Канада, ймовірно, уникне потрапляння до «сірого списку» FATF

Канада, схоже, зможе уникнути включення до так званого «сірого списку» FATF — переліку країн, які перебувають під посиленим моніторингом через недоліки у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Наразі FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів) проводить оцінку ефективності канадської системи фінансового моніторингу. Остаточний звіт буде оприлюднений восени, однак попередні результати оцінювання свідчать про достатньо високі показники Канади, що дозволить їй уникнути «сірого списку».

Потрапляння до «сірого списку» FATF означає посилений міжнародний нагляд, додаткову увагу з боку іноземних банків і регуляторів, а також може негативно вплинути на інвестиційну привабливість країни.

Ризик для Канади зріс після того, як у 2024 році один із найбільших банків країни — TD Bank — визнав свою провину у США за змову з метою відмивання коштів та нездатність забезпечити належне функціонування системи AML-контролю. Банк погодився сплатити понад 3 млрд доларів США штрафів.

Водночас як FATF, так і Міністерство фінансів Канади наголошують, що оцінювання ще не завершене, а остаточні висновки будуть сформовані лише після завершення всіх етапів перевірки.

Навіть якщо Канада уникне включення до «сірого списку», країна може бути переведена на режим посиленого нагляду, що передбачає подання більш частих звітів про прогрес у сфері боротьби з відмиванням коштів.

Тим часом, FATF за підсумками пленарного засідання у червні 2026 року внесла Ірак та Боснію і Герцеговину до «сірого списку» юрисдикцій із недоліками у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Водночас Алжир і Намібію виключили з цього переліку після виконання необхідних вимог.
Ірак із населенням близько 48 млн осіб став однією з найбільших країн, доданих до «сірого списку» за останні роки.

За оцінками МВФ, перебування у цьому списку може скоротити приплив іноземного капіталу приблизно на 7,6% ВВП.

До речі, з липня FATF очолить директор з економічних злочинів і санкцій Міністерства фінансів Великої Британії Джайлз Томсон.

Очікується, що в Гданську на Ukrainian recovery conference буде близько 7 тисяч учасників та гостей. В день проведення форуму в Києві не планується абсолютно ніяких заходів, а може навіть і пробок на дорогах не буде. Бо всі, кого я знаю, туди виїдуть.
На фоні загострення стосунків, що супроводжується здачею орденів, невідомо, хто очолить українську делегацію. Якщо не буде ані Президента, ані премʼєр-міністерки, делегацію очолить перший віце-премʼєр Денис Шмигаль. Він жодні державні нагороди Республіки Польща не отримував, йому легше.

Вчора завершилось пленарне засідання FATF в Парижі. Ніяких новин від Державної служби фінансового моніторингу про те, чи підіймала наша делегація питання занесення рф до чорного або сірого списків FATF публічно немає.
Нагадаю, в лютому 2023 року минулим керівництвом ДСФМ було досягнуто призупинення рф в організації, утім держава-ворог досі залишається в регіональній євразійській групі та має вплив та представництво в антилегалізаційних органах регіону.
Очільник ДСФМ, який прославився міжнародним діловим туризмом по всьому світу, не привіз з відряджень жодного питомого результату. На сайті лише декларується, що після призупинення членства рф в FATF “реалізуються подальші заходи». На одній з минулих зустрічей FATF, де Проніна взагалі не було, могла статися провокація, через яку FATF збирався в заключному комюніке засудити Україну за «підрив російської залізної дороги». Якби не уважність представників країн Балтії, то було б дуже соромно і сумно. Вони вчасно відреагували і викреслили це з комюніке.
А де був в цей час голова ДСФМУ досі так і не розуміло.

Вдячні народу Республіки Польща за допомогу. Але якщо треба повернути один орден, повернемо всі.
Окрім повернення орденів в Польщу, варто подумати про повернення також і складів, і виробництв, винесених в Польщу під час війни. Валютна виручка має залишатись в Україні. Сподіваюсь, український бізнес теж приєднається до кампанії. І українські люди, що виїхали — повертайтесь додому. В приймах погано. Ви потрібні тут, вдома.

Коли кров не вода. росія вперше ввела персональні санкції проти школяра. Ним виявився Браудер молодший.

МЗС рф внесло до санкційного списку 17-річного британця Александра Браудера.
Хлопець дослідив мережу криптоплатформ, через яку росія, Іран та Північна Корея відмили близько 350 млрд доларів. Окрему увагу приділив рубльовому стейблкоїну A7A5 - одному з інструментів обходу західних санкцій.

Навесні підліток представив свою базу даних Global Cryptocurrency Laundering Database у британському парламенті.

Ця історія примітна ще й тим, що батько хлопця - Білл Браудер, колишній керівник Hermitage Capital, найбільшого іноземного інвестфонду в росії. Саме він домігся ухвалення Акту Магнітського - закону про персональні санкції за порушення прав людини, названого на честь його юриста Сергія Магнітського, який помер у російській в'язниці у 2009 році.

📌 ДПС розкрила деталі схеми виведення 198 млрд грн за кордон
В.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про масштаби однієї з найбільших валютних схем. Понад 2,3 тисячі компаній протягом 2024 року та I кварталу 2026 року провели зовнішньоекономічні операції на майже 198 млрд грн. Після цього фактично зникли з економічної діяльності. Серед засновників - фізичні особи, зареєстровані одночасно в сотнях компаній.
Додам трохи контексту.
Схема була така: компанія оформлює експортний контракт і вивозить товар за кордон. За законом виручка від такого контракту повинна повернутися в Україну в межах встановленого НБУ терміну. Коли цей термін минав, а гроші не повертались, Нацбанк передавав інформацію податковій. Саме на схемі з експортом і трималася переважна частина операцій: 1243 компанії вивезли товарів на понад 176 млрд грн, тоді як на імпортні операції припало лише 18 млрд грн.
Раніше ДПС повідомляла, що передала зібрані матеріали в Офіс генерального прокурора, а щодо 557 компаній уже підготувала аналітичні висновки з ознаками порушень та легалізації доходів. ДПС, БЕБ, Нацбанк, Держмитслужба, Держфінмоніторинг та Офіс генерального прокурора створили спільну міжвідомчу робочу групу, завдання якої - встановити весь ланцюжок причетних осіб по кожній компанії окремо: організаторів схеми, кінцевих вигодоотримувачів, контролерів компаній-нерезидентів. Конкретних підозр чи затримань поки немає.
Оцінка Лесі Карнаух: «виведення прибутків за кордон і їх залишення там - це державна зрада» дуже суголосна з моєю.

Якісні розʼяснення та комунікація Державної податкової служби допомогли зупинити мінімізацію податків в сфері торгівлі побутовою технікою.
В результаті:
✓ більше ніж на 5 тисяч грн зросла середня заробітна плата у працівників на цьому ринку,
✓ зменшилась кількість ФОПів, яких залучають задля дроблення,
✓ майже на 30% зросли виторги у першому кварталі цього року порівняно з цим же періодом минулого, практично відсутні випадки відпуску продукції без чека.
Ринок отримав сигнал, що правила гри змінюються. В результаті частині відомих мереж довелося стати значно скромнішими в своїх апетитах щодо податкової мінімізації.

🇪🇺 Європейський центральний банк вперше з 2023 року підвищив ключові ставки.
З 17 червня 2026 року:
- базова ставка ЄЦБ зросла до 2,4%,
- депозитна - до 2,25%,
- маржинальна кредитна лінія — до 2,65%.
Основна причина – війна на Близькому Сході, ціновий шок для європейського енергоринку та, відповідно, зростання інфляції.
Для України це рішення ЄЦБ також матиме свої наслідки. Ось як їх бачать у Національному банку України:
✓ дорожчі гроші для запозичень та зростання вартості обслуговування державного боргу,
✓ ризик сповільнення економічного зростання в ЄС (ЄЦБ погіршив макроекономічні прогнози: очікування зростання ВВП єврозони на 2026 рік знижено до 0,8%). Тут проблема для нас очевидна, бо зараз ЄС – наш найголовніший донор,
✓євро вже зміцнюється до долара, а це означає дорожчий імпорт з ЄС і додатковий тиск на інфляцію,
✓нижчий попит на український експорт через сповільнення економічного зростання в ЄС.
Причина підвищення ставки ЄЦБ - той самий шок, що тисне на гривню: блокування Ормузької протоки та зростання цін на нафту. Це не два різні ризики, а один і той самий, який тепер підсилюється ще й монетарною реакцією найбільших центробанків світу.

⛽ Ціни на пальне в Україні знижуються повільніше, ніж світові ціни на нафту. Трохи поцікавилась причинами і ось що з'ясувалось.
1. На заправках ще продають старі запаси. Реальна оптова ціна на дизель уже впала на 10 грн з пікових значень кінця квітня, а нові партії коштують близько 60-63 грн. Однак мережі зараз фізично розпродають пальне, закуплене кілька тижнів тому за собівартістю 70-72 грн. Продавати в мінус ніхто не буде, тому роздрібна ціна знижується лише по мірі вичерпання старих запасів, не одночасно зі світовою нафтою, а з лагом.
2. Перехід на новий стандарт. З 1 липня Україна переходить на стандарт бензину Е10. Молдовський ринок - один із традиційних напрямків імпорту пропонує лише Е0. Трейдери побоюються завозити пальне, яке не встигнуть продати до зміни стандарту, тому імпорт з цього напрямку фактично зупинився. Це створює локальний дефіцит пропозиції, не пов'язаний зі світовими цінами на нафту взагалі.
3. Маржа на бензин уже на нулі. За оцінкою паливного експерта Сергія Куюна, зараз мережі заробляють на бензині близько 3 грн з літра, цього вистачає лише на покриття операційних витрат. Подальше падіння роздрібної ціни без падіння оптової означало б роботу в збиток.
4. Бензин і дизель навесні дорожчали по-різному — і це механічно визначає, як вони дешевшають зараз. Дизель навесні зріс на 30 грн з літра, бензин — лише на 15 грн. Тому й простір для падіння у дизеля об'єктивно більший.
Антимонопольний комітет моніторить ситуацію. Голова АМКУ Павло Кириленко заявив, що зниження світових нафтових індексів на 17% - це пряма підстава знижувати роздрібні ціни "тут і зараз", і затягувати немає сенсу. Водночас сам комітет утримується від висновків про зловживання монопольним становищем, розслідування ще триває.
Зміна цін на пальне у бік зниження завжди відбувається повільніше через те, що зовнішні чинники впливу наклались на внутрішні причини - від інерції запасів до зміни стандарту пального. Тож доведеться ще трохи почекати (і молитись, щоби Трамп нічого зайвого не написав, поки відбуваються переговори з Іраном).

У Верховній Раді готують збільшення штрафів за перевищення швидкості.

Зараз:
• понад 20 км/год - 340 грн
• понад 50 км/год - 1700 грн

Нові штрафи, які передбачає законопроект розроблений разом з МВС і Національною поліцією 🇺🇦
«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах»:

• понад 20 км/год - 680 грн
• понад 40 км/год - 2040 грн
• понад 60 км/год - 2720 грн
• понад 80 км/год - 3400 грн
• перевищення п'ять і більше разів за рік - 17 000 грн

Світовий банк схвалив першу програму політики розвитку «Робочі місця в Україні та зростання приватного сектору» (DPO) на загальну суму 3,39 млрд доларів. Це перша з двох запланованих операцій, покликаних підтримати реформи уряду для залучення приватного фінансування та вирішення дефіциту робочої сили.
Структура фінансування: позика Світового банку на 1,04 млрд доларів, підкріплена кредитним підсиленням на 540 млн доларів від цільового фонду ADVANCE Ukraine (за підтримки Японії) та гарантіями на 500 млн доларів від уряду Великої Британії, а також грант у 2,35 млрд доларів від фонду F.O.R.T.I.S.
Програма передбачає реформи у трьох напрямках:
✓ створення умов для приватних інвестицій (зокрема через зміни в регулюванні публічно-приватного партнерства та просування приватизації),
✓ залучення кваліфікованої робочої сили (житлова політика, підприємництво ветеранів, участь жінок на ринку праці, скорочення розриву компетенцій)
✓ поглиблення транскордонної інтеграції ринків, включно з електроенергетикою та сільським господарством.
Ця програма є частиною масштабнішого міжнародного пакета підтримки України. За останні чотири роки мобілізоване Світовим банком фінансування, що супроводжується механізмами контролю та аудитами для перевірки цільового використання коштів, дозволило уряду забезпечувати критичні послуги для понад 20 мільйонів українців у сфері охорони здоров'я, освіти, енергетики, житла та сільського господарства.

🏠 Допомога на оренду житла та інше: Уряд затвердив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2030 року та операційний план на 2026-2028 роки.
Що зміниться найближчим часом:
✓ з'явиться допомога на оплату оренди житла для ВПО (запровадять у I кварталі 2027 року)
✓ місця тимчасового проживання (модульні містечка, гуртожитки) перестануть бути постійним рішенням, їх поетапно трансформують у соціальне житло, а там, де це неможливо, людей переселять у приміщення, що відповідають мінімальним стандартам
✓ запровадять чіткі критерії й мінімальну кількість вільних місць у МТП для маломобільних груп і сімей з дітьми
✓ з'являться дві нові соціальні послуги: "соціальна адаптація" та "соціальна інтеграція" ВПО
✓ компенсацію за зруйноване чи пошкоджене майно і допомогу з житлом розширять на нові категорії ВПО, які проживали на тимчасово окупованій території
✓ для повернення розроблять офіційні критерії безпечності населеного пункту, а оцінку потреб людей після евакуації мають проводити протягом 72 годин
На 1 січня 2026 року в Україні обліковано понад 4,6 млн ВПО, з них 3,3 млн перемістилися після повномасштабного вторгнення. Уряд прагне, щоби до 2030 року не менш як 85% ВПО вже отримали постійне житло, а 70% працездатних мали стабільну зайнятість.

₴1,7 трлн грн вкладів: українці продовжують зберігати гроші в банках, попри війну. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оприлюднив такі дані:
На 1 червня 2026 року на рахунках фізичних осіб і ФОПів у банках України лежало 1 700,6 млрд грн. За місяць ця сума зросла на 13,3 млрд грн, а за рік - майже на 260 млрд грн.
- у гривні: 1 117,4 млрд грн (+13,6 млрд грн за травень)
- у валюті: 583,2 млрд грн (- 0,3 млрд грн за травень)
ФОПів серед усіх вкладників не так багато, всього 3,2%, але вони тримають на рахунках чималі суми: загалом 197,6 млрд грн, або 11,6% усіх вкладів.
Як і раніше, абсолютна більшість вкладників (97%) мають на рахунках до 200 тис грн. А ось ті, у кого на рахунку понад 5 млн грн, (це лише 0,03% вкладників), тримають у банках 16% усіх грошей населення.
Більшість заощаджень, майже 71%, лежать на рахунках до запитання, тобто можуть бути забрані будь-коли. Решта розкладена на строкові депозити, переважно короткі, до трьох місяців.
На час воєнного стану й три місяці після нього держава гарантує повернення всіх 100% грошей по вкладах, без обмеження сумою. Після цього максимальна гарантована виплата складатиме 600 тисяч грн. Усі 59 банків України беруть участь у цій системі гарантування.

Після рішення про невідповідність генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського вимогам щодо професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, Нацбанк застосував до АТ «Укрпошта» нові заходи впливу у вигляді штрафу в розмірі 2,54 млн грн та письмового застереження за підсумками планової перевірки. Інспектування виявило численні порушення Закону України «Про платіжні послуги», правил касової роботи, порядку емісії платіжних інструментів та розкриття таємниці надавача платіжних послуг, а також недотримання вимог до регулятивного капіталу й статистичної звітності.
Наступним заходом Нацбанку може стати визнання небездоганної ділової репутації очільника Укрпошти.

🔍Підсанкційний російський олігарх Дерипаска заробляє на українських дорогах. І зекономив на податках 244 млн грн.
БЕБ викрило п’ять компаній, що пов’язаних з підсанкційним громадянином рф, які виробляли бітум, асфальтобетонні суміші та інші матеріали для дорожнього будівництва.
Та, як розповів директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський, підприємства організували податкову схему. Кілька років вони «малювали» податковий кредит через фіктивні операції. У результаті бюджет недоотримав майже 244 млн грн ПДВ.

Директору одного з підприємств детективи БЕБ вже повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

❗Як мені вдалось дізнатись, йдеться про ШБУ-77 (шляхо-будівельне управління, зареєстроване в Броварах, Київська область), власником якого є мешканець Київщини Андрій Білоус.

ШБУ-77 напряму Дерипасці не належить, але пов'язана з ним через ланцюжок структур: Білоус керував «Бітунова Україна» та значився підписантом «САТ Україна» , обидві належали австрійській «Bau Holding Beteiligungs AG», дочірній структурі концерну «Strabag SE», у якому чверть акцій належала кіпрській «Rasperia Trading Ltd» з групи «Базовий Елемент» Дерипаски. У листопаді 2021 року обидві структури («Бітунова Україна» і «САТ Україна») перейшли від Strabag SE до кіпрської Samsta limited, власником якої став громадянин Туреччини, і журналісти-розслідувачі припускають, що це могло бути переписування активу на номінала для уникнення санкцій, а не реальний продаж.

🇪🇺 Уряд розраховує на відкриття п'яти переговорних кластерів з ЄС до середини липня. Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що з боку України всі переговорні кластери про вступ до ЄС готові, і далі – справа за 27 державами-членами.
Відкриття переговорних кластерів є одним із ключових етапів вступу до ЄС. Україна вже завершила необхідну технічну підготовку, тому подальший прогрес залежить насамперед від політичної підтримки з боку країн-членів Євросоюзу. У разі відкриття всіх п'яти кластерів до середини липня Україна фактично перейде до повномасштабних переговорів про членство в ЄС.
Віцепрем'єр Качка вважає, що в разі своєчасного проведення необхідних реформ, вступити в ЄС Україна може ще до 2030-ого року.
Однак, якщо брати до уваги не лише технічний бік, а й політичний, то цей прогноз може виявитись занадто оптимістичним. Бо то Орбан, то Навроцький намагаються вести політичну боротьбу в своїх країнах на антиукраїнських гаслах.

₴ Бізнес отримав майже 200 млрд грн кредитів під державні гарантії з початку повномасштабної війни.
За час дії воєнного стану підприємці отримали від уповноважених банків 52 707 кредитів на 194,8 млрд грн у межах програми державних гарантій на портфельній основі. Це повідомив Мінфін, підбиваючи підсумки травня.
Сама програма стартувала ще в грудні 2020 року, тобто до повномасштабного вторгнення, і за весь час дії видано 57 932 кредити на 205,4 млрд грн.
📌 Виходить, що понад 90% усіх кредитів за цим інструментом бізнес отримав саме під час війни - програма стала одним з головних каналів підтримки кредитування мікро-, малого та середнього бізнесу в умовах бойових дій.
Найбільше таких кредитів видали державні банки — Приватбанк і Ощадбанк.
▪️ Приватбанк обслуговує 12 818 кредитів на 22,8 млрд грн,
▪️ Ощадбанк - 3 165 кредитів на 13,3 млрд грн.
Разом це понад 60% усієї суми діючих кредитів за програмою.
Лише у травні укладено 569 нових кредитних договорів на 3,7 млрд грн.

Станом на 1 червня 30 банків обслуговують 20 319 діючих кредитів на 84,2 млрд грн, а зобов'язання, частково забезпечені державними гарантіями, сягнули 37,6 млрд грн - 62% від загального ліміту наданих гарантій.

🗓 Наступного тижня буде три пленарні дні. Трудовий, кодекс, самокати та інше. Загалом Верховна Рада планує розглянути близько 40 питань.
❗ Попередній порядок денний:
📌 30 червня:
▪️ №14386 (перше читання) – новий Трудовий кодекс України. Один із найбільш дискусійних законопроєктів.
▪️ №12301 (друге читання) – зміни щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб. (Удосконалення механізмів підтримки ВПО).
▪️ №12117 (друге читання) – зміни щодо функціонування індустріальних парків. Законопроєкт є одним із маяків програми Ukraine Facility, спрямований на розвиток промисловості й залучення інвестицій.
▪️ №15172 (перше читання) – про сек'юритизацію та облігації з покриттям. (Має сприяти розвитку фінансового ринку та є частиною зобов'язань перед МВФ).
▪️ №5651-2 (друге читання) – щодо пільг з оплати проїзду та інших соціальних пільг. Документ передбачає зміни до механізмів надання пільг окремим категоріям громадян.
▪️ №13505 (перше читання) – про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів і засобів інформатизації. (Кібербезпека та захист інформаційного простору України).
▪️ №14091 (перше читання) – про біобезпеку та біологічний захист, який має створити сучасну систему запобігання та реагування на біологічні загрози.
▪️ №13204-1 (повторне друге читання) – щодо державного регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. (Гармонізація з нормами ЄС у сфері органічного виробництва).

📌 1 липня:
▪️ №15215, №15215-1 (перше читання) — щодо інноваційної діяльності сил оборони. (Створення умов для розвитку та впровадження оборонних технологій).
▪️ №14149, №14149-1 (перше читання) – щодо удосконалення конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України.
▪️ №10399 (друге читання) – реформа фінансування вищої освіти та надання державної підтримки студентам.
▪️ №9364 (друге читання) – посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів.
▪️ №15056 (друге читання) – антикорупційний законопроєкт, необхідний для приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб.
▪️ №15056 (друге читання) – зміни до антикорупційного законодавства у зв'язку з приєднанням України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб.
▪️ Постанова №14012 – створення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати.

📌 2 липня (четвер)
▪️ №13603 (перше читання) – зміни до Закону «Про прокуратуру».
▪️ №13352 (перше читання) – удосконалення механізмів державної підтримки інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями («інвестняні»).
▪️ №3023 (друге читання) – нові правила безпеки дорожнього руху для користувачів електросамокатів, велосипедистів та інших учасників руху.
▪️ Також буде низка ратифікцій міжнародних угод, зокрема щодо участі України у космічній програмі ЄС Copernicus та угоду з Австралією про уникнення подвійного оподаткування.

🌲Уряд хоче заготовляти більше деревини в Україні, особливо поки триває війна.
Мінекономіки підготувало рішення, яке тимчасово виводить деревину від санітарних рубок з-під ліміту розрахункової лісосіки. Це стосуватиметься всіх лісів, крім гірських лісів Карпат, на час воєнного стану і ще дванадцять місяців після його завершення. За підрахунками міністерства, тільки ДП «Ліси України» зможе додатково заготовити близько 400 тисяч кубометрів деревини.
Крім того:
✅ Дозвіл поширять на санітарні рубки на ділянках, пошкоджених бойовими діями, наприклад, після обстрілів чи ракетних ударів. Це дасть лісникам можливість оперативніше прибирати пошкоджені та небезпечні дерева, без зайвих погоджень.
✅ Для гірських лісів Карпат планують дозволити вирубувати ділянки з рідшим деревостаном, де вже виріс молодий підріст, здатний замінити старі дерева. Зараз закон це блокує. Зміна, за оцінкою Мінекономіки, додасть приблизно 600 тисяч кубометрів деревини щороку.
✅ Також з'являється новий вид рубки для рідколісь - рідких, ослаблених лісових ділянок, яких в Україні майже 10 тисяч гектарів.
✅ Дозвіл на суцільну вирубку застарілих лісонасіннєвих плантацій 80-90-х років, які вже не дають якісного насіння.

📌 Дозвіл на санітарні рубки діятиме тимчасово - на час воєнного стану і ще рік після його завершення. А зміни щодо Карпат, рідколісся та лісонасіннєвих плантацій - постійні, без прив'язки до воєнного стану.