Продаж санкційних активів торік приніс бюджету 4,5 млрд грн, більше, ніж приватизація держмайна.
Рахункова палата проаналізувала звіт Фонду державного майна за 2025 р.
За рік ФДМУ забезпечив понад 9,5 млрд грн надходжень до державного бюджету. Найбільше - 4,5 млрд грн надійшло від реалізації санкційних активів.
У той час, як від приватизації державного майна бюджет отримав 3,38 млрд грн, від оренди державного майна - 970,6 млн грн, від дивідендів та частини чистого прибутку держпідприємств і товариств - 261,1 млн грн.
Рахункова палата зазначає, що реалізація санкційних активів дала найбільший фінансовий результат серед усіх напрямів діяльності ФДМУ у 2025 році.

Рубль став сміттям.
Банки Білорусі, Казахстану та Киргизстану обмежують приймання готівкових російських рублів.
З червня банки країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) почали підвищувати комісії за внесення готівкових рублів. У Білорусі в низці банків ставки вже сягають 15%, в одному з банків - 20%. У Казахстані деякі банки беруть 10–15%, у Киргизстані один із банків підвищив тариф до 10%.
Причина - надлишок російської рублевої готівки, яку банкам складно використовувати в розрахунках і дорого обслуговувати.
Високі комісії фактично обмежують приплив російського кешу. Щоправда, вони стосуються саме готівки, умови безготівкових операцій із рублями не змінювалися.

Сайт недорогих новин Антикор, Страна.юа розганяють, що я — проти державних виплат людям на постраждалих підприємствах.
Так, депутати з обережністю ставляться до одноразових виплат, бо завжди знайдуться ті, кого обділили. Завжди є ті, кого треба підтримати ургентно: інваліди, поранені цивільні та військові, ті, хто втратив єдине житло, фронтові лікарі тощо. Цей список можна продовжувати досить довго.
ФОПи мого округу, які на початку повномасштабки опинилися в окупації, теж хотіли б отримати 6500 грн. Але не мали такої можливості — ініційована урядом програма закінчилась раніше, ніж звільнили території, захоплені ворогом, і відновили звʼязок.
Люди, які втратили роботу — звісно, несуть важкі втрати. Ці одноразові виплати не компенсують іх. В країні, де більше 4 млн вакансій, робота знайдеться всім. Тому так, я не ініціюватиму таких виплат. І підтримувати їх не буду. Хоча тут уряд ніколи не радиться з парламентом. Тому моя підтримка їм не потрібна. Можуть ініціювати і між собою розділити черговий хейт.
А тим, хто вирішив мене «мокнути», скажу одне: мені подобається вам заважати)
і дякую, що даєте можливість заробляти засобам масової інформації. Їм теж зараз непросто.

В контексті хейту, який хтось проплатив, зроблю невеликий спойлер.
В проекті програми дій уряду, за яку ми будемо голосувати найближчим часом, написано, що потрібно чесно говорити з людьми.
От я програму дій уряду й виконую. Не дякуйте)

Бізнес знову просить відкласти запуск е-акцизу. Європейська Бізнес Асоціація звернулася до керівництва держави та парламенту з проханням перенести обов’язкове впровадження системи електронного акцизу з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027-го.
Раніше впровадження е-акцизу вже переносили. Система мала повноцінно запрацювати з 1 січня 2026 року, однак на прохання бізнесу дати ринку більше часу на підготовку, запуск перенесли на 10 місяців, до 1 листопада 2026 року.
Тепер ЄБА просить ще раз відтермінувати. Компанії наголошують, що підтримують впровадження е-акцизу та беруть участь у тестуванні, однак воно показало, що потрібен додатковий час для доопрацювання системи, інтеграції ІТ-рішень бізнесу та підготовки всіх учасників ринку.
Серед аргументів також посилення атак на виробничу, складську та логістичну інфраструктуру. Бізнесу необхідно завчасно планувати закупівлю сировини і матеріалів, отримання акцизних марок та управління товарними запасами.
За результатами консультацій із бізнесом перенесення запуску на 1 липня 2027 року вже підтримали Мінцифри, Мінфін та голова фінансового Комітету Верховної Ради. Тепер для цього необхідно внести й ухвалити відповідні зміни до законодавства.

Наймасштабніший пакет санкцій проти росії буде представлено восени, анонсує верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас. Це буде найбільший пакет санкцій ЄС проти рф з початку війни. За словами Каллас, Євросоюз представить санкційний список, ухвалення якого одразу збільшить кількість підсанкційних російських фізичних осіб, компаній та організацій на третину.
"Тиск потрібно посилювати, поки росія не завершить війну", - заявила очільниця євродипломатії в інтерв'ю Die Welt.
За її оцінкою, 21 пакет санкцій ЄС, ухвалений від лютого 2022 року вже забрав у російської військової машини понад трильйон євро. Наразі під санкціями ЄС перебуває понад 2500 фізичних та юридичних осіб, заморожено активів на понад 28 млрд євро.
Окремо Каллас звинуватила Москву в "системному терорі", не маючи успіхів на полі бою, росія посилює ракетні обстріли цивільного населення та інфраструктури України, маючи на меті зробити українські міста непридатними для життя.
Верховна представниця ЄС також висловила сподівання, що США та Європа знову зблизяться у санкційній політиці щодо росії.

🚬 Нелегальний тютюн залишається одним із найбільших сегментів тіньового ринку підакцизних товарів. Понад мільйон пачок нелегальних сигарет вилучила поліція за сім місяців.
Нацполіція відзвітувала фінансовому Комітету ВР про результати боротьби з нелегальним ринком підакцизної продукції за січень-липень 2026 року.
У сфері обігу фальсифікованої тютюнової продукції проведено 757 санкціонованих обшуків. За їх результатами вилучено, зокрема:
▪️ 1,126 млн пачок тютюнових виробів
▪️ 21,7 тонни тютюну
▪️ майже 5 млн гільз для сигарет
▪️ понад 66 тис. флаконів рідин для електронних сигарет
▪️ майже 34 тис. електронних сигарет
▪️ понад 18,8 тис. POD-систем
Також вилучали обладнання для виробництва сигарет та компонентів для електронних сигарет, сировину, зокрема, гліцерин та ароматизатори для рідин, й понад 1 млн одиниць матеріалів для пакування тютюнових виробів.
За сім місяців поліція викрила та припинила роботу 7 підпільних виробництв тютюнової продукції: два у Харківській області та по одному у Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій, Львівській і Чернівецькій областях. Ще три підпільні виробництва рідин для електронних сигарет припинили у Київській області.

Маю низку пропозицій до плану дій уряду, який буде ухвалено Кабміном одразу ж, як ВР прийме Програму дій уряду. Сьогодні, до речі, останній день внесення програми у парламент.

Мої пропозиції стосуються боротьби з відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом, та санкційної політики щодо росії.
Зараз протидія відмиванню коштів у проєкті Програми діяльності Кабміну фактично окреслює головне: привести законодавство у відповідність до директив ЄС та стандартів FATF для приєднання України до SEPA. Це чудово.
Але мало.

Я пропоную зробити боротьбу з відмиванням/легалізацією брудних грошей самостійним напрямком державної політики. AML/CFT має стати окремою операційною ціллю Мінфіну і підпорядкованої йому Державноі служби фінансового моніторингу з власною стратегією. Ось кілька кроків, якими, на мій погляд, необхідно посилити цей блок:

✓ Розробка Національної стратегії AML/CFT до 2030 року з планом реалізації, щоби пріоритети цієї роботи визначала Україна, а не лише порядок денний чергового раунду оцінювання з боку міжнародних партнерів та профільних організацій.
✓ Підготовка до 6-го раунду взаємної оцінки MONEYVAL має відбуватися не через мобілізацію відомств напередодні приїзду оцінювачів, а через постійно діючий міжвідомчий механізм, створений на базі чинної Ради з питань запобігання та протидії легалізації доходів (утвореної постановою КМУ №613). За результатами роботи цього механізму має бути затверджена окрема Дорожня карта підготовки України до 6-го раунду MONEYVAL.
✓ Використання всього фінансово-політичного інструментарію проти рф. Україна має сформувати постійну міжвідомчу делегацію для роботи на пленарних засіданнях FATF, з єдиною позицією держави до кожного засідання, замість ситуативного представництва.
✓ МЗС разом з Мінфіном і Держфінмоніторингом мають вибудувати системну дипломатичну роботу з державами FATF: фіналом цієї роботи має бути внесення рф в чорний/сірий списки FATF.

Якщо любиш — відпусти?😳

За моїми даними, новий міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко, попри застереження екологів, усе ж вирішив передати лісову галузь у підпорядкування Мінагрополітики. Офіційно це рішення буде оформлене найближчим часом.
Попри саму назву міністерства та юридичну неузгодженість. Адже Лісовий кодекс чітко визначає політику у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів складовою державної екологічної політики. Тому просто адміністративно відокремити лісову політику від екологічної без відповідних змін до законодавства буде щонайменше проблематично.
Як і раніше, вважаю рішення про передачу лісів під контроль непрофільного відомства, яке навіть за своїм функціоналом та повноваженнями не може займатись природоохоронною діяльністю, помилковим. Лісова галузь ще не завершила реформу, яку, попри повномасштабну війну, вдалося суттєво просунути. Триває корпоратизація ДП «Ліси України», цифровізація обліку деревини, перехід до європейських стандартів управління лісами. Зміна системи управління на цьому етапі створює ризик загальмувати ці процеси.
Ключовий ризик – зміна самої філософії управління лісами. Ліс не може сприйматися лише як господарський ресурс, який треба ефективніше використовувати. Бо передусім це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни.
Тому тепер особливо важливо не зупинити розпочату реформу, завершити корпоратизацію ДП «Ліси України», зберігши лісові землі у державній власності, продовжити цифровізацію та гармонізацію правил з ЄС і забезпечити реальні екологічні запобіжники в управлінні лісами.

Не картонками єдиними… Завтра чорнобильці виходять під Верховну Раду, щоб вимагати від держави виконання судових рішень щодо їхніх пенсій.
Чорнобильська зона знаходиться саме в тому виборчому окрузі 96, в якому мене обрали народним депутатом. Тож мені доводилось не раз спілкуватись з людьми, які десятиліттями живуть з тяжкими хворобами, які спричинила чорнобильська катастрофа. Деякі з них змушені ще й у судах доводити своє право на належне пенсійне забезпечення, а потім… знову не отримати своїх пенсій.
Бо нині чорнобильські пенсії, призначені за рішеннями судів, взагалі не виплачуються. Річ у тім, що постанова Кабміну №821, яка з 2025 року дозволяла виплачувати такі пенсії лише в межах наявного бюджетного ресурсу, у березні цього року була визнана судом протиправною та нечинною. Але це не вирішило проблему, а поглибило її. Адже чинного порядку фінансування таких виплат сьогодні немає, тож не виплачуються ні поточні суми, ні заборгованість за минулі періоди.
Кабмін уже готує новий порядок виплат. Однак у проєкті передбачено, що за судовими рішеннями, якими встановлено право людини на пенсію, сума до виплати визначатиметься на рівні мінімального розміру. Через це чорнобильці побоюються, що навіть маючи судове рішення на свою користь – про виплату пенсій у повному обсязі, вони отримуватимуть лише виплати, урізані до «мінімалки». Якщо так станеться, новий порядок виплат фактично перетвориться на механізм обмеження виплат, попри те, що держава зобов'язана виконати рішення судів. Судове рішення, яке набрало законної сили, не може сприйматись як рекомендація, що виконується лише тією мірою, наскільки на це вистачило коштів цього місяця.

📋 Порядок денний засідання Верховної Ради на 18 серпня.
• 10399 законопроєкт - зміни у фінансуванні здобуття вищої освіти та наданні державної цільової підтримки студентам. Друге читання.
• 15450 законопроєкт - новий Митний кодекс України. Перше читання.
• 15024 законопроєкт - спрощене провадження у справах про банкрутство для мікро- та малого бізнесу, а також особливості процедур банкрутства для держпідприємств і компаній, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію. Перше читання.
• 15437 законопроєкт - відновлення окремих норм законодавства про державну допомогу бізнесу, особливості їх застосування під час воєнного стану та вдосконалення моніторингу державної допомоги. Перше читання.
• 15122 законопроєкт - щодо акціонерного товариства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Друге читання.
• 15400 законопроєкт - зарахування плати за оформлення та видачу документів у сфері державного експортного контролю до спеціального фонду держбюджету. Перше читання.
• 13704-д законопроєкт - право військовослужбовців, ветеранів та звільнених з полону військовополонених на належну медичну допомогу, реабілітацію та протезування. Друге читання.
• 14191 законопроєкт - комплексна державна підтримка та підвищення соціальних гарантій для сімей з особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю. Повторне друге читання.
• 15056 законопроєкт - зміни до кримінального та антикорупційного законодавства у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Друге читання.

Сьогодні на порядку денному запланований розгляд в другому читанні законопроєкту №15122 про перетворення державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на акціонерне товариство з подальшим приєднанням до «Енергоатому».
Загалом це технічний закон, який визначає порядок корпоратизації одного уранодобувного підприємства, формування статутного капіталу, передачу майна. Він навряд чи привернув би до себе увагу, якби не одна цікава обставина.
Перед другим читанням до законопроєкту внесли поправки, які взагалі не стосуються СхідГЗК. Попри те, що регламент Верховної Ради вимагає, щоб поправки до другого читання стосувалися предмета законопроєкту, прийнятого за основу.
Внесені до законопроєкту №15122 поправки дозволяють будувати об'єкти енергетики, сонячні, вітрові, газопоршневі станції, котельні, накопичувачі енергії, на землях будь-якого призначення по всій Україні, без стандартних дозвільних процедур і без завчасного оформлення земельної документації. Спрощення поширюється і на гірську частину Карпат, на висоті до 1000 метрів над рівнем моря. Захищеними лишаються тільки заповідні території, водоохоронні зони, окремі категорії лісів і Карпати вище позначки 1000 метрів. Для вітрових електростанцій, на відміну від інших об'єктів, захист високогір'я взагалі не передбачений, для них єдиний виняток - землі природно-заповідного фонду.
В реальності це означає, що об'єкти можна буде зводити спочатку, а дозвільні документи оформлювати вже потім. Саме за такою логікою нещодавно вирубали лісосмугу на Теремках у Києві під прокладання тепломережі. Дію такої норми пропонується поширити на період воєнного стану і ще 12 місяців після його завершення.
Як саме це відбуватиметься, визначає уряд своєю постановою. І це означає, що все вирішуватиметься швидко і без участі парламенту та громадськості.
Головне юридичне управління Ради вказує, що з тексту неможливо встановити, чи підлягає таке будівництво обов'язковій оцінці впливу на довкілля, а сам підхід суперечить міжнародним зобов'язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС, яка передбачає збільшення площі природоохоронних територій, а не навпаки. Крім того, юридичне управління самої ж ВР звертає увагу, що перелік захищених земель у законопроєкті не має чітко виписаних критеріїв, тож, наприклад, праліс на висоті 900 метрів у Карпатах, якщо він росте на землях сільськогосподарського призначення, під захист не потрапляє, і рішенням Кабміну його можна буде вирубати.
Такий підхід суперечить міжнародним зобов'язанням України, а також не відповідає вимогам Конституції України, вимогам, режимам, обмеженням щодо використання таких земельних ділянок, встановленими земельним, лісовим, водним, природоохоронним законодавством, законодавством у сфері містобудівної діяльності.

«Ціну напишемо вам у директ»: ДПС шукатиме тіньовий бізнес у соцмережах.
Податкова посилює роботу з виявлення незареєстрованого бізнесу та продажів без використання РРО/ПРРО.
Для цього аналізуватимуть інформацію з відкритих джерел в інтернеті, зокрема TikTok, Instagram, Telegram, Viber та WhatsApp. Там ДПС шукатиме аномалії у роботі зареєстрованого бізнесу, який має використовувати РРО/ПРРО, визначатиме ризикових платників і перевірятиме їх.
Проте також буде вестись робота щодо тих продавців товарів і послуг, які працюють через інтернет та соцмережі, але взагалі не зареєстровані платниками податків. Їх ДПС має виявляти спільно з Нацполіцією, проводити роз'яснювальну роботу, а в разі встановлення порушень - штрафувати та вимагати легалізувати бізнес.
Ці заходи передбачені рішенням парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо детінізації економіки. У серпні ДПС повідомила Комітет про виконання відповідних доручень.

🇪🇺 Законопроєкт 14327-д щодо приєднання України до SEPA - серед пріоритетів і МВФ, і Світового банку.
Мінфін передав Верховній Раді перелік законопроєктів, першочергове ухвалення яких пов'язане з виконанням міжнародних зобов'язань України. 14327-д фігурує одразу в обох списках - за програмою МВФ EFF та програмою Світового банку DPO.
Законопроєкт потрібен для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Він має привести українське законодавство у сфері платежів та протидії відмиванню коштів у відповідність до європейських вимог. Для громадян і бізнесу приєднання до SEPA означатиме простіші та значно дешевші перекази в євро між Україною та європейськими країнами.
Також серед приіоритетних:
• 15112-д - ПДВ для електронної торгівлі. Структурний маяк МВФ, дедлайн - березень 2026 року. Очікує першого читання.
• 13435 - реформа оцінки майна. Зобов'язання одночасно перед МВФ і Світовим банком. Дедлайн МВФ був у червні, у DPO - жовтень 2026 року. Законопроєкт готується до другого читання.
• 13246 - нове регулювання інвестиційних фондів. Також входить до переліків МВФ і Світового банку. Дедлайн - жовтень 2026 року. Законопроєкт поки що опрацьовується в комітеті.
• 13007-д - удосконалення механізмів раннього втручання та врегулювання неплатоспроможних банків. Дедлайн за Меморандумом МВФ - лютий 2026 року. Законопроєкт на стадії другого читання.
• 14013 - новий закон про кредитні історії та посилення регулювання бюро кредитних історій. Дедлайн МВФ - травень 2026 року. Готується до другого читання.
• 14282 / №14282-1 - посилення незалежності НКРЕКП та прозорості процедур призначення членів регулятора. Дедлайн МВФ - квітень 2026 року. Законопроєкти опрацьовуються в комітеті перед першим читанням.
По деяких законопроєктах цього списку строки, про які домовлялись з міжнародними партнерами, вже минули. Дедлайни важливі, бо затримка з виконанням цих зобов'язань може додати проблем під час чергового перегляду програми і вплинути на строки отримання фінансування. Тому Мінфін акцентує увагу Верховної Ради на тому, що розгляд цих законопроєктів має бути першочерговим, оскільки від цього залежить проходження переглядів програми МВФ та отримання наступних траншів.

🇺🇦 Міноборони має залучити щонайменше €60 млрд на закупівлю зброї у 2026-2027 роках.
Такий цільовий показник закладений у Програмі діяльності Кабміну для Міністерства оборони.
Йдеться про залучення не менше €60 млрд кредитних коштів ЄС на закупівлю озброєння та військової техніки. При цьому щонайменше 50% цих коштів мають спрямувати на фінансування продукції українського оборонно-промислового комплексу.
Ще один цільовий показник - реалізація у 2026-2027 роках стратегічних проєктів з виробництва критичних озброєнь українських та міжнародних зразків, зокрема засобів протибалістичного захисту та балістичного озброєння.
Також виробництво українських зразків озброєння та військової техніки має фінансуватися не нижче рівня 2025 року.

🇪🇺 Україна планує подати заявку на приєднання до SEPA у 2027 році.
Це ще одна мета, яку записано в Програмі діяльності уряду. До 2027 року Україна має виконати необхідні умови та подати заявку на приєднання до Єдиної зони платежів у євро SEPA.
SEPA дозволяє здійснювати безготівкові перекази в євро між країнами-учасницями за єдиними правилами та стандартами. Для України приєднання означатиме глибшу інтеграцію до європейського фінансового простору та спрощення транскордонних платежів для громадян і бізнесу.
У Програмі є і конкретне завдання для Мінфіну на шляху до SEPA. У 2026-2027 роках привести українське законодавство у відповідність із директивами ЄС та стандартами FATF для майбутнього приєднання. Перед поданням заявки Україна має виконати законодавчі вимоги ЄС, зокрема у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Необхідний пакет законодавчих змін уже перебуває у Верховній Раді і чекає на ухвалення.

Завтра зранку фракція Слуга народу збереться, щоб заслухати кандидатів на посади міністра оборони та міністра закордонних справ — Євгенія Хмару та Андрія Сибігу.

Близько 350 тисяч домогосподарств мають отримати по 19 400 грн в якості «зимової підтримки».
Це також записано у Програмі діяльності Кабміну на 2026 рік. Загальний обсяг такої допомоги, якщо виплати отримають усі 350 тис. домогосподарств, становитиме близько 6,8 млрд грн. Водночас у самій Програмі не уточнюється, хто саме матиме право на 19 400 грн, за якими критеріями визначатимуть одержувачів та коли розпочнуться виплати. Ймовірно, ці умови мають бути визначені механізмом надання допомоги, який Мінсоцполітики напрацює пізніше.

Уряд планує перейти на нову модель пенсійної системи у 2027 році.
У Програмі діяльності Кабміну йдеться про перехід від нинішньої «фрагментованої пенсійної системи» до нової моделі.
Вона має включати чотири складові:
• базовий захист за віком
• страхову пенсію, розмір якої залежатиме від сплачених внесків
• професійні пенсійні механізми
• добровільні пенсійні накопичення з автоматичним залученням до системи (автозаписом).
Перехід на нову модель уряд планує забезпечити у 2027 році. Поряд із базовим забезпеченням та страховою пенсією мають працювати професійні пенсійні програми і механізм добровільних накопичень.
Автозапис означає, що працівника автоматично включають до накопичувальної системи без окремої заяви з його боку, а відрахування з зарплати починають робити за замовчуванням. Відмовитися від участі можна, але для цього потрібно подати окрему заяву. Такий підхід зараз застосовують у Великій Британії та Польщі. Він суттєво підвищує охоплення накопичувальною системою порівняно з моделлю, де людина має самостійно ініціювати вступ.

Сьогодні через постійні тривоги парламент майже не працював. Спробуємо ще завтра. + кадрові питання.

Порядок денний засідання Верховної Ради на середу, 19.08
• законопроєкт 15450 - новий Митний кодекс України - перше читання
• законопроєкт 14117 - використання права земельного сервітуту для військових потреб - перше читання
• законопроєкт 14391 - удосконалення процедур державного управління у галузі культури та культурної спадщини - перше читання
• законопроєкт 15102 - задоволення потреб населення у перевезеннях на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування в умовах воєнного стану - перше читання
• законопроєкт 15122 - діяльність акціонерного товариства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - друге читання
• законопроєкт 15397 - заходи для забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду - перше читання
• законопроєкт 13704-д - забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та звільнених з полону на медичну допомогу, реабілітацію і протезування - друге читання
• законопроєкт 14191 - формування комплексної державної підтримки та підвищення соціальних гарантій для сімей з особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю - повторне друге читання
• законопроєкт 15024 - спрощена процедура банкрутства для мікро- та малого бізнесу та особливості банкрутства держпідприємств і товариств, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію - перше читання
• законопроєкт 15437 - відновлення дії норм про державну допомогу суб'єктам господарювання та удосконалення її моніторингу - перше читання
• законопроєкт 15400 - зарахування плати за оформлення та видачу документів у сфері державного експортного контролю до спеціального фонду держбюджету - перше читання
• законопроєкти 15348 та 15348-1 - посилення відповідальності за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах - перше читання
• законопроєкт 15264-1 - зміни до правил виконавчого провадження - перше читання
• законопроєкт 13578 - удосконалення законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення - друге читання
• законопроєкт 14405 - забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану - перше читання