❗️Міністерство оборони України звернулося до Голови Верховної Ради із закликом невідкладно розглянути блокуючі постанови, зареєстровані після ухвалення змін до Державного бюджету на 2026 рік щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони.
Міністр оборони Михайло Федоров наголошує, що реєстрація семи постанов про скасування рішення парламенту фактично блокує завершення процедури підписання закону та його передачу Президенту України.
У Міноборони застерігають, що затягування набрання чинності законом може призвести до затримки надходження фінансової допомоги Європейського Союзу, а також негативно вплинути на забезпечення Сил оборони України. Зокрема, йдеться про фінансування закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки і боєприпасів, а також про підтримання темпів ураження противника безпілотними системами.
Міністр підкреслює, що в умовах війни своєчасне фінансування сектору безпеки і оборони є питанням національної безпеки, а оперативне виконання міжнародних зобов’язань України є важливим сигналом для наших партнерів. У зв’язку з цим Міноборони просить керівництво парламенту якнайшвидше організувати розгляд блокуючих постанов та завершити конституційну процедуру ухвалення закону.
Нагадаю, що законопроєкт №15224 передбачає додаткове фінансування сектору безпеки і оборони, а також створює необхідні бюджетні умови для залучення допомоги ЄС у межах механізму Ukraine Support Loan.
Міністр оборони Михайло Федоров наголошує, що реєстрація семи постанов про скасування рішення парламенту фактично блокує завершення процедури підписання закону та його передачу Президенту України.
У Міноборони застерігають, що затягування набрання чинності законом може призвести до затримки надходження фінансової допомоги Європейського Союзу, а також негативно вплинути на забезпечення Сил оборони України. Зокрема, йдеться про фінансування закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки і боєприпасів, а також про підтримання темпів ураження противника безпілотними системами.
Міністр підкреслює, що в умовах війни своєчасне фінансування сектору безпеки і оборони є питанням національної безпеки, а оперативне виконання міжнародних зобов’язань України є важливим сигналом для наших партнерів. У зв’язку з цим Міноборони просить керівництво парламенту якнайшвидше організувати розгляд блокуючих постанов та завершити конституційну процедуру ухвалення закону.
Нагадаю, що законопроєкт №15224 передбачає додаткове фінансування сектору безпеки і оборони, а також створює необхідні бюджетні умови для залучення допомоги ЄС у межах механізму Ukraine Support Loan.
👍5👎2😁2
18 червня відбудеться засідання для скасування блокуючих постанов по бюджету
👍9🤬1
🆕 Binance може втратити право обслуговувати клієнтів у ЄС уже з липня
Найбільша у світі криптобіржа Binance ризикує втратити можливість надавати послуги клієнтам у країнах Європейського Союзу вже з наступного місяця.
За інформацією джерел, знайомих із ситуацією, заявка Binance на отримання ліцензії відповідно до нових європейських правил регулювання криптоактивів (MiCA), подана до регулятора Греції, може бути відхилена.
Нагадаємо, що Регламент MiCA (Markets in Crypto-Assets) встановлює єдині правила для криптовалютного ринку в ЄС. Усі криптокомпанії, які бажають продовжувати обслуговування клієнтів на території Союзу, повинні отримати відповідну ліцензію до кінця червня 2026 року.
У разі відмови в ліцензуванні Binance може втратити можливість легально надавати свої послуги користувачам у країнах ЄС, що стане одним із найбільш резонансних рішень європейських регуляторів щодо крипторинку.
Ситуація також демонструє, що нова європейська система регулювання криптоактивів переходить від етапу ухвалення правил до їх реального застосування та нагляду за найбільшими учасниками ринку.
Найбільша у світі криптобіржа Binance ризикує втратити можливість надавати послуги клієнтам у країнах Європейського Союзу вже з наступного місяця.
За інформацією джерел, знайомих із ситуацією, заявка Binance на отримання ліцензії відповідно до нових європейських правил регулювання криптоактивів (MiCA), подана до регулятора Греції, може бути відхилена.
Нагадаємо, що Регламент MiCA (Markets in Crypto-Assets) встановлює єдині правила для криптовалютного ринку в ЄС. Усі криптокомпанії, які бажають продовжувати обслуговування клієнтів на території Союзу, повинні отримати відповідну ліцензію до кінця червня 2026 року.
У разі відмови в ліцензуванні Binance може втратити можливість легально надавати свої послуги користувачам у країнах ЄС, що стане одним із найбільш резонансних рішень європейських регуляторів щодо крипторинку.
Ситуація також демонструє, що нова європейська система регулювання криптоактивів переходить від етапу ухвалення правил до їх реального застосування та нагляду за найбільшими учасниками ринку.
👍4🤬1
Премʼєр-міністр Юлія Свириденко заявила, що очікує зростання ВВП в цьому році на рівні 2%.
👍6🤔3😁2
На засіданні Ради з питань підтримки підприємництва віце-премʼєр міністр Денис Шмигаль розказав про перспективи прийдешньої зими. За його словами, вона, очевидно, буде складною незважаючи чи зупиниться війна чи ні. 80% енергетики втрачено через вторгнення. 21 гігават хочемо відновити і створити нову генерацію, щоб пройти наступну зиму не гірше ніж попередню.
👍3🤔2😁1
Для досягнення стабілізації на ринку праці уряду потрібно досягти приросту населення на 3,1 млн осіб протягом 3-5 років після війни.
Такі дані озвучив міністр економіки Олексій Соболєв.
Такі дані озвучив міністр економіки Олексій Соболєв.
👍6😢3👏1😁1
🇪🇺 Євроінтеграція вже впливає на роботу українських банків.
Після відкриття переговорів про вступ до ЄС Україна продовжує адаптувати свій фінансовий сектор до європейських правил. Національний банк України запровадив підходи, які дозволяють встановлювати для окремих банків підвищені вимоги до капіталу та ліквідності залежно від рівня ризику. Нові підходи впроваджуються відповідно до норм ЄС та рекомендацій Європейського банківського органу (EBA).
Йдеться про механізми нагляду, які вже давно використовуються в Європейському Союзі.
Якщо НБУ бачить, що діяльність банку пов'язана з підвищеними ризиками (наприклад, він надто агресивно кредитує, має недостатній запас ліквідності, концентрує значну частину операцій на окремих клієнтах чи галузях або має недоліки в системі управління ризиками), регулятор зможе встановити для нього жорсткіші вимоги.
Наприклад:
▪️ вимагати збільшити запас власного капіталу
▪️ вимагати тримати більше ліквідних активів, які можуть бути використані для покриття збитків або виконання зобов'язань перед вкладниками.
На практиці це означає перехід від однакових вимог для всіх банків до європейської моделі ризик-орієнтованого нагляду, коли регулятор оцінює не лише формальне виконання нормативів, а й якість управління ризиками та здатність банку протистояти кризовим ситуаціям.
Після відкриття переговорів про вступ до ЄС Україна продовжує адаптувати свій фінансовий сектор до європейських правил. Національний банк України запровадив підходи, які дозволяють встановлювати для окремих банків підвищені вимоги до капіталу та ліквідності залежно від рівня ризику. Нові підходи впроваджуються відповідно до норм ЄС та рекомендацій Європейського банківського органу (EBA).
Йдеться про механізми нагляду, які вже давно використовуються в Європейському Союзі.
Якщо НБУ бачить, що діяльність банку пов'язана з підвищеними ризиками (наприклад, він надто агресивно кредитує, має недостатній запас ліквідності, концентрує значну частину операцій на окремих клієнтах чи галузях або має недоліки в системі управління ризиками), регулятор зможе встановити для нього жорсткіші вимоги.
Наприклад:
▪️ вимагати збільшити запас власного капіталу
▪️ вимагати тримати більше ліквідних активів, які можуть бути використані для покриття збитків або виконання зобов'язань перед вкладниками.
На практиці це означає перехід від однакових вимог для всіх банків до європейської моделі ризик-орієнтованого нагляду, коли регулятор оцінює не лише формальне виконання нормативів, а й якість управління ризиками та здатність банку протистояти кризовим ситуаціям.
👍7🤬1
💰 До кінця року на виплати військовим може знадобитися додатковий фінансовий ресурс.
Рахункова палата звернула увагу на те, що в бюджеті може не вистачити коштів на грошове забезпечення військовослужбовців.
«За оцінкою Рахункової палати, фактична потреба у видатках на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця року на 365,6 млрд грн більша, ніж заплановано на 2026 рік, що спричинить необхідність пошуку додаткового ресурсу для забезпечення цих виплат», - йдеться у звіті Рахунокової Палати про виконання державного бюджету за перший квартал 2026 року.
Водночас видатки на грошове забезпечення військовослужбовців уже зросли на 17,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Фактично це означає, що для всіх запланованих виплат військовим доведеться шукати додаткові ресурси і до кінця року знову повертатись до перегляду бюджету.
Рахункова палата звернула увагу на те, що в бюджеті може не вистачити коштів на грошове забезпечення військовослужбовців.
«За оцінкою Рахункової палати, фактична потреба у видатках на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця року на 365,6 млрд грн більша, ніж заплановано на 2026 рік, що спричинить необхідність пошуку додаткового ресурсу для забезпечення цих виплат», - йдеться у звіті Рахунокової Палати про виконання державного бюджету за перший квартал 2026 року.
Водночас видатки на грошове забезпечення військовослужбовців уже зросли на 17,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Фактично це означає, що для всіх запланованих виплат військовим доведеться шукати додаткові ресурси і до кінця року знову повертатись до перегляду бюджету.
👍3❤2🥰1🤬1
📉 Економіка України вперше за майже три роки перейшла до спаду.
Під час підготовки держбюджету на 2026 рік уряд прогнозував зростання ВВП на 2,4%. Однак, за даними Рахункової палати, у першому кварталі економіка скоротилася на 0,5%.
Це – наслідок важкої зими: російських атак на критичну інфраструктуру і енергетику та дефіциту електроенергії, до якого вони призвели. Дались взнаки також затримка міжнародної допомоги, девальвація гривні і здорожчання енергоресурсів.
Найбільше скоротилися обсяги діяльності у транспорті, будівництві та промисловості. Хоча водночас зростання продемонстрували роздрібна торгівля та сільське господарство.
❗ Це перше падіння економіки після періоду зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Відповідно, з'являються ризики для виконання державного бюджету. Адже економічне зростання було одним із ключових факторів, закладених у прогноз доходів на 2026 рік. Крім того, фіксується зростання цін виробників, що може посилити інфляційний тиск упродовж року.
Будемо сподіватись, що економіці вдасться відновити темпи зростання і компенсувати падіння перших місяців до кінця року.
Під час підготовки держбюджету на 2026 рік уряд прогнозував зростання ВВП на 2,4%. Однак, за даними Рахункової палати, у першому кварталі економіка скоротилася на 0,5%.
Це – наслідок важкої зими: російських атак на критичну інфраструктуру і енергетику та дефіциту електроенергії, до якого вони призвели. Дались взнаки також затримка міжнародної допомоги, девальвація гривні і здорожчання енергоресурсів.
Найбільше скоротилися обсяги діяльності у транспорті, будівництві та промисловості. Хоча водночас зростання продемонстрували роздрібна торгівля та сільське господарство.
❗ Це перше падіння економіки після періоду зростання, який тривав із другого кварталу 2023 року.
Відповідно, з'являються ризики для виконання державного бюджету. Адже економічне зростання було одним із ключових факторів, закладених у прогноз доходів на 2026 рік. Крім того, фіксується зростання цін виробників, що може посилити інфляційний тиск упродовж року.
Будемо сподіватись, що економіці вдасться відновити темпи зростання і компенсувати падіння перших місяців до кінця року.
😢5🤔2🤬2❤1
💶 У першому кварталі Україна отримала наполовину менше міжнародної допомоги, ніж очікувала.
За даними Рахункової палати, надходження зовнішніх запозичень і грантів становили 244,2 млрд грн. Це на 57,2% менше, ніж було заплановано на січень–березень.
Крім зміщення графіків фінансування від міжнародних партнерів, причина також у недовиконанні окремих цільових показників реформ, від яких залежить виділення коштів за програмою ЄС Ukraine Facility.
Через нестачу зовнішнього фінансування державі довелося активніше залучати внутрішні ресурси. Зокрема, були залучені понадпланові внутрішні запозичення, а для покриття касових розривів у фінансуванні видатків довелось часом використовувати кошти Єдиного казначейського рахунку.
За даними Рахункової палати, надходження зовнішніх запозичень і грантів становили 244,2 млрд грн. Це на 57,2% менше, ніж було заплановано на січень–березень.
Крім зміщення графіків фінансування від міжнародних партнерів, причина також у недовиконанні окремих цільових показників реформ, від яких залежить виділення коштів за програмою ЄС Ukraine Facility.
Через нестачу зовнішнього фінансування державі довелося активніше залучати внутрішні ресурси. Зокрема, були залучені понадпланові внутрішні запозичення, а для покриття касових розривів у фінансуванні видатків довелось часом використовувати кошти Єдиного казначейського рахунку.
😡4😁1
⚠️ Прострочена заборгованість за оборонними контрактами перевищила 121 млрд грн.
Ще одна цікава цифра із звіту Рахункової палати про виконання бюджету у І кварталі цього року.
За даними державних аудиторів, станом на 1 квітня 2026 року прострочена дебіторська заборгованість Міноборони зросла до 121,7 млрд грн. Лише за перший квартал обсяг простроченої заборгованості постачальників перед Міноборони збільшився на 46 млрд грн.
Йдеться про кошти, які були авансом перераховані постачальникам озброєння, військової техніки та іншого майна, але зобов'язання перед Міноборони не були виконані в обумовлені контрактами терміни.
Ще одна цікава цифра із звіту Рахункової палати про виконання бюджету у І кварталі цього року.
За даними державних аудиторів, станом на 1 квітня 2026 року прострочена дебіторська заборгованість Міноборони зросла до 121,7 млрд грн. Лише за перший квартал обсяг простроченої заборгованості постачальників перед Міноборони збільшився на 46 млрд грн.
Йдеться про кошти, які були авансом перераховані постачальникам озброєння, військової техніки та іншого майна, але зобов'язання перед Міноборони не були виконані в обумовлені контрактами терміни.
😢4🤬1
Сьогодні взяла участь у черговому засіданні Ради з питань підтримки підприємництва. Серед ключових пріоритетів уряду у сфері підтримки бізнесу - подальше виведення економіки з тіні та спрощення регуляторних процедур.
Уряд представив свої напрацювання за запитами підприємців, що надходили під час попередніх зустрічей. Йдеться про підтримку оборонної промисловості, розвиток розподіленої генерації, доступні кредити для енергетичних проєктів та нові інструменти допомоги підприємствам, які постраждали від російських обстрілів.
Проте є те, що залишається викликами у взаєминах між владою і бізнесом. І на деякі з них я звернула увагу під час свого виступу.
🔹 Кредитування економіки
Якщо ми говоримо про відновлення економіки та залучення інвестицій, то маємо відповісти на питання: звідки бізнес братиме ресурси для розвитку?
Сьогодні банківська система вже фактично взяла на себе частину соціальних функцій. Банки кредитують ветеранів, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та бізнес за пільговими програмами. При цьому, для розуміння: обсяг непрацюючих кредитів у нас перевищує 300 млрд грн.
Складно вимагати від банків розвитку та збільшення кредитування економіки, коли держава одночасно забирає половину їхнього прибутку через податок у 50%.
Коли держава забирає значну частину прибутку банків, ми витягуємо ресурси, які могли б працювати на нові кредити для підприємців. Це суперечить самій логіці економічного зростання. Банки не зацікавлені показувати прибутки, бо половину з них треба віддати державі.
🔹 Детінізація економіки
Сам бізнес сьогодні виступає за чесні правила та пропонує конкретні механізми боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, разом з Державною податковою службою та Нацбанком розглядаємо потребу запровадити автоматичну звірку даних POS-терміналів із ПРРО та передачі банками інформації про еквайринг до Державної податкової служби. Такі рішення можуть допомогти боротися зі схемами приховування оборотів і водночас мінімізувати людський фактор під час контролю.
🔹 Ринок капіталу та віртуальні активи
Україна входить до числа світових лідерів за використанням віртуальних активів. Водночас законодавство щодо їх оподаткування досі не ухвалене. Тут питання: хто найбільш зацікавлений в тому, щоб мільярди доларів так віртуально-віртуозно ходили повз державний контроль та оподаткування?
🔹 Фінансова євроінтеграція та SEPA
Окремо наголосила на важливості законопроєкту №14327-д, необхідного для приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
За консервативними оцінками, це дозволить громадянам та бізнесу економити до 200 млн євро щороку на міжнародних переказах. Водночас реєстри рахунків, банківських сейфів і трастів, які передбачені законопроєктом, не надають державі доступу до руху коштів громадян. Йдеться про європейські інструменти боротьби з відмиванням злочинних доходів, без яких фінансова інтеграція з ЄС неможлива.
Уряд представив свої напрацювання за запитами підприємців, що надходили під час попередніх зустрічей. Йдеться про підтримку оборонної промисловості, розвиток розподіленої генерації, доступні кредити для енергетичних проєктів та нові інструменти допомоги підприємствам, які постраждали від російських обстрілів.
Проте є те, що залишається викликами у взаєминах між владою і бізнесом. І на деякі з них я звернула увагу під час свого виступу.
🔹 Кредитування економіки
Якщо ми говоримо про відновлення економіки та залучення інвестицій, то маємо відповісти на питання: звідки бізнес братиме ресурси для розвитку?
Сьогодні банківська система вже фактично взяла на себе частину соціальних функцій. Банки кредитують ветеранів, військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та бізнес за пільговими програмами. При цьому, для розуміння: обсяг непрацюючих кредитів у нас перевищує 300 млрд грн.
Складно вимагати від банків розвитку та збільшення кредитування економіки, коли держава одночасно забирає половину їхнього прибутку через податок у 50%.
Коли держава забирає значну частину прибутку банків, ми витягуємо ресурси, які могли б працювати на нові кредити для підприємців. Це суперечить самій логіці економічного зростання. Банки не зацікавлені показувати прибутки, бо половину з них треба віддати державі.
🔹 Детінізація економіки
Сам бізнес сьогодні виступає за чесні правила та пропонує конкретні механізми боротьби з тіньовою економікою. Зокрема, разом з Державною податковою службою та Нацбанком розглядаємо потребу запровадити автоматичну звірку даних POS-терміналів із ПРРО та передачі банками інформації про еквайринг до Державної податкової служби. Такі рішення можуть допомогти боротися зі схемами приховування оборотів і водночас мінімізувати людський фактор під час контролю.
🔹 Ринок капіталу та віртуальні активи
Україна входить до числа світових лідерів за використанням віртуальних активів. Водночас законодавство щодо їх оподаткування досі не ухвалене. Тут питання: хто найбільш зацікавлений в тому, щоб мільярди доларів так віртуально-віртуозно ходили повз державний контроль та оподаткування?
🔹 Фінансова євроінтеграція та SEPA
Окремо наголосила на важливості законопроєкту №14327-д, необхідного для приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
За консервативними оцінками, це дозволить громадянам та бізнесу економити до 200 млн євро щороку на міжнародних переказах. Водночас реєстри рахунків, банківських сейфів і трастів, які передбачені законопроєктом, не надають державі доступу до руху коштів громадян. Йдеться про європейські інструменти боротьби з відмиванням злочинних доходів, без яких фінансова інтеграція з ЄС неможлива.
👍7❤4👎1🔥1😁1
🎰 Кабмін готує повну заборону азартних ігор для військових під час воєнного стану.
На засіданні 17 червня Кабмін розглянув постанову Мінцифри, яка передбачає автоматичне блокування доступу військових до казино та букмекерських сервісів.
Як це працюватиме:
▪️ дані з Державного реєстру військовослужбовців автоматично звірятимуться з реєстром осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор
▪️ усі військовослужбовці фактично отримають статус осіб, яким заборонено грати в азартні ігри на період воєнного стану
▪️ операторів азартних ігор зобов’яжуть не допускати таких осіб до гри
В уряді пояснюють необхідність такого рішення боротьбою з лудоманією серед військових. Ігрова залежність призводить до втрати грошей військовими та може створювати ризики для національної безпеки через фінансову вразливість військовослужбовців.
Ініціатива є продовженням рішень РНБО та Кабміну, ухвалених після резонансної петиції військового Павла Петриченка у 2024 році.
На засіданні 17 червня Кабмін розглянув постанову Мінцифри, яка передбачає автоматичне блокування доступу військових до казино та букмекерських сервісів.
Як це працюватиме:
▪️ дані з Державного реєстру військовослужбовців автоматично звірятимуться з реєстром осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор
▪️ усі військовослужбовці фактично отримають статус осіб, яким заборонено грати в азартні ігри на період воєнного стану
▪️ операторів азартних ігор зобов’яжуть не допускати таких осіб до гри
В уряді пояснюють необхідність такого рішення боротьбою з лудоманією серед військових. Ігрова залежність призводить до втрати грошей військовими та може створювати ризики для національної безпеки через фінансову вразливість військовослужбовців.
Ініціатива є продовженням рішень РНБО та Кабміну, ухвалених після резонансної петиції військового Павла Петриченка у 2024 році.
👍8👎2
Останній шанс подати заявку про вступ до Єдиного європейського платіжного простору спливає наприкінці року. Всередині 2027 року в Європі вступають в дію жорсткі правила протидії легалізації коштів. Тож умови фінансової євроінтеграції для України саме зараз — найбільш лояльні з усіх можливих. Якщо парламент зволікатиме з ухваленням законопроекту 14327-д, ми так і не станемо 42-ю країною після Молдови, які приєднаються до SEPA.
SEPA — це:
✅ дешевші та швидші перекази між Україною та країнами Європи;
✅ нові можливості для українських громадян, які працюють або проживають в ЄС;
✅ спрощення роботи для експортерів та підприємців;
✅ важливий крок на шляху економічної інтеграції України до європейського простору.
Про це моя моя нова колонка для «Економічної правди». У колонці пояснюю, що насправді означає приєднання України до SEPA, чому навколо законопроєкту виникло так багато міфів та маніпуляцій і які реальні переваги отримають українці та бізнес.
SEPA — це:
✅ дешевші та швидші перекази між Україною та країнами Європи;
✅ нові можливості для українських громадян, які працюють або проживають в ЄС;
✅ спрощення роботи для експортерів та підприємців;
✅ важливий крок на шляху економічної інтеграції України до європейського простору.
Про це моя моя нова колонка для «Економічної правди». У колонці пояснюю, що насправді означає приєднання України до SEPA, чому навколо законопроєкту виникло так багато міфів та маніпуляцій і які реальні переваги отримають українці та бізнес.
Економічна правда
Фінансовий безвіз чи "більше реєстрів богу реєстрів"?
У Верховній Раді чекає на розгляд законопроєкт, який спростить і здешевить перекази в євро із 41 країною. Кого це лякає?
👍11😁1🤔1
📑 10 червня сплив термін для оцифрування трудових книжок. Тепер уряд шукає спосіб внести до реєстру дані, які з різних причин так і не були завантажені.
Мінсоцполітики пропонує доручити Пенсійному фонду продовжити наповнення реєстру відомостями про трудову діяльність працівників попри завершення передбаченого законом перехідного періоду. Оскільки значна частина відомостей про трудову діяльність громадян досі відсутня в реєстрі.
Станом на травень 2026 року для оцифрування було подано близько 11,4 млн сканованих документів, однак процес не завершено.
Причинами називають наслідки війни: втрату архівів, знищення документів, проблеми підприємств на окупованих і деокупованих територіях та переміщення працівників.
Сам процес наповнення електронних трудових книжок теж викликав чимало нарікань. Люди днями стояли у чергах, місяцями чекали на обробку документів через портал Пенсійного фонду і не отримали ніяких можливостей відновити дані про трудовий стаж, коли йшлося про роботу на тих підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.
📌 Фактично уряд визнав, що в теперішніх реаліях доведеться шукати спосіб вносити дані в реєстр за межами визначеного законом терміну.
Мінсоцполітики пропонує доручити Пенсійному фонду продовжити наповнення реєстру відомостями про трудову діяльність працівників попри завершення передбаченого законом перехідного періоду. Оскільки значна частина відомостей про трудову діяльність громадян досі відсутня в реєстрі.
Станом на травень 2026 року для оцифрування було подано близько 11,4 млн сканованих документів, однак процес не завершено.
Причинами називають наслідки війни: втрату архівів, знищення документів, проблеми підприємств на окупованих і деокупованих територіях та переміщення працівників.
Сам процес наповнення електронних трудових книжок теж викликав чимало нарікань. Люди днями стояли у чергах, місяцями чекали на обробку документів через портал Пенсійного фонду і не отримали ніяких можливостей відновити дані про трудовий стаж, коли йшлося про роботу на тих підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.
📌 Фактично уряд визнав, що в теперішніх реаліях доведеться шукати спосіб вносити дані в реєстр за межами визначеного законом терміну.
👍5🤬1
Американська торговельна палата в Україні (ACC) підтримала законопроект №14327-д щодо приєднання України до SEPA.
Бізнес зацікавлений у приєднанні до європейського платіжного простору і розуміє важливість виконання критеріїв, необхідних для інтеграції України до європейської фінансової екосистеми.
Вдячна Американській торговельній палаті за цю позицію. Вона підтверджує, що страшилки про «тотальний контроль» та «загрозу бізнесу» не мають нічого спільного з реальною метою законопроекту.
Бізнес зацікавлений у приєднанні до європейського платіжного простору і розуміє важливість виконання критеріїв, необхідних для інтеграції України до європейської фінансової екосистеми.
Вдячна Американській торговельній палаті за цю позицію. Вона підтверджує, що страшилки про «тотальний контроль» та «загрозу бізнесу» не мають нічого спільного з реальною метою законопроекту.
❤4👍2👎1
🏦 Суперподаток на банки вдарить по кредитуванню бізнесу, ветеранів та по відбудові країни.
Банківські асоціації та представники ветеранського бізнесу звернулися до Верховної Ради із закликом не підтримувати законопроект №15262, який пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків до 50%.
Звернення підписали Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України та Асоціація підприємців ветеранів України.
Автори документа наголошують: прибуток банків - це не лише джерело доходів акціонерів, а й основа для формування капіталу, який дозволяє кредитувати економіку. Чим менше в банків залишається власного капіталу, тим менше можливостей видавати нові кредити.
Особливе занепокоєння викликає те, що законопроект з'явився саме в період відновлення кредитування. За останні роки банки суттєво наростили фінансування бізнесу та населення, а сьогодні активно кредитують енергетичні проекти, підтримують оборонно-промисловий комплекс, беруть участь у фінансуванні відбудови та дедалі більше працюють із ветеранським бізнесом.
🔹 Автори звернення наголошують: доступ до кредитного фінансування залишається одним із головних викликів для українських підприємств. Тому будь-які рішення, які послаблюють спроможність банків кредитувати економіку, зрештою позначаються не лише на банківському секторі, а й на бізнесі, інвестиціях, створенні робочих місць та темпах відновлення країни.
Банківські асоціації та представники ветеранського бізнесу звернулися до Верховної Ради із закликом не підтримувати законопроект №15262, який пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків до 50%.
Звернення підписали Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України та Асоціація підприємців ветеранів України.
Автори документа наголошують: прибуток банків - це не лише джерело доходів акціонерів, а й основа для формування капіталу, який дозволяє кредитувати економіку. Чим менше в банків залишається власного капіталу, тим менше можливостей видавати нові кредити.
Особливе занепокоєння викликає те, що законопроект з'явився саме в період відновлення кредитування. За останні роки банки суттєво наростили фінансування бізнесу та населення, а сьогодні активно кредитують енергетичні проекти, підтримують оборонно-промисловий комплекс, беруть участь у фінансуванні відбудови та дедалі більше працюють із ветеранським бізнесом.
🔹 Автори звернення наголошують: доступ до кредитного фінансування залишається одним із головних викликів для українських підприємств. Тому будь-які рішення, які послаблюють спроможність банків кредитувати економіку, зрештою позначаються не лише на банківському секторі, а й на бізнесі, інвестиціях, створенні робочих місць та темпах відновлення країни.
🥰2😁1