мене, чим атмосфера у владі відрізняється за Буданова в порівнянні з епохою Єрмака. Так от, як на мене, від повного знецінення один одного всі тепер впадають в інші крайнощі — один одному постійно і безперервно дякують🤭

Незважаючи на те, що в законопроекті про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору (SEPA) прибрали доступ правоохоронців до реєстрів рахунків, а в законопроєкті про оподаткування посилок вставили норму про заборону штрафувати фінустанови за некоректне обслуговування національних публічних діячів, голосів за них в залі однаково немає.

Трошки перегнула зі штрафами регулятора по фінансовому моніторингу банків.
Виправляюсь.
Середній штраф точно не може становити 200 млн грн — це значно вище за реальні рамки санкцій. Максимальний штраф, який взагалі передбачений і застосовувався, — 135 млн грн за неналежну систему фінансового моніторингу, і такі кейси були лише двічі. Що стосується порушень у частині РЕР, то тут максимальний можливий штраф — до 10 млн грн, але на практиці навіть цього рівня не досягають: найбільший застосований штраф становив близько 1 млн грн, і показово, що він був за ситуацію, коли банк, по суті, «перестарався» з підходами — тобто відмовив РЕРу в обслуговуванні.

Законопроект про оподаткування через цифрові платформи 15111-д — за 234 голоси

Що там по крипті в Європі?

ЄЦБ опублікував дослідження про те, хто і як використовує криптоактиви в єврозоні.

Попри зростання кількості власників, крипта майже не використовується як платіжний інструмент. За даними опитування понад 39 тисяч людей у 17 країнах, для щоденних платежів її використовує менше ніж 1,5% населення

Фактично ринок крипти складається з двох різних груп. Перша — це інвестори: молодші, фінансово активні, які поєднують інтерес до цифрових інструментів зі звичкою тримати готівку. Друга — значно менша — це ті, хто намагається використовувати крипту для платежів. Але і вони шукають у ній не швидкість чи інновації, а властивості готівки: простоту та приватність

Ще один важливий висновок — поведінка під час криз. У звичайні періоди крипта і готівка можуть співіснувати в портфелі. Але в умовах невизначеності люди переходять у кеш. Зростання запасів готівки знижує ймовірність володіння криптою приблизно на 10 відсоткових пунктів

Для регуляторів це означає дві різні політики. Для більшості користувачів крипта — це інвестиційний актив, і тут ключове — захист інвестора. Для вузької групи платників важливі інші речі — приватність і простота, які сьогодні забезпечує саме готівка.

І головне: поки що криптоактиви не виконують ключових функцій грошей — ані як засіб платежу, ані як стабільне збереження вартості.

Для того, щоб Україна закрила переговори з Євросоюзом, парламент має виконати ще 135 бенчмарків.

Це десь тисяча нових законів, які треба написати та прийняти у Верховній Раді. Чи звучить це реалістично до кінця 2027 року?
Як на мене, не дуже. Особливо в розрізі правоохоронної системи.

Наприклад, ЄС наполягає на закритті доступу Офісу генпрокурора до всіх кримінальних проваджень, заборону на призначення та переведення прокурорів без конкурсу, розширення юрисдикції НАБУ на всі державні посади з високим ризиком, надання САП для порушення кримінальних проваджень проти членів парламенту без схвалення Генпрокурора. Вже бачу, як депутати штовхаються, щоб натиснути кнопку «за»😏

Також вимагається заборонити закривати кримінальні провадження у звʼязку з завершенням строків досудового розслідування. В списку також комплексна реформа ДБР за участю міжнародників (та ми ж його тільки створили, а вже реформувати треба)).

Я вже мовчу про повну імплементацію двох останніх директив та двох регламентів з боротьби з відмиванням коштів та вступ до Єдиного європейського платіжного простору. Остання позиція мала бути ухвалена в парламенті цього тижня, але знову щось пішло не так.

Є ще цілий ряд вимог з переробки відходів, очищенню води, контролю викидів, що потребує мільярдних інвестицій бізнесу, а не просто голосування у ВРУ та підпису Президента.
Тут треба або турбо-режим знову включати, або визначатися зі строками вступу в ЄС.

На пів міри не прокатить.🥱

У березні Нацбанк застосував заходи впливу до 1 банку і 5 небанківських фінансових установ за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства.

Що показово:

— навіть великі банки “ловлять” штрафи не за щось екзотичне, а за базові речі — невиконання рішень про зупинку операцій та неправильні дії з рахунками клієнтів під фінмоніторингом
— небанківський сектор продовжує “горіти” на валютці — відмови клієнтам у валютообміні там, де закон прямо це забороняє
— суми штрафів різні, але сигнал один: регулятор дивиться не на розмір, а на суть порушення

Наприклад, один з банків отримав штраф за те, що не виконав рішення про зупинення фінансових операцій, а фінкомпанія — за порушення правил валютно-обмінних операцій.

Уряд планує секвестр бюджету.
Листа з проханням переглянути та скоротити видатки по всім відомствам було надіслано Мінфіном сьогодні❗️

В листі мова про те, що в держбюджеті України на 2026 рік дефіцит складає 1,9 трильйонів (18,5% ВВП). Частково він перекривається фінансуванням зовнішніх партнерів. Але «станом на зараз ЄС намагається досягти згоди між усіма країнами-членами, щоб розблокувати критично важливу фінпідтримку для України», йдеться в листі.

Оскільки терміни надання фінансування від ЄС досі невизначені, а дефіцит в бюджеті гігантський — треба шукати рішення «на вчора».

Як рости, коли навколо постійний тиск і невизначеність?

На Business Wisdom Summit поговоримо про те, як бізнеси проходять через ризики, втрати і при цьому не зупиняються.

Як адаптуватися до нових умов, чи працюють механізми компенсацій і страхування та як не втратити доступ до фінансування, коли ризики тільки зростають?
У всьому будемо розбиратись разом на Business Wisdom Summit 2026.

📍 15 квітня, Київ
👉 Приєднуйтесь: https://bit.ly/47BlX0Q

Фінансове шахрайство у 2026 році — вже не «окремі кейси», а системний ризик.

За даними звіту OECD — Consumer Finance Risk Monitor 2026, найбільш поширені схеми, з якими стикаються споживачі сьогодні:

• phishing — листи, що імітують банки та сервіси
• vishing — дзвінки від «служб безпеки»
• smishing — SMS із фейковими посиланнями
• шахраї під виглядом фінансових установ
• фейкові платіжні та страхові схеми
• шахрайство з дебетовими та кредитними картками

Ключове — це вже не примітивні атаки.
Завдяки генеративному ШІ шахрайство стало реалістичним, персоналізованим і переконливим.

Що показує статистика:
• у 70% юрисдикцій зросла кількість скарг від споживачів у 2024–2025 роках
• 85% країн вважають фінансове шахрайство топ-ризиком
• 63% відзначають високий рівень закредитованості як додаткову загрозу
• 78% бачать ризики у криптоактивах і цифрових фінансах

І головне:
шахрайство — вже №1 ризик для фінансових споживачів, і він лише зростає у 2026 році.

Висновок простий, але неприємний:
фінансова грамотність більше не «опція», а елемент фінансової безпеки.

А для держави і регуляторів це сигнал: без системної роботи з ризиками, обміну даними та партнерства з ринком (PPP) ми завжди будемо наздоганяти шахраїв, а не випереджати їх.

Перемога Мадяра в Угорщині — шанс на іншу розмову в нашому регіоні. Мадяр був у Бучі та Охматдиті. Бачив наслідки російських злочинів на власні очі.
Бо більшість тих, хто бачив, як виглядає ця війна насправді, інакше будує політику.

І як би не намагалися російські спецслужби та їхні симпатики підсилити потрібний їм сценарій, вирішальним виявляється інше : зріле суспільство, яке думає не про гасла, а про наслідки.

Заяви Мадяра про відновлення співпраці в межах Вишеградської четвірки, про поїздки до Польщі, Відня та Брюсселя — це сигнал, що Угорщина може повернутися до конструктивної ролі в ЄС.

Ми в Україні дуже розраховуємо, що разом із цими змінами зміниться і підхід наших сусідів.
Що угорці підтримуватимуть Україну не лише словами, а й рішеннями. Безпека в регіоні спільна. І правда про цю війну теж одна.

Чекаємо на пана Мадяра в Україні, на розблокування 90 млрд європейської підтримки та повернення 4 мільярдів гривень Ощадбанку, які було віроломно вкрадено з інкасаторів.

Чергове засідання робочої групи по непрацюючих кредитах показало просту річ: проблем у військових з кредитами, виконавчим провадженням і підтвердженням статусу досі багато, але тепер ми вже рухаємось не по колу, а до конкретних змін у законодавстві.

Що напрацьовуємо зараз.
1. Міноборони завершує нову редакцію розʼяснення, перелік документів, якими військовослужбовець зможе підтвердити свій статус. Домовились, що до публікації ми ще звіримо підходи, щоб потім у банків, виконавців і самих військових не було нових суперечок через різне трактування одних і тих самих норм.

2. Окремо детально пройшлись по кредитах ФОП, які стали військовослужбовцями. Сьогодні тут повний рознобій: у когось один підхід, у когось інший, а чіткої норми немає. Саме тому готуємо законодавче врегулювання, яке поставить крапку в цій історії.

Логіка, яку обговорюємо, досить зрозуміла: якщо ФОП припинений, проценти за кредитом не мають нараховуватись. Якщо діяльність поновлена, або продовжується, ФОП отримує дохід, то зобов’язання повертаються. Основною точкою відліку має бути дата внесення запису до ЄДР щодо припинення ФОП. Це дає нормальну юридичну опору і прибирає простір для довільних трактувань.

Також обговорили ідею пільгового періоду після демобілізації. Бо ненормально, коли людина повертається зі служби і фактично одразу потрапляє під повне фінансове навантаження. Цю модель ще дораховуємо разом із банками.

3. Ще один великий блок — виконавче провадження щодо військовослужбовців. Тут проблем не менше: від складнощів із підтвердженням статусу до арештів коштів і відсутності зрозумілого механізму зняття таких арештів. Саме тому домовились, що далі рухаємось не через перелік скарг на недосконалість законодавства, а через конкретні правки: що саме треба міняти, в який закон і якою нормою.

Мін’юст має опрацювати зміни до інструкцій, а профільні асоціації та учасники ринку — дати готові пропозиції до законопроєктів, зокрема до урядового №13677. Наступний етап роботи — вже по таблиці конкретних змін, а не по загальних дискусіях.

4. Окремо дивимось і на цифрові рішення. Зокрема, на інтеграцію з «Дією» та сервісами Міноборони (Армія+), щоб статус військовослужбовця можна було підтверджувати швидше, простіше і без зайвої бюрократії.

Тобто зараз ми вже не просто фіксуємо проблеми. Ми переходимо до етапу, коли ці проблеми мають отримати нормальні законні рішення.

Я вважаю це своєю перемогою.
Понад 5 років я системно зверталась до МВС (від Авакова до Клименка), генеральних прокурорів (Венедиктова, Костін, Кравченко), СБУ та поліції — і лише зараз Спеціалізована екологічна прокуратура повертає землі, які незаконно оброблялись у Чорнобильській зоні.

Прокуратура звернулась до господарського суду Київської області з позовом про повернення державі трьох земельних ділянок площею понад 190 га.

Їх незаконно вивели з державної власності, після чого право користування оформили на приватну компанію «Світанок». На мою думку, очільниця громади та депутати сприяли незаконному обробітку, про що я неодноразово повідомляла правоохоронцям.

З 2020 року ці землі використовували для вирощування культур без дозволу, що становить ризик для людей.

Суд відкрив провадження. Слідство триває.