🇺🇦 Сьогодні - День Національної гвардії України!
Дякую за Вашу сталеву витримку, силу і вірність. У найскладніші моменти ви захищаєте і тримаєте кожен клаптик рідної Української землі. Пишаюся і глибоко поважаю кожного з Вас.
На жаль, багато нацгвардійців досі перебувають у ворожому полоні, зокрема оборонці ЧАЕС. Ми чекаємо на повернення кожного і найзаповітніше «Наші вдома».
Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав найдорожче - своє життя за Україну. Вічна пам’ять полеглим Героям.
Сили та витримки всім, хто продовжує службу. Нехай Господь оберігає кожного з Вас.
🇺🇦Слава Україні!
На фото передаємо дрони та обладнання РЕР підрозділам Національної гвардії України
2025 рік
Дякую за Вашу сталеву витримку, силу і вірність. У найскладніші моменти ви захищаєте і тримаєте кожен клаптик рідної Української землі. Пишаюся і глибоко поважаю кожного з Вас.
На жаль, багато нацгвардійців досі перебувають у ворожому полоні, зокрема оборонці ЧАЕС. Ми чекаємо на повернення кожного і найзаповітніше «Наші вдома».
Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав найдорожче - своє життя за Україну. Вічна пам’ять полеглим Героям.
Сили та витримки всім, хто продовжує службу. Нехай Господь оберігає кожного з Вас.
🇺🇦Слава Україні!
На фото передаємо дрони та обладнання РЕР підрозділам Національної гвардії України
2025 рік
❤12👍1
Сьогодні у Верховній Раді Голова Андрій Пишний надав народним депутатам роз’яснення щодо ситуації з monobank, яка виникла після оприлюднення даних клієнтки під час її верифікації на фоні російського триколора.
Під час обговорення ми стали свідками емоційної реакції суспільства на використання символіки держави-агресора. Водночас, за словами керівництва Національного банку, до уваги було взято результати державної експертизи, яка підтвердила, що на зображенні йдеться саме про російський прапор.
Разом з тим чинне законодавство обмежує можливості Національного банку публічно комунікувати деталі наглядових процедур.
За інформацією НБУ, перебіг наглядових дій виглядає так:
банк уже надав значний обсяг документів і пояснень, які наразі аналізуються регулятором. За результатами цієї роботи буде підготовлена довідка, що міститиме фахове судження щодо того:
— чи мало місце порушення законодавства;
— чи відповідають застосовані банком механізми вимогам щодо збереження банківської таємниці.
Після цього Національний банк визначить, чи є підстави для запуску адміністративної процедури та ухвалення відповідного рішення.
Закон передбачає шестимісячний строк для застосування можливих заходів впливу.
Очікуємо на завершення наглядового аналізу та офіційні висновки регулятора. У таких ситуаціях важливо забезпечити баланс між емоційною реакцією суспільства на символи держави-агресора та неухильним дотриманням вимог законодавства щодо банківської таємниці та прав клієнтів.
Під час обговорення ми стали свідками емоційної реакції суспільства на використання символіки держави-агресора. Водночас, за словами керівництва Національного банку, до уваги було взято результати державної експертизи, яка підтвердила, що на зображенні йдеться саме про російський прапор.
Разом з тим чинне законодавство обмежує можливості Національного банку публічно комунікувати деталі наглядових процедур.
За інформацією НБУ, перебіг наглядових дій виглядає так:
банк уже надав значний обсяг документів і пояснень, які наразі аналізуються регулятором. За результатами цієї роботи буде підготовлена довідка, що міститиме фахове судження щодо того:
— чи мало місце порушення законодавства;
— чи відповідають застосовані банком механізми вимогам щодо збереження банківської таємниці.
Після цього Національний банк визначить, чи є підстави для запуску адміністративної процедури та ухвалення відповідного рішення.
Закон передбачає шестимісячний строк для застосування можливих заходів впливу.
Очікуємо на завершення наглядового аналізу та офіційні висновки регулятора. У таких ситуаціях важливо забезпечити баланс між емоційною реакцією суспільства на символи держави-агресора та неухильним дотриманням вимог законодавства щодо банківської таємниці та прав клієнтів.
👍7👎4😁3
У Київська торгово‑промислова палата відбулася відкрита зустріч правників, адвокатів, представників бізнесу та працівників Бюро економічної безпеки України. Головна тема дискусії — ініціатива БЕБ щодо так званого досудового врегулювання спорів із бізнесом.
Під час свого виступу я досить жорстко розкритикувала підхід БЕБ. І роблю це не як сторонній спостерігач — я є співавторкою закону про створення Бюро. Саме тому мені добре відомо, якою мала бути ця інституція і чим вона фактично стала.
БЕБ створювався як орган, що має зосередитись на аналітиці економічних злочинів, а не на силових методах. На практиці ж ми бачимо іншу картину.
Аналітичні записки Бюро часто не витримують жодної критики, але саме на їх основі відкриваються кримінальні провадження. Складається враження, що це робиться переважно заради статистики, а не для реального захисту економічної безпеки держави.
Водночас комунікація керівництва БЕБ з парламентом фактично відсутня. Імідж окремих працівників викликає щире запитання щодо можливого незаконного збагачення та зловживання впливом.
Натомість БЕБ:
вимагає підвищення заробітних плат; наполягає на розширенні повноважень — доступі до митних постів; а також на отриманні права на прослуховування.
Окремо варто подивитися на статистику роботи Бюро.
Лише за червень–вересень 2025 року було закрито 480 кримінальних проваджень, які розслідувало БЕБ.
Ще 493 справи передано за підслідністю іншим органам, і їх подальша доля фактично невідома. Це означає, що сотні проваджень роками тиснули на бізнес, але завершилися нічим.
Для об’єктивності зазначу: з мого досвіду, справді зменшилась практика “невідкладних обшуків без ухвали суду”. Але загальна кількість обшуків, арештів майна та інших слідчих дій суттєво не зменшилась.
Що ж до нової моделі «досудового врегулювання», то вона викликає ще більше запитань.
Проблема в тому, що:
• модель не передбачає жодних формальних процесуальних рішень — підозр або судових ухвал, а отже відсутній контроль;
• укладення угоди фактично залежить від позиції керівництва БЕБ і його ставлення до конкретного бізнесу;
• існує ризик підміни податкового спору кримінальним провадженням;
• ініціювання угоди не зупиняє слідчі дії — обшуки, допити чи арешти майна можуть використовуватися як інструмент тиску;
• обов’язок сплати 50% суми податків на користь ЗСУ може стимулювати штучне завищення збитків слідством;
• бізнес фактично не має впливу на визначення розміру збитків — якщо він не погоджується з експертизою слідства, угода просто не укладається.
У підсумку виникає ключове питання:
чи не перетвориться така модель на ще один інструмент тиску на бізнес, замість механізму справедливого врегулювання спорів?
БЕБ має бути інтелектуальним центром боротьби з економічними злочинами, а не черговим силовим органом. Саме заради цього ми створювали Бюро. І саме цього сьогодні очікує український бізнес.
Під час свого виступу я досить жорстко розкритикувала підхід БЕБ. І роблю це не як сторонній спостерігач — я є співавторкою закону про створення Бюро. Саме тому мені добре відомо, якою мала бути ця інституція і чим вона фактично стала.
БЕБ створювався як орган, що має зосередитись на аналітиці економічних злочинів, а не на силових методах. На практиці ж ми бачимо іншу картину.
Аналітичні записки Бюро часто не витримують жодної критики, але саме на їх основі відкриваються кримінальні провадження. Складається враження, що це робиться переважно заради статистики, а не для реального захисту економічної безпеки держави.
Водночас комунікація керівництва БЕБ з парламентом фактично відсутня. Імідж окремих працівників викликає щире запитання щодо можливого незаконного збагачення та зловживання впливом.
Натомість БЕБ:
вимагає підвищення заробітних плат; наполягає на розширенні повноважень — доступі до митних постів; а також на отриманні права на прослуховування.
Окремо варто подивитися на статистику роботи Бюро.
Лише за червень–вересень 2025 року було закрито 480 кримінальних проваджень, які розслідувало БЕБ.
Ще 493 справи передано за підслідністю іншим органам, і їх подальша доля фактично невідома. Це означає, що сотні проваджень роками тиснули на бізнес, але завершилися нічим.
Для об’єктивності зазначу: з мого досвіду, справді зменшилась практика “невідкладних обшуків без ухвали суду”. Але загальна кількість обшуків, арештів майна та інших слідчих дій суттєво не зменшилась.
Що ж до нової моделі «досудового врегулювання», то вона викликає ще більше запитань.
Проблема в тому, що:
• модель не передбачає жодних формальних процесуальних рішень — підозр або судових ухвал, а отже відсутній контроль;
• укладення угоди фактично залежить від позиції керівництва БЕБ і його ставлення до конкретного бізнесу;
• існує ризик підміни податкового спору кримінальним провадженням;
• ініціювання угоди не зупиняє слідчі дії — обшуки, допити чи арешти майна можуть використовуватися як інструмент тиску;
• обов’язок сплати 50% суми податків на користь ЗСУ може стимулювати штучне завищення збитків слідством;
• бізнес фактично не має впливу на визначення розміру збитків — якщо він не погоджується з експертизою слідства, угода просто не укладається.
У підсумку виникає ключове питання:
чи не перетвориться така модель на ще один інструмент тиску на бізнес, замість механізму справедливого врегулювання спорів?
БЕБ має бути інтелектуальним центром боротьби з економічними злочинами, а не черговим силовим органом. Саме заради цього ми створювали Бюро. І саме цього сьогодні очікує український бізнес.
❤4👍2👎2
Приєднання до Single Euro Payments Area (SEPA) — це не просто технічна зміна платіжної інфраструктури. Це фактично інтеграція країни у європейський фінансовий простір.
Світовий банк у своєму недавньому огляді показує, що ефект від SEPA стає відчутним уже в перші місяці після підключення.
У жовтні 2025 року до SEPA приєдналися Албанія, Чорногорія та Північна Македонія. Для бізнесу та громадян це означало одну просту річ: міжнародний переказ у євро став таким же простим, як внутрішній банківський платіж.
До SEPA компанії в регіоні платили десятки євро за один міжнародний платіж через кореспондентські банки.
Після приєднання до SEPA середня вартість транзакції впала приблизно з €73 до €6;
тобто майже у 12 разів дешевше.
Світовий банк у своєму недавньому огляді показує, що ефект від SEPA стає відчутним уже в перші місяці після підключення.
У жовтні 2025 року до SEPA приєдналися Албанія, Чорногорія та Північна Македонія. Для бізнесу та громадян це означало одну просту річ: міжнародний переказ у євро став таким же простим, як внутрішній банківський платіж.
До SEPA компанії в регіоні платили десятки євро за один міжнародний платіж через кореспондентські банки.
Після приєднання до SEPA середня вартість транзакції впала приблизно з €73 до €6;
тобто майже у 12 разів дешевше.
World Bank
Cheaper and Faster Payments: SEPA Opens New Horizons for the Western Balkans
Albania, Montenegro, and North Macedonia joined the Single Euro Payments Area (SEPA) in October 2025, enabling fast, low-cost euro transfers and cutting average cross-border payment costs.
❤10👍4👎2
Стрімке зростання ШІ викликало побоювання щодо масових втрат робочих місць у різних галузях, оскільки технологія розвивається до рівня, коли може замінювати працівників. Штучний інтелект може поставити під загрозу понад 200 000 робочих місць у банківському секторі Європи протягом наступних п’яти років.
Опитування Morgan Stanley серед 35 банків показало, що вони можуть скоротити до 10% персоналу до 2030 року — причому скорочення найбільш імовірні у підрозділах «центральних сервісів». Йдеться про бек-офіс і мідл-офіс, а також функції управління ризиками та комплаєнсу.
Європейські банки загалом працевлаштовують близько 2,12 млн осіб, тож скорочення на 10% може означати втрату приблизно 212 000 робочих місць.
Аналітики Morgan Stanley зазначають, що ШІ дає банкам можливість покращити співвідношення витрат до доходів — ключовий показник ефективності, за яким стежать інвестори — оскільки попередні хвилі оптимізації витрат уже вичерпали свій потенціал.
«Багато банків говорять про підвищення ефективності завдяки ШІ та подальшій цифровізації на рівні до 30%», — зазначили в Morgan Stanley.
Прогноз підкреслює, що цифровізація та впровадження ШІ можуть суттєво змінити банківський сектор Європи в найближчі роки — особливо у роздрібному банкінгу та в таких країнах, як Франція і Німеччина, де показники витрат до доходів залишаються високими.
Європейські банки перебувають під сильним тиском інвесторів, які вимагають нових способів скорочення витрат і підвищення рентабельності капіталу, що стабільно відстає від показників їхніх конкурентів у США.
Минулого місяця нідерландський банк ABN Amro заявив, що скоротить 20% персоналу до 2028 року, тоді як генеральний директор Société Générale Славомір Крупа у березні попередив, що «нічого не є недоторканним» у кампанії зі зниження витрат французького банку.
Швейцарський банк також почав використовувати технології для створення аватарів аналітиків, які надсилають клієнтам відео із змодельованими «банкірами».
JPMorgan намагається знайти баланс між використанням ШІ для автоматизації базових функцій і необхідністю належної підготовки молодших співробітників у ключових навичках, таких як побудова моделей грошових потоків і розрахунок коефіцієнта ціна/прибуток.
Опитування Morgan Stanley серед 35 банків показало, що вони можуть скоротити до 10% персоналу до 2030 року — причому скорочення найбільш імовірні у підрозділах «центральних сервісів». Йдеться про бек-офіс і мідл-офіс, а також функції управління ризиками та комплаєнсу.
Європейські банки загалом працевлаштовують близько 2,12 млн осіб, тож скорочення на 10% може означати втрату приблизно 212 000 робочих місць.
Аналітики Morgan Stanley зазначають, що ШІ дає банкам можливість покращити співвідношення витрат до доходів — ключовий показник ефективності, за яким стежать інвестори — оскільки попередні хвилі оптимізації витрат уже вичерпали свій потенціал.
«Багато банків говорять про підвищення ефективності завдяки ШІ та подальшій цифровізації на рівні до 30%», — зазначили в Morgan Stanley.
Прогноз підкреслює, що цифровізація та впровадження ШІ можуть суттєво змінити банківський сектор Європи в найближчі роки — особливо у роздрібному банкінгу та в таких країнах, як Франція і Німеччина, де показники витрат до доходів залишаються високими.
Європейські банки перебувають під сильним тиском інвесторів, які вимагають нових способів скорочення витрат і підвищення рентабельності капіталу, що стабільно відстає від показників їхніх конкурентів у США.
Минулого місяця нідерландський банк ABN Amro заявив, що скоротить 20% персоналу до 2028 року, тоді як генеральний директор Société Générale Славомір Крупа у березні попередив, що «нічого не є недоторканним» у кампанії зі зниження витрат французького банку.
Швейцарський банк також почав використовувати технології для створення аватарів аналітиків, які надсилають клієнтам відео із змодельованими «банкірами».
JPMorgan намагається знайти баланс між використанням ШІ для автоматизації базових функцій і необхідністю належної підготовки молодших співробітників у ключових навичках, таких як побудова моделей грошових потоків і розрахунок коефіцієнта ціна/прибуток.
👍5👎2😢1
AMLA заходить у гру — і це змінює правила для всієї фінансової системи ЄС.
Вже найближчим часом новий європейський регулятор буде напряму наглядати за 40 найбільш ризиковими фінансовими установами з Франкфурта. Це не про «формальний контроль» — це про жорстке правозастосування.
Серед потенційних кандидатів — Revolut. Причини очевидні: масштабна транснаціональна діяльність + штрафи за AML-порушення. Додатковий фактор ризику — складна юрисдикційна модель: Британія + ліцензія в Литві.
Як обиратимуть ці 40:
• тільки high-risk за підсумковою оцінкою
• якщо таких більше — відбір разом із нацрегуляторами
• пріоритет — країни з великим потоком транзакцій у треті юрисдикції
• ключове — транскордонний вплив і системна значущість
Хто може потрапити:
• банки
• криптосервіси
• платіжні установи
• інвестфонди
• страхові компанії
• інвесткомпанії
• обмінники
Що це означає на практиці:
ЄС переходить від декларацій до централізованого контролю. AMLA — це фактично «європейський супервізор», який буде дивитись не на країни, а на конкретні установи.
І головне — це сигнал ринку:
якщо ти великий, транскордонний і працюєш з ризиковими потоками — тебе будуть бачити напряму з Франкфурта.
Для України це ще один маркер: рух до SEPA і інтеграції в європейську фінсистему автоматично означає гру за цими ж правилами.
Вже найближчим часом новий європейський регулятор буде напряму наглядати за 40 найбільш ризиковими фінансовими установами з Франкфурта. Це не про «формальний контроль» — це про жорстке правозастосування.
Серед потенційних кандидатів — Revolut. Причини очевидні: масштабна транснаціональна діяльність + штрафи за AML-порушення. Додатковий фактор ризику — складна юрисдикційна модель: Британія + ліцензія в Литві.
Як обиратимуть ці 40:
• тільки high-risk за підсумковою оцінкою
• якщо таких більше — відбір разом із нацрегуляторами
• пріоритет — країни з великим потоком транзакцій у треті юрисдикції
• ключове — транскордонний вплив і системна значущість
Хто може потрапити:
• банки
• криптосервіси
• платіжні установи
• інвестфонди
• страхові компанії
• інвесткомпанії
• обмінники
Що це означає на практиці:
ЄС переходить від декларацій до централізованого контролю. AMLA — це фактично «європейський супервізор», який буде дивитись не на країни, а на конкретні установи.
І головне — це сигнал ринку:
якщо ти великий, транскордонний і працюєш з ризиковими потоками — тебе будуть бачити напряму з Франкфурта.
Для України це ще один маркер: рух до SEPA і інтеграції в європейську фінсистему автоматично означає гру за цими ж правилами.
👍12👎3
💬 Вже завтра беру участь у National Compliance Forum 2026, організованому Ukrainian Compliance Association спільно з LIGA ZAKON.
Будемо говорити без формальностей — про те, де комплаєнс не працює і чому.
📌 У своїй панелі відповім на запитання, які на практиці турбують і бізнес, і державу:
— що організації найчастіше неправильно розуміють в антикорупційній програмі
— які ризики у взаємодії з партнерами недооцінюються (платежі, поведінка, структура операцій)
— де проходить межа між “внутрішнім інцидентом” і фінансовим правопорушенням
— що керівник може змінити вже завтра, щоб комплаєнс став реальною системою управління ризиками.
Будемо говорити без формальностей — про те, де комплаєнс не працює і чому.
📌 У своїй панелі відповім на запитання, які на практиці турбують і бізнес, і державу:
— що організації найчастіше неправильно розуміють в антикорупційній програмі
— які ризики у взаємодії з партнерами недооцінюються (платежі, поведінка, структура операцій)
— де проходить межа між “внутрішнім інцидентом” і фінансовим правопорушенням
— що керівник може змінити вже завтра, щоб комплаєнс став реальною системою управління ризиками.
International Advisers Association
National Compliance Forum 2026
31.03.26 09:30 - 19:30
👍6👎2
Отримала відповідь від однієї з фінансових компаній щодо кредитування військовослужбовців.
Цифри, які змушують задуматись.
У 2024 році рівень відмов клієнтам, які самостійно зазначили статус військовослужбовця, становив 9,34%, тоді як для інших клієнтів — лише 3,69%.
У 2025 році розрив ще більший: 20,35% проти 11,20%.
На початку 2026 року — 15,60% проти 11,38%.
Тобто ймовірність отримати відмову для військових — у 1,5–2 рази вища.
Формально компанія пояснює це «нейтральним скорингом» і відсутністю верифікації статусу на етапі заявки. Але факти говорять самі за себе:
система, яка нібито не враховує статус, фактично дає гірший результат для тих, хто його декларує.
Насправді причина значно глибша.
Норма про повне звільнення військовослужбовців від процентів, штрафів і пені призвела до того, що кредитування цієї категорії стало економічно збитковим для фінансових компаній.
У результаті ринок відреагував так, як реагує завжди:
ризик, який неможливо покрити — просто відсікається на етапі скорингу.
Саме тому сьогодні ми бачимо не формальну, а фактичну відмову в доступі до кредитів для військових, а також для їхніх дружин і чоловіків — ще до моменту, коли вони можуть реалізувати своє право на пільгу.
Це класичний приклад того, як добре задумана соціальна норма без прорахованої економіки призводить до протилежного ефекту:
пільга є, але доступу до фінансової послуги — немає.
Цифри, які змушують задуматись.
У 2024 році рівень відмов клієнтам, які самостійно зазначили статус військовослужбовця, становив 9,34%, тоді як для інших клієнтів — лише 3,69%.
У 2025 році розрив ще більший: 20,35% проти 11,20%.
На початку 2026 року — 15,60% проти 11,38%.
Тобто ймовірність отримати відмову для військових — у 1,5–2 рази вища.
Формально компанія пояснює це «нейтральним скорингом» і відсутністю верифікації статусу на етапі заявки. Але факти говорять самі за себе:
система, яка нібито не враховує статус, фактично дає гірший результат для тих, хто його декларує.
Насправді причина значно глибша.
Норма про повне звільнення військовослужбовців від процентів, штрафів і пені призвела до того, що кредитування цієї категорії стало економічно збитковим для фінансових компаній.
У результаті ринок відреагував так, як реагує завжди:
ризик, який неможливо покрити — просто відсікається на етапі скорингу.
Саме тому сьогодні ми бачимо не формальну, а фактичну відмову в доступі до кредитів для військових, а також для їхніх дружин і чоловіків — ще до моменту, коли вони можуть реалізувати своє право на пільгу.
Це класичний приклад того, як добре задумана соціальна норма без прорахованої економіки призводить до протилежного ефекту:
пільга є, але доступу до фінансової послуги — немає.
👍7❤3👎1😁1🤔1
🇬🇧 Велика Британія оштрафувала структуру Apple за порушення санкцій проти РФ
Уряд Великої Британії наклав штраф у £390 тис. ($516 тис.) на Apple Distribution International — ірландську “дочку” Apple.
Причина — порушення санкційного режиму проти Росії. За даними уряду, у 2022 році компанія здійснила два платежі на користь особи, яка незадовго до цього стала пов’язаною з підсанкційною структурою, і зробила це без відповідної ліцензії.
Уряд Великої Британії наклав штраф у £390 тис. ($516 тис.) на Apple Distribution International — ірландську “дочку” Apple.
Причина — порушення санкційного режиму проти Росії. За даними уряду, у 2022 році компанія здійснила два платежі на користь особи, яка незадовго до цього стала пов’язаною з підсанкційною структурою, і зробила це без відповідної ліцензії.
❤12
Приємно здивована і пишаюся.
Отримала звіт Офіс Генерального прокурора про роботу в 2025 році.
У справах фінансових злочинів встановлено збитки на понад 2,4 млрд грн, з яких уже відшкодовано 930 млн грн, а на решту забезпечено механізми повернення. Паралельно через представницьку функцію в судах відкрито проваджень на 99,9 млрд грн, з яких 65,6 млрд грн вже реально стягнуто або добровільно відшкодовано.
За цими цифрами стоять конкретні кейси. У справі банку «Київська Русь» фігурують голова правління, бенефіціар іноземної компанії та пов’язані особи, які організували виведення близько 45 млн доларів США через іноземні рахунки. У кейсі «Укргазбанку» заступник голови правління незаконно вивів заставне майно, однак актив вартістю майже 262 млн грн повернуто банку, а збитки відшкодовано.
Окремий напрям — організовані схеми з елементами відмивання коштів. Серед фігурантів — колишній виконувач обов’язків голови ДПС та керівництво регіонального підрозділу, які створили конвертаційний центр із понад 200 компаній. Наслідок — 147 млн грн недоотриманих бюджетом коштів. У сфері енергетики фігурують колишній радник міністра та топменеджмент «Енергоатому», які вибудували схему отримання неправомірної вигоди з подальшою легалізацією коштів через фінансові інструменти.
Навіть у справах, де йдеться про тиск на бізнес, прокуратура демонструє результат через повернення активів: понад 322 тис. доларів США, понад 316 тис. євро та майже 1,6 млн грн повернуто власникам після незаконних вилучень.
Ці цифри важливі не самі по собі. Вони показують зміну підходу. Боротьба з відмиванням коштів перестає бути формальною процедурою і перетворюється на інструмент повернення ресурсів державі. І ключовий показник тут — це не кількість справ, а десятки мільярдів гривень, які реально повертаються в економіку.
Отримала звіт Офіс Генерального прокурора про роботу в 2025 році.
У справах фінансових злочинів встановлено збитки на понад 2,4 млрд грн, з яких уже відшкодовано 930 млн грн, а на решту забезпечено механізми повернення. Паралельно через представницьку функцію в судах відкрито проваджень на 99,9 млрд грн, з яких 65,6 млрд грн вже реально стягнуто або добровільно відшкодовано.
За цими цифрами стоять конкретні кейси. У справі банку «Київська Русь» фігурують голова правління, бенефіціар іноземної компанії та пов’язані особи, які організували виведення близько 45 млн доларів США через іноземні рахунки. У кейсі «Укргазбанку» заступник голови правління незаконно вивів заставне майно, однак актив вартістю майже 262 млн грн повернуто банку, а збитки відшкодовано.
Окремий напрям — організовані схеми з елементами відмивання коштів. Серед фігурантів — колишній виконувач обов’язків голови ДПС та керівництво регіонального підрозділу, які створили конвертаційний центр із понад 200 компаній. Наслідок — 147 млн грн недоотриманих бюджетом коштів. У сфері енергетики фігурують колишній радник міністра та топменеджмент «Енергоатому», які вибудували схему отримання неправомірної вигоди з подальшою легалізацією коштів через фінансові інструменти.
Навіть у справах, де йдеться про тиск на бізнес, прокуратура демонструє результат через повернення активів: понад 322 тис. доларів США, понад 316 тис. євро та майже 1,6 млн грн повернуто власникам після незаконних вилучень.
Ці цифри важливі не самі по собі. Вони показують зміну підходу. Боротьба з відмиванням коштів перестає бути формальною процедурою і перетворюється на інструмент повернення ресурсів державі. І ключовий показник тут — це не кількість справ, а десятки мільярдів гривень, які реально повертаються в економіку.
👍5❤2🥰1😁1
Пильні громадяни допомогли знешкодити гру, створену російським ІПСО. Я звернулась в Службу безпеки України, і гру з додатку прибрали.
🪖📲App Store та Google Play пропонували мобільну гру «Втеча з ТЦК», яка викликала значний суспільний резонанс.
У грі ТЦК подавалось як місце примусу, військові як «охорона», від якої потрібно втекти. Це те, що роками намагається нав’язати російська пропаганда.
В умовах повномасштабної війни такі речі це не ігри, а про вплив на сприйняття мобілізації, довіру до наших військових і, зрештою, про стійкість суспільства.
Саме тому мною було ініційовано звернення до компетентних органів із проханням дати оцінку цьому продукту та вжити відповідних заходів.
Зараз ця «гра» вже відсутня в App Store.
Дякую Службі безпеки України та Міністерству цифрової трансформації України за оперативну реакцію та увагу до питань інформаційної безпеки в умовах війни.
Подібні випадки вкотре підтверджують: інформаційний простір є одним із ключових фронтів, і будь-які деструктивні наративи мають отримувати належну оцінку та реагування.
🪖📲App Store та Google Play пропонували мобільну гру «Втеча з ТЦК», яка викликала значний суспільний резонанс.
У грі ТЦК подавалось як місце примусу, військові як «охорона», від якої потрібно втекти. Це те, що роками намагається нав’язати російська пропаганда.
В умовах повномасштабної війни такі речі це не ігри, а про вплив на сприйняття мобілізації, довіру до наших військових і, зрештою, про стійкість суспільства.
Саме тому мною було ініційовано звернення до компетентних органів із проханням дати оцінку цьому продукту та вжити відповідних заходів.
Зараз ця «гра» вже відсутня в App Store.
Дякую Службі безпеки України та Міністерству цифрової трансформації України за оперативну реакцію та увагу до питань інформаційної безпеки в умовах війни.
Подібні випадки вкотре підтверджують: інформаційний простір є одним із ключових фронтів, і будь-які деструктивні наративи мають отримувати належну оцінку та реагування.
❤8
Цифровізація і чіткий алгоритм роботи — на черговому засіданні робочої групи щодо кредитних пільг для військовослужбовців обговорили рішення, що покращать взаємодію між військовими та фінансовими установами.
За законом, відсотки, штрафи, пені на кредит військовослужбовцю або його дружині/чоловіку не нараховуються. Але, як це часто буває: пільга є, а як нормально нею скористатись — невідомо.
Конкретно в цій ситуації проблема полягає у підтвердженні статусу військовослужбовця. Перевірки й досі проводяться вручну, єдиного необхідного переліку документів немає, до того ж і в самій Міноборони різняться підходи й тлумачення.
Отож, до яких рішень ми прийшли🙌:
✔️ Мінцифри спільно з Міноборони працюють над тим, щоб підвередити статус військовослужбовця можна було через Дію;
✔️ фінустанова отримає підтвердження актуальності даних;
✔️ ініціюємо можливість для банків та фінансових установ отримувати доступ до перевірки статусу військових без бюрократії і танців з бубном;
✔️ очікуємо роз'яснення від Міноборони щодо єдиних, зрозумілих для всіх правил.
Система має працювати перш за все для тих, для кого вона й створена. І зараз ми робимо все можливе, щоб зробити її максимально доступною😉
За законом, відсотки, штрафи, пені на кредит військовослужбовцю або його дружині/чоловіку не нараховуються. Але, як це часто буває: пільга є, а як нормально нею скористатись — невідомо.
Конкретно в цій ситуації проблема полягає у підтвердженні статусу військовослужбовця. Перевірки й досі проводяться вручну, єдиного необхідного переліку документів немає, до того ж і в самій Міноборони різняться підходи й тлумачення.
Отож, до яких рішень ми прийшли🙌:
✔️ Мінцифри спільно з Міноборони працюють над тим, щоб підвередити статус військовослужбовця можна було через Дію;
✔️ фінустанова отримає підтвердження актуальності даних;
✔️ ініціюємо можливість для банків та фінансових установ отримувати доступ до перевірки статусу військових без бюрократії і танців з бубном;
✔️ очікуємо роз'яснення від Міноборони щодо єдиних, зрозумілих для всіх правил.
Система має працювати перш за все для тих, для кого вона й створена. І зараз ми робимо все можливе, щоб зробити її максимально доступною😉
❤4👍2👎2
Кая Каллас під час візиту до України заявила, що не може повідомити «гарних новин» про розблокування 90 млрд євро допомоги для України.
Чи дійсно все так погано для нас❓
Ймовірно, затримка пов’язана з очікуванням узгодження податків із МВФ.
✅ Тут маємо вже прогрес: Рада ймовірно готова розглянути майже всі ініціативи, крім ПДВ для ФОПів. Якщо наступного тижня вдасться віднайти 226 голосів за оподаткування посилок і військовий збір на постійній основі — процес піде швидше.
У бюджеті складна ситуація: коштів вистачає приблизно до кінця квітня. Частково допоможуть дивіденди НБУ (~120 млрд грн). Але цього замало — потрібне виконання планів митницею та іншими.
Транш МВФ у червні важливий не лише сам по собі — він є сигналом для інших партнерів. Без нього інші гроші можуть не надійти, хоча Європа й зацікавлена у фінансуванні України у звʼязку із загрозою власній безпеці.
Панікувати, звісно, зарано. Натомість урядові зараз необхідно пропрацювати та узгодити з партнерами зважені рішення, перш ніж подавати їх в Раду.
Мій повний коментар ви можете прочитати за посиланням💡: https://surl.li/bvtzgp
Чи дійсно все так погано для нас❓
Ймовірно, затримка пов’язана з очікуванням узгодження податків із МВФ.
✅ Тут маємо вже прогрес: Рада ймовірно готова розглянути майже всі ініціативи, крім ПДВ для ФОПів. Якщо наступного тижня вдасться віднайти 226 голосів за оподаткування посилок і військовий збір на постійній основі — процес піде швидше.
У бюджеті складна ситуація: коштів вистачає приблизно до кінця квітня. Частково допоможуть дивіденди НБУ (~120 млрд грн). Але цього замало — потрібне виконання планів митницею та іншими.
Транш МВФ у червні важливий не лише сам по собі — він є сигналом для інших партнерів. Без нього інші гроші можуть не надійти, хоча Європа й зацікавлена у фінансуванні України у звʼязку із загрозою власній безпеці.
Панікувати, звісно, зарано. Натомість урядові зараз необхідно пропрацювати та узгодити з партнерами зважені рішення, перш ніж подавати їх в Раду.
Мій повний коментар ви можете прочитати за посиланням💡: https://surl.li/bvtzgp
👍8❤2😁2🥰1
Підвезли звіт про протидію легалізації за 2025 рік.
Минулого року система фінансового моніторингу обробила майже 2 мільйони повідомлень про фінансові операції, але лише близько 16% з них мали ознаки підозрілих. Тобто система перетравлює масив даних, але левова частка — сміття.
При цьому, обсяги коштів, які фігурують у матеріалах, переданих правоохоронним органам, є вражаючими, але не поспішайте радіти. Дочитайте, скільки ж було стягнуто в бюджет наприкінці.
Понад 201 млрд грн із ознаками відмивання, ще 71 млрд грн у межах інших кримінальних правопорушень, десятки мільярдів гривень у кейсах, пов’язаних із бюджетними коштами, однак фактичний обсяг заблокованих операцій становить лише близько 3,2 млрд грн, що демонструє суттєвий розрив між аналітичною роботою і реальним впливом на фінансові потоки.
Характер фінансових злочинів у 2025 році суттєво трансформувався під впливом війни: схеми стали більш цифровими, багаторівневими і менш контрольованими, активно використовуються криптовалюти, P2P-платформи, соціальні мережі, «дропи» та мережі фізичних осіб-підприємців, які забезпечують швидке обготівковування і розпорошення коштів, а також транзит через юрисдикції, що не приєдналися до санкцій.
Окремо варто відзначити напрям фінансування втероризму, де ключовими інструментами стали криптогаманці, подальша конвертація через біржі у гривню і зарахування на карткові рахунки фізичних осіб в Україні, часто із залученням завербованих осіб через Telegram, що фактично створює нову гібридну модель фінансових потоків між цифровим середовищем і класичною банківською системою.
У сегменті бюджетних коштів зберігаються класичні, але масштабовані схеми привласнення: завищення вартості контрактів, іноді втричі, використання пов’язаних нерезидентів, прокладок і підконтрольних ФОПів, подальше обготівковування або розміщення коштів на депозитах, що свідчить не про нові механіки, а про системну відсутність стримуючих факторів.
Так само залишаються активними конвертаційні центри, через які, за оцінками, було проконвертовано майже 70 млрд грн, переважно через операції реального сектору з подальшим виведенням коштів через мережі ФОПів, що мають спільних бенефіціарів і працюють як частина організованої фінансової інфраструктури. Загалом звіт демонструє, що система здатна акумулювати великі обсяги інформації та ідентифікувати типові схеми, однак ключовим викликом залишається перетворення цих даних у реальні кримінальні провадження, судові рішення та повернення коштів, оскільки поточний розрив між виявленими обсягами і фактичними результатами є занадто значним, щоб говорити про ефективний вплив на тіньові фінансові потоки.
Це тільки те, що Держфінмон бачить. А скільки всього він не бачить 😏 або не бажає бачити…
Якби правильно налаштувати систему, ми в черзі за іноземними кредитами не стояли б. Але кому це вигідно?
Минулого року система фінансового моніторингу обробила майже 2 мільйони повідомлень про фінансові операції, але лише близько 16% з них мали ознаки підозрілих. Тобто система перетравлює масив даних, але левова частка — сміття.
При цьому, обсяги коштів, які фігурують у матеріалах, переданих правоохоронним органам, є вражаючими, але не поспішайте радіти. Дочитайте, скільки ж було стягнуто в бюджет наприкінці.
Понад 201 млрд грн із ознаками відмивання, ще 71 млрд грн у межах інших кримінальних правопорушень, десятки мільярдів гривень у кейсах, пов’язаних із бюджетними коштами, однак фактичний обсяг заблокованих операцій становить лише близько 3,2 млрд грн, що демонструє суттєвий розрив між аналітичною роботою і реальним впливом на фінансові потоки.
Характер фінансових злочинів у 2025 році суттєво трансформувався під впливом війни: схеми стали більш цифровими, багаторівневими і менш контрольованими, активно використовуються криптовалюти, P2P-платформи, соціальні мережі, «дропи» та мережі фізичних осіб-підприємців, які забезпечують швидке обготівковування і розпорошення коштів, а також транзит через юрисдикції, що не приєдналися до санкцій.
Окремо варто відзначити напрям фінансування втероризму, де ключовими інструментами стали криптогаманці, подальша конвертація через біржі у гривню і зарахування на карткові рахунки фізичних осіб в Україні, часто із залученням завербованих осіб через Telegram, що фактично створює нову гібридну модель фінансових потоків між цифровим середовищем і класичною банківською системою.
У сегменті бюджетних коштів зберігаються класичні, але масштабовані схеми привласнення: завищення вартості контрактів, іноді втричі, використання пов’язаних нерезидентів, прокладок і підконтрольних ФОПів, подальше обготівковування або розміщення коштів на депозитах, що свідчить не про нові механіки, а про системну відсутність стримуючих факторів.
Так само залишаються активними конвертаційні центри, через які, за оцінками, було проконвертовано майже 70 млрд грн, переважно через операції реального сектору з подальшим виведенням коштів через мережі ФОПів, що мають спільних бенефіціарів і працюють як частина організованої фінансової інфраструктури. Загалом звіт демонструє, що система здатна акумулювати великі обсяги інформації та ідентифікувати типові схеми, однак ключовим викликом залишається перетворення цих даних у реальні кримінальні провадження, судові рішення та повернення коштів, оскільки поточний розрив між виявленими обсягами і фактичними результатами є занадто значним, щоб говорити про ефективний вплив на тіньові фінансові потоки.
Це тільки те, що Держфінмон бачить. А скільки всього він не бачить 😏 або не бажає бачити…
Якби правильно налаштувати систему, ми в черзі за іноземними кредитами не стояли б. Але кому це вигідно?
👍4😁2🥰1
Міністр фінансів Марченко обіцяв найближчим часом подати на Кабмін кандидатуру на призначення керівника Державної митної служби. Нагадаю, конкурс виграли два діючих працівника НАБУ.
😁2👍1
Цікава статистика, здобута на робочій групі щодо проблемної заборгованості. Зараз у державних та приватних виконавців майже сім мільйонів виконавчих проваджень. На загальну суму… пристібніться! 2 трильйони 316 мільйонів гривень.
🤯7😁1
Як росіяни фінансують теракти в Україні?🧐
Про те, що так звані "куратори" через телеграм вербують українців, що шукають "легких грошей", багато хто з вас чув. Але ж питання: як вони надсилають кошти і як це залишається непоміченим?
Якщо коротко і зрозуміло: вони використовують криптовалюту (USDT у мережі Tron), щоб приховати походження грошей. Далі кошти розкидають по різних гаманцях — так їх практично неможливо відстежити. Ну й далі все просто: через біржі (Binance, WhiteBIT) їх переводять у гривню. Згодом вже звідти кошти надсилають на картки українців, яких завербували для тих чи інших "завдань".
⚠️За подібним алгоритмом дій деякі українці з проросійськими поглядами легко й просто фінансують ворожу армію. Якось сюрреалістично, що це можливо, чи не так?
Що лякає: це лише одна з багатьох схем фінансових злочинів. А якби закон про обіг криптоактивів було ухвалено, можна було б поставити певні запобіжники на такі операції і частково їм запобігти. Але ж його не ухвалюють, чомусь 😤😳
Про те, що так звані "куратори" через телеграм вербують українців, що шукають "легких грошей", багато хто з вас чув. Але ж питання: як вони надсилають кошти і як це залишається непоміченим?
Якщо коротко і зрозуміло: вони використовують криптовалюту (USDT у мережі Tron), щоб приховати походження грошей. Далі кошти розкидають по різних гаманцях — так їх практично неможливо відстежити. Ну й далі все просто: через біржі (Binance, WhiteBIT) їх переводять у гривню. Згодом вже звідти кошти надсилають на картки українців, яких завербували для тих чи інших "завдань".
⚠️За подібним алгоритмом дій деякі українці з проросійськими поглядами легко й просто фінансують ворожу армію. Якось сюрреалістично, що це можливо, чи не так?
Що лякає: це лише одна з багатьох схем фінансових злочинів. А якби закон про обіг криптоактивів було ухвалено, можна було б поставити певні запобіжники на такі операції і частково їм запобігти. Але ж його не ухвалюють, чомусь 😤😳
😢3👎1🤔1
Forwarded from Міністерство фінансів України🇺🇦
🏠 Фінмоніторинг у нерухомості: що насправді змінюється?
У медіа та соцмережах поширюється маніпулятивна інформація про «нові правила» для рієлторів. Пояснюємо 👇
❗Вимоги НЕ нові
Вони вже давно визначені законом і діють в Україні.
👤 Хто підпадає під фінмоніторинг?
Рієлтори та інші учасники угод із нерухомістю — як і інші суб’єкти фінмоніторингу.
📊 Чи контролюють ВСІ угоди?
Ні.
Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим підходом — перевіряються лише операції з ознаками ризику.
🚫 Міф: «повідомляють про всі угоди понад 400 тис. грн»
Це неправда.
Рієлтори повідомляють лише про підозрілі операції, а не про всі.
🔍 Що змінилось у 2026 році?
Оновлено технічну взаємодію з Держфінмоніторингом (е-кабінет) та перевіряється, чи всі суб’єкти стали на облік.
⚖️ Чи є «потрійний контроль»?
Ні. Закон чітко визначає суб’єктів фінмоніторингу (оцінювачів у ньому немає), і такі твердження є некоректними.
🤝 Що це означає для громадян?
Жодного тотального контролю.
Якщо все законно — додаткових бар’єрів немає.
📌 Висновок:
Для рієлторів — це про роботу за правилами.
Для громадян — безпечно та без зайвих ускладнень.
Детальніше
У медіа та соцмережах поширюється маніпулятивна інформація про «нові правила» для рієлторів. Пояснюємо 👇
❗Вимоги НЕ нові
Вони вже давно визначені законом і діють в Україні.
👤 Хто підпадає під фінмоніторинг?
Рієлтори та інші учасники угод із нерухомістю — як і інші суб’єкти фінмоніторингу.
📊 Чи контролюють ВСІ угоди?
Ні.
Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим підходом — перевіряються лише операції з ознаками ризику.
🚫 Міф: «повідомляють про всі угоди понад 400 тис. грн»
Це неправда.
Рієлтори повідомляють лише про підозрілі операції, а не про всі.
🔍 Що змінилось у 2026 році?
Оновлено технічну взаємодію з Держфінмоніторингом (е-кабінет) та перевіряється, чи всі суб’єкти стали на облік.
⚖️ Чи є «потрійний контроль»?
Ні. Закон чітко визначає суб’єктів фінмоніторингу (оцінювачів у ньому немає), і такі твердження є некоректними.
🤝 Що це означає для громадян?
Жодного тотального контролю.
Якщо все законно — додаткових бар’єрів немає.
📌 Висновок:
Для рієлторів — це про роботу за правилами.
Для громадян — безпечно та без зайвих ускладнень.
Детальніше
👍9❤2👎2
Якщо податок на прибуток банків буде продовжено і в 2027 році, Україна стане країною з найбільшим секторальним оподаткуванням банків в Європі.
Розумію, що цим рішенням ініціатори намагаються компенсувати неможливість оподаткування ФОПів ПДВ, як того вимагає Міжнародний валютний фонд, але боюсь, що запас міцності банківського сектору цього може не витримати. Тоді постраждають всі.
Треба вивчити, як цей податковий тягар вплине, наприклад, на Ощадбанк, який через неправомірні дії Угорщини вже втратив 4 мільярди гривень під час транспортування інкасації.
Ми всі любимо рівень обслуговування в українських банках, такого сервісу (під час війни!) немає ніде в Європі. Але ми не можемо постійно доїти лише одну корову! Саме тому я не голосувала за оподаткування банків цього року і не буду робити це наступного разу.
Більш глобально розклав тенденції президент Національної асоціації банків України Сергій Наумов тут.
Розумію, що цим рішенням ініціатори намагаються компенсувати неможливість оподаткування ФОПів ПДВ, як того вимагає Міжнародний валютний фонд, але боюсь, що запас міцності банківського сектору цього може не витримати. Тоді постраждають всі.
Треба вивчити, як цей податковий тягар вплине, наприклад, на Ощадбанк, який через неправомірні дії Угорщини вже втратив 4 мільярди гривень під час транспортування інкасації.
Ми всі любимо рівень обслуговування в українських банках, такого сервісу (під час війни!) немає ніде в Європі. Але ми не можемо постійно доїти лише одну корову! Саме тому я не голосувала за оподаткування банків цього року і не буду робити це наступного разу.
Більш глобально розклав тенденції президент Національної асоціації банків України Сергій Наумов тут.
NV
Знову банки? Про ризики податкових рішень для української економіки
Коли виникають складнощі з наповненням бюджету через власні непорозуміння і політичні баталії, занадто часто обирають найпростішу мішень — банки. Це вже стало поганою звичкою.
👍6👎4❤1💯1
Банківський сектор наразі надає велику підтримку економіці: кредитує енергетику, бізнес, намагається надавати пільгові кредити ветеранському бізнесу тощо.
В цей же час Україна збирається виставляти на продаж декілька державних банків.
Накладення додаткового оподаткування може підірвати цей острівок стабільності.
Якщо вже так треба додатково оподатковувати банки, може варто розглянути середньостатистичний розмір оподаткування по Європі (~30%) і зробити такий податок постійним до кінця воєнного стану? Тоді це принаймні буде прогнозований показник для всього ринку, інвесторів та бюджету.
В цей же час Україна збирається виставляти на продаж декілька державних банків.
Накладення додаткового оподаткування може підірвати цей острівок стабільності.
Якщо вже так треба додатково оподатковувати банки, може варто розглянути середньостатистичний розмір оподаткування по Європі (~30%) і зробити такий податок постійним до кінця воєнного стану? Тоді це принаймні буде прогнозований показник для всього ринку, інвесторів та бюджету.
👍10👎1😁1