Сейчас, когда мне стало немного легче, я впервые за 10 дней открыл соцсети, чтобы почитать, что же я за эти дни пропустил. Как оказалось, зря, потому что всё это время все писали исключительно о Путине. Ехал Путин через Путин, видит Путин в Путин Путин. Прокремлевские каналы с восторгом рассказывали о том, как их начальник вновь вышел геополитическим победителем, сразив кого-то наповал очередной остроумной шутеечкой. Оппозиционеры рассказывали, что дед снова сморозил что-то невпопад и, как обычно, заговаривается и забывается. Всё вертится только вокруг Путина. Поразительно, как все сжились с образом одного человека и живут свою жизнь исключительно через его призму. Наверное, это единственное, что объединяет как путинистов, так и антипутинистов – собственно сам Путин, и день, когда его по каким-то причинам не станет, будет таким страшным, что, возможно, его даже назовут днём растерянности России, ведь ни те, ни другие не будут знать, что делать и что говорить, раз уж ни один из них не представляет свою жизнь без него

Зараз в парламенті виступає пафосний Степанов. Назвав прізвища сміливих лікарів, які прищепилися Ковішилдом. Довго плакався про лідерів думок, які паплюжать вакцини і самого Степанова.
Зараз триває процес запитань до Степанова, утім, до мене черга поставити не дійде. Запитаю тут:
Чому вже три тижні у вас лежить проект угоди на поставку 10 млн доз Pfizer? І ви нічого не робите для підписання угоди?
І чому, замість того, щоб прийняти урядову постанову про те, що виробник не несе відповідальності за побічні дії від вакцинації, ви зкинули це на парламент? Чому парламент має відповідати за урядові угоди з постачальниками?
Ви поставили парламентарів на розтяжку: в жодній країні світу парламент не приймав таких законів, це робилося постановами урядів держав, які підписували угоду з виробниками вакцин.

Президент Литви пан Наусєда виступає українською мовою! Респект!

Сьогодні відбудеться позачергове пленарне засідання Верховної Ради, на якому будуть розглянуті наступні законопроєкти:
● №5247щодо звільнення від відповідальності виробників вакцини від COVID-19 та залучених медиків за негативні наслідки вакцинації.
● №4241 законопроект, який захистить боржників від бандитських методів роботи колекторів.
● №4475; №4398, №4399 законопроекти щодо захисту українців, які мають борги за кредитами в іноземній валюті, від надмірних апетитів кредиторів.
● №4201 про скасування перехід на "літній" і "зимовий" час.

Закликаю колег підтримати та проголосувати важливий для громадян законопроєкт #4241 аби зупинити терор та свавілля колекторів!

В Україні рік триває боротьба з коронавірусною хворобою. А в лікарнях по всій країні досі перебої з засобами індивідуального захисту. Зокрема, лікарі, медичні працівники через брак медичних масок вимушені використовувати їх повторно. МОЗ знає про дану проблему, тож чекаємо оперативного вирішення.

З липня минулого року я чекала цього дня. Дня, коли зможу сказати кожному, хто звертався до мене і мого комітету з проханням захистити їх від жорстокого поводження тих, хто вибиває борги, що я зробила усе, що змогла і тепер жах припиниться. Що тепер все буде по-іншому: цивілізовано та з повагою.
Нас 274. 274 тих, хто піклується про кожного українця. Дякую усім, хто працював разом зі мною всі ці 9 місяців, народжений сьогодні Закон - живе підтвердження того, що це скликанная здатне думати про людей.

Мнения по поводу санкций СНБО разделились. Одни считают, что они не достаточно хороши и эффективны, потому что отбирают не все и не у всех. Другие боятся, что такими темпами дойдут и до отъема киосков с шаурмой.
Меня интересует другой вопрос: во имя кого и чего это делают. Если вернуть незаконно нажитое в государство для эффективного управления - ок, принято. Если для перераспределения ресурсов между другими людьми - тогда это сильно напоминает позднего Януковича.
Непредсказуемость решений вызывает тревогу. Тревога - фрустрацию. Фрустрация - агрессию. Агрессия - хаос.

В попытках заработать нечестным путём некоторые люди не останавливаются ни перед чём, наплевав на любые рамки и мораль. Желание нажиться на ком-то, увы, оказывается сильнее даже здравого смысла.

Простыми словами "слив" персональных данных, несуществующие кредиты, и, как следствие, угрозы в социальных сетях, ночные звонки и доведение людей до нервных срывов. Молчу уже про более серьезные исходы ситуации, которые имеют место быть.
Благо, что антиколлекторский законопроект моей коллеги Ольги Василевской был поддержан Радой, чтобы остановить вседозволенность коллекторов. Было бы еще неплохо, чтобы ситуации, которые я описала выше пресекались не только на уровне закона, но и киберпола, путём передачи им необходимых полномочий.

И еще одна тема, которую бы я хотела поднять, касается, мягко говоря, недоброжелательности "чёрных" регистраторов и коллекторов в сторону законопроекта по валютным заёмщикам №4475.
С «очаровательным» посланием в мою сторону можете ознакомиться выше.

Такое своеобразное поздравление с Международным днём счастья🤷‍♀️

Но, я все равно верю и знаю, что людей, которые нас поддерживают гораздо больше, а значит именно для них нужно работать.

Философ Андрей Баумейстер пишет:
В этот раз ответ на вопрос: Какое домашнее задание должна выполнить нация, чтобы стать успешной и счастливой?

Я выделил 7 главных уроков.

1. В первую очередь осознать, что самый важный капитал нации – это ее граждане. Цель урока – научиться инвестировать в людей.
2. Не менее важна честная самооценка. Понимание собственных преимуществ и недостатков, умение извлекать уроки из промахов и поражений. Этот урок учит честности, ведущей к успеху.
3. С усвоением второго урока связан третий: не поддаваться соблазну сузить национальную идентичность. Украина – итог многих историй и разнообразных линий культурного развития, которые нужно научиться соединять в единое повествование. Цель данного урока – развивать единство в многообразии.
4. Определение первоочередных задач. При ограниченных ресурсах нельзя заниматься сразу всем и «понемногу». Развитие каких направлений может стать началом успешного восхождения? Цель урока – рациональный расчет возможностей, ресурсов и приоритетов.
5. Важно ставить амбициозные стратегические цели. Украина постепенно превращается в страну с очень скромными задачами и целями (практически сводящимися к выживанию). Отсутствие амбиций сказывается на самооценке. Цель урока – научиться желать быть успешными и счастливыми.
6. Амбициозные цели и высокая самооценка вызывают уважение со стороны других наций, народов и стран. Мы невольно проникаемся уважением к человеку, который ставит перед собой сложные задачи и успешно их решает. Цель урока – уметь завоевывать уважение со стороны других.
7. Выполнение указанных уроков невозможно без образованных, добродетельных, ответственных и честолюбивых элит. Как верно заметил выдающийся логик и мыслитель Юзеф Бохеньский, «общество, лишенное элиты, обречено на застой и скорую гибель».
Цель урока – работать над формированием национальных элит.

На мой взгляд, именно такие уроки должна выполнить нация, чтобы стать успешной и счастливой.

Якось один амбітний політтехнолог Н. запитав, навіщо мені влада. «Щоб служити,» - я відповіла. Не очікуючи на таку непопулярну відповідь, він істерично засміявся.
Я впевнена, що служити своїй країні - це один з найвищих привілеїв. Служити. І посміхатись скептикам.
З новим політичним тижнем, друзі!
Буде тяжко, бо амбітно;)

Поки закон про діяльність колекторів очікує на підпис Президента та публікацію, ось кілька змін, які він передбачає:
Що чекає колекторів після підписання законопроекту 4241?
1. Обов’язкова реєстрація. Протягом місяця з дня введення в дію Закону усі діючі сьогодні колекторські компанії повинні будуть подати до Національного банку України відомості для включення до реєстру колекторських компаній (які саме документи каже нова стаття 22 Закону України «Про споживче кредитування»).
Усі, хто продовжать стягувати заборгованість на користь третіх осіб без реєстрації в реєстрі колекторських компаній, підлягатимуть відповідальності, передбаченій статтею 41 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (штрафні санкції у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), усі, хто замовлятимуть послуги таких не включених до реєстру колекторських компаній суб’єктів господарювання нестимуть відповідальність згідно із статтею 41-1 того ж Закону – у розмірі від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Зміни у порядку відступлення права вимоги. Про новий порядок каже нова редакція статті 18 Закону України «Про споживче кредитування».
3. Зміни текстів договорів, на підставі яких виникає право вимоги. Що після підписання закону повинні будуть містити договори, які укладатимуться після введення Закону в дію, скаже нова стаття 12 Закону України «Про споживче кредитування».
4. Нові правила взаємодії із споживачами. При цьому слід звернути увагу, що вони наберуть чинності вже у день, наступний за днем опублікування Закону, а не через три місяці, як решта норм.
З дня, наступного за днем опублікування, колекторам і усім, хто стягує заборгованість, забороняється:
1) здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя та/або інших осіб, ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію зазначених осіб, а також використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні (неправомірні) дії стосовно зазначених осіб;
2) вводити споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, третіх осіб в оману щодо:
а) розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, що настануть для споживача, його близьких осіб,  представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, третіх осіб, у разі невиконання умов договору про споживчий кредит;
б) передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування;
в) належності юридичних осіб, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, фізичних та юридичних осіб, залучених на договірних засадах такими особами до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, при врегулюванні простроченої заборгованості, до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
3) за власної ініціативи взаємодіяти із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, та/або з їхніми близькими особами у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
4) взаємодіяти із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, та/або з їхніми близькими особами більше двох разів на добу, крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою.

Взаємодія за допомогою засобів зв’язку вважається такою, що відбулася, якщо в результаті такої взаємодії особі передано змістовну інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), порядок її погашення, розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит або відповідно до закону;
5) приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу, його близьким особам, представнику, спадкоємцю, поручителю, майновому поручителю, третім особам, про поштову адресу або адресу електронної пошти, з якої надсилається повідомлення, про відправника поштового або електронного повідомлення;
6) використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону до споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, третіх осіб, протягом більше 30 хвилин на добу;
7) використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу, його близьким особам, представнику, спадкоємцю, поручителю, майновому поручителю або третім особам, зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, а також розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи "виконавчий документ", "рішення про стягнення", "повідомлення про виселення" тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень;
8) будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з цими особами таким чином, щоб їм стала відома або могла стати відомою інформація про заборгованість споживача, крім випадків взаємодії з особою, стосовно якої споживач надав згоду на передачу їй інформації про наявність простроченої заборгованості, а також інших випадків, передбачених законом;
9) вимагати від близьких осіб споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, а також його роботодавця та/або інших осіб прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором про споживчий кредит або законом;
10) вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, або погрожувати вчиненням таких дій;
11) вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором про споживчий кредит або законом;
12) за власною ініціативою будь-яким чином взаємодіяти із споживачем або його близькими особами, якщо споживач письмово, шляхом надання всіх належним чином оформлених підтвердних документів, повідомив, що його інтереси при врегулюванні простроченої заборгованості представляє його представник;
13) проводити особисті зустрічі із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, без попереднього погодження таких зустрічей відповідною особою;
14) будь-яким чином взаємодіяти з приводу укладеного споживачем договору про споживчий кредит з особами (крім споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя), які не надали згоду на таку взаємодію.
5. Через три місяці після опублікування Закону Нацбанк отримає право здійснювати перевірки взаємодії із споживачами колекторів і будь-кого іншого, хто стягує заборгованість за договорами про споживчий кредит

📌Товарообіг на українських митницях за перші два місяці 2021 р. склав $17,6 млрд, що майже на $750 млн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У січні-лютому 2021 р. в Україну імпортували товарів на $9,1 млрд; 
Експортували з України - $8,5 млрд:
🚊ТОП-З країни експортери:
Китай — $1,1 млрд, 
Польща —$649 млн; 
Туреччина — $552 млн.
✈️ТОП-З країни імпортери:
Китай — $1,4 млрд;
Німеччина — $758 млн; та Росія — $730 млн.

🏭Найбільше в Україну завезли: палива мінеральні, нафту та продукти її перегонки, котли, машини, обладнання, електричні машини, обладнання та їх частини. 
🪨Експортувала Україна чорні метали, зернові та руду. 

Президент підписав закон про Бюро економічної безпеки. Від початку роботи в серпні 2019 року до підпису - півтора роки праці, ночей, сліз, обіймів, заспокійливого. Ура! Дякую всім причетним.

Держпідприємства продовжують традицію скупки елітних, дорогих авто за бюджетні кошти.
ДП «Украгролізинг», який згідно з фінансовою звітністю за 9 місяців 2020 року заробив трохи менше ніж 2 млн гривень вирішив усе витратити на закупівлю двох позашляховиків Ford Ranger сукупною вартістю 2,09 млн гривень. Обов"язкові вимоги до постачальника: автомобілі мають бути оснащені двозонним клімат-контролем, круїз-контролем, різноманітними датчиками, парктроніком, підігрівом сидінь, електрообігрівом лобового та заднього скла, системами автоматичного гальмування, уникнення зіткнень, LaneKeepingaid. Щодо комфорту, салон має бути оббитий тканиною покращеної якості, кермо та ручка важеля перемикання передач оздоблені шкірою.
Тендер виграв ТОВ "Терра Моторс". Та держкомпанія планує найближчим часом укласти договір. Цікаво, Кабінет Міністрів влаштовує таке розподілення коштів?

Спільна позиція голови Підкомітету з питань платіжних систем Комітету з питань фінансів ВР та Національний банк України

Розмір комісії інтерчейндж має регулюватися виключно ринковими методами

У Верховній Раді України та на засіданні Національної Ради Реформ активно обговорюється питання необхідності включення до тексту законопроекту реєстраційний № 4364 про платіжні послуги під час доопрацюванні його до другого читання норм, що встановлюють граничний розмір комісії інтерчейндж.
У зв’язку з цим наводимо спільну позицію Національного банку України та голови підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ольги Василевської-Смаглюк щодо недоцільності законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж:

Ми наголошуємо на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, адже це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державною бюджету в результаті цифровізації платежів.
Автори ідеї встановлення законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж наполягають на тому, що це сприятиме гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського союзу та призведе до позитивних змін, зокрема серед іншого – до зменшення цін на товари та послуги.
Однак аналіз результатів упровадженого в 2015 році адміністративного регулювання інтерчейндж у Європейському Союзі не дозволяє говорити про однозначні переваги для споживачів, натомість дає підстави стверджувати, що запровадження обмеження розміру комісії інтерчейндж призвело до настання негативних наслідків, зокрема:
зросла вартість річного обслуговування кредитних карток;
зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток;
зменшилася загальна кількість карток в обігу та середня кількість карток на одну особу;
збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів;
зросла вapтість тpaнскopдoниx операцій (за межами країни банку-емітента);
скоротилися програми кешбеків зі стимулювання безготівкових розрахунків, які формально існують, але фактично – не дають користувачу змоги отримати суттєву суму кешбеку.
Дані щодо наслідків запровадженого регулювання комісії інтерчейндж в інших країнах світу також свідчать, що воно не сприяло досягненню поставлених цілей:
у США після запровадження регулювання комісії інтерчейндж ціни для кінцевого споживача не зазнали змін. Водночас банки скоротили свої програми лояльності або запровадили додаткові комісії за обслуговування рахунків;
в Австралії регулювання комісії інтерчейндж виявилося складним, неефективним та економічно необґрунтованим, оскільки не вплинуло позитивно на кінцевого споживача. Після введення регулювання банки збільшили вартість річного обслуговування карток, а торговці та кінцеві споживачі не стали платити менше за товари та послуги.
Ми вважаємо, що різке законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж небезпечне та може мати негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку України. У нашій країні це може привести до:
-​зупинення розвитку і, можливо, згортання pos-термінальної мережі;
-​збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).
Альтернативою має стати еволюційне та гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами. Ми бачимо готовність та бажання платіжних систем і банків-емітентів платіжних карток поступово рухатися у цьому напрямі.
Закликаємо Парламент та інші державні органи утриматися від ідеї законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та дати можливість фінансовому ринку самостійно та демократичними методами вирішувати питання вартості фінансових послуг.

Кабінет Міністрів опублікував Постанову №230 про запровадження обов”язкового негативного ПЛР-тесту для іноземців при в'їзді в Україну.
Тест має бути зроблений не менш ніж за 72 години до перетину кордону.
Українці, які повертаються з-за кордону додому повинні мати “на руках” негативний ПЛР-тест, зроблений не пізніше 48 годин або пройти 14-денну самоізоляцію.

Украгролізинг відреагував на мою публікацію та стверджує, що купує згадані авто на замовлення потенційного лізингоодержувача. Ним стало комунальне підприємство «Очаків-сервіс». На сайті Очаківської міськради йдеться, що підприємство надає, мешканцям міста, наступні комунальні послуги:
• збирання вивезення та захоронення ТПВ;
• водопостачання та водовідведення;
• вивезення рідких побутових відходів.
Ми радо вітаємо ініціативу комунальних підприємств брати в лізинг транспортні засоби та приносимо вибачення Агролізингу за односторонньо подану інформацію.
Принагідно закликаємо комунальні підприємства нашого 96 округу користуватися інструментами лізингу і також звертатися до Агролізингу, оснащуючи комунал новими ТЗ на вигідних умовах.

23 березня 2021 року за ініціативою народних депутатів-членів Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики за участі заступника Голови Національного банку України, представників 5 найбільших банків України та міжнародних платіжних систем відбулося обговорення питання законодавчого врегулювання зниження ставок комісії інтерчейндж та винагороди за еквайринг.
У ході обговорення учасники підкреслили важливість підтримуваної Президентом України ініціативи українського бізнесу щодо надання державою підтримки підприємцям у питанні забезпечення безготівкових розрахунків за продані товари та надані послуги з одночасною максимізацією вигоди споживачів таких товарів та послуг. Учасники обговорення напрацювали пропозицію, спрямовану на досягнення трьох ключових цілей: збільшення обсягів безготівкових розрахунків в Україні, зменшення трансакційних витрат бізнесу та зменшення витрат українців при купівлі товарів та послуг з використанням безготівкових розрахунків.
Компромісна пропозиція полягає у законодавчому закріпленні максимального рівня середньозваженої ставки комісії інтерчейндж на рівні 0,5% від вартості транзакції та максимального рівня винагороди за еквайринг на рівні 1% від вартості транзакції з одночасним законодавчим закріпленням обов’язкового безумовного надання споживачу торговцем чи надавачем послуг знижки у розмірі 1% вартості придбаного без використання готівки товару чи спожитої послуги. Процесинг повернення суми знижки з кожної оплати буде забезпечено платіжними системами.
Реалізація цієї ідеї вже зараз можлива за рахунок наявних у платіжних систем інструментів та в кінцевому підсумку дозволить стимулювати безготівкові розрахунки.
Підтверджуючи попередньо висловлену нами позицію щодо необхідності мінімізації державного втручання у функціонування платіжного ринку України, вважаємо, що напрацьована у ході зустрічі пропозиція може стати компромісним варіантом вирішення кризи у відносинах представників бізнесу і еквайрів та може дозволити уникнути несприятливих наслідків, до яких призвело запровадження регулювання комісії інтерчейндж у Європейському Союзі, США та Австралії. А саме: здорожчання обслуговування карт та згортання мережі POS-терміналів.

КМУ розробив ряд заходів спрямованих на підтримку приватних підприємців та співробітників, які втратили роботу через недавно введений посилений карантин. Держава виплатить по 8 тисяч гривень, аналогічно як це було взимку.