Верховна Рада під час тривоги продовжуватиме працювати. Під час загрози депутатам буде даватися 10 хвилин на спуск в укриття. Тут уже підготовлена інфраструктура, розставлені стільці для 330 народних обранців. Про це повідомив на фракції спікер ВР Руслан Стефанчук.
Депутати за особистим QR-кодом заходитимуть на сторінку для голосувань зі своїх планшетів або телефонів.
Найближчі кілька днів депутати спускатимуться по 20 осіб та перевірятимуть нову систему.
Це дозволить не переривати засідання та працювати ефективніше.

На фракції Слуги народу виступили також представники українського бізнесу, які закликали нардепів проголосувати законопроект про оподаткування посилок.

Порядок денний засідання Верховної Ради на 1 вересня:
• 15437 законопроєкт, 1 читання - відновлення правил державної допомоги бізнесу та вдосконалення її моніторингу.
• 15460, 15460-1, 15460-2 законопроєкти, 1 читання - зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень.
• 15112-д законопроєкт, 1 читання - скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок та оподаткування ПДВ електронної торгівлі.
• 14012 постанова - створення дорадчої групи для відбору кандидатів у члени Рахункової палати.
• 12117 законопроєкт, 2 читання - вдосконалення роботи індустріальних парків.
• 13007-д законопроєкт, 2 читання - зміни у роботі Фонду гарантування вкладів, НБУ та інститутів спільного інвестування.
• 10147 законопроєкт, 2 читання - безпека та здоров’я працівників на роботі.

Діра у державних фінансах зараз становить 49,5 млрд євро.
А тепер про те, чому Україна не отримала частину зовнішнього фінансування, про яке вже домовилися з партнерами.
Як повідомив на засіданні нашої фракції Прем'єр-міністр Сергій Корецький, йдеться приблизно про 26 млрд євро, на які Україна розраховувала, але які досі не отримала.
Частина цих грошей залежить від виконання зобов'язань самої України.
За словами прем'єра, уряд не забезпечив підготовку та ухвалення 44 нормативно-правових актів, від яких залежить фінансування на 10,6 млрд євро.
Ще 2 млрд євро залежать від законів, які вже ухвалила Верховна Рада, але поки не підписав Президент.
6,25 млрд євро ще є шанс отримати.
Ще 5,5 млрд євро прив'язані до 17 законопроєктів, які має підготувати уряд, але які досі не підготовлені.
Отже, загалом Україні зараз бракує близько 49,5 млрд євро. Із них 26 млрд - зовнішнє фінансування, на яке Україна вже розраховувала, але досі не отримала, ще 23,5 млрд - фінансовий розрив, для якого наразі взагалі немає підтверджених джерел покриття.

"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості".
Прем'єр Сергій Корецький розповів про безпекові правила та заходи у новому навчальному році.
У громадах із підвищеним ризиком російських ударів проведення масових заходів 1 вересня заборонено. В інших громадах рішення про лінійки ухвалюватимуть на місцях з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів та можливості швидко перевести туди всіх дітей і педагогів у разі тривоги.
Загалом 1 вересня в Україні почнуть роботу близько 25 тисяч закладів освіти.
Зараз доступ до укриттів мають понад 82% вихованців дитсадків та 83% школярів. За кошти держбюджету будують ще 131 укриття, серед них 18 підземних дитсадків. Після завершення цих робіт захищеними просторами мають бути забезпечені 87% дітей, а до кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння: у 2022 році доступ до укриттів мали лише 10% школярів.
Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації. У регіонах, де вона дозволяє, працюватиме очне або змішане навчання. На Харківщині через високі ризики змішаний формат можливий лише у підземних школах, в інших випадках навчання буде дистанційним.
Якщо паперові підручники не встигають надрукувати через удари по друкарнях і складах, діти мають отримати електронні версії. Якщо безпекові умови не дозволяють готувати гарячі обіди, школярів мають забезпечувати готовими до споживання стравами.
Завдання на цей навчальний рік, як його формулює голова уряду, - повернути якомога більше дітей до очного навчання, не нехтуючи при цьому безпекою.

Вчора на засіданні нашої фракції за участі прем’єра та міністра фінансів обговорювали складну ситуацію з фінансуванням державного бюджету.
За представленими розрахунками, загальна потреба становить 175,4 млрд євро. З них 133 млрд євро – загальна вартість потреб оборони. За розрахунками, озвученими на засіданні, з 2022 року вартість війни щороку зростає приблизно на 15-16 млрд доларів. У 2027 році вона може сягнути 153 млрд євро. Серед інших видатків - 10 млрд євро на соціальну сферу, по 6,1 млрд на освіту та медицину, 2,4 млрд на утримання державного сектору та 11,2 млрд на обслуговування зовнішнього боргу.
При цьому 23,5 млрд євро дефіциту нині взагалі не мають підтверджених джерел покриття або гарантій партнерів.

В парламенті виступає премʼєр-міністр. Розказує про дефіцит бюджету. Найближчим часом обіцяє представити програму та план дій в умовах невизначеності. До 1 листопада Кабмін ухвалить 44 нормативно-правових актів. Премʼєр просить підтримати 12 законопроектів, які вже є в порядку денному. А також закликає ухвалити якомога швидше інших законопроектів, які є вимогою партнерів. Найближчими днями уряд подасть в парламент ще 11 законопроектів. Уряд також запроваджує жорсткий режим економії коштів. Щодо пенсій та зарплат проблем не буде, а от найменш необхідні програми будуть порізані. Протягом місяця уряд проаналізує програми Міноборони, проведе їх аудит та визначить тільки пріоритетні. Корецький закликав депутатів підтримати законопроекти, які принесуть в бюджет грошей від партнерів. Загалом премʼєр повторив ту промову, яку виголошував вчора на засіданні фракції.

Законопроект 15460 про посилки провалено. За — 194 депутати. Повернули субʼєкту на доопрацювання.

Про внесення змін до податкового кодексу щодо оподаткування посилок ПДВ 15112-д теж провалили.

Міністр фінансів Марченко покинув зал засідань Верховної Ради.

Мабуть народні депутати, які справно не голосують за законопроекти, під які підвʼязані гроші міжнародних партнерів, хочуть дочекатися затримки соціальних виплат населенню. Тоді картонки виглядатимуть як дитячий садочок.
Просто сюр.

За створення дорадчого органу для відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати (вимога МВФ) проголосувало — 192. Знову провалили.

Порядок денний Верховної Ради на 2 вересня. Загалом 10 питань. Більшість із них - законопроєкти, під які підв’язано фінансування від МВФ, ЄС та Ukraine Facility.
• 12117 законопроєкт, 2 читання - вдосконалення роботи індустріальних парків
• 13007-д законопроєкт, 2 читання - зміни у роботі Фонду гарантування вкладів, НБУ та інститутів спільного інвестування
• 14271 законопроєкт, 2 читання - імплементація законодавства ЄС у сфері відновлюваної енергетики
• 15024 законопроєкт, 1 читання - спрощене банкрутство мікро- та малого бізнесу і особливості банкрутства держпідприємств, які приватизуються
• постанова - визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944-1946 роках. Реєстраційного номера поки немає
• 15352 законопроєкт, 1 читання - запровадження правил обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів
• 15269 законопроєкт, 1 читання - корпоративне управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб
• 15463-1 законопроєкт, 1 читання - звільнення від оподаткування товарів для потреб сил безпеки і оборони
• 15464-1 законопроєкт, 1 читання - звільнення від ввізного мита товарів для потреб сил безпеки і оборони
• 15400 законопроєкт, 1 читання - спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету

Що це за «чарівна кнопка», яку нібито відключили в Сенсбанку, для внесення застави?
Чи відповідає вимогам фінмону проведення платежів до 5 тис грн без ідентифікації?
Яких реформ ще не вистачає, щоб побороти брудні гроші?
Чи є сенс в корупції, якщо кошти неможливо буде легалізувати? Чому насправді страждають РЕРи? Разом з Економічною правдою розбирались в цьому в подкасті.

Сором, це просто сором. Лише вчора ми отримали інформацію від уряду про те, наскільки критичною є ситуація з державними фінансами, а сьогодні провалили голосування по ключових законопроєктах, ухвалення яких є умовою надання другого траншу макрофіну ($4,26 млрд) і траншу МВФ ($1,66 млрд).
Причому критично підвели саме свої. За зміни до Митного кодексу №15460 (зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень) проголосували лише 154 колеги по фракції із 229. За №15112-д (скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок та оподаткування ПДВ електронної торгівлі) - 158. Понад 50 депутатів «Слуги народу», які були присутні в цей день у залі, не дали голосів за обидва законопроєкти. Ще 18 не підтримали один з них.
Жодного голосу не дав «Голос», за винятком Таміли Ташевої, яка підтримала 15460. Прогресивна фракція, на жаль, укотре вибрала позицію відсидітися в кущах: ніхто не був офіційно проти, але хтось не голосував взагалі, хтось був відсутній, а хтось утримався. Так само жодного «за» від фракцій «ЄС» і «Батьківщина», які обожнюють вигулювати патріотизм на людях, але на ділі більше заклопотані постійною підготовкою до виборів та самопіаром.
Провалили навіть постанову про утворення дорадчого органу для відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати, що є в списку вимог МВФ.
В якийсь момент дуже стриманий міністр фінансів Сергій Марченко просто вийшов із зали, де відбувалось це свято безвідповідальності.
Дуже шкода, що в такий небезпечний момент, де ми зараз є, більшість народних депутатів поводиться саме як політики, а не як державні діячі. Ті, хто думає про свої власні амбіції, «шкурняки» і вибори або вибрав саме цей час, щоби демонструвати політичну «суб’єктність», ставлять власні інтереси вище за питання нашої національної безпеки, яка обходиться дуже і дуже дорого. Потім ті самі депутати будуть патетично і гнівно питати в уряду, де гроші на зарплати, пенсії і соціальні виплати.
Лише вчора глава уряду назвав цифру – 26 млрд євро, які Україна закладала в розрахунки бюджету, але досі не отримала через невиконання зобов'язань перед міжнародними партнерами, кредиторами і донорами. Саме тому я проголосувала за всі ті законопроєкти, які ми ретельно готували і які зобов’язались ухвалити. Але тепер мені соромно за колег, які, маючи дуже тривожну інформацію, знову і знову обирають політиканство та продовжують демонструвати безвідповідальність. Ця безтурботність нам всім вилізе боком, шановні.

Військові частини до року затримують документи для виплати 15 млн грн родинам загиблих.
Про це йдеться у спеціальній доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Військові частини несвоєчасно передають до ТЦК та СП пакети документів, необхідні для призначення допомоги. Здебільшого затримка на цьому етапі становить від шести місяців до року, через що родини не можуть вчасно отримати виплату.
У 2025 році до Омбудсмана надійшло 776 скарг щодо призначення та виплати допомоги за загибель військовослужбовця. Це найбільша категорія проблемних звернень.
Загалом кількість звернень з ветеранської тематики за рік подвоїлася: з 1033 у 2024 році до 2077 у 2025 році.
Уповноважений рекомендує Міноборони встановити чіткий строк, протягом якого військова частина має передати документи до ТЦК, та передбачити відповідальність командування за порушення прав військовослужбовців і їхніх родин.

Після завершення війни до 15% населення України становитимуть ветерани та члени їхніх родин.
До повномасштабного вторгнення в Україні було близько 900 тисяч ветеранів. Зараз їхня кількість перевищує 2 млн, а після завершення війни разом із членами родин може сягнути 5–6 млн осіб.
Такий прогноз наведено у спеціальній доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Омбудсман наголошує, що нинішня система підтримки не готова до такого навантаження. Вона залишається розпорошеною між різними органами, перевантаженою процедурами та нерівною за доступністю послуг у різних громадах.

Місія МВФ зараз у Києві і тому провалені вчора голосування - особливо поганий сигнал для кредиторів. Переговори цього разу йдуть дуже складно, МВФ очікує від України виконання взятих зобов'язань. Місія на чолі з Гевіном Греєм обговорює з українською владою три основні блоки: стан економіки, виконання структурних реформ та проєкт держбюджету-2027.
Представники Фонду зараз проводять багато зустрічей. Зокрема, була розмова з керівництвом Держмитслужби про виконання Україною зобов'язань перед МВФ та подальшу реформу митниці.
При цьому сам Фонд поки не оголошував нинішню місію формальним початком другого перегляду програми EFF. Тож зараз йдеться про переговори та оцінку виконання Україною умов програми напередодні наступного перегляду.

НБУ вимагає від уряду звільнити голову правління державного Сенс Банку Олексія Ступака, який опинився у центрі скандалу з грошима на заставу фігуранту корупційного розслідування.
Нацбанк вирішив, що Ступак не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та вимагає від Кабміну як власника банку невідкладно припинити його повноваження і призначити нового голову правління.
Однак, за версією НБУ, рішення пов'язане не з останнім скандалом, а з порушеннями часів до націоналізації Сенс Банку, тоді ще Альфа-Банку. Ступак працював там з 2019 року: очолював корпоративний бізнес, був членом правління, а згодом курував корпоративно-інвестиційний, малий та середній бізнес.
Під час перевірки НБУ виявив ознаки існування в банку прихованої структури управління, побудованої представниками колишніх підсанкційних акціонерів. Олексія Ступака перевіряли на можливу причетність до ухвалення рішень у межах цієї системи.
Йдеться, зокрема, про так звані таємні протоколи. Як з'ясували під час подальшого незалежного аналізу та forensic-перевірки, у 2012–2022 роках у банку практикували подвійне протоколювання: поряд з офіційними оформлювали приховані протоколи. Також існували неофіційні органи управління, приховані склади комітетів наглядової ради та «тіньові керівники». Через цю систему ухвалювалися, зокрема, приховані рішення щодо операцій із підозрілими особами для поліпшення показників банку.
Саме через можливу причетність Ступака до ухвалення таких таємних рішень НБУ ще у травні відкрив щодо нього адміністративне провадження. Тепер за його результатами регулятор дійшов висновку, що Ступак не відповідає вимогам до професійної придатності керівника банку.

Президент вніс до Верховної Ради законопроєкти про посилення відповідальності за шахрайські кол-центри та схеми з банківськими рахунками і платіжними інструментами.
Перший законопроєкт передбачає жорсткішу відповідальність не лише для працівників шахрайських кол-центрів, а й для їхніх організаторів та власників.
Другий стосується шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема використання так званих «дропів». Він має створити законодавчу основу для протидії організаторам таких схем із банківськими рахунками та платіжними інструментами.
Паралельно мають бути зміни у внутрішньому регулюванні банківської системи та банківських алгоритмах. Вони мають дати банкам більше можливостей для захисту прав та законних інтересів людей і підприємств, а також не допускати використання рахунків для ухилення від сплати податків чи легалізації коштів від незаконної діяльності.
За словами Зеленського, законопроєкт також імплементує норми законодавства ЄС і пов'язаний із домовленостями України з міжнародними партнерами.
Президент закликав Верховну Раду розглянути обидва законопроєкти невідкладно.