ЄС переходить на єдині правила фінмоніторингу з 10 липня 2027 року.
Поки Україна готує законодавчий пакет для приєднання до SEPA, єдиної зони платежів у євро, ЄС перебудовує систему протидії відмиванню коштів.
З 10 липня 2027 року почне застосовуватися єдиний регламент ЄС, а з 2028 року AMLA, європейський орган із протидії відмиванню коштів, розпочне прямий нагляд за відібраними фінансовими установами. Про це розповіла голова AMLA Бруна Сеґо.
Система передбачає спільні методи оцінювання ризиків і нагляду та формати повідомлень про підозрілі операції. Основні труднощі: відмінності національних практик і якість даних із 27 країн.
Криптосектор є стратегічним пріоритетом через складність установлення реальних власників, відстеження операцій та неоднакове ліцензування криптокомпаній.
Відбір установ для прямого нагляду проведуть у 2027 році серед тих, що працюють щонайменше у шести країнах ЄС. Остаточний перелік залежатиме від оцінки ризиків.
Зараз Україна має шанс приєднатись до SEPA на значно м’якіших поточних умовах. Якщо не встигнемо, пізніше доведеться враховувати нові вимоги до перевірки клієнтів і власників компаній, оцінювання ризиків та повідомлення про підозрілі операції.
Поки Україна готує законодавчий пакет для приєднання до SEPA, єдиної зони платежів у євро, ЄС перебудовує систему протидії відмиванню коштів.
З 10 липня 2027 року почне застосовуватися єдиний регламент ЄС, а з 2028 року AMLA, європейський орган із протидії відмиванню коштів, розпочне прямий нагляд за відібраними фінансовими установами. Про це розповіла голова AMLA Бруна Сеґо.
Система передбачає спільні методи оцінювання ризиків і нагляду та формати повідомлень про підозрілі операції. Основні труднощі: відмінності національних практик і якість даних із 27 країн.
Криптосектор є стратегічним пріоритетом через складність установлення реальних власників, відстеження операцій та неоднакове ліцензування криптокомпаній.
Відбір установ для прямого нагляду проведуть у 2027 році серед тих, що працюють щонайменше у шести країнах ЄС. Остаточний перелік залежатиме від оцінки ризиків.
Зараз Україна має шанс приєднатись до SEPA на значно м’якіших поточних умовах. Якщо не встигнемо, пізніше доведеться враховувати нові вимоги до перевірки клієнтів і власників компаній, оцінювання ризиків та повідомлення про підозрілі операції.
👍6❤2
У Молдові вартість переказу в євро впала з 20 євро до 1,26. У Чорногорії — зі 199 євро до нуля. А Україна досі платить за фінансові кордони з Європою. Законопроект про приєднання України до SEPA 14327-д знову злетів з порядку денного.
Цікаву статистику наводить голова Національного банку України Андрій Пишний у нашій розмові під час запису подкасту «Слідкуй за грошима» для AML HUB.
🇲🇩 Молдова. Протягом п’яти місяців після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість одного переказу в євро знизилася з 20 до 1,26 євро. Це здешевлення майже на 94%.
🇲🇪 Чорногорія. За даними, які чорногорські колеги передали НБУ, після запуску SEPA надавачі платіжних послуг знизили тарифи:
• з 74 євро до нуля — для платежів до 200 євро;
• зі 199 євро до нуля — для платежів до 20 тисяч євро.
Уявіть, скільки коштів залишаються в кишенях громадян та в обороті підприємств замість того, щоб витрачатися на банківські комісії.
А тепер про Україну.
У нас близько 120 тисяч малих і середніх підприємств, які регулярно експортують товари та послуги до Європейського Союзу.
За оцінками Міністерства фінансів, кожне таке підприємство, яке здійснює регулярні міжнародні розрахунки, потенційно зможе економити в середньому 4 тисячі євро на рік завдяки дешевшим переказам.
Це гроші, які бізнес міг би залишити в обороті, спрямувати на зарплати, обладнання, розвиток виробництва, створення нових робочих місць та сплату податків в Україні.
І це ще без урахування вигоди для мільйонів українців, які отримують гроші з-за кордону, підтримують родини, навчаються, працюють або оплачують товари та послуги в Європі.
За оцінками, зменшення транзакційних витрат і стимулювання експорту послуг може додати українській економіці близько 0,3% ВВП у перший рік після запуску SEPA-переказів.
І поки Молдова та Чорногорія вже користуються цими перевагами, Україна продовжує дискусії навколо законодавчих змін, необхідних для приєднання до SEPA.
Ми часто говоримо про необхідність підтримувати український бізнес, залучати інвестиції та стимулювати економічне зростання. Але іноді для цього достатньо просто прибрати зайві витрати, які українці та підприємства змушені нести щодня.
Цікаву статистику наводить голова Національного банку України Андрій Пишний у нашій розмові під час запису подкасту «Слідкуй за грошима» для AML HUB.
🇲🇩 Молдова. Протягом п’яти місяців після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість одного переказу в євро знизилася з 20 до 1,26 євро. Це здешевлення майже на 94%.
🇲🇪 Чорногорія. За даними, які чорногорські колеги передали НБУ, після запуску SEPA надавачі платіжних послуг знизили тарифи:
• з 74 євро до нуля — для платежів до 200 євро;
• зі 199 євро до нуля — для платежів до 20 тисяч євро.
Уявіть, скільки коштів залишаються в кишенях громадян та в обороті підприємств замість того, щоб витрачатися на банківські комісії.
А тепер про Україну.
У нас близько 120 тисяч малих і середніх підприємств, які регулярно експортують товари та послуги до Європейського Союзу.
За оцінками Міністерства фінансів, кожне таке підприємство, яке здійснює регулярні міжнародні розрахунки, потенційно зможе економити в середньому 4 тисячі євро на рік завдяки дешевшим переказам.
Це гроші, які бізнес міг би залишити в обороті, спрямувати на зарплати, обладнання, розвиток виробництва, створення нових робочих місць та сплату податків в Україні.
І це ще без урахування вигоди для мільйонів українців, які отримують гроші з-за кордону, підтримують родини, навчаються, працюють або оплачують товари та послуги в Європі.
За оцінками, зменшення транзакційних витрат і стимулювання експорту послуг може додати українській економіці близько 0,3% ВВП у перший рік після запуску SEPA-переказів.
І поки Молдова та Чорногорія вже користуються цими перевагами, Україна продовжує дискусії навколо законодавчих змін, необхідних для приєднання до SEPA.
Ми часто говоримо про необхідність підтримувати український бізнес, залучати інвестиції та стимулювати економічне зростання. Але іноді для цього достатньо просто прибрати зайві витрати, які українці та підприємства змушені нести щодня.
❤7👍1😁1
Forwarded from Що з економікою?
Чому сьогодні Рада має підтримати законопроєкт 14327-д про SEPA?
SEPA (Єдина зона платежів у євро) – це фактично фінансовий безвіз із Європою, який дозволить українцям та бізнесу швидше й дешевше переказувати гроші в євро між країнами. Більше про нього писали в матеріалі тут.
За оцінками народної депутатки та однієї з авторок законопроєкту Ольги Василевської-Смаглюк, завдяки приєднанню до SEPA українці та бізнес можуть заощаджувати до 10 млрд грн щороку. При цьому 57 із 59 українських банків уже технічно готові подавати заявки на приєднання. Про це вона розповіла у нашому подкасті «Що з економікою?».
Що заважає Україні вступити до SEPA?
Для приєднання необхідно посилити систему протидії відмиванню коштів. Зокрема, законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Він дозволить правоохоронцям швидко отримувати інформацію про те, в яких банках людина має рахунки чи сейфи.
Водночас реєстр не означає автоматичного доступу до залишків коштів або історії транзакцій. Для отримання такої інформації діятимуть окремі правові процедури.
З реформою пов’язано близько $1,4 млрд фінансування. Це $1 млрд від Світового банку в межах пакета заходів, де SEPA є однією з умов, і майже $400 млн від ЄС у межах Ukraine Facility за виконання умови щодо SEPA.
Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.
Наслідки не проголосованих законів ми вже бачимо.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
SEPA (Єдина зона платежів у євро) – це фактично фінансовий безвіз із Європою, який дозволить українцям та бізнесу швидше й дешевше переказувати гроші в євро між країнами. Більше про нього писали в матеріалі тут.
За оцінками народної депутатки та однієї з авторок законопроєкту Ольги Василевської-Смаглюк, завдяки приєднанню до SEPA українці та бізнес можуть заощаджувати до 10 млрд грн щороку. При цьому 57 із 59 українських банків уже технічно готові подавати заявки на приєднання. Про це вона розповіла у нашому подкасті «Що з економікою?».
Що заважає Україні вступити до SEPA?
Для приєднання необхідно посилити систему протидії відмиванню коштів. Зокрема, законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Він дозволить правоохоронцям швидко отримувати інформацію про те, в яких банках людина має рахунки чи сейфи.
Водночас реєстр не означає автоматичного доступу до залишків коштів або історії транзакцій. Для отримання такої інформації діятимуть окремі правові процедури.
“Наші антикорупційні та правоохоронні органи і так мають доступ до інформації, в кого і де який рахунок. Це не означає, що вони мають доступ до вмісту рахунків — для цього потрібне рішення суду. Але, надсилаючи зараз запити в банки щодо тієї чи іншої особи, вони отримують відповідь: так, в Іванова Івана Івановича є такий-то рахунок у такому-то банку.
Створивши реєстр, ми прискорюємо отримання цієї інформації для десяти правоохоронних органів — вони матимуть прямий, безперешкодний, миттєвий доступ до неї. Але це вбезпечить наших бабусь від того, що їхніми даними скористаються незаконно. Це вбезпечить нас від того, що чиїмсь ФОПом скористаються і зроблять дропом людину, яка взагалі не розуміє, що це таке, і яка стає інструментом можливого ухилення від сплати податків і незаконного обігу коштів”, – пояснює Василевська-Смаглюк у нашому подкасті.
З реформою пов’язано близько $1,4 млрд фінансування. Це $1 млрд від Світового банку в межах пакета заходів, де SEPA є однією з умов, і майже $400 млн від ЄС у межах Ukraine Facility за виконання умови щодо SEPA.
Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.
Наслідки не проголосованих законів ми вже бачимо.
“Навіть після ухвалення закону Україні потрібно подати заявку, пройти її розгляд у Європейській платіжній раді та підготувати банки. У Молдови цей процес тривав майже 2 роки. Тому 2028 рік є дуже оптимістичним строком запуску для нас. Це, якщо депутати прям зараз проголосують законопроєкт в першому і другому читанні, і президент його підпише без зволікань.
Але наразі законопроєкт досі не пройшов навіть першого читання. Якщо законопроєкт не проголосують до кінця 2026 року, користуватися SEPA Україна, найімовірніше, почне не раніше 2029 року.
Провал буде відображений у звіті Єврокомісії. Подальше відставання послабить позиції України та збільшить ризик, що Молдова просуватиметься до ЄС швидше й окремо від нас”, – пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍4❤2😁1
Спікер парламенту Стефанчук пожартував в залі: «Шановні колеги, мені буде легше бачити кількість людей в залі, якщо ви всі — сядете».😂
😁6❤5👍2👏1😡1
Постанова Верховної Ради щодо голосування в залі під час жовтої тривоги не набрали необхідної кількості голосів. 🤯
🤬3😁1🤯1😢1
З 2028 року витрати на запозичення можуть обмежити для розрахунку податку на прибуток
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №16036. Він запроваджує правила протидії уникненню оподаткування, передбачені статтею 4 відповідної директиви ЄС (ATAD).
Що зміниться для бізнесу:
• Обмеження охопить усіх платників податку на прибуток і боргові зобов’язання перед українськими та іноземними кредиторами
• Суму витрат, на яку можна зменшити оподатковуваний прибуток, визначатимуть з урахуванням процентних доходів, 30% EBITDA або грошового порога, залежно від умов законопроєкту. EBITDA - показник прибутку до вирахування процентів, податків та амортизації
• Витрати, які перевищать ліміт, можна буде врахувати в наступних податкових періодах. Невикористану частину ліміту дозволять переносити на п’ять років. Для окремих видів діяльності передбачені винятки
Такі правила мають перешкоджати схемам, у яких через витрати на запозичення штучно зменшують прибуток і податок з нього.
Запропонована дата початку дії - 1 січня 2028 року. До того залишаються чинними нинішні норми Податкового кодексу. Попереду - доопрацювання в комітеті та друге читання.
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №16036. Він запроваджує правила протидії уникненню оподаткування, передбачені статтею 4 відповідної директиви ЄС (ATAD).
Що зміниться для бізнесу:
• Обмеження охопить усіх платників податку на прибуток і боргові зобов’язання перед українськими та іноземними кредиторами
• Суму витрат, на яку можна зменшити оподатковуваний прибуток, визначатимуть з урахуванням процентних доходів, 30% EBITDA або грошового порога, залежно від умов законопроєкту. EBITDA - показник прибутку до вирахування процентів, податків та амортизації
• Витрати, які перевищать ліміт, можна буде врахувати в наступних податкових періодах. Невикористану частину ліміту дозволять переносити на п’ять років. Для окремих видів діяльності передбачені винятки
Такі правила мають перешкоджати схемам, у яких через витрати на запозичення штучно зменшують прибуток і податок з нього.
Запропонована дата початку дії - 1 січня 2028 року. До того залишаються чинними нинішні норми Податкового кодексу. Попереду - доопрацювання в комітеті та друге читання.
👎1🥰1🤬1
Порядок денний Верховної Ради на 14 жовтня. Практично всі питання мають статус критично важливих:
• 16095 постанова - створення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів до Рахункової палати, продовження розгляду. EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 13435 законопроєкт, 2 читання - оцінка майна. МВФ, DPO (бюджетна підтримка Світового банку), EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 16051-1 законопроєкт, 2 читання - особливості оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. МВФ, EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 15460 законопроєкт, 2 читання - особливості здійснення митних формальностей щодо товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. МВФ, EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 16043 законопроєкт, 1 читання - удосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом. Ukraine Facility, ЄС.
• 16018, 16018-1 законопроєкти, 1 читання - удосконалення конкурсних процедур відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Ukraine Facility.
• 16095 постанова - створення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів до Рахункової палати, продовження розгляду. EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 13435 законопроєкт, 2 читання - оцінка майна. МВФ, DPO (бюджетна підтримка Світового банку), EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 16051-1 законопроєкт, 2 читання - особливості оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. МВФ, EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 15460 законопроєкт, 2 читання - особливості здійснення митних формальностей щодо товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. МВФ, EU MFA (макрофінансова допомога ЄС). Критично важливо.
• 16043 законопроєкт, 1 читання - удосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом. Ukraine Facility, ЄС.
• 16018, 16018-1 законопроєкти, 1 читання - удосконалення конкурсних процедур відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Ukraine Facility.
👎4👍3❤1🥰1
Поріг для позапланової перевірки щодо ПДВ пропонують підвищити зі 100 тис. до 1 млн грн.
За повідомленням Мінфіну, Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №16037-д про спрощення адміністрування ПДВ.
Він, зокрема, передбачає:
• Попереднє автоматичне заповнення податкової звітності з ПДВ та податкових накладних за даними ДПС.
• Право ФОП, які сплачують ПДВ, обирати звітний період: місяць або квартал.
• Підвищення зі 100 тис. до 1 млн грн порога заявленого бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, що є підставою для позапланової документальної перевірки.
• Простіший порядок оформлення зведених податкових накладних при отриманні передоплати від покупців, які не є платниками ПДВ.
Зміни мають полегшити податкові процедури та підготовку звітності, розширити електронну взаємодію бізнесу з податковою.
Законопроєкт доопрацьовуватимуть до другого читання. Він у переліку зобов'язань перед ЄС та МВФ. Його ухвалення є однією з ключових умов отримання макрофінансової допомоги.
За повідомленням Мінфіну, Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №16037-д про спрощення адміністрування ПДВ.
Він, зокрема, передбачає:
• Попереднє автоматичне заповнення податкової звітності з ПДВ та податкових накладних за даними ДПС.
• Право ФОП, які сплачують ПДВ, обирати звітний період: місяць або квартал.
• Підвищення зі 100 тис. до 1 млн грн порога заявленого бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, що є підставою для позапланової документальної перевірки.
• Простіший порядок оформлення зведених податкових накладних при отриманні передоплати від покупців, які не є платниками ПДВ.
Зміни мають полегшити податкові процедури та підготовку звітності, розширити електронну взаємодію бізнесу з податковою.
Законопроєкт доопрацьовуватимуть до другого читання. Він у переліку зобов'язань перед ЄС та МВФ. Його ухвалення є однією з ключових умов отримання макрофінансової допомоги.
❤3👎2👍1🥰1😁1
Громадська організація AML HUB створила прості і зрозумілі картки для тих, в кого є запитання про фінансову євроінтеграцію України. Щоб ви розуміли, SEPA — це така сама економія для кожного, як безкоштовний роумінг у ЄС. Тільки з більшими цифрами.
❤8👍6🔥2😁1
З 2028 року в Україні пропонують запровадити нові правила протидії податковим зловживанням.
Кабмін схвалив законопроєкт, який переносить до українського законодавства частину правил європейської директиви ATAD. Проте його ще має ухвалити Верховна Рада.
Передбачено три основні зміни:
• Податок при переміщенні активів за кордон (Exit Tax). Якщо через таке переміщення Україна втрачає право оподатковувати активи, оподаткуванню підлягатиме приріст їхньої вартості.
• GAAR - загальне правило протидії податковим зловживанням, спрямоване на нейтралізацію податкових вигод від операцій без обґрунтованих комерційних причин.
• Усунення розбіжностей між податковими правилами різних країн. Такі відмінності можуть дозволяти двічі врахувати ті самі витрати або залишити доходи без оподаткування. Законопроєкт має перекрити ці можливості.
Доводити податкове зловживання повинна буде податкова. Для призначення перевірки за правилом GAAR потрібен висновок спеціальної комісії. Платники зможуть надавати пояснення, уточнювати податкові розрахунки та брати участь у розгляді заперечень до акта перевірки.
Запропонована дата початку дії нових правил - 1 січня 2028 року, за умови ухвалення закону.
Кабмін схвалив законопроєкт, який переносить до українського законодавства частину правил європейської директиви ATAD. Проте його ще має ухвалити Верховна Рада.
Передбачено три основні зміни:
• Податок при переміщенні активів за кордон (Exit Tax). Якщо через таке переміщення Україна втрачає право оподатковувати активи, оподаткуванню підлягатиме приріст їхньої вартості.
• GAAR - загальне правило протидії податковим зловживанням, спрямоване на нейтралізацію податкових вигод від операцій без обґрунтованих комерційних причин.
• Усунення розбіжностей між податковими правилами різних країн. Такі відмінності можуть дозволяти двічі врахувати ті самі витрати або залишити доходи без оподаткування. Законопроєкт має перекрити ці можливості.
Доводити податкове зловживання повинна буде податкова. Для призначення перевірки за правилом GAAR потрібен висновок спеціальної комісії. Платники зможуть надавати пояснення, уточнювати податкові розрахунки та брати участь у розгляді заперечень до акта перевірки.
Запропонована дата початку дії нових правил - 1 січня 2028 року, за умови ухвалення закону.
👍3🤬1
Вже пʼять хвилин Верховна Рада чекає мера Києва Віталія Кличка в залі. Вчора проголосували, щоб прийшов прозвітував про підготовку столиці до зими. Кажуть, що до будівлі парламенту він дійшов, але в зал чогось не поспішає.
🥰1👏1😁1
Кличко подякував за запрошення. Сказав, що «всіма силами забезпечує життєдіяльність міста, попри ляпаси центральної влади». 50 влучань в системи енергозабезпечення було цього року. Звинуватив владу в брехливій кампанії, зарубали плани стійкості не тільки в столиці. Пояснив це блокуванням платежів.
❤3👍3🤬3🤯1
Сказав, що столичні лікарні забезпечені резервними енергоджерелами. «В умовах нестачі працівників, зупинки платежів, при цьому з усіх прасок чуємо звинувачення». Загалом, Кличко все повісив на центральну владу. Час виступу закінчився, а він ще хотів продовжити і вибив собі 10 секунд всім подякувати, розвернувся і пішов.
❤3👍3😁2