Збили цю новацію 💪 в залі!

Сьогодні разом із представниками ПрАТ «Укргідроенерго», зокрема Головою Наглядової ради Валентином Гвоздієм, відвідала один із військових реабілітаційних госпіталів, яким опікуюсь уже кілька років.

Щоразу, приїжджаючи сюди, бачу, як заклад змінюється і розвивається. І сьогодні щиро вражена тим, наскільки швидко це відбувається, передусім завдяки підтримці надійних партнерів. Саме тут проходять лікування та реабілітацію наші поранені захисники, і надзвичайно важливо створювати для них гідні умови відновлення.

Під час візиту обговорили подальші напрямки співпраці, актуальні потреби госпіталю та перспективи його розвитку. Наше спільне завдання – разом створити тут потужний реабілітаційний центр, який стане одним із ключових в Україні.

Окрема подяка ПрАТ «Укргідроенерго» за постійну підтримку наших військових: від забезпечення необхідним обладнанням до допомоги підрозділам, зокрема закупівлі дронів та іншого важливого оснащення.

Дякую за довіру та спільну роботу заради наших захисників.🇺🇦

Ще раз щодо скасування норми про національних публічних діячів — РЕР.
В законі вже є норма, що публічна особа протягом 12 місяців після завершення державної служби несе підвищений ризик. Далі – якщо ризик відмивання коштів у неї низький, то до неї застосовується фінмоніторинг, як і до будь-якої іншої особи, яка не була PEPoм. Але якщо людина прийшла в банк і хоче покласти $400 000, походження яких вона не може пояснити, то, звісно, будуть питання та перевірки.
Вже намагалися провести цю норму (обмеження статусу на три роки – Forbes Ukraine) наприкінці 2020-го. Після цього була реакція FATF, Єврокомісії та світових лідерів з вимогою повернути норму.
Саме під цю зміну державі надали технічну допомогу на понад $500 млн. Зрештою цей процес довелося «відмотувати» назад. Наслідки повторної спроби будуть такі самі. Аналогічна норма діє і в решті європейських країн. Наприклад, у Латвії був тимчасовий статус PEP, але зрештою вони зробили його довічним. 
Питання не так у статусі, як у регуляції. Банки побоюються значних штрафів: від часу імплементації закону Національний банк уже наклав санкцій на суму 1,5 млрд грн. У середньому один штраф для банку становить близько 200 млн грн. Здебільшого тому банки уникають взаємодії з PEPами. Це було особливо помітно на початку вступу в дію законопроєкту.
З часом ситуація покращилася: банки навчилися проводити перевірки, запитувати потрібні документи та діяти відповідно до правил. Тепер, якщо доходи прозорі, проблем зазвичай не виникає – відкриття рахунків чи отримання кредитів проходить без перешкод.
Водночас складнощі з’являються, коли походження коштів не можна чітко пояснити. Деякі посадовці сприймають перевірки як тиск, хоча насправді це стандартні вимоги фінансового моніторингу, необхідні для прозорості та запобігання зловживанням.

Журналісти запитують мене, чим атмосфера у владі відрізняється за Буданова в порівнянні з епохою Єрмака. Так от, як на мене, від повного знецінення один одного всі тепер впадають в інші крайнощі — один одному постійно і безперервно дякують🤭

Незважаючи на те, що в законопроекті про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору (SEPA) прибрали доступ правоохоронців до реєстрів рахунків, а в законопроєкті про оподаткування посилок вставили норму про заборону штрафувати фінустанови за некоректне обслуговування національних публічних діячів, голосів за них в залі однаково немає.

Трошки перегнула зі штрафами регулятора по фінансовому моніторингу банків.
Виправляюсь.
Середній штраф точно не може становити 200 млн грн — це значно вище за реальні рамки санкцій. Максимальний штраф, який взагалі передбачений і застосовувався, — 135 млн грн за неналежну систему фінансового моніторингу, і такі кейси були лише двічі. Що стосується порушень у частині РЕР, то тут максимальний можливий штраф — до 10 млн грн, але на практиці навіть цього рівня не досягають: найбільший застосований штраф становив близько 1 млн грн, і показово, що він був за ситуацію, коли банк, по суті, «перестарався» з підходами — тобто відмовив РЕРу в обслуговуванні.

Законопроект про оподаткування через цифрові платформи 15111-д — за 234 голоси

Що там по крипті в Європі?

ЄЦБ опублікував дослідження про те, хто і як використовує криптоактиви в єврозоні.

Попри зростання кількості власників, крипта майже не використовується як платіжний інструмент. За даними опитування понад 39 тисяч людей у 17 країнах, для щоденних платежів її використовує менше ніж 1,5% населення

Фактично ринок крипти складається з двох різних груп. Перша — це інвестори: молодші, фінансово активні, які поєднують інтерес до цифрових інструментів зі звичкою тримати готівку. Друга — значно менша — це ті, хто намагається використовувати крипту для платежів. Але і вони шукають у ній не швидкість чи інновації, а властивості готівки: простоту та приватність

Ще один важливий висновок — поведінка під час криз. У звичайні періоди крипта і готівка можуть співіснувати в портфелі. Але в умовах невизначеності люди переходять у кеш. Зростання запасів готівки знижує ймовірність володіння криптою приблизно на 10 відсоткових пунктів

Для регуляторів це означає дві різні політики. Для більшості користувачів крипта — це інвестиційний актив, і тут ключове — захист інвестора. Для вузької групи платників важливі інші речі — приватність і простота, які сьогодні забезпечує саме готівка.

І головне: поки що криптоактиви не виконують ключових функцій грошей — ані як засіб платежу, ані як стабільне збереження вартості.

Для того, щоб Україна закрила переговори з Євросоюзом, парламент має виконати ще 135 бенчмарків.

Це десь тисяча нових законів, які треба написати та прийняти у Верховній Раді. Чи звучить це реалістично до кінця 2027 року?
Як на мене, не дуже. Особливо в розрізі правоохоронної системи.

Наприклад, ЄС наполягає на закритті доступу Офісу генпрокурора до всіх кримінальних проваджень, заборону на призначення та переведення прокурорів без конкурсу, розширення юрисдикції НАБУ на всі державні посади з високим ризиком, надання САП для порушення кримінальних проваджень проти членів парламенту без схвалення Генпрокурора. Вже бачу, як депутати штовхаються, щоб натиснути кнопку «за»😏

Також вимагається заборонити закривати кримінальні провадження у звʼязку з завершенням строків досудового розслідування. В списку також комплексна реформа ДБР за участю міжнародників (та ми ж його тільки створили, а вже реформувати треба)).

Я вже мовчу про повну імплементацію двох останніх директив та двох регламентів з боротьби з відмиванням коштів та вступ до Єдиного європейського платіжного простору. Остання позиція мала бути ухвалена в парламенті цього тижня, але знову щось пішло не так.

Є ще цілий ряд вимог з переробки відходів, очищенню води, контролю викидів, що потребує мільярдних інвестицій бізнесу, а не просто голосування у ВРУ та підпису Президента.
Тут треба або турбо-режим знову включати, або визначатися зі строками вступу в ЄС.

На пів міри не прокатить.🥱

У березні Нацбанк застосував заходи впливу до 1 банку і 5 небанківських фінансових установ за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства.

Що показово:

— навіть великі банки “ловлять” штрафи не за щось екзотичне, а за базові речі — невиконання рішень про зупинку операцій та неправильні дії з рахунками клієнтів під фінмоніторингом
— небанківський сектор продовжує “горіти” на валютці — відмови клієнтам у валютообміні там, де закон прямо це забороняє
— суми штрафів різні, але сигнал один: регулятор дивиться не на розмір, а на суть порушення

Наприклад, один з банків отримав штраф за те, що не виконав рішення про зупинення фінансових операцій, а фінкомпанія — за порушення правил валютно-обмінних операцій.

Уряд планує секвестр бюджету.
Листа з проханням переглянути та скоротити видатки по всім відомствам було надіслано Мінфіном сьогодні❗️

В листі мова про те, що в держбюджеті України на 2026 рік дефіцит складає 1,9 трильйонів (18,5% ВВП). Частково він перекривається фінансуванням зовнішніх партнерів. Але «станом на зараз ЄС намагається досягти згоди між усіма країнами-членами, щоб розблокувати критично важливу фінпідтримку для України», йдеться в листі.

Оскільки терміни надання фінансування від ЄС досі невизначені, а дефіцит в бюджеті гігантський — треба шукати рішення «на вчора».

Як рости, коли навколо постійний тиск і невизначеність?

На Business Wisdom Summit поговоримо про те, як бізнеси проходять через ризики, втрати і при цьому не зупиняються.

Як адаптуватися до нових умов, чи працюють механізми компенсацій і страхування та як не втратити доступ до фінансування, коли ризики тільки зростають?
У всьому будемо розбиратись разом на Business Wisdom Summit 2026.

📍 15 квітня, Київ
👉 Приєднуйтесь: https://bit.ly/47BlX0Q

Фінансове шахрайство у 2026 році — вже не «окремі кейси», а системний ризик.

За даними звіту OECD — Consumer Finance Risk Monitor 2026, найбільш поширені схеми, з якими стикаються споживачі сьогодні:

• phishing — листи, що імітують банки та сервіси
• vishing — дзвінки від «служб безпеки»
• smishing — SMS із фейковими посиланнями
• шахраї під виглядом фінансових установ
• фейкові платіжні та страхові схеми
• шахрайство з дебетовими та кредитними картками

Ключове — це вже не примітивні атаки.
Завдяки генеративному ШІ шахрайство стало реалістичним, персоналізованим і переконливим.

Що показує статистика:
• у 70% юрисдикцій зросла кількість скарг від споживачів у 2024–2025 роках
• 85% країн вважають фінансове шахрайство топ-ризиком
• 63% відзначають високий рівень закредитованості як додаткову загрозу
• 78% бачать ризики у криптоактивах і цифрових фінансах

І головне:
шахрайство — вже №1 ризик для фінансових споживачів, і він лише зростає у 2026 році.

Висновок простий, але неприємний:
фінансова грамотність більше не «опція», а елемент фінансової безпеки.

А для держави і регуляторів це сигнал: без системної роботи з ризиками, обміну даними та партнерства з ринком (PPP) ми завжди будемо наздоганяти шахраїв, а не випереджати їх.