Зустрілись з командою Світового банку в нашому Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. Коло обговорюваних питань стосувалось перспектив ухвалення законопроектів про приєднання України до єдиного європейського платіжного простору — SEPA.
Поінформували гостей про етапи підготовки доопрацьованого комітетського законопроекту замість урядового, його основні відмінності від початкової редакції та можливостей Верховної Ради знайти компроміс щодо найбільш чутливих питань:
✅початок дії реєстру банківських рахунків та сейфів, обґрунтованість надання такого доступу правоохоронним та антикорупційним органам, а також для АРМА;
✅ права викривачів в секторі боротьби з відмиванням коштів;
✅ штрафні санкції для СПФМ;
✅ специфіку подання і підтвердження кінцевих бенефіціарних власників.
Текст законопроекту - на фінальній стадії, він погоджений з експертами Ради Європи, основними українськими стейкхолдерами та готувався в тісній співпраці з профільним департаментом антилегалізаційної політики Мінфіну (за що я особисто висловлюю щиру подяку колегам директору департаменту Олександру Глущенку та його команді).
Домовились з представниками Світового банку детально вивчити досвід Молдови на шляху до вступу в єдину зону платежів у євро та тримати контакт щодо подальших етапів проходження законопроекту в залі.
Сподіваюсь на конструктивний діалог з колегами по парламенту.

Вчора взяла участь в експертному діалозі щодо регулювання використання віртуальних активів у політичному фінансуванні, організованому за участі International IDEA, НАЗК, Комітету Верховної Ради з питань фінансів, НКЦПФР, Держфінмоніторингу, ЦВК, кіберполіції та громадянського суспільства.

Тема не академічна — вона напряму стосується безпеки демократії.

За Global Crypto Adoption Index 2024 Україна посідає 6-те місце у світі за рівнем використання криптовалют серед 151 країни та залишається лідером Східної Європи.
У світі понад 560 млн власників криптоактивів, і 10,2% з них — українці.

З одного боку, це показує цифрову зрілість нашого суспільства.
З іншого — створює нові ризики для системи політичного фінансування.

В Україні сьогодні в Реєстрі неприбуткових організацій перебуває 228,2 тис. структур, серед яких 3,1 тис. політичних партій.
За оцінками регуляторів, політичні партії мають середній ризик використання у схемах відмивання коштів, зокрема через:
• приховування реальних донорів
• використання фіктивних внесків
• складні транскордонні схеми переміщення коштів
• завищення витрат на політичну діяльність.

І криптовалюти можуть суттєво посилити ці ризики.

1️⃣ Приховування джерела політичних пожертв
Криптовалюта може дозволити фактично сховати реального донора, навіть якщо у звіті буде зазначено конкретне ім’я.

2️⃣ Ризик іноземного втручання
Через складність ідентифікації відправника криптодонати можуть стати “чорним входом” для іноземного фінансування політики.

3️⃣ Транскордонні платежі без банківського контролю
Криптовалюта дозволяє швидко переміщувати великі суми між країнами без традиційного фінансового нагляду.

4️⃣ Технології повного маскування донатів
Серед них:
• privacy-coins (Monero, Zcash)
• mixing-сервіси
• використання десятків гаманців
• smurfing — розбиття великої пожертви на сотні малих.

5️⃣ Проблема прозорої звітності
Через волатильність криптоактивів виникає питання:
за яким курсом оцінювати донат і яку суму відображати у фінансовій звітності партії.

Верховна Рада досі не ухвалила закон щодо регулювання криптоактивів. Фактично це означає, що криптоактиви в Україні досі перебувають у правовій сірій зоні:
ринок існує, операції проводяться, але повноцінної податкової та регуляторної моделі немає.

Серед запропонованих рішень:

• заборона privacy-coins у політичному фінансуванні
• прийом криптодонатів лише через ліцензовані біржі
• або повна заборона криптовалютних пожертв для партій.

Криптовалюти можуть серйозно ускладнити прозорість політичного фінансування, якщо регулювання не встигатиме за технологіями.

Для України — особливо з огляду на наші зобов’язання перед ЄС, FATF та майбутню оцінку MONEYVAL —
регулювання криптоактивів і прозорість політичного фінансування стають питанням захисту демократичних процесів.

❗️«Стоп-кредит» захистить українців від шахраїв, — народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк

Новий законопроєкт спрямований на захист прав позичальників та боротьбу з фінансовим шахрайством. Механізм "стоп-кредит" дозволить громадянам самостійно накладати заборону на видачу кредитів на своє ім'я через додаток "Дія" або у ЦНАПі.

Телеканал Рада

Народні депутати України, які саботують важливі євроінтеграційні голосування, є особами з низькою соціальною відповідальністю. Вони працюють або на власні корупційні інтереси, або на країну-агресорку. Тим часом уряд, який однією рукою роздає гроші на компенсацію зростання палива, а іншою — намагається змусити Раду піднімати податки для ФОП, прикриваючись безвихіддю зобовʼязань перед МВФ, не допомагає вирішити проблему з відсутністю кворуму в парламенті.

Реформа ринку споживчого кредитування, яку я проводжу вже 6 років, вже дає конкретні результати. Про це говорили під час конференції Digital lending з головою ФінТех Асоціації Ростиславом Дюком, нардепом Анатолієм Остапенком, підприємцем-ветераном Сергієм Позняком та керівником Швидкогроші Олександром Холодом.
Антиколекторський закон фактично припинив практику агресивного тиску на позичальників. Статистика НБУ показує: якщо у 2021 році до регулятора надійшло майже 105 тис. звернень громадян, то у 2025 році — вже 61 тис. Суттєво зменшилась кількість скарг на неетичну поведінку колекторів та методи стягнення боргів.
Другий важливий крок — обмеження максимальної денної ставки за мікрокредитами, що ліквідувало практику боргових пасток. НБУ вже застосовує санкції за порушення цих правил.
Наступний крок — оновлення законодавства про кредитні історії, яке не переглядалося майже 20 років.
Зараз до другого читання готується законопроєкт про кредитну історію, ключовою новелою якого є механізм самозаборони на отримання кредитів. Людина зможе добровільно внести себе до реєстру та заблокувати можливість видачі кредитів на своє ім’я. Це стане ефективним інструментом захисту від шахрайства, особливо у сфері онлайн-кредитування.
Паралельно міжкомітетська робоча група під моїм керівництвом напрацьовує механізми доступного кредитування для військовослужбовців, щоб забезпечити доступ до фінансових ресурсів для тих, хто захищає країну. Наступна робоча група відбудеться вже в понеділок.

Кредитування військових замість пільги перетворилося на кару.
За результатами засідання робочої групи щодо захисту прав військовослужбовців у сфері кредитування маємо головний висновок: чинна пільга, яка мала б захищати військових, на практиці працює неповно і породжує дедалі більше конфліктів між військовослужбовцями та фінансовими установами.

Йдеться про пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який передбачає, що військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитом, штрафи і пеня. Але порядок застосування цієї норми досі чітко не врегульований.

Цифри говорять самі за себе. До Національного банку надійшло скарг від військовослужбовців:
у 2019 році — 72,
у 2020 — 74,
у 2021 — 368,
у 2022 — 287,
у 2023 — 399,
у 2024 — 669,
у 2025 — вже 1378 скарг.

Лише за січень 2026 року — ще 218 скарг.

Тобто за останні два роки кількість звернень зросла в рази. І переважна більшість із них стосується саме проблем із застосуванням цієї пільги.

Що саме турбує військових?

Перше — немає чіткого і вичерпного переліку документів, які треба подати, щоб отримати пільгу. Через це виникає правова невизначеність: одні фінансові установи приймають документи в одному форматі, інші вимагають зовсім інше.

Друге — не врегульовано, у якому вигляді ці документи мають подаватися: оригінали, копії, нотаріальне засвідчення, електронні документи, КЕП. Для військового, особливо на службі або на передовій, це часто перетворюється на окремий квест.

Третє — з’являється небезпечна тенденція підміни процентів іншими платежами, зокрема комісіями. Формально проценти можуть не нараховуватися, але фактично платність кредиту зберігається через інші механізми.

Окремо обговорили ще одну велику проблему: як підтверджувати статус військовослужбовця, зниклого безвісти, полоненого, а також інші спеціальні статуси так, щоб, з одного боку, не створювати зайвого тягаря для людини, а з іншого — убезпечити ринок від підроблених документів.

Тому домовилися про наступне.

По-перше, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ надасть пропозиції до змін у законодавство, які дозволять унормувати документообіг і підтвердження права на пільгу.

По-друге, на наступне засідання робочої групи залучимо Міноборони, Мінцифри, розробників «Армії+», Координаційний штаб та інші дотичні органи, щоб напрацювати реальний механізм цифрового підтвердження статусу військовослужбовця без розкриття чутливої інформації про місце служби.

По-третє, окремо винесемо питання щодо зниклих безвісти, полонених та інших складних категорій, де сьогодні у банків і небанківських установ немає чіткого алгоритму дій.

По-четверте, збиратимемо агреговану інформацію про відмови військовослужбовцям і ветеранам у кредитуванні та про підстави таких відмов, щоб бачити реальну картину по ринку, а не працювати на рівні припущень.

Наше завдання — не допустити ситуації, коли соціальна пільга існує лише на папері, а військовий змушений доводити своє право на неї через бюрократію, непередбачувані вимоги або відверті обхідні схеми.

Пільги для військовослужбовців мають працювати просто, зрозуміло і однаково для всіх. І саме над цим ми зараз працюємо.

Я би хотіла почути публічну реакцію нового керівництва СБУ щодо закликів до силових дій стосовно депутатів. Бо якщо всі мовчать, і всім такі заклики подобаються, то я це сприймаю як мовчазну згоду на можливі неконтрольовані процеси. Трошки деталей про ситуацію в монобільшості в інтервʼю «Главкому».

Провела чергове засідання робочої групи щодо захисту прав військовослужбовців у сфері кредитування.

Проблема вже давно вийшла за межі поодиноких кейсів. До Національного банку масово надходять звернення від самих військових і членів їхніх сімей через неправильне застосування пільг, відсутність єдиного підходу до документів, різне трактування роз’яснень Міноборони та фактичну неврегульованість багатьох життєвих ситуацій: полон, безвісти зниклі, тривале лікування, СЗЧ, звільнення зі служби, статус дружини військовослужбовця.

Що обговорили цього разу.

Перше. Норма про кредитні пільги для військових досі застосовується нерівномірно. Один військовослужбовець має право на пільгу, інший — ні, хоча обидва служать поруч і виконують однакові завдання. Така ситуація є несправедливою і потребує зміни закону.

Друге. Банки й фінансові компанії не мають чіткого, єдиного та зрозумілого алгоритму:
які документи приймати,
в якій формі,
як часто їх оновлювати,
як визначати період дії пільги,
що робити, якщо людина потрапила в полон, зникла безвісти або не може фізично подати документи.

Третє. Паперовий шлях не вирішує проблему. Навпаки — створює ще більше бар’єрів для військових, які не повинні витрачати відпустку на доведення свого статусу перед банком. Саме тому робоча група схиляється до цифрового рішення.

Ключовий напрямок, який беремо в роботу, — доступ до цифрового підтвердження статусу через “Армія+” та інтеграцію з державними реєстрами. Це має дати можливість швидко, без зайвої бюрократії і без приниження людей підтверджувати право на пільгу як самим військовим, так і членам їхніх сімей.

Окремо домовилися напрацювати комплексне рішення щодо:
— безвісти зниклих,
— військовополонених,
— загиблих військовослужбовців,
— спадкоємців,
— можливості врегулювання або прощення боргів у таких випадках.
Фінансові установи готові прощати борги таким категоріям громадян, але потрібні зміни в закон! І ми їх проведемо.

Ще один важливий блок — дружини та чоловіки військовослужбовців. Саме ця категорія сьогодні часто постає перед ще більшими труднощами, ніж самі військові, бо змушена збирати надмірний пакет документів для підтвердження свого права на пільгу. Це також має бути врегульовано.

Наша мета проста: військовий не повинен доводити державі, банку чи фінансовій компанії очевидні речі через нескінченні папери, суперечливі роз’яснення і бюрократію. Право на пільгу має працювати автоматично, чітко і однаково для всіх, хто його має за законом.

Наступний крок — зустріч із Мінцифрою, Міноборони, координаційним штабом та іншими органами, щоб перейти від дискусії до готових законодавчих рішень.

🇺🇦 Сьогодні - День Національної гвардії України!

Дякую за Вашу сталеву витримку, силу і вірність. У найскладніші моменти ви захищаєте і тримаєте кожен клаптик рідної Української землі. Пишаюся і глибоко поважаю кожного з Вас.

На жаль, багато нацгвардійців досі перебувають у ворожому полоні, зокрема оборонці ЧАЕС. Ми чекаємо на повернення кожного і найзаповітніше «Наші вдома».

Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав найдорожче - своє життя за Україну. Вічна пам’ять полеглим Героям.

Сили та витримки всім, хто продовжує службу. Нехай Господь оберігає кожного з Вас.
🇺🇦Слава Україні!

На фото передаємо дрони та обладнання РЕР підрозділам Національної гвардії України
2025 рік

Сьогодні у Верховній Раді Голова Андрій Пишний надав народним депутатам роз’яснення щодо ситуації з monobank, яка виникла після оприлюднення даних клієнтки під час її верифікації на фоні російського триколора.

Під час обговорення ми стали свідками емоційної реакції суспільства на використання символіки держави-агресора. Водночас, за словами керівництва Національного банку, до уваги було взято результати державної експертизи, яка підтвердила, що на зображенні йдеться саме про російський прапор.

Разом з тим чинне законодавство обмежує можливості Національного банку публічно комунікувати деталі наглядових процедур.

За інформацією НБУ, перебіг наглядових дій виглядає так:
банк уже надав значний обсяг документів і пояснень, які наразі аналізуються регулятором. За результатами цієї роботи буде підготовлена довідка, що міститиме фахове судження щодо того:
— чи мало місце порушення законодавства;
— чи відповідають застосовані банком механізми вимогам щодо збереження банківської таємниці.

Після цього Національний банк визначить, чи є підстави для запуску адміністративної процедури та ухвалення відповідного рішення.

Закон передбачає шестимісячний строк для застосування можливих заходів впливу.

Очікуємо на завершення наглядового аналізу та офіційні висновки регулятора. У таких ситуаціях важливо забезпечити баланс між емоційною реакцією суспільства на символи держави-агресора та неухильним дотриманням вимог законодавства щодо банківської таємниці та прав клієнтів.

У Київська торгово‑промислова палата відбулася відкрита зустріч правників, адвокатів, представників бізнесу та працівників Бюро економічної безпеки України. Головна тема дискусії — ініціатива БЕБ щодо так званого досудового врегулювання спорів із бізнесом.

Під час свого виступу я досить жорстко розкритикувала підхід БЕБ. І роблю це не як сторонній спостерігач — я є співавторкою закону про створення Бюро. Саме тому мені добре відомо, якою мала бути ця інституція і чим вона фактично стала.

БЕБ створювався як орган, що має зосередитись на аналітиці економічних злочинів, а не на силових методах. На практиці ж ми бачимо іншу картину.

Аналітичні записки Бюро часто не витримують жодної критики, але саме на їх основі відкриваються кримінальні провадження. Складається враження, що це робиться переважно заради статистики, а не для реального захисту економічної безпеки держави.

Водночас комунікація керівництва БЕБ з парламентом фактично відсутня. Імідж окремих працівників викликає щире запитання щодо можливого незаконного збагачення та зловживання впливом.
Натомість БЕБ:
вимагає підвищення заробітних плат; наполягає на розширенні повноважень — доступі до митних постів; а також на отриманні права на прослуховування.

Окремо варто подивитися на статистику роботи Бюро.
Лише за червень–вересень 2025 року було закрито 480 кримінальних проваджень, які розслідувало БЕБ.
Ще 493 справи передано за підслідністю іншим органам, і їх подальша доля фактично невідома. Це означає, що сотні проваджень роками тиснули на бізнес, але завершилися нічим.

Для об’єктивності зазначу: з мого досвіду, справді зменшилась практика “невідкладних обшуків без ухвали суду”. Але загальна кількість обшуків, арештів майна та інших слідчих дій суттєво не зменшилась.

Що ж до нової моделі «досудового врегулювання», то вона викликає ще більше запитань.

Проблема в тому, що:
• модель не передбачає жодних формальних процесуальних рішень — підозр або судових ухвал, а отже відсутній контроль;
• укладення угоди фактично залежить від позиції керівництва БЕБ і його ставлення до конкретного бізнесу;
• існує ризик підміни податкового спору кримінальним провадженням;
• ініціювання угоди не зупиняє слідчі дії — обшуки, допити чи арешти майна можуть використовуватися як інструмент тиску;
• обов’язок сплати 50% суми податків на користь ЗСУ може стимулювати штучне завищення збитків слідством;
• бізнес фактично не має впливу на визначення розміру збитків — якщо він не погоджується з експертизою слідства, угода просто не укладається.

У підсумку виникає ключове питання:
чи не перетвориться така модель на ще один інструмент тиску на бізнес, замість механізму справедливого врегулювання спорів?

БЕБ має бути інтелектуальним центром боротьби з економічними злочинами, а не черговим силовим органом. Саме заради цього ми створювали Бюро. І саме цього сьогодні очікує український бізнес.

Приєднання до Single Euro Payments Area (SEPA) — це не просто технічна зміна платіжної інфраструктури. Це фактично інтеграція країни у європейський фінансовий простір.

Світовий банк у своєму недавньому огляді показує, що ефект від SEPA стає відчутним уже в перші місяці після підключення.

У жовтні 2025 року до SEPA приєдналися Албанія, Чорногорія та Північна Македонія. Для бізнесу та громадян це означало одну просту річ: міжнародний переказ у євро став таким же простим, як внутрішній банківський платіж.

До SEPA компанії в регіоні платили десятки євро за один міжнародний платіж через кореспондентські банки.

Після приєднання до SEPA середня вартість транзакції впала приблизно з €73 до €6;
тобто майже у 12 разів дешевше.

Стрімке зростання ШІ викликало побоювання щодо масових втрат робочих місць у різних галузях, оскільки технологія розвивається до рівня, коли може замінювати працівників. Штучний інтелект може поставити під загрозу понад 200 000 робочих місць у банківському секторі Європи протягом наступних п’яти років.

Опитування Morgan Stanley серед 35 банків показало, що вони можуть скоротити до 10% персоналу до 2030 року — причому скорочення найбільш імовірні у підрозділах «центральних сервісів». Йдеться про бек-офіс і мідл-офіс, а також функції управління ризиками та комплаєнсу.

Європейські банки загалом працевлаштовують близько 2,12 млн осіб, тож скорочення на 10% може означати втрату приблизно 212 000 робочих місць.

Аналітики Morgan Stanley зазначають, що ШІ дає банкам можливість покращити співвідношення витрат до доходів — ключовий показник ефективності, за яким стежать інвестори — оскільки попередні хвилі оптимізації витрат уже вичерпали свій потенціал.

«Багато банків говорять про підвищення ефективності завдяки ШІ та подальшій цифровізації на рівні до 30%», — зазначили в Morgan Stanley.

Прогноз підкреслює, що цифровізація та впровадження ШІ можуть суттєво змінити банківський сектор Європи в найближчі роки — особливо у роздрібному банкінгу та в таких країнах, як Франція і Німеччина, де показники витрат до доходів залишаються високими.

Європейські банки перебувають під сильним тиском інвесторів, які вимагають нових способів скорочення витрат і підвищення рентабельності капіталу, що стабільно відстає від показників їхніх конкурентів у США.

Минулого місяця нідерландський банк ABN Amro заявив, що скоротить 20% персоналу до 2028 року, тоді як генеральний директор Société Générale Славомір Крупа у березні попередив, що «нічого не є недоторканним» у кампанії зі зниження витрат французького банку.

Швейцарський банк також почав використовувати технології для створення аватарів аналітиків, які надсилають клієнтам відео із змодельованими «банкірами».

JPMorgan намагається знайти баланс між використанням ШІ для автоматизації базових функцій і необхідністю належної підготовки молодших співробітників у ключових навичках, таких як побудова моделей грошових потоків і розрахунок коефіцієнта ціна/прибуток.

AMLA заходить у гру — і це змінює правила для всієї фінансової системи ЄС.

Вже найближчим часом новий європейський регулятор буде напряму наглядати за 40 найбільш ризиковими фінансовими установами з Франкфурта. Це не про «формальний контроль» — це про жорстке правозастосування.

Серед потенційних кандидатів — Revolut. Причини очевидні: масштабна транснаціональна діяльність + штрафи за AML-порушення. Додатковий фактор ризику — складна юрисдикційна модель: Британія + ліцензія в Литві.

Як обиратимуть ці 40:
• тільки high-risk за підсумковою оцінкою
• якщо таких більше — відбір разом із нацрегуляторами
• пріоритет — країни з великим потоком транзакцій у треті юрисдикції
• ключове — транскордонний вплив і системна значущість

Хто може потрапити:
• банки
• криптосервіси
• платіжні установи
• інвестфонди
• страхові компанії
• інвесткомпанії
• обмінники

Що це означає на практиці:

ЄС переходить від декларацій до централізованого контролю. AMLA — це фактично «європейський супервізор», який буде дивитись не на країни, а на конкретні установи.

І головне — це сигнал ринку:
якщо ти великий, транскордонний і працюєш з ризиковими потоками — тебе будуть бачити напряму з Франкфурта.

Для України це ще один маркер: рух до SEPA і інтеграції в європейську фінсистему автоматично означає гру за цими ж правилами.

💬 Вже завтра беру участь у National Compliance Forum 2026, організованому Ukrainian Compliance Association спільно з LIGA ZAKON.

Будемо говорити без формальностей — про те, де комплаєнс не працює і чому.

📌 У своїй панелі відповім на запитання, які на практиці турбують і бізнес, і державу:

— що організації найчастіше неправильно розуміють в антикорупційній програмі
— які ризики у взаємодії з партнерами недооцінюються (платежі, поведінка, структура операцій)
— де проходить межа між “внутрішнім інцидентом” і фінансовим правопорушенням
— що керівник може змінити вже завтра, щоб комплаєнс став реальною системою управління ризиками.

Отримала відповідь від однієї з фінансових компаній щодо кредитування військовослужбовців.

Цифри, які змушують задуматись.

У 2024 році рівень відмов клієнтам, які самостійно зазначили статус військовослужбовця, становив 9,34%, тоді як для інших клієнтів — лише 3,69%.
У 2025 році розрив ще більший: 20,35% проти 11,20%.
На початку 2026 року — 15,60% проти 11,38%.

Тобто ймовірність отримати відмову для військових — у 1,5–2 рази вища.

Формально компанія пояснює це «нейтральним скорингом» і відсутністю верифікації статусу на етапі заявки. Але факти говорять самі за себе:
система, яка нібито не враховує статус, фактично дає гірший результат для тих, хто його декларує.

Насправді причина значно глибша.
Норма про повне звільнення військовослужбовців від процентів, штрафів і пені призвела до того, що кредитування цієї категорії стало економічно збитковим для фінансових компаній.

У результаті ринок відреагував так, як реагує завжди:
ризик, який неможливо покрити — просто відсікається на етапі скорингу.

Саме тому сьогодні ми бачимо не формальну, а фактичну відмову в доступі до кредитів для військових, а також для їхніх дружин і чоловіків — ще до моменту, коли вони можуть реалізувати своє право на пільгу.

Це класичний приклад того, як добре задумана соціальна норма без прорахованої економіки призводить до протилежного ефекту:
пільга є, але доступу до фінансової послуги — немає.

🇬🇧 Велика Британія оштрафувала структуру Apple за порушення санкцій проти РФ

Уряд Великої Британії наклав штраф у £390 тис. ($516 тис.) на Apple Distribution International — ірландську “дочку” Apple.

Причина — порушення санкційного режиму проти Росії. За даними уряду, у 2022 році компанія здійснила два платежі на користь особи, яка незадовго до цього стала пов’язаною з підсанкційною структурою, і зробила це без відповідної ліцензії.

Приємно здивована і пишаюся.
Отримала звіт Офіс Генерального прокурора про роботу в 2025 році.

У справах фінансових злочинів встановлено збитки на понад 2,4 млрд грн, з яких уже відшкодовано 930 млн грн, а на решту забезпечено механізми повернення. Паралельно через представницьку функцію в судах відкрито проваджень на 99,9 млрд грн, з яких 65,6 млрд грн вже реально стягнуто або добровільно відшкодовано.

За цими цифрами стоять конкретні кейси. У справі банку «Київська Русь» фігурують голова правління, бенефіціар іноземної компанії та пов’язані особи, які організували виведення близько 45 млн доларів США через іноземні рахунки. У кейсі «Укргазбанку» заступник голови правління незаконно вивів заставне майно, однак актив вартістю майже 262 млн грн повернуто банку, а збитки відшкодовано.

Окремий напрям — організовані схеми з елементами відмивання коштів. Серед фігурантів — колишній виконувач обов’язків голови ДПС та керівництво регіонального підрозділу, які створили конвертаційний центр із понад 200 компаній. Наслідок — 147 млн грн недоотриманих бюджетом коштів. У сфері енергетики фігурують колишній радник міністра та топменеджмент «Енергоатому», які вибудували схему отримання неправомірної вигоди з подальшою легалізацією коштів через фінансові інструменти.

Навіть у справах, де йдеться про тиск на бізнес, прокуратура демонструє результат через повернення активів: понад 322 тис. доларів США, понад 316 тис. євро та майже 1,6 млн грн повернуто власникам після незаконних вилучень.

Ці цифри важливі не самі по собі. Вони показують зміну підходу. Боротьба з відмиванням коштів перестає бути формальною процедурою і перетворюється на інструмент повернення ресурсів державі. І ключовий показник тут — це не кількість справ, а десятки мільярдів гривень, які реально повертаються в економіку.

Пильні громадяни допомогли знешкодити гру, створену російським ІПСО. Я звернулась в Службу безпеки України, і гру з додатку прибрали.

🪖📲App Store та Google Play пропонували мобільну гру «Втеча з ТЦК», яка викликала значний суспільний резонанс.

У грі ТЦК подавалось як місце примусу, військові як «охорона», від якої потрібно втекти. Це те, що роками намагається нав’язати російська пропаганда.

В умовах повномасштабної війни такі речі це не ігри, а про вплив на сприйняття мобілізації, довіру до наших військових і, зрештою, про стійкість суспільства.

Саме тому мною було ініційовано звернення до компетентних органів із проханням дати оцінку цьому продукту та вжити відповідних заходів.

Зараз ця «гра» вже відсутня в App Store.

Дякую Службі безпеки України та Міністерству цифрової трансформації України за оперативну реакцію та увагу до питань інформаційної безпеки в умовах війни.

Подібні випадки вкотре підтверджують: інформаційний простір є одним із ключових фронтів, і будь-які деструктивні наративи мають отримувати належну оцінку та реагування.