Завтра Україна відкриє перший переговорний кластер про вступ до Євросоюзу — Основи.
Ми пройшли погодження всіх 27 членів ЄС, залагодили вимоги Угорщини, домовились із Польщею, незважаючи на їхній передвиборчий процес і дуже чутливі історичні відносини.
Неймовірно, що навіть під час війни, нам вдалось це зробити. Це означає, що Україна вже не стоїть перед дверима Європи, Україна почала процес вступу в Європу. Попереду багато щоденної роботи, яку треба зробити й уряду, й парламенту. Сотні законопроектів самі себе не напишуть і не ухвалять. Тож консолідація влади — це вже не гасло, а вимога.

💰 Замість запровадження нових податків пріоритет має зміститись на більш ефективне використання вже існуючих інструментів податкового контролю та аналітики.

Минулого тижня наш фінансовий комітет провів засідання з питань детінізації, де заслухав керівництво БЕБ, ДПС та Держмитслужби і підготував проект рекомендацій для більш ефективної роботи цих державних органів. Серед них:

▪️ боротьба зі схемами дроблення бізнесу;
▪️ посилення контролю за ринками тютюну, алкоголю та пального;
▪️ ризик-орієнтований аналіз окремих галузей економіки;
▪️ контроль за використанням РРО/ПРРО;
▪️ виявлення незареєстрованої підприємницької діяльності;
▪️ аналіз податкових ризиків у таких сферах як ритейл, електроніка, гральний бізнес, міжнародні перевезення, ювелірний ринок, СТО та інші.

🎯 Це має стати, так би мовити, новими «трендами» детінізації цього року.
Безкінечно лізти в кишеню до білого бізнесу, бо там все прозоро і там простіше взяти гроші для бюджету, теж не вийде. Мають попрацювати профільні органи передусім з тими, хто не поспішає на світлий бік.

🔎 Торгівля через Instagram та інші соцмережі може опинитись у фокусі уваги податківців.

Навздогін до попереднього посту трохи більше конкретики про те, що саме може стати одним із напрямків детінізації. Це – одна з рекомендацій фінансового комітету, за результатами зустрічі за участі БЕБ, ДПС та Держмитслужби: приділити більше уваги онлайн-торгівлі через соцмережі та месенджери:

▪️ Instagram;
▪️ TikTok;
▪️ Telegram;
▪️ Viber;
▪️ WhatsApp.

📱 На цьому етапі поки що не бачимо потреби ухвалювати спеціальний закон, але необхідно більше аналітичної роботи з боку фіскальних органів для виявлення діяльності, яка фактично є бізнесом, але перебуває поза податковим обліком.

ДПС разом із Нацполіцією можуть виявляти осіб, які системно продають товари або послуги через інтернет без реєстрації підприємницької діяльності та без виконання податкових обов'язків.

3 червня наш фінансовий комітет заслухав звіт БЕБ за 2025 рік. Відзначили певні успіхи, які є у Бюро економічної безпеки:
▪️ ліквідація масштабного нелегального тютюнового виробництва на Буковині;
▪️ демонтаж 76 нелегальних АЗС;
▪️ певний прогрес у детінізації ринку пального.
Бізнес-асоціації скарг на БЕБ практично не висловлювали, і це теж сигнал.

Але поряд з цим попереду ще багато роботи. Найбільш проблемні сфери, де, на погляд Комітету, потрібно більше уваги:

▪️ Нелегальний ринок тютюну виріс із 12,6% у жовтні 2024-го до 17,8% наприкінці 2025-го. Втрати бюджету — 28,1 млрд грн на рік.
▪️ По алкоголю теж є питання. Рівень сплати ПДВ виробниками падає - з 5,6% у 2024 році до 4,5% у перших місяцях 2026-го. Зростання виторгів через РРО не відображає реального стану справ у виробничому сегменті.
▪️ Частина нелегальних АЗС, про закриття яких відзвітував БЕБ, невдовзі відновила роботу.
▪️ Найбільш помітна прогалина – дроблення бізнесу заради мінімізації оподаткування. Фудрітейл, нонфудрітейл, електроніка, ювелірка, ринок авто, карго - скрізь бачимо одну й ту саму схему: ФОПи на спрощеній системі. В офіційній звітності мінімальні зарплати, в бюджет йдуть мінімальні податки, а насправді це масштабний бізнес з величезними обігами. Після обшуків і перевірок більшість мереж продовжує працювати так само. Збитки державі за попередні роки ніхто не відшкодовує.

Окремо звернули увагу на результати розслідувань. У 2025 році підозру вручено лише у 12,9% справ, до суду передано 13,1%. У першому чотиримісяці 2026-го - вже 8,1% і 8%. Переатестація також іде доволі повільно. Окремі керівники територіальних органів, щодо доброчесності яких є публічні питання, посади зберігають.
Надали свої рекомендації щодо більш ефективної роботи БЕБ. Будемо продовжувати спільну роботу Комітету з БЕБ, ДПС, ДМС і Кабміном та практику звітів. Регулярні зустрічі та обмін інформацією дають можливість глибше розуміти проблемні моменти. Детінізація триватиме.

В присутності премʼєр-міністра та всього уряду міністр фінансів Сергій Марченко зараз представляє раді коаліції бюджетну декларацію на наступні три роки — 2027-2029 рр.
Зустріч відбувається за ініціативи Юлії Свириденко.
Бюджетна декларація передбачає два сценарії: закінчення війни і продовження війни.

В базовому сценарії (закінчення війни) інфляція в 2027 році складе 8,9%, а курс долара на кінець того року буде 48,3 грн.

Уряд визначив пріоритети Бюджетної декларації на 2027–2029 роки

Міністерство фінансів презентувало ключові пріоритети Бюджетної декларації на 2027–2029 роки. Основний акцент зроблено на збереженні соціальної підтримки громадян, підвищенні соціальних стандартів та підготовці до нових викликів у процесі відновлення країни.

Серед головних пріоритетів:

🔹 Збереження видатків, передбачених бюджетом 2026 року, зокрема фінансування програм скринінгу, харчування учнів, оплати праці вчителів та заходів демографічного розвитку.

🔹 Підвищення соціальних стандартів і гарантій темпами, що випереджають інфляцію. Зокрема, прогнозується зростання:

мінімальної заробітної плати:
у 2027 році — на 10,4%;
у 2028 році — на 8,7%;
у 2029 році — на 7,1%;
прожиткового мінімуму:
у 2027 році — на 10,9%;
у 2028 році — на 8,9%;
у 2029 році — на 7,1%.

🔹 Реалізація нових державних політик для вирішення ключових завдань під час формування бюджетів наступних років залежно від сценарію розвитку безпекової та економічної ситуації.

Бюджетна декларація є основним середньостроковим документом бюджетного планування та визначає орієнтири для формування державного бюджету на найближчі три роки. За словами урядовців, головним завданням залишається забезпечення стійкості державних фінансів, соціального захисту громадян та створення умов для відновлення економіки України.

Наступного року також будемо більше запозичувати. Зростання державного боргу на кінець 2026 року уряд очікує на рівні 106,1% ВВП. У 2027 – 113%.

Потреба України у міжнародному фінансуванні у 2027 —2 трлн 134,5 млрд грн. Це має бути міжнародна допомога від G7, ЄС, Світового Банку, Великої Британії, МВФ та з урахуванням гранту від ЄС та кредиту від Великої Британії, повернення якого здійснюється за рахунок заморожених активів РФ.

Свириденко: Доплата до зарплат військовим - плюс 10 тис грн для тилових фахівців має бути продовжено і наступного року.

Навіть в оптимістичний сценарій уряду закладається поступове послаблення гривні: середньорічний курс зросте з 44,4 грн/$ у 2026 році до 50,7 грн/$ у 2029 році. На кінець 2029 року долар коштуватиме 51,5 грн.

У разі завершення активних бойових дій цього року, уряд планує поверненутись до більш стриманої бюджетної політики після пікових воєнних витрат та прогнозує швидке скорочення дефіциту бюджету:
• 18,5% ВВП у 2026
• 17,7% у 2027
• 11,1% у 2028
• 5,5% у 2029

Ще трохи про плани щодо зменшення витрат. Уряд розраховує, що після покращення безпекової ситуації потреба у воєнних витратах зменшуватиметься. Видатки бюджету мають досягти піку у 2027 році, а потім почати знижуватися:
• 2026 рік - 4,77 трлн грн
• 2027 рік - 5,05 трлн грн
• 2028 рік - 4,87 трлн грн
• 2029 рік - 4,55 трлн грн

Якщо вдасться досягти миру у 2026 році, уряд очікує прискорення економічного зростання:
• 2026 рік +2,6% реального ВВП
• 2027 рік +4,5%
• 2028 рік +5,3%
• 2029 рік +6,7%
Номінальний ВВП за цей період має зрости з 10,1 трлн грн у 2026 році до майже 15 трлн грн у 2029 році.

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що мала зустріч з Президентом Володимиром Зеленським, який порушив питання реформування оплати праці. Повна реформа потребуватиме близько 320 млрд грн. Але, як каже Свириденко, є сенс почати цю дискусію, щоби перші перегляди зарплат відбулись уже незабаром. У планах уряду – також зростання мінімальної зарплати. Впродовж трьох років прогнозують її підвищення майже на 29%. (Самі цифри були трохи вище).

Сьогодні на Комітеті ВР з питань фінансів буде розглянуто скандальний Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств (реєстр.
№ 15262). Одразу кажу, що я не буду за це голосувати, бо ця ініціатива підважить все кредитування енергетичної та військової сфери.

Я єдина в комітеті проголосувала проти підвищеної ставки банкам податку на прибуток. Це нищівна норма, яка перекреслить ритмічність кредитування. Про яке пільгове кредитування ветеранів можна говорити, якщо ми постійно роздягаємо банки?! І не тільки державні, до речі.

Національний банк України ухвалив зміни до низки нормативно-правових актів стосовно ключових питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансової установи нового типу – банку фінансової інклюзії.