Податківці виявили ще понад 500 брендів з ознаками дроблення бізнесу.
З початку цього року ДПС виявила понад 500 брендів і торговельних марок з ознаками штучного дроблення бізнесу. За результатами аналітичних досліджень встановлено 23 великі торговельні мережі, які залучили до таких схем понад тисячу фізичних осіб – підприємців (ФОП).
Потенційні втрати державного бюджету через ухилення від сплати податків, за оцінкою податківців, становлять щонайменше 1,7 млрд гривень. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух. Матеріали ДПС передала до правоохоронних органів, тривають досудові розслідування.

💰 Хто з корупціонерів дав найбільше грошей на потреби Сил оборони.
НАБУ відзвітувало, що за перше півріччя 2026 року на потреби оборони передали 139,1 млн грн коштів та майна, пов'язаних із кримінальними провадженнями НАБУ і САП. До цієї суми входять активи, передані, зокрема, за угодами про визнання винуватості.
Саме НАБУ не повідомляє, які саме справи дали цю суму – 139,1 млн грн. Але, якщо подивитись по оприлюднених рішеннях ВАКС та повідомленнях антикорупційних органів, можна скласти приблизний рейтинг найбільших «внескодавців». На чотири найбільші справи припадає майже 91% усієї суми.
✓ Фігуранти справи Одеського припортового заводу - 50 млн грн. Йдеться про колишнього члена правління ОПЗ Ольгу Ткаченко та бенефіціара компанії-посередника Newscope Estates Павла Чумака. За угодою у справі ОПЗ обвинувачені мали спрямувати 50 млн грн на підтримку ЗСУ через UNITED24.
✓ Ексголова Верховного Суду Всеволод Князєв - $1,1046 млн, або близько 49 млн грн за курсом на дату вироку. 8 червня ВАКС затвердив його угоду з прокурором САП, однією з умов якої стало перерахування цих коштів на підтримку ЗСУ.
✓ Екснардеп від "Блоку Петра Порошенка" Вадим Нестеренко - 15 млн грн. 2 березня ВАКС затвердив угоду зі слідством у справі про незаконну компенсацію за оренду житла в Києві. За умовами угоди Нестеренко зобов'язався відшкодувати завдані державі збитки й додатково перерахувати 15 млн грн на фонд «Повернись живим» для ЗСУ, отримавши умовний термін.
✓ Ексдиректор Житомирського бронетанкового заводу Сергій Бутенко - 12 млн грн. За угодою з прокурором САП він мав перерахувати цю суму на підтримку ЗСУ, а також окремо відшкодувати заводу 5,76 млн грн збитків.
Ці суми не враховують гроші, які фігуранти зобов'язались сплатити або вже сплатили на відшкодування збитків державі та підприємствам.

Нещодавні російські атаки по українських провідних підприємствах, логістичних центрах, складах з продукцією, торгівельних мережах та АЗС завдали критичної шкоди великим бізнесам, які водночас є великими роботодавцями та платниками податків. В ефірі марафону «Єдині новини» розповіла про екстрені заходи допомоги постраждалим компаніям, які зараз максимально швидко намагається напрацювати уряд разом з представниками самого бізнесу та за участі нашого Комітету. Зокрема, поділилась своєю думкою про те, як може бути модернізована система страхових виплат у випадках, коли йдеться про мільярдні збитки. І про те, чи можна залучити кошти міжнародних кредитних і донорських інституцій для допомоги постраждалому великому бізнесу. Адже саме від нього залежить – чи будуть продукти та інші необхідні товари на полицях супермаркетів та бензин на заправках та за якими цінами ми їх будемо купувати.

Наступного тижня буде три пленарні дні. 18-20 серпня Верховна Рада планує розглянути близько 40 питань.
18 серпня
· 10399 - друге читання. Нова модель фінансування вищої освіти та державної підтримки студентів.
· 15450, проєкт Митного кодексу - перше читання. Нова редакція Митного кодексу України.
· 15024 - перше читання. Спрощення процедур банкрутства для мікро- та малого бізнесу, а також особливі правила банкрутства держпідприємств і компаній, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію.
· 15437 - перше читання. Відновлення та вдосконалення контролю за державною допомогою бізнесу.
· 15122 - друге читання. Перетворення Східного гірничо-збагачувального комбінату на акціонерне товариство.
· 14271 - друге читання. Імплементація законодавства ЄС у сфері відновлюваної енергетики.
· 13578 - друге читання. Оновлення правил у сфері питного водопостачання та водовідведення.
· 15400 - перше читання. Спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету.
· 13704-д - друге читання. Право військових, ветеранів і звільнених з полону на медичну допомогу, реабілітацію та протезування.
· 14191 - повторне друге читання. Підвищення соціальних гарантій для сімей, у яких є особи або діти з інвалідністю.
· 15056 - друге читання. Зміни до кримінального та антикорупційного законодавства для приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадовців.
19 серпня
· 15056 - друге читання. Боротьба з підкупом іноземних посадовців у міжнародних ділових операціях.
· 14117 - перше читання. Використання земельних сервітутів для військових потреб.
· 13255 - перше читання. Уточнення структури Збройних Сил України.
· 14391 - перше читання. Вдосконалення державного управління у сфері культури та культурної спадщини.
· 14012 - проєкт постанови. Створення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів у члени Рахункової палати.
· 13450 - друге читання. Правила реалізації енергетичних інфраструктурних проєктів, що становлять суспільний інтерес.
· 12349 - друге читання. Створення Кіберсил Збройних Сил України.
· 13436 - друге читання. Зміни у соціальному та правовому захисті військовослужбовців і членів їхніх сімей.
· 9364 - друге читання. Посилення та вдосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів.
· 15348 та 15348-1 - перше читання. Посилення адміністративної відповідальності за порушення, що призводять до травм і смертей на дорогах.
· 15264-1 - перше читання. Зміни до правил виконавчого провадження.
· 13131 - перше читання. Вдосконалення медичного обстеження водіїв.
· 15035 - перше читання. Захист зайнятості та самозайнятості у малому підприємництві.
· 15102 - перше читання. Використання гуманітарної допомоги для забезпечення міжміських і приміських автобусних перевезень під час воєнного стану.
· 14405 - перше читання. Забезпечення повноважності місцевих рад під час воєнного стану.
20 серпня
· 15329 - проєкт постанови. Призначення у 2026 році стипендій Верховної Ради імені Бориса Патона.
· 15410 - перше читання. Врегулювання питань поновлення у громадянстві України.
· 14130 - перше читання. Посилення парламентського контролю за правоохоронними органами та прокуратурою, зокрема публічне звітування ДБР і Офісу Генпрокурора щодо розслідування катувань та неналежного поводження.
· 14152 - перше читання. Вдосконалення досудового розслідування злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми.
· 15335 - перше читання. Зміни щодо нерухомості, придбаної в іпотеку.
· 15442 - перше читання. Врегулювання меценатської діяльності у сфері культури.
· 3023 - друге читання. Правила безпеки для користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів і пішоходів.
· 0377 - законопроєкт про приєднання. Приєднання України до системи Євратому з раннього обміну інформацією у разі радіаційної аварії.
· 0372 - Ратифікація змін до угоди між Україною та Великою Британією про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство.

· 0373 - Участь України у компонентах Космічної програми ЄС, зокрема Copernicus, моніторингу космічної погоди та навколоземних об'єктів, ратифікація.
· 15188 - постанова. Надання начальникам військових адміністрацій населених пунктів Волноваського та Маріупольського районів повноважень, передбачених законом про воєнний стан.
· 15392 - постанова. Створення тимчасової спецкомісії ВР щодо стану північних прикордонних територій та наслідків Чорнобильської катастрофи.
· 15448 - постанова. Звернення Верховної Ради до парламентів, урядів демократичних держав та міжнародних організацій з нагоди 35-річчя Незалежності України.
· 15127 - постанова. Заява Верховної Ради до 20-річчя ратифікації Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

Про страхування воєнних ризиків для великого бізнесу, який щоденно несе збитки від російської агресії.

Понад 1,5 млрд грн. Після НАБУ, яке поділилося статистикою, скільки ж коштів фігуранти проваджень перерахували на ЗСУ, в гру вступає Офіс генпрокурора.

За сім місяців 2026 року прокуратура передала на потреби ЗСУ та інших підрозділів Сил оборони коштів і майна на понад 1,5 млрд грн.

820 млн грн – коштами.
535 млн грн – необхідним майном.
116 млн грн – зброєю.
85 млн грн – автомобільною та мототехнікою.
Ще 3,1 млн грн – паливно-мастильними матеріалами.

Кошти та майно, арештовані у межах кримінальних проваджень, а також передані підозрюваними й обвинуваченими на виконання угод про визнання винуватості, та добровільно сплачені під час досудового розслідування та судового розгляду з метою врахування в якості обставини, що помʼякшує покарання, вже працюють на оборону держави.

У Нацбанку фіксують, що підвищення тарифів на воду та проїзд розганяє інфляцію.
У липні інфляція в Україні прискорилася до 7,7% у річному вимірі і виявилася вищою за прогноз НБУ.
Причиною стало, зокрема, підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення в багатьох містах, а також вартості проїзду в громадському транспорті. У результаті адміністративно регульовані ціни прискорили зростання до 11,8% в річному вимірі.
Серед інших факторів, які вплинули на інфляцію:
• значні бюджетні видатки, які підтримують високий внутрішній попит
• зростання витрат бізнесу на зарплати, що переноситься у вартість товарів і послуг
• подорожчання енергоносіїв. Пальне в липні коштувало на 28% більше, ніж рік тому
• попереднє послаблення гривні, ефект якого продовжує переноситися на ціни, передусім імпортних товарів.
Особливо швидко дорожчають послуги - на 13,7% за рік. Зокрема, дорожче пальне підвищує вартість таксі та перевезень, а зростання витрат на будівництво та внутрішня міграція тиснуть на вартість оренди житла.
НБУ очікує, що найближчими місяцями інфляція продовжить прискорюватися і за підсумками 2026 року сягне 10%.

Укрпошта не вимагатиме вказувати повні персональні дані у платіжках за комуналку.
З 13 серпня компанія не проситиме клієнтів вказувати ідентифікаційний номер (ІПН) для низки готівкових платежів:

▪️ оплати мобільного зв'язку;
▪️ оплати комунальних послуг на суму до 5000 грн, крім платежів до бюджету;
▪️ поповнення банківських карток готівкою на суму до 5000 грн.

Перед тим Укрпошта запровадила з 1 серпня правила, які вимагали вказувати ІПН, посилаючись на вимоги фінансового моніторингу та НБУ.

«Ефект Стефанішиної».
Сьогодні моя колега з фракції «Голос» Ольга Стефанішина розповіла про неприємну й абсурдну ситуацію, в яку вона потрапила через дії працівників одного з державних банків.
Впродовж тижня ПриватБанк по кілька годин перевіряє буквально кожен її переказ з картки на картку. Під фінмоніторинг потрапляють навіть перекази власних коштів між її рахунками в тому самому банку та грошей двом неповнолітнім дітям, які мають «картки Юніора», прив'язані до її рахунку.
Всі ці пригоди в Ольги Стефанішиної-депутатки почалися після того, як її тезці, Ользі Стефанішиній, колишній посолці України у США, тиждень тому НАБУ і САП вручили підозру. Обидві Стефанішини при цьому мають статус PEP (політично значущої особи). І, вочевидь, саме тому у ПриватБанку під посилений фінмоніторинг потрапили обидві клієнтки з таким самим ім'ям та прізвищем, які мають статус PEP. Хоча фінустанови мають оцінювати кожного PEP індивідуально, а не автоматично блокувати операції.
Сьогодні під час виступу на Міжнародному фінансовому клубі «Банкір» я звернула увагу на цей випадок і зауважила, що такі ситуації спотворюють саму ідею фінансового моніторингу. Проблеми у посадовців, які нічого не порушували, спричиняє не сам статус PEP, а помилки моніторингових систем банків. Але такі історії викликають у PEPів справедливе обурення і кидають тінь на всю систему антикорупційних запобіжників щодо посадовців.
У відповідь на мій виступ членкиня наглядової ради ПриватБанку Юлія Мецгер пообіцяла розібратися, що сталося. Зрештою ПриватБанк визнав помилку і буде вибачатися перед тією Ольгою Стефанішиною, яка не мала потрапити під посилений фінмоніторинг через збіг її даних з даними іншої людини.
Однак вважаю, що цей випадок, назвімо його «Ефект Стефанішиної», має спонукати банки терміново довести до ладу свої системи контролю, особливо AI-інструменти.
Якщо конкретній людині вручають підозру або щодо неї з'являється публічна інформація про можливу корупцію, вона дійсно може потрапити під більш жорсткий фінансовий моніторинг. Але це не означає, що разом із нею його мають проходити всі її тезки. Фінмоніторинг має вміти відрізняти ризикового клієнта, а не просто ускладнювати життя всім PEPам без розбору.
Бо такі ситуації дискредитують саму ідею PEP-статусу, який є важливим антикорупційним механізмом, а не інструментом для хаотичного блокування операцій клієнтам, які його мають.

Яку підтримку під час масованих ракетних атак очікує великий бізнес від держави?

Дуже масштабна операція правоохоронців: за тиждень СБУ і Нацполіція ліквідували 94 шахрайські кол – центри. Операція відбувалась під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора.
Правоохоронці провели 411 обшуків по всій Україні та припинили діяльність майже сотні шахрайських "офісів".

"Одні представлялися консультантами з вигідних інвестицій. Інші заманювали людей на фейкові торговельні платформи. Треті знаходили тих, хто вже втратив гроші через шахраїв, і ошукували їх повторно нібито пропонуючи допомогу з "поверненням інвестицій", – розповів генпрокурор Руслан Кравченко.

У ліквідованих кол-центрах правоохоронці вилучили близько двох мільйонів доларів готівкою, а також 64 тисячі євро, кілограм банківського золота, 22 автомобілі і 3336 одиниць комп'ютерної техніки, 1346 телефонів, 5238 SIM-карток, 20 криптогаманців та 90 банківських карток та ліквідували 1794 «робочих місця» офісників.
Як повідомив генпрокурор, організатори кол-центрів набирали персонал зі знанням іноземних мов, навчали операторів за спеціально підготовленими сценаріями, і навіть перевіряли майбутніх офісників на поліграфі, щоби уникнути викриття.

Моя помилка. Там справа була не в РЕРстві обох Стефанішиних. А в інших заходах, які банк змушений вживати, щоб запобігти можливим зловживанням. Бо окрім фінмону РЕРів, є ще обхід санкцій, корупція, незаконне збагачення, шахрайство, ухилення від сплати податків, виведення капіталу, приховування активів, обхід валютних обмежень, фіктивне підприємництво, використання дропів і транзитних рахунків, маніпуляції з бенефіціарною власністю тощо. Банк за цим всім має слідкувати, бо несе відповідальність перед регулятором.
Наразі ПриватБанк розробляє систему, яка б змогла відрізнити одного клієнта від іншого з однаковими ПІБ. Це дозволить уникнути незручностей. Гарний кейс, щоб покращити свої системи.
Перед Ольгою Стефанішиною-нардепом уже вибачились.

Платникам податків хочуть надати ширші можливості для захисту своїх інтересів у суперечках з податківцями.
Мінфін підготував проєкт закону, який узгоджує Податковий кодекс із Законом «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) та розширює права платників при оскарженні рішень і дій податкової. Це один із кроків виконання зобов'язань України перед ЄС: приведення законодавства у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру» передбачене й Угодою про асоціацію, і Меморандумом з Євросоюзом про макрофінансову допомогу на 18 млрд євро.
Платник зможе оскаржувати не лише рішення податкової, а й її дії та бездіяльність. Ще до прийняття остаточного рішення можна буде оскаржити відмову у відкритті провадження, відмову в наданні статусу заінтересованої особи, відмову в наданні доступу до матеріалів справи, відвід посадовця податкової, а також рішення про зупинення чи закриття провадження.
Ті самі гарантії отримають і платники єдиного внеску: законопроєкт додає до Закону про ЄСВ окрему статтю про оскарження рішень, дій та бездіяльності адміністративних органів. Виняток - зобов'язання зі сплати єдиного внеску, які платник визначив самостійно, оскарженню не підлягають.
При цьому доводити правомірність своїх рішень та дій має контролюючий орган, а загальні гарантії Закону «Про адміністративну процедуру» поширюватимуться на адміністративну діяльність податкових органів.
Оскаржити рішення чи дію можна або в адміністративному, або в судовому порядку, паралельно обидва шляхи не діють: якщо справу вже передано до суду, адміністративне оскарження закривається.
Однак є й менш радісна для платників зміна: строк розгляду скарги податковою збільшують із 20 до 30 календарних днів.

Віталій Аравійський: екс-регіонал Хомутиннік подав позов проти саудівського принца.
Віталій Хомутиннік, колишній нардеп від Партії Регіонів (пам’ятаєте таку?) та засновник інвестиційного фонду Cascade Investment Fund, разом із дружиною Світланою подали позов у Business List Високого суду Англії проти Його Королівської Високості принца Машура бін Абдулли бін Абдулазіза Аль Сауда (Mashour Bin Abdullah Bin AbdulAziz Al Saud). Інтереси Хомутинніків у судовій суперечці представляє лондонська фірма Ingram Winter Green.
Справа зовсім свіжа - її зареєстровано 6 серпня, категорія спору - breach of contract, тобто порушення якогось договору. Самої позовної заяви в матеріалах справи ще немає, тому суть і предмет спору та сума вимог поки не розкриті. Але, як видно з картки справи, позивачами виступають Віталій і Світлана Хомутинніки особисто, а не Cascade Investment Fund чи якась із компаній Хомутинніка. Це може означати, що, ймовірно, йдеться про якусь приватну угоду. Чим саме насолив Хомутиннікам один з членів королівської сім’ї в Саудівській Аравії сказати напевно зараз складно.
Однак є дані про те, що Хомутинніки мають майнові інтереси в іншій країні Затоки – ОАЕ. У березні 2026 року «Слідство.Інфо» встановило, що Хомутиннік улітку 2022 року вклав понад $5 млн у нерухомість у комплексі Six Senses Residences The Palm, Dubai. Видання також знайшло дані, що у 2023–2024 роках він орендував житло в Address Residences у Дубаї, а Світлана Хомутиннік публічно з'являлася там у 2025 році. Дружина екс-нардепа засвітилась на світських подіях у Дубаї, зокрема на презентації колекції одягу.

Банки закликають не запроваджувати європейський рівень міжбанківської комісії вже з 2028 року.
Українська міжбанківська асоціація ЄМА звернулася до Мінекономіки та Мінфіну щодо законопроєкту, який має імплементувати європейські правила регулювання міжбанківської комісії за картковими платежами.
Йдеться про комісію, яку банк торговця сплачує банку, що випустив картку покупця. Законопроєкт передбачає її зниження до 0,2% для дебетових та 0,3% для кредитних карток з 1 січня 2028 року.
Головний аргумент, який наводить ЄМА: регулювання інтерчейнджу саме по собі не знижує вартість приймання карток для торговця. За даними Спецзвіту Європейської рахункової палати № 01/2025, за шість років після запровадження такого регулювання сукупна плата торговця в ЄС не зменшилася, а зросла, бо нерегульовані складові (маржа еквайра, комісії платіжних систем) зросли більше, ніж скоротився інтерчейндж. Схожої оцінки дотримуються і європейські торговці: у спільній позиції EuroCommerce від 29 травня 2026 року вони заявили, що за десять років регулювання не розв'язало проблему вартості приймання карток.
Регламент ЄС 2015/751 діє для операцій, у яких обидва надавачі платіжних послуг розташовані в ЄС. Україна має привести законодавство у відповідність до права ЄС, але вимоги запровадити ставки 0,2–0,3% саме з 2028 року немає. Їх дострокове введення буде вже власним рішенням України про цінове регулювання, яке потребує окремого обґрунтування.
Асоціація попереджає і про можливий зворотний ефект: банки можуть компенсувати втрату доходів новими або вищими комісіями для бізнесу та клієнтів, тоді як економія торговців далеко не обов'язково трансформується у нижчі ціни для покупців.
За розрахунками самої ЄМА, перехід на запропоновані ставки означатиме, що протягом 2027–2035 років банківська система недоотримає близько 268 млрд грн порівняно зі сценарієм збереження інтерчейнджу на рівні 0,7%. Асоціація наголошує, що ці доходи використовуються, зокрема, для розвитку платіжної інфраструктури, безпеки розрахунків та протидії шахрайству.
Натомість ЄМА пропонує спочатку забезпечити прозорість усіх складових вартості еквайрингу, далі переходити до поетапного регулювання, а перехід на ставки 0,2% і 0,3% прив'язати до вступу України в ЄС, зберігши до того помірний рівень, близький до ринкового. Як практичний компроміс асоціація пропонує запустити ці ставки автоматично за 18 місяців до вступу, якщо на той момент сам ЄС не змінить правила.

🇪🇺 Український бізнес просить звільнити посилки з України від нового збору у 3 євро.
Спілка українських підприємців звернулася до нашого фінансового Комітету СУП з проханням запропонувати Європарламенту та Раді ЄС зробити для України виняток із нових митних правил ЄС: не застосовувати збір €3 для відправлень з товарами українського походження, які надходять до ЄС з України.
Євросоюз планує запровадити фіксований збір у 3 євро на поштові та кур'єрські відправлення з третіх країн, а також скасувати чинний поріг вартості товарів у 150 євро. Україна зараз теж підпадає під ці правила.
У СУП наголошують, що для українського малого бізнесу такий збір може стати бар'єром. Тисячі виробників, ремісників, дизайнерів і самозайнятих продають товари до ЄС через Etsy, eBay, Amazon Handmade, Shopify та інші платформи. Значна частина таких товарів коштує €10–30, тому додаткові €3 можуть збільшити витрати на 10–30% і погіршити конкурентоспроможність українських продавців порівняно з бізнесом усередині ЄС. Особливо це стосується ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок-підприємниць та бізнесів із прифронтових регіонів, які після втрати традиційних ринків збуту знайшли нових клієнтів саме в країнах ЄС.
При цьому Україна вже має статус кандидата на вступ до ЄС, є учасником Конвенції про процедуру спільного транзиту, впровадила NCTS, розвиває інститут авторизованого економічного оператора та гармонізує митне законодавство з правилами ЄС. Тому в СУП вважають недоцільним розглядати Україну в цьому питанні як звичайну третю країну.
У Спілці підкреслюють, що йдеться не лише про митне регулювання, а про підтримку українського експорту в умовах війни, збереження робочих місць та економічну стійкість малого й середнього бізнесу.

Обсяги переказів в Україні продовжують зростати
У першому півріччі 2026 року український бізнес і громадяни здійснили кредитових переказів на 27,5 трлн грн, повідомляє НБУ. Це приблизно на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли їх сума становила 22,5 трлн грн.
При цьому самих операцій стало менше: близько 1,4 млрд проти 1,6 млрд торік. Тобто переказів здійснювали рідше, але їх середня сума зросла.
Збільшилося також використання прямого дебету, коли кошти списуються з рахунку за попередньою згодою платника. За пів року таким способом провели 1,9 млн платежів на 10,5 млрд грн. Торік за цей самий період було 1,1 млн операцій на 7,1 млрд грн.
Зросли й транскордонні платежі. У першому півріччі в Україну надійшло кредитових переказів на $36,95 млрд, а з України за кордон було здійснено переказів на $50,62 млрд.
Отже, бачимо тенденцію, коли грошовий обсяг платежів зростає, навіть якщо кількість окремих операцій не збільшується.

Уряд планує спрямувати понад 5 млрд грн коштів Банку розвитку Ради Європи на житлові сертифікати за знищене житло.
Йдеться про 5,139 млрд грн позики Банку розвитку Ради Європи в межах проєкту HOME «Компенсація за знищене житло». Кошти мають спрямувати на компенсацію за знищені об'єкти нерухомого майна через механізм житлових сертифікатів.
Житловий сертифікат можна використати:
- для придбання квартири чи будинку,
- інвестування або фінансування будівництва житла,
- придбання земельної ділянки, на якій воно розташоване, або частки у праві власності на таке майно.
Нових правил для отримання компенсації не запроваджують: житлові сертифікати видаватимуть і використовуватимуть за чинною процедурою. Для цього Мінфін має внести відповідні зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету.

Майже 5 млрд грн кредиту ЄІБ спрямують на відновлення громад.
Уряд планує спрямувати 4,94 млрд грн позики Європейського інвестиційного банку до місцевих бюджетів у рамках «Програми відновлення України III».
Кошти підуть на відновлення критично важливої соціальної інфраструктури, систем водопостачання та водовідведення, реконструкцію і будівництво соціального житла у громадах, які постраждали від війни. Йдеться також про створення гідних умов проживання для переселенців і громад, які їх приймають.
Фінансуватимуть проєкти громад, які пройшли передбачений фінансовою угодою відбір та вже схвалені Європейським інвестиційним банком.