Скільки готівки зберігає населення?
НБУ уточнив оцінку, скільки готівкової іноземної валюти перебуває поза банківською системою України. Станом на початок цього року регулятор оцінив цей показник у 117,6 млрд доларів.
Йдеться про готівкову валюту - передусім долари США та євро, яку населення і бізнес зберігають поза банками.
Окремо НБУ публікує статистику гривневої готівки поза банками. Станом на 1 січня 2026 року в обігу перебувало 926,3 млрд грн готівки. За останні п’ять років цей показник зріс майже вдвічі: наприкінці 2020 року обсяг гривневого кешу становив близько 516 млрд грн.
Якщо перевести гривневу готівку у доларовий еквівалент за поточним курсом, це приблизно 22 млрд доларів. Таким чином бачимо, що обсяг готівкової іноземної валюти поза банківською системою у 5–6 разів перевищує обсяг гривневого кешу. Що означає: населення і бізнес й надалі найбільше довіряють саме долару і євро для своїх готівкових заощаджень.
Водночас НБУ наголошує: ці дані не можна напряму ототожнювати із заощадженнями населення. Статистика щодо гривні відображає всю готівку поза банками, а оцінка валютних запасів охоплює не лише домогосподарства, а й бізнес та інші сектори економіки.

Завтра засідання ВР стартане з розгляду 15111-д про про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Туди вшиті норми, щоб зробити РЕРами всіх керівників структурних підрозділів Нацбанку.
За ідеєю авторів (це не я!), це зменшить проблему дерискінгу в банках всім 200 тисячам РЕРів та повʼязаних з ними осіб, тому що працівники НБУ відчують на собі всю «любов» фінустанов до цієї категорії осіб і терміново почнуть вживати заходи щодо заохочення фінустанов обслуговувати РЕРів без застосування ризик-орієнтованого підходу.
Не вірю в успіх цієї гнилої справи, тому голосувати з такою правкою не буду.
Нагадаю лише про те, про що я вже писала в колонці на Економічній правді: проблеми дерискінгу РЕРів не існує. За даними Держфінмону в 2025 році ними було отримано 35,121 тис. повідомлення про операції РЕРів, майже 32 тис. – про операції членів їхніх сімей та майже 21 тис. – про операції від осіб, пов'язаних з РЕРами діловими чи соціальними зв'язками. І, лише 7 разів РЕРам відмовили в проведенні операцій, "завернули" 11 операцій від членів сімей РЕРів, 6 відмов отримали інші пов'язані з РЕРами особи. Це лише 0,027% відмов в здійсненні операцій від загальної кількості.
Що стосується відмов у встановленні чи підтриманні ділових зв'язків, то тут схожа статистика: 315 РЕРам відмовили в онбордінгу чи продовженні ділових відносин, з 415 членами сімей розірвали ділові відносини або відмовили в співпраці, 192 відмови для інших пов'язаних з РЕРами осіб. Тобто з 200 тисяч РЕР та осіб з ними пов'язаних, лише 922 відмовили в обслуговуванні. Це 0,4% від загальної кількості.

На виконання доручення Президента України після його візиту до Славутича бюджетний комітет під час розгляду змін до Державного бюджету на 2026 рік підтримав низку поправок, спрямованих на збільшення фінансування підприємств зони відчуження та підвищення оплати праці працівників Чорнобильської АЕС.

Зміни передбачають додаткове фінансування програм у сфері управління зоною відчуження та ядерної безпеки. Частина цих коштів буде спрямована на підвищення заробітних плат працівникам ЧАЕС та приведення їхнього рівня до оплати праці на діючих атомних електростанціях України.

Сьогодні працівники Чорнобильської АЕС виконують надзвичайно важливу місію із забезпечення ядерної та радіаційної безпеки держави. Попри те, що станція не виробляє електроенергію, обсяг відповідальності та рівень ризиків залишаються надзвичайно високими.

Після російської окупації ЧАЕС у 2022 році весь світ побачив, наскільки критично важливим для безпеки України та Європи є професіоналізм і самовідданість персоналу станції.

Дякую колегам по парламенту за підтримку цих рішень. Це важливий крок до відновлення справедливості щодо людей, які щодня забезпечують безпеку одного з найскладніших ядерних об’єктів у світі.

Зараз на робочій групі бюджетного комітету ВР розглянули збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців. Це поки не підтримали, але пообіцяли , що в майбутньому буде показана програма щодо можливого збільшення грошового забезпечення за рахунок додаткових виплат. В ці хвилини розбирається правка щодо закріплення військового збору за спецфондом назавжди - рішення ще не ухвалили. На початку провалили збільшення фінансування інших сил оборони.

Робоча група поправок в держбюджет-2026 завершена. 1857 правок відхилили, 8 підтримали повністю, законопроєкт комітетом підтриманий ( 21 за 3 утрималось )

Сьогодні на Раді коаліції уряд представив Верховній Раді концепт майбутньої пенсійної реформи, яку хочуть внести на розгляд парламенту не пізніше, ніж восени.
Проект передбачає запровадження гарантованого мінімального рівня пенсійної виплати, скорочення розриву між мінімальними і максимальними пенсіями. За ідеєю, яку пропонує уряд, пенсія складатиметься з базової частини, яку фінансуватиме держава, та страхової частини, що залежатиме від стажу і сплачених внесків. Також уряд пропонує поступово переводити спеціальні пенсії у систему професійних пенсійних програм та розвивати добровільні пенсійні накопичення.
У Мінекономіки логіку реформи передусім бачать у перерозподілі коштів всередині системи. За рахунок запровадження базової частини розраховують прибрати ефект, який спостерігаємо зараз, коли виплата знецінюється через три роки після виходу на пенсію. У той час, як «нові» пенсіонери отримують значно вищі виплати, маючи аналогічний стаж та зарплату.
Обговорювали багато проблемних моментів. Зокрема, «елітні» пенсії деяких професійних кланів, розмір ЄСВ тощо.
Домовились продовжити обговорення законопроекту та прискорити процес погодження.

Ось які правки прийняли, за повідомленням голови Комітету бюджету Роксолани Підласої:

✅ Комітет рекомендував зміни до Бюджету-2026 у другому читанні та в цілому

Нагадаю, що це законопроект, який збільшує видатки на сектор безпеки та оборони на 1,56 трлн грн, переважно коштом Ukraine Support Loan від Європейського Союзу.

Комітет рекомендував змінити ряд речей у тексті уряду та чинному законі про Бюджет:

1) рахувати зарплату НАБУ за прожитковим мінімумом 3328 грн, а не 3028 грн, без збільшення загальних видатків Агентства,
2) доручити Уряду відновити Дорожній фонд у 2027 році в розмірі 25%,
3) перерозподілити 10 млн грн на апарат Держрибагентства (це НЕ зарплата), без збільшення загальних видатків Агентства,
4) +559,1 млн грн на апарат Міненерго, коштом Резервного фонду,
5) +127,5 млн грн на ліквідацію шахт, коштом Резервного фонду,
6) +46,1 млн грн на Держенергонагляд, коштом Резервного фонду,
7) +599,1 млн грн Державному агентству з управління зоною відчуження, в тому числі 525,1 млн грн - на об'єкт «Укриття», коштом Резервного фонду
8 ) перерозподілити 95 млн грн на апарат Національного комітету спорту інвалідів, без збільшення загальних видатків Мінмолодьспорту.

Також народні депутати проголосували за виділення 1,4 млрд грн на виплати для працівників Служби судової охорони.

Мільйонні штрафи.
📊 У травні 2026 року Національний банк України застосував заходи впливу до одного банку та дев’яти небанківських фінансових установ за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного нагляду.
Найбільші штрафи отримали:
🔹 АТ «Банк Авангард» — 2 млн грн.
🔹 ТОВ «СВІФТ ГАРАНТ», ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ": — 135,15 млн грн кожному.
🔹 ПрАТ «СК «ВУСО» — 40,71 млн грн.
🔹 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» — 6,13 млн грн.
Переважна більшість порушень стосувалася неналежної організації первинного фінансового моніторингу, недостатньої перевірки клієнтів, невиконання ризик-орієнтованого підходу, неналежного контролю операцій політично значущих осіб (PEP), а також невиконання вимог щодо надання інформації регулятору.
Ці рішення вкотре демонструють, що фінансовий моніторинг — це не формальність, а один із ключових інструментів захисту фінансової системи від відмивання коштів, обходу санкцій, корупційних схем та фінансування злочинної діяльності.
Особливо показово, що серед зафіксованих порушень є й неналежне застосування посилених заходів щодо політично значущих осіб. Саме тому дискусії про послаблення вимог до PEP мають спиратися на факти, а не на міфи.

Громадам потрібно почати збирати місцеві податки самостійно! Це в їхніх інтересах.
Менше 10% громад готові самостійно адмініструвати місцеві податки, вважають в Національному інституті стратегічних досліджень. НІСД проаналізував законопроект 11067, який передбачає передачу органам місцевого самоврядування повноважень з адміністрування майнових податків. Експерти підтримують реформу, але попереджають, що без належної підготовки вона може не спрацювати.
Головна проблема - готовність громад. За даними опитування Асоціації міст України, повний обсяг процедур адміністрування місцевих податків і зборів - здатні забезпечити лише 9,7% громад. Найскладніше доведеться сільським і селищним радам, які не мають ні кваліфікованих кадрів, ні технічних ресурсів, ні цифрової інфраструктури.
Занепокоєння поділяють і профільні міністерства. Мінфін назвав процес адміністрування податків «фінансово та технічно громіздким» і застеріг, що не всі ОМС зможуть виконувати повний обсяг запропонованих процедур. Мінрегіон, своєю чергою, звернув увагу на імперативний характер норм законопроекту: він фактично зобов'язує всі громади адмініструвати податок на майно, незалежно від того, чи мають вони для цього реальні можливості.

Все-таки молодці народні депутати, а не оце все!
Україна отримала €2,8 млрд від ЄС - черговий транш у рамках Ukraine Facility.
Щоб отримати ці гроші, Україна виконала 11 реформаторських індикаторів - у держуправлінні, енергетиці, цифровізації, верховенстві права. Кошти прив'язані до реформ, і це принципово: кожен транш - підтвердження, що зміни таки відбуваються.
Куди підуть гроші? На пріоритетні видатки держбюджету: соціальні виплати, гуманітарні потреби, критично важливі послуги.
Мінфін також похвалився, що Україна вперше отримає додаткову винагороду від Єврокомісії - за випереджальне виконання умов наступних траншів. Частину зобов'язань восьмого і дев'ятого траншів вже закрито заздалегідь. Такого ще не було.
З початку програми залучено понад €29,5 млрд із запланованих €50 млрд, з них понад €10,6 млрд - у 2025 році. Від початку повномасштабного вторгнення ЄС надав Україні €73,5 млрд фінансової допомоги. Станом на кінець травня виконано 86 заходів Плану України, ще 65 - у процесі.

У вівторок, 9 червня, Верховна Рада планує розглянути 11 законопроєктів:
Найважливіші – це:
- №15111-д - друге читання. Законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ та автоматичний обмін податковою інформацією за стандартом DAC7. Один із ключових “маяків” МВФ та євроінтеграційного пакета. (Туди вшиті норми, щоб зробити РЕРами всіх керівників структурних підрозділів Нацбанку).

бюджетні законопроекти в другому читанні:
- зміни до держбюджету-2026 щодо оборони (15224) (Комітет сьогодні рекомендував зміни до Бюджету-2026 у другому читанні та в цілому).
- зарахування військового збору до спецфонду (15167).
До обох подано велику кількість поправок.
Також у другому читанні парламент планує розглянути 9364 - законопроєкт про посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, насамперед тіньового ринку сигарет та алкоголю.
Великий блок євроінтеграційних законів:
- безпека та інтероперабельність залізниці (14174)
- реформа централізованого теплопостачання (14067)
- декларації доброчесності суддів (13165-2)
- держдопомога бізнесу в умовах воєнного стану (14345)
- спрощене банкрутство для малого бізнесу (15024)
На повторне перше читання виносять два законопроєкти: про Національного координатора у сфері боротьби з організованою злочинністю (13676) та про біоцидні продукти (13604).