Пішов під оплески гальорки, назвав центральні органи влади політиканами. Лише не пояснив, чого ремонтує постійно одні й ті ж мости, наприклад Південний, а сам переселився жити у Вишгородський район.

Верховна Рада знову провалила пропозицію голосувати під час 🟡 тривоги

В Україні вперше застосували нову кримінальну статтю проти шахрайських кол-центрів.
СБУ та Нацполіція викрили на Львівщині шахрайський кол-центр і затримали трьох організаторів. Їм уперше в Україні повідомили про підозру за ст. 255-4 Кримінального кодексу, яка запроваджує відповідальність за створення шахрайських кол-центрів, керівництво ними та участь у їхній діяльності. Норма діє з вересня 2026 року.
Шахраї створювали фейкові жіночі профілі в соцмережах і на сайтах знайомств. Під виглядом фотографій надсилали шкідливі файли, які після відкриття давали їм дистанційний доступ до пристроїв жертв. Отримували доступ до онлайн-банкінгу, обходили двофакторну автентифікацію та викрадали гроші громадян України і країн ЄС. Викрадені кошти переводили в готівку через нелегальний обмінник із використанням криптовалюти.
Крім нової статті, затриманим інкримінують шахрайство та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.

Франція планує оподатковувати прибутки від обміну криптовалют на стейблкоїни за ставкою 31,4%.

Йдеться про зміну підходу до оподаткування криптооперацій. Якщо відповідну поправку ухвалять, уже з 1 січня 2027 року обмін біткоїна, Ethereum та інших криптовалют на стейблкоїни, зокрема USDT і USDC, може стати підставою для виникнення податкових зобов’язань.

Наразі у Франції приватні інвестори зазвичай сплачують податок із прибутку тоді, коли конвертують криптоактиви у фіатні гроші, наприклад євро. Обмін однієї криптовалюти на іншу, як правило, не оподатковується до моменту виходу у фіат.

Запропоновані зміни означатимуть, що навіть без виведення коштів на банківський рахунок інвестор може бути зобов’язаний задекларувати прибуток і сплатити з нього податок.

Важливо, що 31,4% пропонують стягувати не з усієї суми обміну, а з отриманого прибутку.

Фактично Франція розглядає можливість прирівняти обмін криптовалют на стейблкоїни до реалізації інвестиційного прибутку для цілей оподаткування.

Поки що це законодавча пропозиція, а не чинна норма.

ЄС перерахував Україні 2,86 млрд євро на ППО та інші потреби оборони.
Це новий транш в рамках кредитної програми Ukraine Support Loan.
Кошти спрямують на закупівлю безпілотників і ракет, систем ППО, радіолокаційних станцій, засобів радіоелектронної боротьби та боєприпасів.
Це кредитні кошти, але їх повернення передбачене за рахунок майбутніх російських репарацій або компенсацій, а не з бюджету України. Загальна програма ЄС розрахована на 2026–2027 роки та передбачає 60 млрд євро на оборону і 30 млрд євро на бюджетну підтримку України.
На 2026 рік заплановано 28,3 млрд євро для підтримки оборонних спроможностей та промисловості України. Нові транші очікуються протягом наступних тижнів.

Держмитслужба спільно з БЕБ та Нацполіцією викрила схему продажу автомобілів, які завозили в Україну під виглядом гуманітарної допомоги для військових.
За даними митників, машини ввозили через три підконтрольні благодійні фонди. У документах їх оформлювали як гуманітарну допомогу для ЗСУ, що дозволяло не сплачувати митні платежі.
Натомість автомобілі виставляли на онлайн-платформах оголошень і продавали у Києві. Впродовж 2026 року таким чином реалізували 71 авто.
Під час спроби продати чергову машину правоохоронці затримали чоловіка. Під час обшуків у нього вилучили ще два автомобілі.
Затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України - незаконне використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.

FATF хоче зобов’язати банки та державні органи обмінюватися інформацією про фінансові злочини. ЄС поки не готовий.

Міжнародна група з протидії відмиванню коштів FATF розглядає можливість запровадити новий обов’язковий стандарт — обмін оперативною інформацією між банками, іншими фінансовими установами та державними органами для виявлення відмивання коштів і фінансування тероризму.

Про це заявив президент FATF Джайлз Томсон на Міжнародному саміті з протидії фінансовим злочинам у Лондоні.

За його словами, настав час зробити такий обмін однією з базових вимог до країн — членів FATF. Обговорення змін до міжнародних стандартів планують розпочати після жовтневого пленарного засідання організації.

Цікаво, що сам Європейський Союз поки відстає від деяких розвинених країн у створенні таких механізмів.

У 2024 році ЄС заклав правову основу для державно-приватного партнерства у сфері фінмоніторингу. Однак через заперечення Європейської ради із захисту даних відповідні положення законодавства суттєво обмежили. Регулятор побоюється, що обмін персональними даними між банками та державою може перетворитися на інструмент масового стеження.

Тепер новостворений європейський орган AMLA спільно з Європейською радою із захисту даних готує рекомендації, які мають визначити, якою інформацією можна обмінюватися, не порушуючи GDPR. Завершити цю роботу очікують у 2027 році.

Але найважливіше в цій дискусії — зміна самого підходу до фінансового моніторингу.

Президент FATF наголошує, що обмін інформацією має підвищити якість повідомлень про підозрілі операції та зменшити адміністративне навантаження на банки й фінансові розвідки.

Експерти на саміті окремо підкреслили: мета не в тому, щоб збирати та передавати якомога більше інформації, а в тому, щоб ефективніше виявляти конкретні фінансові злочини.

Ефективність фінмоніторингу має вимірюватися не кількістю перевірених клієнтів, заблокованих рахунків чи надісланих повідомлень про підозрілі операції, а реальними результатами боротьби з відмиванням злочинних коштів.

Для України, яка готується до шостого раунду оцінювання MONEYVAL та гармонізує своє законодавство з європейськими правилами, ця дискусія особливо актуальна.

Нам також варто переходити від накопичення величезних масивів інформації до її якісного аналізу, обміну фінансовою розвідкою та виявлення реальних злочинних схем.

Бо завдання фінмоніторингу — не контролювати кожну транзакцію заради самого контролю, а зробити відмивання злочинних коштів складним, дорогим і ризикованим.

МВФ і Світовий банк представили глобальний план боротьби з фінансовим шахрайством: світ щороку втрачає близько $1 трлн

Міжнародний валютний фонд та Світовий банк представили Bangkok Blueprint for Fraud-Resilient Financial Services — нову рамкову програму протидії фінансовому шахрайству, яке здійснюється за допомогою цифрових технологій.

Документ презентували під час щорічних зустрічей МВФ і Світового банку в Бангкоку на тлі стрімкого зростання масштабів онлайн-шахрайства, особливо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

За оцінкою міністра фінансів Таїланду Екніті Нітітханпрапаса, світова економіка щороку втрачає через цифрове шахрайство близько $1 трлн, або 3% світового ВВП.

Масштаби проблеми вражають:

• $88 млрд — щонайменше стільки коштів у 2025 році шахрайські угруповання викрали у жителів Азійсько-Тихоокеанського регіону, за даними Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC).
• 67% глобальних втрат від шахрайства у 2024 році припало на Азію, за словами голови Банку Таїланду Вітая Ратанакорна.
• Транснаціональні злочинні мережі постійно вдосконалюють свої методи, випереджаючи можливості правоохоронних органів.

Нова ініціатива МВФ і Світового банку покликана допомогти урядам, фінансовим регуляторам, банкам та іншим учасникам фінансового ринку підвищити стійкість фінансових послуг до шахрайства.

Водночас Bangkok Blueprint має рекомендаційний характер і не є офіційними нормативними рекомендаціями МВФ та Світового банку.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва наголосила, що поширення кіберзлочинності загрожує нівелювати досягнення цифрової фінансової інклюзії.

Цифрові фінансові сервіси відкрили доступ до банківських та платіжних послуг мільйонам людей, які раніше були виключені з фінансової системи. Однак зростання шахрайства підриває довіру до цих інструментів і створює ризики для подальшого розвитку цифрових платежів.

Таким чином, боротьба з онлайн-шахрайством стає не лише питанням захисту споживачів, а й одним із ключових викликів для стабільності фінансових систем та розвитку цифрової економіки.

Порядок денний Ради на 15 жовтня:

• 16051-1 законопроєкт 2 читання - ПДВ на міжнародні посилки, скасування податкової пільги. Завершення розгляду. Критично важливий (ЄС, МВФ).

• 15460 законопроєкт 2 читання - зміни до митного оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень. Критично важливий (ЄС, МВФ).

• 0392 ратифікація - угода з Іспанією про технічне та фінансове співробітництво.

• 0395 ратифікація - угода з Чехією про технічне та фінансове співробітництво.

Україні потрібно додатково залучити ще понад $32,6 млрд зовнішнього фінансування на 2027 рік.
За даними прем’єр-міністра Сергія Корецького, загальна потреба в зовнішньому бюджетному фінансуванні наступного року перевищує $52 млрд. Джерела майже $20 млрд уже визначено в межах домовленостей з ЄС, МВФ та Японією. Решту ще потрібно знайти.
Ці кошти потрібні для оборони, виплати пенсій, роботи лікарень і підтримки бізнесу.

Крім бюджетного фінансування, Сили оборони потребуватимуть ще $45 млрд позабюджетних ресурсів. Лише бюджетні видатки на оборону та безпеку наступного року становитимуть майже 44% ВВП.

Для продовження фінансування цього тижня уряд має затвердити необхідні рішення, а ВР - розглянути законопроєкти, передбачені програмами МВФ, Світового банку та ЄС.

Водночас через російські удари, руйнування та зупинку підприємств податкові надходження до кінця 2026 року очікуються приблизно на $1,5 млрд нижчими за прогноз.

Литва запровадила санкції проти Фрідмана та Усманова, яких ЄС виключив із санкційного списку.
14 жовтня уряд Литви запровадив національні санкції проти російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.
Санкції передбачають замороження їхніх коштів та економічних ресурсів, а також забороняють прямо чи опосередковано надавати їм або на їхню користь кошти й економічні ресурси. ЄС виключив обох олігархів із санкційного списку 22 вересня. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав це сигналом слабкості та заявив, що санкційний тиск на Росію і тих, хто підтримує її війну проти України, потрібно посилювати. Крім того, Литва ще 24 вересня заборонила в’їзд Фрідману і Усманову на п’ять років.
Лтавія та Естонія також застосовують до обох російських олігархів національні санкції.

На тлі російських атак уряд спростив перевірку імпортованих ліків, щоб прискорити їх постачання до аптек і лікарень.
Через тривалі перевірки великі партії препаратів могли довго залишатися на складах під загрозою російських ударів. Ухвалені рішенням КМУ зміни мають скоротити цей час і зменшити ризик дефіциту.
Що змінюється:
• Уповноважена особа імпортера зможе самостійно звіряти вантаж із супровідними документами та оглядати тару й упаковки з обов’язковою фотофіксацією. Результати та фотографії подаватимуть до Держлікслужби для отримання висновку про якість ліків.
• Для повторного ввезення тієї самої серії препарату передбачена спрощена процедура: уповноважена особа імпортера проводитиме візуальний контроль і повідомлятиме Держлікслужбу про результати. За повідомленням МОЗ, це дозволить скоротити проходження контролю до одного робочого дня.
Державний контроль якості зберігається. Вимоги до якості та безпеки препаратів залишаються незмінними.

Рада ухвалила закон про ПДВ на покупки з іноземних маркетплейсів вартістю до 150 євро. За законопроєкт 16051-1 у другому читанні та в цілому проголосували 252 депутати.
ПДВ застосовуватиметься до таких покупок незалежно від вартості. Для замовлень до 150 євро нараховувати та сплачувати податок має електронна платформа. Без ПДВ залишаться некомерційні посилки до 45 євро, які фізичні особи надсилають одна одній без оплати.

Ухвалення закону є однією з умов отримання міжнародної фінансової допомоги від МВФ та ЄС.

У цьому ж законопроєкті пройшла поправка про особливості фінмоніторингу політично значущих осіб — PEP. Вона має розблокувати підписання закону про оподаткування доходів із цифрових платформ, який залишається без підпису Президента через внесену в нього депутатами норму, яка послаблювала фінмоніторинг PEPів.

ЄСПЛ зареєстрував шість заяв інкасаторів Ощадбанку проти Угорщини.
Як повідомив Ощадбанк, працівники скаржаться на незаконне затримання та катування під час перевезення коштів і золота через Угорщину в березні цього року.
Заяви подали 5 липня. Секретаріат Суду підтвердив їх реєстрацію та присвоїв номери. Щодо сьомого інкасатора очікують такого ж підтвердження.
Це початкова стадія процесу, до розгляду справи по суті Суд ще не перейшов.

Ухвалили в цілому також законопроєкт 15460 про митне оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень.
Він йде в одному пакеті з ухваленим сьогодні законопроєктом 16051-1 про ПДВ на покупки з іноземних маркетплейсів вартістю до 150 євро. Один документ встановлює правила оподаткування, другий — порядок митного оформлення таких посилок.
Ухвалення цього пакета має розблокувати отримання макрофінансової підтримки МВФ і ЄС.

Чи готові банки до зими? Чому ПЕП не обов’язково «підозрілий»? Що таке фінмоніторинг і чому він стосується не лише політиків та бізнесу? Чому реєстр рахунків не загрожує банківській таємниці, і скільки ми можемо заощаджувати на переказах у євро, якщо приєднаємося до SEPA?

Говоримо про гроші, фінансову безпеку та правила, які впливають на життя кожного з нас у першому випуску подкасту «Слідкуй за грошима» разом із з Андрієм Пишним, Головою Національного банку України.

Підписуйтесь на AML Hub, стежте за випусками і не дайте важливій інформації пройти повз. Слідкуйте за грошима!

Дивитись перший випуск за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=waFi8LJJDro

#СлідкуйЗаГрошима

Сума заборгованості комунальних підприємств перед податковою — 5,7 млрд грн. Наразі податкова блокує рахунки таких підприємств, і в першу чергу стягує податковий борг.

Донорські органи для трансплантації в Україні можуть почати доставляти дронами.
МОЗ пропонує уряду запустити експериментальний проєкт із доставки безпілотниками донорських органів, зразків крові для тестування, ліків та медичних виробів, необхідних для трансплантації.
Час доставки донорського органа критично важливий для успішної пересадки. Затримка може зробити орган непридатним для трансплантації. Однак в умовах воєнного стану можливі затримки через перекриття автошляхів та мостів, пошкодження транспортної інфраструктури, комендантську годину.
Проєкт діятиме під час воєнного стану, але не довше двох років.
▪️ У 2026–2027 роках Інститут серця МОЗ планує здійснити 8 перевезень за допомогою безпілотників.
▪️ Для цього використовуватимуть три дрони, які вже перебувають на балансі Інституту серця.
▪️ Вартість запланованих перевезень становитиме 1 млн грн. Інститут серця профінансує їх із власних коштів.
▪️ Будуть встановлені обмеження на польоти: дрони не зможуть літати над Києвом та обласними центрами, крім зльоту й посадки безпосередньо в лікарнях за погодженими маршрутами. Заборонені також польоти над критичною інфраструктурою. Кожен виліт потребуватиме дозволу Генштабу ЗСУ, а заявку на використання повітряного простору потрібно подавати щонайменше за годину до польоту.
Передбачено також спеціальні вимоги до обладнання дронів, температурного режиму перевезення органів та дій у разі повітряної тривоги. Якщо безпілотник не зможе продовжити політ, доставку органа має забезпечити наземним транспортом група швидкого реагування.
За результатами експерименту, уряд вирішить, чи варто впроваджувати таку систему транспортування на постійній основі.

МВС пропонує змінити правила доступу до укриттів. Проєкт урядового рішення має такі нововведення:
▪️ Шкільні укриття. Місцева влада зможе дозволяти їх використання не лише учасникам освітнього процесу, а й іншим людям. Школи повинні будуть організувати супровід людей уночі, у вихідні та святкові дні, встановити вказівники й обмежити доступ до інших приміщень.
Для одночасного укриття учнів та інших людей потрібно буде розмежувати зони, забезпечити окремі санвузли та присутність відповідального персоналу. Водночас під час уроків доступ буде лише для учасників освітнього процесу. Укриття дитсадків, як і раніше, призначені виключно для учасників освітнього процесу.
▪️ Укриття на підприємствах. Зараз правила передбачають безперешкодний цілодобовий доступ населення. МВС пропонує дозволити під час воєнного стану обмежувати доступ сторонніх, якщо немає вільних місць або діють режимні обмеження.
▪️ Комендантська година. Пропонують прямо дозволити людям без перепусток іти до укриттів під час повітряної тривоги та повертатися після відбою.
▪️ Швидкоспоруджувані укриття. Із 1318 споруд, встановлених у 2022–2023 роках, щодо 1160 немає необхідної документації. Проєкт дає балансоутримувачам п'ять місяців на їх перевірку. Після подання акта огляду уповноважений орган матиме 10 робочих днів, щоб включити споруду до фонду як первинне (мобільне) укриття або надати обґрунтовану відмову.

Разом із законом про посилки ВР підтримала зниження ПДФО з доходів від оренди житла з 18% до 5%.
Відповідну поправку Олени Шуляк включили до ухваленого законопроєкту 16051-1. Військовий збір залишиться на рівні 5%. Отже, після набрання змінами чинності орендодавці сплачуватимуть загалом 10% замість 23%.
В такий спосіб хочуть заохотити власників офіційно здавати житло й декларувати доходи від оренди.