Мінсоцполітики пропонує зміни до виплат з тимчасової непрацездатності для ветеранів та потерпілих на виробництві.
Зараз діє норма: якщо страховий стаж людини за останні 12 місяців менший за 6 місяців, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності обмежують сумою, розрахованою з мінімальної зарплати, навіть якщо фактичний заробіток, з якого сплачувались внески, був значно вищим. Під цю норму потрапляють і ветерани, для них чинне законодавство не робить винятку: період служби та подальшого лікування чи реабілітації, коли внески не сплачуються, може призвести до "розриву" у страховому стажі. Військова служба зараховується у стаж для пенсії, але не зараховується у стаж саме для лікарняних, це окремий різновид страхування з окремим внеском.
Законопроєкт пропонує для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни продовжити з 12 до 24 місяців період, за який враховується страховий стаж. Це дасть змогу зарахувати стаж, набутий до служби, навіть якщо останній рік пішов на лікування чи реабілітацію, і зберегти право на виплату за реальним заробітком, а не нараховувати від мінімальної зарплати.
Також зміни стосуються виплат при нещасних випадках на виробництві, розслідування яких може тривати місяцями. Пропонується дозволити роботодавцю виплачувати допомогу ще до завершення розслідування (перші 17 днів за рахунок підприємства), з подальшим перерахунком Пенсійним фондом до 100% середньої зарплати.

Публічна суперечка між "Укрпоштою" та НБУ виходить на новий рівень. Але в позиції гендиректора «Укрпошти» знайшлись серйозні нестиковки .
Після публічних заяв про те, що Нацбанк нібито зобов’язав у квітанціях за комунальні послуги вказувати ідентифікаційний код, "Укрпошта" звернулася вже до народних депутатів. Державна компанія направила до нашого Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики офіційний лист із проханням розібратись у ситуації.
У листі "Укрпошта" наполягає, що вимога зазначати ІПН у платіжних документах була запроваджена не з її ініціативи. Гендиректор Ігор Смілянський, який підписав цей лист, стверджує, що під час планової перевірки НБУ зафіксував 175 випадків відсутності ІПН як порушення законодавства, після чого вимагав усунути ці порушення.
Як приклади зафіксованих НБУ порушень у листі "Укрпошти" наведені саме комунальні платежі (Нафтогаз, Тернопільелектропостач, Київводоканал). Але тут нестиковка: приклади порушень у листі, за які Нацбанк карає «Укрпошту» - це витяг із документів, датованих груднем 2025 року. Сама перевірка, як вказано в листі скаржника, відбувалась у період з жовтня 2025 по січень 2026 року. В той час, як НБУ в своїй недавній заяві вказував, що спростив порядок оформлення платіжних документів під час оплати житлово-комунальних послуг у березні 2026-ого. Згідно з цими змінами, при безготівковій оплаті комуналки ПІБ і ІПН не потрібні взагалі, при готівковій - лише ПІБ, без ІПН. Жодного прикладу чи посилання на порушення, зафіксовані після березневого спрощення правил, Смілянський не навів.
Крім того, у листі допущено низку інших помилок: починаючи від дати заяви НБУ, на яку посилається "Укрпошта" - у тексті листа помилково вказано 2028 рік замість 2026-го. І закінчуючи тим, що «Укрпошта» сама ж розкрила в листі персональні дані третіх осіб-платників (повні ПІБ і суми конкретних платежів), що виглядає нонсенсом з огляду на те, що саме за захист персональних даних платників нібито бореться «Укрпошта». Також Смілянський чомусь неправильно тлумачить призначення стандарту PCI DSS: у листі його цитують як аргумент на користь друку повних номерів карток, тоді як сам стандарт, навпаки, вимагає захисту й маскування цих даних. PCI DSS - це стандарт безпеки даних платіжних карток, і його основний зміст прямо протилежний тому, як його трактує "Укрпошта" в листі.

AMLA перегляне правила для платіжних та криптокомпаній, що працюють у різних країнах ЄС

Європейське управління з протидії відмиванню коштів (AMLA) розпочало опитування платіжних установ та установ електронних грошей щодо роботи центральних контактних пунктів (CCP). Результати стануть основою для нових регуляторних технічних стандартів, які AMLA планує ухвалити до кінця року.

Чинні правила дозволяють національним регуляторам вимагати від іноземної платіжної або e-money компанії, яка працює на їхній території без місцевої філії, призначити центральний контактний пункт (Central Contact Point, CCP). Його завдання — забезпечувати дотримання місцевих вимог AML/CFT та взаємодію компанії з національними органами нагляду.

Такий механізм діє з 2015 року, а у 2024 році його поширили також на криптокомпанії.

AMLA має до кінця року підготувати Regulatory Technical Standards (RTS), які визначатимуть критерії, за яких компанія повинна мати CCP у конкретній державі-члені, а також функції такого контактного пункту.

Ключове питання — MiCA та криптокомпанії

Одним із найскладніших питань для майбутніх стандартів стане співвідношення вимог щодо CCP із режимом Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA).

MiCA дозволяє ліцензованій в одній державі ЄС криптокомпанії надавати послуги в усіх 27 країнах Союзу за принципом «паспортизації», не створюючи в кожній із них окремої юридичної особи.

Директор італійської фінансової розвідки Енцо Серата попередив, що нові правила можуть фактично послабити локальну AML-взаємодію. Особливо це може бути відчутно для великих ринків, якщо криптокомпанії отримуватимуть ліцензії у менших державах ЄС, а основну діяльність здійснюватимуть в інших країнах.

У такому випадку, за його словами, фінансовим розвідкам доведеться суттєво посилювати транскордонну співпрацю, щоб отримувати інформацію про підозрілі операції, здійснені на їхній території через компанії, ліцензовані в іншій державі.

AMLA після завершення опитування планує оприлюднити звіт з основними висновками.

Величезна сіра зона ринку крипти досі існує як оаза для прихованих фінансових оборудок, відмивання коштів, ухилення від сплати податків. Жодного регулювання, жодних податків і ніякого фінмоніторингу. Що дуже влаштовує декого з державних посадовців – нинішніх і колишніх, а також представників тіньового бізнесу, які прекрасно почуваються в ролі криптошейхів і не зацікавлені у змінах. Як довго Україна ще служитиме флібустьєрською гаванню для операцій з криптоактивами? Чи є шанси цього року ухвалити закон про регулювання віртуальних активів і хто бореться за те, щоби стати регулятором на цьому ринку? Про це в моїй новій колонці для видання «Економічна правда».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд заблокував рішення про анулювання ліцензій двом організаторам азартних ігор - казино групи Favbet, яку підозрюють у зв'язках з росією.
Ліцензії анулювало державне агентство PlayCity 2 червня 2026 року. Підставою для рішень стали виявлені звʼязки компаній із державою-агресором: безпосередньо, опосередковано або через кінцевих власників.
Через це рішення бетингові бренди Favbet Casino / Favbet Poker та Billionaire втратили право продовжувати діяльність в Україні. Але того ж дня обидві компанії групи - ТОВ «Фаворит Казіно Компані» та ТОВ «Фавбет ВІП Казіно» спільно оскаржили це рішення в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Суд забезпечив позов і зупинив дію рішень регулятора до завершення розгляду справи.
Відтак ліцензії досі чинні, оскільки суд заблокував наслідки анулювання, принаймні на час розгляду справи. PlayCity подало апеляцію, яка ще розглядається.

Президент розповів, що просив Джо Байдена ще чотири роки тому надати дозвіл Україні виробляти протибалістичні ракети для Patriot за ліцензією.
«Я говорив із Президентом Байденом в перший рік війни, я дуже його просив дати мені ліцензії на Patriot. Я говорив із кількома європейськими партнерами у перший рік війни й у другий рік війни, коли ми почали використовувати дещо з їхнього мілтеку, дати мені ліцензії, тому що в них дуже маленьке виробництво й до цих пір не вирішені деякі проблеми.
Зараз ми домовилися з Президентом Трампом, що він дасть ліцензії, але уявіть, якщо б ми їх отримали чотири роки тому. Ми би вже всім робили Patriot», - сказав Володимир Зеленський.
А видання The Atlantic повідомило, що виробники систем Patriot стурбовані тим, що українська сторона зуміє вдосконалити їхні ракети, зробивши їх ще й дешевшими у виробництві. За інформацією журналістів, виробники цих ракет - корпорації Raytheon та Lockheed Martin хвилюються, що надання Україні ліцензії на виробництво створить конкуренцію для них самих.

Тиск на фінансову систему України наростає, вважають у Національному банку.
У своєму звіті про фінансову стабільність за перше півріччя 2026 року Нацбанк зазначив, що банківська система залишається стійкою, а ймовірність масштабних системних ризиків оцінив як помірну.
Банки мають достатні запаси ліквідності та капіталу. Частка непрацюючих кредитів опустилася до найнижчого рівня за 15 років, а корпоративне кредитування зростає найшвидшими темпами за понад п'ятнадцять років - річний приріст гривневого портфеля перевищує 30%.
Водночас макроекономічна ситуація ускладнюється:
- реальний ВВП у I кварталі скоротився на 0,6%, прогноз зростання на 2026 рік знижено з 1,8% до 1,3%
- інфляція прискориться до 9,4% на кінець року
- дефіцит бюджету залишається високим через оборонні видатки
Критично важливим стабілізатором залишається зовнішнє фінансування, НБУ попереджає, що відхилення графіка міжнародної допомоги від запланованого створить істотні ризики для бюджету, курсу і резервів.
Больова точка, яку окремо виділяє НБУ - надмірне оподаткування банків. Ставка податку на прибуток 50% для банків обмежує здатність сектору накопичувати капітал і фінансувати відбудову, а чиста рентабельність капіталу може впасти до 22%.

НБУ у липні оштрафував банки та фінустанови більш ніж на 61 млн грн за порушення фінмоніторингу
Понад 61 млн грн штрафів наклав Національний банк України у липні 2026 року за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства.
Загалом заходи впливу застосовані до 21 установи — 2 банків та 19 небанківських фінансових установ. Окрім штрафів, НБУ виніс низку письмових застережень.
Найбільші санкції отримали банки:
АТ «Банк «Український капітал» — 42,545 млн грн штрафів. Із них 40,545 млн грн — за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, ще 2 млн грн — за порушення валютного законодавства.
АТ «Райффайзен Банк» — 16,1 млн грн. Серед встановлених НБУ порушень — недоліки у належній перевірці клієнтів, застосуванні ризик-орієнтованого підходу та управлінні ризиками, а також несвоєчасне повідомлення про окремі порогові фінансові операції.
Серед найбільш характерних порушень, які НБУ виявив у банків та небанківських установ:
неналежна перевірка клієнтів та оцінка їхніх ризиків;
недоліки у застосуванні ризик-орієнтованого підходу;
порушення під час роботи з PEP — політично значущими особами, членами їхніх сімей та пов’язаними особами;
неналежне розроблення та оновлення внутрішніх документів з фінмоніторингу;
несвоєчасне повідомлення про порогові фінансові операції;
ненадання або неповне надання НБУ інформації та документів;
порушення вимог щодо зберігання документів про клієнтів та фінансові операції;
неподання або помилки у звітності з питань фінмоніторингу та валютних операцій;
неналежне здійснення валютного нагляду.
Серед небанківських установ найбільші штрафи отримали ФК «Гроувей» — 799 тис. грн, ФК «Кредіплюс» — 595 тис. грн, ФК «Форвард Фінанс» — 459 тис. грн та ФК «Роял Фінанс 1» — 391 тис. грн. Ще низка компаній отримала штрафи та письмові застереження переважно через проблеми зі звітністю.
Таким чином, липневі рішення НБУ вкотре показують: у фокусі регулятора залишаються не лише формальне виконання вимог фінмоніторингу, а насамперед якість KYC, реальна оцінка ризиків клієнтів, робота з PEP та спроможність установ довести ефективність власної системи управління AML-ризиками.

Фінансовий комітет Ради проводить міжвідомчу нараду щодо посилення страхування бізнесу від воєнних ризиків

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики проводить міжвідомчу нараду щодо додаткових механізмів підтримки українського бізнесу, який зазнає збитків унаслідок постійних російських обстрілів.

Одне з ключових питань — збільшення максимальної суми страхового покриття воєнних ризиків. Наразі йдеться про ліміт у 30 млн грн, однак бізнес наполягає на його підвищенні до 100 млн грн або щонайменше до 50 млн грн.

Серед інших пропозицій, які обговорюються:

надати можливість страхувати від воєнних ризиків не лише майно, а й товари, зокрема товарні запаси підприємств;
збільшити максимальний розмір страхової премії з 1 млн до 5 млн грн, що дозволить поширити механізм на більші та дорожчі об’єкти.

Мета — зробити державний механізм страхування воєнних ризиків реально доступним для підприємств, масштаби потенційних втрат яких значно перевищують нинішні ліміти.

В умовах посилення російських атак на українські міста та підприємства страхування воєнних ризиків стає не просто інструментом компенсації збитків, а одним із ключових механізмів збереження працюючого бізнесу та економічної активності.

Також бізнес озвучує питання щодо відтермінування податків, скасування місцевих податків та відкладення податкових перевірок.
Цікаво, що Мінекономіки залучили три великих брокера та перестрахувальника до консультацій щодо напрацювання механізмів страхування та «інструменту першої втрати». За рахунок Єврокомісії пропонують направляти гроші ЄБРР на компенсацію ризиків.

На комітеті виступає Галина Герега, співвласниця Епіцентру. Вони втратили 417 тисяч торгівельних та логістичних площ. Більше півмільйона площ пошкоджено. Галина Герега заявила, що великий бізнес просить доступу до кредитів 5-7-9 а також доступу до страхування воєнних ризиків. За її словами, жодна страхова компанія з 2022 року не бралась за страхування великого бізнесу.
Також після останнього масштабного обстрілу під логістику обіцяли надати площі з фонду держмайна. Але станом на зараз такі площі уряд не надав.

Мінекономіки готує список державних складських площ для великих ритейлерів та логістичних компаній, які постраждали від російських атак та програму, яка дозволить кредитування великого бізнесу під 10%. Про це йшлося під час зустрічі з бізнесом, організованою нашим Комітетом з питань фінансової політики.
Збитки великих компаній, таких, як «Розетка», «Епіцентр» і «Нова пошта» вимірюються мільярдами доларів по кожній, і вони нарікають, що не можуть скористатись пільговими кредитами за програмою 5-7-9, як малий і середній бізнес. Крім того, представники цих бізнесів скаржаться, що приватні власники не хочуть віддавати їм в оренду склади, бо бояться російських атак на свої логістичні об’єкти. Тому уряд розглядає можливість розміщення постраждалих бізнесів на державних площах.

Мінекономіки готує зміни до пакета підтримки бізнесу, постраждалого від війни.
В уряді планують розширити механізми постанови №1541, якою запроваджено державний механізм страхування та компенсації воєнних ризиків для бізнесу через Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
Проєкт змін уже направили на погодження центральним органам виконавчої влади, після якого його мають винести на розгляд Кабміну.
Зміни, які пропонує Мінекономіки:
▪️ поширити програму на Київ та Київську область як території підвищеного ризику,
▪️ дозволити страхувати орендоване майно. Це важливо для бізнесу, який працює в орендованих складах, терміналах та інших приміщеннях,
▪️ включити до програми сільськогосподарську техніку та важкий вантажний транспорт,
▪️ розширити страхування для паливного сектору: крім приміщень та обладнання АЗС, додати резервуари, запаси пального, пальне в транзиті та транспорт для його перевезення,
▪️ збільшити до 5 млн грн максимальну суму, яку держава компенсує бізнесу на оплату страхової премії.
При цьому максимальний ліміт страхового покриття в межах програми наразі залишається 30 млн грн. Цей ліміт вважають вкрай замалим представники постраждалого бізнесу.

Через імпорт нафтопродуктів із Саудівської Аравії наші імпортери змушені проходити повний спектр перевірок на митниці. Профільні Асоціації просять прибрати Саудівську Аравію із списку обмежень, куди країна потрапила через підвищений ризик обходу санкцій, накладених на рф. Тоді паливо надходитиме на український ринок значно швидше.

Бізнес, постраждалий від російських атак, просить дати можливість відтермінувати сплату податків, ДПС пояснила, як це зробити, користуючись вже наявним механізмом.
Бізнес скаржиться, що після втрати товарів, складів чи обладнання вони одночасно втрачають значну частину оборотних коштів, але строки сплати ПДВ та інших податків залишаються незмінними.
В.о. голови ДПС Леся Карнаух пояснила, що механізм для таких випадків уже існує. За її словами, постраждалі можуть скористатися порядком Мінфіну №225, який дозволяє у разі неможливості виконувати податкові обов'язки через наслідки війни перенести строки сплати податків, подання звітності та реєстрації податкових накладних.
Для цього підприємство має звернутися до ДПС із заявою та документами, що підтверджують неможливість виконати податкові обов'язки. Податкова обіцяє підготувати для бізнесу покрокову інструкцію і максимально швидко опрацьовувати звернення постраждалих компаній.
За даними ДПС, цим механізмом уже скористалися понад 11 тис. платників податків, з них близько 3 тис. - у 2026 році.

Европейська бізнес-асоціація просить повернутись до практики оформлення вантажів у дорозі, щоби уникнути скупчення транспорту і товарів на митниці. Це, вважають в асоціації, не лише полегшить і прискорить розмитнення, а й зменшить ризики російських атак по зонах митного контролю. Вони і так уже є ціллю для ворога. В Києві більшість митних терміналів уже ставали об’єктами російських атак.

Для громад, де російськими ударами знищені всі АЗС, готують законний механізм роботи мобільних заправок.
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей повідомила, що вже є громади, зокрема у Сумській та Чернігівській областях, де зруйновано 100% стаціонарних АЗС. Частина операторів відмовляється їх відновлювати, оскільки заправки знову стають цілями для ударів.
Через це вже напрацьовується законопроєкт щодо пересувних заправних комплексів. Мінфін разом із ДПС, органами місцевого самоврядування та паливним бізнесом готує зміни до закону, які дозволять легально використовувати мобільні заправні комплекси у громадах, де стаціонарні АЗС знищені або їх робота небезпечна.
Воробей очікує, що протягом найближчого тижня вдасться зібрати останні пропозиції та вийти до парламенту вже з майже готовим рішенням.
За словами заступниці міністра, це також питання безпеки: стаціонарні точки продажу пального стають цілями для атак, на місцях гинуть люди. Тому потрібний контрольований і законний продаж пального з пересувних АЗС, який дозволить забезпечувати громади пальним без постійного відновлення зруйнованих заправок.

⚠️ З 1 вересня можуть анулювати бронювання працівників підприємств, які не підтвердять критичний статус. Міноборони проводить перегляд статусу критично важливих підприємств ОПК, яким такий статус було надано до 7 липня 2026 року. Від його збереження безпосередньо залежить можливість бронювати військовозобов’язаних працівників.
Підприємства мають підтвердити, що й надалі відповідають критеріям, за якими отримали цей статус.
Для більшості передбачена спрощена процедура без повторного подання всього пакета документів. Водночас підприємства, які отримали статус за грантовим критерієм BRAVE1, мають пройти повне перепідтвердження. (Їм треба заново підтвердити сам факт і підстави грантової підтримки).
Якщо підприємство, для якого передбачена спрощена процедура, не подало необхідні документи до 10 серпня, з 1 вересня його статус критично важливого буде скасований, а бронювання військовозобов’язаних працівників анульовані.
Якщо документи подані вчасно, статус критично важливого зберігатиметься до дати, визначеної попереднім рішенням, а бронювання - у межах строку, на який воно було надане, але не довше строку дії статусу підприємства.

ТЕРМІНОВО. 11 серпня суттєво послаблюються валютні обмеження для українців

Набуває чинності великий пакет валютної лібералізації. І цього разу основний акцент — саме на фізичних особах.

Головні зміни:

🔹 Купівля безготівкової валюти — до 200 тис. грн на місяць замість нинішніх 50 тис. грн. У межах цього ж ліміту можна буде купувати банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

🔹 Зняття готівки з валютних рахунків — до 200 тис. грн на день замість 100 тис. грн. Ліміт стосуватиметься операцій як в Україні, так і за кордоном.

🔹 Розрахунки за кордоном із гривневих рахунків — до 200 тис. грн на місяць замість 100 тис. грн. Причому тепер у цей ліміт включається й оренда житла за кордоном.

🔹 І ще одна важлива новація: платити за кордоном можна буде не лише карткою, а й переказом із рахунку на рахунок, зокрема через SWIFT, із попередньою купівлею валюти банком.

🔹 З валютного рахунку також дозволяються перекази за кордон для оплати товарів, робіт та послуг — окремий ліміт становитиме 200 тис. грн на місяць.

🔹 Для оплати проживання за кордоном валютною карткою зберігається ліміт 500 тис. грн на місяць, але тепер ним можна буде користуватися і для оренди житла, а розраховуватися — не лише карткою, а й банківським переказом.

Є суттєві послаблення і для бізнесу: зростають ліміти на зняття готівки та використання корпоративних карток за кордоном, розширюється стимулююча валютна лібералізація, а експортерам дозволять здійснювати низку платежів на користь іноземних контрагентів.

Зокрема, ліміт розрахунків гривневими корпоративними картками за товари та послуги за кордоном зростає зі 150 тис. до 400 тис. грн на місяць.

Бізнес зможе реструктуризувати кредити через наслідки війни без автоматичного визнання дефолту.
Нацбанк дозволив банкам не визнавати позичальника дефолтним, якщо через фінансові труднощі, спричинені війною, йому проводять короткострокову реструктуризацію боргу строком до одного року.
Послаблення поширюється на реструктуризації, проведені з 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року. Водночас банк повинен мати підстави вважати, що труднощі підприємства тимчасові і воно зможе відновити обслуговування боргу.
Фактично це дає банкам можливість допомогти життєздатному бізнесу пережити тимчасові проблеми з платежами через війну, не переводячи його автоматично в категорію дефолтних позичальників.
У НБУ пояснюють рішення, зокрема, останніми масштабними руйнуваннями інфраструктури від російських атак. При цьому вимоги до оцінки банками кредитних ризиків не скасовуються.
Зміни набрали чинності 8 серпня.