​​❓Скільки рахунків відкрито в Україні?

Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати.
⬇️⬇️⬇️

Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).

Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).

✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:

▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб.

Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:

▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;
▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;
▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.

Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).

🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:

▪️82,8 млн – фізичні особи;
▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці;
▪️майже 1 млн – юридичні особи.

У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:

▪️946,7 тис. – фізичні особи;
▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці;
▪️0,43 тис. – юридичні особи.

Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки.

☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків.

Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.

Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).

ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.

Верховна Рада України провалила голосування за оподаткування цифрових платформ, законопроект 14025. Законопроект вважається відхиленим. На жаль. Нагадаю, за нього був бізнес, і цей законопроект входив у пакет міжнародних зобовʼязань.

Наш Чечетов Мотовиловець, дав інтервʼю. Пожалівся на страх, втому і розгубленість депутатів монобільшості. Категорично заперечую оцінку заступника голови фракції щодо почуттів слуг народу. Якщо в інтервʼю він описав свої власні відчуття, це не означає що вони є в інших. В мене, наприклад, є бажання і наснага голосувати правильні і потрібні закони, що я успішно і роблю. А якщо у Мотовиловця їх немає, і цим він пояснює свою власну неспроможність акумулювати необхідні голоси в залі — ну так хай складає повноваження.

Тепер щодо небажання голосувати в інших колег: очевидно, що багатьом не подобаються деякі тенденції, і неголосування є формою протесту. Але також очевидним було те, що антикорупційні органи скористаються цим для трактування, мовляв, не голосують, бо конверти не отримують. Не треба проходити курси з комунікації, щоб навчитись передбачати такі очевидні речі.

Зрештою, можливо в когось є «страх і розгубленість». Але є багато депутатів, які голосують, не відчувають ні остраху ні розгубленості. Є ті, що свідомо не голосують, бо НАБУ не подобається, або персоналії в уряді не влаштовують. Є ті, кому вигідно, що голосів немає, бо так вони грають на руку зацікавленим в швидких «мирових угодах» без різниці, що там в них буде.
Це комплекс проблем, а не просто страх і розгубленість.
І коли керівник фракції жаліється на «страх і розгубленість», це показує його неспроможність виконувати свою роботу.

Народні депутати чоловічої статі, призовного віку, не інваліди і ті, в кого немає трьох неповнолітніх дітей, в будь-якому випадку мають бути призвані до лав збройних сил, якщо вони склали мандат.
Тут не потрібно міняти закон. Потрібно запитати тих, хто склав мандат, чому вони ще не в армії? Яких реформ не вистачає?

Україна ризикує втратити 137,5 млн євро від ЄС. Причина — ми досі не провели Національну оцінку ризиків відмивання коштів і фінансування тероризму.

Це один із обов’язкових кроків у межах програми Ukraine Facility, за якою Євросоюз фінансує підтримку та відновлення України.

За законом така оцінка має проводитися щонайменше раз на три роки. Попередні цикли у 2016, 2019 і 2022 роках Україна виконала вчасно.

А от нову оцінку, яку за планом потрібно було завершити до IV кварталу 2025 року, досі не зроблено. Відповідальний за проведення НОР в Україні — Державна служба фінансового моніторингу.

Це не формальність.
Без цієї роботи держава фактично позбавляє себе сотень мільйонів євро допомоги.

Я направила депутатське звернення до Кабінету Міністрів із вимогою пояснити, чому цей пункт досі не виконаний, і терміново провести Національну оцінку ризиків.

Бо у війні ми не можемо дозволити собі втрачати гроші через бюрократію і бездіяльність.

Зустрілись з командою Світового банку в нашому Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. Коло обговорюваних питань стосувалось перспектив ухвалення законопроектів про приєднання України до єдиного європейського платіжного простору — SEPA.
Поінформували гостей про етапи підготовки доопрацьованого комітетського законопроекту замість урядового, його основні відмінності від початкової редакції та можливостей Верховної Ради знайти компроміс щодо найбільш чутливих питань:
✅початок дії реєстру банківських рахунків та сейфів, обґрунтованість надання такого доступу правоохоронним та антикорупційним органам, а також для АРМА;
✅ права викривачів в секторі боротьби з відмиванням коштів;
✅ штрафні санкції для СПФМ;
✅ специфіку подання і підтвердження кінцевих бенефіціарних власників.
Текст законопроекту - на фінальній стадії, він погоджений з експертами Ради Європи, основними українськими стейкхолдерами та готувався в тісній співпраці з профільним департаментом антилегалізаційної політики Мінфіну (за що я особисто висловлюю щиру подяку колегам директору департаменту Олександру Глущенку та його команді).
Домовились з представниками Світового банку детально вивчити досвід Молдови на шляху до вступу в єдину зону платежів у євро та тримати контакт щодо подальших етапів проходження законопроекту в залі.
Сподіваюсь на конструктивний діалог з колегами по парламенту.

Вчора взяла участь в експертному діалозі щодо регулювання використання віртуальних активів у політичному фінансуванні, організованому за участі International IDEA, НАЗК, Комітету Верховної Ради з питань фінансів, НКЦПФР, Держфінмоніторингу, ЦВК, кіберполіції та громадянського суспільства.

Тема не академічна — вона напряму стосується безпеки демократії.

За Global Crypto Adoption Index 2024 Україна посідає 6-те місце у світі за рівнем використання криптовалют серед 151 країни та залишається лідером Східної Європи.
У світі понад 560 млн власників криптоактивів, і 10,2% з них — українці.

З одного боку, це показує цифрову зрілість нашого суспільства.
З іншого — створює нові ризики для системи політичного фінансування.

В Україні сьогодні в Реєстрі неприбуткових організацій перебуває 228,2 тис. структур, серед яких 3,1 тис. політичних партій.
За оцінками регуляторів, політичні партії мають середній ризик використання у схемах відмивання коштів, зокрема через:
• приховування реальних донорів
• використання фіктивних внесків
• складні транскордонні схеми переміщення коштів
• завищення витрат на політичну діяльність.

І криптовалюти можуть суттєво посилити ці ризики.

1️⃣ Приховування джерела політичних пожертв
Криптовалюта може дозволити фактично сховати реального донора, навіть якщо у звіті буде зазначено конкретне ім’я.

2️⃣ Ризик іноземного втручання
Через складність ідентифікації відправника криптодонати можуть стати “чорним входом” для іноземного фінансування політики.

3️⃣ Транскордонні платежі без банківського контролю
Криптовалюта дозволяє швидко переміщувати великі суми між країнами без традиційного фінансового нагляду.

4️⃣ Технології повного маскування донатів
Серед них:
• privacy-coins (Monero, Zcash)
• mixing-сервіси
• використання десятків гаманців
• smurfing — розбиття великої пожертви на сотні малих.

5️⃣ Проблема прозорої звітності
Через волатильність криптоактивів виникає питання:
за яким курсом оцінювати донат і яку суму відображати у фінансовій звітності партії.

Верховна Рада досі не ухвалила закон щодо регулювання криптоактивів. Фактично це означає, що криптоактиви в Україні досі перебувають у правовій сірій зоні:
ринок існує, операції проводяться, але повноцінної податкової та регуляторної моделі немає.

Серед запропонованих рішень:

• заборона privacy-coins у політичному фінансуванні
• прийом криптодонатів лише через ліцензовані біржі
• або повна заборона криптовалютних пожертв для партій.

Криптовалюти можуть серйозно ускладнити прозорість політичного фінансування, якщо регулювання не встигатиме за технологіями.

Для України — особливо з огляду на наші зобов’язання перед ЄС, FATF та майбутню оцінку MONEYVAL —
регулювання криптоактивів і прозорість політичного фінансування стають питанням захисту демократичних процесів.

❗️«Стоп-кредит» захистить українців від шахраїв, — народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк

Новий законопроєкт спрямований на захист прав позичальників та боротьбу з фінансовим шахрайством. Механізм "стоп-кредит" дозволить громадянам самостійно накладати заборону на видачу кредитів на своє ім'я через додаток "Дія" або у ЦНАПі.

Телеканал Рада

Народні депутати України, які саботують важливі євроінтеграційні голосування, є особами з низькою соціальною відповідальністю. Вони працюють або на власні корупційні інтереси, або на країну-агресорку. Тим часом уряд, який однією рукою роздає гроші на компенсацію зростання палива, а іншою — намагається змусити Раду піднімати податки для ФОП, прикриваючись безвихіддю зобовʼязань перед МВФ, не допомагає вирішити проблему з відсутністю кворуму в парламенті.

Реформа ринку споживчого кредитування, яку я проводжу вже 6 років, вже дає конкретні результати. Про це говорили під час конференції Digital lending з головою ФінТех Асоціації Ростиславом Дюком, нардепом Анатолієм Остапенком, підприємцем-ветераном Сергієм Позняком та керівником Швидкогроші Олександром Холодом.
Антиколекторський закон фактично припинив практику агресивного тиску на позичальників. Статистика НБУ показує: якщо у 2021 році до регулятора надійшло майже 105 тис. звернень громадян, то у 2025 році — вже 61 тис. Суттєво зменшилась кількість скарг на неетичну поведінку колекторів та методи стягнення боргів.
Другий важливий крок — обмеження максимальної денної ставки за мікрокредитами, що ліквідувало практику боргових пасток. НБУ вже застосовує санкції за порушення цих правил.
Наступний крок — оновлення законодавства про кредитні історії, яке не переглядалося майже 20 років.
Зараз до другого читання готується законопроєкт про кредитну історію, ключовою новелою якого є механізм самозаборони на отримання кредитів. Людина зможе добровільно внести себе до реєстру та заблокувати можливість видачі кредитів на своє ім’я. Це стане ефективним інструментом захисту від шахрайства, особливо у сфері онлайн-кредитування.
Паралельно міжкомітетська робоча група під моїм керівництвом напрацьовує механізми доступного кредитування для військовослужбовців, щоб забезпечити доступ до фінансових ресурсів для тих, хто захищає країну. Наступна робоча група відбудеться вже в понеділок.

Кредитування військових замість пільги перетворилося на кару.
За результатами засідання робочої групи щодо захисту прав військовослужбовців у сфері кредитування маємо головний висновок: чинна пільга, яка мала б захищати військових, на практиці працює неповно і породжує дедалі більше конфліктів між військовослужбовцями та фінансовими установами.

Йдеться про пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який передбачає, що військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитом, штрафи і пеня. Але порядок застосування цієї норми досі чітко не врегульований.

Цифри говорять самі за себе. До Національного банку надійшло скарг від військовослужбовців:
у 2019 році — 72,
у 2020 — 74,
у 2021 — 368,
у 2022 — 287,
у 2023 — 399,
у 2024 — 669,
у 2025 — вже 1378 скарг.

Лише за січень 2026 року — ще 218 скарг.

Тобто за останні два роки кількість звернень зросла в рази. І переважна більшість із них стосується саме проблем із застосуванням цієї пільги.

Що саме турбує військових?

Перше — немає чіткого і вичерпного переліку документів, які треба подати, щоб отримати пільгу. Через це виникає правова невизначеність: одні фінансові установи приймають документи в одному форматі, інші вимагають зовсім інше.

Друге — не врегульовано, у якому вигляді ці документи мають подаватися: оригінали, копії, нотаріальне засвідчення, електронні документи, КЕП. Для військового, особливо на службі або на передовій, це часто перетворюється на окремий квест.

Третє — з’являється небезпечна тенденція підміни процентів іншими платежами, зокрема комісіями. Формально проценти можуть не нараховуватися, але фактично платність кредиту зберігається через інші механізми.

Окремо обговорили ще одну велику проблему: як підтверджувати статус військовослужбовця, зниклого безвісти, полоненого, а також інші спеціальні статуси так, щоб, з одного боку, не створювати зайвого тягаря для людини, а з іншого — убезпечити ринок від підроблених документів.

Тому домовилися про наступне.

По-перше, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ надасть пропозиції до змін у законодавство, які дозволять унормувати документообіг і підтвердження права на пільгу.

По-друге, на наступне засідання робочої групи залучимо Міноборони, Мінцифри, розробників «Армії+», Координаційний штаб та інші дотичні органи, щоб напрацювати реальний механізм цифрового підтвердження статусу військовослужбовця без розкриття чутливої інформації про місце служби.

По-третє, окремо винесемо питання щодо зниклих безвісти, полонених та інших складних категорій, де сьогодні у банків і небанківських установ немає чіткого алгоритму дій.

По-четверте, збиратимемо агреговану інформацію про відмови військовослужбовцям і ветеранам у кредитуванні та про підстави таких відмов, щоб бачити реальну картину по ринку, а не працювати на рівні припущень.

Наше завдання — не допустити ситуації, коли соціальна пільга існує лише на папері, а військовий змушений доводити своє право на неї через бюрократію, непередбачувані вимоги або відверті обхідні схеми.

Пільги для військовослужбовців мають працювати просто, зрозуміло і однаково для всіх. І саме над цим ми зараз працюємо.

Я би хотіла почути публічну реакцію нового керівництва СБУ щодо закликів до силових дій стосовно депутатів. Бо якщо всі мовчать, і всім такі заклики подобаються, то я це сприймаю як мовчазну згоду на можливі неконтрольовані процеси. Трошки деталей про ситуацію в монобільшості в інтервʼю «Главкому».

Провела чергове засідання робочої групи щодо захисту прав військовослужбовців у сфері кредитування.

Проблема вже давно вийшла за межі поодиноких кейсів. До Національного банку масово надходять звернення від самих військових і членів їхніх сімей через неправильне застосування пільг, відсутність єдиного підходу до документів, різне трактування роз’яснень Міноборони та фактичну неврегульованість багатьох життєвих ситуацій: полон, безвісти зниклі, тривале лікування, СЗЧ, звільнення зі служби, статус дружини військовослужбовця.

Що обговорили цього разу.

Перше. Норма про кредитні пільги для військових досі застосовується нерівномірно. Один військовослужбовець має право на пільгу, інший — ні, хоча обидва служать поруч і виконують однакові завдання. Така ситуація є несправедливою і потребує зміни закону.

Друге. Банки й фінансові компанії не мають чіткого, єдиного та зрозумілого алгоритму:
які документи приймати,
в якій формі,
як часто їх оновлювати,
як визначати період дії пільги,
що робити, якщо людина потрапила в полон, зникла безвісти або не може фізично подати документи.

Третє. Паперовий шлях не вирішує проблему. Навпаки — створює ще більше бар’єрів для військових, які не повинні витрачати відпустку на доведення свого статусу перед банком. Саме тому робоча група схиляється до цифрового рішення.

Ключовий напрямок, який беремо в роботу, — доступ до цифрового підтвердження статусу через “Армія+” та інтеграцію з державними реєстрами. Це має дати можливість швидко, без зайвої бюрократії і без приниження людей підтверджувати право на пільгу як самим військовим, так і членам їхніх сімей.

Окремо домовилися напрацювати комплексне рішення щодо:
— безвісти зниклих,
— військовополонених,
— загиблих військовослужбовців,
— спадкоємців,
— можливості врегулювання або прощення боргів у таких випадках.
Фінансові установи готові прощати борги таким категоріям громадян, але потрібні зміни в закон! І ми їх проведемо.

Ще один важливий блок — дружини та чоловіки військовослужбовців. Саме ця категорія сьогодні часто постає перед ще більшими труднощами, ніж самі військові, бо змушена збирати надмірний пакет документів для підтвердження свого права на пільгу. Це також має бути врегульовано.

Наша мета проста: військовий не повинен доводити державі, банку чи фінансовій компанії очевидні речі через нескінченні папери, суперечливі роз’яснення і бюрократію. Право на пільгу має працювати автоматично, чітко і однаково для всіх, хто його має за законом.

Наступний крок — зустріч із Мінцифрою, Міноборони, координаційним штабом та іншими органами, щоб перейти від дискусії до готових законодавчих рішень.